© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до підручника "Українська мова та читання 4 клас Сапун Г."
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Вправа 36 Науково-пізнавальне оповідання «Як торгували в давнину»
1� У давнину люди обмінювалися товарами. «Те, що ми зараз швидко й просто можемо придбати за гроші, у давнину доводилося вимінювати».
План
1. Торгівля почалася з обміну.
2. Міра всіх товарів.
3. Світ пізнається в порівнянні.
4. Обмін став купівлею-продажем.
2� Потреба обрати якийсь один товар як міру всіх товарів виникла, щоб він допомагав оцінити інший товарі і полегшував обмін. «Спробуй лишень визначити, за що скільки давати? Отоді-то люди й дійшли висновку, що треба обрати якийсь товар за міру і вимінювати на нього всі інші. Цей товар допомагав оцінити будь-який інший і полегшував обмін».
Першими грішми були шкури, хліб, вівці, сокири, горщики. «У народів-мисливців, скажімо, це були шкури, у хліборобів — хліб». «Тоді й вівця дорівнює одній рибальській сітці, або одній бичачій шкурі, або двом сокирам, або чотирьом глиняним горщикам і т. д.».
Вправа 37
1� Дієслова: збагнули, допомагав, пізнає, допомагає, визначили, перетворився.
Дієслова визначаємо за питанням: збагнули (що зробили?), допомагав (що зробив?), пізнає (що робить?), допомагає (що робить?), визначили (що зробили?), перетворився (що зробив?).
2� Дієслово називає дію предмета, відповідає на питання що робив? що зробив? що робити? що зробити? що робить? що робитиме? що буде робити? що зробить?
Змінюються за числами (однина і множина), часами (минулий, теперішній, майбутній), у минулому часі за родами (чоловічий, жіночий, середній), у теперішньому і майбутньому часах – за особами.
Вправа 38
1� Виписали п'ять дієслів, поставили питання.
(Що зробити?) придбати, (що робили?) обмінювалися, (що зробили?) збагнули, (що робити?) мінятися, (що зробити?) визначити, (що зробили?) дійшли, (що зробити?) обрати, (що робити?) вимінювати, (що робив?) допомагав, (що робив?) полегшував, (що робив?) був, (що робили?) правили, (що зробили?) лишилися.
2� Завдання на вибір.
1) Підкреслили дієслова.
У тексті розповідається про те, як обмін перетворився на купівлю-продаж.
2) За допомогою префіксів утворили спільнокореневі дієслова, позначили префікси
Рівняти — порівняти, підрівняти, вирівняти, дорівняти, зарівняти, зрівняти, обрівняти, прирівняти, розрівняти, урівняти.
Вправа 39 Підкреслили дієслова.
ДІЄСЛОВО
А дієслово ні хвилини,
повір, без дії не живе:
працює, вчить, співає, лине,
читає, грається, пливе.
Повір (що зроби?), живе (що робить?), працює (що робить?), вчить (що робить?), співає (що робить?), лине (що робить?), читає (що робить?), грається (що робить?), пливе (що робить?)
2� За допомогою префіксів утворили спільнокореневі дієслова.
Пливе — запливе, випливе, відпливе, допливе, напливе, запливе, підпливе, припливе, перепливе, попливе, пропливе, спливе.
Вправа 40 Вірш «Ми підемо до лісу» Леоніда Талалая
1,2� Заголовок: «Ліс», «У лісі», «Ми підемо до лісу», «Лісова казка».
Красу лісу автор передає художніми засобами, головна думка вірша…
Дієслова в переносному значенні: (дуби) розказують, (гриби) розбрелись.
Вправа 41 Доповнили ряд ще кількома дієсловами-синонімами (подібними за значенням).
Ходять, шастають, розбрелись, снують, вештаються, сновигають, тиняються, швендяють.
Вправа 42
Синоніми допомагають уникнути повторів, збагачують мовлення.
Вправа 43
1� Дібрали дієслова-антоніми (протилежні за значенням).
Сумувати — радіти;
заплести — розплести;
одягатися — роздягатися;
об'єднати — роз’єднати.
2� Склали речення з двома парами антонімів.
Зранку Оленка заплітає косу, а ввечері її розплітає.
На канікулах я радію відпочинку на морі, але трохи сумую за другом.
Вправа 44 Виписали прислів'я та приказки з дієсловами-антонімами, підкреслили їх.
Краще віддати своє, ніж узяти чуже.
Легко втратити, та важко заробити.
Краще мовчати, ніж говорити неправду.
З чим прийшов, з тим і пішов.
Хто за чуже хапається, той свого позбувається.
Згода дім будує, а незгода руйнує.
Вправа 45 Науково-художнє оповідання «З життя рукавичок» (Леся Москаленко)
1,2� Стиль мовлення: науково-популярний (наведення фактів, використання термінів та числівників, нема ставлення автора до написаного).
Цікаво було дізнатися про справжній культ рукавичок у минулому.
Пофантазували, якими могли би бути рукавички-ласти: широкими, міцними, перетинчастими, зеленими, нагадувати жаб’ячу кінцівку.
3� Значення слова шукаємо у тлумачному словнику.
Багатозначне слово ГАРДЕРО́Б — шафа для одягу; приміщення в громадському будинку, де зберігається верхній одяг (роздягальня); увесь одяг однієї людини.
Вправа 46
1� Склали сенкан.
Гардероб
Зручний, просторий, загальний.
Залишаємо, забираємо.
Тут зберігаємо верхній одяг.
Роздягальня.
2� Створили нову модель екорукавичок.
(Які?) безрозмірні, еластичні, екологічні, приємні, зручні, функціональні.
Вправа 47
1,2� Підкреслили дієслова.
Заголовок: «Швачка».
Швачка з ранку і до ночі
на машині швейній строчить.
Бо без цього, любі діти,
не було б нам що одіти.
Все, що в гардеробі маєш
та щоденно одягаєш, —
це робота її рук,
пам'ятай про це, мій друг.
Строчить (що робить?), одіти (що зробити?), маєш (що робиш?), одягаєш (що робиш?), пам'ятай (що роби?)
3� Завдання на вибір.
1) За допомогою префіксів утворили спільнокореневі дієслова.
Шити — вишити, вшити, дошити, зашити, зшити, нашити, перешити, пошити, пришити, підшити, розшити.
2) Синоніми: шити — стібати, строчити, мережити, гаптувати.
Антоніми: шити — пороти.
Вправа 48 Науково-популярне оповідання «Як оживають малюнки» (Віктор Калашников)
1� У тексті розповідається про те, як створюють мультфільми.
2� Невідомі слова: мультиплікат (мультиплікаційний фільм), демонструвати (показувати).
Вправа 49
У тексті наголошується, що найважливіша робота режисера, бо він придумує, як з твору зробити мультиплікат.
2� Завдання на вибір.
1) Склали сюжет мультфільму про пригоди простого олівця…
2) Завдання для художників: намалювати швачку, майстерню, швейну машинку на столі, вішалки, манекени. Завдання для операторів: сюжет – швачка шиє сорочку. Завдання для композитора: написати музику про «день народження» сорочки. Завдання для акторів: озвучити роботу швачки.
Вправа 50
Есе «Мій улюблений мультфільм»…
Вправа 51 Гумористичний вірш «За трьома зайцями» (Євген Бандуренко)
1� Написали, чому автор дібрав такий заголовок. Головна думка вірша…
2� Справ одночасно хотів зробити Стецько: три («і читає вірші він, і вмина суниці, ще й по радіо концерт слухає з столиці»).
Фразою вбити одним пострілом трьох зайців автор хотів застерегти від намагання одночасно робити декілька справ.
Вправа 52 Визначили час дієслів.
Захотів (що зробив?) — мин. ч.,
здивувати (що зробити?) — неозначена форма,
узявся (що зробив?) — мин. ч.,
справляти (що робити?) — неозначена форма,
читає (що робить?) — теп. ч.,
вмина (що робить?) — теп. ч.,
слухає (що робить?) — теп. ч.,
вбити (що зробити?) — неозначена форма,
збирався (що робив?) — мин. ч.,
вбив (що зробив?) — мин. ч.,
прицілявся (що робив?) — мин. ч.,
береться (що робить?) — теп. ч.,
робити (що робити?) — неозначена форма.
Вправа 53
1� Виписали дієслова в неозначеній формі, поставили питання:
(що робити?) боятися;
(що робити?) ходити;
(що робити?) жить;
(що робити?) коптить;
(що робити?) навчати;
(що робити?) знати;
(що робити?) казати.
2� Фразеологізми:
мозолити очі — (що робити?) набридати;
правити теревені — (що робити?) говорити;
зробити великі очі — (що зробити?) здивуватися;
прикусити язика — (що робити?) замовкнути;
дати лад — (що робити?) упорядкувати;
пасти задніх — (що робити?) відставати;
передати куті меду — (що робити?) перебільшувати.
Вправа 54
1� До іменників дібрали спільнокореневі дієслова в неозначеній формі.
Радість — радіти,
мороз — морозити,
обід — обідати,
цвітіння — цвісти,
змагання — змагатися,
майстер — майструвати,
порада — порадити,
слух — слухати.
Радіти (що робити?), морозити (що робити?), обідати (що робити?), цвісти (що робити?), змагатися (що робити?), майструвати (що робити?), порадити (що зробити?), слухати (що робити?)
2� Записали речення з трьома дієсловами.
Під вечір зима взялася морозити дерева. Мама закликала дітей обідати. Незабаром калина почне цвісти білими квітками. Настав тиждень, коли можна змагатися між класами за першість з успішності. Пора майструвати шпаківні! Я вирішив порадити другові не робити поспішних висновків. Спочатку намагайся уважно слухати текст.
Вправа 55
Що робили? Діти співали.
Що роблять? Діти відпочивають.
Що робитимуть? Діти гулятимуть.
Вправа 56 Змінили дієслова за часами.
|
Минулий час (що робив?) |
Теперішній час (що робить?) |
Майбутній час (що робитиме? що буде робити?) |
|
шив жив ліпив ніс бачив зимував |
шиє живе ліпить несе бачить зимує |
шитиме, буде шити житиме, буде жити ліпитиме, буде ліпити нестиме, буде нести бачитиме, буде бачити зимуватиме, буде зимувати |
2� Визначили час дієслів.
Хто з інших сміється (теп. ч.), той перший заплаче (майб. ч.).
З ким поведешся (майб. ч.) того й наберешся (майб. ч.).
Як посолиш (майб. ч.), так і їстимеш (майб. ч.).
Зробив (мин. ч.) діло — гуляй сміло.
Сміється (що робить? теп. ч.), заплаче (що зробить? майб. ч.), поведешся (що зробиш? майб. ч.), наберешся (що зробиш? майб. ч.), посолиш (що зробиш? майб. ч.), їстимеш (що робитимеш? майб. ч.), зробив (що зробив? мин. ч.), гуляй (що зроби?, наказова форма дієслова)
Вправа 57 Виписали з книжки, яку читаєш, три послідовні речення, підкреслили дієслова, визначили час.
Леся приїхала (мин. ч.) до бабусі в гості. Тут і собачка біленький підбіг (мин. ч.). Вертить (теп. ч.) хвостом, розглядає (теп. ч.) дівчинку.
Приїхала (що зробила? мин. ч.), підбіг (що зробив? мин. ч.), вертить (що робить? теп. ч.), розглядає (що робить? теп. ч.)
Вправа 58 Науково-художнє оповідання «Навіщо бобри будують дамби»
1� Бобри будують дамби, щоб «полегшити собі дорогу до хаток, розташованих біля водойм зі швидкою течією».
План
1. Бобри — будівельники.
2. Полегшують дорогу до оселі.
3. Спочатку будують греблю.
4. Хатка – інженерна споруда.
5. значення оселі для тварин.
6. Чистота водойм.
2� Я дізнався пізнавальну інформацію про бобрів та їхнє житло.
Опис хатки бобра: «Хатка бобра — це справжня інженерна споруда, хоча зовні нагадує купу хмизу. Будується вона з гілок і ґрунту. У стелі хатки є отвір для доступу свіжого повітря і світла. Вхід у хатку робиться на глибині, де вода не замерзає навіть у люті морози. Усередині житло схоже на камеру. На її дні гризуни влаштовують лігво. Вистеляють його трісками, прутиками, вовною, сухою травою».
Хатку вважають інженерною спорудою, бо у хатці бобра продумана вентиляція, освітлення, вхід.
Бобри належать до родини гризунів, бо за допомогою міцних передніх зубів вони гризуть предмети.
Вправа 59
1� Склали кілька речень за світлиною, підкреслили дієслова, визначили час.
Бобри міцними передніми зубами підгризають (теп. ч.) стовбури дерев. З повалених дерев вони будують (теп. ч.) дамби. Будівництво полегшує (теп. ч.) шлях просування до хатки. Бобри укріплюють (теп. ч.) дамбу гілками, камінням і глиною.
Підгризають (що роблять? теп. ч.), будують (що роблять? теп. ч.), полегшує (що робить? теп. ч.), укріплюють (що роблять? теп. ч.)
2� Виписали дієслова в неозначеній формі: позаздрити, полегшити, захищатися, перечікувати.
Позаздрити (що зробити?), полегшити (що зробити?), захищатися (що робити?), перечікувати (що зробити?).
Вправа 60 Змінили дієслова за числами.
Зводять (що роблять? — множ.) — зводить (що робить? — одн.);
займаються (що роблять? — множ.) — займається (що робить? — одн.);
будують (що роблять? — множ.) — будує (що робить? — одн.);
зміцнюють (що роблять? — множ.) — зміцнює (що робить? — одн.);
облаштовують (що роблять? — множ.) — облаштовує (що робить? — одн.);
влаштовують (що роблять? — множ.) — влаштовує (що робить? — одн.);
вистеляють (що роблять? — множ.) — вистеляє (що робить? — одн.);
працюють (що роблять? — множ.) — працює (що робить? — одн.);
відпочивають (що роблять? — множ.) — відпочиває (що робить? — одн.);
сплять (що роблять? — множ.) — спить (що робить? — одн.);
зберігають (що роблять? — множ.) — зберігає (що робить? — одн.);
виводять (що роблять? — множ.) — виводить (що робить? — одн.);
стежать (що роблять? — множ.) — стежить (що робить? — одн.).
Вправа 61 Визначили час і число дієслів.
Бобри ретельно очищують (теп., мн.) свої водойми від бруду. Зазвичай в одній водоймі хазяйнує (теп. ч., одн.) одна родина бобрів. Помітивши вовка чи собаку, бобер-самець щосили б’є (теп. ч., одн.) хвостом по воді. Так він попереджує (теп. ч., одн.) родину про небезпеку.
Очищують (що вони/бобри роблять? теп., мн.), хазяйнує (що вона/родина робить? теп. ч., одн.), б’є (що він/бобер робить? теп. ч., одн.), попереджує (що він/бобер робить? теп. ч., одн.)
Вправа 62 Визначили час і число дієслів.
Валять (теп. ч., мн.), підгризають (теп. ч., мн.), плавають (теп. ч., мн.), пірнають (теп. ч., мн.), будують (теп. ч., мн.), була (мин. ч., одн.)
Валять (що вони/бобри роблять? теп. ч., мн.), підгризають (що вони/бобри роблять? теп. ч., мн.), плавають (що вони/бобри роблять? теп. ч., мн.), пірнають (що вони/бобри роблять? теп. ч., мн.), будують (що вони/бобри роблять? теп. ч., мн.), була (що вона/гребля робила? мин. ч., одн.)
2� Бобри — гризуни, тому що міцними передніми зубами вони підгризають предмети.
Вправа 63 Вірш «На санчатах» (Грицько Бойко)
Настрій: радісний, веселий.
2� Розповідь ведеться від першої особи однини (я – займенник 1 ос. одн.).
Вправа 64
Я лечу, веду;
Ми летимо, ведемо;
Ти летиш, ведеш;
Ви летите, ведете;
Він/вона/воно летить, веде;
Вони летять, ведуть.
Дієслова теперішнього часу змінюються за особами та числами.
Вправа 65
2� Особові форми дієслів
Летіти:
лечу — що я роблю? — 1 особа однини;
летиш — що ти робиш? — 2 особа однини;
летить — що він/вона/воно робить? — 3 особа однини;
летимо — що ми робимо? — 1 особа множини;
летите — що ви робите? — 2 особа множини;
летять — що вони роблять? — 3 особа множини.
Знати:
знаю — що я роблю? — 1 особа однини;
знаєш — що ти робиш? — 2 особа однини;
знає — що він/вона/воно робить? — 3 особа однини;
знаємо — що ми робимо? — 1 особа множини;
знаєте — що ви робите? — 2 особа множини;
знають — що вони роблять? — 3 особа множини.
Особу і число визначають за допомогою займенника, питання та закінчення дієслова.
Вправа 66
2� Завдання на вибір.
1) Дієслова теперішнього часу 1 особи однини:
утікаю, сію, пливу, говорю, розказую.
2) Дієслова теперішнього часу 1 особи множини:
біжимо, пливемо, читаємо, спостерігаємо, ведемо.
Біжимо (що ми робимо? 1 ос. мн.), утікаю (що я роблю? 1 ос. одн.), сіють (що вони роблять? 3 ос. мн.), сію (що я роблю? 1 ос. одн.), пливу (що я роблю? 1 ос. одн.), пливемо (що ми робимо? 1 ос. мн.), читаємо (що ми робимо? 1 ос. мн.), говорю (що я роблю? 1 ос. одн.), розказуєш (що ти робиш? 2 ос. одн.), спостерігаємо (що ми робимо? 1 ос. мн.), розказую (що я роблю? 1 ос. одн.), ведемо (що ми робимо? 1 ос. мн.)
Вправа 67 Виписали з книжки, яку читаєш, три речення з дієсловами теперішнього часу, визначили особу і число.
Вертить (3 ос., одн.) хвостом, розглядає (3 ос., одн.) дівчинку.
Зуби біліють (3 ос., мн.) гостро, язик висить (3 ос., мн.)
Самі мурашки з неї вилазять (3 ос., мн.).