Інші завдання дивись тут...

© Барна Р., 2021

Серія "Вчимось разом" до підручника 

"Українська мова та читання 4 клас Захарійчук М."

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

Вправа 120 

3� Іменники жіночого роду з нульовим закінченням в орудному відмінку мають подовження м'якого приголосного звука, яке на письмі позначає дві однакові буквизеленню, молоддю, міллю.

Звуковий розбір слова: [з е л е н'], [м о л о д'], [м´ і л']

 

Вправа 121 

1� Якщо основа іменника жіночого роду в початковій формі закінчується сполученням приголосних звуків, то в орудному відмінку подовження не відбувається:

Радість — радістю; скатерть — скатертю; повість — повістю; гордість — гордістю.

[р а д' і с т'], [с к а т е р т'], [п о в´ і с т'], [г о р д' і с т']

2� Радістю, мудрістю, відданістю.

[р а д' і с т'], [м у д р' і с т'], [в´ і д: а н' і с т']

 

Вправа 122

Далекою (Ор. в., чим?) подорожжю; теплою (Ор. в., чим?) піччю; бабусиною (Ор. в., чим?) ніжністю; білою (Ор. в., чим?) скатертиною; дрібною (Ор. в., чим?) сіллю; дідусевою (Ор. в., чим? мудрістю; зимовою (Ор. в., чим?) ніччю; великою (Ор. в., чим?) радістю; батьківською (Ор. в., чим?) гордістю; працювати (Ор. в., з чим?) з користю; новою (Ор. в., чим?) вістю.

[п о д о р о ж'], [п´ і ч], [н' і ж н' і с т'], [с к а т е р т и н а'], [с' і л'], [м´ у д р' і с т'], [н' і ч], [р а д' і с т'], [г о р д' і с т'], [к о р и с т'], [в´ і с т']

 

Вправа 123 Іменники жіночого роду в початковій формі з нульовим закінченням записали в орудному відмінку

Честь — (Ор. в., чим?) честю; чемність — (Ор. в., чим?) чемністю; користь — (Ор. в., чим?) користю; обережність — (Ор. в., чим?) обережністю; совість — (Ор. в., чим?) совістю; радість — (Ор. в., чим?) радістю; скромність — (Ор. в., чим?) скромністю; сіль — (Ор. в., чим?) сіллю.

[ч е с т'], [ч е м н' і с т'], [к о р и с т'], [о б е р е ж н' і с т'], [с о в´ і с т'], [р а д' і с т'], [с к р о м н' і с т'], [с і л']

 

Вправа 124 Якщо основа іменника жіночого роду закінчується на губні приголосні звуки ], [п], ], ], ] і твердий звук [р], то в орудному відмін­ку подовження не відбувається, а перед закінченням -ю [йу] ставимо апостроф:

любов — любов’ю, верф — верф’ю, глазур — глазур'ю; кров — кров'ю.

[л' у б о в], [в е р ф], [г л а з у р], [к р о в]

 

Вправа 125

2� У словосполученнях указали відмінок і питання.

Не піднімаю голови (Р. в., чого?);

іду до Надії (Р. в., кого?);

обробленої землі (Р. в., чого?);

книжка сестри (Р. в., кого?);

стою на кручі (М. в., на чому?);

над головою (Ор. в., чим?);

дружу з Надією (Ор. в., ким?);

святкую із сестрою (Ор. в., ким?).

 

Вправа 126

2� Позначили закінчення змінених іменників , указали відмінок і питання.

Поезія Тараса Шевченка вражає мудріст[ю] (Ор. в., чим?), мальовничіст[ю] (Ор. в., чим?), співучіст[ю] (Ор. в., чим?), плавніст[ю] (Ор. в., чим?) та іншими відтінками чуття.

[м´ у д р' і с т'], [м а л' о в н и ч´ і с т'], [с п´ і в у ч´ і с т'], [п л а в н' і с т']

 

Вправа  127 Позначили закінчення зміненого імен­ника, указали відмінок і питання.

Маю я святе синівське право,

З матір'[ю] (Ор. в., ким?) побуть на самоті…

 

Вправа 128 

Іменники чоловічого роду в орудному відмінку одни­ни мають закінчення -ом, -ем, -єм:

дубом, конем, слухачем, краєм.

[д у б], [к´ і н'], [с л у х а ч], [к р а й]

 

Вправа 129

Спостерігаю за сторожем;

розмовляю зі слухачем;

їдемо трамваєм;

користуємося фартухом;

зупинилися перед краєм;

цікавлюся футболом;

солодким чаєм.

[с т о р о ж], [с л у х а ч], [т р а м в а й], [ф а р т у х], [к р а й], [ф у т б о л], [ч а й]

 

Вправа 130  Орудний відмінок іменника.

1,2� Списали сполучення іменника з прикметником, позначили закінчення іменників.

Над тихим (ч. р., Ор. в.) Дуна[єм];

зеленою (ж. p., Ор. в., чим?) лав[ою];

кучерявим (ч. p., О p. в., чим?) га[єм];

тихою (ж. p., Ор. в., чим?) річк[ою];

високою (ж. p., Ор. в., чим?) гор[ою];

гірким (ч. p., Ор. в., чим?) полин[ом];

гострим (ч. p., Ор. в.( чим?) серп[ом];

над темною (ж. p., Ор. в., чим?) вод[ою];

квітучою (ж. p., Ор. в., чим?) яблун[ею];

запашною (ж. p., Ор. в., чим?) груш[ею];

старою (ж. p., Ор. в., чим?) слив[ою].  

[д у н а й], [л а в а], [га й], [р' і ч к а], [г о р а], [п о л и н], [с е р п], [в о д а], [й а б л у н' а], [г р у ш а], [с л и в а]

3� Позначили закінчення орудного відмінку.

Дн[ем], Дуна[єм].

[д е н'], [д у н а й]

 

Вправа 131  Створили текст-розповідь про Дунай, використовуючи іменники чоловічого роду в орудному відмінку (берег, ліс, місяць, степ та інші).

     Дельта річки Дунай є унікальним біосферним заповідником.

     Ідучи берегом можна зустріти багатьох птахів. Довкілля відоме кучерявим пеліканом, білим орлом, червоноголовим гусаком, бакланом. Лісом заповідника мандрують звірі, степом звиваються плазуни. А води багаті рибою: осетром, сомом, лином, коропом, судаком. Уночі над Дунаєм ніби зависає місяць. Річка є потужним транспортним вузлом, джерелом енергії.

    Дунай вражає своїм розміром, красою.

 

Вправа 132 

1� Іменники чоловічого роду — назви істот у давальному та місцевому відмінках однини мають паралельні закін­чення: -ові (-у); -еві (-ю); -єві (ю).

2� Давальний відмінок: героєві (герою), солдатові (солдату), дідусеві (дідусю).

    Місцевий відмінок: на героєві (герою, герої), на солдатові (солдаті), на дідусеві (дідусю, дідусі).

 

Вправа 133 Завдання на вибір.

1) Іменники у формі Д. в. (кому?):

директор[ові], директор[у],

геро[єві], геро[ю],

актор[ові], актор[ові],

господар[еві], господар[ю],

товариш[еві], товариш[у],

сусід[ові], сусід[у],

музикант[ові], музикант[у],

Анатолі[єві], Анатолі[ю],

Валері[єві], Валері[ю].

2) Іменники у формі М. в. (на кому?):

на директор[ові], директор[і],

на геро[єві], геро[ю], геро[ї]

на актор[ові], актор[у],

на господар[еві], господар[ю],

на товариш[еві], товариш[у], товариш[і]

на сусід[ові], на сусід[і],

на музикант[ові], на музикант[і],

на Анатолі[єві], на Анатолі[ю], на Анатолі[ї]

на Валері[єві], на Валері[ю].

 

Вправа 134

1� Записали іменники в дуж­ках у формі Д. в. та М. в. однини, позначили закінчення, дописали паралельне.

Він забезпечує високу культуру відпочинку кожному (Д. в., кому?) шанувальник[ові] (–у) театру.

Головний балетмейстер допомагає (Д. в., кому?) композитор[у] (–ові), драматург[ові] (–у), режисер[у] (–ові) у створенні нових сценічних постановок. Головному (Д. в., кому?) режисер[у] (–ові) потрібно організувати й допомогти кожному (Д. в., кому?) актор[ові] (–у), щоб вистава пройшла на високому художньому рівні. Перед виставою завідувачка господарства видає (Д. в., кому?) художник[у] (–ові) декорації, (Д. в., кому?) музикант[ові] (–у) — пюпітри, а (Д. в., кому?) касир[у] (–ові) — додаткові квитки.

 

Вправа 135

Н. в. (хто?) учитель, козак, кінь, Валерій.

Д. в. (кому?) учителеві (–ю); козакові (–у); коневі (–ю); Валерієві (–ю).

М. в. (на кому?) на вчителеві (–ю, –і); козакові (–у); коневі (–ю, –і), Валерієві (–ю).

 

Вправа 136  

1� Іменники чоловічого роду з основою на -ар, -яр у родовому відмінку однини мають закінчення -а, -я: слюсаря, столяра.  

2� Іменники чоловічого роду з основою на -ар, -яр в орудному відмінку ом, -ем:

школярем, казкарем.

Правопис закінчень таких іменників треба перевіряти за орфографічним словником.

 

Вправа 137 Завдання на вибір.

1) Виписали іменники у формі Р. в.

Вівчаря, бджоляра, зброяра, пісняра, друкаря, секретаря.

2) Виписали іменники у формі Ор. в.:

Кобзарем, вуглярем, газетярем, школярем, каменярем, аптекарем.

 

Вправа 138

Вірш «Гостинна хата» Марійки Підгірянки…

1� Авторка вірша звертається до людей таких професій: тесляра, муляра, столяра, скляра.

Іменники у формі Кл. в. поставили у Р. в. та Ор. в., позначили закінчення.

Тесляре — тесляр[а] (Р. в.), тесляр[ем] (Ор. в.) 

Муляре — муляр[а] (Р. в.), муляр[ом] (Ор. в.).

Столяре — столяр[а] (Р. в.), столяр[ом] (Ор. в.).

Скляре — скляр[а] (Р. в.), скляр[ем] (Ор. в.).

 

Вправа 139  Склали п'ять речень з іменниками чоловічого роду на -ар, -яр.

На полонині вівчар пасе отару.  

Бджоляр показав нам свою пасіку.

Аптекар викладав ліки на вітрину.

Увагу відвідувачів привернула картина відомого маляра́.   

Розрізняйте: ма́ляр (той, хто фарбує стіни) і маля́р (художник)

Кухар готує смачні страви.  

 

Вправа 140 Створюю навчальний переказ розповідного змісту «Білі ангели» І Шевчука.

Зачин

Наближався Новий рік

Основна частина

Дарина повісила останню іграшку на новорічний вінок. Він мерехтів великими білими кулями. Окрім них, Дарина зробила білих ангелів. Дівчинка доклала чимало зусиль, щоб вони були добрими й веселими. Усі новорічні іграшки Дарина готувала на різдвяний ярмарок. На ньому можна було отримати приз за найкращу роботу

Кінцівка

Але дівчинка передумала й вирішила подарувати свої іграшки тим, у кого їх нема. Вона вірила, що її веселі й добрі ангели обов’язково принесуть людям щастя, добро та мир

1. У тексті розповідається про дівчинку Даринку.

2. Даринка готувалася до приходу Нового року.

3. На новорічному вінку виблискували іграшки.

4. Власноруч дівчинка зробила білих ангелів.

5. Вона прагнула зробити добрих і веселих ангелів.

6. Свої іграшки Дарина готувала на різдвяний ярмарок.

7. Вона могла отримати приз за найкращу роботу.

8. Дарина вирішила подарувати іграшки тим, у кого їх нема.

9. Вона вірила, що її веселі й добрі ангели обов’язково принесуть людям щастя, добро та мир.

10. У цій розповіді дівчинка постає доброю, щедрою, привітною, старанною, працьовитою, творчою.

 

Завдання 141 В іменниках чоловічого, жіночого й середнього роду однини кінцеві приголосні [г], [к], [х] перед закінчен­ням -і змінюються на [з'], [ц'], [с']:

поріг — порозі, байрак — байраці, горіх — горісі, нога — нозі, рука — руці, муха — мусі. 

 

Вправа 142 

На подрузі; у лузі; старшій онуці; у яблуці; на дорослій гусці; у вареному молоці; на лівому боці.

Чергування приголосних звуків у словах: подруга — подрузі, луг — лузі, онука — онуці, яблуко — яблуці, гуска — гусці, молоко — молоці, бік — боці.

 

Вправа 143

1� Нарешті в лісі сніг! Усе довкола, наче в казці. Кожне дерево в білій шапці. На калині й вільсі маленькі, а на ялинці — найбільша шапка.

Лісові тварини не бояться снігу й морозу: вони в теплій шубці.

Чергування приголосних звуків у словах: казка — казці, шапка — шапці, вільха — вільсі, ялинка — ялинці, шубка — шубці.

2� Позначили закінчення іменників у формі Ор. в. однини.

Сніг[ом], дятл[ом], білк[ою], шишк[ою].

[с н' і г], [д' а т е л], [б´ і л к а], [ш и ш к а]

3� Художник забув намалювати дятла і мишку.

 

Вправа 144

Під дуплом старого дуба мишці тепло в нірці. Вона туди наносила тоненьких травинок і сухого моху. Вилізла з нори, озирнулася навкруги: на гілці сидить щось чорне й велике. То дятел жучків шукає: тук—тук дзьобом! Раптом стрибнула на пеньок білка: у лапці шишка соснова. Білці снідати пора.

Чергування приголосних звуків у словах: мишка — мишці, нірка — нірці, гілка — гілці, лапка — лапці, білка — білці.

 

Вправа 145

Чергування голосних звуків [і] — [о]:  — ,   — ;

чергування голосних звуків [і] — [е]:  — ,  — .

 

Вправа 146  В іменниках чоловічого й жіночого роду зі зміною форми слова відбувається чергування голосних звуків [о], [е] з [і].

Водопій — водопою; дохід — доходу; камінь — каменю; лід — льоду; устрій — устрою; певність — певності; радість — радості; осінь — осені; гора — гір; нога — ніг; слово — слів; село — сіл.

 

Вправа 147

Вірш «Сніг» Платона Воронька…

1� Поріг — порогу; кіт — кота; пиріг — пирога.

2� Позначили закінчення орудного відмінку однини:

кот[ом], пирог[ом], сніг[ом].

Основа початкової форми закінчується на твердий приголосний звук:

[к ´ і т], [п и р' і г], [с н' і г].

 

Вправа 148

Вечір. Море тихо гойдало хвилі. На небі сяяли місяць і зорі. На хвилях виблискувала місячна дорога. Капітан стояв на березі. Він був середнього зросту, широко­плечий. Мав міцні руки, якими вмів робити будь-що.

Чергу­вання голосних звуків:

вечір — вечора, зорі — зір, дорога — доріг, зросту — зріст.  

 

Вправа 149

Вірш «Усі дерева в інеї» Анатолія Камінчука…

1� Дерева: поч. ф. — дерево, с. p.; мн.

Димки: поч. ф. — димок, ч. p.; мн.

Гілки: поч. ф. — гілка, ж. p.; мн.

Вітрець: поч. ф. — вітрець, ч. p.; одн.

Снігур: поч. ф. — снігур, ч. p.; одн.

2� Провідміняли іменник чоловічого роду однини з основою на -р.

Н. в. хто? снігур

Р. в. кого? снігура

Д. в. кому? снігуреві, снігуру

Зн. в. кого? снігура

Ор. в. ким? снігуром

М. в. на кому? на снігуреві, снігуру, снігурі. 

Кл. в. снігуре.

3� Опис снігура…

 

Вправа 150

2� У називному й давальному відмінках іменники вжи­ваємо без прийменників, у місцевому — тільки з при­йменниками, а в усіх інших відмінках вживаємо з при­йменниками або без них.

3� Провідміняли іменники у множині.

Відмінок

Питання

Іменники

Н. в.

Р. в.

Д. в.

Зн. в.

Ор. в.

М. в.

Кл. в.                  

що? 

чого? 

чому? 

що? 

чим? 

у (на) чому? 

 

Степи, верби, вікна.

Степів, верб, вікон.

Степам, вербам, вікнам.

Степи, верби, вікна.

Степами, вербами, вікнами.

У степах, на вербах, на вікнах.

Степи, верби, вікна.

Вправа 151

Огляньмося довкола. Нас чекає люта зима. Які прикмети вказують на неї? Дуже рясно вродила горобина. А як багато шишок, жолудів, лісових яблук! Виросло багато грибів. Це прикмети холодної зими. Природа саме так захищає своїх мешканців. Оберігаймо мудру природу!

2� Розбір іменника як частини мови.

Горобина — іменник, що?, загальна назва, неістота, Н. в., ж. p., одн., вродила.

 

Вправа 152

Відмінок

Іменники у множині

Н. в.

Р. в.

Д. в.

Зн. в.

Ор. в.

М. в.

Кл. в.

вагони, вулиці, дерева.

вагонів, вулиць, дерев.

вагонам, вулицям, деревам.

вагони, вулиці, дерева.

вагонами, вулицями, деревами.

на вагонах, на вулицях, на деревах.

вагони, вулиці, дерева.

1� Склали речення.

На змаганнях друг відсутній через хворобу.

 

Мої навчальні досягнення «Іменник»

1� Три загальні іменники: село, міста, письменник.

      Три власні іменники (пишемо з великої букви): Нагуєвичі, Дрогобича, Іван Франко.

2�  Іменники чоловічого, жіночого й середнього роду: письменник, кузня, село.

3�  Три іменники у формі однини: село, міста, письменник, батька, кузня, України, хлопчик, університету.

       Три іменники у формі множини: люди, сіл, розповіді, часи, роки, мовами.

4�  Поставили у форму орудного відмінку однини: письменником, кузнею ([п и с' м е н: и к], [к у з н' а])

5� За два роки навчився читати укра­їнською, німецькою та польською мовами.

6� Указали по­чаткову форму (Н. в. одн.), рід (в однині), число та відмінок.

Сіл — село, мн., Р. в.

Радістю — радість, ж. р., одн., Ор. в.

Часи — час, мн., Зн. в.

Мовами — мова, мн., Ор. в.

7� Кластер «Іменник»

Інші завдання дивись тут...