© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова та читання 4 клас Захарійчук М."
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Вправа 84
Іменник — це самостійна частина мови, яка називає предмет і відповідає на питання хто? що?
Початкова форма іменника — називний відмінок однини.
Загальні іменники — узагальнені назви класів однотипних предметів або явищ.
Власні іменники — індивідуальні назви предметів.
Число іменника — однина та множина.
Рід іменника — чоловічий, жіночий, середній.
Вправа 85
Хто? — лисиця, бобер, їжак, білка, зайці, ведмідь, риби, бджоли, равлик, комахи, миша, гусениця, окунь, дятел, птахи, соловей, єнот, олень.
Що? — береза, дупло, вулик, гніздо, дерева, трава, кущі, вода, озеро, берег, каміння, рослини, квіти, папороть, гриби, пень, ялина.
Ч. р. — (хто?) їжак, бобер, ведмідь, равлик, окунь, дятел, соловей, єнот, олень.
Ж. р. — (хто?) білка, миша, гусениця.
С. р. — (що?) озеро, дупло, гніздо, каміння.
Множина — дерева, зайці, риби, бджоли, комахи, птахи, дерева, кущі, рослини, квіти, гриби.
Однина — дятел, лисиця, бобер, їжак, білка, ведмідь, равлик, миша, гусениця, окунь, дятел, соловей, єнот, олень, береза, дупло, вулик, гніздо, трава, вода, озеро, берег, каміння, папороть, пень, ялина.
2� Лисиця – звуковий розбір слова [л и с и ц' а]
Вправа 86
У дівчинки Наталочки розпочався веселий ранок. Це відчуло навіть кошеня Коржик. Сонце розігнало чорні хмари над містечком Вишневе, де мешкала Наталочка… Тато Роман Петрович установив дівчинці кумедний рингтон — монетка за монеткою сипалися в скарбничку. Це дзвонила сестричка Катруся. Вона сфотографувала свого пуделя Бублика й надіслала фото… Тепер телефонував однокласник Тарас.
1� Дівчинка Наталочка, кошеня Коржик, містечко Вишневе, тато Роман Петрович, сестричка Катруся, пудель Бублик, однокласник Тарас.
2� Пояснили орфограму «Велика буква у власних назвах».
Власні назви Наталочка (ім’я), Коржик (кличка), Вишневе (назва міста), Роман Петрович (ім’я та по батькові), Катруся (ім’я), Бублик (кличка), Тарас (ім’я) пишемо з великої букви.
Загальні назви дівчинка, кошеня, містечко, тато, сестричка, пудель, однокласник пишемо з малої букви.
Правила спілкування телефоном…
3� Кошеня (яке?) мале, руде, веселе, грайливе.
Вправа 87 Склали речення зі словами ввічливості.
Добрий день! Я Оленка, подруга Софійки.
Будь ласка, покличте Софійку до телефону.
Дякую.
Вправа 88
Абстрактні іменники: зустріч, привітання, вірність, приязнь, захоплення, тривога, радість, кривда, сум.
Конкретні іменники: сад, соловейко, трава, маяк, ранець, учитель, автомобіль, метелик, щука, Полтава.
Вправа 89
1� Абстрактні іменники: шепіт, шелест, шерех, шумом, шурхіт.
2,3� Дописали сполучення слів у переносному значенні.
Ходить юнак — ходить осінь; жовтокоса дівчина — жовтокоса осінь; шепче бабуся — шепче осінь.
Вправа 90
1� У жука Жужка, мишки Мишульки, ящірки Ящуні та бабки Зеленушки велика радість. Вони спішать на день народження до крота Крихітки.
2� Абстрактні іменники: радість, відвага, завзятість, сміливість, доброта.
3� Чапля Ходулька має таку кличку, бо має довгі ноги, щоб ходити у воді, де інші не можуть.
Вправа 91 Дібрали спільнокореневі іменники до дієслів, позначили корені.
(Що робити?) жити — (що?) життя;
(що робити?) дружити — (що?) дружба;
(що робити?) допомагати — (що?) допомога;
(що робити?) захищати — (що?) захист;
(що робити?) розуміти — (що?) розуміння;
(що робити?) жартувати — (що?) жарт.
Корінь визначаємо добором спільнокореневих слів: жити (життя, жив, пожили), дружити (дружба, друг, дружний), допомагати (допомога, помагати, поміч, помічний), захищати (захист, захисник, захищений), розуміти (розум, розумний, розуміння), жартувати (жарт, жартівник).
Вправа 92 Синоніми (слова з подібним значенням):
ліс-лісок-лісочок, пуща, гай, діброва, бір, перелісок, чорноліс, байрак;
хурделиця, віхола, завія, завїрюха, хуртовина, хуга, заметіль.
Вправа 93 У прислів'ях підкреслили іменники-антоніми.
Без збутку — немає прибутку.
З праці — радість, а з безділля — смуток.
Правда та кривда — як вогонь та вода.
Маленька праця краща за велике безділля.
Антоніми: збутку — прибутку, праці — безділля, радість — смуток, правда — кривда.
Вправа 94 Слова-омоніми (слова, які пишуться однаково, проте мають зовсім різне значення).
1. Стан — самопочуття людини. 2. Стан — фігура, постава людини.
1. Лайка — порода собак. 2. Лайка — образливі слова.
1. Котик — морська тварина. 2 Котик — маленький кіт.
1. Рись — хижий звір. 2. Рись — біг коня.
1. Піщаник — маленький ховрашок. 2. Піщаник — гірська порода.
Вправа 95 Підкреслили іменники-антоніми (слова з протилежним значенням).
Робиш добро — не кайся, робиш зло — на зло сподівайся.
Із щастя та горя скувалася доля.
Брехні багато, а правда одна.
Учення — світ, а невчення — тьма.
2� Дібрали два прислів’я з антонімами-іменниками.
Згода будує, а незгода руйнує. Гірка праця — солодкий відпочинок.
Маленька праця краща за велике безділля. Літом хто гайнує, той зимою голодує.
Вправа 96
|
ч. р. (він, мій) |
ж. р. (вона, моя) |
с. р. (воно, моє) |
|
дельфін снігур огірок перець |
капуста качка синиця курка |
курча яблуко каченя морозиво |
2� Склали два речення.
Жовте курча – це в курки дитинча. Курча бігло за куркою.
Вправа 97
Вірш «Де стояло літо» Леоніда Талалая…
1� Вірш викликає почуття любові до природи.
2� Розподілили підкреслені слова за родами.
|
ч. р. (він, мій) |
ж. р. (вона, моя) |
с. р. (воно, моє) |
|
лис ярок листок боровик |
трава сова стежечка
|
листя літо |
Вправа 98 Визначили рід іменника
Здавна слов'яни вирощували жито (с. p.), пшеницю (ж. p.), ячмінь (ч. р.), просо (с. p.), овес (ч. p.), гречку (ж. p.). Любили чорний житній хліб (ч. p.). З білого борошна на свято пекли пироги. Начинкою до пирогів були риба (ж. p.), м'ясо (с. р.) та капуста (ж. p.).
В однині визначаємо рід іменника у називному відмінку: жито (воно/моє, с. p.), пшениця (вона/моя, ж. p.), ячмінь (він/мій, ч. р.), просо (воно/моє, с. p.), овес (він/мій, ч. p.), гречка (вона/моя, ж. p.), хліб (він/мій, ч. p.), риба (вона/моя, ж. p.), м'ясо (воно/моє, с. р.), капуста (вона/моя, ж. p.).
Вправа 99
Вживали також овочі: цибулю (ж. p.), часник (ч. р.) і картоплю (ж. p.), буряк (ч. p.), ріпу (ж. p.). Біля хат росли яблуня(ж. p.), груша (ж. p.), слива (ж. p.), вишня(ж. p.), горіх(ч. р.) та обов'язково кущ(ч. р.) калини.
В однині визначаємо рід іменника у називному відмінку: цибуля (вона/моя, ж. p.), часник (він/мій, ч. р.), картопля (вона/моя, ж. p.), буряк (він/мій, ч. p.), ріпа (вона/моя, ж. p.), яблуня(вона/моя, ж. p.), груша (вона/моя, ж. p.), слива (вона/моя, ж. p.), вишня(вона/моя, ж. p.), горіх(він/мій, ч. р.), кущ(він/мій, ч. р.)
Вправа 100
Однина: тролейбус, велосипед, мотоцикл, автомобіль.
Тролейбус, велосипед, мотоцикл, автомобіль є різними видами транспорту.
Множина: сливи, абрикоси, вишні, полуниці.
На прилавку супермаркету я побачив сливи, абрикоси, вишні і полуниці.
Вправа 101
Зима багата снігами (мн.), а осінь – снопами (мн.).
Іде зима (одн.), а кожуха нема.
Плаче жовтень (одн.) холодними сльозами (мн.).
Такий мороз (одн.), аж зорі (мн.) скачуть.
Вправа 102
На дерев'яній полиці (одн.) лежали велика надувна куля (одн.), футбольний м'яч (одн.), малий пластиковий м'ячик (одн.).
Були там музичні інструменти: вигнута труба (одн.), круглий барабан (одн.).
Вправа 103 Указали число іменника.
На нижній полиці розмістилися вантажний автомобіль (одн.), підйомний кран (одн.) і пожежні машини (мн.). Усі мешканці полиць товаришували й ходили одне до одного в гості.
Вправа 104
На пригірку стоїть сосна. Розлога, пошарпана, з повикручуваними вітром гілками. Здається, що вже зовсім усохла. Глянеш угору — а на сосні вершечки живі. Не минали її ні буревії, ні грози. Наглумилася над деревом і блискавиця: здерла в кількох місцях кору. Хотілося подякувати гордій сосні за її мужність.
Щоб уникнути повторів, іменник замінили займенником (її), синонімом (деревом).
1� Позначили закінчення.
(Що?) сосн[а];
(чого?) сосн[и];
(чому?) сосн[і];
(чим?) сосн[ою];
(на чому?) на сосн[і].
Вправа 105
Могутній беркут вилетів на полювання. Он біжить заєць. Птах побачив звірятка. Що робити бідному зайцеві? Ось-ось беркут зловить його. Нависла над ним небезпека! На тваринці шубка — от і врятувала його! Виходь, зайцю, небезпека минула.
• Позначили відмінкові закінчення іменників.
Біжить (хто?) заєць[];
побачив (кого?) зайц[я];
що робити (кому?) зайц[еві];
зловить (кого?) зайц[я];
нависла (над ким?) над зайц[ем];
шубка (на кому?) на зайц[еві].
Вправа 106
У Лесі є (хто?) собака (Зн. в.).
Дівчинка дуже любить (кого?) собаку (Р.в.).
Вона дає їсти й пити (кому?) собаці (Д. в.).
Потім Леся гуляє (з ким?) зі собакою (Ор. в.)?
(На кому?) на собаці (М. в.) виблискують медалі.
Він — переможець змагань.
� У тексті нема слів у називному і кличному відмінках.
Вправа 107
|
Відмінок |
Питання |
Жіночий рід |
Чоловічий рід |
Середній рід |
|
Н. в. Р. в. Д. в. Зн. в. Ор. в. М. в. Кл. в. |
хто? що? (нема) кого? чого? (даю) кому? чому? (бачу) кого? що? ким? чим? на кому? на/у чому? |
верб[а] верб[і] верб[у] верб[у] верб[ою] (на) верб[і] верб[о] |
дуб[] дуб[а] дуб[у]/дуб[ові] дуб[] дуб[ом] (на) дуб[і] (дуб[ові]) дуб[е] |
мор[е] мор[я] мор[ю] мор[е] мор[ем] мор[і] мор[е] |
Іменники у початковій формі (називному відмінку однини): син, сова, поле.
Вправа 108 У дужках вказали назву відмінка і питання, позначили закінчення.
|
Є (Н. в., хто?) подруг[а]; немає (Р. в., кого?) подруг[и]; даю (Д. в., кому?) подруз[і]; бачу (Зн. в., кого?) подруг[у]; милуюся (Ор. в., ким?) подруг[ою]; стрічка (М. в., на кому?) на подруз[і]; прийди, (Кл. в.) подруг[о]. |
Є (Н. в., що?) клен[]; немає (Р. в., чого?) клен[а]; даю (Д. в., чому?) клен[ові] (клен[у]); бачу (Зн. в., що?) клен[]; милуюся (Ор. в., чим?) клен[ом]; стрічка (М. в., на чому?) на клен[і]; прийди, (Кл. в.) клен[е]. |
Вправа 109
Галявина вкрилася жовтогарячим килимом. Це жовтіє кульбаба. Кожна квітка кульбаби — наче маленьке сонечко. Рано-вранці земля віддає кульбабі свою вологу. Роса вмиває кульбабу. Кульбабою насолоджуються бджоли та джмелі. Галявиною спішить надвечір'я. На кульбабу падає сум. Недовгий вік сонячної квітки…
Сонячна квітка – кульбаба, незабаром вона відцвіте і пухнастими парашутиками розлетиться по землі.
1�Завдання на вибір.
1) Виписали підкреслені іменники, указавши в дужках відмінок і питання.
Кульбаба (Н. в., що?); кульбаби (Р. в., чого?); кульбабі (Д. в., чому?); (на) кульбабу (Зн. в., що?); кульбабою (Ор. в., чим?).
2) Виписали виділені іменники, указавши в дужках відмінок і питання.
Галявина (Н. в., що?); килимом (Ор. в., чим?), галявиною (Ор. в., чим?), квітки (Р. в., чого?).
Вправа 110
|
Відмінок |
Питання |
Чоловічий рід |
Жіночий рід |
Середній рід |
|
Н. в. Р. в. Д. в. Зн. в. Ор. в. М. в. Кл. в. |
хто? що? (нема) кого? чого? (даю) кому? чому? (бачу) кого? що? ким? чим? на кому? на/у чому? |
автомобіль[] автомобіл[я] автомобіл[ю]/автомобіл[еві] автомобіль[] автомобіл[ем] (в) автомобіл[і] автомобіл[е] |
ластівк[а] ластівк[и] ластівц[і] ластівк[у] ластівк[ою] (на) ластівц[і] ластівк[о] |
неб[о] неб[а] неб[у] неб[о] неб[ом] (у) неб[і] неб[о] |
Вправа 111 Пишу переказ з елементами опису «Гусеня» М. Вінграновського.
Гусенятко Між очеретом за лугами сів табун гусей на гніздів’я. Почав накрапати дощ. Було холодно й незатишно. Мале гусенятко тулилося до старого гусака. У воді воно побачило відображення свого тата. Він мав великі жовті та сторожкі очі. Довга й тонка шия була вкрита чорними пір’їнами. З обох боків великого, червоного, видовженого дзьоба була жовта смужка. Тато мав високі груди. Густий, м’який та сірий пух покривав їх. Великі та червоні лапи гусака було видно в мокрій траві. Широкі й міцні крила огортали видовжене тіло. Біле, сіре й навіть чорне пір’я на могутніх крилах опускалося до лап. Гусенятко пірнуло під теплий та сірий пух. Йому стало дуже затишно ( За М. Вінграновським).
1. У тексті М. Вінграновського йдеться про гусей.
2. Табун гусей сів на гніздів’я між очеретом.
3. Погода була дощова, холодна, незатишна.
4. У воді гусенятко побачило відображення свого тата.
5. У гусака були великі жовті сторожкі очі.
6. Був великий червоний видовжений дзьоб і довга й тонка очеретяна шия.
7. На червоному дзьобі з обох боків була жовта смужка.
8. У тата були широкі та міцні крила.
9. Гусак мав великі червоні лапи.
Вправа 112 Іменники жіночого роду на -а, -я в родовому відмінку однини:
книжк[и], пісн[і], круч[і].
Після твердого приголосного звуку основи мають закінчення –и ([к н и ж к а]), а після м'якого приголосного та [ж], [ч], [ш] — –і ([п´ і с н' а]).
Вправа 113 Позначили закінчення.
Прийшли до (P. в., чого?) вулиц[і], яблун[і], криниц[і];
[п о д р у г а], [й а б л у н' а], [к р и н и ц' а]
книжка ( Р. в., в кого?) в подруг[и], сестр[и], учительк[и];
[п о д р у г а], [с е с т р а], [у ч и т е л' к а]
чекаю (Р. в., чого?) каш[і], їж[і], тиш[і];
[к а ш а], [й і ж а], [т и ш а]
боюся ( Р. в., чого?) хвил[і], лисиц[і], куниц[і];
[х в и л' а], [л и с и ц' а], [к у н и ц' а]
не чути (Р. в., кого?) синиц[і], ластівк[и], качк[и].
[с и н и ц' а], [л а с т і в к а], [к а ч к а]
Вправа 114 Прикмети
1� Для іменників жіночого роду однини на -а, я- позначили закінчення родового відмінку однини.
Груш[і], вербиц[і], водиц[і], калин[и], гречк[и], суперечк[и], пшениц[і], паляниц[і], капуст[и], суниц[і].
[г р у ш а], [в е р б и ц' а], [в о д и ц' а], [к а л и н а], [г р е ч к а], [с у п е р е ч к а], [п ш е н и ц' а], [п а л' а н и ц' а], [к а п у с т а], [с у н и ц' а]
Вправа 115 Три іменники жіночого роду на -а, -я поставили у родовому відмінку однини, позначили закінчення.
Дні тижня: серед[и], п’ятниц[і], субот[и], неділ[і].
[в е р б и ц' а], [п й а т н и ц' а], [с у б о т а], [н е д' і л' а]
Назви квітів: ромашк[и], лілі[ї], конюшин[и], троянд[и].
[р о м а ш к а], [л' і л' і й а], [к о н' у ш и н а], [т р о й а н д а]
Назви птахів: синиц[і], ворон[и], галк[и], качк[и].
[с и н и ц' і], [в о р о н и], [г а л к и], [к а ч к и]
Вправа 116 Іменники жіночого роду на -а, -я подали в орудному відмінку однини.
Сестрою, грушею, Марією.
[с е с т р а], [г р у ш а], [м а р і й а]
Вправа 117
Піти за вод[ою] — зникнути безслідно.
Поросло трав[ою] — перестало існувати.
Тримати камінь за пазух[ою] — приховані лихі наміри.
Сторч голов[ою] — робити необдумано.
Кривити душ[ею] — бути нещирим.
[в о д а], [т р а в а], [п а з у х а], [г о л о в а], [д у ш а]
Вправа 118
1� Указали в дужках відмінок змінених іменників, позначили закінчення.
Жив у дачному містечку потішний капловухий цуцик Бориско. Цілими днями він гасав по двору зі своєю подружк[ою] (Ор. в.) киц[ею] (Ор. в.) Миц[ею] (Ор. в.). Ховатися Миця вміла. Зачаїться під вишн[ею] (Ор. в.) або малин[ою] (Ор. в.) — і ні мур-мур. У цій грі Бориско програвав.
[п о д р у ж к а], [к и ц' а], [м и ц' а], [в и ш н' а], [м а л и н а]
2� Фразеологізми: бити байдики, клеїти дурня, за розум братися.
Вправа 119 Указали відмінок і питання, позначили закінчення.
Розмовляєш із мам[ою] (Ор. в., ким?), Орис[ею] (Ор. в., ким?), Наді[єю] (Ор. в., ким?);
[м а м а], [о р и с' а], [н а д' і й а]
захоплюєшся музик[ою] (Ор. в., чим?), пісн[ею] (Ор. в., чим?), поезі[єю] (Ор. в., чим?);
[м у з и к а], [п´ і с н' а], [п о е з' і й а]
ідеш вулиц[ею] (Ор. в., чим?), шеренг[ою] (Ор. в., чим?), га[єм] (Ор. в., чим?);
[в у л и ц' а], [ш е р е н г а'], [г а й]
користуєшся чернетк[ою] (Ор. в., чим?), дач[ею] (Ор. в., чим?), конвалі[єю] (Ор. в., чим?);
[ч е р н е т к а], [д а ч а], [к о н в а л' і й а]
милуєшся берез[ою] (Ор. в., чим?), бабус[ею] (Ор. в., ким?), кра[єм] (Ор. в., чим?);
[б е р е з а], [б е р е з а], [б а б у с' а], [к р а й]
зачарований калин[ою] (Ор. в., чим?), топол[ею] (Ор. в., чим?), настурці[єю] (Ор. в., чим?).
[к а л и н а], [т о п о л' а], [н а с т у р ц' і й а]