© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова та читання 4 клас Большакова І., Хворостяний І. (частина 2)"
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Сторінка 31
Вправа 2
|
Відмінок |
Питання |
Тверда основа слова |
М'яка основа слова |
|
Н. в. |
які? |
весл[і] феї |
син[і] капці |
|
Р. в. |
(нема) яких? |
весел[их] фей |
син[іх] капців |
|
Д. в. |
(даю) яким? |
весел[им] феям |
син[ім] капцям |
|
Зн. в. |
(бачу) яких? (істота) (бачу) які? (неістота) |
весел[их] фей |
син[і] капці |
|
Ор. в. |
(орудую) якими? |
весел[ими] феями |
син[іми] капцями |
|
М. в. |
на/у яких? |
на весел[их] феях |
на син[іх] капцях |
1� Відмінки прикметників, коли закінчення відрізняються: у знахідному, бо різні питання для істот і неістот, а також у родовому, давальному, орудному і місцевому, бо розрізняють основи на твердий і м’який приголосний звук.
Вправа 3
|
Давальний (даю яким?) |
Орудний (орудую якими?) |
|
Вечірн[ім] зорям, піщан[им] бурям, ранн[ім] пташкам, дерев'ян[им] будинкам, середн[ім] лініям, пшеничн[им] ланам, житн[ім] полям, майбутн[ім] урожаям, минул[им] рокам, музичн[им] інструментам, останн[ім] дзвінкам, пізн[ім] помідорам, художн[ім] школам. |
Вечірн[іми] зорями, піщан[ими] бурями, ранн[іми] пташками, дерев'ян[ими] будинками, середн[іми] лініями, пшеничн[ими] ланами, житн[іми] полями, майбутн[іми] урожаями, минул[ими] роками, музичн[ими] інструментами, останн[іми] дзвінками, пізн[іми] помідорами, художн[іми] школами. |
|
Місцевий (на яких місцях?) |
|
|
На вечірн[іх] зорях, у піщан[их] бурях, на ранн[іх] пташках, на дерев'ян[их] будинках, на середн[іх] лініях, на пшеничн[их] ланах, на житн[іх] полях, у майбутн[іх] урожаях, у минул[их] роках, на музичн[их] інструментах, в останн[іх] дзвінках, у пізн[іх] помідорах, у художн[іх] школах. |
|
Розрізняємо основу на твердий і м’який приголосний звук у початковій формі (називному відмінку однини чоловічого роду): вечір[н']ій, піща[н]ий, ра[н':]ій, дерев'я[н]ий, серед[н']ій, пшенич[н]ий, жит[н']ій, майбут[н']ій, мину[л]ий, музич[н]ий, оста[н':]ій, піз[н']ій, худож[н']ій
Вправа 4 Визначили відмінок прикметників.
Ми мандруємо високими (Ор. в.) горами, широкими (Ор. в.) морями, глибокими (Ор. в.) океанами, бурхливими (Ор. в.) ріками, хвойними (Ор. в.) лісами, пшеничними (Ор. в.) полями, великими (Ор. в.) містами, затишними (Ор. в.) селами.
Ми малюємо на дерев'яних (М. в.) дощечках, асфальтових (М. в.) дорогах, вологих (М. в.) ґрунтах, кам'яних (М. в.) стовпах, білих (М. в.) аркушах.
Ми бігаємо по спортивних (М. в.) доріжках, футбольних (М. в.) полях, міських (М. в.) парках, сільських (М. в.) вулицях.
Завдання на вибір.
1) Провідміняли словосполучення.
|
Відмінок |
Питання |
Тверда основа слова |
М'яка основа слова |
|
Н. в. |
які? |
духмян[і] квіти |
морквян[і] пироги |
|
Р. в. |
(нема) яких? |
духмян[их] квітів |
морквян[их] пирогів |
|
Д. в. |
(даю) яким? |
духмян[им] квітам |
морквян[им] пирогам |
|
Зн. в. |
(бачу) які? (неістота) |
духмян[і] квіти |
морквян[і] пироги |
|
Ор. в. |
(орудую) якими? |
духмян[ими] квітами |
морквян[ими] пирогами |
|
М. в. |
на/у яких? |
на духмян[их] квітах |
на морквян[их] пирогах |
Основа на твердий приголосний звук у початковій формі: духмя[н]ий, морквя[н]ий.
2) На виставці глядачі милувалися (гончарні вироби, кольорові вишиванки, глиняний посуд, цікаві витинанки, мальовничі картини).
Сторінка 32 – 33
Вправа 5 Оповідання «Геній на п’ять хвилин» за Оксаною Лущевською
Тема: розповідь про те, як персонаж-оповідач намагався побути в ролі генія Енштейна.
Головна думка: «Ксеня, можливо, повірить. Хоча б на п'ять секунд! Заради цього й варто спробувати!».
Мета: не боятися досліджувати і фантазувати.
1� Хлопчик хоче стати Ейнштейном, бо всі визнають, що улюблений учений головного персонажа був генієм.
«Ейнштейн — мій улюблений учений. Я хочу бути, як він. Бо він — геній».
2� Хлопчик думає, що ніхто не повірить йому, бо знає, що насправді він не є Ейнштейном. Оскільки батьки знають, хто такий Ейнштейн, він сподівається на те, що хоч менша сестричка повірить його вигадці.
«Міркую: мама не повірить, що я Ейнштейн. Тато — тим більше. А от Ксеня… Ксеня, можливо, повірить. Хоча б на п'ять секунд!».
3� Кожній людині потрібно мати когось, хто повірить у неї, бо таке ставлення додає натхнення досягати більшого, рівнятися на відомих людей.
«Заради цього й варто спробувати!»
4� Охарактеризували персонажа.
|
Який має вигляд? |
На вигляд школяр молодших класів. |
|
Що робить? |
Персонаж намагається проводити різні досліди: влаштовує вулкан, вирощує кристали, фарбує троянди, робить фарби. |
|
Що та як говорить? |
Захоплено розповідає про свої досліди, проте жалкує, що так і не зміг довести жодної теорії. |
|
Про що думає? Чому? |
Думає побути в ролі улюбленого вченого, бо Ейнштейн став визнаним генієм. |
|
Як ти ставишся до персонажа? |
Я прихильно ставлюся до персонажа. Адже також люблю досліджувати і фантазувати. |
5� Визначили відмінок прикметників.
Величезні (Зн. в.) відкриття; жовтогарячі (Зн. в.), блакитні (Зн. в.), смарагдові (Зн. в.) кристали; коричневий (Н. в.) цукор; ранкове (Зн. в.) чаювання; білі (Зн. в.) троянди; синій (Зн. в.) колір; секретний лист (Зн. в.); на зимові (Зн. в.) канікули; чарівні (Зн. в.) фарби, яскравий (Зн. в.) плакат.
Ейнштейн зробив величезні (які? Зн. в.) відкриття (що? Зн. в., другорядний член речення). Я вирощував жовтогарячі (які? Зн. в.), блакитні (які? Зн. в.), смарагдові (які? Зн. в.) кристали (що? Зн. в., другорядний член речення). Пішов увесь коричневий (який? Н. в.) цукор (що? Н. в., підмет). Я зіпсував ранкове (яке? Зн. в.) чаювання (що? Зн. в., другорядний член речення). Я перефарбував білі (які? Зн. в.) троянди (що? Зн. в., другорядний член речення). Подруга не любить синій (який? Зн. в.) колір (що? Зн. в., другорядний член речення). Я підсунув секретний (який? Зн. в.) лист (що? Зн. в., другорядний член речення)! Ми хочемо на зимові (які? Зн. в.) канікули (що? Зн. в., другорядний член речення). Я робив чарівні (які? зн. в.) фарби (що? Зн. в., другорядний член речення). Беру яскравий (який? Зн. в.) плакат (що? Зн. в., другорядний член речення).
Пишу для себе.
1) Кожна людина талановита в чомусь...
2) Я хочу навчитись (гарно малювати)…
Вправа 6 Позначили префікси пре-, при-
|
Дуже красивий — прекрасний, дуже добрий — предобрий, дуже гарний — прегарний, дуже милий — премилий |
При морі — приморський, при озері — приозерний, при місті — приміський, при дорозі — придорожній |
Вправа 7 Ступені порівняння прикметників, позначили префікс най-.
Сірий слон товстий, блакитний ще товстіший, а рожевий — найтовстіший.
Сірий слон високий, блакитний ще вищий, а рожевий — найвищий.
Сторінка 34
Завдання 1 Суфікси –ськ-, -зьк-, -цьк-
Пам’ятки українців — українські пам’ятки,
шабля козаків — козацька шабля.
У суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк- завжди пишемо м'який знак.
У кожній групі словосполучення мають подібний зміст, проте перше словосполучення містить іменники, а друге іменник з прикметником.
Вправа 2
1� Склали список власних назв за абеткою, позначили суфікси -ськ-, -зьк-, -цьк-.
Запорізька Січ, Карпатські гори, Кримські гори, Луцький замок, Львівська ратуша, Одеський театр опери та балету, Острозький замок, Слобожанський природничий парк, Софійський собор, Токівські водоспади, Хотинська фортеця, Шацькі озера.
Орфограма: велика буква у власних назвах.
2� Записали два речення про Карпати.
|
На заході країни піднімаються до неба Карпатські гори. Багато вершин вкриті сніговими шапками навіть улітку. |
|
Києво-Печерська лавра була заснована у 1051 році. Свою назву отримала від печер біля Києва, де селилися перші мешканці лаври. |
|
Софійський собор був заснований князем Ярославом Мудрим. У стінах храму розміщувалася перша бібліотека. |
Вправа 3 Позначили суфікси –ськ-, -зьк-, -цьк-
У Луцькому замку є музей дзвонів. Хотинська фортеця спочатку була дерев'яною. У давнину Острозький замок був оточений ровом із водою. Запорізька Січ була осередком козацького війська. У Софійському соборі була перша бібліотека Русі-України.
1� Знайшли інформацію про замки України…
Назву міста пишемо з великої букви, а прикметник, утворений від назви міста, — із маленької, якщо він не складає частину власної назви. Наприклад, запорізькі козаки, але Запорізька Січ.
Сторінка 35
Вправа 4 Від іменників утворили прикметники, позначили суфікси -ськ-, -зьк-, -цьк-.
|
-ськ- |
-зьк- |
|
Суми — сумський, Харків — харківський, Рівне — рівненський |
Рига — ризький, Париж — паризький, Франція — французький |
|
-цьк- |
|
|
Вінниця — вінницький, Прилуки — прилуцький |
|
Вправа 5 Позначили суфікси –ськ-, -зьк-, -цьк-
По вінницьких вулицях їздять тролейбуси.
У харківських парках живуть білки.
Редагую.
На київських вулицях квітнуть каштани.
Вправа 6 Завдання на вибір.
1) Позначили у власних назвах суфікси прикметників -ськ-, -зьк-, -цьк-.
Місто Кропивницький назване на честь драматурга Марка Кропивницького. Місто Хмельницький — на честь гетьмана Богдана Хмельницького. Називаючи місто Івано-Франківськ, люди вшановують пам'ять письменника Івана Франка. А селище Коцюбинське назване на честь письменника Михайла Коцюбинського.
2) Виписали власні назви із суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк-:
Кропивницький, Кропивницького, Хмельницький, Хмельницького, Івано-Франківськ, Коцюбинське, Коцюбинського.
3) Назви міст, сіл, вулиць, майданів із суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк-:
Донецьк, Кам’янець-Подільський;
Бердянське, Спасівська;
Спасівська, Київська;
Голосіївська.
Сторінка 36
Вправа 7 Позначили суфікси.
Квиток читача — читацький квиток,
зала для глядачів — глядацька зала,
зустрічі для батьків — батьківська зустріч,
кабінет директора — директорський кабінет,
рецепт лікаря — лікарський рецепт,
парк у місті — міський парк.
1� Склали два речення зі словосполученнями.
На вході треба показати читацький квиток. Гадяцька зала була заповнена вщент. На цьому тижні відбудеться батьківська зустріч. Директорський кабінет знаходиться на другому поверсі школи. Лікарський рецепт допомагає придбати потрібні ліки. У міському парку добре відпочивати.
Вправа 1 Позначили суфікси –ськ-, -зьк-, -цьк- у прикметниках:
козацькі литаври, українські козаки, Запорізька Січ, запорізьке військо, низький курінь, громадян/ський обов'язок, сільське подвір'я, міський палац.
Вправа 2
Тема і головна думка тексту про козацькі литаври… План…
1� Склали запитання до тексту.
Хто грав на козацьких литаврах?
Що таке литаври?
Де козаки використовували литаври?
Коли починав бити в литаври довбиш?
Який вихід придумали козаки, щоб бій не припинявся і перемогти?
2� Виписали речення з прикметниками із суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк-.
Литаври — козацькі барабани в Запорізькій Січі. Ударами в литаври козаки передавали сигнали про небезпеку, різні повідомлення для козацьких загонів, скликали на раду козаків. На литаврах грали музику у військових походах.
Сторінка 37
Вправа 3 Позначили суфікси прикметників, визначили число прикметників і в однині рід, у словосполученнях поставили питання від головного слова до залежного.
польська <—яка?—— мова (одн., ж. р. ),
подільський <—який?—— район (одн., ч. р.),
ковальський <—який?—— молоток (одн., ч. р.),
сільська <—яка?—— вулиця (одн., ж. р.),
тернопільський <—який?—— магазин (одн., ч. р.),
учительський <—який?—— стіл (одн., ч. р.),
сільська <—яка?—— аптека (одн., ж. р.),
польський <—який?—— комп’ютер (одн., ч. р.)
Число і рід прикметника узгоджується з числом і родом пов’язаного іменника.
Перед суфіксом -ськ-, коли буква л позначає м’який приголосний звук [л'], треба писати знак м’якшення.
Вправа 4 Позначили суфікси -ськ-, -зьк-, -цьк-.
Вівчарська волинка, гуцульська трембіта, карпатський ріг, подільські цимбали, поліський бубон, трипільська зозулиця, українська кобза.
Завдання на вибір.
1) З трьома словосполученнями склали речення з однорідними членами.
У музеї учні побачили вівчарську волинку, гуцульську трембіту, карпатський ріг.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) учні (що зробили?) побачили; побачили (що?) волинку, трембіту, ріг; волинку (яку?) вівчарську; трембіту (яку?) гуцульську; ріг (який?) карпатський.
Основа речення (підмет і присудок): учні побачили.
Другорядні однорідні члени речення: волинку, трембіту, ріг.
2) Написали текст-опис гуцульської трембіти…
3) Знайшли інформацію про гуцульську трембіту…
Сторінка 38
Що я знаю / умію?
Вправа 1
Заголовок: «Чесна людина».
1� Визначили число, в однині рід прикметників і відмінок.
Я не знаю, як це сталося, але на мамин письмовий (одн., ч. р., Зн. в.) стіл впала крапля чорної (одн., ж. р., Р. в.) фарби з маркера. З'явилася велика (одн., ж. р., Н. в.) пляма. Що тепер робити? Може, сказати, що вона впала з її гелевої (одн., ж. р., Р. в.) ручки? Або її надуло із квіткового (одн., ч. р., Р. в.) горщика? Чи Нюхлик замастив своєю біленькою (одн., ж. р., Ор. в.) лапкою? Ні, так не можна. Зізнаюся. Я буду чесною (одн., ж. р., Ор. в.) людиною.
Мамин (присвійний прикметник) письмовий (який? Зн. в., одн., ч. р.) стіл (на що? Зн. в., з прийменником, одн., він/мій стіл — ч. р.);
чорної (якої? Р. в., одн., ж. р.) фарби (чого? Р. в., одн., вона/моя фарба — ж. р.);
велика (яка? Н. в., одн., ж. р.) пляма (що? Н. в., підмет, одн., вона/моя — ж. р.);
гелевої (якої? Р. в., одн., ж. р.) ручки (чого? Р. в., одн., вона/моя ручка — ж. р.);
квіткового (якого? Р. в., одн., ч. р.) горщика (чого? Р. в., одн., він/мій горщик — ч. р.);
біленькою (якою? Ор. в., одн., ж. р.) лапкою (чим? Ор. в., одн., вона/моя лапка — ж. р.);
чесною (якою? Ор. в., одн., ж. р.) людиною (ким? Ор. в., одн., вона/моя людина — ж. р.).
Вправа 2
|
Родовий відмінок |
Орудний відмінок |
|
Літнього ранку, осінньої роси, весняного неба, літніх пахощів |
Літнім ранком, осінньою росою, весняним небом, літніми пахощами |
Розвиток мовлення. Рекламне повідомлення однієї з українських рукотворних чи природних пам'яток.
|
Цікавий заголовок, який буде приваблювати читачів |
Легендарний Луцький замок. |
|
слоган, який легко запам'ятати |
У Луцькому за́мку відкритий замо́к. |
|
Чому варто відвідати цю пам'ятку природи чи архітектури, що побачать та дізнаються відвідувачі… |
Один з найдавніших, але гарно збережених замків. Дасть повне уявлення про оборонні споруди предків. Тепер у замку проводять виставки і фестивалі. |
|
Як дістатися до місця, які умови перебування (час відвідування, маршрути, вартість квитків тощо)… |
Архітектурна пам’ятка знаходиться в місті Луцьку. Дістатися до замку можна на автобусі або легковому автомобілі. |
|
Сайт, контактний телефон, адресу електронної пошти тощо, щоб читачі знайшли потрібну інформацію. |
Детальна інформація про Луцький замок представлений в Інтернеті на сайті про пам’ятники архітектури Волині. Давні споруди окутані легендами і таємницями. |
|
Напиши останню фразу, яка повторить те, що було в заголовку |
Відкрий для себе легенду Луцького замку! |
Сторінка 39
Вправа 1 Науково-популярне оповідання «Леся Українка – легендарна зірка»
1� Уже в 13 років Лариса Косач перекладала твори закордонних письменників українською мовою.
У 20 років для молодшої сестри Ольги написала підручник «Стародавня історія східних народів».
З її голосу було записано 220 народних мелодій.
Сторінка 40
Вправа 2 Вірш «Fa (сонет)» Лесі Українки
Тема і головна думка вірша… Художні засоби …
1� Леся Українка називає фантазію силою, богинею легкокрилою, бо «ти світ злотистих мрій для нас одкрила і землю з ним веселкою з'єднала». Як богиня легкокрила, фантазія допомагає людям мріяти, не сумувати, не втрачати надію, творити і досліджувати.
2� Життя без фантазії поетеса порівнює з темною ніччю, бо тоді було би життя сумним.
3� Виписали словосполучення іменників із прикметниками, визначили число, в однині рід прикметників, відмінок.
Сило чарівна (одн., ж. р., Н. в.);
в порожньому (одн., ч. р., М. в.) просторі;
в байдужий (одн., ч. р., Зн. в.) промінь;
з вічного (одн., ч. р., Р. в.) сна;
холодній (одн., ж. р., Д. в.) хвилі;
фантазіє ясна (одн., ж. р., Н. в.);
богине легкокрила (одн., ж. р., Н. в.);
злотистих (мн., Р. в.) мрій;
людська (одн., ж. р., Н. в.) душа;
темна (одн., ж. р., Н. в.) ніч;
життя сумним (одн., с. р., Ор. в.).
Прикметники та займенники у складі звертання мають форму називного відмінка.
Сило (Кл. в., звертання, одн., вона/моя сила — ж.р.) чарівна (яка? Н. в., одн., ж. р.);
в порожньому (в якому? М. в., одн., ч. р.) просторі (в чому? М. в., одн., він/мій простір — ч. р.);
в байдужий (в який? Зн. в., одн., ч. р.) промінь (що? Зн. в., з прийменником, одн., він/мій — ч. р.);
вічного (якого? Р. в., одн., ч. р.) сна (чого? Р. в., одн., він/мій сон — ч. р.);
холодній (якій? Д. в., одн., ж. р.) хвилі (чому? Д. в., одн., вона/моя хвиля — ж. р.);
фантазіє (Кл. в., звертання, одн., вона/моя фантазія — ж. р.) ясна (яка? Н. в., одн., ж. р.);
богине (Кл. в., звертання, одн., вона/моя богиня — ж. р.) легкокрила (яка? Н. в., одн., ж. р.);
злотистих (яких? Р. в., мн.) мрій (чого? Р. в., мн.);
людська (яка? Н. в., одн., ж. р.) душа (що? Н. в., одн., вона/моя — ж. р.);
темна (яка? Н. в., одн., ж. р.) ніч (що? Н. в., одн., вона/моя — ж. р.);
життя (що? Н. в., підмет, одн., воно/моє — с. р.) сумним (яким? Ор. в., одн., с. р.)
Завдання на вибір.
1) Списали кілька рядків поезії.
Фантазіє, богине легкокрила,
Ти світ злотистих мрій для нас одкрила
І землю з ним веселкою з'єднала.