© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до робочого зошита
"Застосовую знання. Українська мова та читання 4 клас Пономарьова К."
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Сторінка 61
Вправа 1
Від іменників утворили прислівники: ранок — уранці, вранці, рано; вечір — увечері, ввечері, по-вечірньому, вечірньо, звечора, надвечір; літо — влітку, улітку, літньо, по-літньому; зима — узимку, взимку, зимно, по-зимовому; осінь — восени, осінньо, по-осінньому; весна — навесні, весняно, по-весняному; коло — навколо, довкола; день — щодень, переддень, денно, щоденно, поденно; тиждень — щотижня, щотижнево.
Позначили префікси і суфікси прислівників:
, 
, 
, 
, 
, 
, 
, 
.
У слові уранці основа уранці, корінь ран- (підберемо спільнокореневі слова рань, зранку, вранці, ранній, раненько, ранувато, ранесенько, ранок, ранкувати), префікс у-, суфікси –ц-,–і.
У слові увечері основа увечері, корінь вечер- (підберемо спільнокореневі з чергуванням голосного звуку вечеряти, вечір, вечірній, ввечері, вечеря), префікс у-, суфікс –і.
У слові влітку основа влітку, корінь –літ- (підберемо спільнокореневі літо, літечко, літній, літувати), префікс в-, суфікси –к-, –у.
У слові взимку основа взимку, корінь –зим- (підберемо спільнокореневі зима, зимонька, зимній, зимувати, зимовик, зимовий), префікс в-, суфікси –к-, –у.
У слові навесні основа навесні, корінь –вес- (підберемо спільнокореневі слова весна, весняний, веснянки, весноньки, весінній), префікс на-, суфікси –н-,–і.
У слові навколо основа навколо, корінь –кол- (підберемо спільнокореневі коло, коловий, довкола), префікс нав-, суфікс –о.
У слові удень основа удень, корінь –день (підберемо спільнокореневі день, деньок, денний, вдень), префікс у-.
У слові щотижня основа щотижня, корінь -тиж- (підберемо спільнокореневі тижневий, тиждень, щотижневий), префікс що-, суфікси –н-,–я.
Вправа 2 Загадки
Префікс слова 
, корінь слова 
, суфікс слова 
.
Префікс слова 
, корінь слова 
, суфікс 
.
Утворили прислівники: 
, 
.
У прикметнику вдумливий основа вдумлив-, закінчення –ий (змінимо вдумливим, вдумливої), корінь -дум- (підберемо спільнокореневі думка, думати, думаючий, задумливий), префікс в-, суфікс прикметника –лив.
У слові вечеря основа вечер-, закінчення –я (змінимо вечері, вечерею), корінь -вечер- (підберемо спільнокореневі з чергуванням голосного звуку вечірній, вечір, вечеряти, вечоріти, щовечора).
У слові вночі основа вночі, корінь -ноч- (підберемо спільнокореневі з чергуванням голосного звуку ніч, ночувати, уночі, зночі, нічний, нічник, ніченька), префікс в-, суфікс -і.
У слові подвір’я основа подвір-, закінчення –я (змінимо подвір’ї, подвір’ям), корінь -двір- (підберемо спільнокореневі з чергуванням голосного звуку двір, надворі, двірник, двірничка, дворовий), префікс по-.
У слові передній основа передн-, закінчення –ій (змінимо передня, передньому), корінь -перед- (підберемо спільнокореневі перед, напереді, спереду, попереду, передувати), суфікс –н-.
У слові внизу основа внизу, корінь -низ- (підберемо спільнокореневі низ, низина, низинний, унизу), префікс в-, суфікс -у.
У слові ввечері основа ввечері, корінь -вечер- (підберемо спільнокореневі з чергуванням голосного звуку вечеряти, вечір, вечірній, увечері, вечеря), префікс в-, суфікс –і.
У слові попереду основа попереду, корінь -перед- (підберемо спільнокореневі перед, напереді, спереду, передній, передувати), префікс по-, суфікс –у-.
Вправа 3 Замінили фразеологізми близькими за значенням прислівниками:
Знаю, як свої п'ять пальців — знаю добре, дуже добре.
Шукати по гарячих слідах — шукати швидко, терміново, дуже швидко;
Дав, як кіт наплакав — дав мало, трохи, скупо.
Надворі, хоч в око стрельни — надворі темно, дуже темно.
Працює, як сонна муха — працює повільно, поволі, ліниво.
Не бачити, як своїх вух — не бачити ніколи.
Вправа 4
У моїй кімнаті просторо і чисто. Посередині стоїть прямокутний журнальний столик. Зліва знаходиться зручний диван. Справа стоять високі шафи. Угорі над диваном висить велика картина. Прямо можна побачити дві менші картини. Щороку гарно цвіте рослина у вазоні. Чудово пахне букет на столі. Мені завжди затишно удома.
Просторо (як?), чисто (як?), посередині (де?), зліва (де?), справа (де?), угорі (де?), прямо (де?), щороку (коли?), гарно (як?), чудово (як?), затишно (як?), удома (де?)
Сторінка 62
Вправа 1 Речення
|
На пеньок сіла сойка. |
Розповідне неокличне речення |
|
У дзьобі вона тримала жолудя. |
Розповідне неокличне речення |
|
Я тихенько сховався за дерево. |
Розповідне неокличне речення |
|
Що вона робитиме? |
Питальне неокличне речення |
|
Сойка огляділась і давай ховати жолудь під коріння. |
Розповідне неокличне речення |
|
Та це ж вона на зиму собі запаси робить! |
Розповідне окличне речення |
Вправа 2
|
Речення |
За метою висловлювання |
За інтонацією |
|
На березі якого моря стоїть Одеса? |
Питальне |
неокличне |
|
Добре навчайтеся, діти! |
Спонукальне |
окличне |
|
Ми каталися на катері по Дніпру. |
Розповідне |
неокличне |
|
Від екскурсії ви отримаєте море задоволення! |
Розповідне |
окличне |
Вправа 3
|
Мій брат став чемпіоном змагань! |
Розповідне окличне речення |
|
Що роблять діти? |
Питальне неокличне речення |
|
Не катайтеся біля дороги! |
Спонукальне окличне речення |
Сторінка 63
Вправа 1
√ У тексті нема розповідного речення.
|
Чи знаєш ти, що чужою зубною щіткою користуватися не можна? |
Питальне неокличне речення |
|
Май свою зубну щітку і тримай її в чистоті. |
Спонукальне неокличне речення |
|
Перед тим, як чистити зуби, щітку помий теплою водою. |
Спонукальне неокличне речення |
|
Після чищення — потри милом і постав у склянку головкою вверх. |
Спонукальне неокличне речення |
Вправа 2
|
Діти подорожували різними країнами. |
Розповідне неокличне речення |
|
Діти подорожували різними країнами? |
Питальне неокличне речення |
|
Діти, подорожуйте різними країнами. |
Спонукальне неокличне речення |
|
Різними країнами подорожували діти! |
Розповідне окличне речення |
|
Різними країнами подорожували діти?! |
Питальне окличне речення |
|
Діти, подорожуйте різними країнами! |
Спонукальне окличне речення |
Вправа 3 Підкреслили звертання.
|
Куди, хлопчику, мандруєш? |
Питальне неокличне речення |
|
Бабусю, чим я можу вам допомогти? |
Питальне неокличне речення |
|
Доброго ранку, сусіди! |
Розповідне окличне речення |
|
Учись бути ввічливим, синку. |
Спонукальне неокличне речення |
|
Діти, читайте книжки, щоб бути розумними. |
Спонукальне неокличне речення |
|
Що ти нам, весно, принесла? |
Питальне неокличне речення |
Вправа 4
|
Що роблять відвідувачі? |
Питальне неокличне речення |
|
Де знаходяться відвідувачі? |
Питальне неокличне речення |
|
Відвідувачі, не торкайтесь експонатів! |
Спонукальне окличне речення |
|
Шановні відвідувачі, не підгодовуйте наших рибок. |
Спонукальне неокличне речення |
Сторінка 64
Вправа 1 Позначили головні члени речення (підмет і присудок)
По металевому даху нашого будинку тарабанили великі краплі дощу.
(Що?) краплі (що робили?) тарабанили. Основа речення: краплі тарабанили.
М'яко котяться легкі хвилі безмежного синього моря.
(Що?) хвилі (що роблять?) котяться. Основа речення: котяться хвилі.
У нашому класі хлопці з повагою ставляться до дівчат.
(Хто?) хлопці (що роблять?) ставляться. Основа речення: хлопці ставляться.
Данилко з великим бажанням ходить до школи.
(Хто?) Данилко (що робить?) ходить. Основа речення: Данилко ходить.
Після свистка судді на полі розпочалася футбольна гра.
(Що?) гра (що зробила?) розпочалася. Основа речення: розпочалася гра.
Вправа 2 Позначили речення, що відповідає певній будові.
|
Веселі струмки бігли до великої річки. (що?) струмки <——————————> (що робили?) бігли струмки (які?) веселі бігли (куди? до чого?) до річки ——> річки (якої) великої. |
|
Сонячні промені прогріли замерзлу землю. (що?) промені <——————————> (що зробили?) прогріли промені (які?) сонячні прогріли (що?) землю ——> землю (яку?) змерзлу. |
|
√ Маленькі курчата щипали зелену травичку.
(хто?) курчата <——————————> (що робили?) щипали курчата (які?) маленькі щипали (що?) травичку ——> травичку (яку?) зелену. |
Вправа 3 Склали речення за схемою речення
|
… … = … _ . Читаємо схему: розповідне неокличне речення зі п’яти слів (другорядного члена, другорядного члена, присудка, другорядного члена, підмета) Ранньою весною розцвітають тендітні проліски. (Що?) проліски (що роблять?) розцвітають. Основа речення: розцвітають проліски. |
|
… _ = … … . Читаємо схему: розповідне неокличне речення зі п’яти слів (другорядного члена, підмета, присудка, другорядного члена, другорядного члена) Навесні дерева розпускають зелене листя. (Що?) дерева (що роблять?) розпускають. Основа речення: дерева розпускають. |
Вправа 4 Поширили речення другорядними членами речення.
|
Діти приїхали. Минулого року на літніх канікулах діти залюбки приїхали на ферму страусів. |
|
Плавають лебеді. На міському озері вільно плавають великі білосніжні лебеді. |
Сторінка 65
Вправа 1
На шкільному подвір'ї діти влаштували флешмоб.
Встановили зв'язок слів у реченні за питаннями:
(хто?) діти (що зробили?) влаштували;
влаштували (що?) флешмоб;
влаштували (де?) на подвір’ї;
подвір’ї (якому?) шкільному.
Вправа 2 Підкреслили граматичну основу речення.
Після екскурсії задоволені школярі підготували колаж про свої враження.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) школярі (що зробили?) підготували; школярі (які?) задоволені; підготували (що?) колаж; колаж (про що?) про враження; враження (чиї?) свої; підготували (коли?) після екскурсії.
Основа речення: школярі підготували.
Словосполучення: школярі задоволені; підготували колаж; колаж про враження; враження свої; підготували після екскурсії.
Виписали словосполучення, ставлячи питання від головного слова до залежного: школярі (які?) задоволені; підготували (що?) колаж; колаж (про що?) про враження; враження (чиї?) свої; підготували (коли?) після екскурсії.
Вправа 3
Старший хлопчик врятував маленького їжачка.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) хлопчик (що зробив?) врятував; хлопчик (який?) старший; врятував (кого?) їжачка; їжачка (якого?) маленького.
Схема будови речення:
(хто?) хлопчик <———> (що зробив?) врятував
(який?) старший (кого?) їжачка —> (якого?) малого
Вправа 4
Дружна сім’я їде на велосипедах по лісовій стежці.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) сім’я (що робить?) їде; сім’я (яка?) дружна; їде (на чому?) на велосипедах; їде (де?, по чому?) по стежці; стежці (якій?) лісовій.
Основа речення: сім’я їде.
Словосполучення: сім’я дружна, їде на велосипедах; їде по стежці; стежці лісовій.
Словосполучення, ставлячи питання від головного слова до залежного: сім’я (яка?) дружна; їде (на ?) на велосипедах; їде (де?) по стежці; стежці (якій?) лісовій.
Сторінка 66
Вправа 1 Підкреслили однорідні члени речення.
|
У неділю ми з Марійкою прокинулися пізно. Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) ми (що зробили?) прокинулися; прокинулися (коли?) у неділю; ми (з ким?) з Марійкою; прокинулися (коли?) пізно. |
|
У нашій кімнаті було незвично ясно. Зв'язок слів у простому реченні за питаннями: було (що робило?), було (де?) у кімнаті; кімнаті (чиїй?) нашій; було (як?) ясно; ясно (як?) незвично. |
|
Ми схопилися з ліжок і кинулися до вікна. Зв'язок слів у реченні за питанням: (хто?) ми (що зробили?) схопилися, кинулися; схопилися (з чого?) ліжок; кинулися (куди? до чого?) до вікна. Однорідні присудки: схопилися, кинулися. |
Вправа 2 Підкреслили однорідні члени речення.
У спекотний день виникає бажання скупатися, поплавати в прохолодній воді.
Бажання (що зробити?) скупатися, поплавати.
Але при цьому слід пам'ятати і дотримуватися правил поведінки на воді.
Слід (що робити?) пам’ятати, дотримуватися.
Перше купання варто починати в теплу, сонячну погоду, коли вода вже достатньо прогрілася.
Погоду (яку?) теплу, сонячну.
Купатися рекомендується лише в спеціальних, безпечних місцях.
Місцях (яких?) спеціальних, безпечних.
Вправа 3 Замінили слова однорідними членами.
З'явилися молоді листочки на дубах, березах, кленах.
З’явилися (на чому?) на дубах, березах, кленах.
На стадіоні діти займалися футболом, бігом, стрибками.
Займалися (чим?) футболом, бігом, стрибками.
Вправа 4 Склали речення з однорідними членами, підкреслили їх.
Мама і тато прийшли в магазин.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) мама, тато (що зробили?) прийшли; прийшли (куди?) в магазин. Однорідні підмети: мама, тато.
Вони купили червону сукню і сині шорти.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) вони (що зробили?) купили; купили (що?) сукню, шорти; сукню (яку?) червону; шорти (які?) сині. Однорідні другорядні члени речення: сукню, шорти.
Сторінка 67
Вправа 1
На літні канікули школярі поїдуть (куди?) у Карпати, на море, в село.
Діти на морі (що робили?) купалися і засмагали.
Вправа 2
|
Весняне сонце хоч і яскраво світило, але гріло ще не так, як улітку. |
Перед протиставним сполучником але завжди пишемо кому. |
|
Вівця дає людині не тільки м'ясо для їжі, а й вовну для одягу. |
Перед протиставним сполучником а завжди пишемо кому. |
|
На день народження друзі подарували Наталі червоні, жовті, блакитні, зелені й фіолетові кульки. |
Перелічувані однорідні члени поєднані комою і неповторювальним сполучником й. |
Вправа 3 Склали речення за поданими схемами.
|
_ = … , … і … . Читаємо схему: розповідне неокличне речення зі п’яти самостійних частин мови, що виражаються підметом, присудком, трьома однорідними членами речення, які перелічуються). Діти відпочивали цікаво, змістовно і весело. Учні пишуть каліграфічно, грамотно і вдумливо. |
|
_ = … , але … . Читаємо схему: розповідне неокличне речення з чотирьох самостійних частин мови, що виражаються підметом, присудком, двома однорідними членами речення, які протиставляються). Квітки були яскравими, але дрібними. Школярі писали повільно, але грамотно. |
Вправа 4 Підкреслили однорідні члени.
Крокуси, нарциси, тюльпани, проліски.
Навесні барвисто зацвіли проліски, нарциси, тюльпани, крокуси.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) проліски, нарциси, тюльпани, крокуси (що зробили?) зацвіли; зацвіли (коли?) навесні; зацвіли (як?) барвисто. Однорідні підмети: проліски, нарциси, тюльпани, крокуси.
Сторінка 68
Вправа 1 Звертання
— Іване Андрійовичу, що ви мені порадите?
— Раджу вам, Маріє Василівно, більше часу проводити на свіжому повітрі.
— Щиро дякую за пораду, лікарю.
Звертання виділяємо комами, використовуємо кличний відмінок іменників.
Вправа 2 Підкреслили головні члени речення.
|
Дерева прокинулися від зимового сну. (Що?) дерева (що зробили?) прокинулися. Основа речення: дерева прокинулися. |
|
Розпустила сережки береза. (Що?) береза (що зробила?) розпустила. Основа речення: розпустила береза. |
|
Понадували бруньки дуб і граб. (Що?) дуб, граб (що зробили?) понадували. Однорідні підмети. Основа речення: понадували дуб, граб. |
|
Заплакали живицею сосна і ялина. (Що?) сосна, ялина (що зробили?) заплакали. Однорідні підмети. Основа речення: заплакали сосна, ялина. |
|
Викинув зелені китиці кучерявий клен. (Що?) клен (що зробив?) викинув. Основа речення: викинув клен. |
|
А на узліссі зацвіла дика груша. (Що?) груша (що зробила?) зацвіла. Основа речення: зацвіла груша. |
Виписали словосполучення з питаннями: клен (який?) кучерявий; викинув (що?) китиці; китиці (які?) зелені.
Викинув зелені китиці кучерявий клен.
Схема будови речення:
(що?) клен <————————————————> (що зробив?) викинув
клен (який?) кучерявий; викинув (що?) китиці ——> китиці (які?) зелені.
Вправа 3 Підкреслили однорідні члени речення.
Оленка, Василько і Софійка вечеряють у знаменитій піцерії.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) Оленка, Василько, Софійка (що роблять?) вечеряють; вечеряють (де?) у піцерії; піцерії (якій?) знаменитій.
Однорідні підмети: Оленка, Василько, Софійка.
Діти їстимуть смачну піцу і ванільне морозиво та питимуть яблучний сік.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) діти (що робитимуть?) їстимуть, питимуть; їстимуть (що?) піцу, морозиво; піцу (яку?) смачну; морозиво (яке?) ванільне; питимуть (що?) сік; сік (який?) яблучний.
Однорідні присудки: їстимуть, питимуть. Однорідні другорядні члени речення: піцу, морозиво.
Сторінка 69
Вправа 1 Пронумерували абзаци, щоб вийшов текст.
Тема: розповідь про порятунок шпака.
Головна думка: «так Василько і шпачок стали друзями» (заклик охороняти птахів).
|
1) Зачин |
Одного разу на березі річки в кущах Василько спіймав шпачка. Дідусь дозволив узяти пташеня, бо воно було ще мале і могло загинути. |
|
2) Основна частина |
Минув тиждень. Шпак навчився трохи літати і все більше звикав до хлопчика. Варто було Василькові грюкнути лопатою, як відразу чувся радісний, пронизливий крик птаха. Він наче знав, ш;о зараз вони знов підуть під паркан копати смачних хробаків. |
|
3) Кінцівка |
Так Василько і шпачок стали справжніми друзями. |
Вправа 2
Тема: розповідь про лелек.
Головна думка: лелеки – перелітні птахи (заклик пізнавати таємниці природи).
|
Зачин |
відсутній |
|
Основна частина |
Незабаром у гнізді з'явилися пташенята. Вони жадібно розкривали дзьоби й просили їсти. Батьки по черзі літали на болото і приносили дітям їжу. Молоді лелеки швидко виросли й навчилися літати. |
|
Кінцівка |
А восени лелеча сім'я полетіла у вирій. |
Вправа 3 Оповідання «Покинуте кошеня» Василь Сухомлинський…
Тема: розповідь про порятунок кошеняти.
Головна думка: «ніби дякувало дітям за притулок» (заклик допомагати домашнім тваринам).
|
Зачин |
Надворі падав дрібний дощ. Діти поспішали додому. |
|
Основна частина |
Мокре знесилене кошеня муркотіло і просило про допомогу. Діти принесли його додому. Завзято доглядали за маленькою тваринкою. |
|
Кінцівка |
Кошеня зігрілось і солодко замуркотіло. Ніби дякувало дітям за притулок. |
Написали, чи доводилося тобі допомагати тваринам…
Сторінка 70
Вправа 1 Прислів’я про вовка
Заголовок: «Вовки», «Дика тварина», «Про вовків».
|
Зачин |
Вовк — дика тварина. |
|
Основна частина |
Живуть вовки в лісі або в степу. Вони полюють на зайців, диких кіз і дріб, них тварин. |
|
Кінцівка |
Дорослий сильний вовк може подужати і велику тварину: оленя, коня, корову. |
Тема: розповідь про вовка.
Головна думка: «Вовк – дика тварина» (попередження остерігатися вовків).
Вправа 2
Заголовок: «Перша марка».
|
Зачин |
П'ять років Роуленд Хілл сперечався з поштовою адміністрацією. |
|
Основна частина |
Він доводив, що платити за доставку листа має той, хто його надсилає. Про те, що за лист заплачено, мала свідчити марка. |
|
Кінцівка |
Нарешті 6 травня 1840 року на лондонському поштамті з'явилися перші марки з портретом королеви Вікторії. |
Тема: розповісти, як, коли і де з'явилася перша поштова марка.
Вправа 3
Тема: міркування про міграцію ластівок.
Головна думка: летять туди, де корму вдосталь.
Заголовок: «Ластівки – перелітні птахи».
|
Твердження |
Ластівки живляться комахами. |
|
Доведення |
Але на зиму ті ховаються. От і виходить, що взимку в нашому краї ці птахи не знайдуть для себе корму. |
|
Висновок |
Тому вони летять туди, де його вдосталь. |
Мета: пояснити, чому ластівки летять у теплі краї.