ГДЗ Захарійчук українська мова 4 клас Вправа 120

Серія "Вчимось разом" до підручника

"Українська мова та читання 4 клас Захарійчук М."

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

Вправа 120

3� Іменники жіночого роду з нульовим закінченням в орудному відмінку мають подовження м'якого приголосного звука, яке на письмі позначає дві однакові букви: зеленню, молоддю, міллю.

Звуковий розбір слова: [з е л е н'], [м о л о д'], [м´ і л']

Вправа 121

1� Якщо основа іменника жіночого роду в початковій формі закінчується сполученням приголосних звуків, то в орудному відмінку подовження не відбувається:

Радість — радістю; скатерть — скатертю; повість — повістю; гордість — гордістю.

[р а д' і с т'], [с к а т е р т'], [п о в´ і с т'], [г о р д' і с т']

2� Радістю, мудрістю, відданістю.

[р а д' і с т'], [м у д р' і с т'], [в´ і д: а н' і с т']

Вправа 122

Далекою (Ор. в., чим?) подорожжю; теплою (Ор. в., чим?) піччю; бабусиною (Ор. в., чим?) ніжністю; білою (Ор. в., чим?) скатертиною; дрібною (Ор. в., чим?) сіллю; дідусевою (Ор. в., чим? мудрістю; зимовою (Ор. в., чим?) ніччю; великою (Ор. в., чим?) радістю; батьківською (Ор. в., чим?) гордістю; працювати (Ор. в., з чим?) з користю; новою (Ор. в., чим?) вістю.

[п о д о р о ж'], [п´ і ч], [н' і ж н' і с т'], [с к а т е р т и н а'], [с' і л'], [м´ у д р' і с т'], [н' і ч], [р а д' і с т'], [г о р д' і с т'], [к о р и с т'], [в´ і с т']

Вправа 123 Іменники жіночого роду в початковій формі з нульовим закінченням записали в орудному відмінку.

Честь — (Ор. в., чим?) честю; чемність — (Ор. в., чим?) чемністю; користь — (Ор. в., чим?) користю; обережність — (Ор. в., чим?) обережністю; совість — (Ор. в., чим?) совістю; радість — (Ор. в., чим?) радістю; скромність — (Ор. в., чим?) скромністю; сіль — (Ор. в., чим?) сіллю.

^{[ч е с т'], [ч е м н' і с т'], [к о р и с т'], [о б е р е ж н' і с т'], [с о в´ і с т'], [р а д' і с т'], [с к р о м н' і с т'], [с і л']}

Вправа 124 Якщо основа іменника жіночого роду закінчується на губні приголосні звуки [б], [п], [в], [м], [ф] і твердий звук [р], то в орудному відмінку подовження не відбувається, а перед закінченням -ю [йу] ставимо апостроф:

любов — любов’ю, верф — верф’ю, глазур — глазур'ю; кров — кров'ю.

^{[л' у б о в], [в е р ф], [г л а з у р], [к р о в]}

Вправа 125

2� У словосполученнях указали відмінок і питання.

Не піднімаю голови (Р. в., чого?);

іду до Надії (Р. в., кого?);

обробленої землі (Р. в., чого?);

книжка сестри (Р. в., кого?);

стою на кручі (М. в., на чому?);

над головою (Ор. в., чим?);

дружу з Надією (Ор. в., ким?);

святкую із сестрою (Ор. в., ким?).

Вправа 126

2� Позначили закінчення змінених іменників , указали відмінок і питання.

Поезія Тараса Шевченка вражає мудріст[ю] (Ор. в., чим?), мальовничіст[ю] (Ор. в., чим?), співучіст[ю] (Ор. в., чим?), плавніст[ю] (Ор. в., чим?) та іншими відтінками чуття.

[м´ у д р' і с т'], [м а л' о в н и ч´ і с т'], [с п´ і в у ч´ і с т'], [п л а в н' і с т']

Вправа 127 Позначили закінчення зміненого іменника, указали відмінок і питання.

Маю я святе синівське право,

З матір'[ю] (Ор. в., ким?) побуть на самоті…

Вправа 128

Іменники чоловічого роду в орудному відмінку однини мають закінчення -ом, -ем, -єм:

дубом, конем, слухачем, краєм.

[д у б], [к´ і н'], [с л у х а ч], [к р а й]

Вправа 129

Спостерігаю за сторожем;

розмовляю зі слухачем;

їдемо трамваєм;

користуємося фартухом;

зупинилися перед краєм;

цікавлюся футболом;

солодким чаєм.

^{[с т о р о ж], [с л у х а ч], [т р а м в а й], [ф а р т у х], [к р а й], [ф у т б о л], [ч а й]}

Вправа 130 Орудний відмінок іменника.

1,2� Списали сполучення іменника з прикметником, позначили закінчення іменників.

Над тихим (ч. р., Ор. в.) Дуна[єм];

зеленою (ж. p., Ор. в., чим?) лав[ою];

кучерявим (ч. p., О p. в., чим?) га[єм];

тихою (ж. p., Ор. в., чим?) річк[ою];

високою (ж. p., Ор. в., чим?) гор[ою];

гірким (ч. p., Ор. в., чим?) полин[ом];

гострим (ч. p., Ор. в.( чим?) серп[ом];

над темною (ж. p., Ор. в., чим?) вод[ою];

квітучою (ж. p., Ор. в., чим?) яблун[ею];

запашною (ж. p., Ор. в., чим?) груш[ею];

старою (ж. p., Ор. в., чим?) слив[ою].

^{[д у н а й], [л а в а], [га й], [р' і ч к а], [г о р а], [п о л и н], [с е р п], [в о д а], [й а б л у н' а], [г р у ш а], [с л и в а]}

3� Позначили закінчення орудного відмінку.

Дн[ем], Дуна[єм].

^{[д е н'], [д у н а й]}

Вправа 131 Створили текст-розповідь про Дунай, використовуючи іменники чоловічого роду в орудному відмінку (берег, ліс, місяць, степ та інші).

Дельта річки Дунай є унікальним біосферним заповідником.

Ідучи берегом можна зустріти багатьох птахів. Довкілля відоме кучерявим пеліканом, білим орлом, червоноголовим гусаком, бакланом. Лісом заповідника мандрують звірі, степом звиваються плазуни. А води багаті рибою: осетром, сомом, лином, коропом, судаком. Уночі над Дунаєм ніби зависає місяць. Річка є потужним транспортним вузлом, джерелом енергії.

Дунай вражає своїм розміром, красою.

Вправа 132

1� Іменники чоловічого роду — назви істот у давальному та місцевому відмінках однини мають паралельні закінчення: -ові (-у); -еві (-ю); -єві (ю).

2� Давальний відмінок: героєві (герою), солдатові (солдату), дідусеві (дідусю).

Місцевий відмінок: на героєві (герою, герої), на солдатові (солдаті), на дідусеві (дідусю, дідусі).

Вправа 133 Завдання на вибір.

1) Іменники у формі Д. в. (кому?):

директор[ові], директор[у],

геро[єві], геро[ю],

актор[ові], актор[ові],

господар[еві], господар[ю],

товариш[еві], товариш[у],

сусід[ові], сусід[у],

музикант[ові], музикант[у],

Анатолі[єві], Анатолі[ю],

Валері[єві], Валері[ю].

2) Іменники у формі М. в. (на кому?):

на директор[ові], директор[і],

на геро[єві], геро[ю], геро[ї]

на актор[ові], актор[у],

на господар[еві], господар[ю],

на товариш[еві], товариш[у], товариш[і]

на сусід[ові], на сусід[і],

на музикант[ові], на музикант[і],

на Анатолі[єві], на Анатолі[ю], на Анатолі[ї]

на Валері[єві], на Валері[ю].

Вправа 134

1� Записали іменники в дужках у формі Д. в. та М. в. однини, позначили закінчення, дописали паралельне.

Він забезпечує високу культуру відпочинку кожному (Д. в., кому?) шанувальник[ові] (–у) театру.

Головний балетмейстер допомагає (Д. в., кому?) композитор[у] (–ові), драматург[ові] (–у), режисер[у] (–ові) у створенні нових сценічних постановок. Головному (Д. в., кому?) режисер[у] (–ові) потрібно організувати й допомогти кожному (Д. в., кому?) актор[ові] (–у), щоб вистава пройшла на високому художньому рівні. Перед виставою завідувачка господарства видає (Д. в., кому?) художник[у] (–ові) декорації, (Д. в., кому?) музикант[ові] (–у) — пюпітри, а (Д. в., кому?) касир[у] (–ові) — додаткові квитки.

Вправа 135

Н. в. (хто?) учитель, козак, кінь, Валерій.

Д. в. (кому?) учителеві (–ю); козакові (–у); коневі (–ю); Валерієві (–ю).

М. в. (на кому?) на вчителеві (–ю, –і); козакові (–у); коневі (–ю, –і), Валерієві (–ю).

Вправа 136

1� Іменники чоловічого роду з основою на -ар, -яр у родовому відмінку однини мають закінчення -а, -я: слюсаря, столяра.

2� Іменники чоловічого роду з основою на -ар, -яр в орудному відмінку ом, -ем:

школярем, казкарем.

^{Правопис закінчень таких іменників треба перевіряти за орфографічним словником.}

Вправа 137 Завдання на вибір.

1) Виписали іменники у формі Р. в.

Вівчаря, бджоляра, зброяра, пісняра, друкаря, секретаря.

2) Виписали іменники у формі Ор. в.:

Кобзарем, вуглярем, газетярем, школярем, каменярем, аптекарем.

Вправа 138

Вірш «Гостинна хата» Марійки Підгірянки…

1� Авторка вірша звертається до людей таких професій: тесляра, муляра, столяра, скляра.

Іменники у формі Кл. в. поставили у Р. в. та Ор. в., позначили закінчення.

Тесляре — тесляр[а] (Р. в.), тесляр[ем] (Ор. в.)

Муляре — муляр[а] (Р. в.), муляр[ом] (Ор. в.).

Столяре — столяр[а] (Р. в.), столяр[ом] (Ор. в.).

Скляре — скляр[а] (Р. в.), скляр[ем] (Ор. в.).

Вправа 139 Склали п'ять речень з іменниками чоловічого роду на -ар, -яр.

На полонині вівчар пасе отару.

Бджоляр показав нам свою пасіку.

Аптекар викладав ліки на вітрину.

Увагу відвідувачів привернула картина відомого маляра́.

^{Розрізняйте: ма́ляр (той, хто фарбує стіни) і маля́р (художник)}

Кухар готує смачні страви.

Вправа 140 Створюю навчальний переказ розповідного змісту «Білі ангели» І Шевчука.

^Зачин	^{Наближався Новий рік}
^{Основна частина}	^{Дарина повісила останню іграшку на новорічний вінок. Він мерехтів великими білими кулями. Окрім них, Дарина зробила білих ангелів. Дівчинка доклала чимало зусиль, щоб вони були добрими й веселими. Усі новорічні іграшки Дарина готувала на різдвяний ярмарок. На ньому можна було отримати приз за найкращу роботу}
^{Кінцівка}	^{Але дівчинка передумала й вирішила подарувати свої іграшки тим, у кого їх нема. Вона вірила, що її веселі й добрі ангели обов’язково принесуть людям щастя, добро та мир}

1. У тексті розповідається про дівчинку Даринку.

2. Даринка готувалася до приходу Нового року.

3. На новорічному вінку виблискували іграшки.

4. Власноруч дівчинка зробила білих ангелів.

5. Вона прагнула зробити добрих і веселих ангелів.

6. Свої іграшки Дарина готувала на різдвяний ярмарок.

7. Вона могла отримати приз за найкращу роботу.

8. Дарина вирішила подарувати іграшки тим, у кого їх нема.

9. Вона вірила, що її веселі й добрі ангели обов’язково принесуть людям щастя, добро та мир.

10. У цій розповіді дівчинка постає доброю, щедрою, привітною, старанною, працьовитою, творчою.

Завдання 141 В іменниках чоловічого, жіночого й середнього роду однини кінцеві приголосні [г], [к], [х] перед закінченням -і змінюються на [з'], [ц'], [с']:

поріг — порозі, байрак — байраці, горіх — горісі, нога — нозі, рука — руці, муха — мусі.

Вправа 142

На подрузі; у лузі; старшій онуці; у яблуці; на дорослій гусці; у вареному молоці; на лівому боці.

^{Чергування приголосних звуків у словах: подруга — подрузі, луг — лузі, онука — онуці, яблуко — яблуці, гуска — гусці, молоко — молоці, бік — боці.}

Вправа 143

1� Нарешті в лісі сніг! Усе довкола, наче в казці. Кожне дерево в білій шапці. На калині й вільсі маленькі, а на ялинці — найбільша шапка.

Лісові тварини не бояться снігу й морозу: вони в теплій шубці.

^{Чергування приголосних звуків у словах: казка — казці, шапка — шапці, вільха — вільсі, ялинка — ялинці, шубка — шубці.}

2� Позначили закінчення іменників у формі Ор. в. однини.

Сніг[ом], дятл[ом], білк[ою], шишк[ою].

[с н' і г], [д' а т е л], [б´ і л к а], [ш и ш к а]

3� Художник забув намалювати дятла і мишку.

Вправа 144

Під дуплом старого дуба мишці тепло в нірці. Вона туди наносила тоненьких травинок і сухого моху. Вилізла з нори, озирнулася навкруги: на гілці сидить щось чорне й велике. То дятел жучків шукає: тук—тук дзьобом! Раптом стрибнула на пеньок білка: у лапці шишка соснова. Білці снідати пора.

^{Чергування приголосних звуків у словах: мишка — мишці, нірка — нірці, гілка — гілці, лапка — лапці, білка — білці.}

Вправа 145

Чергування голосних звуків [і] — [о]: — , — ;

чергування голосних звуків [і] — [е]: — , — .

Вправа 146 В іменниках чоловічого й жіночого роду зі зміною форми слова відбувається чергування голосних звуків [о], [е] з [і].

Водопій — водопою; дохід — доходу; камінь — каменю; лід — льоду; устрій — устрою; певність — певності; радість — радості; осінь — осені; гора — гір; нога — ніг; слово — слів; село — сіл.

Вправа 147

Вірш «Сніг» Платона Воронька…

1� Поріг — порогу; кіт — кота; пиріг — пирога.

2� Позначили закінчення орудного відмінку однини:

кот[ом], пирог[ом], сніг[ом].

Основа початкової форми закінчується на твердий приголосний звук:

[к ´ і т], [п и р' і г], [с н' і г].

Вправа 148

^{Вечір. Море тихо гойдало хвилі. На небі сяяли місяць і зорі. На хвилях виблискувала місячна дорога. Капітан стояв на березі. Він був середнього зросту, широкоплечий. Мав міцні руки, якими вмів робити будь-що.}

• Чергування голосних звуків:

вечір — вечора, зорі — зір, дорога — доріг, зросту — зріст.

Вправа 149

Вірш «Усі дерева в інеї» Анатолія Камінчука…

1� Дерева: поч. ф. — дерево, с. p.; мн.

Димки: поч. ф. — димок, ч. p.; мн.

Гілки: поч. ф. — гілка, ж. p.; мн.

Вітрець: поч. ф. — вітрець, ч. p.; одн.

Снігур: поч. ф. — снігур, ч. p.; одн.

2� Провідміняли іменник чоловічого роду однини з основою на -р.

Н. в. хто? снігур

Р. в. кого? снігура

Д. в. кому? снігуреві, снігуру

Зн. в. кого? снігура

Ор. в. ким? снігуром

М. в. на кому? на снігуреві, снігуру, снігурі.

Кл. в. снігуре.

3� Опис снігура…

Вправа 150

2� У називному й давальному відмінках іменники вживаємо без прийменників, у місцевому — тільки з прийменниками, а в усіх інших відмінках вживаємо з прийменниками або без них.

3� Провідміняли іменники у множині.

Відмінок

Питання

Іменники

Н. в.

Р. в.

Д. в.

Зн. в.

Ор. в.

М. в.

Кл. в.

що?

чого?

чому?

що?

чим?

у (на) чому?

Степи, верби, вікна.

Степів, верб, вікон.

Степам, вербам, вікнам.

Степи, верби, вікна.

Степами, вербами, вікнами.

У степах, на вербах, на вікнах.

Степи, верби, вікна.

Вправа 151

Огляньмося довкола. Нас чекає люта зима. Які прикмети вказують на неї? Дуже рясно вродила горобина. А як багато шишок, жолудів, лісових яблук! Виросло багато грибів. Це прикмети холодної зими. Природа саме так захищає своїх мешканців. Оберігаймо мудру природу!

2� Розбір іменника як частини мови.

Горобина — іменник, що?, загальна назва, неістота, Н. в., ж. p., одн., вродила.

Вправа 152

Відмінок

Іменники у множині

Н. в.

Р. в.

Д. в.

Зн. в.

Ор. в.

М. в.

Кл. в.