ГДЗ Захарійчук Українська мова 3 клас Вправа 99

Серія "Вчимось разом" до підручника

"Українська мова та читання 3 клас Захарійчук М."

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

Вправа 99 Префікс є словотворчою частиною слова

У колонках спільнокореневі дієслова:

летів, вилетів, долетів, залетів, перелетів;

пишу, спишу, допишу, запишу, перепишу.

• Утворили сполучення слів першої колонки: летів журавель, вилетів журавель, долетів журавель, залетів журавель, перелетів журавель.

• Позначили префікси у словосполученнях слів другої колонки: пишу текст, текст, текст, текст, текст.

• Склали речення

Я пишу текст акуратно та уважно. На уроці уважно спишу текст. Удома допишу текст. Спочатку запишу текст у чернетці. Потім акуратно перепишу текст у чистовик.

Вправа 100 У дієсловах позначили префікси за-, роз-, при-

, , , .

^{Щоб виділити префікс, спочатку треба підібрати спільнокореневі слова: зажурились (бо журились), розказала (бо казала), заплющуються (бо розплющуються), принесе (бо несе)}

До виділених слів добрали антоніми та позначили префікси за-, роз-, при-, від-:

— , – .

Вправа 101 У словосполученнях позначили префікси з-, за-, роз-, ви-, про-, по-, під-, на-:

гриби, в хату, казку, з класу, в книжці, яблуньку, квіти, лист, в гості.

^{Щоб виділити префікс, спочатку треба підібрати спільнокореневі слова: збирати (бо відбирати), зайти (бо йти), розказати (бо казати), вибігти (бо бігти), прочитати (бо читати), посадити (бо садити), підлити (бо лити), написати (бо писати), запросити (бо просити).}

• Дібрали антоніми та підкресли прийменники

Зайти в хату — вийти з хати, вибігти з класу — забігти в клас.

Вправа 102 Дібрали антоніми

Заніс — відніс.

Прилетіли — відлетіли.

Закопав — розкопав.

Відплив — приплив.

Вправа 103

^{На віль-ній во-лі, на у-злі-ссі, на всі кін-ці гі-ллям ро-зрі-сся пі-двів-ши вго-ру буй-ний чуб, ро-зло-жи-стий, ві-тла-стий дуб.}

• Позначили префікс роз-: , .

^{Визначаємо префікс: розрісся (бо ріс), розложистий (бо пологий).}

• Звуковій схемі [● | — = ●́ | =: ●] відповідає узліссі.

^{Читаємо звукову схему: в слові три склади, другий склад наголошений, три голосні звуки, другий твердий приголосний звук, третій м’який приголосний звук, передостанній м’який подовжений приголосний звук).}

Поділили для переносу різними способами: уз-ліссі, узліс-сі, узлі-ссі.

Вправа 104 Позначили префікси роз-, без-

, , , .

^{Визначаємо префікс: розмалювала (бо малювала), розписала (бо писала), розчистила (бо чистила), розказав (бо казав).}

Вправа 105

• Позначили префікси роз-, без- та підкреслили орфограму «Правопис префіксів роз-, без-»

Люблю пізно восени блукати лісом. Густий туман усе в сірі кольори. кущі й дерева. Я сам в лісі.

• Позначили префікси без-, роз-: , , , , .

Поділили слова для переносу (префікс роз-, без- не можна розривати):

без-звуч-но, роз-ві-шує, роз-гой-дує, роз-пле-те-ні.

^{Визначаємо префікс: безлистим (бо листя), розфарбував (бо фарби, фарбував), розмиті (бо мити), безмежному (бо межа), беззвучно (бо звук), розвішує (бо завішує, вішак), розгойдує (бо гойдати), розплетені (бо плетені), розмотує (бо замотує, моток).}

Вправа 106 Позначили префікси роз-, без-:

, , , , , .

^{Визначаємо префікс: безкоштовний (бо коштовність), безпомилковий (бо помилка), розказати (бо казати), розгорнути (бо загорнути), розписати (бо писати), розламав (бо ламав).}

Поділи слова для переносу (префікс роз-, без- не можна розривати):

без-кош-тов-ний, без-по-мил-ко-вий, роз-ка-за-ти, роз-гор-ну-ти, роз-пи-са-ти, роз-ла-мав.

Вправа 107

Написання префіксів з-, с-

сказати

спитати

стулити

сфотографувати

сховати

зварити

змішати

зцілити

зчесати

зшити

• Позначили префікс -с: , , , .

^{Визначаємо префікс: сказати (бо казати), спитати (бо питають), стулити (бо тулять), сфотографувати (бо фото), сховати (бо ховати).}

Вправа 108

Слова з префіксом з-: зламати, змішати, зчистити, звеселити.

Слова з префіксом с-: склеїти, сховати, спекти, сфотографувати, сплести.

^{Визначаємо префікс: зламати (бо ламати), змішати (бо мішати), зчистити (бо чистити), звеселити (бо веселий), склеїти (бо клеїти), сховати (бо ховати), спекти (бо пекти), сфотографувати (бо фото), сплести (бо плести).}

Вправа 109, 113

Заголовок	^{Їхній сад}
Зачин	^{Навесні діти на пустирі садили дерева.}
Основна частина	^{Гриць відмовився.} ^{Схопив м'яч і спробував сам грати у футбол. Але хто ж грає сам із собою? Мабуть, треба було йому сходити з хлопцями. Закінчили б роботу, а потім розбіглися футбольним полем! От якби погукали його, то він безвідмовно пішов би. І засумував Гриць.} ^{А потім скочив і побіг до дітей}
Кінцівка	^{Але ніхто не сказав йому й слова. Ніби Гриця тут і зовсім не було…}
План	1. Діти садили дерева. 2. Гриць відмовився. 3. Роздуми хлопця. 4. Гриць побіг до дітей. 5. Ніхто не сказав йому й слова.

Що робили діти на пустирі? На пустирі діти садили дерева.

Як поводився Гриць? Гриць відмовився працювати разом зі всіма.

Як ти оцінюєш поведінку хлопчика? Треба допомагати друзям.

Що б зробив ти в такій ситуації? Після спільної праці можна разом відпочити.

Яким може бути продовження розповіді?

Гриць усе зрозумів. Він поклав м’яч на землю. Натомість попрохав лопату. Усі разом садили дерева.

Діти раділи, що їхній друг сам зрозумів свою помилку.

На що вказує заголовок тексту? Я вважаю, що доречний заголовок тексту з одної сторони вказує на початкові думки Грицька у значенні не мій. А з другої сторони так думати про спільну працю міг Грицько в кінці тексту в значенні наш.

• Позначили префікси від-, с-, за-, роз-: , , , , ,.

^{Визначаємо префікси дієслова: відмовився (бо домовився), схопив (захопив), спробував (бо пробував), сходити (бо ходити), закінчили (бо кінець), розбіглися (бо бігли).}

Орфограма «Написання апострофа»: м’яч

Вправа 110 Розібрали слова за будовою: .

^{У слові перерозподілила основа перерозподіл- і особове закінчення –ла (змінимо перерозподілив, перерозподілять), корінь -діл- (підберемо спільнокореневі ділив, поділив), префікси пере-, роз-, по-, суфікс –и-.}

Вправа 111 Позначили префікси по-, без-, за-, с-:

, , , , , .

^{Визначаємо префікс: погукали (бо гукав), безвідмовно (бо відмова), засумував (бо сум), скочив (бо заскочив), побіг (бо біг), сказав (бо казав).}

Вправа 112, 114 Виписали слова з префіксом і співзвучним прийменником, позначили префікси від-, за-, з-, до-, під-:

від берега, за дерево, зробив з паперу, доїхав до міста, підрізав під корінь.

^{Визначаємо префікс: відплив (до плив), забіг (бо біг), зробив (бо робив), підрізав (бо різав).}

^{Визначаємо прийменник з іменником (між ними вставляємо додаткове слово або питання для іменника): від (широкого або чого?) берега, за (високе або що?) дерево, до (великого або чого?) міста, під (міцний або що?) корінь.}

Вправа 115 Позначили префікси без-, до-, на-, з-, зі-:

день — день без радості;

острів — острів без людей;

будинок — прийти до будинку;

сонце — на малюнок сонця;

завдання — прийти з роботи;

цуцика — зі схилу гори.

^{Визначаємо префікс: безрадісний (бо радість), безлюдний (бо люди), добудований (бо будувати), намалюю (бо малюю), зробити (бо робити), зігрійте (бо грійте).}

^{Визначаємо прийменник з іменником: без (нашої або чого?) радості, без (радісних або кого?) людей, до (нового або чого?) будинку, на (гарний або що?) малюнок, з (важкої або чого?) роботи, зі (звивистого або чого?) схилу.}

Вправа 116 Позначили префікси на-, про-, за-, по-, роз-

1) Під березу їжачок

сінця стіжок.

От грибок.

А на нім лежить стіжок.

— Ой їжаче, їжачок,

кудись стіжок!..

2) Не їжак:

— ти, грибе, й так!

І грибок,

Вперся в землю — і стіжок

, наче пух.

Їжаку дух.

^{Визначаємо префікси дієслів: наносив (бо носив), прокинувся (бо кинувся), забери (бо бери), послухався (бо слухався), проживеш (бо живеш), розсердився (бо сердитий), розлетівся (бо летів), забило (бо било).}

• Влучний вислів забило дух означає перелякався.

Вправа 117

Від несподіванки Василькові забило дух. Дідусеві забило дух від неприємного спогаду. Мешканцям невеликого села забило дух від побаченого.

Вправа 118

Спільнокореневі слова: вода, водичка, підводний, водиця, водяний, водяник.

Вправа 119 Позначили суфікс –ик-, -очк-, -очок-:

, , , .

^{У слові дощику основа дощик-, закінчення –у (змінимо дощику, дощиком), корінь дощ- (підберемо спільнокореневі дощ, дощовий), суфікс –ик-.}

^{У слові борщику основа борщик-, закінчення –у (змінимо борщику, борщиком), корінь борщ- (підберемо спільнокореневі борщ, борщовий, борщівник), суфікс –ик-.}

^{У слові дубочку основа дубочк-, закінчення –у (змінимо дубочка, дубочком), корінь дуб- (підберемо спільнокореневі дуб, дубовий), суфікс –очк-.}

^{У слові дубочок основа дубочок-, нульове закінчення (змінимо дубочка, дубочком), корінь дуб- (підберемо спільнокореневі дуб, дубовий), суфікс –очок-.}

Вправа 120

1) Позначили зменшено-пестливі іменникові суфікси –очк-, -оньк-, -ичк-

Квітка — , ,

сестра — , ,

вода — ,

тітка — , ,

білка — .

2) Позначили зменшено-пестливі прикметникові суфікси -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -усіньк- (-юсіньк-):

низький — низенький, низесенький,

тихий — тихенький, тихесенький, тихісінький

малий — маленький, малесенький, малюсінький,

здоровий — здоровенький, здоровесенький, здоровісінький,

молодий — молоденький, молодісінький, молодюсінький.

Вправа 121

1) Позначили іменникові суфікси -к-, -ок-, -ик-, -ечк-:

брат — ,

міст — ,

хмара — ,

риба — ,

качка — .

2) Позначили прикметникові суфікси -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -усіньк- (-юсіньк-):

білий — біленький, білесенький, білісінький,

синій — синенький, синесенький, синісінький,

круглий — кругленький, круглесенький, круглісінький,

темна — темненька, темнесенька, темнісінька.

Вправа 122

• Суфікс — це частина слова, що стоїть після кореня.

• Слова загадки, що допомогли знайти відгадку: я після кореня, призначення моє – словотворення.

• Позначили будову підкреслених слів

Я творю нові слова

або форми слова,

щоб і жива

мова. Хто я?

^{У слові красива основа красив-, закінчення –а (змінимо красивий, красивим), корінь крас- (підберемо спільнокореневі краса, прикраса, красується), суфікс –ив-.}

^{У слові розквітала основа розквіт-, особове закінчення –ла (змінимо розквітають, розквітав), корінь квіт- (підберемо спільнокореневі квіт, квітковий, квітнуть), префікс роз-, суфікс –а-.}

Вправа 123

• Не є спорідненими слова: небо — неба, небом. Форми іменника: (що?) небо, (чого?) неба, (чим?) небом.

• Дібрали слова до схем будови:

Префікс-корінь-суфікс-закінчення	підводний, посадка, приморські
Корінь-закінчення	вода, моря, небо, неба, небом
Корінь-суфікс-нульове закінчення	пеньок, садок

• Позначили будову слова: , , .

^{У слові водичка основа водичк-, закінчення –а (змінимо водички, водичкою), корінь вод- (підберемо спільнокореневі вода, водний, водяний), суфікс –ичк-.}

^{У слові морський основа морськ-, закінчення –ий (змінимо морська, морським), корінь мор- (підберемо спільнокореневі море, моряк), суфікс –ськ-.}

^{У слові приморські основа приморськ-, закінчення –і (змінимо приморська, приморським), корінь мор- (підберемо спільнокореневі море, моряк, морський), префікс при-, суфікс –ськ-.}

Вправа 124

• Позначили суфікси –ечк-, -ик-, -ок-, -к-, -иц-:

, , , , , , , .

^{У слові сонечко основа сонечк-, закінчення –о (змінимо сонечка, сонечком), корінь сон- (підберемо спільнокореневі сонце, сонячний, сонячно), суфікс –ечк-.}

^{У слові віконечко основа віконечк-, закінчення –о (змінимо віконечка, віконечком), корінь вікон- (підберемо спільнокореневі вікно, віконце, віконна), суфікс –ечк-.}

^{У слові дощик основа дощик-, нульове закінчення (змінимо дощику, дощиком ), корінь дощ- (підберемо спільнокореневі дощ, дощовий, дощить), суфікс –ик-.}

^{У слові дубок основа дубок-, нульове закінчення (змінимо дубка, дубком), корінь дуб- (підберемо спільнокореневі дуб, дубовий, дубочок), суфікс –ок-.}

^{У слові чубок основа чубок-, нульове закінчення (змінимо чубка, чубком), корінь дуб- (підберемо спільнокореневі чуб, чубчик), суфікс –ок-.}

^{У слові синичка основа синичк-, закінчення -а (змінимо синички, синичкою), корінь синич- з чергуванням приголосного звуку (підберемо спільнокореневі синиця, синиччина), суфікс –к-.}

^{У слові вербиця основа вербиц-, закінчення -я (змінимо вербиці, вербицею), корінь верб- (підберемо спільнокореневі верба, вербова), суфікс –иц-.}

^{У слові водиця основа водиц-, закінчення -я (змінимо водиці, водицею), корінь вод- (підберемо спільнокореневі вода, водичка, водний), суфікс –иц-.}

Вправа 125

Позначили префікси дієслів ви-, роз-: , , .

^{Визначаємо префікси: вимочить (бо мочити, замочить), висушить (бо сушить), розчешуть (бо чесати).}

Орфограма «Написання префіксів роз-, без-»: розчешуть.

• Позначили суфікс –ичк-: , .

^{• Засвітить сонечко й у наше віконечко (людина надіється на краще).}

^{Дощик вимочить, сонечко висушить, а вітри чуба розчешуть (негода розпогодиться).}

^{Кожний дубок хвалить свій чубок (не бути хвалькуватим).}

^{Синичка пищить — зиму віщить (узимку синичку бачимо біля осель).}

^{Де срібліє вербиця, там здорова водиця (верба росте в чистих місцях)}

Вправа 126 Збіг однакових приголосних на межі кореня і суфікса

іменник	суфікс	прикметник	звуковий розбір слова
^Осінь	^-н-	^{осінній}	^{[о с' і н': і й]}
^{Рослина}	^-н-	^{рослинний}	^{[р о с л и н: и й]}
^Година	^-н-	^{годинниковий}	^{[г о д и н: и к о в и й]}

Вправа 127

іменник	суфікс	прикметник	звуковий розбір слова	будова слова
день	-н-	денний	[д е н: и й]	денний
туман	-н-	туманний	[т у м а н: и й]	туманний
вагон	-н-	вагонний	[в а г о н: и й]	вагонний
сон	-н-	сонний	[с о н: и й]	сонний

Вправа 128

іменник	суфікс	прикметник	подовжений приголосний звук	будова слова
сон	-н-	сонним	[с о н: и м]	сонним
туман	-н-	туманні	[т у м а н': і]	туманні
осінь	-н-	осінній	[о с' і н': і й]	осінній

Вправа 129

іменник	суфікс	прикметник	подовжений приголосний звук
^вина	^-н-	^{безвинний}	^{[б е з в и н: и й]}
^день	^-н-	^денний	^{[д е н': и й]}
^{причина}	^-н-	^{причинний}	^{[п р и ч и н': и й]}
^закон	^-н-	^{законний}	^{[з а к о н' и й]}
^кінь	^-н-	^кінний	^{[к’ і н: и й]}
^ранок	^-н-	^ранній	^{[р а н': і й]}
^вікно	^-н-	^{віконний}	^{[в’ і к о н: и й]}