ГДЗ Варзацька українська мова § 18, 19, 20 вправа 118

Інші завдання дивись тут...

Серія "Вчимось разом" до підручника

"Українська мова та читання 4 клас Варзацька Л., Зроль Г., Шильцова Л."

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

§ 18 Правопис закінчень іменників чоловічого і жіночого роду в орудному відмінку однини

Вправа 118

^{Найчастіше повторюються звуки [д], [з], що створює враження передзвону.}

2� Визначили відмінок іменника, позначили закінчення

Діти сплять... А над левад[ою] (Ор. в.)

місяць, дивлячись, завмер:

стрімголов із неба падають

зорі в зарості озер.

^{Визначаємо відмінок іменника за питанням: левадою (чим?, Ор. в.)}

Вправа 119

Небосхил, зорепад.

^{Складений іменник небосхил має дві основи, поєднані голосним звуком [о], утворилося від двох слів: небо, схил.}

^{Складений іменник зорепад має дві основи, поєднані голосним звуком [е], утворилося від двох слів: зорі, падають.}

2� Наші прабатьки стверджували: якщо падає зірка — народжується нова людина.

Вправа 120 Поставили іменники у формі орудного відмінка однини (чим?, ким?):

зіркою, вербою, бабусею, лінією, вежею, кручею, грушею, площею.

^{Жіночий рід на – а, -я в однині}
^{закінчення основи}	^{твердий приголосний основи}	^{м’який приголосний та [ж],[ч],[ш]}	^[й]
^{звуковий розбір} ^{Н. в.}	^{[з' і р к а], [в е р б а]}	^{[б а б у с' а], [в е ж а], [к р у ч а],} ^{[п л о ш ч а], [г р у ш а]}	^{[л' і н' і й а]}
^{Ор. в.}	^-ою	^-ею	^-єю
^{приклади}	^{зірки[ою], верб[ою]}	^{бабус[ею], веж[ею], круч[ею],} ^{площ[ею], груш[ею]}	^{ліні[єю]}

Вправа 121 Поставили іменники жіночого роду в орудному відмінку однини

^{Жіночий рід на – а, -я в однині}
^{закінчення основи}	^{твердий приголосний основи}	^{м’який приголосний та [ж],[ч],[ш]}	^[й]
^{звуковий розбір} ^{Н. в.}	^{[к а з к а]} ^{[м о в а],} ^{[д р у ж б а]} ^{[ф а н е р а]}	^{[п о р о ш' а]} ^{[й і ж а]} ^{[п р а ц' а]} ^{[п а р ч а]}	^{[р е в о л' у ц' і й а]} ^{[н а ц' і й а],} ^{[м е л о д' і й а]} ^{[м р' і й а]}
^{Ор. в.}	^-ою	^-ею	^-єю
^{приклади}	казкою мовою дружбою фанерою	порошею їжею працею парчею	революцією нацією, мелодією мрією

2� Склали речення зі словом на вибір.

Приспить матір свою дитину казкою. Не соромся розмовляти рідною мовою. Нашою дружбою захоплюються однокласники. Дідусь прикрив вхід фанерою. На ранок ґанок засипало порошею. Наситився поживною їжею. Працею втомлена неня моя. Моя лялька була вкрита парчею. Глядачі були зачаровані ніжною мелодією. Не нехтуй мрією!

Вправа 122

Народитися під щасливою зіркою, пригощати смачною кашею, думати над задачею, майоріти над вежею, мандрувати Україною, їхати залізницею, разом з учителькою, милуватися лілією, дружити з Марією.

^{Звуковий розбір слова}^{: [з' і р к а], [к а ш а], [з а д а ч а], [в е ж а], [у к р а й і н а], [з а л' і з н и ц' а], [у ч и т е л' к а], [л' і л' і й а], [м а р' і й а]}

2� Склали речення зі словосполученням на вибір

Софія народилась під щасливою зіркою. Мама пригощала смачною кашею. Я довго думав над задачею. Замайоріли над вежею сіро-рожеві хмари. Я мрію мандрувати Україною. Нещодавно їхали залізницею на екскурсію. Разом з учителькою поїхали до Мукачівського замку. Милуватися лілією над озерною гладдю. Я вирішила дружити з Марією.

Вправа 123

2� Визначили рід і відмінок виділених іменників.

Велику Ведмедицю у нас називають Великим Возом (ч. р., Ор. в.), бо коли пильно придивитися, то й справді можна побачити віз. Малу Ведмедицю часто звуть Ковшем (ч. р., Ор. в.), бо це сузір'я за формою нагадує ківш.

2� Орудний відмінок іменників чоловічого роду з нульовим закінченням (чим?): Возом, Ковшем.

^{Звуковий розбір слова}^{: [в ’ і з], [к ‛ і в ш]}

Вправа 124

Оріон, сузір’я, Ліра. «Зайве» сузір’я – загальна назва, а власні назви сузір’їв Оріон, Ліра пишемо з великої букви.

2� Побудували звукову модель

сузір'я [— ● | = ●́ — | = ●] звуковий розбір слова [с у з' і р й а]

Орфограма: сузір’я (пишемо апостроф).

Вправа 125 Підкреслили іменники, правопис закінчень в орудному відмінку слід перевіряти за орфографічним словником

^{Іменники чоловічого роду в однині}

^{закінчення основи}

^{твердий приголосний}

^основи

^[р]

^{м’який приголосний}

^{та [ж],[ч],[ш]}

^[й]

^{звуковий розбір}

^{Н. в.}

^{[х л' і б]}

^{[м а й с т е р]}

^{[в е ч ‛ і р]}

^{г е к т а р]}

^{[в ’ і в ч а р]}

^{[м а л' а р]}

^{[к о б з а р]}

^{[м ‛ і з и н е ц']}

^{[д у ш]}

^{[м й а ч]}

^{[з в и ч а й]}

^{[в о д' і й]}

^{[к о р о в а й]}

^{[в о д о г р а й]}

^{Ор. в.}

^-ом

^{-ом, -ем}

^{(за орфографічним}

^{словником)}

^-ем

^-єм

^{приклади}

хлібом

майстром

вечором

гектаром

вівчарем

маляром

малярем

кобзарем

мізинцем

душем

м’ячем

звичаєм

водієм

короваєм

водограєм

Вправа 126

Тема тексту: розповідь про Чумацький Шлях.

Стиль мовлення: науково-художній.

^{Ши-ро-ку сві-тлу сму-гу , я-ка пе-ре-ти-на-є по-се-ре-ди-ні не-бо-}^{схил і ві-до-ма в а-стро-но-мі-ї під на-зво-ю Мо-ло-чний Шлях, в У-кра-ї-ні на-зи-ва-ють Чу-ма-цьким Шля-хом.}

2� Іменники чоловічого та жіночого роду поставили в орудному відмінку однини

Смугою, небосхилом, астрономією, назвою, шляхом, Україною.

^{Звуковий розбір слів: [с м у г а], [н е б о с х и л], [а с т р о н о м ’ і й а], [н а з в а], [ш л' а х], [У к р а й і н а].}

^{Смугою (вона/моя смуга, ж. р., основа на твердий приголосний звук), небосхилом (він/мій небосхил, ч. р., основа на твердий приголосний звук), астрономією (вона/моя астрономія, ж. р., основа на звук [й]), назвою (вона/моя назва, ж. р., основа на твердий приголосний звук), шляхом (він/мій шлях, ч. р., основа на твердий приголосний звук), Україною (вона/моя Україна, ж. р., основа на твердий приголосний звук).}

Вправа 127 Виділили закінчення іменників у формі орудного відмінка

Минула ніч. Попрощавшись із місяц[ем], бачимо за обрі[єм] світлу смугу. З першим промен[ем] сонця все прокидається. Умиваються рос[ою] квіти, трави. Гуси ласують молоча[єм]. Птахи кружляють над сад[ом].

Та перед дощ[ем] квіти стуляють пелюстки, птахи ховаються під дах[ом], гуси — під кущ[ем], а ми вкриваємось плащ[ем]. Незабаром знову будемо насолоджуватися світлим дн[ем].

^{Звуковий розбір слова: [м ’ і с' а ц'], [о б р' і й], [п р о м ’ і н'], [р о с а], [м о л о ч а й], [с а д], [д о ш ч], [д а х], [к у ш ч], [п л а ш ч], [д е н'].}

§ 19 Правопис іменників жіночого роду з нульовим закінченням у початковій формі в орудному відмінку однини

Вправа 128

Тихо так опівночі ніч зірки засвітила.

2� Провідміняли іменник за відмінками

^{Відмінок іменника}	^{(Допоміжні слова) питання}	^{Жіночий рід (нульове закінчення)}
^{Н. в.}	^{(є) що?}	ніч
^{Р. в.}	^{(нема) чого?}	ночі
^{Д. в.}	^{(даю) чому?}	ночі
^{Зн. в.}	^{(бачу) що?}	ніч
^{Ор. в.}	^{(орудую) чим?}	ніччю
^{М. в.}	^{(на) чому?}	ночі
^{Кл. в.}	^(агов)	ноче

^{В орудному відмінку подвоєння приголосного звуку, бо в Н. в. однини основа закінчується одним приголосним звуком [н і ч]}

Вправа 129

Споріднені (спільнокореневі) слова: любити, улюблена, любов.

^{Слова мають однаковий корінь (люб-), лексичне значення пов’язане, виражені різними частинами мови: любити (що робити?, дієслово), улюблена (яка?, прикметник), любов (що?, іменник).}

2� Провідміняли іменник любов

^{Відмінок} ^{іменника}	^{(Допоміжні слова)} ^{питання}	^{Жіночий рід (нульове закінчення)} ^{на –а}
^{Н. в.}	^{(є) що?}	любов
^{Р. в.}	^{(нема) чого?}	любові
^{Д. в.}	^{(даю) чому?}	любові
^{Зн. в.}	^{(бачу) що?}	любов
^{Ор. в.}	^{(орудую) чим?}	любов’ю
^{М. в.}	^{(у) чому?}	любові
^{Кл. в.}	^(агов)	любове

^{В орудному відмінку пишемо апостроф, бо в Н. в. однини основа закінчується приголосним звуком [в]: [л' у б о в]}

Вправа 130

2� Провідміняли іменник мати

^{Відмінок} ^{іменника}	^{(Допоміжні слова)} ^{питання}	^{Жіночий рід (нульове закінчення)} ^{на –а}
^{Н. в.}	^{(є) що?}	мати
^{Р. в.}	^{(нема) чого?}	матері
^{Д. в.}	^{(даю) чому?}	матері
^{Зн. в.}	^{(бачу) що?}	матір
^{Ор. в.}	^{(орудую) чим?}	матір’ю
^{М. в.}	^{(у) чому?}	матері
^{Кл. в.}	^(агов)	мати

^{В орудному відмінку пишемо апостроф після приголосного звуку [р] перед буквою ю.}

Вправа 131

Українські господині славляться гостинністю і привітністю.

Гостей вітають з добротою і щирістю.

Зустрічають їх з хлібом та сіллю.

Гості згадують українську землю з любов’ю і шаною.

^{жіночий рід}

^{на –а, я}

^{чоловічий}

^рід

^{жіночий рід з}

^{нульовим}

^{закінченням}

^{жіночий рід з}

^{нульовим}

^{закінченням}

^{жіночий рід з}

^{нульовим}

^{закінченням}

^{закінчення}

^основи

^{в Н. в.}

^{твердий}

^{приголосний}

^основи

^{твердий}

^{приголосний}

^основи

^основа

^{закінчується}

^одним

^{приголосним}

^звуком

^основа

^{закінчується}

^{двома приголосними}

^{звуками}

^основа

^{закінчується}

^{на [в]}

^{звуковий}

^{розбір Н. в.}

^{[д о б р о т а]}

^{[ш а н а]}

^{[х л' і б]}

^{[с і л']}

^{[г о с т и н': і с т']}

^{[п р и в ’ і т н' і с т']}

[ш ч и р' і с т']

^{[л' у б о в]}

^{Ор. в.}

^-ою

^-ом

^{-ю (подвоєння}

^{приголосного)}

^-ю

^{приклади}

^{доброт[ою]}

^шан[ою]

^{хліб[ом]}

^сілл[ю]

^{гостинніст[ю]}

^{привітніст[ю]}

щиріст[ю]

^{любов’[ю]}

2� Антоніми: любов — ненависть, шана — зневага.

Вправа 132 Іменники жіночого роду в орудному відмінку однини

Мам[ою], груш[ею], хат[ою], річч[ю], лілі[єю], вірніст[ю], пічч[ю], хоробріст[ю], відданіст[ю], мілл[ю], зеленн[ю], чест[ю], подорожж[ю].

^{Звуковий розбір слова: [м а м а], [г р у ш а], [х а т а], [р' і ч], [л' і л' і й а], [в´ і р н' і с т'], [п ´ і ч], [х о р о б р' і с т'], [в ´ і д: а н' і с т'], [м ´ і л'], [з е л е н'], [ч е с т'], [п о д о р о ж].}

Вправа 133 Позначили закінчення іменників у формі орудного відмінка однини

...Історії ж бо пишуть на столі.

Ми ж пишем кров’[ю] на своїй землі.

Ми пишем плуг[ом], шабл[ею], меч[ем],

піснями і невільницьким плач[ем].

Могилами у полі без імен,

дорог[ою] до Києва з Лубен!

	^{жіночий рід} ^{на –а, я}	^{жіночий рід} ^{на –а, я}	^{чоловічий рід} ^{нульовим} ^{закінченням}	^{чоловічий рід} ^{з нульовим} ^{закінченням}	^{жіночий рід} ^{з нульовим} ^{закінченням}
^{закінчення} ^основи ^{в Н. в.}	^{твердий} ^{приголосний}	^{м’який} ^{приголосний} ^звук	^{твердий} ^{приголосний}	^{звук [ч]}	^{основа закінчується} ^{на [в]}
^{звуковий} ^розбір ^{Н. в.}	^{[д о р о г а]}	^{[ш а б л' а]}	^{[п л у г]}	^{[м е ч']} ^{[п л а ч']}	^{[к р о в]}
^{Ор. в.}	^-ою	^-ею	^-ом	^-ем	^{-ю (і апостроф)}
^{приклади}	^{дорог[ою]}	^{шабл[ею]}	^{плуг[ом]}	^меч[ем] ^{плач[ем]}	^{кров’[ю]}

^{Визначаємо рід іменника: кров (вона/моя, ж . р.), плуг (він/мій, ч. р.), шабля (вона/моя, ж. р.), меч (він/мій, ч. р.), плач (він/мій, ч. р.), дорога (вона/моя, ж .р.)}

§ 20 Паралельні закінчення іменників чоловічого роду в давальному і місцевому відмінках однини

Вправа 134 Визначили відмінки виділених іменників, позначили закінчення

Духовне спілкування з природою дає людин[і] (Д. в.) крила для творчост[і] (Р. в.). Вона виливається в літератур[і] (М. в.), музиц[і] (М. в.), живопис[і] (М. в.), архітектур[і] (М. в.), хореографі[ї] (М. в.) і театрально-цирковому мистецтв[і] (М. в.).

^{Визначаємо відмінок іменників за питаннями: людині (кому?, Д. в.), творчості (чого?, Р. в.), (в) літературі (в чому?, М. в.), (в) музиці (в чому?, М. в.), (в) живописі (в чому?, М. в.), (в) архітектурі (в чому?, М. в.), (в) хореографії (в чому?, М. в.), (в) мистецтві (в чому?, М. в.).}

Вправа 135

Хореографія — мистецтво створення танцю й танцювальних вистав.

Балет — 1. Вид театрального мистецтва, що поєднує танець, музику і драматургічний задум. 2. Театральна вистава з певним сюжетом, який розкривається засобами танцю, міміки й музики. 3. Колектив артистів, виконавців цієї вистави.

Вправа 136 Іменники чоловічого роду в давальному та місцевому можуть мати декілька закінчень

Називний відмінок

хто? що?

Давальний відмінок

кому? чому?

Місцевий відмінок

(на, в, у) кому? чому?

театр

театр[у]

(в) театр[і]

артист

артист[у]

артист[ові]

(на) артист[і]

(на) артистов[і]

цирк

цирк[у]

цирк[ові]

(у) цирк[у]

виконавець

виконавц[ю]

виконавц[еві]

(на) виконавц[ю]

(на) виконавц[і]

(на) виконавц[еві]

Вправа 137

^{при збігові двох і більше іменників чоловічого роду,}

^{що є назвами істот, у давальному або місцевому відмінках}

^{однини слід уникати однакових закінчень}

^{закон милозвучності}

композитору Олександру Злотнику

композиторові Олександру Злотнику

композитору Олександрові Злотнику

композиторові Олександру Злотникові

Вправа 138

У грудні 2011 року видатному українському композитору Володимирові Івасюку було встановлено пам'ятник у Львові. Відомому виконавцеві пісень В. Івасюка Назарію Яремчуку композитор Степан Гіга присвятив пісню «Яворина». За незламність у боротьбі за гідну долю України наш народ віддає шану талановитому поетові Василю Стусу.

Вправа 139

Створенню опери для дітей «Коза-Дереза» ми завдячуємо композиторові Миколі Віталійовичу Лисенку.

Скульптору Василеві Захаровичу Бородаю належить створення пам'ятника засновникам Києва — Кию, Щеку, Хориву та їхній сестрі Либеді.

За живописні полотна, що відображають картини з українського народного побуту, ми вдячні художникові Сергію Івановичу Васильківському.

Поціновувачі танцю не раз аплодували в концертному залі балетмейстеру і хореографові Павлу Павловичу Вірському за його блискучі сценічні постановки.

Гончарство…

Інші завдання дивись тут...