Інші завдання дивись тут...

© Барна Р., 2021  

Серія "Вчимось разом" до робочого зошита 

"Українська мова та читання 4 клас Придаток О., Кравцова Н.

до підручника Сапун Г. (частина 2)"

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

Сторінка 20

Вправа 43

Казка Марії Солтис-Смирнової «Як ставок чистили»…

Події відбувалися у ставку.  

Дійсно, головним героєм твору є рак.  

Рак допоміг окуневі врятуватися від прозорої битої банки, щоб йому було приємно жити у ставку. 

Наші ріки та моря уявляю чистими від сміття.

Жителі ставка очистили його від сміття.

Людям можна порадити слідкувати за чистотою водойм.

Вправа 44 Спільне між казкою та медіастаттею:  

Бережливе про ставлення до довкілля.

 

Сторінка 21

2. Кластер за медіастатею:

Україна

Маріуполь

Катерина Малкіна

викладач

В’ячеслав Пономарчук

біологія

олімпіада

міжнародна

геніїв

Вправа 45

Вірш Василя Вітки «Галка»…

Всі учасники гри мають стояти за лінією кону, щоб не потрапити під кидок кого-небудь із гравців.

 

Сторінка 22

Вправа 46 Виписали дієслова минулого часу, позначили рід дієслова.

Поки шпак літав у вирій, встигла білочка прудка поселитись у квартирі у шпака-мандрівника.

Літав (ч. р.), встигла (ж. р.).

Літав (що він робив? мин. ч., ч. р.), встигла (що вона зробила? мин. ч., ж. р.), поселитись (що зробити? неозначена форма дієслова)

Вправа 47

ч. р. (що робив?)

ж. р. (що робила?)

с. р. (що робило?)

готував

співав

говорив

готувала

співала

говорила

готувало

співало

говорило

Вправа 48 Дієслова на –ться, -шся

До першого грому земля не розмерзається.

Що влітку вродиться, то взимку згодиться.

Узимку сонце крізь плач сміється.

Розмерзає[ц´:а], згоди[ц´:а], сміє[ц´:а]

Вправа 49 Поставили дієслова у форму теперішнього часу 2-ї ос. одн.

(Що ти робиш?) Граєшся, миєшся, одягаєшся, усміхаєшся, розчісуєшся, весе­лишся.

 

Сторінка 23

Вправа 50

Оповідання Миколи Яненка «Спасибі вам, дельфіни!»…

Правильна послідовність подій.

√ Траулер підходив до Сангарської протоки — рибалки чекають на дельфінів — дельфіни мчать до судна — пів дня супроводжували дельфіни траулер — прощання з дельфінами.

2. Міркування, де краще жити дель­фінам: у дельфінарії чи на волі…

Вправа 51

Дисципліна.

 

Сторінка 24

Вправа 52  Склали три речення з дієсловами, позначили час дієслів та особу.

Рибка плаває (теп. ч., 3 ос. одн.) в акваріумі.

Песик тримає (теп. ч., 3 ос. одн.) м’яч.

Кошеня боїться (теп. ч., 3 ос. одн.) песика.

Плаває (що рибка/вона робить? теп. ч., 3 ос. одн.), тримає (що песик/він  робить? теп. ч., 3 ос. одн.), боїться (що кошеня/воно робить? теп. ч., 3 ос. одн.) 

Вправа 53

Казка Наталії Гуркіної «Метелики»…

Авторка по-різному називала метеликів для уникнення повторів у тексті:

комахи, вони, непрохані гості, друзі.

2. Речення, яке виражає головну думку.

Ніколи не потрібно здаватися!

 

Сторінка 25

3. Риси характеру метелика, який врятувався сам і врятував свого товариша:

вдячність

хоробрість

щедрість

наполегливість

лінькуватість

чесність

співчуття

упертість

вірність

Вправа 54 Дієслово з не зазвичай пишемо окремо.

Не думати, не бачити, не марнувати, не писати, не трудитися, не літати.

Не голова (що? іменник), не ноги (що? іменник), не думати (що робити? дієслово), не бачити (що робити? дієслово), не марнувати (що робити? дієслово), не писати (що робити? дієслово), не трудитися (що робити? дієслово), не зошит (що? іменник), не альбом (що? іменник), не літати (що робити? дієслово).

Вправа 55 Вказали особу дієслів (для дієслів теп. і майб. часу).

НЕ ДАВАЙТЕ МЕНІ ЇСТИ

Я наївся досхочу —

тільки дихаю (1 ос. одн.) й мовчу (1 ос. одн.),

бо уже мені до рота

не пролізе (3 ос. одн.) навіть шпрота,

навіть макова зернинка

чи зернинки половинка.

І  не встати, і  не сісти,

тож я змушений сказать:

не давайте мені їсти —

ще хвилин, приблизно, п’ять.

Давайте (що робіть? наказовий спосіб дієслова), наївся (що зробив? мин. ч.), дихаю (що я роблю? теп. ч., 1 ос. одн.), мовчу (що я роблю? теп. ч., 1 ос. одн.), пролізе (що шпрота/вона зробить? майб. ч., 3 ос. одн.), встати (що зробити? неозначена форма дієслова), сісти (що зробити? неознач. ф.), сказать (що зробити? неознач. ф.), давайте (що робіть? наказовий спосіб дієслова)

Орфограми: до рота (до мого/якого? рота, іменник з прийменником пишемо окремо), не пролізе (не з дієсловом пишемо окремо), навіть (знак м’якшення), зерни́нка і зерни́нки (ненаголошений голосний звук, бо зе́рна), не встати (не з дієсловом пишемо окремо), не сісти (не з дієсловом пишемо окремо), змушений і сказать (префікси з-, с-), не давайте (не з дієсловом пишемо окремо), хвилин (бо хвилина, а не хвилиня), п’ять (пишемо апостроф).

 

Сторінка 26

Вправа 56

Дієслово називає дію предмета.

Дієслова відповідають на питання що робить? що зробить?

Дієслова змінюються за числами та часами.

Дієслова майбутнього часу змінюються за особами та числами.

Форма майбутнього часу дієслова може складатися з одного або двох слів.

У минулому часі дієслова змінюються за числами.

Дієслова минулого часу в однині змінюються за родами.

У реченні дієслово є найчастіше  присудок.

Особу і число дієслова визначають за допомогою питання, особового займенника.

 

Сторінка 27 Прислівник

Вправа 57

Вірш Івана Андрусяка…

Іноземні мови ти знаєш або хотів би вивчити: англійська, німецька.

Вправа 58  Позначили прислівники, які відповідають на питання як?:

вчасно (як?), завзято (як?), позаду (де?), залюбки (як?), повільно (як?), квапливо (як?), посередині (де?), несподівано (як?), прямо (як?), ледве (як?), поспішно (як?)

Вправа 59 

Виписали прислівники: восени, навесні, влітку.

Восени (коли? прислівник) і (сполучник) навесні (коли? прислівник), влітку (коли? прислівник) і (сполучник) в (прийменник) зимовім (в якому? прикметник)  сні (в чому? іменник), земле (іменник) наша (яка? прийменник), ти (хто? займенник)  чудова (яка? прийменник), як (сполучник) веселка (що? іменник) кольорова (яка? прикметник)

Вправа 60 

Вірш Тетяни Винник «Буває»…

3) Може людина нещирою бути,

1) Є у житті і гірке, й солоденьке,

4) може й відвертістю всіх огорнути

2) може — ще рано, а може — пізненько.

Утворили від виділених прикметників прислів­ники:

гірке — гірко, солоденьке — солоденько.

Гірке (яке? прикметник) — гірко (як? прислівник), солоденьке (яке? прикметник) — солоденько (як? прислівник)

 

Сторінка 28

Вправа 61 Дібрали до поданих прислівників синоніми та антоніми.

 

антонім

синонім

вниз

вверх

униз

радісно

сумно

весело

легко

тяжко

злегка

охайно

брудно

чисто

замало

забагато

трохи

лагідно

грубо

ніжно

Вправа 62 Поєднали антоніми.

Солодко — гірко, холодно — жарко, голосно — тихо, радісно — сумно, брудно — чисто.

Грубо — ніжно, легко — важко, прямо — криво, взимку — влітку, вниз — вверх.

Вправа 63

Речення зі твору Всеволода Нестайка «Незнайомець» (уривок з повісті «В Країні Сонячних Зайчиків»)

√ І хоча вечір удався дуже теплий, незнайомець кутався…

√ Незнайомець загадково усміхнувся, похитав головою…

√ І ще здалося Веснянці, що він уже не раз зустрічав незнайомця.

Схід є і Захід, Північ та Південь, сонце заходить, щоб завтра зійти.

√ Веснянка зовсім не злякався незнайомця, а, навпаки, відчув…

 

Сторінка 29

√ Голос у незнайомця був незвичайний — ніби звучав здалеку…

Весна — це найкраща пора року.

√ Старий хотів був одразу ж розповісти, який хороший хлопчик…

√ Веснянка здивовано глянув на діда.

Виписали речення з прислівниками.

І хоча вечір удався дуже теплий, незнайомець кутався в чорний оксамитовий плащ, а каптур низько насунув на лоб, як під час негоди.

Незнайомець загадково усміхнувся, похитав головою і пішов у будинок. Веснянка зовсім не злякався незнайомця, а, навпаки, відчув цікавість до нього. Голос у незнайомця був незвичайний — ніби звучав здалеку, з глибини підземелля. Старий хотів був одразу ж розповісти, який хороший хлопчик Веснянка, який він веселий і працьовитий, але незнайомець уже почав підійматися сходами на другий поверх. Веснянка здивовано глянув на діда.

Низько (як?), загадково (як?), зовсім (як?), навпаки (як?), здалеку (як?), одразу (як?), здивовано (як?)

2. Виписали з останнього абзацу казки прислівник, склали з ним два речення.

Поволі наближалася літня ніч. Ми їхали поволі і милувалися мальовничою природою.  

Потім (коли?), ледь (як?), пильно (як?), добре (як?), поволі (як?), темно (як?), чітко (як?), мало (як?), зразу (коли?), вмить (коли?)

Вправа 64

Влітку од густих диких вишняків та бузини тут у найспекотніші дні було прохолодно. А взимку , коли випадав перший сніг, сюди збіга­лася галаслива дітлашня. Весело та радісно вони спускалися на санчатах.

Влітку (коли?), тут (де?), прохолодно (як?), взимку (коли?), сюди (куди?), весело (як?), радісно (як?)

 

Сторінка 30

Вправа 65

Дібрали прислівники: сміятися (як?) голосно; перебувати (де?) вдома; розповідав (коли?) учора; прийдуть ( звідки?) здалеку; піднімуться (куди?) угору.    

Вправа 66 Підкреслили прислівники, склали з ними речення.

Щодня (коли? прислівник) вітаюсь до Дніпра, йому бажаю я добра.

Щодня я зранку умиваюся і чищу зуби.

Наша ж мова сія щогодини (коли? прислівник) ясніш (як? прислівник)!

Щогодини годинник дзвінко відбивав час. У полудень сонце світило ясніш.

Вправа 67

Взимку, ліворуч, назад, щодня, щогодини, тепер, щотижня.

Взимку (коли?), ліворуч (де?), назад (куди?), щодня (коли?), щогодини (коли?), тепер (коли?), щотижня (коли?)

 

Сторінка 31

Вправа 68

Оповідання Марини Павленко «Найда»…

Установили послідовність подій.

1) Найда — це Миколчин пес. Найда Миколку охороняє.

5)— Найдо, за мною! — бадьориться Миколка.

4) Найда не певен, що Миколка чинить правильно.

2) Усі ВОНИ: Школа, Вітчим, хлопчаки — не люблять Найдиного хазяїна.

3) Буває, замість іти на Смітник, вони блукають Дворами.

Вправа 69 Виписали прислівники.

Ввечері, вперед, вдень, вчора, вранці, тепер, враз, вгору, назад.

Ввечері (коли? прислівник), вечірній (який? прикметник), вперед (куди? прислівник), вдень (коли? прислівник), днювати (що робити? дієслово),  вчора (коли? прислівник), вчорашнє (яке? прикметник), ранок (що? іменник), вранці (коли? прислівник), тепер (коли? прислівник), враз (як? прислівник),  верхня (яка? прикметник), вгору (куди? прислівник), назад (куди? прислівник), задкувати (що робити? писати)

 

Сторінка 32

Вправа 70

Загадка

Відгадка

Лід на річках, сніг на полях, віхола гуляє. Коли це буває?

Взимку

Тане сніжок, зеленіє лужок, день прибуває. Коли це буває?

Навесні

Прохолодно. Жовкне листя. Горобина у намисті. Птах у вирій відлітає. В яку пору це буває?

Восени

Сонце пече, липа цвіте, вишня поспіває. Коли це буває?

Взимку

Вправа 71  Позначили суфікси прислівників -у, -о.

Навхрест, влів, вправ, вгор, дол, прям.

 

Сторінка 33

Вправа 72

Розібрали за будовою прислівник: .

У слові уночі основа уночі, корінь –ноч- (підберемо спільнокореневі слова ніч, вночі, нічний), префікс у-, суфікс –і.

Вправа 73

До фразеологізмів дібрали прислівники, записали прислівники за будовою.

Опинитися просто неба — опинитися .

Змокнути до нитки — змокнути .

Спати без задніх ніг — спати .

Жити на широку ногу — жити .

Іти як не своїми нога­ми — іти .

У слові надворі основа надворі, корінь –двор- (підберемо спільнокореневі дворовий, двір, подвір’я нічний), префікс на-, суфікс –і.

У слові сильно основа сильно, корінь –силь- (підберемо спільнокореневі сила,  силенна, силувати), суфікси –н-, –і.

У слові міцно основа міцно, корінь –міц- (підберемо спільнокореневі міць,   міцний, міцність), суфікси –н-, –о.

У слові добре основа добре, корінь –добр- (підберемо спільнокореневі добро,  добрий, добренький), суфікс –е.

У слові повільно основа повільно, корінь –віль- (підберемо спільнокореневі вільний,  воля, воленька), префікс по-, суфікси –н-, –о.

Вправа 74

Казка Ліни Костенко «Бузиновий цар»…

1. Відповідність між словами та їх синонімами:

пелехатий — кошлатий, косми — волосся, дудка — сопілка, хапуни — викрадачі, серпанок — вуаль, опанча — плащ, підданці — громадяни, настрашка — страх.

 

Сторінка 34

2. Підписали ілюстрацію художниці Вікторії Ковальчук словами з вірша.

На пеньочку, як на троні, він сидить собі в короні. Грає в дудку-джоломію.

Вправа 75

1. Антонім до праворуч.

2. Прислівник, що означає кожного тижня.

3. Антонім до вперед.  

4. Прислівник, що означає ножної години.

5. Синонім до весело.

6. Прислівник, що означає кожного дня.

7. Антонім до внизу.

8. Синонім до позаду.

1. Ліворуч

2. Щотижня

3. Назад

4. Щогодини

5. Сумно

6. Щоденно

7. Угорі

8. Ззаду

Інші завдання дивись тут...