ГДЗ робочий зошит Кравцова 4 клас сторінка 52 – 63 нова програма

Серія "Вчимось разом" до робочого зошита "Українська мова 4 клас Кравцова Н."

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

Сторінка 52

Вправа 115 Ребус

Вдвоє (у скільки?) — числівник. Вголос (як?) — прислівник.

Вправа 116

Виписали прислівники: червоно, синьо, жовто, біло, немов, найгучніше.

^{Визначаємо самостійні частини мови за питаннями: на (прийменник) луках (на чому?, іменник) від (прийменник) цвітінь-краси (чого?, іменник) червоно (як?, прислівник), синьо (як?, прислівник), жовто (як?, прислівник), біло (як?, прислівник). Палають (що роблять?, дієслово) крапельки (що?, іменник) роси (чого?, іменник), немов (як?, прислівник) їх (чиїх?, займенник) сонце (що?, іменник) запалило (що зробило?, дієслово). Гуде (що робить?, дієслово) пташиним (яким?, прикметник) співом (чим?, іменник) ліс (що?, іменник), та (сполучник) найгучніше (як?, прислівник) в (прийменник) цьому (у чому?, займенник) гулі (чому?, іменник) виводить (що робить?, дієслово) іволга (хто?, іменник) свій (чий?, займенник) свист (що?, іменник), кують (що роблять?, дієслово) бездомниці-зозулі (хто?, іменник).}

Вправа 117

Олень біжить (як?) прудко, швидко, повільно.

Пташка літає (як?) високо, повільно, швидко, низько.

Читали книжку (коли?) вчора, учора, позавчора, сьогодні.

Відпочивали біля річки (коли?) влітку, улітку, навесні, вчора, учора, сьогодні, щороку, щодень.

Діти ідуть (куди?) вперед, уперед, вліво, уліво, вправо, униз, уверх, вверх.

Сторінка 53

Вправа 118

Як?	Коли?	Де?
Наполегливо, лагідно, напам'ять, старанно, легко	Колись, взимку, вчасно, зранку, завжди	Вгорі, вдалині, посередині, там, поруч

Вправа 119 Дібрали синоніми до прислівників:

раптом — зненацька, враз, раптово;

усюди — довкола, довкруги, скрізь;

спершу — насамперед, спочатку;

швидко — хутко, жваво, стрімко.

Вправа 120 Записали антонімічні пари, позначили суфікси прислівників –у, -о, -и, -і, -а:

— , — , — , — , — .

Сторінка 54 КВЕСТ

Вправа 1

								3			^{1. У своїй домівці (вдома).} ^{2. Минулого дня (вчора).} ^{3. Антонім до слова вниз (вверх).} ^{4. Синонім до слова гуртом (разом).} ^{5. Негайно, тієї самої миті (зараз).} ^{6. Кожної хвилини (щохвилини).} ^{7. Антонім до слова темно (світло).}
		6						В		4
		Щ				2		Г		Р
		О			1	В	Д	О	М	А
		Х				Ч		Р		З
7	С	В	І	Т	Л	О		У		О
		И				Р				М
		Л		5	З	А	Р	А	З
		И
		Н
		И

Вправа 2

Прислівник — це самостійна незмінна частина мови, яка називає якісну ознаку, ознаку дії або стан предмета.

Прислівник пояснює, де, коли і як відбувається дія, куди вона спрямована. Прислівники відповідають на питання де? коли? як? куди?

Вправа 3

Сьогодення (що?, іменник)

√ Сьогодні (коли?, прислівник)

Сьогоднішній (який?, прикметник)

Сторінка 55

Вправа 121 Речення

Сьогодні гарний день. У блакитному небі плавають пухнасті хмарки. Світить яскраве сонечко. Щебечуть пташки.

Вправа 122

Речення	За метою та інтонацією
У кімнату зайшла кішечка.	^{розповідне неокличне}
Яка вона гарна!	^{розповідне окличне}
Хочеш молочка?	^{питальне неокличне}
Іди, іди, іди!	^{спонукальне окличне}
Іди, Мурочко, до мене.	^{спонукальне неокличне.}

Вправа 123

Підмет вказує, про кого або про що йдеться в реченні. Підмет підкреслюють однією лінією. Присудок вказує, що говорять про підмет. Присудок підкреслюють двома лініями. Решта членів речення — другорядні члени речення. Їх підкреслюють пунктиром.

Сторінка 56

Вправа 124

^{— Чом, вітриську, розходився, хазяйнуєш у саду?!}	(пит., окл.)
^{— Це я в листі заблудився і дороги не знайду.}	(розп., неокл.)
^{— А навіщо трусиш сливи у некошену траву?}	(пит., неокл.)
^{— Бо удався нелінивим, без роботи не живу!}	(розп., окл.)
^{— Ой, вітриську, робиш шкоду!}	(розп., окл.)
^{Угамуйся хоч на мить.}	(спон., неокл)
^{— Краще геть піду з городу, в чистім полі буду жить!}	(розп., окл.)
^{Звісив з тину босі ноги, свиснув — листя полягло.}	(розп., неокл.)
^{І за мить уздовж дороги покурівся за село.}	(розп., неокл.)

Вправа 125 Підкреслили головні члени речення (підмет і присудок)

Шумить широкий лан пшениці.

^{(Що?) лан (що робить?) шумить. Основа речення: шумить лан.}

Шугає вітер з краю в край.

^{(Що?) вітер (що робить?) шугає. Основа речення: вітер шугає.}

І небо сонцем промениться.

^{(Що?) небо (що робить?) промениться. Основа речення: небо промениться.}

Земля готує нам врожай.

^{(Що?) земля (що робить?) готує. Основа речення: земля готує.}

Сторінка 57

Вправа 126 Списали два непоширені прості речення, підкреслили головні члени речення.

^{Непоширені речення}	^{Поширені речення}
Щебече соловейко.	^{Голосно щебече соловейко.}
Іде дощ.	^{Сьогодні цілий день іде дощ.}
Літають метелики.	^{Над квітами літають барвисті метелики.}

^{(Хто?) соловейко (що робить?) щебече. (Що?) дощ (що робить?) іде. (Хто?) метелики (що роблять?) літають.}

Вправа 127 Підкреслили головні і другорядні члени речення.

Тане сніг.	^{(Що?) сніг (що робить?) тане. Основа речення: тане сніг.}
Течуть струмки.	^{(Що?) струмки (що роблять?) течуть. Основа речення: течуть струмки.}
Ожива травичка.	^{(Що?) травичка (що робить?) ожива. Основа речення: ожива травичка.}
І до сонця гілочки простяга вербичка.	^{(Що?) вербичка (що робить?) простяга. Основа речення: простяга вербичка.}

Вправа 128

^{На галявині зацвіли білосніжні ромашки.}

Установили зв'язок слів у реченні за питаннями:

(що?) ромашки (що зробили?) зацвіли;

ромашки (які?) білосніжні;

зацвіли (де?) на галявині.

^{Основа речення: ромашки зацвіли.}

^{Словосполучення: ромашки білосніжні, зацвіли на галявині.}

^{Схема зв'язку слів речення:}

^{(що?) ромашки <———> (що зробили?) зацвіли;}

^{(які?) білосніжні (де?) на галявині.}

^{Навесні фермери садять картоплю.}

Установили зв'язок слів у реченні за питаннями:

(хто?) фермери (що роблять?) садять;

садять (що?) картоплю;

садять (коли?) навесні.

^{Основа речення: фермери садять.}

^{Словосполучення: садять картоплю, садять навесні.}

^{(хто?) фермери <———> (що роблять?) садять;}

^{(що?) картоплю;}

^{(коли?) навесні.}

Сторінка 58

Вправа 129 Питання ставимо від головного слова до залежного.

^{У дикій природі левів можна зустріти в Африці та Індії.}	зустріти (де?) в Африці та Індії.
^{Леви, левиці й левенята об'єднуються в сімейні групи.}	об'єднуються у (що?) групи.
^{Левенята народжуються сліпими та безпомічними.}	народжуються (якими?) сліпими, безпомічними.

Вправа 130 Підкреслили головні члени складного речення, виписали словосполучення.

Зацвіли усі діброви,

І долини, і луги,

і річки синіють знову

і не входять в береги.

^{Зв'язок слів у складному реченні за питаннями: (що?) діброви, долини, луги (що зробили?) зацвіли; зацвіли (що?) усі; (що?) річки (що роблять?) синіють, не входять; синіють (коли?) знову; не входять (куди?) в береги.}

^{Перша основа складного речення: зацвіли діброви, долини, луги. Однорідні підмети: діброви, долини, луги.}

^{Друга основа складного речення: річки синіють, не входять. Однорідні присудки: синіють, не входять.}

Словосполучення: зацвіли усі, синіють знову, не входять в береги.

Вправа 131 Підкреслили однорідні члени у складному реченні.

Скочив котик, сів на плотик, миє ротик і животик.

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) котик (що зробив?) скочив, сів; сів (де? на що?) на плотик; (що робить?) миє; миє (що?) ротик, животик.}

^{Перша основа складного речення: котик скочив, сів. Однорідні присудки: скочив, сів.}

^{Друга основа складного речення: миє.}

^{Словосполучення: сів на плотик, миє ротик, животик. Однорідні другорядні члени: ротик, животик.}

Сторінка 59

Завдання від Чомучки. Уписали слово, щоб речення стало спонукальним.

^{Ми любимо свою землю.}	Любіть свою землю!
^{Кожна людина повинна берегти природу.}	Оберігай природу!
^{Діти ідуть на прогулянку.}	Ходімо на прогулянку!

Вправа 132 Підкресли однорідні члени речення.

Сьогодні на урок потрібні олівці, фломастери, гумка.

^{Потрібні (що?) олівці, фломастери, гумка.}

Вправа 133

Із далеких країв до нас повернулися ластівки, шпаки, лелеки і журавлі.

^{Повернулися (хто?) ластівки, шпаки, лелеки і журавлі.}

Із зимової сплячки прокинулися ведмеді, їжаки, борсуки, змії.

^{Прокинулися (хто?) ведмеді, їжаки, борсуки, змії.}

Вправа 134

Навесні розцвітають проліски, фіалки, нарциси, підсніжники, крокус, ряст, тюльпани.

^{Розцвітають (що?) проліски, фіалки, нарциси, підсніжники, крокус, ряст, тюльпани.}

Сторінка 60

Вправа 135 Текст

^{Тема: розповідь про хліборобство.}

^{Головна думка: «Справжню ціну його знають лише хлібороби».}

^{Заголовок: «Хліборобство», «Ціна хліба».}

^{Заголовок}	Люди сіють хліб.
^{Основна частина}	Щедро оспівана ця праця людська. Зерно для людини й досі залишається земним дивом. Воно безсмертне. Нелегко дається хліб.
^{Кінцівка}	Справжню ціну його знають лише хлібороби.

Вправа 136

^{Тема: розповідь про пихатого півня.}

^{Головна думка: «Втік він на сідало й більше ніколи не хвалився».}

^{Заголовок: «Хвалькуватий півень», «Півень і хвіст».}

^Зачин

(1) Ходить півень по подвір'ю.

^{Основна частина}

(2) Побачив райдугу барвисту на небі і сміється.

(3) — У мене хвіст так само барвистий — кращий, ніж райдуга.

(4) Та ось пішов дощ.

(5) Замочив пихатому півневі хвоста.

(6) Звис хвіст аж до землі.

(7) Соромно стало півневі.

^{Кінцівка}

(8) Втік він на сідало й більше ніколи не хвалився.

Вправа 137

«Та й поклала у кладочку» Василя Сухомлинського…

Заголовок: «Догадлива мурашка», «Матуся несе їсти».

Кінцівка. Чекайте, дітки, матуся вже їсти несе.

Сторінка 61

Вправа 138

Тема: розповідь про театр у подільському дворику Києва.

^{Головна думка: театр – майстерня чудес, казкова реальність.}

Мета: розповісти про театр у подільському дворику Києва.

^{Заголовок: «Театр», «Майстерня чудес».}

^Зачин	^{У затишному подільському дворику Києва причаїлася казка.}
^{Основна частина}	^{Нічим непримітна будівля виявляється майстернею чудес. Пройшовши аркою з гучної вулиці в тиху і таємничу атмосферу старого Києва, потрапляєш у казкову реальність. Будівля театру ніби населена тихими, таємничими істотами.}
^{Кінцівка}	^{Вестибюль — одночасно і початок театрального уявлення, і затишне кафе, зі стін якого на нас дивляться тутешні загадкові мешканці.}

Вправа 139 Склали план розповіді про свій день народження.

1. Я – іменинниця.

2. Святкування.

3. Подарунки.

4. Враження.

Сторінка 62

Вправа 140

Есе (роздум)

«Літо – їду в село»

Розповідь

«Прийшло очікуване літо»

Опис

«Літо, … ти прекрасне!»

^{Літо! Літо! Крокує літо світом.}

^{Літо — біле крило.}

^{Літо! Літо! Радіють літу діти.}

^{Літо — їду в село.}

^{Прийшло очікуване літо —}

^{короткі ночі, білі дні.}

^{Зірки росою миють квіти,}

^{гойдають трави запашні!}

^{Літня спека, грози, грім,}

^{літо, ти прекрасне всім!}

^{Скільки в тебе є скарбів:}

^{в лісі — ягід і грибів;}

^{у садках — смачна малина,}

^{аґрус, яблука, ожина.}

^{Фрукти й зелень соковита —}

^{це смачні дарунки літа!}

Вправа 141 Записали короткі речення про явище природи, які можна б використати в тексті відповідного типу.

Написали, чи доводилося бачити веселку...

^{Міркування}	Багатьом доводилося бачити веселку. Мало хто задумується, чому в неї сім кольорів.
^Есе	У веселки сім кольорів. Хоче знати, з чим їх можу порівняти?
^Опис	Веселка коромислом піднялась над землею. У неї сім стрічок, кожна має свою барву.
^{Розповідь}	Після дощу з’явилась веселка. Люди дивляться на неї і радіють літові.

Сторінка 63 КВЕСТ

Вправа 1

^{Кросворд.}

^{1. Член речення, який вказує, про кого або про що йдеться в реченні (підмет).}

^{2. Член речення, який вказує, що говориться про підмет (присудок).}

^{3. Якщо однорідні члени речення поєднуються словами а, але, проте, то між ними завжди потрібно ставити (кому).}

^{4. Для зв'язку слів у реченні слугують закінчення та (прийменники).}

^{5. У реченні особові займенники в називному відмінку можуть виступати в ролі (підмета).}

			2
		1	П	І	Д	М	Е	Т
	5		Р							3
4	П	Р	И	Й	М	Е	Н	Н	И	К	И
	І		С							О
	Д		У							М
	М		Д							У
	Е		О
	Т		К
	А

^{Кросворд.}

^{1. Текст, у якому про когось або про щось розповідається (розповідь).}

^{2. Текст, у якому щось описується (опис).}

^{3. До тексту можна дібрати (заголовок).}

^{4. Зв'язані за змістом речення, розміщені в логічній послідовності, утворюють (текст).}

^{5. Текст, у якому використано слова та словосполучення в переносному значенні, має ознаки (художнього).}

^{6. Кожен текст пишуть із певною (метою).}

^{7. Частина тексту, у якій повідомляється, про кого або про що йтиметься в тексті (зачин).}

^{8. Текст, у якому йдеться про причини чи наслідки явищ, подій тощо (міркування).}

^{9. Зміст тексту, те, про що або про кого в ньому йдеться (тема).}

Інші завдання дивись тут...

			2
		1	П	І	Д	М	Е	Т
	5		Р							3
4	П	Р	И	Й	М	Е	Н	Н	И	К	И
	І		С							О
	Д		У							М
	М		Д							У
	Е		О
	Т		К
	А

			2
		1	П	І	Д	М	Е	Т
	5		Р							3
4	П	Р	И	Й	М	Е	Н	Н	И	К	И
	І		С							О
	Д		У							М
	М		Д							У
	Е		О
	Т		К
	А

ГДЗ робочий зошит Кравцова 4 клас сторінка 52 – 63 нова програма

Додавання коментаря

			2
		1	П	І	Д	М	Е	Т
	5		Р							3
4	П	Р	И	Й	М	Е	Н	Н	И	К	И
	І		С							О
	Д		У							М
	М		Д							У
	Е		О
	Т		К
	А