Відповіді Українська мова 4 клас Захарійчук Вправа 29 – 54 Частина 1 Нова програма 2021 року Ответы (ГДЗ до підручника)

Серія "Вчимось разом" до підручника

"Українська мова та читання 4 клас Захарійчук М."

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

Вправа 29

3� Чи виконав онук просьбу дідуся? Козаки вели запеклу боротьбу з татарами. Потяг прибув на вокзал.

^{Перевірка правопису слів з дзвінкими та глухими приголосними звуками: просьбу (бо просити), боротьбу (бо боротися), вокзал (за словником).}

Вправа 30

3� У котячих гострі кігті. Не забувайте підстригати нігті! Подув легкий вітерець. Я побачив немолодого чоловіка з борідкою.

^{Перевірка правопису слів з дзвінкими та глухими приголосними звуками: кігті (бо кіготь), нігті (бо ніготь), борідкою (бо борода).}

Вправа 31

2� Підкреслили слова, у яких уставлені букви відповідають вимовним звукам.

Якщо дружити зі стежкою, вона багато цікавого розповість. Тетяна вийшла на ґанок, а стежка неначе взяла її за руку й повела за собою.

Довкола картопля цвіте, соняхи в золоті. Зелений огірок виповз із грядки на стежку: «А що тут діється?» А гарбуз і гарбузиха з гарбузенятами поховалися під лапатим листям, щоб сонце не напекло.

^{У кінці складу або слова дзвінкі приголосні звуки вимовляються дзвінко: стеж-ко-ю, стеж-ка, ви-повз, гряд-ки, стеж-ку, гар-буз, щоб.}

3� Склали розповідь за малюнком про те, що росте на городі…

Вправа 32 Підкреслили слова, у яких уставлені букви відповідають вимовним звукам.

Через стежку снують мурашки. Бджоли летять по мед : на город, на леваду, у поле.

^{У кінці складу або слова дзвінкі приголосні звуки вимовляються дзвінко: стеж-ку, мед, го-род.}

^{Ненаголошений голосний звук [е] в корені слова: лева́да (за словником).}

2� Звуковий аналіз за зразком:

снують [с н у й у т']: [с] — приголосний, твердий, глухий; [н] — приголосний, твердий, дзвінкий; [у] — голосний; [й] — приголосний, м’який, дзвінкий; [у] — голосний; [т] — приголосний, м’який, глухий;

бджоли [б дж о л и]: [б] — приголосний, твердий, дзвінкий; [дж] — приголосний, твердий, дзвінкий; [о] — голосний; [л] — приголосний, твердий, дзвінкий; [и] — голосний.

Вправа 33, 34

2� Розкажіть, як ви готуєтеся до свята Дня захисника України...

Створили оголошення про свято за зразком запропонованого…

Вправа 35, 36

Однозначні та багатозначні слова.

Вправа 36

^{Са-мі на се-бе див-ля-ться лі-си, ро-згу-бле-ні од вла-сно-ї кра-си. Не-мов прой-шов не-зри-мий Ле-ві-тан то там тор-кнув-ся пен-зли-ком, то там. О-сі-нній ві-тер о-дгу-ляв, за-тих. Стої-ть бе-різ-ка — вся в і-скрах зо-ло-тих.}

3� До слів у прямому значенні, дібрали слова в переносному значенні.

Дивляться діти — дивляться ліси; розгублені дівчатка — розгублені ліси; братик затих — вітер затих; стоїть бабуся — стоїть бабуся.

4� Описали пору року, яку намалював Левітан на картині «Золота осінь», використовуючи слова та сполучення слів із вірша.

На картині зображений осінній ліс.

Стоять непорушними дерева, бо відгуляв і затих вітер. Зліва берізка в золотих іскрах. Художниця-осінь малює пензликом у лісі.

Ліс, дивлячись на себе, не може не розгубитися від власної краси.

Вправа 37

2� Що в цьому тексті не так? Антоніми змінили значення слів, від чого текст став сумним.

3� Замінили слова антонімами: малий – великий, поганий – гарний, твердою – м’якою, чорна – біла, великої – малої.

Це був великий і гарний садок із м’якою травою. У ньому виблискувала біла декоративна цибулька й ріс кущ малої фіолетової фіалки.

4� Замінили слова антонімами: тьмяна – яскрава, сумні – радісні, ввечері – вранці, холодне – гаряче, глухі – дзвінкі.

У тому саду жила яскрава коноплянка, яка дарувала всім радісні пісні. Як тільки вранці сходило гаряче сонце, на кожний листок, кожну квітку падали дзвінкі нотки пташиної пісні.

Вправа 38 Синонімічні ряди

Виблискувати — сяяти, світитися, спалахувати.

Дарувати — презентувати, обдаровувати.

Вправа 39 Фразеологізми

2� Василько, побачивши собаку, взяв ноги на плечі.

3� Склали речення з одним фразеологізмом.

Василько першим накивав п’ятами. Вечоріє, час брати ноги на плечі. Хлопці швидко змотали вудки. Пора дати драла. Переляканий хлопчик дав драпака.

Вправа 40

Пряме значення

Фразеологізми

дати хліба

відкрита кватирка

набити ґулю

дати перцю (покарати)

відкрита душа (щира людина)

набити руку (навчитися)

2� Склали два речення з фразеологізмами.

Наш новий сусід – відкрита душа. Коли набив руку, тоді швидко досягаєш гарних результатів. Гусак дав перцю горобцеві.

Вправа 41

2� Виписали речення з фразеологізмами.

Баляндраси точити — розповідати про щось незначне, несерйозне.

Дати відкоша — виявляти рішучу протидію.

Постояти за себе — не дати скривдити себе.

Вона трималася впевнено й могла будь-кому дати відкоша. Дівчата в Ліди за спиною баляндраси точили, але робили це тихцем. Її остерігалися зачіпати навіть хлопці, бо Ліда вміла постояти за себе.

Вправа 42

2� Виписали речення з фразеологізмами.

Намилити шию — вилаяти за яку-небудь провину, побити.

Як за кам’яною стіною — під чиїмось надійним захистом.

За нього вона могла кому завгодно намилити шию. Навіть наша вчителька якось пожартувала: «За нею Аркадій, як за кам'яною стіною».

Вправа 43

3� Склали два речення з фразеологізмами-синонімами.

Хлопчик навчився тримати язик за зубами. Біля дошки учень проковтнув язик.

Сьогодні пішоходів пробирають дрижаки. На хлопчика було боляче дивитися: зуб на зуб не попадав.

Хлопчаки правили теревені на лавочці. Незнайомець плів дурниці про події.

3� Склали два речення з фразеологізмами-антонімами.

Василько полюбляв байдики бити. Косарі працювали не покладаючи рук.

У ватазі завжди хтось грає першу скрипку. Деякі учні нашого класу пасуть задніх.

Вправа 44

Брати до серця — болісно сприймати, бити на сполох — попереджувати про небезпеку, вітер у голові — легковажний, утерти носа — довести свою перевагу над ким-небудь, зарубати на носі — надовго запам’ятати, пекти раків — червоніти.

Вправа 45

Ми з дідусем поспішаємо до пасіки. Він учив мене не бити байдики. Я стараюся не пасти задніх в роботі. Бджоли в гіллі липи так гудуть! Попереджують про небезпеку! У густому зіллі видніється джміль. У щілині дерева, дуже близько, — його домівка. Я зарубав на носі, як поводитися із цим красенем!

Зарубати на носі – надовго запам’ятати.

Вправа 46

Ані рудої миші — безлюдно; берегти як зіницю ока — старанно доглядати; блудити словами — говорити без потреби; дірка від бублика — немає нічого; з дорогою душею — із задоволенням; накивати п'ятами — утекти.

Вправа 47, 48 Будова слова

Спільнокореневі слова

Слова з однаковим коренем

Форми одного й того ж слова (відмінки іменників)

Берег, прибережний, берегова;

квітка, квітник, квітникар, заквітчати;

лікар, лікувати, лікарня, лікарський.

Вулик, вулкан, вулиця; гуси, гусениця, густий.

Вулиця, вулицею, на вулиці;

ліс, лісом, у лісі.

Вправа 49

2� Виписали з тексту спільнокореневі слова та позначили будову слова.

(), , ().

3� Виписали слова з префіксами без- та префіксами с-

Безкрайому, спитає.

Вправа 50

Спільнокореневі слова	Форми слова	Слова з однаковим коренем
Сад, садівник, садочок, садовий, садити, засаджує, садок.	Сад, саду, садові, садом.	Вода, водій, водити.

Вправа 51, 52

2� Змінили слова, щоб відбулося чергування приголосних звуків.

Я не в змозі; пишу тобі, друже; даю води папузі; стою на березі; маленькі ріжки; маленьке пташеня.

^{Змога — в змозі; друг — друже; папуга — папузі; берег — на березі; роги — ріжки; птах — пташеня.}

3� Склали три речення з утвореними словами.

Я в змозі подолати шлях до вершини. Друже, як у тебе справи? Папузі дали корм.

На березі розмістили шезлонги і парасолі. У кізочки виросли невеликі ріжки. Голодне пташеня виглядало із гнізда.

Вправа 53

2� Дібрали спільнокореневі слова так, щоб відбулося чергування приголосних та позначили корені.

На дорозі – дорога – доріжка; вуха – вушко – у вусі; на порозі – поріг – поріжок; мухи – мушка – на мусі; ноги – ніжка – на нозі.