Інші завдання дивись тут...

© Барна Р., 2021

Серія "Вчимось разом" до підручника 

"Українська мова та читання 4 клас Захарійчук М."

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

Вправа 242

Дієслово — це самостійна частина мови, що називає дію предмета й відповідає на питання що робити? що зробити? що робив? що робить? що буде робити?

Дієслова-антоніми — дієслова, які є протилежними за значенням.

Дієслова-синоніми — дієслова, які є близькими за значенням.

Пряме й переносне значення дієслів.

Змінювання за часами: минулий, теперішній, майбутній.

 

Вправа 243 «Пісенька про кізоньку» Леоніда Полтави…

1� Доповнили речення дієсловами з вірша.

Коза (що робила?) ішла, притупувала, скубла, пила.

Коза (що зробила?) прийшла, принесла.

2� Дієслова в неозначеній формі: читати (що робити?), прочитати (що зробити?), слухати (що робити?), прослухати (що зробити?), відповідати (що робити?).

 

Вправа 244

^{Тема: розповідь про Афинового Ведмедика.}

^{Головна думка: «У мене незвичайний гість — Афиновий Ведмедик».}

^{Мета: зимові розваги – гарне проведення вільного часу.}

^{Заголовок: «Зимові розваги».}

Зачин	У мене незвичайний гість — Афиновий Ведмедик. Він ніколи не бачив зими.
Основна частина	Я розповів йому про наші зи­мові розваги: як весело кататися з гори на санчатах! Як робити намисто з горобини, як ліпити веселих сніговиків. Ми майстрували годівниці для птахів і сиділи тихо-тихо — чекали на веселих синичок і снігурів.
Кінцівка	Разом ковзали по замерзлих калюжах, а потім пили чай з афиновим варенням.

1� Виписали з тексту дієслова, які відповідають на подані питання.

Що зробив? — розповів.

Що робили? — майстрували, сиділи, чекали, ковзали, пили.

Що робити? — кататися, робити, ліпити.

2� Дієслова в неозначеній формі: кататися, робити, ліпити.

^{(Що робити?) кататися, робити, ліпити.}

^{Частинки, якими вони закінчуються: -ти, -ся.}

 

Вправа 245  Доповнили фразеологізми дієсловами, позначили суфікси в дієсловах неозначеної форми.

Байдики ; п'ятами ; воду ; як у воду ; ніде голці .

 

Вправа 246

^{Тема: розповідь про прихід весни у лісі.}

^{Головна думка: «Ліс наповнюється новим життям!».}

^{Мета: розповісти про життя в лісі навесні.}

^{Заголовок: «Весна».}

Зачин	Весна! Радіє природа. Тільки Морозенко сумує: його влада закінчується.
Основна частина	Починається нове життя. Ще спить кущ сон-трави, а підсніжник уже прокинувся, а за ним і пролісок розплющив оченята. Миша вийшла з нірки, по­нюхала повітря. Холодно, зайшла й закрила мохом две­рі своєї оселі. Білка згадала про захований з осені горіх. Треба з'їсти, щоб знову не забула. На пагорбі з'явилася лисиця. Нюхнула повітря — зайцем пахне. Але він вирі­шив накивати п'ятами — зник. Лисиця спіймала облизня!
Кінцівка	Ліс наповнюється новим життям! Весна!

1� Подія відбувається (де?) у лісі. Подія відбувається (коли?) навесні.

У тексті йдеться про (що?) весну, природу. Авторка розповідає про (кого?) мишу, білку, лисицю, зайця.

2� Виписали дієслова-антоніми парами: радіє — сумує; закінчується — починається; спить — прокинувся; вийшла — зайшла; згадала — забула; з'явилася — зник.

3� Дібрали дієслова-синоніми:

закрила, затулити, затулювати;

сумує, журитися, побиватися, тужити.

4� Синонімічні ряди в словнику синонімів.  

Закрила — затулити, затулювати.

Сумує — журитися, побиватися, турбуватися, тужити.

Позначили префікс роз- у «зайвому» слові: .

^{Орфограма: «префікс роз-»}

5� Дібрали сполучення слів в пере­носному значенні.

Радіє сестра — радіє природа; сумує брат — сумує Морозенко; спить бабуся — спить кущ; прокинулася мама — прокинувся підсніжник.

6� Виписали речення із фразеологізмами, підкреслили дієслова в неозначеній формі, позначили суфікси.

Але він вирішив  п'ятами — зник.

Лисиця спіймала облизня! (Зазнати невдачі)

 

Вправа 247  Склали три речення з дієсловами в переносному значенні.

Весна ступає по землі. Навесні радіє природа. Пливуть по небу білі хмаринки.

 

Вправа 248  Мирилка

^{Вишні спілі розвиваються,}

^{Синє озеро розливається,}

^{Ясне сонечко усміхається,}

^{Жито силоньки набирається.}

1� Дібрали дієслова до іменників.

Вишні (що роблять?) розвиваються.

Озеро (що робить?) розливається.

Сонеч­ко (що робить?) усміхається.

2� У числі вжито іменник сонечко: однина.

Дієслово усміхається означає дію одного предмета.

3� У числі вжито іменник вишні: множина.

Дієслово розвиваються указує на дію багатьох предметів.

 

Вправа 249 У дужках вказали питання та число дієслова.

Столяр (що робить? одн.) майструє,

лікарі (що роблять? мн.) лікують,

садоводи (що роблять? мн.) вирощують,

спортсмен (що робить? одн.) пливе,

птахи (що зробили? мн.) прилетіли,

синиця (що робить? одн.) співає,

шишкарі (що роблять? мн.) зимують,

комп'ютер (що робить? одн.) працює.

 

Вправа 250

Прикмета. Ластівки низько літають — дощ обіцяють.

1� Прислів'я, у яких дієслова вжито в однині.

Ноги носять, а руки годують.

2� Прислів'я, у яких дієслова вжито в множині.

Учений іде, а неук слідом спотикається.

Сонце гріє, сонце сяє — уся природа воскресає.

^{Носять (що вони/ноги роблять? мн.), годують (що вони/руки роблять? мн.), іде (що він/учений робить? одн.), спотикається (що він/неук робить? одн.), гріє (що воно/сонце робить? одн.), воскресає (що вона/природа робить? одн.)}

 

Вправа 251  

1� У дужках вказали питання та число за зразком.

Річки (що роблять? мн.) розливаються,

птахи (що роблять? мн.) повертаються,

автомобіль (що робить? одн.) мчить,

жолуді (що роблять? мн.) осипаються,

хмарки (що роблять? мн.) біжать,

сонце (що робить? одн.) гріє.

2� Дієслова з префіксом роз-: , .

 

Вправа 252

Що зробив Микола? Микола посадив дерево.

Що робить хлопчик? Хлопчик поливає дерево.

Що він буде робити? Він буде обкопувати дерево.

1� Продовжили речення.

Дієслова минулого часу вказують, що дія відбулася до моменту мов­лення.

Дієслова теперішнього часу вказують, що дія відбува­ється в момент мовлення.

Дієслова майбутнього часу вказують, що дія буде відбуватися після моменту мовлення.

 

Вправа 253

Неозначена форма: летіти, гратися.

Минулий час: утомився, цвіла, цвіло, читала.

Теперішній час: летить, малює, сумує.

Майбутній час: летітиме, гратиметься, буде цвісти, розділять.

^{Летить (що робить? теп. ч.), летіти (що робити? неозн. ф.), малює (що робить? теп. ч.), летітиме (що робитиме? майб. ч.), гратися (що робити? неозн. ф.), гратиметься (що робитиме? майб. ч.), утомився (що зробив? мин ч.), цвіла (що робила? мин. ч.), сумує (що робить? теп. ч.), буде цвісти (що буде робити? майб. ч.), цвіло (що робило? мин. ч.), читала (що робила? мин. ч.), розділять (що зроблять? майб. ч.).}

 

Вправа 254 

^{Тема: розповідь про Польовичка.}

^{Головна думка: «Вусаті колоски привітно кивали голівками».}

Зачин	На ґанку своєї хатинки си­дів Польовичок.
Основна частина	Він пив ран­ковий трав'яний напій. Сидіти й дивитися на яскраву приро­ду — це його улюблена робо­та. Польовичок мружить очі від сонця. Потім піднявся та пішов у поле. Тут він спостері­гатиме й оглядатиме свої великі володіння.
Кінцівка	Польовичок ішов вузькою стежкою і запитував, чи добре ростуть його рослинки. Вусаті колоски привітно кивали голівками.

1�  Виписали дієслова за зразком.

Сидів — (що робив?) минулий час.

Пив — (що робив?) минулий час.

Сидіти — (що робити?) неозначена форма.

Дивитися — (що робити?) неозначена форма.

Мружить — (що робить?) — теперішній час.

Піднявся — (що зробив?) минулий час.

Пішов — (що зробив?) минулий час.

Спостерігатиме — (що робитиме?) майбутній час.

Оглядатиме — (що робитиме?) майбутній час.

Ішов — (що робив?) минулий час.

Запитував — (що робив?) минулий час.

Ростуть — (що роблять?) теперішній час.

Кивали — (що робили?) минулий час.

2� Підкреслені слова поділили на склади для перено­су.

По-льо-ви-чок, вузь-кою, стеж-кою.

^{Поділ на склади: по-льо-ви-чок, вузь-ко-ю, стеж-ко-ю}

^{Орфограми: польовичок (буквосполучення ьо в середині складу, бо по-льо-ви-чок), вузькою (сумнівний приголосний звук, бо вузенька), стежка (бо стежина)}

3� Звуко-буквений аналіз слова.

Трав'яни́й — 8 букв («те», «ер», «в», «ве», «я», «ен», «и», «йот»), 9 звуків [т р а в й а н и й], після апострофу буква я позначає 2 звуки;

[т] — приголосний, твердий, глухий;

[р] — приголосний, твердий, дзвінкий (сонорний);

[а] — голосний;

[в] — приголосний, твердий, дзвінкий (сонорний);

[й] — приголосний, м’який, дзвінкий;

[н] — приголосний, твердий, дзвінкий (сонорний);

[и] — голосний, наголошений.

 

Вправа 255

Неозначена форма: писати, пити, зрозуміти.

Минулий час: літали, прийшла, прибіг, читали, прибили.

Теперішній час: учить.

Майбутній час: малюватимуть, лікуватимуть, будуть виконувати.

^{Літали (що робили? мин. ч.), прийшла (що зробила? мин. ч.), прибіг (що зробив? мин. ч.), читали (що робили? мин. ч.), писати (що робити? неозн. ф.), малюватимуть (що робитимуть? майб. ч.), прибили (що зробили? мин. ч.), учить (що робить? теп. ч.), пити (що робити? неозн. ф.), зрозуміти (що зробити? неозн. ф.), лікуватимуть (що робитимуть? майб, ч.), бу­дуть виконувати (що будуть виконувати? майб. ч.)}

 

Вправа 256

1� Дієслова минулого часу змінюються за числами: однина і множина.

В однині дієслова минулого часу змінюються за родами: чоловічий, жіночий, середній. Можуть означати завершену дію (що зробив?) або незавершену (що робив?).

2� Указали рід в однині, позначили закінчення.  

Малювати — малював[] (ч. р.), малювал[а] (ж. р.), малювал[о] (с. р.), малювали; 

мити — мив[] (ч. р.), мил[а] (ж. р.), мил[о] (с. р.), мили.

 

Вправа 257 

^{Тема: казкова розповідь про Ніч.}

^{Головна думка: «Увесь день Ніч спить».}

^{Мета: художньо розказати про чергування дні і ночі.}

Зачин	Увесь день Ніч спить. Надвечір вона прокидається, сідає на ліжку й голос­но позіхає. Від цього надворі сутеніє.
Основна частина	Ніч одягає гарну темно-синю сук­ню із золотими зірочками. На вулицях загораються ліхтарі. Ніч іде містом. Гаснуть світлі прямокутники вікон. Ніч повертається додому. Вона відчиняє двері свого помешкання. Солодко по­зіхає і засинає.
Кінцівка	Світліє небо, сходить сонечко, на­стає день.

1� Виписали підкреслені іменники з дієсловами за зразком.

Ніч (що робить?) одягає (одн., теп. ч.).

Ліхтарі (що роблять?) загораються (мн., мин. ч.).

Прямокутники (що роблять?) гаснуть (мн., мин. ч.).

Небо (що робить?) світліє (одн., теп. ч.).

Сонечко (що робить?) сходить (одн., теп. ч.).

День (що робить?) настає (одн, теп. ч.).

^{(Що вона/ніч робить?) одягає (одн., теп. ч.); (що вони/ліхтарі роблять?) загораються (мн., мин. ч.); (що вони/прямокутники роблять?) гаснуть (мн., мин. ч.); (що воно/небо робить?) світліє (одн., теп. ч.); (що воно/сонечко робить?) сходить (одн., теп. ч.); (що він/день робить?) настає (одн, теп. ч.).}

� Запиши виписані іменники з дієсловами у формі минулого часу за зразком.

Ніч (що робила?) одягала (одн., ж. p., мин. ч.).

Ліхтарі (що робили?) загоралися (мн., мин. ч.).

Прямокутники (що робили?) гаснули (мн., мин. ч.).

Небо (що робило?) світліло (одн., с. р., мин. ч.).

Сонечко (що робило?) сходило (одн., с. р., мин. ч.).

День (що робив?) настав (одн., ч. р., мин. ч.).

 

Вправа 258 Склали зв'язну розповідь (п'ять речень) з дієсловами минулого часу, підкреслили дієслова.

   Надвечір прокинулася Ніч.

    Одягла свою гарну темно-синю сукню. Завзято танцювала зі зорями. Потім втомилась, солодко позіхнула і заснула.

    Настав новий день.

 

Вправа 259  Вірш Олександра Олеся «Ось і сонце! Ніч розтала…»

^{Ось і сонце! Ніч розтала,}

^{Стоми ніби й не було,}

^{Хмара барвами заграла.}

^{Вся природа заспівала,}

^{Все всміхнулось, розцвіло.}

1� Виписали дієслова, указали час, число та рід (в однині).

Розтала — мин. ч., одн., ж. p.

Заграла — мин. ч., одн., ж. p.

Заспівала — мин. ч., одн., ж. p.

Всміхнулось — мин. одн., с. р. 

Розцвіло — мин. одн., с. р.

^{(Що вона/ніч зробила?) розтала — мин. ч., одн., ж. p.; (що вона/хмара зробила?) заграла — мин. ч., одн., ж. p.; (що вона/природа зробила?) заспівала — мин. ч., одн., ж. p., (що воно/все зробило?) всміхнулось — мин. одн., с. р.; (що воно/все зробило?) розцвіло — мин. одн., с. р.}

 

Вправа 260 Створюю докладний навчальний переказ тексту розповідного змісту за уривком з оповідання Галини Кирпи «Подруги»

    Старостою нашого класу другий рік поспіль була Соня. Вона найкраща учениця в класі й подруга Ярослави. Соня дуже пишалася своїм старостуванням. Стала гоноровою, пихатою. Дехто з однокласників посміювався, але ж у  вічі нічого не казав.

     Цього разу на зборах старостою обрали скромну Ярославу. Після уроків Соня злим голосом почала кричати на подругу. Її голос коловся, наче їжачок. Вона в усьому звинувачувала Ярославу! Що ж вийшло? Ярослава стала старостою, а подругу втратила?

— Товариш завжди підтримає, зрозуміє. Якщо в серці Соні переможе добро, то зрозуміє, — заспокоїв Ярославу батько.

 

Вправа 261 Поставили дієслово в усіх особових формах теперішнього часу, позначили осо­бові закінчення.

Особа	Питання	Приклад
1 ос. одн. 2 ос. одн. 3 ос. одн. 1 ос. мн. 2 ос. мн. 3 ос. мн.	що я роблю? що ти робиш? що він/вона/воно робить? що ми робимо? що ви робите? що вони роблять?	дума[ю]; дума[єш]; дума[є]; дума[ємо]; дума[єте]; дума[ють].

Вправа 262

Класти: однина: 1-ша особа — я клад[у]; 2-га особа — ти клад[еш] ; 3-тя особа — він, вона, воно клад[е];

множина: 1-ша особа — ми клад[емо] , 2-га особа — ви клад[ете], 3-тя особа — вони клад[уть].

Говорити: однина: 1-ша особа — я говор[ю]; 2-га особа — ти говор[иш] ; 3-тя особа — він, вона, воно говор[ить];

множина: 1-ша особа — ми говор[имо] , 2-га особа — ви говор[ите], 3-тя особа — вони говор[ять].

Радіти: однина: 1-ша особа — я раді[ю]; 2-га особа — ти раді[єш] ; 3-тя особа — він, вона, воно раді[є];

множина: 1-ша особа — ми раді[ємо] , 2-га особа — ви раді[єте], 3-тя особа — вони раді[ють].

Збудувати: однина: 1-ша особа — я збуду[ю]; 2-га особа — ти збуду[єш] ; 3-тя особа — він, вона, воно збуду[є];

множина: 1-ша особа — ми збуду[ємо] , 2-га особа — ви збуду[єте], 3-тя особа — вони збуду[ють].

 

Вправа 263 Вірш «Весна» Олени Журливої…

Біжать, біжать хмариночки По небу вдалечінь І кидають від сонечка Свою легеньку тінь.

А сонечко всміхається, Цілує гай і сад, І в листя одягається Зелений виноград.

Бігти: однина: 1-ша особа — я біж[у]; 2-га особа — ти біж[иш] ; 3-тя особа — він, вона, воно біж[ить];

множина: 1-ша особа — ми біж[имо] , 2-га особа — ви біж[ите], 3-тя особа — вони біж[ать].

Кидати: однина: 1-ша особа — я кида[ю]; 2-га особа — ти кида[єш] ; 3-тя особа — він, вона, воно кида[є];

множина: 1-ша особа — ми кида[ємо] , 2-га особа — ви кида[єте], 3-тя особа — вони кида[ють].

Всміхатися: однина: 1-ша особа — я всміха[ю]ся; 2-га особа — ти всміха[єш]ся ; 3-тя особа — він, вона, воно всміха[єть]ся;

множина: 1-ша особа — ми всміха[ємо]ся , 2-га особа — ви всміха[єте]ся, 3-тя особа — вони всміха[ють]ся.

Цілувати: однина: 1-ша особа — я цілу[ю]; 2-га особа — ти цілу[єш] ; 3-тя особа — він, вона, воно цілу[є];

множина: 1-ша особа — ми цілу[ємо] , 2-га особа — ви цілу[єте], 3-тя особа — вони цілу[ють].

Одягатися: однина: 1-ша особа — я одяга[ю]ся; 2-га особа — ти одяга[єш]ся ; 3-тя особа — він, вона, воно одяга[єть]ся;

множина: 1-ша особа — ми одяга[ємо]ся , 2-га особа — ви одяга[єте]ся, 3-тя особа — вони одяга[ють]ся.

 

Вправа 264

Послухати: однина: 1-ша особа — я послуха[ю]; 2-га особа — ти послуха[єш] ; 3-тя особа — він, вона, воно послуха[є];

множина: 1-ша особа — ми послуха[ємо] , 2-га особа — ви послуха[єте], 3-тя особа — вони послуха[ють].

Гомоніти: однина: 1-ша особа — я гомоні[ю]; 2-га особа — ти гомоні[єш] ; 3-тя особа — він, вона, воно гомоні[є];

множина: 1-ша особа — ми гомоні[ємо] , 2-га особа — ви гомоні[єте], 3-тя особа — вони гомоні[ють].

Устати: однина: 1-ша особа — я уста[ю]; 2-га особа — ти уста[єш] ; 3-тя особа — він, вона, воно уста[є];

множина: 1-ша особа — ми уста[ємо] , 2-га особа — ви уста[єте], 3-тя особа — вони уста[ють].

Спати: однина: 1-ша особа — я спл[ю]; 2-га особа — ти сп[иш] ; 3-тя особа — він, вона, воно сп[ить];

множина: 1-ша особа — ми сп[имо] , 2-га особа — ви сп[ите], 3-тя особа — вони спл[ять].

Інші завдання дивись тут...