Інші завдання дивись тут...

© Барна Р., 2020  

Серія "Вчимось разом" до підручника з навчанням російською мовою

"Українська мова та читання 3 клас Коваленко О." 

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

Вправа 238 Словосполучення іменників і зв'язаних з ними прикметників

Весну (яку?) зелену, чудесну. Луки (які?) широкі. Ріки (які?) глибокі. Поле (яке?) веселе. Оселі (які?) рідні.

2� Ненаголошений голосний звук [е], [и]: зеле́ну (бо зе́лень), широ́кі (бо вшир), глибо́кі (бо вглиб), весе́ле (бо ве́село).

 

Вправа 239

Діти раділи (якому?) теплому дощику. Данилко пока­зав (якій?) маленькій сестричці райдугу. Діти милувалися (якою?) різнокольоровою веселкою. Вона наче посміхалася (якому?) яскравому сонечку. Сонце сховалося за (яку?) велику хмару. Рай­дуга зникла.

2� Синоніми: райдуга, веселка; раділи – посміхалася.

 

Вправа 240

Гарячий пісок, жаркий день, пекучий йод;

Старий дуб, древній Київ, стародавній звичай.

2�  Склали речення

Гарячий пісок обпікав п’ятки. Учора був дуже жаркий день. Я дмухав на пекучий йод. У парку росте старий дуб. Древній Київ був княжою столицею. Стародавній звичай зустрічати весну зберігся до сьогодення.

 

Вправа 241 Позначили префікс без-

День без радості — день (який?) ;

небо без хмар — небо (яке?) ;

поле без меж — поле (яке?) ;

мотор без шуму — мотор (який?) ;

зима без снігу — зима (яка?) ;

робота без помилок — робота (яка?) .

 

Вправа 242 Підкреслили прикметники

Хвилястою стрічкою в’ється між високими берегами річка. За селом вона звертає до лісу. Там розкинувся широкий луг. Понад лугом стоять високі тополі аж до села. А все село потопає в зелених садках. Навесні всі садки зацвітають, наповнюються веселим пташиним гомоном.

Хвиля́стою (ненаголошений звук [и], бо хви́ля), в’ється (пишемо апостроф) висо́кими (бо ви́соко), берега́ми (бо бе́рег, прибе́режний), село́м (ненаголошений звук [е], бо се́ла), зверта́є (бо пове́рнута), розкинувся (префікс роз-, бо кинувся), широкий (бо вшир), висо́кі (бо ви́соко), села́ (бо се́ла), село́ (бо се́ла), зеле́них (бо зе́лень), навесні́ (бо ве́сни), весе́лим (бо ве́село).

2� Стрічкою (якою?) хвилястою; берегами (якими?) високими; луг (який) широкий; тополі (які?) високі; садках (яких?) зелених; гомоном (яким?) веселим, пташиним.

 

Вправа 243  Визначили число іменників і рід іменників та пов'язаних з ними прикметників

Україна — рідн[ий] край (одн., ч. р.),

рідн[е] поле (одн., с. р.), зелен-гай,

рідні стежки й рідн[а] хата (одн., ж. р.),

рідн[е] небо (одн., с. р.), рідн[а] мати (одн., ж. р.)

 

Вправа 244

Зелен[ий] огірок; зелен[а] груша, зелен[е] яблуко, зелен[і] огірки, зелен[і] груші, зелен[і] яблука.

Син[ій] пролісок, син[я] слива, син[є] плаття, син[і] проліски, син[і] сливи, син[і] плаття.

2� Рід визначають тільки для однини

Однина (единственное число)			Множина (множественное число)
Чоловічий рід (мужской род) закінчення –ий, -ій	Жіночий рід (женский род) -а, -я	Середній рід (средний род) -е, -є	закінчення (окончание) -і
зелений синій	зелена синя	зелене синє	зелені сині

Вправа 245

Весёлая девочка, зелёные тополя, красный карандаш, вкусное яблоко, домашнее задание, классная работа, летние дожди.

Весел[а] (одн., ж. р.) дівчинка, зелен[і] (мн.) тополі, червон[ий] (одн., ч. р.) олівець, смачн[е] (одн., с. р.) яблуко, домашн[є] (одн., с. р.) завдання, класн[а] (одн., ж. р.) робота, літн[і] (мн.) дощі.

 

Вправа 246 Підкреслили прикметники

Рання весна. Теплий південний вітерець з'їдає останні кучугури снігу. Над землею вже піднялися ранні квіти. Розкрилися грона блакитних проліс­ків. Поодинці визирнули підсніжники. Між зеленими листочками загорілися жовтенькі зірочки гусячої цибульки. Вже недалеко той час, коли оксамитовим серпанком молодого листячка вкриються розлогі крони кленів і лип.

Весна́ (ненаголошений звук [е], бо ве́сни), вітерець (знак м’якшення), земле́ю (бо зе́млі), розкрилися (префікс роз-, бо закрилися), ви́зирнули (зи́ркати), зеле́ними (бо зе́лень),  листо́чками (бо ли́стя),  цибульки (знак м’якшення), серпа́нком (бо серп).

3� Розбір частини мови – прикметника:

1. Аналізоване слово 2. Від слова в реченні залежить 3. На питання відповідає 4. Частина мови 5. Число 6. Рід (в однині) 7. Член речення

1. теплий 2. вітерець 3. який? 4. прикметник 5. однина 6. середній рід 7. Другорядний член речення (означення)

Теплий, вітерець, який?, прикм., одн., ч.р., другорядний член речення.

 

Вправа 247

Тепл[ий] вітер, тепл[а] куртка, тепл[е] хутро.

Весел[ий] юнак, весел[а] дівчинка, весел[е] хлопча.

Глибок[ий] яр, глибок[а] рана, глибок[е] озеро.

Широк[ий] степ, широк[а] річка, широк[е] поле.

Холодн[ий] вітер, холодн[а] пора, холодн[е] море.

 

Вправа 248

В не-бі жай-во-рон-ки в'ю-ться, за-ли-ва-ю-ться, смі-ю-ться, гра-ють, дзво-нять ці-лий день, і ще-бе-чуть, і спі-ва-ють, і з ве-сно-ю світ ві-та-ють дзво-ном ра-ді-сних пі-сень.

Дієслова (що роблять?) в’ються, заливаються, сміються, грають, дзвонять, щебечуть, співають, вітають.

Вимовляємо:	Пишемо:
[ в й у ц':а]	в'ються
[з а л м в а й у ц':а]	заливаються
[с м´і й у ц':а]	сміються

Вправа 249

Однина (що робить?)	Множина (що роблять?)
з'являється грається хитається купається розважається прокидається	з'являються граються хитаються купаються розважаються прокидаються

Вправа 250 Підкреслили граматичну основу (підмет і присудок)

На галявині розсипалися синенькі лісові дзві­ночки.

(Що?, іменник) дзвіночки (що зробили?, дієслово) розсипались.

У низинці весело дзюркотить струмочок.

(Що?, іменник) струмочок (що робить?, дієслово) дзюркотить.

На високій сосні вистукує своїм міцним дзьобом дятел.

(Хто?, іменник) дятел (що робить?, дієслово) вистукує.

Розсипалися (префікс роз-, бо сипалися), сине́нькі (бо си́ні), низи́нці (бо низ), ве́село (бо весе́лий), висо́кій (бо ви́соко), дзьобом (буквосполучення ьо, бо дзьо-бом), дя́тел (за словником).

3� Дзвіночки  звукова модель [— ‒‒ ● — ●́ — — ●]

звуковий розбір слова [дз в´ і н о ч к и]

 

Вправа 251 Підкреслили головні члени речення (підмет і присудок)

Весною на деревах з'явилися ніжні зелені листочки.

(Що?) листочки (що зробили?) з'явилися.

З лугу доносився чудовий запах квітів.

(Що?) запах (що робив?) доносився.

На галявині в лісі стоїть гіллястий дуб.

(Що?) дуб (що робить?) стоїть.

У кущах калини затьохкав соловейко.

(Хто?) соловейко (що зробив?) затьохкав.

 

Вправа 252 Підкреслили підмет і присудок

Пригріло сонце землю зрання. (Що?) сонце (що зробило?) пригріло.

Розкрили очі вже бруньки. (Що?) бруньки (що зробили?) розкрили.

Дерева одягли убрання — нові зелені сорочки. (Що?) дерева (що зробили?) одягли.

2� Вибрали словосполучення дієслів з іменниками

1) Пригріло сонце землю зрання.

Зв'язок слів у реченні: (що?) сонце (що зробило?) пригріло; пригріло (що?) землю; землю (коли?) зрання.

Основа речення: пригріло сонце.

Словосполучення: пригріло землю; пригріло зрання.

 

2) Розкрили очі вже бруньки.

Зв’язок слів у реченні: (що?) бруньки (що зробили?) розкрили; розкрили (що?) очі.

Основа речення: розкрили бруньки.

Словосполучення: розкрили очі.

 

3) Дерева одягли убрання.

Зв'язок слів у реченні: (що?) дерева (що зробили?) одягли; одягли (що?) убрання.

Основа речення: дерева одягли.

Словосполучення: одягли убрання.

 

Вправа 253 Підкреслили дієслова

Заголовок: «Весна».

Клен цілу зиму спав. Крізь сон він чув завиван­ня хуртовини і тривожний крик чорного ворона. Холодний вітер гойдав його віти, нагинав їх. Та ось одного сонячного ранку відчув клен, ніби до нього доторкнулось щось тепле і лагідне. Прокинувся клен. А то до нього прилинув теплий весняний вітер.

2� Спав (що робив?), чув (що робив?), гойдав (що робив?), нагинав (що робив?), відчув (що зробив?), доторкнулось (що зробило?), прокинувся (що зробив?), прилинув (що зробив?).

 

Вправа 254  Підкреслили підмет і присудок

Сонце хилиться до обрію. (Що?) сонце (що робить?) хилиться.

Над річкою стелиться легкий безбарвний туман. (Що?) туман (що робить?) стелиться.

За луками синіє сосновий бір. (Що?) бір (що робить?) синіє.

З лісових хащ віє холодний вітер. (Що?) вітер (що робить?) віє.

2� Вибрали словосполучення дієслів з іменниками

1) Сонце хилиться до обрію.

Зв'язок слів у реченні: (що?) сонце (що робить?) хилиться; хилиться (до чого?) до обрію.

Основа речення: сонце хилиться.

Словосполучення: хилиться до обрію.

 

2) Над річкою стелиться легкий безбарвний туман.

Зв'язок слів у реченні: (що?) туман (що робить?) стелиться; стелиться (де?, над чим?) над річкою; туман (який?) легкий безбарвний.

Основа речення: стелиться туман.

Словосполучення: над річкою стелиться; легкий безбарвний туман.

 

3) За луками синіє сосновий бір.

Зв'язок слів у реченні: (що?) бір (що робить?) синіє; синіє (де?, за чим?) за луками; бір (який?) сосновий.

Основа речення: синіє бір.

Словосполучення: за луками синіє; сосновий бір.

 

4) З лісових хащ віє холодний вітер.

Зв'язок слів у реченні: (що?) вітер (що робить?) віє; віє (звідки? з чого?) з хащ; хащ (яких?) лісових; бір (який?) сосновий.

Основа речення: віє вітер.

Словосполучення: з хащ віє; лісових хащ; холодний вітер.

 

Вправа 255

Дякувати (кому?) бабусі, вибачити (кому?) другові, братися (до чого?) до роботи, розказати (про кого?) про письменника, під'їхати (до чого?) до школи, скучати (за ким?) за мамою.

2� Склали речення

Не забувай дякувати бабусі за допомогу. Я хочу вибачити другові. Час братися до роботи. Лектор збирається розказати про відомого письменника. Під’їхати до школи треба в обідню пору. Я буду скучати за мамою.

Російською:	Українською:
благодарить сына	дякувати братові
простить сына	вибачити синові
пропустить из-за болезни	пропустити через хворобу
говорить на украинском языке	говорити українською

Вправа 256 Підкреслили дієслова

Вітерець ворушить листочки на осиках і беріз­ках, ніби бавиться ними. Шумлять високими верхів’ями сосни, як морський приплив. Тонко ви­дзвонює цупке листя дуба, шепоче листом розлога липа. І дивно: усе те ніскілечки не порушує благо­словенної лісової тиші.

Вітерець (знак м’якшення), листо́чки (бо ли́стя), висо́кими (бо ви́соко), верхі́в’ями (бо верх, пишемо апостроф),  шепо́че (бо ше́піт), розлога (префікс роз-, бо полога)

2� Дієслова у переносному значенні: бавиться, видзвонює, шепоче.

 

Вправа 257 Влучні вислови (фразеологізми)

Ловити ґав — марно витрачати час, байдикувати.

Задерти носа — запишатися.

Розбити глека — посваритися.

Стояти горою — захищати.

Бити байдики — ледарювати.

Накивати п'ятами — втекти.

Пасти задніх — відставати.

 

Вправа 258

Зустрів (кого?) дідуся, зустрівся (з ким?) з однокласником, привітав (кого?) друга, привітався (з ким?) зі сусідкою, вибачити (кому?) кривднику, вибачитися (перед ким?) перед подругою, захопити (що?) портфель, захопитися (чим?) малюванням.

2� Склали речення

По дорозі до школи зустрів дідуся. У школі зустрівся з однокласником. Привітав друга зі святом. Ти привітався зі сусідкою? Чи треба вибачати кривднику? Сьогодні повинна вибачитися перед подругою. Пора захопити портфель і вирушати до школи. Ти не пробував захопитися малюванням?

 

Вправа 259

Я жму-рюсь. За-плю-щив о-чі. Всі хо-вай-тесь, хто де хо-че! Вмить ро-збі-глась ді-тво-ра. Йти шу-кать ме-ні по-ра. Більш не бу-ду я че-ка-ти: Раз, два, три — і-ду шу-ка-ти.

2� Жмурюсь (що роблю?, теп. ч.), заплющив (що зробив?, мин. ч.), не буду чекати (що буду робити?, майб. ч.)

 

Вправа 260 Час дієслів

Теп. час	Мин. час	Майб. час
припікає (що робить?)	припекло (що зробило?)	припікатиме (що робитиме?)
цвіте (що робить?)	зацвів (що зробив?)	цвістиме (що робитиме?)
працює (що робить?)	працював (що робив?)	буде працювати (що буде робити?)
мрію (що роблю?)	мріяв (що робив?)	мріятиму (що робитиму?)
читають (що роблять?)	читали (що робили?)	будуть читати (що будуть робити?)

Вправа 261 Літературна казка «Флейта і музикант»...

У саду на лавці сидить музикант. Він грає на флейті. До його чудової пісні прислухаються і пташки, й дерева, й квіти. Співає флейта про сонце в блакитному небі, про біленьку хмаринку, про сіреньку пташку — жайворонка.

(Що робив?) сидів – (що робить?) сидить;

(що робив?) грав – (що робить?) грає;

(що робили? прислухалися – (що роблять?) прислухаються;

(що робила?) співала – (що робить?) співає.

2�Вибрали словосполучення дієслова з іменником.

1) У саду на лавці сидів музикант.

Зв’язок слів у реченні: (хто?) музикант (що робив?) сидів; сидів (на чому?) на лавці; сидів (де?) у саду.

Основа речення: сидів музикант.

Словосполучення: у саду сидів; на лавці сидів.

 

2) Він грав на флейті.

Зв’язок слів у реченні: (хто?) він (що робив?) грав; грав (на чому?) на флейті.

Основа речення: він грав.

Словосполучення: грав на флейті.

 

3) До його чудової пісні прислухалися і пташ­ки, й дерева, й квіти.

Зв’язок слів у реченні: (хто?) пташки (що?) дерева, квіти (що робили?) прислухалися; прислухалися (до чого?) до пісні; пісні (якої?) чудової; пісні (чиєї?) його.

Основа речення: прислухалися пташки, дерева, квіти.

Словосполучення: до пісні прислухалися; чудової пісні; його пісні.

 

4) Співала флейта про сонце в блакитному небі, про біленьку хмаринку, про сіреньку пташку.

Зв’язок слів у реченні: (що?) флейта (що робила?) співала; співала (про що?) про сонце, хмаринку; співала (про кого?) про пташку; сонце (де?) у небі; небі (якому?) блакитному; хмаринку (яку?) біленьку; пташку (яку?) сіреньку.

Основа речення: співала флейта.

Словосполучення: співала про сонце, хмаринку; співала про пташку; сонце в небі; блакитному небі; біленьку хмаринку; сіреньку пташку.

 

Вправа 262

Розповідь про змагання по футболу в минулому, теперішньому і майбутньому часах…

 

Вправа 263 Підкреслили дієслова

Зацвітає (теп. час) гречка біло. Ось і бджілка прилетіла (мин. час). Золотиста, промениста, у пушку, набере (майб. час) вона із квіточки медку. Полетить (майб. час) вона до вулика мерщій, стільники наповнить (майб. час) треба їй.

Зацвітає (що робить?, теперішній час), прилетіла (що зробила?, минулий час), набере (що зробить?, майбутній час), полетить (що зробить?, майбутній час), наповнить (що зробить?, майбутній час)

2� бджілка  наголос бджі́лка  склади бджіл-ка  

звукова схема [— ‒‒ ●́ — | — ●]  звуковий розбір слова [б дж´і л к а]

Інші завдання дивись тут...