© Барна Р., 2019
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова 2 клас, Варзацька Л.О., Трохименко Т.О."
(використані цитати у лапках або прописом)
§ 21 Слова — назви предметів, протилежні за значенням (іменники-антоніми)
Вправа 215
Де но-чу-є со-не-чко?
— Де но-чу-є со-не-чко?
— У ба-бу-сі в ха-тин-ці.
— Хто ж йо-го ба-бу-ся?
— Си-нє не-бо.
— Чим во-но вкри-ва-є-ться?
— Го-лу-бо-ю хмар-ко-ю.
2� Слова — назви предметів (іменники): сонечко, бабусі, хатинці, бабуся, небо, хмаркою.
(Хто?) бабуся. (Що?) сонечко, хатинка, небо, хмарка.
Вправа 216
Відгадка |
|
Чорна корова всіх людей поборола, а білий віл усіх людей підвів. |
Ніч і день |
3� Іменники: (що?) ніч, день
Вправа 217
Частини доби — день, ніч, ранок, вечір.
Пори року — зима, весна, літо, осінь.
2� Назви предметів, протилежні за значенням (іменники-антоніми): день – ніч, ранок – вечір, зима – літо, осінь – весна.
Вправа 218 Неділя, понеділок, поля (не-ді-ля, по-не-ді-лок, по-ля)
Вправа 219
Загадка |
Відгадка |
Я у батька третій син, а дітей у нього сім. Маю четверо сестер і зовуть мене … |
Четвер |
2� Батько – ти́ждень, діти – дні, сини – понеді́лок, вівто́рок, четве́р, доньки – середа́, п’я́тниця, субо́та, неді́ля.
Вправа 220
Пі-шла я-кось Ма-рин-ка на го-род мор-кву по-ло-ти. Ви-ри-ва-є бур'-ян — та все пра-во-ю ру-ко-ю, а лі-ва ні-чо-го не ро-бить. Пра-ва ру-ка вто-ми-ла-ся і пи-та-є лі-ву:
— Чо-му ти бай-ди-ку-єш? Ди-вись, як я пра-цю-ю. Ко-жна жи-ло-чка бо-лить! А ти — не-ро-ба...
— Наша Маринка – де́сна (правша), тому вона послуговується тільки тобою, коли зриває бур’ян. А як прийдеться збирати його, я тобі залюбки допомагатиму.
4� Слова, протилежні за значенням (антоніми):
правою, права — ліву;
байдикуєш, не робить — працюю.
Антоніми утворюють пари, які належать однаковій частині мови: правою (якою?, прикметник), права (яка?, прикметник), ліву (яку?, прикметник), байдикуєш (що робиш?, дієслово), не робить (що робить?, дієслово), працюю (що роблю, дієслово).
Вправа 221
Здоров’я – хвороба. Спека – мороз. Світло – темрява.
§ 22 Слова — назви предметів, близькі за значенням (іменники-синоніми)
Вправа 222
Ма-лень-кі сі-ни, я-сна сві-тли-ця, в-сю-ди чи-стень-ко, так як го-ди-ться, сту-ка-є в ві-кна гру-ша кри-сла-та — се на-ша ха-та, се на-ша ха-та
2� Наша хата (яка?) весела, радісна, усміхнена.
3� Іменники, близькі за значенням: (що?) хата, дім, оселя
4� Побудували звукові моделі (звукові схеми) слів
ясна [ = ●́ | — — ● ] звуковий розбір слова [й а с н а]
світлиця [ — –– ● | — — ●́ | = ● ] [с в´ і т л и ц' а]
5� Розказали про свою домівку, що вона означає…
Вправа 223 Ел, Ну, Че, ча, не, Ну, ву, са, бо, ос, ом
Вправа 224
Заголовок: «Мати», «Мамина турбота»
Мати — досвітня пташинка.
Лиш засіріє — уже
ходить по хаті навшпиньки,
наче мій сон береже.
2� Почуття: любові, вдячності та щастя.
3� Близькі за значенням іменники: мати, ненька, матір, мама.
4� Розкажіть, що радує і що засмучує вашу матусю…
Вправа 225
1,2 � Оленятко, курчатко, ведмежа, левеня – дитинчата тварин.
Одне |
|
оленятко курчатко ведмежа левеня |
оленята курчата ведмежата левенята |
Вправа 226
Ко-ли не вмів ще й бу-ква-ря чи-та-ти, хо-див, як ка-жуть, пі-шки під сто-лом, лю-бить лю-дей ме-не нав-ча-ла ма-ти і рі-дну зем-лю, що б там не бу-ло
2� Влучний вислів (фразеологізм) «ходив пішки під столом» означає будучи малою дитиною.
3� Змалечку мати навчала мене любити людей і рідну землю.
Вправа 227
Рі-зні в сві-ті є кра-ї-ни, рі-зні лю-ди є у сві-ті, рі-зні го-ри, по-ло-ни-ни, рі-зні тра-ви, рі-зні кві-ти. Є з у-сіх о-дна кра-ї-на, най-рі-дні-ша нам у-сім: то — пре-кра-сна У-кра-ї-на, на-шо-го на-ро-ду дім
2� Мальви, журавлі, тополі – це народні символи нашої рідної землі.
3� Поміркуйте, чому поетеса назвала твір «Рідна хата».
Україна – це рідний дім (хата) українського народу. Українці свою оселю часто називають хатою.
4� Прекрасна Україна — то нашого народу дім.
Вправа 228 Буквосполучення йо
Йосип, гайок, чайка (Йо-сип, га-йок, чай-ка)
Вправа 229
В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля.
2� Як ти розумієш слова Великого Кобзаря? Бути господарем у своєму домі, на своїй землі.
Вправа 230
Іменники-синоніми |
«Зайве» слово прикметник |
(що?) домівка, хата, оселя |
(який?) домашній |
Вправа 231
Змінені слова – форми іменника (відмінки іменника) |
Позначили корінь у спільнокореневих словах |
Близькі за значенням (синоніми) |
правд[а] правд[и] правд[у] правд[ою] у правд[і] |
правда істина правильність |
Вправа 232
Ко-ли пі-сні мо-йо-го кра-ю пли-вуть у рі-дних го-ло-сах, ме-ні зда-є-ться, що зби-ра-ю ці-лю-щі тра-ви я в лу-гах.
2� Поміркуй, з чим порівнює поет пісні рідного краю та чому.
Поет порівнює пісні з цілющими травами на лугах.
На мою думку, таке порівняння дуже вдале. Цілющі трави загоюють рани на тілі. А гарна пісня заспокоює, навіює позитивний настрій. Вона так би мовити лікує душу.
Ось тому поетове порівняння дуже вдале.
Українська пісня – душа народу…
3� Близькі за значенням вислови: рідний край, сторононька рідна, рідна земля, Батьківщина, Вітчизна, рідного народу дім.
4� З одним із висловів записали речення.
Україна – це моя Батьківщина. Я люблю свій рідний край. Де живе моя родина, там сторононька рідна. У кожної людини є Вітчизна. Рідна земля – це край, де народився і виріс. Україна – це рідного народу дім.
Вправа 233
2� Можна вибрать друга і по духу брата,
та не можна рідну матір вибирати.
Можна все на світі вибирати, сину,
вибрати не можна тільки Батьківщину.
3� Дібрали спільнокореневі слова та позначили корінь:
, , , , .
§ 23 Велика буква в іменах, по батькові та прізвищах людей
Вправа 234
Ви-ши-ва-ю ви-ши-ва-но-чку я для бра-ти-ка І-ва-но-чка. Ви-ши-ва-но-чка у ви-шень-ках, я-гід-ка-ми ря-сно ви-ши-та
2� Найчастіше вчувається звук [в].
3� Поставили питання до слів – назв предметів: вишиваночка (що?), братик (хто?), Іваночко (хто?), вишеньки (що?), ягідки (що?).
4� Вишиваю вишиваночку
я для братика Іваночка.
Ім’я пишемо з великої букви.
Вишиванка – символ українського народу…
Вправа 235 Килим, вишитий, шитий (ки-лим, ви-ши-тий, ши-тий)
Вправа 236
Ці-ка-ві зраз-ки на-ро-дно-ї ви-шив-ки зі-бра-ла О-ле-на Пчіл-ка — у-кра-їн-ська пи-сьме-нни-ця. Ви-ши-ва-ли за во-лин-ськи-ми ві-зе-рун-ка-ми ді-ти О-ле-ни Пчіл-ки — Ле-ся й Оль-га
2� Олена Пчілка – це псевдонім Ольги Петрівни Косач. Її донька Лариса Косач – відома українська поетеса Леся Українка.
3� Підкреслили слова, написані з великої літери
Цікаві зразки народної вишивки зібрала Олена Пчілка — українська письменниця.
Пояснення: цікаві (речення починається з великої букви), Олена Пчілка (ім’я та псевдонім, або літературне ім'я пишемо з великої букви).
Вправа 237
2� Тарас Шевченко, Ольга Кобилянська, Іван Франко, Наталя Забіла, Максим Рильський.
3� Інші відомі українські письменники та письменниці: Василь Сухомлинський, Марина Павленко, Марко Вовчок, Всеволод Нестайко, Григір Тютюнник, Сашко Дерманський, Зірка Мезантюк.
Вправа 238
Уривок вірша |
Автор |
Назва вірша |
Ой ви-шень-ки-че-ре-шень-ки, чер-во-ні-ї, спі-лі, чо-го ж бо ви так ви-со-ко ви-ро-сли на гі-ллі? |
Леся Українка |
|
Ди-ву-ва-лась зи-ма: чом се та-ють сні-ги, чом льо-ди скре-сли всі на ши-ро-кій рі-ці? |
Іван Франко |
|
Сві-та-є. Край не-ба па-ла-є, со-ло-вей-ко в тем-нім га-ї сон-це зу-стрі-ча-є |
Тарас Шевченко |
2� Спільнокореневі слова: вишеньки, вишні, вишневий, Вишнівка, вишнево, Вишневе, Вишневецький.
Поставили запитання: вишеньки (що?, іменник), вишні (що?, іменник), вишневий (який?, прикметник), Вишнівка (що?, іменник), вишнево (як?, прислівник), Вишневе (що?), Вишневецький (хто?, іменник).
Спільнокореневі слова: сніги, сніговий, сніжний, засніжений, сніжить, сніжинка, сніжиночка, сніговій, сніжок, сніговик, сніжно.
Поставили запитання: сніги (що?, іменник), сніговий (який?, прикметник), сніжний (який?, прикметник), засніжений (який?, прикметник), сніжить (що робить?, дієслово) сніжинка (що?, іменник), сніжиночка (що?, іменник), сніговій (що?, іменник), сніжок (що?, іменник), сніговик (що?, іменник), сніжно (як?, прислівник).
Спільнокореневі слова: зустрічає, зустріч, зустрічний, назустріч.
Поставили запитання: зустрічає (що робить?, дієслово), зустріч (що?, іменник), зустрічний (який?, прикметник), назустріч (як?, прислівник).
Вправа 239 Підкреслили тільки прізвища
Поет Павло Григорович Тичина, поетеса Леся Українка, композитор Микола Віталійович Лисенко, художник Іван Степанович Марчук.
2� Художниця Катерина Білокур, композитор Василь Барвінський, співачка Руслана Лижичко, письменниця Марина Павленко.
Вправа 240
І варіант. Мене звуть Андрієм. Мого тата звуть Романом Петровичем. Мою матусю звуть Світланою Володимирівною.
ІІ варіант. Мою бабусю звуть Ганною Василівною. Мого дідуся звуть Петром Івановичем. Мого друга звуть Максимом.
§ 24 Велика буква у кличках тварин
Вправа 241 Забавлянки (потішки)
2� Що ви порадили б котові Марку? Коте Марку, не заважай торгувати! Коте Марку, краще лови мишей!
3� Клички тварин пишуться з великої літери.
4� Ой ти, коте Марку, ходиш по ярмарку, не купуєш, не торгуєш, тільки робиш сварку.
Вправа 242 Ніжки, ніж, лапки, зубки (ніж-ки, ніж, ла-пки, зуб-ки)
Вправа 243
Назви тварин |
Клички тварин |
кіт |
Васько, Пушок, Мурко, Барсик, Марсик |
собака |
Дружок, Рекс, Бровко, Рябко, Бурко |
кінь |
Орлик, Гнідко, Спритний, Гнідий, Вірний |
корова |
Зірка, Лиска, Маня, Варя, Муня |
Вправа 244
2� Вдача (риси характеру) цуцика: весела, життєрадісна, лагідна, завзята.
Він крутиться (що робить?) біля ніг, лащиться (що робить?), всміхається (що робить?) своєю собачою усмішкою.
3� Підкреслили назву тварини та її кличку
Цуцик — наш улюбленчик на ймення Букет.
4� Згідно старим складоподілом поділили на склади для переносу: улюб-лен-чик.
За новими правилами складоподілу поділили на склади: у-лю-блен-чик.
Поділили на склади для переносу: улю-блен-чик.
Поділили для переносу різними способами:
улю-бленчик, улюб-ленчик, улюбле-нчик, улюблен-чик.
Вправа 245
2� Я уявляю Мурка білим пухнастим котиком. Я уявляю Бурка дворовим рудим песиком.
3� Слова — назви предметів, близькі за значенням (іменники-синоніми): (хто?) пес, собака.
4� Був собі в одного господаря кіт Мурко, а в другого пес Бурко.
Пояснення: кіт (загальна назва тварин), Мурко (кличка кота), пес (загальна назва тварин), Бурко (кличка пса).
Вправа 246
Був собі в одного господаря кіт Мурко, а в другого пес Бурко. Хоч кіт і собака звичайно не люблять один одного, та Мурко й Бурко з самого малку були великі приятелі...
Придумали продовження казки та дібрали заголовок….
Вправа 247
2� Прислів'я «Слова, як мед, а діла, як полин» стосується Мурка з казки Івана Франка «Мурко і Бурко». Коли він на словах піклувався про друга, розказуючи про ковбасу, на ділі уже готувався до крадіжки голуб’ятка.
3� Бурко вирішив покарати свого приятеля за обман, крадіжку, підступність. На мою думку, покарання було дуже сильним (настільки, що читач ніколи не дізнається про те, чи насправді Мурко зрозумів свою помилку). Обурений Бурко не залишив колишньому приятелеві жодного шансу, щоб виправитися (може тому, бо як мовиться в одному прислів’ї «Чим горнець (горщик) накипів, тим і смердітиме»).