© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до підручника "Українська мова та читання 4 клас
Вашуленко М., Васильківська Н., Дубовик С. (1 частина)"
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Сторінка 164 § 41 Написання найуживаніших прислівників
Вправа 1 Підкреслили прислівники
Більше думай і тоді вирішуй.
Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати — це наполовину завершити.
Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх чеснот.
Коли ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то, на мою думку, ти щасливий.
Копай усередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.
Визначаємо прислівники за питанням: (якою мірою?) більше, (коли?) тоді, (як?) добре, (наскільки?) наполовину, (де?) всередині, (як?) твердо, (де?) усередині.
2� Прислівники пишемо разом.
Вправа 2 Прикмети
Прислівники: ввечері, вдень, влітку, навесні, високо, швидко, дружно, довго-довго, наприкінці, тепло, високо, багато, низько, мало, густо, завтра.
Визначаємо прислівники за питанням: (коли?) ввечері, (коли?) вдень, (коли?) влітку, (коли?) навесні, (де?) високо, (як?) швидко, (як?) дружно, (коли?) довго-довго, (коли?) наприкінці, (як?) тепло, (де?) високо, (якою мірою?) багато, (як?) низько, (якою мірою?) мало, (як?) густо, (коли?) завтра.
2� Склали речення із прислівниками уранці, увечері
|
Уранці на траві блистіла роса. Увечері здійнявся вітер. |
Уранці випав сніг. Увечері запалав захід сонця. |
Сторінка 165
Вправа 3
Руки вгору (куди?, присл.) почергово (як?, присл.), вправу робимо чудово (як?, присл.).
Чітко (як?, присл.) руки піднімаєм, пальці угорі (де?, присл.) стискаєм.
Випрямляємо хребет: нахиляйсь назад-уперед (куди?, присл.).
Нахилились уліво-вправо (куди?, присл.), дружно (як?, присл.) робим різні вправи.
Вниз (куди?, присл.) — присіли, вгору (куди?, присл.) — встали і за парти посідали.
1� Виписали прислівники: вгору, почергово, чудово, чітко, угорі, назад-уперед, уліво-вправо, дружно, вниз, вгору.
Вправа 4
Перший раз брати участь у конкурсі — уперше, вперше;
переганяти один одного під час бігу — навипередки, навздогін;
повертатися додому тоді, коли й обіцяв — своєчасно, вчасно;
повідомити про щось раніше зазначеного часу — заздалегідь, завчасно, передчасно;
перебувати просто неба — надворі, ззовні;
рухатися нога в ногу — одночасно, однаково;
берегти як зіницю ока — дбайливо, турботливо.
1� Прислівники: заздалегідь, уперше, наввипередки, своєчасно, надворі, одночасно, дбайливо.
Ставимо питання до прислівників: (коли?) заздалегідь, (коли?) уперше, (як?) наввипередки, (коли?) своєчасно, (де?) надворі, (як?) одночасно, (як?) дбайливо.
2� Склали речення з прислівниками заздалегідь, наввипередки, надворі
Заздалегідь приходи до школи. На подвір’ї діти бігали навипередки. Надворі падали сніжинки.
Сполучення дієслова + прислівник: приходи (коли?) заздалегідь, бігали (як?) навипередки, падали (де?) надворі.
Вправа 5 Сезонні зміни у природі
Які зміни в природі свідчать про прихід весни?
Чому восени листя стає золотим та опадає?
Узимку надворі холодно, а влітку — тепло. Це тому, що взимку сонце низько буває на небі, недовго ходить над землею і недостатньо гріє. Коли сонце ходить по небу високо, то довгі тіні посилає, а коли низько, то короткі. Ночі довгі, а дні короткі — узимку. Дні довгі, а ночі короткі — влітку.
Ставимо питання до прислівників: (як?) холодно, (як?) тепло, (де?) низько, (якою мірою?) недовго, (якою мірою?) недостатньо, (де?) високо, (де?) низько, (коли?) узимку, (коли?) влітку.
2� Стиль мовлення: науково-популярний (художні засоби, терміни, лаконічний).
Сторінка 166
Вправа 6
|
Загадка |
Відгадка |
|
Насупилось небо, і плаче хмаринка, а поле сміється щасливо і дзвінко, бо сльози хмаринки несуть урожай. Як сльози ці звуться? Ану, відгадай. |
Дощ |
1� Прислівники (як?): щасливо, дзвінко.
2� Склали загадку про сонце, використовуючи прислівники
|
Удень угорі золота куля котиться, зранку встає, а ввечері – ховається. |
Надворі угорі золота куля влітку яскраво світить і багато тепла дає. |
Вправа 7
(Як?) гарно, весело, відкрито, щиро, дзвінко, мелодійно, любо, приємно, привітно, гостинно.
2� Текст про свято з прислівниками
Ми гарно провели свята.
Бабуся гостинно запросила родину. Вона щиро та привітно зустрічала гостей. Любо було бачити щасливу бабусю. Дуже весело відпочивали онуки. Насамкінець гості заспівали народну пісню. Вона лунала напрочуд дзвінко та мелодійно.
Усім було приємно знову зібратися за родинним столом.
Вправа 8 Підкреслили прислівники-антоніми
Говорить прямо, а робить криво.
М'яко стеле, та твердо спати.
Краще нині горобець, як завтра голубець.
Спочатку густо, а потім пусто.
Ставимо питання до прислівників-антонімів: (як?) прямо — криво, (як?) м’яко — твердо, (коли?) нині — завтра, (коли?) спочатку — потім, (як?) густо — пусто.
Вправа 9
Казка про прислівник та його роль у мовленні…
Сторінка 167
Вправа 1
У-же в ді-тей по-ро-же-ві-ли ли-чка, у-же до-щем на-ди-ха-лась рі-лля. І скрізь тра-ва, тра-ви-чень-ка, тра-ви-чка! І сон-це си-пле кві-ти, як з бри-ля.
1� Визначили рід іменників, число іменників і відмінок:
дітей (мн., Р. в.), личка (мн., Н. в.), дощем (ч. р., одн., Ор. в.), рілля (ж. р., одн., Н. в.), трава (ж. р., одн., Н. в.), травиченька (ж. р., одн., Н. в.), травичка (ж. р., одн., Н. в.), сонце (с. р., одн., Н. в.), квіти (мн., Зн. в.), бриля (ч. р., одн., Р. в.)
Рід іменника визначаємо у називному відмінку (для однини) за допомогою допоміжних слів: дощ (він, мій, ч. р.), рілля (вона, моя, ж. р.), трава (вона, моя, ж. р.), травиченька (вона, моя, ж. р.), травичка (вона, моя, ж. р.), сонце (воно, моє, с. р.), бриль (він, мій, ч. р.)
Відмінок іменника визначаємо за питанням: (в) дітей (кого?, Р. в.), личка (що?, підмет, Н. в.), дощем (чим?, Ор. в.), рілля (що?, підмет, Н. в.), трава (що?, підмет, Н. в.), травиченька (що?, підмет, Н. в.), травичка (що?, підмет, Н. в.), сонце (що?, підмет, Н. в.), квіти (що?, другорядний член речення, Зн. в.), (з) бриля (чого?, Р. в.)
2� У спільнокореневих словах позначили будову слова
, 
, 
.
У слові трава основа трав-, закінчення –а (змінимо трави, травою), корінь трав- (спільнокореневі слова трав’яна, травиця, травичка).
У слові травиченька основа травиченьк-, закінчення –а (змінимо травиченьки, травиченькою), корінь трав- (спільнокореневі слова трава, трав’яна, травиця, травичка), суфікс –иченьк-.
У слові травичка основа травичк-, закінчення –а (змінимо травички, травичкою), корінь трав- (спільнокореневі слова трава, трав’яна, травиця), суфікс –ичк-.
Вправа 2
1� Словосполучення іменника з прикметником
Жовтогарячий килим, лісову галявину, довколишні простори, роботящі бджоли, солодкий нектар, золотисте коло, великого сонця, ніжної зелені.
Визначаємо відмінок прикметника за питанням: (який?) жовтогарячий; (яку?) лісову; (які?) довколишні; (які?) роботящі; (який?) солодкий; (яке?) золотисте; (якого?) великого; (якої?) ніжної.
2� Позначили будову виділених прикметників
, 
.
У слові лісову основа лісов-, закінчення –у (змінимо лісова, лісовим), корінь ліс- (підібрали спільнокореневі слова лісовий, лісник), суфікс -ов-.
У слові золотисте основа золотист-, закінчення –е (змінимо золотиста, золотистим), корінь золот- (спільнокореневі золото, золотити), суфікс -ист-.
3� Прикметники утворилися від іменників ліс, золото.
Сторінка 168
Вправа 3 Доба
Пора року – весна, частина доби – ранок.
Небо пломеніє (що робить?) зорею. Я стою (що роблю?) біля розквітлого поля конюшини. Велетенський розмаїтий килим тремтить (що робить?), переливається (що робить?), щомиті міняючи своє забарвлення, ніби в ньому переливаються (що роблять?) тисячі різнокольорових камінців. Ось розсипались (що зробили?) голубі камінці. Та ледь око встигло вловити (що зробити?) той відтінок, як голубе перетворилося (що зробило?) на лілове. І ось уже немає (що робить?) рожевого: усе поле охоплене полум'ям. От-от з'явиться (що зробить?) перший промінь.
1� Дієслова за абеткою: вловити, з'явиться, немає, переливається, переливаються, пломеніє, перетворилося, розсипались, стою, тремтить.
2� Побудували звукові моделі:
пломеніє наголос пломені́є перенос пло-ме-ні-є [— — ●| — ● | = ●́| = ●] звуковий розбір слова [п л о м е н' і й е]
тремтить тремти́ть трем-тить [— — ● — | — ●́ =] [т р е м т и т']
з’явиться з’я́виться з’я-ви-ться [— = ●́| — ● | =: ●] [з й а в и ц': а]
Вправа 4
Заголовок: «Пташки навесні», «Весняні клопоти», «Пташині клопоти».
Чи до-во-ди-ло-ся вам спо-сте-рі-га-ти за пта-шка-ми на-ве-сні? 0 цій по-рі ро-ку в на-ших пер-на-тих дру-зів най-біль-ше кло-по-тів. О-тож не ля-кай-те їх. Не здій-май-те га-ла-су по-бли-зу пта-ши-них гнізд. Хай ко-жна пта-шка спо-кій-но мо-стить со-бі гні-зде-чко і ви-во-дить пта-ше-нят. Я-кщо пта-хів ча-сто тур-бу-ва-ти, во-ни бу-дуть зму-ше-ні змі-ню-ва-ти мі-сце гні-зду-ва-ння.
1� Займенники: вам, їх, вони
|
Вам доводилося робити годівниці? Їх радісно вітали зі святом. Вони відвідали давній замок. |
Чи було вам цікаво на екскурсії? Їх вперше побачили школярі на власні очі. Вони дуже чекали літніх канікул. |
2� Прислівники пишемо разом: навесні, поблизу, спокійно, часто.
Ставимо питання до прислівників: (коли?) навесні, (де?) поблизу, (як?) спокійно, (як?) часто.
Вправа 5
І знову синіє (що робить?) небо, а на ньому — золоте сонце сипле (що робить?) скрізь гарячими, блискучими бризками. По шляху біжать (що роблять?) жваві струмочки — крутяться (що роблять?), підстрибують (що роблять?), танцюють (що роблять?), весело щось буркочуть (що роблять?). Пишається (що робить?) проти сонця гай, увесь у блискучих краплях, як у дорогому намисті. Густою стіною сплелося (що зробилося?) жито, що вже почало (що зробило?) квітувати (що робити?) — пустило (що зробило?) з себе дух свого цвіту...
1� Визначили час, особу (в теперішнього часі), число, рід (у минулому часі):
синіє (теп. ч., 3 ос. одн.), сипле (теп. ч., 3 ос. одн.), біжать (теп. ч., 3 ос. мн.), крутяться (теп. ч., 3 ос. мн.), підстрибують (теп. ч., 3 ос. мн.), танцюють (теп. ч., 3 ос. мн.), буркочуть (теп. ч., 3 ос. мн.), пишається (теп. ч., 3 ос. одн.), сплелося (мин. ч., одн., с. р.), почало (мин. ч., одн., с. р.), квітувати, пустило (мин. ч., одн., с. р.)
Визначаємо час дієслова за питанням: синіє (що робить?, теп. ч.), сипле (що робить?, теп. ч.), біжать (що роблять?, теп. ч.), крутяться (що роблять?, теп. ч.), підстрибують (що роблять?, теп. ч.), танцюють (що роблять?, теп. ч.), буркочуть (що роблять?, теп. ч.), пишається (що робить?, теп. ч.), сплелося (що зробило?, мин. ч.), почало (що зробило?, мин. ч.), квітувати (що робити?, неозначена форма дієслова), пустило (що зробило?, мин. ч.)
У теперішньому часі визначаємо особу дієслова за допомогою особового займенника або пов’язаного слова: синіє (що воно/небо робить?, 3 ос. одн.), сипле (що воно/сонце робить?, 3 ос. одн.), біжать (що вони/струмочки роблять?, 3 ос. мн.), крутяться (що вони/струмочки роблять?, 3 ос. мн.), підстрибують (що вони/струмочки роблять?, 3 ос. мн.), танцюють (що вони/струмочки роблять?, 3 ос. мн.), буркочуть (що вони/струмочки роблять?, 3 ос. мн.), пишається (що він/гай робить?, 3 ос. одн.)
У минулому часі в однині визначаємо рід дієслова за допомогою особового займенника або пов’язаного слова: сплелося (що воно/жито зробило?, одн., с. р.), почало (що воно/жито зробило?, одн., с. р.), пустило (що воно/жито зробило?, одн., с. р.)