© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до робочого зошита
"Зошит з української мови 4 клас Захарійчук М."
Сторінка 22 Текст
Варіант 1
Непомітно закінчилося барвисте літо. Сонце було яскраве, але вже не гріло. На груші жовтіли кругленькі пахучі грушки й падали додолу. Молоді дерева в розсаднику, підросли, уквітчалися густим листям. Данило востаннє обходить розсадник. Він обмотує перевеслами із сіна наймолодші деревця, щоб не замерзли в люті морози, йому не хочеться іти з розсадника. Він тут звик — серед зеленого шуму дерев, тиші та ясного сонця.
Сумний ліс шумить, скидає під ноги жовте й 6aгряне листя.
Сторінка 23
Вправа 1 Усі слова є прикметниками чоловічого роду.
Б) соковитий, сумний, надійний
Визначаємо рід прикметника за родовим закінченням у початковій формі (називний відмінок однини): блакитний, соковитий, сумний, надійний, легкий – чоловічого роду; солодка, добра – жіночого роду; синє, смачне – середнього роду.
Вправа 2 Рядок з прикметниками-антонімами (словничок антонімів)
Б) На чорній землі білий хліб родить.
Сторінка 24
Вправа 3 Прикметники жіночого роду в орудному відмінку
В) далекою, довгою, літньою
Перевірка орудного відмінку за питанням якою?: великою, цікавою, сусідньою, щирою, вечірньою, милою, далекою, довгою, літньою.
Вправа 4 Прикметники в словосполученні вжито в переносному значенні
В) гостре слово, веселі бджоли
Вправа 5 Утворили прикметники в початковій формі (прикметник чоловічого роду в називному відмінку однини).
Осінь — осінній.
Зима — зимовий.
Визначаємо частини мови за питанням: (що?, іменник) осінь — (який?, прикметник) осінній; (що?, іменник) зима — (який?, прикметник) зимовий.
Вправа 6 Два сполучення іменника з прикметником у формі однини
Барвисте літо, сонце яскраве, густим листям, зеленого шуму, ясного сонця, сумний ліс, жовте листя, багряне листя.
Вправа 7 Утворили прикметники зі суфіксами –цьк, -ськ, -зьк-.
Чернівці — чернівецький.
Україна — український.
Вінниця — вінницький.
Вправа 8 Поставили прикметники в давальному відмінку.
Д. в. (якому?) осінньому.
Д. в. (якому?) сусідньому.
Сторінка 25
Варіант 2
Осіння пора! Вона заворожує своєю різнокольоровою красою. Але найгарніший осінній ліс. Усе навколо тішиться ніжним останнім теплом. Лагідне сонце більше світить, ніж гріє. Уже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадають золоті листочки. Вони кружляють у повільному таночку, тихо падають на землю. Під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. Вітерець грається листочками й розносить приємні осінні пахощі. Поважно хитаються високі зелені ялинки та стрункі сосни. Інколи свіжий подих вітру порушує цю розмову.
Сторінка 26
Вправа 1 Усі слова є прикметниками середнього роду.
Г) дороге, розумне, смачне
Визначаємо рід прикметника за родовим закінченням у початковій формі (називний відмінок однини): соковитий, блакитний – чоловічого роду; надійна – жіночого роду; ніжне, високе, маленьке, дороге, розумне, смачне – середнього роду.
Вправа 2 Усі прикметники є синонімами (словничок синонімів)
Б) гарний, вродливий, красивий
Вправа 3 Прикметники чоловічого роду у формі давального відмінка
В) давньому, ранньому, літньому
Перевірка давального відмінку за питанням якому?: великому, цікавому, сусідньому, щирому, милому, доброму, давньому, ранньому, літньому.
Сторінка 27
Вправа 4 Прикметники в словосполученні вжито в переносному значенні
Б) теплий погляд, швидка думка
Вправа 5 Утворили прикметники в початковій формі (прикметник чоловічого роду в називному відмінку однини).
Сніг — сніжний.
Яблуня – яблуневий.
Визначаємо частини мови за питанням: (що?, іменник) сніг — (який?, прикметник) сніжний; (що?, іменник) яблуня — (який?, прикметник) яблуневий.
Вправа 6 Два словосполучення іменника з прикметником у формі множини.
Кругленькі груші, пахучі груші, молоді дерева, наймолодші деревця, люті морози.
Вправа 7 Утворили прикметники зі суфіксами –цьк, -ськ, -зьк-.
Кавказ — кавказький.
Херсон — херсонський.
Черкаси — черкаський.
Вправа 8 Поставили прикметники в давальному відмінку.
Д. в. (якому?) осінньому.
Д. в. (якому?) сусідньому.
Сторінка 28
Підсумкова робота за перший семестр.
Варіант 1
Батько і син ішли лісом. Вузька протоптана стежка петляла поміж сонними деревами. Сніг лежав довкола, наче біла ковдра. Шматочки кори дерев, шишки, гілля прикрашали її. Батько йшов попереду. Син старався не відставати від батька. Коли батько зупинявся, Вадим робив те саме. Вони пильно вслухалися в лісову тишу. Із-за дерев долинав стукіт дятла. Чулося скрекотіння сойки, тоненький спів зяблика. Цікаво в зимовому лісі! То тільки на перший погляд здається, що ліс спить.
Сторінка 29
Вправа 1 Будова слова відповідає схемі префікс-корінь-суфікс-закінчення.
В) приморський, захмарний
Для визначення префікса підбираємо спільнокореневе слово: приморський (бо море), захмарний (бо хмара).
У слові приморський основа приморськ-, закінчення –ий (змінимо приморського, приморським), корінь –мор- (підберемо спільнокореневі море, моряк, морське), префікс при-, суфікс –ськ-.
У слові захмарний основа захмарн-, закінчення –ий (змінимо захмарного, захмарним), корінь –хмар- (підберемо спільнокореневі хмара, хмарка, хмаринка), префікс за-, суфікс –н-.
|
Корінь, закінчення |
Корінь, суфікс, закінчення |
Префікс, корінь, суфікс, закінчення |
|
дуб |
дубовий, гусак, гусениця |
приморський, захмарний |
Вправа 2 Усі іменники в орудному відмінку мають закінчення –ею.
В) тополя, межа, пісня
Орудний відмінок (ким?, чим?) Марією, душею, нивою, мрією, дорогою, сестрою, тополею, межею, піснею.
Іменники жіночого роду в початковій формі на –а, -я мають закінчення –ею, коли основа закінчується м’яким приголосним звуком, ж, ш, ч: тополею (бо звуковий розбір слова [т о п о л' а]), межею (бо [м е ж а]), піснею (бо [п´ і с н' а])
Вправа 3 Усі іменники вжито у формі однини.
В) білка, олень, риба
Перевірити число іменника допомагає особовий займенник: кущі (вони, мн.), вікна (вони, мн.), дівчина (вона, ж. р.), дороги (вони, мн.), стежка (вона, одн.), шишка (вона, одн.), білка (вона, одн.), олень (він, одн.), риба (вона, одн.)
Сторінка 30
Вправа 4 Усі прикметники чоловічого роду з основою на м'який приголосний звук.
Б) сусідній, синій
Звуковий розбір слова: учорашній [у ч о р а ш н' і й], добрий [д о б р и й], сусідній [с у с' і д н' і й], синій [с и н' і й], далекий [д а л е к и й], милий [м и л и й]
Вправа 5 Визначили частину мови, число, рід, відмінок.
(В) лісі (ім., одн., ч. р., М. в.)
В лісі (в чому?, іменник, однина, місцевий відмінок; він/мій ліс – чоловічий рід)
Вправа 6 Поставили іменник в орудному відмінку.
Цікавлюся (чим?) книжкою.
Милуюся (ким?) бабусею.
Перевірка орудного відмінка: книжкою (бо [к н и ж к а]), бабусею (бо [б а б у с' а])
Вправа 7 Визначили частину мови, початкову форму, число, рід.
Біла (прикм., білий, одн., ж. р.)
Біла (яка?, прикметник, однина, ж. р.; початкова форма прикметника — білий)
Вправа 8 Словосполучення іменника з прикметником у переносному значенні.
Сонними деревами.
Сторінка 31
Варіант 2
Усю ніч ішов холодний дощ. Потім почало світати. Край неба жеврів рожевим вогнем. Аж ось викотився пучок колючого світла. Він розлився горами, лісами й будівлями. Випливало іскристе коло – чисте та ясне! Застрибали землею його променисті голки. Побігли чистою росою. Зігріли землю.
Синє, глибоке небо розгорнуло своє безкрає поле На ньому не було ані плямочки, ані смужечки. Лише на другому кінці стояв блідий місяць. Він боязко блимав своїми темними плямами и дедалі більше бліднів.
Сторінка 32
Вправа 1 Будова слова відповідає схемі префікс-корінь-суфікс-закінчення.
В) підводний, проліски
Для визначення префікса підбираємо спільнокореневе слово: підводний (бо вода), проліски (бо ліс).
У слові підводний основа підводн-, закінчення –ий (змінимо підводного, підводним), корінь –вод- (підберемо спільнокореневі вода, водяний, водиця), префікс під-, суфікс –н-.
У слові проліски основа проліск-, закінчення –и (змінимо пролісків, пролісками), корінь –ліс- (підберемо спільнокореневі ліс, лісок, лісовий), префікс про-, суфікс –к-.
|
Корінь, закінчення |
Корінь, суфікс, закінчення |
Префікс, корінь, суфікс, закінчення |
|
гриб |
грибниця, яблуневий, яблуко |
підводний, проліски |
Вправа 2 Усі іменники в орудному відмінку мають закінчення –ою.
В) коса, книжка, рука
Орудний відмінок (ким?, чим?) грушею, нивою, сестрою, мрією, грозою, мамою, косою, книжкою, рукою.
Іменники жіночого роду в початковій формі на –а, -я мають закінчення –ою, коли основа закінчується твердим приголосним звуком: косою (бо [к о с а]), книжкою (бо [к н и ж к а]), рукою (бо [р у к а])
Вправа 3 Усі іменники вжито у формі однини.
В) сорока, білка, береза
Перевірити число іменника допомагає особовий займенник: дерева (вони, мн.), гриб (він, одн.), сироїжка (вона, ж. р.), їжаки (вони, мн.), ведмеді (вони, мн.), дуби (вони, мн.), сорока (вона, одн.), білка (вона, одн.), береза (вона, одн.)
Вправа 4 Усі прикметники чоловічого роду з основою на м'який приголосний звук вжито в родовому відмінку.
В) сусіднього, осіннього
Родовий відмінок прикметника (якого?) березового, дубового, доброго, щирого, сусіднього, осіннього.
Звуковий розбір слова: березового [б е р е з о в о г о], дубового [д у б о в о г о], доброго [д о б р о г о], щирого [ш ч и р о г о], сусіднього [с у с' і д н' о г о], осіннього [о с' і н': о г о]
Сторінка 33
Вправа 5 Визначили частину мови, число, рід, відмінок.
Землею (ім., одн., ж. р., Ор. в.)
Землею (чим?, іменник, однина, орудний відмінок; вона/моя земля – жіночий рід)
Вправа 6 Поставили іменник в орудному відмінку.
Біжу (чим?) стежкою.
Милуюся (ким?) подружкою.
Перевірка орудного відмінка: стежкою (бо [с т е ж к а]), подружкою (бо [п о д р у ж к а])
Вправа 7 Визначили частину мови, початкову форму, число, рід.
Блідий (прикм., блідий, одн., ч. р.)
Блідий (який?, прикметник, однина, ч. р.; початкова форма прикметника — блідий)
Вправа 8 Словосполучення іменника з прикметником у переносному значенні.
Колючого світла.
Сторінка 34
Підсумкова робота з розділу «Числівник»
Варіант 1
Що ти знаєш про сову? Сова – дивовижний птах: таємничий, красивий, незвичайний.
В Україні жива майже 13 видів совоподібних. Найбільша сова на території нашої країни – пугач – занесена до Червоної книги України.
Крила в усіх сов широкі, хвіст короткий, оперення пухнасте. Лапи вкриті пір'ям до самісіньких кігтів. Дзьоб короткий, гачкуватий. Сова – хижий птах. За одну вона з'їдає до 20 дрібних гризунів. У середині травня сова відкладає від З до 9 яєць. Висиджування триває в середньому 33 дні. Пташенята з'являються на світ безпомічними й сліпими, укриті білим пухом.
Сторінка 35
Вправа 1 Усі слова є числівниками.
Б) сімох, сім
Визначаємо частини мови за питанням: три (скільки?, числівник), третина (що?, іменник), сімох (скількох?, числівник), сім (скільки?, числівник), четвертак (що?, іменник), четверо (скільки?, числівник)
Вправа 2 Усі числа пишемо з м'яким знаком
В) 10, 13
Натуральні числа: 3 (три), 9 (дев’ять), 18 (вісімнадцять), 50 (п’ятдесят), 10 (десять), 13 (тринадцять).
Вправа 3 Усі числівники відповідають на питання котрий?
Б) чотирнадцятий, сьомий
Числівники: (котрий?) п’ятий, (скількох?) сімох, (котрий?) чотирнадцятий, (котрий?) сьомий, (скільки?) шістнадцять, (котрий?) дев’ятий.
Вправа 4 Є наголошений склад –над-
Б) 11, 14
Натуральні числа: 15 (п'ятна́дцять), 10 (де́сять), 11 (одина́дцять), 14 (чотирна́дцять), 19 (дев’ятна́дцять), 20 (два́дцять)
Вправа 5
Працювати до сьомого поту.
(Що робити?) працювати до (котрого?) сьомого (чого?) поту.
Вправа 6
Уроки закінчилися о тринадцятій годині.
Годині (котрій?) тринадцятій.
Вправа 7 Віднімання
Від десяти відняти дев’ять.
Від (скількох?) десяти відняти (скільки?) дев’ять.
Вправа 8
У мене день народження двадцятого серпня.
Серпня (котрого?) двадцятого.
Сторінка 36
Варіант 2
Лебеді — найбільші й найкрасивіші водоплавні птахи. Біле пір'я, довга шия, великі крила. Очі невеликі, темні. Дзьоб птаха забарвлений сірим або чорно-жовтим кольором. Цей птах може прожити до 50 років. Маса лебедя – від 10 до 15 кілограмів. Розмах крил — до 2 метрів. Він знаходить їжу переважно під водою. Дорослий птах з'їдає за день майже 4 кілограми їжі. Самка відкладає в гніздо до 8 яєць. Пташенята з'являються на світ укриті теплим пухом.
Лебеді тримаються однією парою до кінця життя. Вони бережуть і захищають своє гніздо.
Сторінка 37
Вправа 1 Усі слова є числівниками.
В) дев'ять, одинадцять
Визначаємо частини мови за питанням: двійка (що?, іменник), два (скільки?, числівник), п'ятий (котрий?, числівник), п’ятак (що?, іменник), дев’ять (скільки?, числівник), одинадцять (скільки?, числівник)
Вправа 2 Усі числа пишемо з м'яким знаком у кінці слова
В) 15,18
Натуральні числа: 14 (чотирнадцять), 8 (вісім), 10 (десять), 60 (шістдесят), 15 (п'ятнадцять), 18 (вісімнадцять)
Вправа 3 Усі числівники відповідають на питання котре?
В) дев'ятнадцяте, сьоме
Числівники: (котре?) шосте, (котрий?) перший, (котра?) дванадцята, (котрий?) другий, (котре?) дев’ятнадцяте, (котре?) сьоме.
Вправа 4 Є наголошений склад –над-
В) 11, 14
Натуральні числа: 19 (дев’ятна́дцять), 10 (де́сять), 13 (трина́дцять), 20 (два́дцять), 11 (одина́дцять), 14 (чотирна́дцять)
Вправа 5
Опинився між двох вогнів.
(Що зробив?) опинився між (скількох?) двох (чого?) вогнів.
Сторінка 38
Вправа 6
Я прокинувся о сьомій годині.
Годині (котрій?) сьомій.
Вправа 7
Від дванадцяти відняти десять.
Від (скількох?) дванадцяти відняти (скільки?) десять.
Вправа 8
У мене день народження п’ятого вересня.
Вересня (котрого?) п’ятого.