© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до робочого зошита
"Українська мова та читання 4 клас Варзацька Л., Зроль Г., Шильцова Л."
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Сторінка 43
Вправа 2 Визначили особу займенника, число, відмінок займенників.
У лузі криничка. Вона (3 ос. одн., Н. в.) тут давно-давно. Хто її (3 ос. одн., Р. в.) викопав — невідомо.
Над нею (3 ос. одн., Ор. в.) верба схилилася. На гілці глиняний кухлик висить.
Не минають люди кринички. Верба їй (3 ос. одн., Д. в.) кухлика подала, а криничка пригостила водицею. Усіх щедро напуває криничка, а води в ній (3 ос. одн., М. в.) не меншає.
Визначаємо відмінок за питаннями: вона (хто?, Н. в.), її (кого?, Р. в.), нею (чим?, Ор. в.), їй (чому?, Д. в.), в ній (в чому?, М. в.)
Сторінка 44
До сторінок 114–116
Вправа 1 Повторювальні слова в реченні замінили займенниками
Чи завжди зимовий вітер співає лагідні пісні? Хто потерпає від нього? Від зимового вітру потерпають птахи. Їм треба допомагати. Для них слід влаштовувати годівнички і класти птахам заготовлений з літа корм. Вони віддячать вам влітку.
Вправа 2
Тема тексту: розповідь про іній.
Як чудово, коли , вони (3 ос. мн., хто?, Н. в.) бачать на віконній шибці … Ось тепер надумав він (3 ос. одн., хто?, Н. в.) дістатися до знайомого вікна … Будинок зруйнований, у нього (він, 3 ос. одн., у чого?, Р. в.) немає вікон … Хто гірше найлютішого вітру і морозу приніс йому (він, 3 ос. одн., кому, без прийменника, Д. в.) …
Вправа 3
Зимовий вітер може охолодити землю, та може охолодити гарячі серця.
Слова в переносному значенні: гарячі серця.
Сторінка 45
До сторінок 117–119
Вправа 1 Розібрали речення за членами речення та частинами мови
Сонечко (іменник) дарує (дієслово) людям (іменник) тепло (іменник) і (сполучник) ласку (іменник).
Визначаємо самостійні частини мови за питанням: сонечко (що?, іменник); дарує (що робить?, дієслово); людям (кому?, іменник); тепло (що?, іменник); ласку (що?, іменник). До службових частин мови питання не ставиться: і (сполучник)
Щоб розібрати за членами речення, визначаємо зв'язок слів у речення за питаннями: (що?) сонечко (що робить?) дарує; дарує (кому?) людям; дарує (що?) тепло, ласку.
Основа речення (підмет і присудок): сонечко дарує.
Словосполучення: дарує людям, дарує тепло і ласку.
Другорядні члени речення: людям, тепло, ласку.
Однорідні другорядні члени речення: тепло, ласку.
Вправа 2 Виписали дієслова, поставили до них запитання
Я хустиночку покраю (що зроблю?, дієслово; префікс по-, бо краю),
Квіточок по ній нашию (що зроблю?, дієслово; префікс на-, бо шию)
Помережу (що зроблю?, дієслово; префікс по, бо мережу) всю по краю (по чому?, іменник з прийменником, бо по правому краю)
Пов’яжу (що зроблю?, дієслово; префікс по-, бо в’яжу) собі на шию (на що?, іменник з прийменником, бо на мою шию).
Покраю (що зроблю?), нашию (що зроблю?), помережу (що зроблю?), пов’яжу (що зроблю?)
До сторінок 119–121
Вправа 1 Підкреслили граматичні основи (підмети і присудки), позначили число дієслів
У куточку під парканом
сніг біліє (одн.) — там зима!
А де сонечко дістане (одн.),
Снігу й крапельки нема (одн., бо немає).
Там вже травка зеленіє (одн.)
Й сині проліски цвітуть (мн.),
черв’ячок вже землю риє (одн.),
а пташки гніздечка в’ють (мн.).
|
Визначаємо граматичну основу речення (підмет і присудок) |
Визначаємо число дієслова за допоміжним особовим займенником або пов’язаним словом |
|
(Що?) сніг (що робить?) біліє. |
Біліє (що він/сніг робить?, одн.) |
|
(Що?) сонечко (що зробить) дістане. |
Дістане (що воно/сонечко зробить?, одн.) |
|
() … (що робить?) нема/немає. |
Нема/немає (що воно робить?, одн.) |
|
(Що?) травка (що робить?) зеленіє. |
Зеленіє (що вона/травка робить?, одн.) |
|
(Що?) проліски (що роблять?) цвітуть. |
Цвітуть (що вони/проліски роблять?, мн.) |
|
(Хто?) черв’ячок (що робить) риє. |
Риє (що він/черв’ячок робить?, одн.) |
|
(Хто?) пташки (що роблять?) в’ють. |
В’ють (що вони/пташки роблять?, мн.) |
Сторінка 46
Вправа 2
Заголовок: «Чого синичка повеселішала?», «Незабаром весна», «Синичка повеселішала»
Тема: розповідь про синичку, яка повеселіла в очікуванні весни.
Основна думка: «Незабаром весна!» (навесні пробуджується природа).
|
Дієслова в однині |
Дієслова в множині |
|
прокинулась подивилася заспівала здивувалася був полетіла глянула зраділа знаю |
щебетали свистіли тьохкали кружляли |
|
(що вона/синичка зробила?) прокинулась, подивилася, заспівала, здивувалася, полетіла; (що він/базар робив?) був. |
(що вони/пташки робили?) щебетали, свистіли, тьохкали, кружляли |
До сторінок 122–124
Вправа 1 Підкреслили дієслова, визначили час дієслова
Уже весняне сонце припікає (теп. ч.)
Вже сон трава перецвітати стала (мин. ч.).
От-От зозулька маслечко сколотить (майб. ч.),
в червоні черевички убереться (майб. ч.)
і людям одмірятиме (майб. час) літа.
Вже з вирію поприлітали (мин. ч.) гості.
Сторінка 47
Он жовтими пушинками вже плавають (теп. ч.)
на чистім плесі каченята дикі.
Час дієслова визначаємо за питанням: припікає (що робить?, теп. ч.), стала (що зробила?, мин. ч.), сколотить (що зробить?, майб. ч.), убереться (що зробить?, майб .ч.), одмірятиме (що робитиме?, майб. ч.), поприлітали (що зробили?, мин. ч.), плавають (що роблять?, теп. ч.)
Вправа 2 Позначили час дієслів
Заголовок: «Конвалія», «Розцвіте конвалія».
Тема: опис конвалії навесні.
Головна думка: «незабаром розцвіте конвалія».
Незабаром розцвіте (майб. ч.) конвалія.
Спочатку виростуть (майб. ч.) два широкі листочки, між ними з’явиться (майб. ч.) тоненьке стебельце. Потім на ньому забіліють (майб. ч.) маленькі кульки. А згодом вони розкриються (майб. ч.) і всі побачать (майб. ч.) квіточки, наче чашечки.
Визначаємо майбутній час дієслова за питаннями: розцвіте (що зробить?), виростуть (що зроблять?), з’явиться (що зробить?), забіліють (що зроблять?), розкриються (що зроблять?), побачать (що зроблять?).
До сторінок 124–126
Вправа 1 У прислів’ях підкреслили дієслова
Під лежачий камінь вода не тече.
Не рубай сучок, на якому сидиш.
Тече (що робить?, дієслово), рубай (що роби?, дієслово), сидиш (що робиш?)
Вправа 2 Не з дієсловом пишемо окремо
Не ламай калину біля хати,
…
Краще їй онуків принеси.
Сторінка 48
Край дороги не рубай тополю,
…
Краще принеси ти їй води.
Не стріляй у птаха на світанні
…
Краще з ним у небо полети.
До сторінка 126–128
Вправа 1 Підкреслили дієслова в неозначеній формі
Один заможний господар спромігся (що зробив?) придбати (що зробити?) кузню. Учитися (що робити?) йому не було (що робило?) коли, то вирішив (що зробив?) віддати (що зробити?) в науку сина.
За невелику платню коваль взявся (що зробив?) навчити (що зробити?) хлопця майстерності.
А син той був (що робив?) ледарем, бо батько не примушував (що робив?) його працювати (що робити?).
— Ну що ж, хлопче, бери (що роби?), тачку і гайда (що зроби?) по вугілля.
— Я прийшов (що зробив?) до вас вчитися (що робити?), а не найнявся (що зробив?) працювати (що робити?).
— А як ти думаєш по-іншому опанувати (що зробити?) наше ремесло?
— Ви робіть (що робіть?) справу, а я буду дивитися (що буду робити?, майб. ч.), спостерігати (що робити?).
Коваль тільки плечима знизав (що зробив?).
Нарешті вийшов (що зробив?) строк. Батько питає (що робить?):
— Ану, сину, покажи (що зроби?), як ти навчився (що зробив?) кувати (що робити?)!
Хлопець узяв (що зробив?) молоток в руки. Гримав (що робив?), гримав (що робив?), а викувати (що зробити?) нічого не зміг.
Сторінка 49
Вправа 2
Щоб чогось навчитися, треба не тільки дивитися, спостерігати, а працювати самому. А також слухати пояснення майстра, виправляти помилки. Запитувати, коли щось незрозуміло.
До сторінок 128–130
Вправа 1 Підкреслили дієслова, визначили їх особу, число, час, виділили закінчення
Ор[ю] я, ор[ю] я (теп. ч., 1 ос. одн.)
…
Сі[ю] я, сі[ю] я (теп. ч., 1 ос. одн.)
…
Пол[ю] я, пол[ю] я (теп. ч., 1 ос. одн.)
Вправа 2 Підкреслили дієслова, визначили їх особу, число, час, виділили
— Яку книгу ви зараз чита[єте] (теп. ч., 2 ос. мн.)?
— Ми чита[ємо] (теп. ч., 1 ос. мн.) книгу Марка Твена «Принц і злидар».
— Про що розповіда[є] (теп. ч., 3 ос. одн.) та що опису[є] (теп. ч., 3 ос. одн.) автор книги?
— Автор розповіда[є] (теп. ч., 3 ос. одн.) про двох хлопчаків та опису[є] (теп. ч., 3 ос. одн.) їхні пригоди.
— Які риси характеру вихову[є] (теп. ч., 3 ос. одн.) книга?
Сторінка 50
— Книга вихову[є] (теп. ч., 3 ос. одн.) почуття справедливості, доброти, сміливості, впевненості.
— Чого вч[ить] (теп. ч., 3 ос. одн.) книга?
— Вона вч[ить] (теп. ч., 3 ос. одн.) робити (шо робити?, неозн. ф. д.) сміливі поступки, вірити (шо робити?, неозн. ф. д.) у справедливість, не втрачати (шо робити?, неозн. ф. д.) віру.
— Дякую. Приємно було з вами спілкуватись (шо робити?, неозн. ф. д.).
— Так, ми вір[имо] (теп. ч., 1 ос. мн.), що ви також прочита[єте] (теп. ч., 2 ос. мн.) цю книгу.
До сторінок 130–133
Вправа 1 Пісеньки-веснянки
|
Що зроблю? |
Що буду робити? |
Що робитиму? |
|
посію поскороджу покошу пов’яжу |
буду сіяти буду скородити буду косити буду в’язати |
сіятиму скородитиму коситиму в’язатиму |
Вправа 2 Підкреслили дієслова, визначили їх особу, число, час, виділили закінчення
Незабаром засмі[єть]ся (майб. ч., 3 ос. одн.) ласкаве сонечко. Його проміння розбуд[ить] (майб. ч., 3 ос. одн.) все навколо. Забрин[ять] (майб. ч., 3 ос. мн.) краплинами сліз бурульки. Заплач[уть] (майб. ч., 3 ос. мн.) сніги. Задзюрч[ить] (майб. ч., 3 ос. одн.) пустотливий струмок.
Сторінка 51
Від ласкавого дотику золотого проміння прокин[еть]ся (майб. ч., 3 ос. одн.) красуня-берізка. Заблищ[ать] (майб. ч., 3 ос. мн.) кришталеві краплинки на її косах-вітах. Заструмен[ить] (майб. ч., 3 ос. од.) по всіх її жилах цілющий сік. Завиру[є] (майб. ч., 3 ос. одн.) життя, заб’[є] (майб ч., 3 ос. одн.) воно ключем.
У майбутньому часі визначаємо особу дієслова особовим закінченням.
Якщо не пам’ятати закінчень, допоможе питання з допоміжним особовим займенником або пов’язаним іменником: засміється (що воно/сонечко зробить?, 3 ос. одн.); розбудить (що воно/проміння зробить?, 3 ос. одн.); забринять (що вони/бурульки зроблять?, 3 ос. мн.); заплачуть (що вони/сніги зроблять?, 3 ос. мн.); задзюрчить (що він/струмок зробить?, 3 ос. одн.); прокинеться (що вона/красуня зробить?, 3 ос. одн.); заблищать (що вони/краплинки зроблять?, 3 ос. мн.); заструменить (що він/сік зробить?, 3 ос. одн.); завирує (що воно/життя зробить?, 3 ос. одн.); заб’є (що воно/життя зробить?, 3 ос. одн.)
До сторінок 133–135
Вправа 1 Визначили час, особу та число дієслів, виділили закінчення
— Дерева – це краса! Це чисте повітря. Це життя! — поясню[є] (теп. ч., 3 ос. одн.) вчителька. — І якщо кожен з вас посад[ить] (майб. ч., 3 ос. одн.) і вирост[ить] (майб. ч., 3 ос. одн.) хоча б по деревцю, то наше місто заквітн[е] (майб., 3 ос. одн.), як сад.
Пояснює (що вона/вчителька робить?, теп. ч., 3 ос. одн.), посадить (що він/кожен зробить?, майб. час., 3 ос. одн.), виростить (що він/кожен зробить?, майб. ч., 3 ос. одн.), заквітне (що воно/місто зробить?, майб. ч., 3 ос. одн.)
Вправа 2
Посад[ить] — сад[ить], вирост[ить] — рост[ить], заквітн[е] — квітн[е].
Вправа 3 Визначили час, особу та число дієслів, виділили закінчення
Коли зайд[еш] (майб. ч., 2 ос. одн.) у ліс, відразу відчу[єш] (майб. ч., 2 ос. одн.) свіже чисте повітря. А побач[иш] (майб. ч., 2 ос. одн.) зламане або спиляне дерево, жаль заход[ить] (теп. ч., 3 ос. одн.) в серце і непоко[їть] (теп. ч., 3 ос. одн.) душу.
Зайдеш (що ти зробиш?, майб. ч., 2 ос. одн.), відчуєш (що ти зробиш?, майб. ч., 2 ос. одн.), побачиш (що ти зробиш?, майб. ч., 2 ос. одн.), заходить (що він/жаль робить?, 3 ос. одн.), непокоїть (що він/жаль робить?, 3 ос. одн.)
До сторінок 136–137
Вправа 1 Виділили закінчення дієслів теперішнього і майбутнього часу
Ми ход[имо] до музичної школи. Там ми гра[ємо] на різних музичних інструментах, співа[ємо] в хорі, слуха[ємо] музичні твори різних жанрів. Особливо люб[имо] танцювальну музику.
Сторінка 52
Ми дуже поважа[ємо] своїх педагогів. З ними двічі на рік готу[ємо] концерти. І коли виступа[ємо] на сцені, ма[ємо] шалений успіх. Вчителі каж[уть], якщо ми і надалі буд[емо] так старатися, то свої успіхи подво[їмо] чи навіть потро[їмо]. Ми вирост[емо] справжніми музикантами, а може й стан[емо] відомими артистами.
Ходимо (що робимо?, теп. ч.), граємо (що робимо?, теп. ч.), співаємо (що робимо?, теп. ч.), слухаємо (що робимо?, теп. ч.), любимо (що робимо?, теп. ч.), поважаємо (що робимо?, теп. ч.), маємо (що робимо?, теп. ч.), кажуть (що роблять?, теп. ч.), будемо старатися (що будемо робимо?, майб. ч.), подвоїмо (що зробимо?, майб. ч.), потроїмо (що зробимо?, майб. ч.), виростемо (що зробимо?, майб. ч.), станемо (що зробимо?, майб. ч.)
Вправа 2 Дібрали дієслова майбутнього часу, виділили закінчення
Ход[имо] — сход[имо], ходитим[емо], буд[емо] ходити.
Гра[ємо] — зігра[ємо], гратим[емо], буд[емо] грати.
Співа[ємо] — заспіва[ємо], співатим[емо], буд[емо] співати.
Слуха[ємо] — послуха[ємо], слухатим[емо], буд[емо] слухати.
Люб[имо] — полюб[имо], любитим[емо], буд[емо] любити.
До сторінок 137–139
Вправа 1 Визначили особу дієслів
Рідна мово! Ти живеш (2 ос. одн.) у моєму серці, звучиш (2 ос. одн.) так ніжно і проникливо, що заставляєш (2 ос. одн.) його битися частіше. Хвилюєш (2 ос. одн.) своїм словом, будиш (2 ос. одн.) в мені найкращі почуття. Ти ведеш (2 ос. одн.) мене у світ літератури і відкриваєш (2 ос. одн.) шлях до пізнання шедеврів світового мистецтва. Вабиш (2 ос. одн.) красою поезії. І нічого не просиш (2 ос. одн.), а тільки зичиш (2 ос. одн.) те добро, те надбання поколінь, яке ти, як справжня скарбниця, бережеш (2 ос. одн.) у собі. Ти передаєш (2 ос. одн.) мені у спадок, і я, як справжній українець, ніколи не зраджу тебе, рідна мово!
Правопис і перевірка ненаголошених закінчень дієслів дієвідмінюванням:
живе́ш, звучи́ш, заставля́єш (бо заставляють), хвилю́єш (бо хвилюють) бу́диш (бо будять), веде́ш, відкрива́єш (бо відкривають), ва́биш (бо ваблять), про́сиш (бо просять), зи́чиш (бо зичать), береже́ш, передає́ш.