...

ВПРАВА 47. Частини мови. 

Вибігла із джерела: і лугами, і полями, та дрімучими лісами — аж до моря допливла.

Відгадка: річка.

П'ять іменників  (джерела, лугами, полями, лісами, моря), один прикметник (дрімучими), два дієслова (вибігла, допливла). 

 

ВПРАВА 48. Склад.

Річка, озеро, море.

Водне середовище: озеро, річка, океан.

 

ВПРАВА 49. Звуки.

1. Річка плине, берег рвучи, далі, далі попід кручі.

2. У вірші відображено характер гірської річки. 

3. Часто повторюються звуки [р'], [р], [д].

 

ВПРАВА 50. Текст.   Слова антоніми

1. Тихоплавні – швидкоплинні, спокійна – бурхлива, прозора – каламутна.

2. ЯК БУДУЮТЬ ПОРІВНЯЛЬНИЙ ОПИС.

Зачин

Ставлять завдання, як відрізнити подібні між собою предмети (явища).

Основна частина

Перший спосіб

Другий спосіб

Відмінні ознаки предметів (чи явищ) описують одночасно.

Відмінні ознаки предметів (чи явищ) описують послі­довно: спочатку — одного, потім — другого і т.д.

                  РІВНИННІ ТА ГІРСЬКІ РІЧКИ.

    Рівнинні річки тихоплавні. Вони не долають перешкод, а обминають їх. Поверхня річок спокійна. Вода в них прозора.

    Гірські ріки швидкоплинні. Вони шалено долають перешкоди, стрімко падають з висоти. Поверхня річок бурхлива, вона несе могутню течію. Вода в них каламутна.

 

ВПРАВА 51. Текст.    Речення. 

1.Річка Прут бере початок у Карпатах. Має гірський характер. Довжина — близько тисячі кілометрів.

2.Попід поважно задумані гори, поміж килими гаїв, лугів, левад срібною стрічкою в'ється Прут. Пливе широко, розмашисто, журливо шепотить водами, неначе оповідає горам і рівнинам якусь одвічну казку (За Петром Козланюком).

З двох текстів дізнаємося про річку Прут, відрізняються способом опису річки. 

3. Мета першого - розказати про річку якомога точніше. Мета другого – образно розказати про річку Прут.

4. Слова, які допомагають «почути» й «побачити» гірську річку: срібною стрічкою в'ється Прут, пливе широко, розмашисто, журливо шепотить водами.

 

ВПРАВА 52. 

Тиха, як вода в криниці (про скромну і спокійну дівчину).

Пропав, як камінь у воді (зник з кінцями).

 

ВПРАВА 53. Головні члени речення.   Однорідні члени речення.   

Осінь (що?) брами свої замикала (що робила?) вночі, погубила (що зробила?) у небі журавлині ключі (Ліна Костенко).

 

ВПРАВА 54.

Вдень, ввечері, вранці.

 

ВПРАВА 55. Текст

Ми були біля річки навесні, влітку, ранньої осені. А тепер все готується до зими. На березі річки не чути щебету птахів. Вони відлітають в теплі краї. Висихає очерет. Вербичка похилилася над водою. Золоті листочки опадають на землю. Трава чорніє. Не чути квакання жаб. Рибки не колишуть воду. Жабки, риби, раки готуються до зими. Одні перебираються жити ближче до дна, інші зариваються у мул або сплять. Так вони будуть чекати весну. Глибоко в землі поховалися комашки. Незабаром міцна крига скує поверхню води. Вона захистить мешканців від лютого холоду. Так і спатиме річка взимку  до весни.

 

ВПРАВА 56. Текст.    Стилі мовлення.

1. І) Текст – розповідь у художньому стилі; ІІ) текст – розповідь у публіцистичному стилі. 

2. Заголовок: «Вербичка», «Улюблене місце біля річки», «Як ми садили вербичку», «Наша вербичка біля річки», «Наша вербичка». 

3. Юні охоронці річок.

 

ВПРАВА 57. Текст.

Добери до вірша заголовок.

Порятунку благає ріка, 

бо не дбає байдужа рука

Річко-річечко, постривай, 

підрости нам трішечки дай.

Ми очистим твої береги — 

стане нам і завзяття, й снаги. 

Будеш ти блищати, як скло, 

всім даруючи втіху й тепло. 

 

...