© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до робочого зошита
"Застосовую знання. Українська мова та читання 4 клас Пономарьова К."
Сторінка 27
Вправа 1 Підкресли іменники жіночого роду в орудному відмінку однини.
|
суп з квасолею (ж. р., чим?, Ор. в.) |
поспішають до школи (ж. р., чого?, Р. в.) |
|
сир зі сметаною (ж. р., чим?, Ор. в.) |
написав ручкою (ж. р., чим?, Ор. в.) |
|
їли петрушку (ж. р., що?, Зн. в.) |
висить на стіні (ж. р., на чому?, М. в.) |
|
приправа до каші (ж. р., чого?, Р. в.) |
стояли під березою (ж. р., чим?, Ор. в.) |
Вправа 2 Орудний відмінок іменників жіночого роду в початковій формі на –а, -я.
Н. в. (що?) мрія, груша, втеча, хвиля, межа, школа, лінія, огорожа.
Ор. в. (чим?) мрією, грушею, втечею, хвилею, межею, школою, лінією, огорожею.
Перевіряємо орудний відмінок за кінцевим приголосним звуком основи початкової форми іменника: мрією (бо [м р' і й а]), грушею (бо [г р у ш а]), втечею (бо [в т е ч а]), хвилею (бо [х в и л' а]), межею (бо [м е ж а]), школою (бо [ш к о л а]), лінією (бо [л' і н' і й а]), огорожею (бо [о г о р о ж а]).
Вправа 3 У словосполученнях вставили закінчення орудного відмінку іменників жіночого роду в початковій формі на –а, -я.
італійською мовою задумався над задачею
смачною їжею цікавитися історією
солодкою динею насолоджуватися тишею
Перевіряємо орудний відмінок за кінцевим приголосним звуком основи початкової форми іменника: мовою (бо [м о в а]), їжею (бо [й і ж а]), динею (бо [д и н' а]), задачею (бо [з а д а ч а]), історією (бо [і с т о р і й а]), тишею (бо [т и ш а]).
Вправа 4 Склали три речення зі словами (вежа, стрічка, полуниця) у формі орудного відмінка однини.
Париж відомий Ейфелевою вежею. Плаття прикрасили жовтою стрічкою. Усім смакувало морозиво з полуницею.
Перевіряємо орудний відмінок за кінцевим приголосним звуком основи початкової форми іменника: вежею (бо [в е ж а]), стрічкою (бо [с т р' і ч к а]), полуницею (бо [п о л у н и ц' а])
Сторінка 28
Вправа 1 Орудний відмінок іменників чоловічого роду з нульовим закінченням в початковій формі.
Звуковий розбір іменника в початковій формі (називному відмінку однини): кінь [к‛ і н'], дощ [д о ш ч], край [к р а й], дуб [д у б], день [д е н'], чай [ч а й], плащ [п л а ш ч], стовп [с т о в п], коровай [к о р о в а й], транспорт [т р а н с п о р т], гай [г а й], клен [к л е н]
|
Закінчення -ом |
Закінчення -ем |
Закінчення -єм |
|
дубом стовпом транспортом кленом |
конем дощем днем плащем |
краєм чаєм короваєм гаєм |
Вправа 2
Журавлі у небі летіли ключем. Сьогодні ми вчилися користуватися компасом. Іванко порізав ножем ковбасу. Головні члени речення підкресли олівцем. Під трухлявим пнем було кубло їжака. На палубі стояв капітан з біноклем у руках.
Перевіряємо орудний відмінок за кінцевим приголосним звуком основи початкової форми іменника: ключем (бо [к л' у ч]), компасом (бо [к о м п а с]), ножем (бо [н' і ж]), олівцем (бо [о л' і в е ц']), пнем (бо [п е н']), біноклем (бо [б’ і н о к л'])
Вправа 3 Склали три речення зі словами (диван, дощ, чай) у формі орудного відмінка однини.
М’яч лежав під диваном. Діти спішать додому під проливним дощем. Пригощу подругу запашним чаєм. Свій м’ячик діти знайшли під диваном. Друзі бігли під літнім дощем. Запахло чаєм з м’ятою.
Перевіряємо орудний відмінок за кінцевим приголосним звуком основи початкової форми іменника: диваном (бо [д и в а н]), дощем (бо [д о ш ч]), чаєм (бо [ч а й])
Сторінка 29
Вправа 1 Орудний відмінок іменників жіночого роду з нульовим закінченням в початковій формі.
Н. в. одн.: вогкість, кров, медаль, хоробрість, постіль, матір, гусінь, совість.
Перевіряємо орудний відмінок за кінцевими приголосними звуками основи початкової форми іменника: [в о х к’ і с т'], [к р о в], [м е д а л'], [х о р о б р' і с т'], [п о с т' і л'], [м а т' і р], [г у с' і н'], [с о в’ і с т']
Ор. в. одн.: вогкістю, кров’ю, медаллю, хоробрістю, постіллю, гусінню, совістю.
Вправа 2
Після дощу запахло свіжістю. Ми задоволені подорожжю. Під тінню сосни було прохолодно. Луки вкрилися зеленню. Мама з любов’ю турбується про дітей. Україна славиться багатою рослинністю.
Перевіряємо орудний відмінок за кінцевими приголосними звуками основи початкової форми іменника: свіжістю (бо [с в’ і ж’ і с т']), подорожжю (бо [п о д о р о ж]), тінню (подовжений приголосний звук, бо [т' і н']), зеленню (бо [з е л е н']), любов’ю (апостроф, бо [л' у б о в]), рослинністю (бо [р о с л и н' і с т'])
Вправа 3
Пізньою осінню зустрівся з риссю
славився щедрістю завісили тюллю
залиті повінню з божою милістю
Перевіряємо орудний відмінок за кінцевими приголосними звуками основи початкової форми іменника: осінню (бо [о с' і н'], щедрістю (бо [ш ч е д р' і с т']), повінню (бо [п о в’ і н']), риссю (бо [р и с'], тюллю (бо [т' у л'], милістю (бо [м и л' і с т'])
Вправа 4 Ребус
|
сік ль |
гора дість |
|
сіль |
гордість |
Зі хлібом і сіллю зустрічають гостей в Україні. З гордістю згадуємо про козаків.
Сторінка 30
Вправа 1 Родовий відмінок іменників у множині.
Н. в. однини (хто? що?): ніч, диня, квітка, радість, хмара, тінь, сестра.
Р. в. множини (кого? чого?): ночей, динь, квіток, радостей, хмар, тіней, сестер.
Іменники в початковій формі з нульовим закінченням у родовому відмінку множини мають ненульове закінчення: ноч[ей] (бо ніч[]), радост[ей] (бо радіст[]).
Іменники в початковій формі з ненульовим закінченням у родовому відмінку множини мають нульове закінчення: динь[] (бо дин[я]), квіток[] (бо квітк[а]), хмар[] (бо хмар[а]), сестер[] (бо сестр[а]).
Вправа 2
Учні взялися за обкопування яблунь, груш, слив.
У гаю росло багато сосен, ялин, беріз.
Ми дістали з валіз і сумок багато речей.
Іменники в початковій формі з нульовим закінченням у родовому відмінку множини мають ненульове закінчення: реч[ей] (бо річ[])
Іменники в початковій формі з ненульовим закінченням у родовому відмінку множини мають нульове закінчення: яблунь[] (бо яблун[я]), груш[] (бо груш[а]), слив[] (бо слив[а]), сосен[] (бо сосн[а]), ялин[] (бо ялин[а]), беріз[] (бо берез[а]), валіз[] (бо валіз[а]), сумок[] (бо сумк[а])
Вправа 3 Місцевий відмінок іменників у множині.
Автомобілі мчать по вулицях міста.
Дощ тарабанить по дахах будинків.
Після дзвінка учні розійшлися по класах.
По морях ходять кораблі.
У місцевому відмінку множини закінчення –ах, -ях.
Вправа 4 Словосполучення числівника та іменника в родовому відмінку.
сто гривень шість вишень п’ять троянд
Іменники в початковій формі з ненульовим закінченням у родовому відмінку множини мають нульове закінчення: гривень[] (бо гривн[я]), вишень[] (бо вишн[я]), троянд[] (бо троянд[а])
Сторінка 31
Вправа 1 Підкреслили іменник, який стоїть у зазначеному відмінку.
Н. в. — селом, у садку, яблуня, за хатою
Р. в. — ромашкою, на полі, росу, пшениці
Д. в. — у картоплі, городом, грядці, з буряка
Зн. в. — лісом, на дереві, березу, з дуба
Ор. в. — за озером, берега, у воді, риби
М. в. — на подвір'ї, школи, за клумбою, квітку
Кл. в. — сонця, з вітром, хмаркою, дощику
селом (чим?, Ор. в.), у садку (у чому?, М. в.), яблуня (що?, Н. в.), за хатою (чим?, Ор. в.)
ромашкою (чим?, Ор. в.), на полі (на чому?, М. в.), росу (що?, Зн. в.), пшениці (чого?, Р. в.)
у картоплі (у чому?, М. в.), городом (чим?, Ор. в.), грядці (чому?, Д. в.), з буряка (чого?, Р. в.)
лісом (чим?, Ор. в.), на дереві (на чому?, М. в.), березу (що?, Зн. в.), з дуба (чого?, Р. в.)
за озером (чим?, Ор. в.), берега (чого?, Р. в.), у воді (у чому?, М. в.), риби (кого?, Р. в.)
на подвір’ї (на чому?, М. в.), школи (чого?, Р. в.), за клумбою (чим?, Ор. в.), квітку (що?, Зн. в.)
сонця (чого?, Р. в.), з вітром (чим?, Ор. в.), хмаркою (чим?, Ор. в.), дощику (агов, Кл. в.)
Вправа 2 За поданим розбором іменника, як частини мови, визначили словосполучення з таким іменником.
Слово відповідає на питання кого?, початкова форма (хто?) товариш, іменник, істота, загальна назва, чоловічий рід, множина, знахідний відмінок.
маю (кого?) товариша (Р. в., одн.)
прийшов до (кого?) товаришів (Р. в., мн.)
√ поважаю (кого?) товаришів (Зн. в., мн.)
Вправа 3 Склали два речення, підкресли іменники, позначили відмінок.
Туристи (Н. в.)люблять відпочивати на березі (М. в.) моря (Р. в.). По стежці (М. в.) туристи (Н. в.) піднімаються на вершину (Зн. в.) гори (Р. в.).
Визначаємо відмінок іменника за питаннями: туристи (хто?, підмет, Н. в.), на березі (на чому?, М. в.), моря (чого?, Р. в.), по стежці (по чому?, М. в.), туристи (хто?, підмет, Н. в.), на вершину (на що?, з прийменником, Зн. в.), гори (чого?, Р. в.)
Сторінка 32
Вправа 1 Підкреслили прикметники.
Автомобілі займають особливе місце в житті людини. Вони бувають різні за призначенням: легкові, вантажні, автобуси, спортивні. Автомобілі мають заводську марку і порядковий номер моделі. Окремі автомобілі носять ім'я власника заводу. Це «Форд», «Рено», «Опель». Цікаве походження у відомої назви машини «Мерседес». Вона походить від імені улюбленої дочки багатого чоловіка, який підтримав винахідника цієї машини.
Визначаємо прикметник за питаннями: (яке?) особливе, (які?) різні, (які?) легкові, (які?) вантажні, (які?) спортивні, (яку?) заводську, (який?) порядковий, (які?) окремі, (яке?) цікаве, (якої?) відомої, (якої?) улюбленої, (якого?) багатого
Вправа 2 У словосполученнях поставили прикметники в однині та визначили рід прикметника.
Множина: довгі вуха, куці хвости, короткі лапи, прижмурені очі, гострі зуби, круглі голови, довгі носи, полохливі серця, теплі шуби.
Поставимо іменники в однину і визначимо рід іменника за допомогою особових займенників: вухо (воно/моє, с. р.), хвіст (він/мій, ч. р.), лапа (вона/моя, ж. р.), око (воно/моє, с. р.), зуб (він/мій, ч. р.), голова (вона/моя, ж. р.), ніс (він/мій, ч. р.), серце (воно/моє, с. р.), шуба (вона/моя, ж. р.).
Прикметник узгоджується у роді, відмінку й числі з пов’язаним іменником: довге вухо, куций хвіст, коротка лапа, прижмурене око, гострий зуб, кругла голова, довгий ніс, полохливе серце, тепла шуба.
|
Однина |
Множина |
||
|
Чоловічий рід -ий, -ій |
Жіночий рід -а, -я |
Середній рід -е, -є |
довгі, куці, короткі, прижмурені, гострі, круглі, довгі, полохливі, теплі |
|
куций гострий довгий |
коротка кругла тепла |
довге прижмурене полохливе |
|
Вправа 3 Утворили словосполучення прикметників з іменниками, познач рід і число прикметників.
Дитяча (ж. р., одн.) карусель, швидкий (ч. р., одн.) поїзд, велике (с. р., одн.) колесо.
В однині рід прикметника в називному відмінку можна визначити за родовим закінченням: дитяча (на –а, ж. р., одн.), швидкий (на –ий, ч. р., одн.), велике (на –е, с. р., одн.)
Сторінка 33
Вправа 1 Поставили питання до прикметників.
Води (якої?) холодної; на полі (якому?) футбольному; дідусеві (якому?) сивому; планшета (якого?) нового; з вигуками (якими?) веселими; у подорожі (якій?) цікавій
Вправа 2 Записали прикметники у вказаному в дужках відмінку.
синя — (Ор. в., якою?) синьою;
літній — (Р. в, якого?) літнього;
вчорашнє — (Д. в., якому?) вчорашньому;
мужня — (Зн. в., яку?) мужню;
веселі — (М. в., у якому?) у веселому.
Вправа 3 Уставили пропущені закінчення прикметників.
Біля глибок[ого] озера на схилі крут[ого] яру шумлять товстелезн[і] крислат[і] горіхи. На деревах рясно плодів. Тому сюди восени часто навідуються дик[і] кабани — поласувати смачн[ими] горіхами. Стрибають по гілках хазяйновит[і] білочки. Вони збирають багат[ий] урожай на довг[у] зиму запасають. І люди також приходять.
Прикметник узгоджується у роді, відмінку й числі з пов’язаним іменником: біля глибок[ого] (якого?, Р. в.) озера (чого?, Р. в., одн.); на схилі крут[ого] (якого?, Р. в.) яру (чого?, Р. в., одн.); товстелезн[і] (які?, Н. в.) крислат[і] (які?, Н. в.) горіхи (що?, підмет, Н. в., мн.); дик[і] (які?, Н. в.) кабани (хто?, підмет, Н. в., мн.); смачн[ими] (якими?, Ор. в.) горіхами (чим?, Ор. в., мн.); хазяйновит[і] (які?, Н. в.) білочки (хто?, підмет, Н. в., мн.); багат[ий] (який?, Зн. в.) урожай (що?, другорядний член речення, Зн. в., одн.), на довг[у] (яку?, Зн. в.) зиму (на що?, Зн. в., одн.)
Сторінка 34
Вправа 1 Підкресли прикметники, вжиті у початковій формі (прикметник чоловічого роду в називному відмінку однини).
Ох, який він круторогий та м'який! Це гірський баран — не простий. У нього вовна густюща, волос дуже тонкий. З його вовни рукавички плести добре, шкарпетки, фуфайки. Різний одяг можна зіткати, навіть валянки зваляти. І все буде дуже тепле.
Прикметники пов’язані з підметами: (хто?) він (який?) круторогий, м’який; (хто?) баран (який?) гірський, простий; (що?) вовна (яка?) густюща; (що?) волос (який?) тонкий; (що?) одяг (який?) різний; (що?) все (яке?) тепле.
Вправа 2 Підкреслили прикметники.
Вечірня зірка, молодого місяця, у темному небі, яскравим блиском, зоряної ночі, в зимову пору, морозного вечора, лапаті сніжинки.
Визначаємо частини мови за питаннями: вечірня (яка?, прикм.) зірка (що?, ім.), молодого (якого?, прикм.) місяця (чого?, ім.), у темному (якому?, прикм.), небі (чому?, ім.), яскравим (яким?, прикм.) блиском (чим?, ім.), зоряної (якої?, прикм.) ночі (чого?, ім..), в зимову (яку?, прикм.) пору (що?, ім.), морозного (якого?, прикм.) вечора (чого?, ім.), лапаті (які?, прикм.) сніжинки (що?, ім.).
Поставили прикметники у початкову форму (який?): вечірній, молодий, темний, яскравий, зоряний, зимовий, морозний, лапатий.
Вправа 3 Підкреслили прикметники в початковій формі.
У тренажерний зал зайшов молодий інструктор.
Сірий котик заліз у синій рюкзак.
Задоволений Петрик тримав у руці великий шматок пирога.
Тенісний м'ячик закотився під журнальний столик.
Прикметник узгоджується у роді, відмінку й числі з пов’язаним іменником.
У тренажерний (Зн. в.) зал (що?, з прийменником, Зн. в.) зайшов молодий (Н. в.) інструктор (хто?, підмет, Н. в.). Основа речення: (хто?) інструктор (що зробив?) зайшов.
Сірий (Н. в.) котик (хто?, підмет, Н. в.) заліз у синій (Зн. в.) рюкзак (у що?, Зн. в.). Основа речення: (хто?) котик (що зробив?) заліз.
Задоволений (Н. в.) Петрик (хто?, підмет, Н. в.) тримав у руці великий (Зн. в.) шматок (що?, другорядний член речення, Зн. в.) пирога. Основа речення: (хто?) Петрик (що робив?) тримав.
Тенісний (Н. в.) м'ячик (хто?, підмет, Н. в.) закотився під журнальний (Зн. в.) столик (під що?, Зн. в.). Основа речення: (що?) м’ячик (що зробив?) закотився.
Вправа 4 Склали два речення, вживаючи прикметники у початковій формі, підкреслили їх.
Льодовий слон подобався малій Оксанці. А старшому Василькові сподобався крижаний заєць.
Прикметник узгоджується у роді, відмінку й числі з пов’язаним іменником.
Льодовий (Н. в.) слон (хто?, підмет, Н. в.) подобався малій (Д. в.) Оксанці (кому?, Д. в.). Основа речення: (що?) слон (що зробив?) подобався.
А старшому (Д. в.) Василькові (кому?, Д. в.) сподобався крижаний (Н. в.) заєць (хто?, підмет, Н. в.).
Сторінка 35
Вправа 1 Прикметники жіночого роду в давальному і місцевому відмінках:
|
Н. в. яка? Закінчення –а, -я |
Д. в. (якій?) Закінчення -ій |
М. в. (на якій?) Закінчення –ій |
|
біла синя красива |
білій синій красивій |
на білій на синій на красивій |
Вправа 2
По нов[ій] асфальтован[ій] дорозі мчав автомобіль.
Діти допомогли стареньк[ій] стурбован[ій] бабусі перейти вулицю.
На кучеряв[ій] вербі, молод[ій] липі і висок[ій] сосні сиділи сірі ворони.
Пасажири привітно усміхнулись чемн[ій], уважн[ій] і добр[ій] дівчинці.
Прикметник узгоджується у роді, відмінку й числі з пов’язаним іменником: по нов[ій] (по якій?, М. в.) дорозі (по чому?, М. в.); асфальтован[ій] (по якій?, М. в.) дорозі (по чому?, М. в.); стареньк[ій] (якій?, Д. в.) бабусі (кому?, Д. в.); стурбован[ій] (якій?, Д. в.) бабусі (кому?, Д. в.); на кучеряв[ій] (на якій?, М. в.) вербі (на чому?, М. в.); на молод[ій] (на якій?, М. в.) липі (на чому?, М. в.); на висок[ій] (на якій?, М. в.) сосні (на чому?, М. в.); чемн[ій] (якій?, Д. в.) дівчинці (кому?, Д. в.); уважн[ій] (якій?, Д. в.) дівчинці (кому?, Д. в.); добр[ій] (якій?, Д. в.) дівчинці (кому?, Д. в.)
Вправа 3
на білій скатертині подарував дорогій матусі
у старій сумці повірив хитрій лисиці
по просторій кімнаті розповів меншій сестрі
У давальному і місцевому відмінку однини прикметники жіночого роду мають закінчення –ій:
на білій скатертині (на якій?, М. в.) скатертині (вона/моя скатертина, ж. р., на чому?, М. в.);
у старій (у якій?, М. в.) сумці (вона/моя сумка, ж. р., у чому?, М. в.)
по просторій (по якій?, М. в.) кімнаті (вона/моя кімната, ж. р., по чому?, М. в.)
дорогій (якій?, Д. в.) матусі (вона/моя матуся, ж. р., кому?, Д. в.)
хитрій (якій?, Д. в.) лисиці (вона/моя лисиця, ж. р., кому?, Д. в.)
меншій (якій?, Д. в.) сестрі (вона/моя сестра, ж. р., кому?, Д. в.)
Вправа 4 Ребуси
|
БЕРЕЗА ОВА |
велосипед на |
|
березова |
велосипедна |
Ми зустрілися на березовій алеї. Не заважай на велосипедній доріжці.
Сторінка 36
Вправа 1 Позначили префікси і суфікси прикметників:
|
прекрасний небесне дитяча |
наймудріша щорічні шкільне |
розумний підводне смішні |
Вправа 2 Ступені порівняння прикметників
чиста — найчистіша сильна — найсильніша
біле — біліша свіжі — найсвіжіша
рідна — найрідніша спритний — найспритніший
Вправа 3 Позначили суфікси у прикметниках:
сміх дитини — дитячий сміх;
краса осені — красива осінь;
гра в комп'ютері — комп’ютерна гра;
похід туристів — туристичний похід;
канікули взимку — зимові канікули;
допомогти вчасно — вчасна допомога.
Вправа 4 Дібрали прикметники, позначили префікси і суфікси.
Резиновий, червоний, великий, весловий, синя, гірська, швидка, бурхлива, небезпечна, непереможні.
Сторінка 37
Вправа 1 Суфікси –ськ-, -цьк-, -зьк-:
сільський, запорізький, чумацький.
Вправа 2 Утворили прикметники від іменників.
Україна — український, Київ — київський, Франція — французький, Париж — паризький, Чехія — чеський, Прага — празький.
Вправа 3
парк в Умані — уманський парк;
замок у Львові — львівський замок;
заводи в Запоріжжі — запорізькі заводи;
ярмарок у Сорочинцях — Сорочинський ярмарок;
фонтани у Вінниці — вінницькі фонтани.
Вправа 4
Козак — козацький. Село — сільський.
Козацький човен називали чайкою. Біля садиби сільський краєвид прикрашали мальви.
Сторінка 38
Вправа 1 Підкреслили прикметники, позначили рід і число.
Велика (ж. р., одн.) кругла (ж. р., одн.) квітка соняшника нагадує своєрідний (ч. р., одн.) кошик. Жовте (с. р., одн.) суцвіття її складається з тисячі маленьких (мн.) квіточок. Плідні (мн.) квітки розташовані всередині, а попід краєм кошика кошика — безплідні (мн.). Вони утворюють жовте (с. р., одн.), сонцесяйне (с. р., одн.) обрамлення. А щільне (с. р., одн.) кільце із зелених (мн.) листків тугим (ч. р., одн.) обручем стягує цей кошик.
Вправа 2 Позначили закінчення в прикметниках.
Молодші (Н. в.) школярі з радісним (Ор. в.) виглядом вибігли на шкільне (Зн. в.) подвір'я. Петрик з молодшим (Ор. в.) братиком захопилися комп'ютерною (Ор. в.) грою. Наталочка хотіла бути схожою (Ор. в.) на старшу (Зн. в.) сестру. У спортивному (М. в.) магазині тато купив старшому (Д. в.) синові дорожній (Зн. в.) велосипед, а маленькій (Д. в.) донечці — дитячий (Зн. в.) триколісний (Зн. в.).
Молодші (які?, Н. в.) школярі (хто?, Н. в.) з радісним (яким?, Ор. в.) виглядом (чим?, Ор. в.) вибігли на шкільне (яке?, Зн. в.) подвір'я (що?, з прийменником, Зн. в.). Петрик з молодшим (яким?, Ор. в.) братиком (ким?, Ор. в.) захопилися комп'ютерною (якою?, Ор. в.) грою (чим?, Ор. в.). Наталочка хотіла бути схожою (якою?, Ор. в.) на старшу (яку?, Зн. в.) сестру (кого?, Зн. в.). У спортивному (у якому?, М. в.) магазині (у чому?, М. в.) тато купив старшому (якому?, Д. в.) синові (кому?, Д. в.) дорожній (який?, Зн. в.) велосипед (що?, другорядний член речення, Зн. в.), а маленькій (якій?, Д. в.) донечці (кому?, Д. в.) — дитячий (який?, Зн. в.) триколісний (який?, Зн. в.).
Вправа 3 Підкреслили закінчення прикметників:
цікава гра — (нема якої?, Р.) цікавої гри;
спортивне змагання — (якому?, Д.) спортивному змаганню;
новий смартфон — (яким?, Ор.) новим смартфоном;
мотузковий парк — (побачити який?, Зн.) мотузковий парк;
бігова доріжка — (на чому?) на біговій доріжці.
Сторінка 39
Вправа 1 Підкреслили прикметник у зазначеному відмінку
Н. — (якого?, Р. в.) радісного, (яка?, Н. в.) спритна, (якої?, Р. в.) чудової, (яким?, Ор. в.) чесним.
Р. — (яке?, Н. в.) приємне, (яку?, Зн. в.) захопливу, (якого?, Р. в.) цікавого, (яку?, Зн. в.) смішну.
Д. — (у якому?, М. в.) у новому, (якій?, Д. в.) чарівній, (якою?, Ор. в.) чемною, (яке?, Н. в.) таємниче.
Зн. — (яку?, Зн. в.) загадкову, (якому?, Д. в.) гарному, (у якій?, М. в.) у казковій, (яка?, Н. в.) кмітлива.
Ор. — (якого?, Р. в.) телефонного, (якому?, Д. в.) контактному, (якою?, Ор. в.) комп'ютерною.
М. — (на якій?, М. в.) на книжковій, (якого?, Р. в.) біля шкільного, (якого?, Р. в.) до нового.
Вправа 2
на новому (на якому?, М. в.) електросамокаті (на чому?, Д. в., ч. р., одн.)
√ новим (яким?, Ор. в.) електросамокатом (чим?, Ор. в., ч. р., одн.)
нового (якого?, Р. в.) електросамоката (чого?, Р. в., ч. р., одн.)
Вправа 3 Склали два речення з прикметниками, підкреслили прикметники, позначили відмінок.
На шкільному (М. в.) майданчику молодші (Н. в.) учні зліпили великого (Зн. в.) сніговика. Молодші (Н. в.) школярі спускалися зі снігової (Р. в.) гірки.
На шкільному (на якому?, М. в.) майданчику (на чому?, М. в.) молодші (які?, Н. в.) учні (хто?, підмет, Н. в.) зліпили великого (якого?, Зн. в.) сніговика (що?, другорядний член речення, Зн. в.). Молодші (які?, Н. в.) школярі (хто?, Н. в.) спускалися зі снігової (якої?, Р. в.) гірки (чого?, Р. в.).