© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова та читання 4 клас Большакова І., Хворостяний І. (частина 2)"
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Сторінка 76
Вправа 1 Майбутній час дієслова
Я буду читати, читатиму, прочитаю.
Я буду писати, писатиму, напишу.
Я буду мандрувати, мандруватиму, помандрую.
Дієслова майбутнього часу позначають дії, які відбуватимуться після моменту мовлення, змінюються за особами й числами.
Дієслова майбутнього часу, які відповідають на питання що буду робити? що робитиму? вказують на незавершену дію: буду читати, читатиму, буду писати, писатиму, буду мандрувати, мандруватиму.
Дієслова майбутнього часу, які відповідають на питання що зроблю? вказують на завершену дію: прочитаю, напишу, помандрую.
Сторінка 77
Вправа 2
1 ос. одн. (я) читатиму, буду читати, прочитаю;
2 ос. одн. (ти) читатимеш, будеш читати, прочитаєш;
3 ос. одн. (він/вона/воно) читатиме, буде читати, прочитає;
1 ос. мн. (ми) читатимемо, будемо читати, прочитаємо;
2 ос. мн. (ви) читатимете, будете читати, прочитаєте;
3 ос. мн. (вони) читатимуть, будуть читати, прочитають.
Особові закінчення дієслів майбутнього часу пишемо так само, як особові закінчення дієслів теперішнього часу.
Вправа 3 Анотація до книги
1� Визначили час, число дієслів та особу, позначили закінчення виділених дієслів.
Ти мандруватим[еш] (майб. ч., одн., 2 ос.) Києвом майбутнього. Учні київської школи Мишко Неборак і Сашко Ненарок потрапляють у Школу зореплавства. Вони буд[уть] розгадувати (майб. ч., мн., 3 ос.) таємниці зорельота «Стріляний горобець». На ньому колись літали іншопланетяни. Друзі вирішуватим[уть] (майб. ч., мн., 3 ос.) проблеми, буд[уть] жартувати (майб. ч., мн., 3 ос.), розв'язуватим[уть] (майб. ч., мн., 3 ос.) задачі. Пригод буд[е] вистачати (майб. ч., одн., 3 ос.) на всіх. Прочитай цікаву, сповнену несподіванок книгу.
Мандруватимеш (що ти робитимеш? майб. ч., 2 ос. одн.), будуть розгадувати (що вони робитимуть? майб. ч., 3 ос. мн.), вирішуватимуть (що вони/друзі робитимуть? майб. ч., 3 ос. мн.), будуть жартувати (що вони/друзі будуть робити? майб. ч., 3 ос. мн.), розв'язуватимуть (що вони/друзі робитимуть? майб. ч., 3 ос. мн.), буде вистачати (що буде робити? майб. ч., 3 ос. одн.)
Вправа 4 Дієвідмінювання
Хотітим[уть] — хотітим[еш], побач[ать] — побач[иш], лежатим[уть] — лежатим[ете], прибіж[ать] — прибіж[имо], подума[ють] — подума[єш], подяку[ють] — подяку[єте], попрос[ять] — попрос[иш], накле[ять] — накле[їмо].
Завдання 5
Виписали п'ять іменників-неістот: події, повісті, мови, Земля, таємниці, (на) планеті, Києвом, школи, зореплавства, задачі, зорельота, книгу.
Виписали чотири прикметники в однині: науково-фантастичної, сучасного, українського, латинської, розумна, цікаву.
Виписали три дієслова майбутнього часу: мандруватимеш, будуть розгадувати, розв'язуватимуть.
Частини мови визначаємо за питаннями: події (що?), повісті (що?), мови (чого?), таємниці (що?), на планеті (на чому?), Києвом (чим?), школи (чого?), зореплавства (чого?), задачі (що?), зорельота (чого?), книгу (що?); науково-фантастичної (якої?), сучасного (якого?), українського (якого?), латинської (якої?), розумна (яка?), цікаву (яку?); мандруватимеш (що робитимеш?), будуть розгадувати (що будуть розгадувати?), розв’язуватимуть (що робитимуть?).
Сторінка 78
Вправа 1 Позначили закінчення дієслів.
Ти — обговор[иш], упад[е́ш], скасу[єш], побач[иш], пробіж[иш].
Обговорять — обговориш, упадуть — упадеш, скасують — скасуєш, побачать — побачиш, пробіжать — пробіжиш.
Ми — придума[ємо], виклич[емо], уяв[имо], посид[имо].
Придумають — придумаємо, викличуть — викличемо, уявлять — уявимо, посидять — посидимо.
Вправа 2
Увімкнеш реактивний наплічник, вимкнеш екран фродика, завантажимо програму, спроєктуєте повуча, полетиш додому, побачите марсіянські орхідеї.
Увімкнеш (бо увімкнуть), вимкнеш (бо вимкнуть), завантажимо (бо завантажать), спроєктуєте (бо проєктують), полетиш (бо полетять), побачите (бо побачать)
2� Незрозумілі слова складно пояснити. Їхнє лексичне значення слід шукати в тлумачному словнику. Для неологізмів можна визначити з контексту про що йдеться. А ще слід розрізняти авторські новотвори у літературі.
Сторінка 80
Вправа 3 Науково-фантастична повість «Сапієнси» Володимира Арєнєва
1� Список незрозумілих слів: повуч (спроектоване створіння, яке нагадувало павука і осу ), фродик (засіб зв’язку, щось схоже на смартфон), Всесвітня Грибниця (Інтернет).
2� Перекажи уривок за лінією часу
Виставка орхідей скасовується.
Фродик мовчить.
Мишко на даху.
Повучі понесли звістки.
Хлопчик поспішить.
Редагую. Записали дієслова в майбутньому часі.
Мишко не спішитиме додому. Він одягне на плечі повільний наплічник і буде чекати шкільний автобус. Повучі ніколи не потраплять туди, куди їх посилатимуть.
Вправа 4 Дієслова поставили у форму майбутнього часу 2 особи однини (допоміжний особовий займенник ти):
скасуєш, скасовуватимеш, будеш скасовувати;
розповіси, розповідатимеш, будеш розповідати;
змусиш, муситимеш, будеш мусити;
вдягнеш, вдягатимеш, будеш вдягати;
викличеш, викликатимеш, будеш викликати;
підтримаєш, підтримуватимеш, будеш підтримувати;
не відповість, не відповідатиме, не буде відповідати;
випишеш, виписуватимеш, будеш виписувати;
увімкнеш, умикатимеш, будеш вмикати;
знайдеш, знаходитимеш, будеш знаходити.
Скасувати (що зробити? неозн. ф.) — скасуєш (що зробиш?), скасовуватимеш (що робитимеш?), будеш скасовувати (що будеш робити?);
розповідав (що робив? мин. ч.) — розповіси (що зробиш?), розповідатимеш (що робитимеш?), будеш розповідати (що будеш робити?);
мусив (що робив? мин. ч.) — змусиш (що зробиш?), муситимеш (що робитимеш?), будеш мусити (що будеш робити?);
вдягнув (що зробив? мин. ч.) — вдягнеш (що зробиш?), вдягатимеш (що робитимеш?), будеш вдягати (що будеш робити?);
викликати (що робити? неозн. ф.) — викличеш (що зробиш?), викликатимеш (що робитимеш?), будеш викликати (що будеш робити?);
підтримувала (що робила? мин. ч.) — підтримаєш (що зробиш?), підтримуватимеш (що робитимеш?), будеш підтримувати (що будеш робити?);
не відповідав (що робив? мин. ч.) — не відповіси (що зробиш?), не відповідатимеш (що робитимеш?), не буде відповідати (що будеш робити?);
виписували (що робили? мин. ч.) — випишеш (що зробиш?), виписуватимеш (що робитимеш?), будеш виписувати (що будеш робити?);
увімкнув (що зробив? мин. ч.) — увімкнеш (що зробиш?), умикатимеш (що робитимеш?), будеш вмикати (що будеш робити?);
знайде (що зробить? майб. ч.) — знайдеш (що зробиш?), знаходитимеш (що робитимеш?), будеш знаходити (що будеш робити?).
Сторінка 81
Вправа 1 Записали три дієслова у формі минулого часу, змінюючи за числами й родами в однині, позначили суфікси -в, -л-.
Він з'єднува
[], вона з'єднува
[а], воно з'єднува[о], вони з'єднува[и].
Він під'їха[], вона під'їха[а], воно під'їха[о], вони під'їха[и].
Він з'ї[], вона з'ї[а], воно з'ї[о], вони з'ї[и].
Він об'єдна[], вона об'єдна[а], воно об'єдна[о], вони об'єдна[и].
Вправа 2 Позначили основу інфінітива та суфікси -л-, -в- .
Ніс посині.
Щока почервоніа.
Обличчя побіліо.
Очі позеленіи.
Щічки порожевіи.
� Частини нашого тіла змінюють колір, бо про них йдеться у переносному значенні.
Вправа 3 Утворили дієслова минулого часу чоловічого і жіночого родів однини з префіксом при-, їх розібрали за будовою.
Нести — 
, 
;
везти — 
, 
;
бігти — 
, 
;
берегти — 
, 
;
плисти — 
, 
;
летіти — 
, 
;
пекти — 
, 
.
У дієслові минулого часу чоловічого роду приніс основа приніс, корінь –ніс- (підберемо спільнокореневі з чергуванням голосного звуку ніс, носити, нести), префікс при-.
У дієслові минулого часу жіночого роду принесла основа принесл-, закінчення –а, корінь –ніс- (підберемо спільнокореневі слова ніс, носити, нести), префікс при-, суфікс –л-.
У слові привіз основа привіз, корінь –віз- (підберемо спільнокореневі з чергуванням голосного звуку віз, везти, завіз), префікс при-.
У слові привезла основа привезл-, закінчення –а, корінь –віз- (підберемо спільнокореневі віз, везти, завіз), префікс при-, суфікс –л-.
У слові прибіг основа прибіг, корінь –біг- (підберемо спільнокореневі біг, бігати), префікс при-.
У слові прибігла основа прибігл-, закінчення –а, корінь –біг- (підберемо спільнокореневі біг, бігати), префікс при-, суфікс –л-.
У слові приберіг основа приберіг, корінь –берег- (підберемо спільнокореневі беріг, берегти, збережений), префікс при-.
У слові приберегла основа приберегл-, закінчення –а, корінь –берег- (підберемо спільнокореневі беріг, берегти, збережений), префікс при-, суфікс –л-.
У слові приплив основа приплив, нульове закінчення, корінь –пли- (підберемо спільнокореневі плив, плисти), префікс при-, суфікс –в-.
У слові приплила основа приплил-, закінчення –а, корінь –пли- (підберемо спільнокореневі плив, плисти), префікс при-, суфікс –л-.
У слові прилетів основа прилетів, нульове закінчення, корінь –лет- (підберемо спільнокореневі летів, летіти, злет), префікс при-, суфікси –і-, -в-.
У слові прилетіла основа прилетіл-, закінчення –а, корінь –лет- (підберемо спільнокореневі летів, летіти, злет), префікс при-, суфікси -і-, –л-.
У слові припік основа припік, корінь –пік- (підберемо спільнокореневі з чергуванням голосного звуку пік, пекти), префікс при-.
У слові припекла основа припекл-, закінчення –а, корінь –пек- (підберемо спільнокореневі спік, пекар, пекти), префікс при-, суфікс –л-.
Сторінка 82 Оповідання «Рятувальник» Сашка Дерманського
Вправа 4
Тема і головна думка оповідання… План… Персонажі…
1� Написали, чи була ситуація, коли не хотілося виконувати домашнє завдання, що робив…
2� Рятувальники – люди, які допомагають тим, хто опинився у біді.
3� Тимко вирішив стати рятувальником, щоб інші пишалися ним, а також мати деякі поблажки від учительки.
Сторінка 84
1� Тимко прагнув бути рятувальником, щоб мати поблажки при виконанні домашнього завдання. Ніхто не хотів бути врятованим, бо не перебували у біді. Хлопчик зрозумів, що рятувальником одразу не стати, ця непроста місія вимагає мужності, відповідної фізичної підготовки. Оскільки з нього рятувальника не вийшло, то не слід надіятися на поблажки. Результату не досягнеш без зусиль і підготовки.
Вправа 5 Визначили число дієслів, особу дієслів чи рід дієслів.
|
Минулий час: не любив (одн., ч. р.), подумав (одн., ч. р.), врятував (одн., ч. р.), думав (одн., ч. р.), глянув (одн., ч. р.), зайшов (одн., ч. р.), сидів (одн., ч. р.), дивився (одн., ч. р.), підійшов (одн., ч. р.), кинув (одн., ч. р.), перепитав (одн., ч. р.), зробив (одн., ч. р.), розсердився (одн., ч. р.), пішов (одн., ч. р.), готувала (одн., ж. р.), злякалася (одн., ж. р.), обурилася (одн., ж. р.), взяло (одн., с. р.), зупинився (одн., ч. р.), сиділа (одн., ж. р.), нявчала (одн., ж. р.), вибіг (одн., ч. р.), підставив (одн., ч. р.), став (одн., ч. р.), поліз (одн., ч. р.), хотіла (одн., ж. р.), почала (одн., ж. р.), покликав (одн., ч. р.), втікала (одн., ж. р.), наздогнав (одн., ч. р.), перестрибнула (одн., ж. р.), пішла (одн., ж. р.), боявся (одн., ч. р.), хиталася (одн., ж. р.), просидів (одн., ч. р.), повернувся (одн., ч. р.), позичили (мн.), поставила (одн., ж. р.), вийшов (одн., ч. р.), обійняв (одн., ч. р.), відпустив (одн., ч. р.), спитав (одн., ч. р.), заліз (одн., ч. р.), схлипнув (одн., ч. р.), відповів (одн., ч. р.), посміхнулася (одн., ж. р.), погладила (одн., ж. р.). |
|
Теперішній час: показують (мн., 3 ос.), упізнаю́ть (мн., 3 ос.), приходиш (одн., 2 ос.), сидить (одн., 3 ос.), нагадує (одн., 3 ос.), не травить (одн., 3 ос.), не пропускає (одн., 3 ос.), пахне (одн., 3 ос.), лякаєш (одн., 2 ос.), пахне (одн., 3 ос.), видумує (одн., 3 ос.), виявляється (одн., 3 ос.), видають (мн., 3 ос.), немає (одн., 3 ос.), чекає (одн., 3 ос.), знає (одн., 3 ос.) |
|
Майбутній час: подінешся (одн., 2 ос.), видаватимуть (мн., 3 ос.), наважиться (одн., 3 ос.), врятуєш (одн., 2 ос.), урятуєш (одн., 2 ос.), врятую (одн., 1 ос.), поясню (одн., 1 ос.), зробиш (одн., 2 ос.) |
Вправа 1 Зворотні дієслова на -ся, -сь
Умиває (дія спрямована на когось).
Умивається (дія спрямована на самого себе).
Вправа 2 Розібрали дієслова неозначеної форми за будовою:
, 
, 
, 
, 
, 
.
Суфікси неозначеної форми дієслова -ти-, -ть- не є частиною основи інфінітива.
Перед суфіксами -ти- (-ть-) можуть бути суфікси -і-, -и-, -а-, -я-, -ува-, -юва-, -ка-, -ну-.
Сторінка 85
Вправа 3 У дієсловах на –ться, -шся позначили постфікс –ся.
Усміхаєш
, усміхають, смієш, сміють, граєш, грають, дивуєш, дивують.
Усміхає[с':а], усміхаю[ц':а], сміє[с':а], смію[ц':а], грає[с':а], граю[ц':а], дивує[с':а], дивую[ц':а].
Склали три речення з дієсловами на вибір.
Ти завжди усміхаєшся. Сонячним зайчикам усміхаються квіти. Люди радіють і сміються. У пісочниці граються малята. Дивуєшся змінам у природі.
Вправа 4 Дописали іменники у відповідному відмінку іменників.
Записую (чим?) ручкою — записуюся (на що?/куди?) на екскурсію.
Зустріла (кого?) друга — зустрілася (з ким?) з другом.
Лікував (кого?) кішку — лікувався (чим?) мікстурами.
Дивуватимеш (кого?) подругу — дивуватимешся (із чого?) із природи.
Гратиму (у що?) у футбол — гратимуся (чим?) м’ячем.
Вправа 5 Вірш «Не хвалися, як гарбуз» Ігоря Січовика
2� Тема і головна думка, рими …
Дискусія.
На мою думку варто розповідати про свої успіхи. Проте робити треба так, щоб у розповідях не було хвалькуватості чи зазнайства.
2� Визначили час дієслів, позначили постфікс -сь, -ся.
Похвалив
(мин. ч.), захочу (майб. ч), полечу (майб. ч.), захекав (мин. ч.), підняти, зміг (мин. ч.), літати, навчу (майб. ч.), покочу (майб. ч.), надув (мин. ч.), розлетів (мин. ч.), намотай, не хвали.
Похваливсь (що зробив? мин. ч.), захочу (що зроблю? майб. ч), полечу (що зроблю? майб. ч.), захекав (що зробив? мин. ч.), піднятися (що зробити? неозн. ф.), зміг (що зробив? мин. ч.), літати (що робити? неозн. ф.), навчусь (що зроблю? майб. ч.), покочусь (що зроблю? майб. ч.), надувся (що зробив? мин. ч.), розлетівсь (що зробив? мин. ч.), намотай (що зроби? наказовий спосіб дієслова), не хвалися (що зроби? наказовий спосіб).
Вправа 6 Список дієслів на -ся за абеткою:
боровся, боявся, боятися, вмиватимуся, вмиватися, вмився, вмитися, встидатися, грівся, грітимуся, добиватися, добився, зізнаватися, зізнався, лікувався, опікувався, розійшлися, тинявся, урвався, хвалився.
Сторінка 86
Вправа 1 Правопис дієслів із НЕ
Не їм тістечок, не п’ю кави, не гризу нігті, не зберігаю сміття, не запасаю сала, не ховаю речей.
Не бігаємо за котами, не стрибаємо по калюжах, не бачимо недоліків, не пролізеш через вушко, не забереш лихо, не зрозумієш життя.
Не з дієсловами пиши окремо.
Вправа 2
1� Список дієслів, які називають те, що не можна робити.
Не битися, не плювати, не бігати, не ковзатися, не сидіти, не їсти, не малювати.
Вправа 3 Фразеологізми.
Пальця в рот не клади — уміння відстоювати позицію;
кури не клюють — багато;
вухом не вести — не звертати уваги;
калачем не заманиш — не можна вмовити;
не вірити своїм очам — бути здивованим.
Сторінка 87
Вправа 4
Приходь вчасно.
Заходь у клас з вимкнутою камерою.
Вмикай мікрофон із дозволу вчителя.
На уроці шуміти заборонено.
У чаті поважай співрозмовника.
Розвиток мовлення «Пояснюю явище природи»
Написали, чому бачу блискавку…
Написали, чому їжак згортається в клубок…
Сторінка 88
Що я знаю / умію?
Вправа 1 Визначили час, число, особу (у теперішньому і майбутньому часах) чи рід дієслів (у минулому часі).
|
Незавершена дія |
Завершена дія |
|
люблю (теп. ч., одн., 1 ос.), читатиму (майб. ч., одн., 1 ос.), купуватимеш (майб. ч., одн., 2 ос.), говорять (теп. ч., мн., 3 ос.). |
напишу (майб. ч., одн., 1 ос.), перевірю (майб. ч., одн., 1 ос.), сказав (мин. ч., одн. ч. р.), випросила (мин. ч., одн., ж. р.), зробиш (майб. ч., одн., 2 ос.), скажемо (майб. ч., мн., 1 ос.) |
Люблю (я що роблю? теп. ч., 1 ос. одн.), напишу (я що зроблю? майб. ч., 1 ос. одн.), перевірю (я що зроблю? майб. ч., 1 ос. одн.), читатиму (я що робитиму? майб. ч., 1 ос. одн.), сказав (він що зробив? мин. ч., одн. ч. р.), випросила (вона що зробила? мин. ч., одн., ж. р.), зробиш (ти що зробиш? майб. ч., 2 ос. одн.), купуватимеш (ти що робитимеш? майб. ч., 2 ос. одн.), говорять (вони що роблять? теп. ч., 3 ос. мн.), скажемо (ми що зробимо? майб. ч., 1 ос. мн.), намалювати (що зробити? неозн. ф.)
Розібрали за будовою три дієслова на вибір:
, 
, 
|
префікс |
корінь |
суфікс |
закінчення |
|
|
люб |
л |
ю |
|
на |
пиш |
|
у |
|
с |
каз |
а, в |
|
|
ви |
прос |
и, л |
а |
|
з |
роб |
|
иш |
|
|
куп |
ува, ти, м |
еш |
|
|
говор |
|
ять |
|
с |
каж |
|
емо |
|
на |
мал |
юва, ти |
|
Вправа 2 Використали дієслова в минулому, теперішньому та майбутньому часах.
Починанається урок. Учитель цікаво розповідатиме нову інформацію. Я сиджу і слухаю уважно. Ми й не помітили, як лунав дзвінок.
Починанається (що робить? теп. ч.), розповідатиме (що робитиме? майб. ч.), сиджу (що роблю? теп. ч.), слухаю (що роблю? теп. ч.), помітили (що зробили? мин. ч.), лунав (що робив? мин. ч.)