Інші завдання дивись тут...

© Барна Р., 2021  

Серія "Вчимось разом" до підручника 

"Українська мова та читання 4 клас Пономарьова К., Гайова Л."

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

Сторінка 32

Вправа 4

Київ (Україна), Бориспіль - Берлін (Німеччина), Тегель, 20 грудня

Рейс PS-423

Boeing 737

Економ клас

виліт 09:25

Київ

Бориспіль

в дорозі

2 год 10 хв

приліт 10:35

Берлін

Тегель

З авіаквитка дізналися про майбутню поїздку Щебетунчика з Києва в Берлін пасажирським лайнером «Боїнг». Поїздка запланована на 20 грудня. Він вилетить з українського аеропорту «Бориспіль», а приземлиться в німецькому аеропорту «Тегель». Також дізналися про час вильоту (о 9 год 25 хвилин) і   прильоту (о 10 год 35 хвилин), тривалість польоту (2 години і 10 хвилин). Щебетунчик полетить економ класом.

 

Вправа 5

Написали, чи доводилось літати літаком та куди саме, чи ти тільки мрієш кудись полетіти…

 

Вправа 6  Позначили суфікс –еньк, -ик, -инк-

Суфікс -еньк

Суфікс -ик

Суфікс –инк-

спільнокореневе слово

малий

гарний

синій

стіл

рот

кіт

дитя

пил

Галя

Вправа 7

Ні-ме-ччи-на сла-ви-ться я-кі-сни-­ми до-ро-га-ми. Да-ле-ко за ме-жа-ми кра-ї-ни ві-до-мі ї-ї зна-ме-ни-ті ав-то-ба-ни. Це швид-кі-сні ма-гі-стра-лі з пре-крас-ним до-ро-жнім по-кри-ттям. Де-я-кі з них на-віть не ма-ють о-бме-жень швид-ко-сті.

� Позначили частину словотворення

Виділені слова

Спільнокореневі іменники

Спосіб творення слова

слава

суфіксальний

швидкість

суфіксальний

краса

префіксально-суфіксальний

межа

префіксально-суфіксальний

У дієслові славиться основа славиться, корінь слав- (підберемо спільнокореневі слава, славний, славити), суфікси –и-, -ть-, -ся.

У слові швидкісні основа швидкісн-, закінчення –і (змінимо швидкісних, швидкісними), корінь швид- (спільнокореневі швидкість, швиденько), суфікс –к-, -існі-.

У слові прекрасним основа прекрасн, закінчення -им (змінимо прекрасний,  прекрасного), корінь -крас- (спільнокореневі краса, красивий), суфікс –н-.

У слові обмежень основа обмежень, нульове закінчення (змінимо обмеження, обмеженнями), корінь -меж- (спільнокореневі межа, межувати), префікс об-, суфікс –ень-.

 

Вправа 8 Суфікси іменників

-ищ-

-очок-

-инк-

-есеньк-

морозище

дружище

грибочок

горбочок

лозинки

росинка

травинка

дрібнесенький

ріднесенька

� Склали речення з дібраними словами

Морозище свище в полі. Грибочок ховався під листям. Дідусь збирав лозинки для кошика. Дрібнесенький мак сипався з коробочок. Привіт, дружище! Попереду виднівся горбочок. Малесенька росинка впала на травинку. Вітаю зі святом, ріднесенька матусю!

 

Сторінка 33

Вправа 1, 2 Іменники

Неістоти (тварини, люди) (хто?)

Істоти (що?)

школярка, верблюд, артисти, риба, індик

екран, йод, цифра, яблуко

Вправа 3

Швейцарія звукова схема [— — ● = | — ●́ | = ● = ●]  

звуковий розбір слова [ш в е й ц а р і й а]

 

Вправа 4

Швей-ца-рі-я — не-ве-ли-ка, а-ле ба-га-та й ці-ка-ва єв-ро-пей-ська кра-­ї-на. Во-на ма-є спіль-ні кор-до-ни з І-та-лі-є-ю, Фран-ц-і-є-ю, Ні-ме-ччи-­но-ю, Ав-стрі-є-ю. Ве-ли-ку ча-сти-ну те-ри-то-рі-ї кра-ї-ни зай-ма-ю-ть го-ри Аль-пи. Най-ви-ща вер-ши-на Швей-цар-ських Альп — Дю-фур. Ї-ї ви-со-та ста-но-вить 4 634 ме-три. Вер-ши-ни гір у-кри-ті ві-чни-ми сні-га-ми.

Власні назви пишемо з великої букви: Швейцарія, Італією, Францією, Німеччи­ною, Австрією (назви країн); Альпи, Швейцарських Альп, Дюфур (назва гір, гірських хребтів, вершин).

 

Сторінка 34

Вправа 5 Підкреслили назви істот

На лузі пасеться корова Маня. У мене є собака Білий. Василько привітав подругу Оленку з днем народження.

 

Вправа 6 Підкреслили іменники — власні назви

Швейцарія славиться великими, чис­тими і глибокими озерами. Їх тут понад шістсот. Найбільші серед них — Женевське, Цюріхське. Чисті річки Рейн, Рона, Інн, Тічино роблять територію країни живописною і привабливою для відпочинку.

Перевірка правопису: Швейцарія (велика буква у власній назві країни); вели́кими (ненаголошений звук [е], бо ве́лич); глибо́кими (ненаголошений звук [и], бо вглиб); озерами, річки (загальні назви водойм); Женевське, Цюріхське (власні назви водойм); Рейн, Рона, Інн, Тічино (власна назва озер), терито́рію (за словником), країни (загальна назва держав); живопи́сною (за словником), привабливою (бо не можна казати дуже ваблива).

 

Вправа 7

Написали, де хотілося б відпочивати — у горах чи біля річки, чому…

 

Вправа 8  Підкреслили власні назви

Швейцарія, річка, Альпи, Женевське, озеро, гори, Рейн, місто, Вінниця, Карпати, Світязь, країна.

Власні назви в алфавітному порядку: Альпи, Вінниця, Женевське, Карпати, Рейн, Світязь, Швейцарія.

� Склали два речення про дві країни

Україна славиться перлиною Карпат – озером Свитязь. Женевське озеро та гори Альпи приваблюють туристів у Швейцарії. В Україні простягаються гори Карпати. Велику територію Швейцарії займають гори Альпи.

 

Сторінка 35

Вправа 1

Число іменника

Однина

Рід іменника

Чоловічий рід

Жіночий рід

Середній рід

Помічні слова

він, мій

вона, моя

воно, моє

Закінчення

нульове,

-а, -я,

нульове

е-, о-,

а-, -я

Приклади

берег[], кінь[], батьк[о]

річк[а], бабус[я], ніч[]

серц[е], сел[о], курч[а], ягн[я]

Вправа 2 Поставили слова у множині

Помічні слова: вони, мої

Закінчення: -и, -і, -а, -я

берег[и], кон[і], батьк[и], річк[и], бабус[і], ноч[і], серц[я], сел[а], курчат[а], ягнят[а]

Вправа 3  Підкреслили іменники в однині, позначили рід

Швейцарія (ж. р.) не багата на корисні копалини. Тут ви­добувають тільки сіль (ж. р.).

Але прославили цю країну (ж. р.) на весь світ (ч. р.) швейцарські годинники, швейцарський сир (ч. р.). Відомий також швейцарський шоколад (ч. р.). Його країна (ж. р.) продає найбільше. Ще у Швейцарії (ж. р.) виготовляють якісне дитяче харчування (с. р.).

Перевірка роду іменника: Швейцарія (моя, вона, ж. р.); сіль (моя, вона, ж. р.); країна (моя, вона, ж. р.); світ (мій, він, ч. р.); сир (мій, він, ч. р.), шоколад (мій, він, ч. р.), харчування (моє, воно, с. р.).

 

Сторінка 36

Вправа 4

З етикетки можемо дізнатися склад (какао терте, какао-масло, цукор, сухе молоко, горіхи) молочного шоколаду «Казковий». Цей шоколад якісний, бо не містить ароматизаторів, канцерогенів, генно-модифікованих складників. Також для покупця важливий термін придатності продукту (01.06.2021 – 01.06.2022).

 

Вправа 5

Користь шоколаду: приємний смак, містить поживні речовини, корисний для мозку.

Шкода шоколаду: можлива алергія, шкодить зубам, надмірне збудження, погана якість.

Написали, чи варто тобі вжива­ти шоколад та чому…

 

Вправа 6  Позначили закінчення

Оліві[я], Лукас[]

� Жіночі імена зі закінченням -я: Ол[я], Гал[я], Натал[я], Соломі[я], Наді[я], Софі[я].

Чоловічі імена з нульовим закінченням: Тарас[], Панас[], Денис[], Івась[], Гриць[], Василь[], Ігор[], Олег[], Орест[], Назар[].

 

Вправа 7

У Швей-ца-рі-ї не-ма-є о-фі-цій-но-ї дер-жав-но-ї мо-ви. Біль-шість швей-цар-ців ро-змо-вля-ють ні-ме-ць­ко-ю. А ще тут по-ши-ре-ні фран-цузь-ка й і-та-лій-ська.

� Утворили іменники жіночого роду і підкреслили власні назви (їх пишемо з великої букви): держава, розмова, Франція, Італія.

 

Сторінка 37

Вправа 8  У ввічливих словах підкреслили іменники і позначили рід

Німецькою мовою

Українською мовою

Ґутен таґ

Добрий день (ч.р.)

Бітте

Будь ласка (ж.р.)

Ауф відерзеєн

До побачення (с.р.)

Перевірка роду іменника: день (мій, він, ч. р.); ласка (моя, вона, ж. р.); побачення (моє, воно, с. р.)

Вправа 9 Підкресли іменники у множині

Діти у Швейцарії ідуть до школи в чотири роки. Навчаються вони чотири дні на  тиждень. Середа, субота і неділя — вихідні дні. Освіта в країні повністю безкоштовна, для  іноземців теж. Виняток становлять приватні школи.

Перевірка прийменника: до (нової, чого?) школи; на (цілий?, що?) тиждень; в (їхній, чому?) країні; для (різних, кого?) іноземців.

Перевірка правопису: навчаються (префікс з дієсловами пишемо разом, вчаться); середа́ (ненаголошений приголосний звук [е], бо в се́реду, за словником); неді́ля (за словником), приватні (префікс при-, бо неправильно дуже ватні).

� Поставили у множині і визначили рід

Діти — дитина (ж. р.), роки — рік (ч. р.), дні — день (ч. р.), іноземців — іноземець (ч. р.), школи — школа (ж. р.).

Перевірка роду іменника: дитина (моя, вона, ж. р.); рік (мій, він, ч. р.), день (мій, він, ч .р.), іноземець (мій, він, ч. р.), школа (моя, вона, ж. р.)

Вправа 1  У сполученнях слів позначили закінчення іменників

Приваблює природ[а], ставитися до природ[и], вдячні природ[і], виїхали на природ[у], милувалися природ[ою], відпочивали на природ[і].

 

Сторінка 38

Вправа 2, 3, 4  Відмінки іменника

Скільки відмінків мають іменники?

Сім відмінків

Як вони називаються?

Називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, кличний

На які питання відповідає кожний відмінок?

Називний (хто? що?), родовий (кого? чого?), давальний (кому? чому?), знахідний (кого? що?), орудний (ким? чим?), кличний (гей)

Який відмінок не відповідає на питання?

Кличний

Коли використовують іменники в цьому відмінку?

При звертанні

Вправа 4

Побачив (кого?) їжака (З. в.),

присмачила (чим?) олією (Ор. в.),

подарував (кому?) мамі (Д. в.),

живуть (в чому?) в акваріумі (М. в.),

підійшли до (чого?) будинку (Р. в.).

 

Вправа 5

Н.

що?

сонце

земля

гори

Р.

(нема) чого?

сонця

землі

гір

Д.

(даю) чому?

сонцю

землі

горам

Зн.

(бачу) що?

сонце

землю

гори

Ор.

(пишаюсь) чим?

сонцем

землею

горами

М.

на (у) чому?

на сонці

у землі

у горах

Кл.

Агов

сонце

земле

гори

Вправа 7

Альпи — найвищі і най­довші гори в Європі (М. в.). Це ідеальне місце (Н. в.) для відпочинку (Р. в.). Тут є не­звичайний готель (Н. в.) без стін (Р. в.), даху й вікон. Там дерев'яне ліжко (Н. в.) стоїть серед гір (Р. в.). Просто з ліжка (Р. в.) турис­там (Д. в.) відкриваються захопливі краєвиди. На випадок дощу (Р. в.) поряд збудовані комфортні кімнати (Н. в.).

Перевірка відмінка іменника: в Європі (в чому?, М. в.); місце (що?, підмет, Н. в.);  відпочинку (чого?, Р. в.); готель (що?, підмет, Н. в.); стін (чого?, Р. в.), ліжко (що?, підмет, Н. в.); гір (чого?, Р. в.); ліжка (чого?, Р. в.), туристам (кому?, Д. в.); дощу (чого?, Р. в.); кімнати (що?, підмет, Н. в.).

 

Вправа 8

Якщо ти відпочиваєш в Альпах, що вибереш для сну — ліжко просто неба чи затишну кімнату в готелі та чому…?

 

Вправа 9

У Швейцарії (М. в.) немає номерів (Р. в.) квартир. Замість них вивішують таблички (Зн. в.)  з прізвищами (Ор. в.) мешканців.

Більшість магазинів (Р. в.) у Швейцарії закриваються о дев'ятнадцятій годині, а в неділю не працюють зовсім.

Тільки у четвер вони відкриті до двадцять першої години (Р. в.). Щоправда, це не стосується ма­леньких крамничок (Р. в.). Вони працюють за власним розкладом (Ор. в.).

Перевірка відмінка іменника: у Швейцарії (у чому?, М. в.) номерів (чого?, Р. в.), таблички (що?, другорядний член речення, Зн. в.), з прізвищами (чим?, Ор. в.), магазинів (чого?, Н. в.); години (чого?, Р. в.); крамничок (чого?, Р. в.); розкладом (чим?, Ор. в.).

Перевірка ненаголошених приголосних звуків [е], [и]: закрива́ються (бо закри́тий), дев'ятна́дцятій (бо де́в’ять), неді́лю (за словником), четве́р (за словником).

 

Вправа 1 Ребус

У  гори  ліщина     УГОРЩИНА

У реченні підкреслили власні назви:

Ґаджик подорожував Угорщиною.

 

Вправа 2

Н.

хто?

Ґаджик

що?

Угорщина

Р.

(нема)

кого?

Ґаджика

(нема)

чого?

Угорщини

Д.

(даю)

 кому?

Ґаджику

Ґаджикові

(даю)

чому?

Угорщині

Зн.

(бачу)

 кого?

Ґаджика

(бачу)

що?

Угорщину

Ор.

(пишаюсь)

ким?

Ґаджиком

(пишаюсь)

чим?

Угорщиною

М.

на кому?

на Ґаджику

на Ґаджикові

в чому?

в Угорщині

Кл.

Агов

Ґаджику

Агов

Угорщино

Інші завдання дивись тут...