ГДЗ Варзацька клас § 47 вправа 315 – 334 українська мова

Серія "Вчимось разом" до підручника

"Українська мова та читання 4 клас Варзацька Л., Зроль Г., Шильцова Л."

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

§ 47 Поняття про прислівник як частину мови

Вправа 315

^{По-ві-вав ле-гень-кий ві-те-рець. Ло-по-ті-ли о-си-чки. По-хи-ту-ва-лась па-по-роть.}

^{Зран-ку по-ві-вав ле-гень-кий ві-те-рець. У-го-рі ло-по-ті-ли о-си-чки. Вни-зу по-ва-жно по-хи-ту-ва-лась па-по-роть.}

^{2� У}^{другому тексті повніше змальовано картину природи.}

^{Дають зрозуміти, коли відбуваються події}	^{Дають зрозуміти, де відбуваються події}	^{Дають зрозуміти, як відбуваються події}
^зранку	^{угорі, внизу}	^{поважно}

3� Слова-антоніми протиставляють місце знаходження: угорі – внизу.

4� Зв'язок слів у реченні за питаннями

I варіант. Зранку повівав легенький вітерець.

(Що?) вітерець (що робив?) повівав;

повівав (коли?) зранку;

вітерець (який?) легенький.

^{Основа речення: повівав вітерець.}

^{Словосполучення}^{: повівав зранку, легенький вітерець.}

^{Другорядні члени речення: зранку (коли?, прислівник), легенький (який?, прикметник).}

II варіант. Угорі лопотіли осички.

(Що?) осички (що робили?) лопотіли;

лопотіли (де?) угорі.

^{Основа речення: лопотіли осички.}

^{Словосполучення: угорі лопотіли.}

^{Другорядні члени речення: угорі (де?, прислівник).}

III варіант. Внизу поважно похитувалась папороть.

(Що?) папороть (що робила?) похитувалась;

похитувалась (як?) поважно;

похитувалась (де?) внизу.

^{Основа речення: похитувалась папороть.}

^{Словосполучення: поважно похитувалась, внизу похитувалась.}

^{Другорядні члени речення: поважно (як?, прислівник), внизу (де?, прислівник).}

Вправа 316

Радіє, радо, порада, радісно. «Зайве» порада (не є спорідненим)

Прислівники: (як?) радо, радісно.

^{Дієслово}^{: (що робить?) радіє. Іменник: (що?) порада.}

Вправа 317

^{Визначаємо прислівники за питаннями: (коли?) уночі, (коли?) вдень, (де?) скрізь, (де?) спереду, (де?) ззаду, (як?) чимдуж.}

Загадка	Відгадка
^{У-но-чі гу-ля-є, а вдень спо-чи-ва-є, ма-є кру-глі о-чі, ба-чить се-ред но-чі.}	Сова
^{Дов-гі но-ги, дов-гий ніс, по бо-ло-ту хо-дить скрізь.}	Лелека, журавель, чапля
^{Стої-ть го-ра се-ред дво-ра: спе-ре-ду — ви-ла, зза-ду — мі-тла.}	Корова
^{Бі-жить чим-дуж по до-лин-ці у сі-рень-кій ко-жу-шин-ці.}	Заєць

2� Прислівники-антоніми: уночі — вдень, спереду — ззаду.

3� Прислівники разом із пов’язаними словами (найчастіше дієсловами):

гуляє (коли?) уночі;

спочиває (коли?) вдень;

ходить (де?) скрізь;

вила (де?) спереду;

мітла (де?) ззаду;

біжить (як?) чимдуж.

Вправа 318

Заголовок: «Нателла», «Нателла — дочка лісника».

^{2� Нателла (яка?) чорнява, смаглява, мала, моторна, весела, радісна.}

^{Своє прихильне ставлення до дівчинки автор передає лагідними словами, або зменшувальні суфікси (дівчатко, оченятами), епітетами (чорняве, дивакувато-ясними), радісним настроєм (усміхаючись).}

3� Підкреслили прислівники

На кам'янистому схилі в зеленій гущавині дерев ледь видніється лісникова хата з гнучкою радіощоглою на ній. Від хати по крутизні в'ється стежечка вниз до потоку. Щоранку спускається нею босоніж чорняве смагле дівчатко років десяти. Тримаючи глек у руці, легко стрибає з брили на брилу, озираючи вранішній світ дивакувато-ясними оченятами, усміхаючись назустріч горам, небу й сонцю. Це Нателла, юна лісникова донька.

^{Визначаємо прислівники за питаннями: (як?) ледь, (куди?) вниз, (коли?) щоранку, (як?) босоніж, (як?) легко, (куди?) назустріч.}

^{Поставили питання від дієслів до прислівників: видніється (як?) ледь; в'ється (куди?) вниз; спускається (коли?) щоранку; стрибає (як?) легко; усміхаючись (куди?) назустріч.}

Вправа 319 Підкреслили прислівники

Посієш вчасно — збереш рясно. (Треба все робити вчасно)

Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі. (Важлива роль дощу навесні)

Земля-трудівниця аж парує та хліб людям щедро дарує. (Земля дає людям врожай)

^{Визначаємо прислівники за питаннями: (коли?) вчасно, (як?) рясно, (де?) надворі, (коли?) восени, (як?) щедро дарує.}

^{Ставимо запитання від дієслова до прислівника: посієш (коли?) вчасно; збереш (як?) рясно; дарує (як?) щедро.}

3� Речення з однорідними членами

Земля-трудівниця аж парує та хліб людям щедро дарує.

^{(Що?) земля-трудівниця (що робить?) парує, дарує.}

^{Основа речення: земля-трудівниця парує, дарує.}

^{Однорідні присудки: парує, дарує.}

Вправа 320 Підкреслили прислівник

Наполохавши птахів сонних,

в гай долинули з лугів дзвони.

То сріблисто задзвенів дзвоник —

його крильцем зачепив коник...

2� Задзвенів (як?) сріблисто. Виражає ознаку дії, пов'язаний з дієсловом.

3� Позначили корінь (чергування голосного звуку в корені слова) у спільнокореневих словах: дзвони, задзвенів, дзвоник.

^{Частини мови}^{: дзвони (що?, іменник), задзвенів (що зробив?), дзвоник (що?, іменник).}

Вправа 321

...А дівчинка росте, зростає не щогодини, а щомиті.

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) дівчинка (що робить?) росте, зростає; росте, зростає (коли?) не щогодини, щомиті.}

^{Основа речення (підмет і присудок): дівчинка росте, зростає.}

^{Словосполучення: росте, зростає не щогодини, а щомиті.}

Однорідні присудки, виражені дієсловами: росте, зростає.

Однорідні другорядні члени речення, виражені прислівниками, протиставляються: не щогодини, а щомиті.

^{Визначаємо за питаннями самостійні частини мови, і службові частини мови}

^{А (сполучник) дівчинка (хто?, іменник) росте (що робить?, дієслово), зростає (що робить?) дієслово не (заперечна частка) щогодини (коли?, прислівник), а (сполучник) щомиті (коли, прислівник).}

Вправа 322

Весело дзюрчить (теп. ч., одн.) весняний струмок.

Весело дзюрчав (мин. ч., одн.). весняний струмок.

Весело дзюрчатиме (майб. ч., одн.) весняний струмок.

Весело дзюрчать (теп. ч., мн.) весняні струмки.

^{Весело (як?, прислівник) дзюрчить (що він/струмок робить?, теп. ч., одн.)}

^{Весело (як?, прислівник) дзюрчав (що він/струмок робив?, мин. ч., одн.)}

^{Весело (як?, прислівник) дзюрчатиме (що він/струмок робитиме?, майб., одн.)}

^{Весело (як?, прислівник) дзюрчать (що вони/струмки роблять?, теп. ч., мн.)}

3� Прислівник — незмінна частина мови.

Вправа 323

^{Виділені слова є прислівниками}	^{Виділені слова є прикметниками}
^{Смеркає. Гай востаннє (коли?) усміхається променям призахідного сонця. Тихо (як?) жебонить струмок. Таємничо (як?) чорніють густі лози, повиті сріблястим туманом.}	^{Смеркає. Гай усміхається останнім (яким?) променям призахідного сонця. Жебонить тихий (який?) струмок. Чорніють таємничі (які?) густі лози, повиті сріблястим туманом.}

2� Порівняння прислівників і прикметників

^{Прислівник}			^{Прикметник}
^{найчастіше поєднується з дієсловом}	^{Питання}	^Суфікс	^{найчастіше} ^{поєднується з іменником}	^{Питання}	^{Закінчення}
^{Усміхається (як?) востаннє}	^як?	^-є	^{Променям (яким?) останнім}	^яким?	^[^ям^]
^{жебонить (як?) тихо}	^як?	^-о	^{струмок (який?) тихий}	^який?	^[]
^{чорніють (як?) таємничо}	^як?	^-о	^{лози (які?) таємничі}	^(які?)	^[^и^]

3� Щедрий — щедро, голосний — голосно, повільне — повільно, гарячий — гаряче, чудова — чудово, бадьора — бадьоро, близька — близько, гордий — гордо, замріяне — замріяно, лагідний — лагідно, добрий — добре.

^{Від прикметників (забрали закінчення) і утворили прислівники (додали суфікс прислівника, для прислівників на питання як? найчастіше суфікс о, -е):}

^{щедр[ий] (який?) — щедро (як?), голосн[ий] (який?) — голосно (як?), повільн[е] (яке?) — повільно (як?), гаря́ч[ий] (який?) — га́ряче (як?), чудов[а] (яка?) — чудово (як?), бадьор[а] (яка?) — бадьоро (як?), близьк[а] (яка?) — близько (як?), горд[ий] (який?) — гордо (як?), замріян[е] (яке?) — замріяно (як?), лагідн[ий] (який?) — лагідно (як?), добр[ий] (який?) — добре (як?).}

Вправа 324

Заголовок: «Живий барометр».

^{Тема тексту: розмова дідуся і внука про дощ.}

^{Головна думка: «Тільки барометр у мене живий».}

^{Мета: заклик спостерігати за живою природою, вивчати прикмети.}

^{Ось і дочекались дощу, — впевнено говорить дід, показуючи на ластівок.}	^{Розповідне неокличне речення}
^{Пташки стрімко пролітають над самою землею.}	^{Розповідне неокличне речення}
^{Минає пів години.}	^{Розповідне неокличне речення}
^{Глухо бурчить грім.}	^{Розповідне неокличне речення}
^{На землю падають перші краплі дощу.}	^{Розповідне неокличне речення}
^{Ти, дідусю, наче на барометр дивився!}	^{Розповідне окличне речення}
^{Правильно кажеш!}	^{Розповідне окличне речення}
^{Тільки барометр у мене живий.}	^{Розповідне неокличне речення}

2� Прикмети передбачення дощу…

3� Від дієслів ставимо запитання до пов’язаного прислівника:

говорить (як?) впевнено;

пролітають (як?) стрімко;

бурчить (як?) глухо;

кажеш (як?) правильно;

літають (де?) низько.

Вправа 325

^{Ме-до-нос ве-сня-ний роз-по-чав-ся ни-ні. І гу-дуть нев-пи-нно ву-ли-ки бджо-ли-ні. А ді-дусь між ни-ми хо-дить на сві-тан-ку, слу-ха-є, як бджо-ли дзум-ка-ють ве-снян-ку.}

Настрій: оптимістичний, замилуваний, радісний.

2� Поставили питання від дієслова до пов’язаного прислівника:

розпочався (коли?) нині;

гудуть (як?) невпинно;

ходить (коли?) на світанку.

3� У спільнокореневих словах позначили корінь:

весняний, веснянку;

бджоли, бджолині.

^{Визначаємо самостійні частини мови за питаннями: весняний (якій?, прикметник), веснянку (що?, іменник), бджоли (хто?, іменник), бджолині (які?, прикметник)}

Вправа 326 Підкреслили слово з найменшою кількістю звуків

Бджола, джміль, дідусь.

^{бджола – 5 звуків[б дж о л а], джміль – 4 звуки [дж м´ і л'], дідусь – 5 звуків [д' і д у с']}

Вправа 327

Прислівники: (де?) тут, (як?) краще, (як?) веселіше.

2� Слова, щоб уникнути повторів слова бджолята: їм (займенник), бджіл (спільнокореневе слово).

3� Підкреслили дібрані прислівники

Порядкує коло тих бджіл дядько Роман. Він, кажуть, знає таємну бджолину мову. Ходить серед вуликів і щось намовляє бджолятам. Певно, щоб краще роїлися, не хворіли та веселіше носили нектар з далеких і близьких квіток.

^{Нова форма прислівника: весело — веселіше (відкинули суфікс –о, додали суфікси –іш, -е).}

^{Нова форма прислівника від прислівника з іншим коренем: добре — краще).}

Вправа 328 Утворили нові форми прислівників (ступені порівняння прислівників)

Голосно, сильно, темно, високо, швидко.

Голосніше, сильніше, темніше, вище, швидше.

Набагато голосніше, трохи сильніше, значно темніше, ще вище, куди швидше.

Найголосніше, найсильніше, найтемніше, найвище, найшвидше.

Якнайголосніше, щонайсильніше, якнайтемніше, якнайвище, щонайшвидше.

2� Склали речення з різними формами одного прислівника

Голосніше заспівали птахи. Сьогодні птахи співали набагато голосніше. Найголосніше кувала зозуля. Сорока намагалася якнайголосніше перекричати інших птахів.

Вправа 329 Підкреслили прислівники і зв'язані з ними за змістом дієслова

Погоду бджола знає краще за нас.

Якщо зранку весело і стрімко літає, день буде погожий, сонячний.

2� Утворили нові форми прислівника

Краще, набагато краще, найкраще, щонайкраще.

Веселіше, трохи веселіше, найвеселіше, якнайвеселіше.

3� Погоду бджола знає краще за нас.

Зв'язок слів у реченні за питаннями:

(хто?) бджола (що робить?) знає;

знає (що?) погоду;

знає (як?) краще;

краще (за кого?) за нас.

^{Основа речення: бджола знає.}

^{Словосполучення: знає погоду, знає краще, краще за нас.}

Вправа 330 «Зацвіла в долині червона калина» Тараса Шевченка

Описали калину навесні…

2� Підкреслили прислівник

Зацвіла в долині червона калина,

ніби засміялась дівчина-дитина.

Любо, любо стало,

пташечка зраділа і защебетала.

Синоніми: любо, ласкаво, мило, приємно.

Спільнокореневі слова: любо, любка, любий, любити, люблять, любко, улюблений, любовний, Люба, Любонька, любимий, залюбила.

Вправа 331

Пишається над водою червона калина.

Зв'язок слів у реченні за питаннями:

(що?) калина (що робить?) пишається;

пишається (де?, над чим?) над водою;

калина (яка?) червона.

^{Основа речення: пишається калина.}

^{Словосполучення: пишається над водою, червона калина.}

Вправа 332

Цвітуть яблуні. Сонце вже встало і золотить повітря.

Так тепло, так радісно птахи щебечуть під блакитним небом.

2� Речення з однорідними членами

Цвітуть яблуні.

^{Непоширене просте речення.}

Сонце вже встало і золотить повітря.

^{Слід розрізняти}^{, що в цьому реченні нема однорідних членів, бо дієслова відповідають на різні питання:}

^{(що?) сонце (що зробило?) встало, (що робить?) золотить;}

^{встало (коли?) вже;}

^{золотить (що?) повітря.}

Так тепло, так радісно птахи щебечуть під блакитним небом.

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) птахи (що роблять?) щебечуть; щебечуть (як?) тепло, радісно; щебечуть (де?, під чим?) під небом; небом (яким?) блакитним.}

^{Основа речення: птахи щебечуть.}

^{Словосполучення: щебечуть тепло, радісно; щебечуть під небом; блакитним небом.}

^{Другорядні члени речення: радісно, небом, блакитним.}

Однорідні другорядні члени речення (тепло, радісно) є прислівниками і зв'язані з дієсловом-присудком щебечуть.

Вправа 333

Хто розбудить калинку?

На крилах південного вітру прилетіла Весна-красна й одразу взялася до роботи...

Навесні прокинувся молодий калиновий кущик. Його віти зеленіють буйно та розкішно. Потягнувся листочками-рученятами до сонячного проміння. Угорі на небі пропливала неквапливо і повільно хмарка. Вона замилувалася Калинкою. Бризнула щедро веселим дощиком. Ніжно і лагідно всміхнулась красуня. Розквітла рясно й пишно.

А навкруги — тепло і радісно.

Вправа 334 Речення з однорідними членами, що виражені прислівниками

Довго і наполегливо доводилось людям лісами й полями, болотами та ярами шукати калинові грона.

^{Доводилось шукати (як?) довго і наполегливо.}

^{Однорідні другорядні члени речення, виражені прислівниками.}

^{Доводилось шукати (чим?) лісами й полями, болотами та ярами.}

^{Однорідні другорядні члени речення, виражені іменниками.}

2� Підкреслили прислівники

У давні часи калина не скрізь росла-родила. Довго і наполегливо доводилось людям лісами й полями, болотами та ярами шукати калинові грона. Навіть на кам'яних скелях шукали, але не часто знаходили. А кому щастило зірвати дозрілі ягоди, той ніс їх у свою домівку, і в тій хаті назавжди оселялися радість, злагода і достаток...

^{Ставимо питання до прислівників: (де?) скрізь, (як?) довго, (як?) наполегливо, (коли?) часто, (допоки?) назавжди.}

Інші завдання дивись тут...