© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до робочого зошита
"Застосовую знання. Українська мова та читання 4 клас Пономарьова К."
Сторінка 15
Вправа 1
|
Позначка |
Правило |
|
|
|
Поплив поозеру; дочитала докінця; зробили здерева. |
Прийменники пишемо окремо. |
|
|
По плив по озеру; до читала до кінця; з робили з дерева. |
Префікси дієслів пишемо разом. |
|
√ |
Поплив по озеру; дочитала до кінця; зробили з дерева. |
|
Вправа 2
(до) біг (до) фінішу добіг до фінішу
(зі) сходинок (зі) скочив зі сходинок зіскочив
(на) сипав (на) тарілку насипав на тарілку
(під) праску (під) ставила під праску підставила
(від) роботи (від) почили від роботи відпочили
Прийменники не пишемо з дієсловами. Префікси з дієсловами пишемо разом.
Перевіряємо префікси дієслів добором спільнокореневих слів: (що зробив?) добіг (бо біг); (що зробив?) зіскочив (бо скочив); (що зробив?) насипав (бо сипав); (що зробила?) підставила (бо ставила); (що зробили?) відпочили (бо почивати).
Прийменник з іменником перевіряємо за допомогою допоміжних слів: до (чого?, першого) фінішу; зі (чого?, синіх) сходинок; на (що?, чисту) тарілку; під (що?, гарячу) праску; від (чого?, щоденної) роботи.
Вправа 3
Юрко прийшов зі школи. Помив руки, пообідав, узяв м'яча і вже мав гайнути на стадіон. Але раптом насунула хмара, заступила сонце, і за вікном затарабанили великі краплини дощу.
Вправа 4 Поєднали слова з префіксом від- або прийменником від
Відчинити, від моря, від поїздки, відкласти, від сестри.
Дієслова поєднуємо з префіксами і пишемо разом, а іменники поєднуємо з прийменниками і пишемо окремо.
Сторінка 16
Вправа 1 Префікс пре-, при-
|
премудрі пречистий предобра |
приєднати приозерне прибити |
Вправа 2
Ми приїхали на екскурсію в прекрасне місто Львів. Потяг прибув на приміський вокзал. На привокзальній площі нас зустрів привітний екскурсовод. Він організував і пречудову подорож історичними місцями Львова. Ми з приємністю відвідали музеї, храми, милувалися престарими спорудами.
Перевірка: приїхали (бо їхали, префікс дієслова при-), прекрасне (дуже красне, префікс прикметника пре-), прибув (бо вибув, префікс при-), привокзальній (не є якісний прикметник, дуже вокзальний не підходить, префікс при-), привітний (бо дуже вітний не підходить, префікс при-), пречудову (дуже чудову, префікс пре-), приємністю (дуже ємністю не підходить, префікс при-), престарими (бо дуже старими, префікс пре-)
Вправа 3
|
Префікс пре- |
Префікс при- |
|
пречудовий прегарний прекрасний |
прийшли притягли прибігли |
|
премилий престарий превеселий |
приказав прилетів приніс |
Вправа 4
Чому про лисицю кажуть прехитра, а про вовка — презлий?
На присадибній ділянці гарно прижилися прекрасні кущі смородини.
На відпочинок до моря приїздять і прилітають туристи з різних куточків світу.
Перевірка: прехитра (дуже хитра, префікс прикметника пре-), презлий (дуже злий, префікс пре-), присадибній (дуже садибній не підходить, префікс при-), прижилися (бо жили, префікс дієслова при-), прекрасні (дуже красні, префікс пре-), приїздять (бо їздять, префікс дієслова при-), пречудову (дуже чудову, префікс пре-), приємністю (дуже ємністю не підходить, префікс при-), престарими (бо дуже старими, префікс пре-)
Сторінка 17
Вправа 1
|
дописати прекрасний розказав найкращий |
заїхав прийшли безхмарний відмалював |
Префікси шукаємо підбором спільнокореневих слів: дописати (бо писати), прекрасний (бо краса), розказав (бо казав), найкращий (бо кращий), заїхав (бо їхав), прийшли (бо йшли), безхмарний (бо хмарний), відмалював (бо малював).
Вправа 2 Утворили слова з іменниковими суфіксами, позначили суфікси.
|
кущ |
жук |
машина |
трактор |
|
кущик |
жучок |
машинка |
тракторець |
У слові кущик основа кущик, нульове закінчення (змінимо кущика, кущиком), корінь кущ- (підберемо спільнокореневі кущ, кущовий, кущиться), суфікс –ик.
У слові жучок основа жучок, нульове закінчення (змінимо жучка, жучком), корінь жуч- (підберемо спільнокореневі з чергування приголосного звуку жук, жученя, жучиха), суфікс –ок.
У слові машинка основа машинк-, закінчення –а (змінимо машинки, машинкою), корінь машин- (підберемо спільнокореневі машина, машиніст, машинне, машиністка), суфікс –к.
У слові тракторець основа тракторець, нульове закінчення (змінимо тракторцем, тракторці), корінь трактор- (підберемо спільнокореневі трактор, тракторист, тракторний, трактористка), суфікс –ець.
Вправа 3 Ступені порівняння якісних прикметників
|
якісний прикметник |
зелений |
|
вищий простий |
зеленіший |
|
найвищий простий |
найзеленіший |
|
якнайзеленіший |
|
|
щонайзеленіший |
Вправа 4 Позначили префікси ви- або суфікси –яр, -еньк-, -ин-, -к-, -чик, -ець, -очк-, за допомогою яких утворили спільнокореневі слова
школа — 
книга — 
дорога — 
магазин — 
гра — 
перемога — 
люди — 
квіти — 
У слові школяр основа школяр, нульове закінчення (змінимо школярем, школяра), корінь школ- (підберемо спільнокореневі з чергуванням голосного звуку школа, шкільний, школярка, школярський), суфікс –яр.
У слові доріженька основа доріженьк-, закінчення -а (змінимо доріженьки, доріженькою), корінь доріж- (підберемо спільнокореневі з чергування приголосного звуку доріжка, дорога, дорожній, подорожній, подорожувати), суфікс –еньк.
У слові виграє основа вигра-, особове закінчення дієслова -є (змінимо виграють, виграю), корінь гра- (підберемо спільнокореневі гра, грати, виграш, виграшний, гральний), префікс ви–.
У слові людина основа людин-, закінчення -а (змінимо людини, людиною), корінь люд- (підберемо спільнокореневі люди, людство, людяний, людяність), суфікс –ин.
У слові книжка основа книжк-, закінчення -а (змінимо книжки, книжкою), корінь книж- (підберемо спільнокореневі з чергування приголосного звуку книга, книжечка, книжний, книжкова, книгарня, книгар), суфікс –к.
У слові магазинчик основа магазинчик-, нульове закінчення (змінимо магазинчика, магазинчиком), корінь магазин- (підберемо спільнокореневі магазин, магазинний), суфікс –чик.
У слові переможець основа переможець-, нульове закінчення (змінимо переможця, переможцем), корінь мог- (підберемо спільнокореневі з чергування приголосного звуку може, могти, переможний, перемога), префікс пере-, суфікс –ець.
У слові квіточка основа квіточк-, закінчення -а (змінимо квіточки, квіточкою), корінь квіт- (підберемо спільнокореневі квіт, квітка, квітковий, квітникар, квітує, квітне), суфікс –очк.
Сторінка 18
Вправа 1 Підкреслили назви істот
Спорт, спортсмени, гра, змагання, тенісистка, футболіст, бігуни, м'яч, ракетки, тренер, стадіон, суперниця, переможці, велосипед, воротар.
Істоти — люди, тварини: (хто?) спортсмени, тенісистка, футболіст, бігуни, тренер, суперниця, переможці, воротар.
Неістоти — предмети, рослини, поняття: (що?) спорт, гра, змагання, м'яч, ракетки, стадіон, велосипед.
Вправа 2
Бабуся Ніна подарувала нам із сестрою Лізою кошеня. Воно було біленьке і пухнасте. Ми з Лізою стали придумувати йому кличку. Я запропонував назвати котика Білячок, а Ліза — Пухнастик. Ми довго сперечалися, яка кличка краща. Суперечку припинила бабуся. Вона порадила поєднати частини назв Пухнастик і Білячок. І вийшла кличка — Пухлячок.
З великої букви пишемо власні назви: імена (Ніна, Лізою), клички (Білячок, Піухнастик, Пухлячок).
Вправа 3 Три речення, використовуючи власні назви, підкреслили власні назви.
У зоопарку Павлик і Софійка спостерігали за бурими ведмедями. Василько дивився на великого лева в клітці. Андрієві сподобалися рухливі мавпочки. Оленка і Тарасик побачили ведмедів. Олег спостерігав за царем звірів. Василька розвеселили прудкі мавпочки.
Сторінка 19
Вправа 1
|
Множина Однина |
Допоміжні слова для визначення роду іменника |
||
|
поїздки моря озера курорти пляжі пальми |
поїздка море озеро курорт пляж пальма |
жіночий середній середній чоловічий чоловічий жіночий |
вона/моя воно/моє воно/моє він/мій він/мій вона/моя |
Вправа 2
(Множ.) діти посадили під вікнами будинку маленькі (множ.) деревця.
Під Оленчиним вікном росте (ж. рід, одн.) берізка.
Під Юрковим — (ч. р, одн.) клен.
А в Софійчине (с. р, одн.) вікно заглядають (множ.) вишеньки.
Вправа 3 Визначили рід іменників
|
Ч. рід допоміжне слово |
Ж. рід допоміжне слово |
С. рід допоміжне слово |
|||
|
лев їжак зайчик |
він/мій він/мій він/мій |
левиця їжачиха зайчиха |
вона/моя вона/моя вона/моя |
левеня їжаченя зайченя |
воно/моє воно/моє воно/моє |
Сторінка 20
|
Вправа 1 |
Вправа 2 |
||
|
Питання |
Іменник жіночого роду |
Іменник чоловічого роду |
|
|
Називний Родовий Давальний Знахідний Орудний Місцевий |
хто? що? кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? на кому? на чому? |
картина картини картині картину картиною (на) картині |
друг друга другу, другові друга другом (на) другу, другові |
Вправа 3 Поставили питання від дієслів до іменників
спускатися (з чого?) з гірки (Р. в.)
дарувати (кому?) мамі (Д. в.)
побачили (кого?) білку (Зн. в.)
домовився (з ким?) з другом (Ор. в.)
сиділа (на чому?) на гілці (М. в.)
Вправа 4 Визначили відмінок виділених іменників
Нерідко їжака (Р. в.) можна побачити з яблуком (Ор. в.) на голках. Дехто думає, що він запасає їх на зиму. Але це не так. У звірят (Р. в.) серед голок заводяться різні паразити (Н. в.). Щоб їх позбутися, їжаки (Н. в.) качаються по яблуках (М. в.). Кислий яблучний сік (Н. в.) стікає по голках до шкіри (Р. в.) і виганяє паразитів.
Визначаємо відмінок іменника за питанням: їжака (кого?, Р. в.), яблуком (чим?, Ор. в.), звірят (кого?, Р. в.), паразити (хто?, підмет, Н. в.), їжаки (хто?, підмет, Н. в.), по яблуках (по чому?, М. в.), сік (що?, підмет, Н. в.), шкіри (чого?, Р. в.).
Сторінка 21
Вправа 1
|
Відмінок іменника |
допоміжне слово (питання) |
ч. р. |
ж. р. |
с. р. |
|
Н. в. Р. в. Д. в. Зн. в. Ор. в. М. в. |
(що?) нема (чого?) даю (чому?) бачу (що?) орудую (чим?) (на чому?) |
хліб[] хліб[а] хліб[у], хліб[ові] хліб[] хліб[ом] на хліб[і], хліб[ові] |
вод[а] вод[и] вод[і] вод[у] вод[ою] на вод[і] |
сонц[е] сонц[я] сонц[ю] сонц[е] сонц[ем] на сонц[і] |
Вправа 2
У ліс[і] серед трав[и] можна побачити вуж[а]. У вуж[а] в рот[і] є великі гострі зуб[и]. Він ловить миш[ей] і навіть маленьких птах[ів]. Захищаючись, вуж може перекусити шкір[у] людин[и]. Але в його зуб[ах] немає отрут[и]. Тому укус вуж[а] не заподіє смертельної шкод[и].
У ліс[і] (у чому?, М. в.) серед трав[и] (чого?, Р. в.) можна побачити вуж[а] (кого?, Р. в.). У вуж[а] (кого?, Р. в.) в роті є великі гострі зуб[и] (що?, підмет, Н. в.). Він ловить миш[ей] (кого?, Р. в.) і навіть маленьких птах[ів] (кого?, Р. в.). Захищаючись, вуж може перекусити шкір[у] (що?, другорядний член речення, Зн. в.) людин[и] (кого?, Р. в.). Але в його зуб[ах] (в чому?, М. в.) немає отрут[и] (чого?, Р. в.). Тому укус вуж[а] (кого?, Р. в.) не заподіє смертельної шкод[и] (чого?, Р. в.).
Вправа 3 У відповідях підкресли іменники, позначили закінчення
До кого їде Наталя? Натал[я] їде до бабус[і].
Де хлопці ловили рибу? Хлопц[і] ловили риб[у] на озер[і].
Кому мама подарувала ляльку? Мам[а] подарувала ляльк[у] іменинниц[і].
Чим порізали хліб? Хліб[] порізали нож[ем].
Кого побачили діти? Діт[и] побачили білочк[у].
Сторінка 22
Вправа 1 Підкреслили іменники у початковій формі (називний відмінок однини, підмет).
|
Речення |
|
|
Є в нашому селі широка тиха вулиця. |
(що?) вулиця (що робить?) є |
|
В одному кінці її росте тополя, а в іншому — дуб. |
(що?) тополя (що робить?) росте (що?) дуб (що робить?) росте |
|
Узимку на цій вулиці ковзанка. |
(що?) ковзанка. |
|
Діти беруть ковзани і приходять сюди кататися. |
(хто?) діти (що роблять?) беруть, приходять |
|
Тоді тут стає гамірно, і лунає дитячий сміх. |
(що?) сміх (що робить?) лунає |
Вправа 2 Підкресли іменники, поставили їх у початкову форму.
Грали м'ячем, зустріла подружок, звисали над водою, тягнуться до сонця, читаю книжки, говорили по телефону, розповіли вчительці.
(Хто?, що?) м’яч, подружка, вода, сонце, книжка, телефон, вчителька.
Грали (чим?) м'ячем (Ор. в.) — (що?) м’яч, зустріла (кого?) подружок (Р. в.) — (хто?) подружка, звисали над (чим?) водою (Ор. в.) — (що?) вода, тягнуться до (чого?) сонця (Р. в.) — (що?) сонце, читаю (що?) книжки (Зн. в.) — (що?) книжка, говорили по (по чому?, завжди з прийменником) телефону (М. в.) — (що?) телефон, розповіли (кому?, зазвичай без прийменника) вчительці (Д. в.) — (хто?) вчителька.
Вправа 3 Підкреслили іменники, вжиті у початковій формі.
|
Речення |
Підмет і присудок |
|
У двір зайшов їжак. |
(хто) їжак (що зробив?) |
|
Юрко потрапив під дощ. |
(хто?) Юрко (що зробив?) потрапив |
|
Спорт загартовує здоров'я. |
(що?) спорт (що робить?) загартовує |
|
На дерево сіла ворона. |
(хто?) ворона (що зробила?) сіла |
|
Під лежачий камінь вода не тече. |
(що?) вода (що робить?) не тече |
Розрізняємо називний і знахідний відмінок:
У двір (що?, другорядний член речення або з прийменником, Зн. в.) зайшов їжак (хто?, підмет, Н. в.)
Юрко (хто?, підмет, Н. в.) потрапив під дощ (що?, Зн. в.)
Спорт (що?, Н. в.) загартовує здоров'я (що?, другорядний член речення, зн. в.)
На дерево (що?, з прийменником, Зн. в.) сіла ворона (хто?, підмет, Н. в.)
Під лежачий камінь (що?, з прийменником, Зн. в.) вода (що?, підмет, Н. в.) не тече.
Вправа 4 Іменники у початковій формі виступають підметами.
|
Речення |
Зв'язок слів у реченні за питаннями |
|
На гілці калини лежить сніг. |
(що?) сніг (що робить?) лежить; лежить (де?, на чому?) на гілці; гілці (чого?) калини. |
|
Синичка шукає ягоду калини. |
(хто?) синичка (що робить?) шукає; шукає (що?) ягоду; ягоду (чого?) калини. |
Сторінка 23
Вправа 1 Підкреслили іменники жіночого роду в родовому відмінку однини
|
у своєї бабусі (ж. р., кого?, Р. в.) родючої землі (ж. р., чого?, Р. в.) з нового автомобіля (ч. р., чого?, Р. в.) люблю матусю (ж. р., кого?, Р. в.) |
від щирої душі (ж. р., чого?, Р. в.) звернувся до продавчині (ж. р., кого?, Р. в.) побачила білку (ж. р., кого?, Р. в.) біля залізничної колії (ж. р., чого?, Р. в.) |
Визначаємо рід іменника в початковій формі за допомогою особового займенника або допоміжного слова: бабусі ( вона/моя бабуся, ж. р.), землі (вона/моя земля, ж. р.), автомобіля (він/мій автомобіль, ч. р.), матусю (вона/моя матуся, ж. р.), душі (вона/моя душа, ж. р.), продавчині (вона/моя продавчиня, ж. р.), білку (вона/моя білка, ж. р.), колії (вона/моя колія, ж. р.)
Вправа 2 Іменники жіночого роду на –а, -я в родовому відмінку мають закінчення –и, -і, -ї.
(Що?, Н. в.) квартира, інформація, удача, доля, мрія, пожежа, дружба, тиша.
(Чого?, Р. в.) квартири, інформації, удачі, долі, мрії, пожежі, дружби, тиші.
Вправа 3
|
Речення |
Визначаємо відмінкове закінчення |
|
З-під високої круч[і] б'є джерело. |
з-під (чого?) круч[і] (Р. в.) |
|
3 яблун[і] падають спілі яблука. |
з (чого?) яблун[і] (Р. в.) |
|
Соковиті плоди зривають з груш[і]. |
з (чого?) груш[і] (Р. в.) |
|
На сцен[і] виступають актори. |
на (на чому?) сцен[і] (М. в.) |
|
З банк[и] дістали мед. |
з (чого?) банк[и] (Р. в.) |
|
Ці туфлі пасують до твоєї сукн[і]. |
до (чого?) сукн[і] (Р. в.) |
Вправа 4 Три речення з назвами предметів (каструля, мишка, піч) у родовому відмінку однини
З каструлі виходила пара. Від миші до комп’ютера сигнал не находив. Сусідка обходилась без мікрохвильової печі. З каструлі злітала кришка. Брат не любить працювати без комп’ютерної миші. Без мікрохвильової печі обходиться моя бабуся.
Перевіряємо відмінок іменника за питанням: з каструлі (чого?, Р. в.), від миші (чого?, Р. в.), печі (чого?, Р. в.)
Сторінка 24
Вправа 1
Називний (хто?, що?) верблюд, оазис, турист, відпочинок.
Давальний (кому?, чому?) верблюду, верблюдові; оазису, оазисові; туристу, туристові; відпочинку, відпочинкові.
Місцевий (на кому?, на чому?) верблюді, верблюдові; оазисі; туристі, туристові; відпочинку.
Вправа 2
Я вдячна своєму вчител[ю] Віктор[ові] Петрович[у].
Марійка подарувала брат[ові] Богдан[у] футбольного м'яча.
Онуки допомагали дідус[ю] Іван[у] обривати яблука.
Учителька доручила учн[еві] Андрі[ю] роздати зошити.
Вправа 3 Три речення про тварин (кінь, хом’як, кріль) у давальному або місцевому відмінках однини
Вершник вправно сидів на коні. Діти принесли корм хом’яку. Дідусь дав корм кроликові. Вершник мчав на коні. У великій клітці хом’яку буде просторніше. На кроликові були руді плями.
Визначаємо відмінок іменника за питаннями: на коні (на чому?, М. в.), хом’яку (кому?, нема прийменника, Д. в.), кроликові (кому?, Д. в.), на кроликові (на кому?, М. в.)
Сторінка 25
Вправа 1 Чергування приголосних звуків
На березі річки сидів рибалка. У руці він тримав вудку. На вудці тріпався окунець. Рибалці хотілося швидше зняти його з гачка. А рибці не хотілося потрапляти до рук рибалки. Окунець вдарив рибалку по нозі і зірвався з гачка. Тільки круглі кола залишив на річці.
Чергування приголосних звуківу непрямих відмінках: берег – березі, рука – руці, вудка – вудці, рибалка – рибалці, рибка – рибці, нога – нозі, річка – річці.
Вправа 2
При дорозі росте калина. Туристи спускались по гірській стежці. У правому вусі дівчинки була сережка. Діти розповіли Ользі Петрівні про свої мрії. У парку на лавці сиділа мама з немовлям. У високосному році 366 днів.
Чергування приголосних звуків у непрямих відмінках: дорога – дорозі, стежка – стежці, вухо – вусі, Ольга – Ользі, лавка – лавці, рік – році
Вправа 3 Три речення зі словами (книга, сумка, горох) у формі давального або місцевого відмінка
У Червоній книзі України записані зникаючі види тварин і рослин. У сумці лежала хусточка. У горосі ховалися зайці. Про зникаючих тварин читай у Червоній книзі України! Кошеня сиділо на великій сумці.
Чергування приголосних звуків у непрямих відмінках: книга – книзі, сумка – сумці, горох – горосі.
Сторінка 26
Завдання 1 Чергування голосних звуків
подряпина на носі
майданчик у дворі
кольори осені
у мікрохвильовій печі
багато радості
Чергування голосних звуків у непрямих відмінках: ніс – носі, двір – дворі, осінь – осені, піч – печі, радість – радості.
Вправа 2
Річка вкрилася льодом. Автомобіль зупинився біля воріт. Собака не завжди дружить з котом. Сардельки зручно їсти ножем і виделкою. Хлопці запускали паперові літачки. На шкільному дворі зібралась дітвора.
Чергування голосних звуків: лід – льодом, воріт – ворота, кіт – котом, ніж – ножем, папір – паперові, школа – шкільному, двір – дворі.
Вправа 3
дрібка солі червоного кольору
життя на півночі до заходу сонця
до шести годин з восьми годин
молочна корівка ласуємо пирогом
Чергування голосних звуків: сіль – солі, північ – півночі, шість – шести, корова – корівка, колір – кольору, захід – заходу, вісім – восьми, пиріг – пирогом.
Вправа 4 Три речення зі словами (лебідь, ведмідь, кінь) і поданими прийменниками
У білого лебедя великі крила. До ведмедя бігло ведмежа. На коні їздив запорозький козак.
Чергування голосних звуків у непрямих відмінках: лебідь – лебедя, ведмідь – ведмедя, кінь – коня.