ВПРАВА 63. Іменники.   Прикметники.    Словосполучення.    Головні члени речення.

2. Осінь мрійна, осінь мила, в барвистім листі, в калиновім намисті.

3. Головні члени речення: осінь (що?, підмет), притрусила (що зробила?, присудок).

 

ВПРАВА 64. Словосполучення.  Просте речення.   Головні члени речення.   Другорядні члени речення. Словосполучення.

1. Кетяги, багрянець, намисто.

2.  Жовтень ходить по краю та птахів виганяє із гаю.

3. Ходить (де?) по краю; виганяє (кого?) птахів; виганяє (звідки?) з гаю.

 

ВПРАВА 65. Стилі мовлення.   Прикметник.   Речення.   Словосполучення.

2. Композитором і юним письменником осінь змальовано образно, бо вжито багато прикметників.

3. Що бачимо навкруги? 

Коли налетить вітер? Що зробить вітер? Що закружляє в повітрі? Чому почервонів листочок?

Якими стають листочки? Як треба розгорнути скручений листочок? Що тремтить усередині скрученого листочка? Яка росинка тремтить у листочку?

Деякі листочки скручуються в дудочку. І коли обережно розгорнути такий листочок, усередині в ньому тремтить кришталева росинка!

Скрізь, куди не глянь, — золото, золото. Золото (де?) скрізь, куди не глянь.

 

ВПРАВА 66. Прикметник.   Текст.

 

ВПРАВА 67. Речення.   Головні члени речення.    Другорядні члени речення.

Пурпурові, багряні, вишневі листочки кружляють навколо дерева.

 

ВПРАВА 68. Речення. Текст.

             ВЕРБА.

  Верба є священним деревом.

  Вона оспівана в багатьох народних піснях. Освячену вербу тримають за образами. 

  Букети з вербових котиків є найкращим подарунком для рідних та знайомих.

 

ВПРАВА 69. Речення. Текст.

2. — А куди ти, синку, йдеш?      (Питальне, неокличне)

— На війну, татусю.                  (Розповідне, неокличне)

— Нащо ж ти дрючок береш?       (Питальне, неокличне)

— Бо гусей боюся.                    (Розповідне, неокличне)

— Нащо ж хліба стільки взяв?      (Питальне, неокличне)

— То для пса чужого, щоб мене він не займав, як піду повз нього. (Розповідне, неокличне)

— А мотузку нащо сплів?             (Питальне, неокличне)

— Прив'язать гармату, щоб бува не загубив, як стану тікати.  (Розповідне, неокличне)        (Катерина Перелісна). 

4. І варіант — які допомагають зрозуміти, про кого розповідається у вірші.  А куди ти, синку, йдеш? На війну!.. 

II варіант — які розкривають головну думку твору. Боягуз. Заяча душа. Хоробрий вояк.

 

ВПРАВА 70. Речення.   Схема речення.

1. Хоробрий вояк боїться гусей і пса.

Він викликає усмішку, бо тільки вдає із себе сміливого.

2. Вояк (що робить?) боїться, боїться (хто?) вояк; вояк (який?) хоробрий; боїться (кого?) гусей і пса.

 

ВПРАВА 71. Словники.   Будова слова.  Спільнокореневі слова. 

1. Страшний – 1. Який своїм виглядом, своїми діями, великою силою, потужністю і т. ін. викликає, вселяє почуття страху, переляку. 2. Який викликає важке і болісне почуття, який справляє тяжке враження; гнітючий. 3. Повний труднощів, тягот; дуже важкий. 

Боязкий – 1. Який усього боїться; несміливий, полохливий, лякливий. 2. Власт. несміливій людині, який має ознаки боязкості, несміливості.   

2. Страшний, страх, страховисько, перестрашений.

3. І варіант: Лякана ворона й куща боїться. ІІ варіант: вовка боятися – в ліс не ходити.

 

ВПРАВА 72. Текст. 

Одні люди бояться собак, інші – темряви або грози. Проте, на вашу думку, нема людини, котра б нічого не боялась. Іноді відчуття страху буває корисним. Воно застерігає нас не йти самому у невідоме місце, для висоти шукати канат для страхування, не брати до рук небезпечні предмети, не пробувати невідомі речовини.

 

ВПРАВА 73. Текст.   Головні члени речення.   Другорядні члени речення.  Частини мови. 

3. Валя (хто?, іменник, підмет) заверещала (що зробила?, дієслово, присудок) схопила (що зробила?, дієслово, присудок) в одну руку совок, а в другу — іграшкову сковорідку, заступила (що зробила?, дієслово, присудок) собою малого Андрійка.