© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до підручника "Українська мова та читання 4 клас
Вашуленко М., Васильківська Н., Дубовик С. (1 частина)"
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Сторінка 144 § 37 Час дієслова
Вправа 1 Літературна казка «Біда навчить» Лесі Українки…
Був (що робив?) собі горобець. Нічого він не тямив (що робив?): ані гніздечка звити (що зробити?), ані зерна доброго знайти (що зробити?). Де сяде (що зробить?), там і засне (що зробить?). Одного разу літав (що робив?) він зі своїм товаришем у дворі одного господаря. Літали (що робили?) вони, гралися (що робили?) та й знайшли (що зробили?) три конопляні зернятка. Але жоден із горобчиків не захотів (що зробив?) поділитися знахідкою. Потім почали (що зробили?) битися (що робити?). Бились (що робили?), бились (що робили?), поки потомились (що зробили?).
|
Минулий час дієслова |
Майбутній час дієслова |
|
був, тямив, літав, літали, гралися, знайшли, захотів, почали, бились, потомились. |
сяде, засне |
Сторінка 145
Вправа 2
|
Минулий час |
Теперішній час |
Майбутній час |
|
|
розповідати |
розповідав |
розповідає |
розповідатиме |
|
розказувати |
розказував |
розказує |
розказуватиме |
|
говорити |
говорив |
говорить |
говоритиме |
|
повідомляти |
повідомляв |
повідомляє |
повідомлятиме |
1� Склали три речення з різними часовими формами того самого дієслова
|
Василько розказував про подорож у Карпати. Однокласник розказує цікаву новину. Тепер Василько усім розказуватиме про свою пригоду. |
Василько говорив дуже голосно. Батько говорить зі сусідом. Тепер говоритиме наступний учень. Учитель повідомляв про майбутню екскурсію. Диспетчер повідомляє про відправку рейсового автобусу. Плакат повідомлятиме про небезпеку. |
Сторінка 146
Вправа 3, 4 Дієслова в переносному значенні:
Послухай, як струмок дзвенить, як гомонить ліщина. З тобою всюди кожну мить говорить Україна. Послухай, як вода шумить — Дніпро до моря лине, — з тобою всюди кожну мить говорить Україна.
1� Виписали дієслова-синоніми, визначили час, особу дієслова і число:
дзвенить (теп. ч., 3 ос. одн.), шумить (теп. ч., 3 ос. одн.),
гомонить (теп. ч., 3 ос. одн.), говорить (теп. ч., 3 ос. одн.).
Визначаємо час дієслова за питанням: дзвенить (що робить?, теп. ч.), шумить (що робить?, теп. ч.), гомонить (що робить?, теп. ч.), говорить (що робить?, теп. ч.).
Визначаємо особу дієслова за допомогою допоміжного особового займенника або пов’язаного слова: дзвенить (що він/струмок робить?, 3 ос. одн.), шумить (що вона/вода робить?, 3 ос. одн.), гомонить (що вона/ліщина робить?, 3 ос. одн.), говорить (що вона/Україна робить?, 3 ос. одн.)
2� Дзвенить — 2 склади (дзве-нить), 6 звуків (звуковий розбір слова [дз в е н и т']), 8 букв («де», «зе», «ве», «е», «ен», «и», «те», «знак м’якшення»).
Вправа 5
Хвиля очі розкриває (що робить?), потягається (що робить?), зітхає (що робить?), млосно дивиться (що робить?) на місяць, усміхається (що робить?) йому.
Стогне (що робить?) ясен над водою, стогнуть (що роблять?) лози, гублять (що роблять?) сльози, в'януть (що роблять?) квіти, плаче (що робить?) вітер, хвиля ж знов жартує (що робить?) з кимсь.
1� Виписали парами дієслова
Потягатися — потягається, зітхати — зітхає, дивитися — дивиться, усміхатися — усміхається, стогнати — стогнуть, губити — гублять, в’янути — в’януть, плакати — плаче, жартувати — жартує.
Сторінка 147
Вправа 6 Розказали, як впливає музика, яку слухаєш, підкреслили дієслова теперішнього часу, визначили особу дієслова і число
Музика благотворно впливає (3 ос. одн.) на мене.
Я залюбки слухаю (1 ос. одн.) музичні твори. Вони не залишають (3 ос. мн.) мене байдужим. Викликають (3 ос. мн.) різноманітні емоції. Музика надихає (3 ос. одн.), розважає (3 ос. одн.), хвилює (3 ос. одн.).
Мистецтво зазвичай стимулює (3 ос. одн.) до творчості.
Визначаємо час дієслова за питанням: впливає (що робить?, теп. ч.), слухаю (що роблю?, теп. ч.), залишають (що роблять?, теп. ч.), викликають (що роблять?, теп. ч.), надихає (що робить?, теп. ч.), розважає (що робить?, теп. ч.), хвилює (що робить?, теп. ч.), стимулює (що робить?, теп. ч.)
Визначаємо особу дієслова за допомогою допоміжного особового займенника або пов’язаного слова: впливає (що вона/музика робить?, 3 ос. одн.), слухаю (що я роблю?, 1 ос. одн.), залишають (що вони роблять?, 3 ос. мн.), викликають (що вони роблять?, 3 ос. мн.), надихає (що вона/музика робить?, 3 ос. одн.), розважає (що вона/музика робить?, 3 ос. одн.), хвилює (що вона/ музика робить?, 3 ос. одн.), стимулює (що воно/мистецтво робить?, 3 ос. одн.)
Сторінка 148
Вправа 7, 8 Діалог з подругою (другом) під час прогулянки у вихідний день, підкреслили дієслова, визначили час дієслова
— Привіт, Оленко! Радію (теп. ч.), бо знову зустріла (мин. ч.) тебе.
— Привіт, Софійко! Давно не бачилися (мин. ч.).
— Як ти провела (мин. ч.) свята?
— Усією сім’єю відпочивали (мин. ч.) у бабусі. А ти де побувала (мин. ч.)? Розкажеш (майб. ч.)?
— Усім класом відвідали (мин. ч.) зоопарк. Там побачила (мин. ч.) багато цікавих тварин. Зробили (мин. ч.) чудові світлини.
— Наступної неділі також побуваю (майб. ч.) у звіринці. Буду бачити (майб.) різних тварин на власні очі. Потім розкажу (майб. ч.) про враження.
— Гаразд. Така екскурсія зазвичай є (теп. ч.) дуже цікавою.
Визначаємо час дієслова за питанням: радію (що роблю?, теп. ч.), зустріла (що зробила?, мин. ч.), бачилися (робили?, мин. ч.), провела (що зробила?, мин. ч.), відпочивали (що робили?, мин. ч.), побувала (що зробила?, мин. ч.), розкажеш (що зробиш?, майб. ч.), відвідали (що зробили?, мин. ч.), побачила (що зробила?, мин. ч.), зробили (що зробили?, мин. ч.), побуваю (що зроблю?, майб. ч.), буду бачити (що буду робити?, майб. ч.), розкажу (що зроблю?, майб. ч.), є (що робить?, теп. ч.)
Сторінка 149
Вправа 10 Форма 1-ї особи множини теперішнього часу
(Що ми робимо?) дбаємо, охороняємо, оберігаємо, піклуємося, захищаємо, відновлюємо, турбуємося.
1� Текст «Ми – охоронці природи».
Ми захищаємо природу.
Залюбки охороняємо довкілля від засмічення. Піклуємося про тварин. Оберігаємо первоцвіти. Дбаємо про птахів узимку. Відновлюємо зелені насадження.
Ми – охоронці природи, бо турбуємося про її збереження.
Мій вклад у збереження природи…
Вправа 11
|
Відгадка |
|
|
Лечу від краю і до краю, чарую дивними словами. Я вас на крилах підіймаю або сумую разом з вами. Хто я? |
Ластівка |
1� Виписали дієслова 1-ї особи однини за абеткою, позначили закінчення
Леч[у], підійма[ю], суму[ю], чару[ю].
Визначаємо особу дієслова (що я роблю?, 1 ос. од.) лечу, підіймаю, сумую, чарую.
2� Дібрали антоніми: підіймаю — опускаю, сумую — радію.
Сторінка 150, 151
Вправа 12, 13
|
Загадка |
Відгадка |
|
Ти сидиш, і я сиджу. Ти стоїш, і я стою. Ти із хати вибігаєш, а я тебе доганяю. Ти від мене не втечеш, бо зі мною ти живеш. Я з тобою скрізь буваю! Коли темно, я зникаю. |
Тінь |
1� Позначили закінчення дієслів теперішнього і майбутнього часів
Сид[иш], сидж[у], сто[їш], сто[ю], вибіга[єш], доганя[ю], втеч[еш], жив[еш], бува[ю], зника[ю].
Визначаємо час дієслова за питанням: сидиш (що робиш?, теп. ч.), сиджу (що роблю?, теп. ч.), стоїш (що робиш?, теп. ч.), стою (що роблю?, теп. ч.), вибігаєш (що робиш?, теп. ч.), доганяю (що роблю?, теп. ч.), втечеш (що зробиш?, майб. ч.), живеш (що робиш?, теп. ч.), буваю (що роблю?, теп. ч.), зникаю (що роблю?, теп. ч.)
2� Дібрали спільнокореневі дієслова до слова-відгадки та розібрали за будовою:
тінист[ий], тіньочок[], тіньов[ий], затін[иш], затінен[ий], відтінити.
Вправа 14
Тема: поетичний монолог про природу.
Головна думка: «Ти думаєш, в дерев немає серця?»
Мета: заклик оберігати природу.
Ти думаєш (що робиш?, теп. ч.), деревам не болить (що робить?, теп. ч.)? Ти думаєш (що робиш?, теп. ч.), в дерев немає (що робить?, теп. ч.) серця? Та чую (що роблю?, теп. ч.) я — з корінь до верховіть — мій любий клен так жалібно трясеться (що робить?, теп. ч.). Ну заспокойсь (що зроби?, наказова форма)! Ти рану вже промив (що зробив?, мин. ч.). Ще пройде (що зробить?, майб. ч.) дощ, і стане (що зробить?, майб. ч.) тобі краще! ...Ішов (що робив?, мин. ч.) хлопчина тут і гілку одломив (що зробив?, мин. ч.), таке ледащо, сам не знає (що робить?, теп. ч.) нащо.
1, 2� Дієслова теперішнього часу: думаєш, болить, немає, чую, трясеться, знає.
Дієслова теперішнього часу поставили у всіх особових формах однини і множини, позначили закінчення
|
1-а ос. одн. (я) |
дума[ю] |
болі[ю] |
не ма[ю] |
чу[ю] |
трясуся |
зна[ю] |
|
1-а ос. мн. (ми) |
дума[ємо] |
болі[ємо] |
не ма[ємо] |
чу[ємо] |
трясемося |
зна[ємо] |
|
2-а ос. одн. (ти) |
дума[єш] |
болі[єш] |
не ма[єш] |
чу[єш] |
трясешся |
зна[єш] |
|
2-а ос. мн. (ви) |
дума[єте] |
болі[єте] |
не ма[єте] |
чу[ємо] |
трясетеся |
зна[єте] |
|
3-а ос. одн. (він, вона, воно) |
дума[є] |
бол[ить] |
нема[є] |
чу[є] |
трясеться |
зна[є] |
|
3-а ос. мн. (вони) |
дума[ють] |
бол[ять] |
не ма[ють] |
чу[ють] |
трясуться |
зна[ють] |
У дієслові трясеться дія виконавця спрямована сама на себе.
Вправа 15 Напиши лист другові (подрузі)
1, 2� Підкреслили дієслова, позначили закінчення
Привіт, Софійко!
Сьогодні пиш[у] листа, бо ма[ю] чудові новини. Зараз старанно вивча[ю] всі предмети. Незабаром наступл[ять] літні канікули і я поїд[у] в спортивний табір.
Напиш[еш] про свої новини? А які ти ма[єш] успіхи? Як плану[єш] провести канікули? З нетерпінням чека[ю] твого листа.
Твоя подруга Оленка.
Для перевірки закінчення дієслова визначаємо час дієслова за питанням і за особовим займенником або пов’язаним словом: пишу (що я роблю?, теп. ч., 1 ос. одн.), маю (що я роблю?, теп. ч., 1 ос. одн.), вивчаю (що я роблю?, теп. ч., 1 ос. одн.), наступлять (що вони/канікули зроблять?, майб. ч., 3 ос. мн.), поїду (що я зроблю?, майб. ч., 1 ос. одн.), напишеш (що ти зробиш?, майб. ч., 2 ос. одн.), маєш (що робиш?, теп. ч.), плануєш (що робиш?, теп. ч.), провести (що зробити?, неозначена форма дієслова), чекаю (що я роблю?, теп. ч., 1 ос. одн.)
Сторінка 152
Вправа 16, 17 Уяви себе директором (директоркою) школи та напиши, що ти зробив би (зробила б), щоб учням у школі було цікавіше вчитися. Підкресли дієслова теперішнього і майбутнього часу, позначили особові закінчення дієслів
Запропону[ю] частіше проводити літературні вечори. У коридорах повіс[имо] стенди для діючої виставки найкращих учнівських малюнків. Природничі уроки вчителі змож[уть] проводити на природі. Класи забезпеч[ать] обчислювальною технікою, приладами. Учні матим[уть] цікавіші факультативи. Там проводитим[уть] досліди. Мрі[ю] про такі зміни.
Для перевірки закінчення дієслова визначаємо час дієслова за питанням і за особовим займенником або пов’язаним словом: запропоную (що я зроблю?, майб. ч., 1 ос. одн.), проводити (що робити?, неозначена форма дієслова), повісимо (що ми зробимо?, майб. ч., 1 ос. мн.), зможуть (що вони/вчителі зроблять?, майб. ч., 3 ос. мн.), забезпечать (що вони зроблять?, майб. ч., 3 ос. мн.), матимуть (що вони/учні робитимуть?, майб. ч., 3 ос. мн.), проводитимуть (що вони робитимуть?, майб. ч., 3 ос. мн.), мрію (що я роблю?, теп. ч., 1 ос. одн.)
Сторінка 153
Вправа 18
1, 2� Дієслова, у яких нескладно вставити пропущені букви, мають наголошені особові закінчення: відвезеш, побіжиш, сидиш, ідете.
3� Позначили закінчення
Каж[емо], говор[имо], переход[иш], відвез[еш], побіж[иш], сид[ите], скаж[еш], сид[иш], кос[ите], напиш[еш], воз[иш], ід[ете].
Пояснимо сумнівні особові закінчення дієслів: ка́жемо (бо кажуть), гово́римо (бо говорять), перехо́диш (бо переходять), відвезе́ш, побіжи́ш, сидите́ (бо сидять), ска́жеш (бо кажуть), сиди́ш, ко́сите (бо косять), напи́шеш (бо напишуть), во́зиш (бо возять), іде́те.
Вправа 19
Заголовок: «Бджілка і Дзвіночки Конвалії»
На-ста-ла ве-сна. Із зем-лі про-клю-ну-ла-ся зе-ле-на стрі-ло-чка. Во-на швид-ко ро-зді-ли-ла-ся на два ли-сто-чки, я-кі че-рез ко-ро-ткий час ста-ли ши-ро-ки-ми. А між ни-ми з'я-вив-ся ма-лень-кий, то-нень-кий па-ро-сток. Він пі-дняв-ся, на-хи-лив-ся до ли-сто-чка й ра-птом о-дно-го ран-ку роз-кві-тнув бі-ли-ми Дзві-но-чка-ми. Це бу-ли Дзві-но-чки Кон-ва-лій.
1,2� Продовжили казку, уживаючи дієслова теперішнього часу, підкреслили їх.
І ось одного дня бачать вони одиноку Бджілку. Вона літає в пошуках нектару. Вітер колише голівки Дзвіночків. То вони кличуть працьовиту комаху до своїх запашних квіток.
Відтепер Бджілка і Конвалія дружать.
Сторінка 154
Вправа 20, 21
Заголовок: «Вечеря біля вогнища», «Біля вогнища».
Ве-че-ря-ли бі-ля во-гни-ща гур-том. Пов-ний мі-сяць ви-плив над пе-ре-ва-лом і о-сві-тив ча-шу мі-жгір'-я спо-кій-ним, ве-ли-чним сяй-вом. Гі-ган-тська тінь та-єм-ни-чо за-ти-сну-лась в у-ще-ли-ні. Над во-до-ю за-срі-блив-ся ту-ман. За-гра-ли ске-лі до мі-ся-ця скал-ка-ми мі-не-ра-лів. Па-ла-хко-ті-ло во-гни-ще. Ве-чір-ньо-ю сві-жі-стю тя-гло від по-то-ку.
1, 2� У реченні підкреслили дієслова-присудки, визначили рід дієслова
Гігантська тінь таємничо затиснулась (ж. р.) в ущелині.
(Що?) тінь (що зробила?) затиснулась.
Над водою засріблився (ч. р.) туман.
(Що?) туман (що зробив?).
У минулому часі однини рід дієслова визначаємо за особовим займенником або пов’язаним словом: затиснулась (що вона/тінь зробила?, мин. ч., ж. р.), засріблився (що він/туман зробив?, мин. ч., ч. р.)
Сторінка 155
Вправа 22 Перевірка орфограми про ненаголошений голосний звук:
висо́кого (бо ви́соко), заскрипі́ли (бо скрип), стемні́ло (бо те́мно), леге́сенька (бо ле́гко).
1,2� Підкресли дієслова минулого часу, визначили число і рід (в однині).
Скотилося (одн., с. р.) сонце з високого неба, за день утомилось (одн., с. р.) — спочить йому треба. Аж ось заскрипіли (мн.) тесові ворота: йде матінка з поля — скінчилась (одн., ж. р.) робота. Стемніло (одн., с. р.) й зробилось (одн., с. р.) так тихо надворі. На небі зоріють іскорки-зорі. Легесенька пара знялась (одн., ж. р.) над водою.
Визначаємо час дієслова за питанням: скотилося (що зробило?, мин. ч.), утомилось (що зробило?, мин. ч.), спочить (що зробити?, неозначена форма дієслова), треба (), заскрипіли (що зробили?, мин. ч.), йде (що робить?, теп. ч.), скінчилась (що зробилася?, мин. ч.), стемніло (що зробило?, мин. ч.), зробилось (що зробило?, мин. ч.), зоріють (що роблять?, теп. ч.), знялась (що зробила?, мин. ч.)
У минулому часі однини рід дієслова визначаємо за особовим займенником або пов’язаним словом: скотилося (що воно/сонце зробило?, мин. ч., одн., с. р.), утомилось (що воно/сонце зробило?, мин. ч., одн., с. р.), заскрипіли (що вони/ворота зробили?, мин. ч., мн.), скінчилась (що вона/робота зробила?, мин. ч., одн., ж. р.), стемніло (що воно зробило?, мин. ч., одн., с. р.), зробилось (що воно зробило?, мин. ч., одн., с. р.), знялась (що вона/пара зробила?, мин. ч., одн., ж. р.)
Вправа 23 Підкреслили дієслова минулого часу, визначили число дієслова і рід (в однині)
Минули (мн.) роки, спливли (мн.) століття. Народилася (одн., ж. р.) й поступово змінювалася (одн., ж. р.) давньоруська держава — Київська Русь. Їй постійно доводилося (одн., с. р.) боронити свою незалежність. Ось чому літописи донесли (мн.) до нас шум походів, брязкіт мечів і бойових сокир, посвист стріл, тупіт тисяч коней, лункі удари таранів у мури й ворота міст і фортець.
У минулому часі однини рід дієслова визначаємо за особовим займенником або пов’язаним словом: минули (що вони/роки зробили?, мин. ч., мн.), спливли (що вони/століття зробили?, мин. ч., мн.), народилася (що вона/держава зробила?, мин. ч., одн., ж. р.), змінювалась (що вона/держава зробила?, мин. ч., одн., ж. р.), доводилося (що воно робилося?, мин. ч., одн., с. р.), донесли (що вони/літописи зробили?, мин. ч., мн.).
2� Дібрали до іменників спільнокореневі дієслова в неозначеній формі:
шум — шуміти, брязкіт — брязкати, посвист — посвистувати, тупіт — тупотіти, удари — ударяти.
Вправа 24
Заголовок: «Світанок».
Ось і сон-це! Ніч роз-та-ла, сто-ми ні-би й не бу-ло, хма-ра бар-ва-ми за-гра-ла, вся при-ро-да за-спі-ва-ла, все всмі-хну-лось, роз-цві-ло.
1� У дієсловах минулого часу визначили число і рід (в однині)
розтала (одн., ж. р.), було (одн., с. р.), заграла (одн., ж. р.), заспівала (одн., ж. р.), всміхнулось (одн., с. р.), розцвіло (одн., с. р. ).
У минулому часі однини рід дієслова визначаємо за особовим займенником або пов’язаним словом: розтала (що вона/ніч зробила?, мин, одн., ж. р.), було (що воно робило?, мин. ч., одн., с. р.), заграла (що вона/хмара зробила?, мин. ч., одн., ж. р.), заспівала (що вона/природа заспівала, мин. ч., одн., ж. р.), всміхнулось (що воно зробило?, мин. ч., одн., с. р.), розцвіло (що воно зробило?, мин. ч., одн. с. р.)