© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова та читання 4 клас Варзацька Л., Зроль Г., Шильцова Л."
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
§ 21 Правопис відмінкових закінчень іменників у множині
Вправа 140 Речення з однорідними присудками.
|
Дивлюсь я на небо та й думку гадаю: чому я не сокіл, чому не літаю? (Хто?) я (що роблю?) дивлюсь, гадаю. Основа речення (головні члени рівняння): я дивлюсь, гадаю. Однорідні присудки: дивлюсь, гадаю. |
|
Я б землю покинув і в небо злітав... (Хто?) я (що зробив би?) покинув, злітав. |
3� Виділили закінчення: крилець[] (мн.) — кри́льц[е] (одн.)
Вправа 141
Веселощі, сміливість.
Веселощі (вживається тільки у множині), сміливість (вживається тільки в однині).
2� Підкреслили іменники, вжиті у множині.
Зорі — то віконця до неба.
Вправа 142, 143 У родовому відмінку множини іменники мають закінчення -ів (-їв), -ей, а більшість іменників жіночого роду і деякі іменники середнього роду — нульове закінчення.
3� Визначили відмінок іменників у множині, поставили у формі родового відмінка та виділили закінчення.
Науковці (Н. в.) — науковц[ів], вчені (Н. в.) — вчен[их], мешканці (Н. в.) — мешканц[ів], війни (Зн. в.) — воєн[], війн[].
Визначаємо відмінок іменників:
|
Науковці припускають, що між Марсом і Юпітером пролягав шлях планети Фаетон. |
(хто?) науковці (що роблять?) припускають Науковці (хто?, підмет, Н. в.) |
|
Деякі вчені вбачають причину загибелі Фаетона в тому, що Марс і Юпітер, притягаючи планету кожен у свій бік, розірвали її. |
(хто?) вчені (що роблять?) вбачають Вчені (хто?, підмет, Н. в.) |
|
Існує навіть думка, що мешканці Фаетона, ведучи між собою жорстокі війни, застосовували дедалі страшнішу зброю, аж поки не підірвали свою планету. |
(хто?) мешканці (що робили?) застосовували ведучи (що?) війни Мешканці (хто?, підмет, Н. в.) Війни (що?, другорядний член речення, Зн. в.) |
Вправа 144
2� Віковічна мрія людей: дізнатися більше про оточуючий світ.
Сміливець Фаетон нагадує міфічного героя Ікара.
3� Виділили закінчення іменників у множині, вказали відмінок:
кон[ей] (Р. в.), чудовиськ[а] (Н. в.), рук[и] (Н. в.), віжк[и] (Зн. в.), кон[і] (Н. в.)
|
І Фаетон, запрягши небесних коней, піднявся в небо. |
запрягши (кого?) коней Коней (кого?, Р. в.) |
|
Зловісні чудовиська оточили необачного юнака. |
(хто?) чудовиська (що зробили?) оточили Чудовиська (хто?, підмет, Н. в.) |
|
Затремтіли руки Фаетона, що й так через силу тримав віжки... |
(що?) руки (що зробили?) затремтіли (він) тримав (що?) віжки Руки (що?, підмет, Н. в.) Віжки (що?, другорядний член, Зн. в.) |
|
Коні понеслись і розтрощили колісницю вщент. |
(хто?) коні (що зробили?) понеслись, розтрощили Коні (хто?, підмет, Н. в.) |
Вправа 145 «Село! І серце одпочине…» Тараса Шевченка
Почуття: замилування, спокою, радості.
2� Іменники в множині провідміняли та позначили закінчення:
|
Відмінок |
Питання (допоміжні слова) |
жіночий рід |
чоловічий рід |
|||
|
Н. в. |
що? |
хат[и] |
палат[и] |
топол[і] |
гор[и] |
сад[и] |
|
Р. в. |
чого? (немає) |
хат[] |
палат[] |
тополь[] |
гір[] |
сад[ів] |
|
Д. в. |
чому (даю) |
хат[ам] |
палат[ам] |
топол[ям] |
гор[ам] |
сад[ам] |
|
Зн. в. |
що? (бачу) |
хат[и] |
палат[и] |
топол[і] |
гор[и] |
сад[и] |
|
Ор. в. |
чим? |
хат[ами] |
палат[ами] |
топол[ями] |
гор[ами] |
сад[ами] |
|
М. в. |
на (у) чому? |
хат[ах] |
палат[ах] |
топол[ях] |
гор[ах] |
сад[ах] |
|
Кл. в. |
не ставимо питання (агов) |
хат[и] |
палат[и] |
топол[і] |
гор[и] |
сад[и] |
Вправа 146
Долина — долини, річка — річки, поле — поля, ліс — ліси.
Долина (вона, одн.) — долини (що?, вони, мн.), річка (вона, одн.) — річки (що?, вони, мн.), поле (воно, одн.) — поля (що?, вони, мн.), ліс (він, одн.) — ліси (що?, вони, мн.).
Вправа 147 Позначили закінчення.
І варіант. Іменники чоловічого роду в множині:
|
Н. в. |
Р. в. |
Ор. в. |
М. в. |
|
|
(для, біля, до, серед) |
прийменники (над, під, між, за) |
прийменники (у, на, по) |
|
ліси |
до ліс[ів] |
над ліс[ами] |
у ліс[ах] |
|
водограї |
біля водогар[їв] |
за водогра[ями] |
на водогра[ях] |
ІІ варіант. Іменники жіночого роду в множині:
|
Н. в. |
Р. в. |
Ор. в. |
М. в. |
|
|
прийменники (для, біля, до, серед) |
прийменники (над, під, між, за) |
прийменники (у, на, по) |
|
верби |
біля верб[] |
над верб[ами] |
на верб[ах] |
|
заметілі |
до заметіл[ей] |
за заметіл[ями] |
у заметіл[ях] |
ІІІ варіант. Іменники середнього роду в множині:
|
Н. в. |
Р. в. |
Ор. в. |
М. в. |
|
|
прийменники (для, біля, до, серед) |
прийменники (над, під, між, за) |
прийменники (у, на, по) |
|
озера |
біля озер[] |
за озер[ами] |
на озер[ах] |
|
поля |
серед пол[ів] |
над пол[ями] |
по пол[ях] |
Вправа 148
Вправа 149 Позначили закінчення іменників у множині:
|
Що вирощують селяни на полях, городах, у садах? |
На пол[ях], город[ах], у сад[ах] селян[и] вирощують зернові культур[и], овоч[і], фрукт[и], ягод[и]. |
|
Яких свійських тварин розводять? |
Розводять багато свійських твар[ин]: свин[ей], кор[ів], кіз[], гус[ей], кач[ок], крол[ів]. |
|
Яку роботу виконують на луках? |
На лук[ах] косять лугові тра́в[и] для худоби.
|
|
Яку рибу розводять у ставках? |
У ставк[ах] розводять окун[ів], карас[ів]. |
Вправа 150 Підкреслили іменники у множині, визначили відмінки
Сім'я Василькевичів (Р. в.) не могла натішитися своїм городом: усе там зеленіло, цвіло, дозрівало на чистих рівненьких рядочках (М. в.). Червоніли ранні помідори (Н. в.), рум'янилися ягідки (Н. в.) порічок (Р. в.), визирали з-попід листя повнощокі полуниці (Н. в.). Вилискували на сонечку молоді гарбузи (Н. в.), ховалися в кучерявих листках (М. в.) огірочки (Н. в.). Під обгорнутими землею кущами (Ор. в.) причаїлася молода картопля.
|
Василькевичів (кого?, Р. в.) |
Сім’я (кого?) Василькевичів. |
|
(на) рядочках (на чому?, М. в.) |
|
|
помідори (що?, підмет, Н. в.) |
(Що?) помідори (що робили?) червоніли. Основа речення (підмет і присудок): червоніли помідори. |
|
ягідки (що?, підмет, Н. в.) |
(Що?) ягідки (що робили?) рум’янилися. Основа речення: рум’янилися ягідки. |
|
порічок (чого?, Р. в.) |
Ягідки (чого?) порічок. |
|
полуниці (що?, підмет, Н. в.) |
(Що?) полуниці (що робили?) визирали. Основа речення: визирали полуниці. |
|
гарбузи (що?, підмет, Н. в.) |
(Що?) гарбузи (що робили?) вилискували. Основа речення: вилискували гарбузи. |
|
(в) листках (в чому?, М. в.) |
|
|
огірочки (що?, підмет, Н. в.) |
(Що?) огірочки (що робили?) ховалися. Основа речення: ховалися огірочки. |
|
кущами (чим?, Ор. в.) |
|
2� Дізналися, які галузі сільського господарства розвинені у твоєму рідному краї…
Завдання і запитання для повторення
1. Іменник — самостійна частина мови, що називає предмет.
2. Іменники змінюються за числами, в однині за родами, відмінками.
3. Позначили закінчення іменників:
|
Відмінки |
Питання (допоміжні слова) |
Чоловічий рід |
Жіночий рід |
Середній рід |
|
Н. в. |
що? |
рід[] |
пісн[я] |
сонц[е] |
|
Р. в. |
чого? (немає) |
дуб[а] |
пісн[і] |
сонц[я] |
|
Д. в. |
чому? (даю) |
дуб[у], дуб[ові] |
пісн[і] |
сонц[ю] |
|
3. в. |
що? (бачу) |
дуб[] |
пісн[ю] |
сонц[е] |
|
Ор. в. |
чим? |
дуб[ом] |
пісн[ею] |
сонц[ем] |
|
М. в. |
на (у) чому? |
на дуб[і], дуб[ові] |
у пісн[і] |
на сонц[і] |
|
Кл. в. |
(агов) |
дуб[е] |
пісн[е] |
сонц[е] |
4. Розрізняти форми родового і знахідного відмінків іменників — назв істот можна підстановкою іменника ж. р. на -а.
5. Закінчення іменників чоловічого роду в орудному відмінку однини [ом], [ем], [єм].
6. Закінчення в місцевому відмінку множини [ах], [ях].
7. Підкреслили іменники, визначили рід, число і відмінок.
Калина (ж. р., одн., Н. в.) й Україна (ж. р., одн., Н. в.) — нероздільні. Калина (ж. р., одн., Н. в.) полюбила українську землю (ж. р., одн., Зн. в.), а народ (ч. р., одн., Н. в.) шанує рослину (ж. р., одн., Зн. в.) за пишну вроду (ж. р., одн., Зн. в.), цілющі властивості (мн., Зн. в.). Немає такого села (с. р., одн., Р. в.) в усій Україні (ж. р., одн., М. в.), де б калина (ж. р., одн., Н. в.) не квітла білим цвітом (ч. р., одн., Ор. в.) навесні, не рум'яніла червоними ягодами (мн., Ор. в.) аж до зими (ж. р., одн., Р. в.).
Калина (вона/моя, ж. р.; одн.; що?, підмет, Н. в.), Україна (вона/моя ж. р.; одн.; що?, підмет, Н. в.), землю (вона/моя земля ж. р.; одн.; що?, другорядний член, Зн. в.), народ (він/мій ч. р.; одн.; хто?, Н. в.), рослину (вона/моя рослина ж. р., одн., що?, другорядний член, Зн. в.), за вроду (вона/моя врода ж. р.; одн.; за що?, з прийменником, Зн. в.), за властивості (вони мн.; за що?, з прийменником, Зн. в.), села (воно/моє село с. р.; одн.; чого?, Р. в.), в Україні (вона/моя Україна ж. р.; одн.; в чому?, М. в.), калина (вона/моя ж. р.; одн.; що?, підмет, Н. в.), цвітом (він/мій цвіт ч. р.; одн.; чим?, Ор. в.), ягодами (мн.; чим?, Ор. в.), зими (вона/моя зима ж. р.; одн.; чого?, Р. в.).
§ 22 Роль прикметників у мовленні
Вправа 151
Забрів у сніг,
втомився й ліг
та й снить пухкими снами
зимовий бір,
мов чорний звір
зі срібними рогами.
(Що?) бір (що робить?) снить, (що зробив?) забрів, втомився.
Однорідні присудки: забрів, втомився.
3� Прикметники та зв'язані з ними іменники.
Пухкими снами, зимовий бір, чорний звір, срібними рогами.
Снами (якими?) пухкими, бір (який?) зимовий, звір (який?) чорний, рогами (якими?) срібними.
Вправа 152
Спільнокореневі (споріднені) слова: сріблиться, сріблястий, срібло.
Визначили частини мови за питаннями: сріблиться (що робить?, дієслово), сріблястий (який?, прикметник), срібло (що?, іменник).
2� Підкреслили прикметники.
Сосновий ліс перебирає струни,
рокоче тиша на глухих басах.
Ліс (який?) сосновий, на басах (яких?) глухих.
Вправа 153 Синоніми
Сосновий ліс — бір, сосняк, соснина.
Дубовий ліс — діброва, дубняк.
2� У науковому стилі мовлення доцільно вживати сполучення прикметника з іменником, у художньому стилі мовлення краще використати іменники-синоніми.
3� Зі словосполученням склали речення.
Завтра ми підемо в сосновий ліс.
За селом виднівся дубовий ліс.
Вправа 154 Будова тексту:
|
Зачин |
Зи-мо-вий ліс по-то-нув у сні-го-вій ім-лі... У мо-ро-зя-но-му по-ві-трі па-ну-є дзвін-ка ти-ша. Во-на на-ві-ю-є мі-цний, не-ска-за-нно див-ний сон. |
|
Основна частина |
На га-ля-ви-ні в сні-гу со-лод-ко спи-ть зграй-ка те-те-ру-ків. Десь у су-хо-му ли-сті під ку-чу-гу-ро-ю за-снув мі-цним сном ко-лю-чий ї-жак. А під ку-щем, пря-мі-сінь-ко на сні-го-вій пе-ри-ні, ле-жить ста-рий бо-га-тир лось. |
|
Кінцівка |
Пі-ді-брав-ши під се-бе но-ги, він ні-би по-ри-нув у спо-га-ди. Дрі-ма-є сто-рож-ко. Йо-го ве-ли-че-зна го-ло-ва у-він-ча-на ко-ро-но-ю ро-зло-гих ро-гів. Ро-ги й спи-ну вкрив то-нень-кий шар сні-гу. Стру-сну-ти б о-цю лег-ку бі-лу ков-дру! Та для чо-го? |
2� Іменники та зв'язані з ними за змістом прикметники:
Ставимо питання до прикметників:
ліс (який?) зимовий; у імлі (якій?) сніговій; у повітрі (якому?) морозяному; тиша (яка?) дзвінка; сон (який?) міцний, дивний;
у листі (якому?) сухому; сном (яким?) міцним; їжак (який?) колючий; на перині (якій?) сніговій; богатир (який?) старий;
голова (яка?) величезна; рогів (яких?) розлогих; шар (який?) тоненький; ковдру (яку?) легку, білу.
3� У сухому листі, міцним сном, старий богатир, величезна голова, тоненький шар, легку білу ковдру.
Антоніми: у сухому листі – у мокрому листі; міцним сном – нетривким сном; старий богатир – молодий богатир; величезна голова – маленька голова; тоненький шар – товстенький шар; легку білу ковдру – важку чорну ковдру.
Вправа 155
По-ди-ві-ться: у дво-рі в чор-них ша-пках сні-гу-рі. Ще й чер-во-ні фар-ту-шки о-дя-гли со-бі пта-шки. Зна-чить, сніг і хо-ло-ди на-бли-жа-ю-ться сю-ди. Сні-гу-ра-ми че-рез те їх те-пер ви і зве-те.
2� Слова, які допомагають уявити снігурів: в (прийменник) чорних (яких?, прикметник) шапках (в чому?, іменник), червоні (які?, прикметник) фартушки (що?, іменник) одягли (що зробили?, дієслово).
� Іменники та зв'язані з ними за змістом прикметники (питання завжди ставимо від іменника до прикметника).
У шапках (яких?) чорних, фартушки (які?) червоні.
Вправа 156
Жарогруді снігурі.
Вправа 157
2� Жарогруді снігурі прилітають до нас із білим сніжком.
Зв'язок слів у реченні за питаннями:
(хто?) снігурі (що роблять?) прилітають;
снігурі (які?) жарогруді;
прилітають (куди?, до кого?) до нас;
прилітають (із чим?) із сніжком;
сніжком (яким?) білим.
Основа речення: снігурі прилітають.
Словосполучення: жарогруді снігурі; прилітають до нас; прилітають із сніжком; білим сніжком.
У реченні прикметники переважно бувають другорядними членами.
Вправа 158
Тема: розповідь про снігурів.
Головна думка: «а снігурі — такі калинові!».
Мета: захоплення красою природи.
|
Зачин |
Узимку, буває, захочеш мерзл[у] ягод[у] калинов[у] скуштувати. Простягнеш руку до засніжен[их] віт[], а добр[а] половин[а] гронок — фур — та й полетіла. |
|
Основна частина |
Насправді ж то снігурі. Отак примостяться між кетягами — одразу й не розгледиш їх. |
|
Кінцівка |
Калин[а] ж бо червон[а]-червон[а] така! А снігур[і] — такі калинов[і]! |
Ягоду (яку?) мерзлу, калинову; віт (яких?) засніжених; половина (яка?) добра; калина (яка?) червона-червона; снігурі (які?) калинові.
3� Позначили закінчення і основу прикметників та іменників, з якими вони пов’язані.
Калин[а] ж бо червон[а]-червон[а] така! А снігур[і] — такі калинов[і]!
Вправа 159
|
Художній стиль мовлення |
Гі-лля мо-ло-до-ї ви-шні ря-сно о-бни-за-ли сні-гу-рі, на-че то де-рев-це за-цві-ло взим-ку жа-ри-сти-ми кві-тка-ми. Ці-ка-вий Ва-силь-ко сту-пив під ви-шню — і я-скра-ві кві-ти, зма-хнув-ши жи-ви-ми кри-ла-ми, вмить зір-ва-ли-ся з гі-лля і по-ле-ті-ли. |
|
Науково-художній стиль мовлення |
Це не-ве-ли-кий спі-во-чий птах. Йо-го не-важ-ко по-ба-чи-ти взим-ку. Чер-во-на груд-ка, сі-ро-бла-ки-тна спин-ка і тем-ні кри-ла ду-же по-мі-тні на тлі бі-ло-го сні-гу. |
2� Снігурі порівнюються з червоними квітками. «Гілля рясно обнизали снігурі» — на гіллі сиділо багато снігурів, бо обнизати в переносному значенні означає суцільно покривати поверхню чого-небудь, тісно розміщуючись.
3� Підкреслили прикметники.
Це невеличкий співочий птах. Його неважко побачити взимку. Червона грудка, сіро-блакитна спинка і темні крила дуже помітні на тлі білого снігу.
Ставимо питання до прикметника: птах (який?) невеличкий співочий; грудка (яка?) червона; спинка (яка?) сіро-блакитна; крила (які?) темні, помітні; снігу (якого?) білого.