© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова та читання 4 клас Большакова І., Хворостяний І. (частина 2)"
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Сторінка 63
Вправа 1
Фізичні дії: писати, іти.
Процес мислення: думати.
Почуття: любити, сумувати.
Спілкування: говорити.
Сприймання чогось органами чуття: нюхати, червоніти.
Дієслово — самостійна частина мови, яка означає дію чи стан предмета.
1� Утворили словосполучення дієслів з іменниками:
писати твір, іти до школи, думати про мрію, любити ближніх, сумувати за другом, говорити з подругою, нюхати квітку, червоніти від сорому.
Вправа 2 Дієслова-антоніми.
|
Бачу |
Чую |
Нюхаю |
Смакую |
Доторкаюся |
|
Темніє — світліє, чорніє — біліє |
мовчить — кричить |
духмяніє — смердить |
гірчить — солодить |
пече — холодить. |
Про сприйняття інформації органами чуття…
Склали речення зі «зайвим» словом.
Кошеня голосно нявчить.
Вправа 3 Визначили частини мови.
Біг (іменник), бігти (дієслово), стрибок (іменник), стрибати (дієслово), спів (іменник), співати (дієслово).
Частини мови визначаємо за питанням: біг (що? іменник), бігти (що робити? дієслово), стрибок (що? іменник), стрибати (що робити? дієслово), спів (що? іменник), співати (що робити? дієслово).
Вправа 4 Дописали споріднені дієслова, позначили корінь:
— 
, 
— 
, 
— 
, 
— 
, 
— 
, 
— 
, 
— 
.
Сторінка 64
Редагую. Замінили виділені слова дієсловами, підкреслили головні члени речення.
На перерві сміються Соломійка і Марічка.
(Хто?) Соломійка, Марічка (що роблять?) сміються. Однорідні підмети: Соломійка, Марійка.
Назар і Тарас червоніють від сорому.
(Хто?) Назар, Тарас (що роблять?) червоніють. Однорідні підмети: Назар, Тарас.
На дереві зеленіє листя.
(Що?) листя (що робить?) зеленіє.
У небі біліє місяць.
(Що?) місяць (що робить?) біліє.
Вправа 5
|
Опис ранку за допомогою іменників. |
Опис ранку за допомогою дієслів. |
|
Ранок. Сонце. Небо. Радість. Обрій. Чай. Пиріг. Сніданок. Турбота. |
Прокидається. Сходить. Світлішає. Сяє. Видніється. Кипить. Смакує. Завершується. Зігріває. |
1� Написали текст про ранок, поєднуючи за змістом іменники й дієслова, позначили головні члени речення.
Прокидається ранок.
Сходить сонце. Світлішає небо. Сяє радість. Видніється обрій.
Кипить чай. Смакує пиріг. Завершується сніданок.
Зігріває турбота.
У реченнях дієслова зазвичай виступають присудками.
Вправа 6 З улюбленої книжки виписали чотири речення, обвели дієслова.
А на тому місці зробилася нора. У норі хтось важко посапував і сердито бурмотів. Підземельник недобачав, тому й сонця він не любив.
Зробилася (що зробила?), посапував (що робив?), бурмотів (що робив?), недобачав (що робив?), любив (що робив?).
Вправа 1 Неозначена форма дієслова
Підписали малюнки дієсловами: малювала, малює, буде малювати.
Не вибрали дієслово в неозначеній формі: малювати. Таке дієслово не вказує ні на час, ні на кількість виконавців дії, ні на особу.
Сторінка 65
Вправа 2 Записали дієслова в початковій формі, позначили основу: принести, частувати, заздрити, сумувати, попросити.
Приніс (що зробив?) — принести (що зробити?), частували (що робили?) — частувати (що робити?), заздритиме (що робитиме?) — заздрити (що робити?), сумує (що робить?) — сумувати (що робити?), попросимо (що зробимо?) — попросити (що зробити?).
Неозначена форма — це початкова форма дієслова.
У неозначеній формі дієслово є незмінною формою, тому становить основу слова.
Вправа 3 Дієслова розібрали за будовою:
, 
, 
, 
, 
, 
Щоб знайти корінь дієслова в неозначеній формі, спочатку треба відкинути суфікс –ти- (-ть-)-. Перед суфіксами -ти- (-ть-) можуть бути суфікси -і-, -и-, -а-, -я-, -ува-, -юва-, -ка-, -ну-.
|
префікс |
корінь |
суфікс |
|
|
біл |
і, ти |
|
|
говор |
и, ти |
|
|
чит |
а, ти |
|
роз |
мов |
ля, ти |
|
|
пис |
а, ти |
|
|
мал |
юва, ти |
У дієслові неозначеної форми біліти основа біліти, корінь біл- (підберемо спільнокореневі білий, біленький, побілений, білуватий), суфікс –і-, -ти-.
У дієслові неозначеної форми говорити основа говорити, корінь гов- (підберемо спільнокореневі говір, говірка, говорений, говорив), суфікс –и-, -ти-.
У дієслові неозначеної форми читати основа читати, корінь чит- (підберемо спільнокореневі читач, читець, читачка, читка), суфікс –а-, -ти-.
У дієслові неозначеної форми розмовляти основа розмовляти, корінь мов- (підберемо спільнокореневі мова, розмова, мовити, мовний), префікс роз-, суфікс –ля-, -ти-.
У дієслові неозначеної форми писати основа писати, корінь пис- (підберемо спільнокореневі писар, писав, писемний, письмовий), суфікс –а-, -ти-.
У дієслові неозначеної форми малювати основа малювати, корінь мал- (підберемо спільнокореневі малюнок, мальований), суфікс –юва-, -ти-.
Вправа 4 Виписали з улюбленої книжки десять дієслів за абеткою, ставлячи їх у початкову форму, розібрали слова за будовою:
, 
, 
, 
, 
, 
, 
, 
, 
, 
.
Щоб знайти корінь дієслова в неозначеній формі, спочатку треба відкинути суфікс –ти- (-ть-)-., при наявності ще суфікси –ся(-сь). Перед суфіксами -ти- (-ть-) можуть бути суфікси -і-, -и-, -а-, -я-, -ува-, -юва-, -ка-, -ну-.
|
префікс |
корінь |
суфікс |
постфікс |
|
ви |
леж |
ува, ти |
|
|
во |
рух |
ну, ти |
|
|
по |
нюх |
а, ти |
|
|
по |
сап |
ува, ти |
|
|
по |
хит |
а, ти |
|
|
при |
слух |
а, ти |
ся |
|
с |
ход |
и, ти |
|
|
с |
каз |
а, ти |
|
|
недо |
бач |
а, ти |
|
|
|
люб |
и, ти |
|
У дієслові неозначеної форми вилежувати основа вилежувати, корінь -леж- (підберемо спільнокореневі лежати, лежак, лежачий, полежати), префікс ви-, суфікси –ува-, -ти.
У слові ворухнути основа ворухнути, корінь -рух- (підберемо спільнокореневі рух, рухати, порух), префікс во-, суфікси –ну-, -ти.
У слові понюхати основа понюхати, корінь -нюх- (підберемо спільнокореневі нюх, нюхати, принюхатися), префікс по-, суфікси –а-, -ти.
У слові посапувати основа посапувати, корінь -сап- (підберемо спільнокореневі сап, засапаний), префікс по-, суфікси –ува-, -ти.
У слові похитати основа похитати, корінь -хит- (підберемо спільнокореневі хитати, розхитаний, хитаючи), префікс по-, суфікси –а-, -ти.
У слові прислухатися основа прислухатися, корінь -слух- (підберемо спільнокореневі слух, слухати, слуховий), префікс при-, суфікси –а-, -ти-, -ся.
У слові сходити основа сходити, корінь -ход- (підберемо спільнокореневі хода, ходаки, сходжений, ходив), префікс с-, суфікси –и-, -ти-.
У сказати вилежувати основа сказати, корінь -каз- (підберемо спільнокореневі казати, сказав, розказаний), префікс с-, суфікси –а-, -ти.
У слові недобачати основа недобачати, корінь -бач- (підберемо спільнокореневі бачити, небачений, побачив), префікс недо-, суфікси –а-, -ти-.
У слові любити основа любити, корінь люб- (підберемо спільнокореневі любов, люблячий, любив), суфікси –и-, -ти-.
Сторінка 66
Вправа 5 Уривок з повісті «Одиниця з обманом» Всеволода Нестайка (частина 1)
Тема і головна думка уривку… План…
1� Напевно, у житті кожного бували випадки, коли хтось щось просив, а йому відмовили. Спочатку зазвичай відчуваєш смуток. Проте не завжди відмова означає погане ставлення.
2� Я дізнався, що Ярик хотів попробувати жувальну гумку. Жуйка була настільки цінною, бо на той час її не продавали у магазині.
Слова, які описують почуття головного персонажа: «Ярик заздрив потай», «як хотілося Ярикові попробувати жувачки».
Із-за жуйки зараз така ситуація не могла би трапитися, бо тепер її можна купити в магазині.
Сторінка 67
1� Почуття хлопчика змінилося: «Ярик завмер від недоброго передчуття».
Сторінка 68
Текст для мене.
Текст для тексту.
В оповіданні описана проблема заздрості. Це погане почуття. Його слід переборювати у собі…
Узбецька народна казка «Золотий кавун»…
Текст для світу.
Написали, як в інших країнах святкують початок навчального року…
Вправа 6 Поставили виділені дієслова в початкову форму, позначили суфікс -ти-:
, частувати, заздрити, уявляти, прийти, бігати, приїхати, закліпати, купити, дарувати, почастувати.
Приносив (що робив?) — приносити (що робити?), частував (що робив?) — частувати (що робити?), заздрив (що робив?) — заздрити (що робити?), уявляв (що робив?) — уявляти (що робити?), прийде (що зробить?) — прийти (що зробити?), бігайте (що робіть?) — бігати (що робити?), приїхала (що зробила?) — приїхати (що зробити?), закліпала (що зробила?) — закліпати (що зробити?), купила (що зробила?) — купити (що зробити?), дарують (що роблять?) — дарувати (що робити?), почастуєш (що зробиш?) — почастувати (що зробити?)
Пишу для себе.
1) Написали, чи буває, що я комусь заздрю…
2) Написали, що робити, коли мені відмовили…
Вправа 1
(Що робити?) малювати, будувати.
(Що зробити?) намалювати, побудувати.
Спільне між групами слів: неозначена форма дієслова.
Відмінне: питання, префікси у дієсловах другої групи.
1� З кожним дієсловом склали словосполучення.
Малювати пейзаж, намалювати картину, будувати міста, побудувати будинок.
Малювати (що робити?) пейзаж, намалювати (що зробити?) картину, будувати (що робити?) міста, побудувати (що зробити?) будинок.
Вправа 2
Дієслова, які позначають незавершену дію (що робити?), позначили суфікси -ти:
, сипати, лити, нести, писати, читати.
Дієслова, які позначають завершену дію (що зробити?), позначили префікси при-, на- та суфікс –ти.:
, насипати, налити, принести, написати, прочитати.
Розібрали дієслова однієї пари за будовою: 
— 
.
|
префікс |
корінь |
суфікс |
|
при |
вез |
ти |
|
на |
сип |
а, ти |
|
на |
ли |
ти |
|
при |
нес |
ти |
|
на |
пис |
а, ти |
|
про |
чит |
а, ти |
У слові привезти основа привезти, корінь -вез- (підберемо спільнокореневі з чергуванням голосного звуку везуть, віз, візник), префікс при-, суфікс –ти.
У слові насипати основа насипати, корінь -сип- (підберемо спільнокореневі сипнув, сипучий, насип), префікс на-, суфікси –а-, –ти.
У слові налити основа налити, корінь -ли- (підберемо спільнокореневі лив, полив), префікс на-, суфікс –ти.
У слові принести основа принести, корінь -нес- (підберемо спільнокореневі з чергуванням голосного звуку несла, приніс, носити), префікс при-, суфікс –ти.
У слові написати основа написати, корінь -пис- (підберемо спільнокореневі писав, писар, письмо), префікс на-, суфікси –а-, –ти.
У слові прочитати основа прочитати, корінь -чит- (підберемо спільнокореневі читач, читець, читав), префікс про-, суфікси –а-, –ти.
Вправа 3 Дібрали дієслова на позначення завершеної дії.
(Що робити?) Вчити, бігти, йти, мити, чистити, готувати, пекти, смажити.
(Що зробив?) вивчив, прибіг, прийшов, помив, почистив, приготував, спік, засмажив.
Сторінка 71
Вправа 4 Уривок з повісті «Одиниця з обманом» Всеволода Нестайка (частина 2)
1� Прочитавши твір, я відчуваю радість від того, що Ярик виявися незлопам’ятним, добрим і щедрим.
2� Слова, значення яких можна уточнити: дзуськи (в переносному значенні годі), ріг достатку (фразеологізм), спід (дно чого-небудь), роззявив (широко відкрив), витріщився (широко відкрив очі), кумедно (забавно, смішно), хрипкий (супроводжується хрипінням), завирувало (в переносному значенні рухатися натовпом), загаласувало (здійняти крик), затнувся (перервав дію), осторонь (збоку), насупивши брови (виражати незадоволення), щем (тут: відчуття збудження).
3� Десять дієслів на позначення відчуттів персонажів:
витріщився (що зробив? завершена дія);
закричали (що зробили? завершена дія);
заверещало (що зробило? завершена дія);
загаласувало (що робило? завершена дія);
кліпнув (що зробив? завершена дія);
почервонів (що зробив? завершена дія);
жували (що робили? незавершена дія);
сміялися (що робили? незавершена дія);
сповнювалося (що робило? незавершена дія);
відчув (що зробив? завершена дія);
подумав (що зробив? завершена дія);
обійдеться (що зробить? незавершена дія);
затнувся (що зробив? завершена дія);
побачив (що зробив? завершена дія);
обернувся (що зробив? завершена дія);
не попробував (що зробив? завершена дія);
не хотілося (що робило? незавершена дія);
обійдеться (що зробить? завершена дія).
До та після.
На мою думку, до подій, описаних у тексті, Ярик міг зробитися злопам’ятним, ще більше заздрити іншим.
На мою думку, після описаних подій Дитруха зрозуміє, що чинив неправильно. Він стане таким же щедрим, як Ярик.
Переказую творчо.
1) Якщо головною героїнею історії є дівчинка, тоді її дієслова минулого часу будуть жіночого роду.
Пишу для себе. Як би я вчинив на місці Ярика?
На мою думку, варто слідувати прикладу Ярика.
Важливо бути щедрим, перестати заздрити, не бути злопам’ятним, старатися пробачити образи. Гарна поведінка – завжди гідна для наслідування. Після доброї справи можна відчути, що здо́рово давати радість іншим…
Відоме прислів’я каже: «Стався до інших так, як хочеш, щоб ставилися до тебе». Щоб з тобою поводилися добре, то треба поводитися з іншими так само. Своєю гарною поведінкою Ярик показав приклад Ігорю і його компанії.
Завдання на вибір.
1) Виділені дієслова в початковій формі за абеткою: брати, жувати, закричати, залишити, згадати, зустріти, кліпнути, побачити, подумати, покласти, почервоніти, стояти, частувати, шелестіти.
Брати (що робити?), жувати (що робити?), закричати (що зробити?), залишити (що зробити?), згадати (що зробити?), зустріти (що зробити?), кліпнути (що зробити?), побачити (що зробити?), подумати (що зробити?), покласти (що зробити?), почервоніти (що зробити?), стояти (що робити?), частувати (що робити?), шелестіти (що робити?).
Завершена дія: почастую, закричали, згадав, зустрів, кліпнув, побачив, подумав, поклав, почервонів.
Незавершена дія: стояв, частую, шелестіли.
Почастую (що зроблю? завершена дія), беріть (що робіть? наказова форма), жуй (що роби? наказова форма), закричали (що зробили? завершена дія), залишить (що зробить? неозначена форма), згадав (що зробив? завершена дія), зустрів (що зробив? завершена дія), кліпнув (що зробив? завершена дія), побачив (що зробив? завершена дія), подумав (що зробив? завершена дія), поклав (що зробив? завершена дія), почервонів (що зробив? завершена дія), стояв (що робив? незавершена дія), частую (що роблю? незавершена дія), шелестіли (що робили? незавершена дія)
2) Виписали по п’ять дієслів на позначення незавершеної і завершеної дії.
Незавершена дія: частував, стояв, дивився, шелестіли, жували, сміялись, дивився, сповнювалося.
Частував (що робив?), стояв (що робив?), дивився (що робив?), шелестіли (що робили?), жували (що робили?), сміялись (що робили?), дивився (що робив?), сповнювалося (що робило?)
Завершена дія: подумав, насипав, вирішив, почастує, роззявив, почервонів, кліпнув, зазирнув.
Подумав (що зробив?), насипав (що зробив?), вирішив (що зробив?), почастує (що зробить?), роззявив (що зробив?), почервонів (що зробив?), кліпнув (що зробив?), зазирнув (що зробив?).
Дієслова завершеної дії бувають у минулому та майбутньому часах.
Дієслова незавершеної дії бувають у минулому, теперішньому та майбутньому часах.
Вправа 1 Часи дієслів
Я складав (мин. ч.) речі. Минулий час (дія відбувається до моменту мовлення).
Я складаю (теп. ч.) речі. Теперішній час (дія відбувається у момент мовлення).
Я складатиму (майб. ч.) речі. Майбутній час (дія відбувається після моменту мовлення).
Сторінка 72
Вправа 2
Мин. ч. (що робила? що зробила?) читала, писала, малювала, їла, йшла, прочитала, написала, замалювала, поїла, пішла.
Теп. ч. (що роблю?) читаю, пишу, малюю, їм, йду, розмовляю, мовчу, сплю, встаю, говорю.
Майб. ч. (що зроблю? що робитиму? що буду робити?) прочитаю, напишу, намалюю, поїм, йтиму, читатиму, писатиму, малюватиму, буду читати, буду малювати.
Вправа 3
Минулий час (що робив? що зробив?) прав хустку, прасував штани, прибирав у кімнаті, помив посуд, підмів підлогу, чистив взуття.
Теперішній час (що робить?) пере хустку, прасує штани, прибирає у кімнаті, миє посуд, підмітає підлогу, чистить взуття.
Майбутній час (що робитиме? що зробить?) пратиме хустку, прасуватиме штани, прибиратиме у кімнаті, митиме посуд, підмете підлогу, почистить взуття.
Вправа 4
Тема: розповідь про проектування роботів.
Головна думка: «Проєктувальник роботів — одна з найпопулярніших професій у майбутньому».
Заголовок: «Проектування роботів».
|
Зачин |
Проєктувальник роботів — одна з найпопулярніших професій у майбутньому. Уже зараз роботи виконують різну роботу, допомагають людині й на виробництві, і вдома. |
|
Основна частина |
Учені створили робота, який збиратиме розкидані речі в кімнаті. Він розуміє голосові команди й знаходить предмети, які клали не на місце й забули про це. Спочатку робот вивчить простір дому. А потім самостійно відстежуватиме, що лежить не на місці. Він поверне олівці в підставку на столі, повісить куртку в шафу, покладе книгу на полицю. Робот повідомить про закінчення прибирання. Він буде знати, де яка річ лежить. |
|
Кінцівка |
Цікаво, чи зможуть люди, маючи такого робота вдома, самостійно прибирати речі? |
1� Списали перший абзац, у другому реченні підкреслили однорідні члени.
Проєктувальник роботів — одна з найпопулярніших професій у майбутньому. Уже зараз роботи виконують різну роботу, допомагають людині й на виробництві, і вдома.
(Що?) роботи (що роблять?) виконують, допомагають. Однорідні присудки.
Допомагають (де?) на виробництві, дома. Однорідні другорядні члени речення: на виробництві, дома.
Сторінка 73
2� Виписали дієслова у відповідну колонку таблиці.
|
Минулий час |
Теперішній час |
Майбутній час |
||
|
Незавершена дія |
Завершена дія |
|
Незавершена дія |
Завершена дія |
|
клали |
створили забули |
виконують допомагають розуміє знаходить лежить |
збиратиме відстежуватиме буде знати |
вивчить поверне повісить покладе повідомить зможуть |
Виконують (що роблять? теп. ч.), допомагають (що роблять? теп. ч.), створили (що зробили? мин. ч.), збиратиме (що робитиме? майб. ч.), розуміє (що робить? теп. ч.), знаходить (що робить? теп. ч.), клали (що робили? мин. ч.), забули (що зробили? мин. ч.), вивчить (що зробить? майб. ч.), відстежуватиме (що робитиме? майб. ч.), лежить (що робить? теп. ч.), поверне (що зробить? майб. ч.), повісить (що зробить? майб. ч.), покладе (що зробить? майб. ч.), повідомить (що зробить? майб. ч.), буде знати (що буде робити? майб. ч.), зможуть (що зроблять? майб. ч.), прибирати (що робити? неозн. форма).
3� У теперішньому часі не визначають завершену дію, бо дія виконується в момент мовлення (питання ніколи не має префікса з-).
Вправа 5
Робот гратиметься (дієсл.) з дітьми. Цей робот почистить (дієсл.) килим на відмінно. А ще робот сприймає (дієсл.) голосові команди людини.
Записали дієслова в початковій формі та в усіх часових формах:
гратися (н. ф.), грався (мин. ч.), грається (теп. ч.), пограється (майб. ч.);
почистити (н. ф.), почистив (мин. ч.), чистить (теп. ч.), почистить (майб. ч.);
сприймати (н. ф.), сприймав (мин. ч.), сприймає (теп. ч.), сприйме (майб. ч.).
Гратися (що робити? н. ф.), грався (що робив? мин. ч.), грається (що робить? теп. ч.), пограється (що зробить? майб. ч.); почистити (що зробити? н. ф.), почистив (що зробив? мин. ч.), чистить (що робить? теп. ч.), почистить (що зробить? майб. ч.); сприймати (що робити? н. ф.), сприймав (що робив? мин. ч.), сприймає (що робить? теп. ч.), сприйме (що зробить? майб. ч.).
Вправа 1
Я читаю. Ми читаємо! Ти читаєш? Ви читаєте? Вони читають.
Дієслова теперішнього часу називають дію, яка відбувається постійно чи в момент мовлення, змінюються за числами й особами.
Сторінка 74
Вправа 2 Позначили закінчення.
Малю[ю] (1 ос. одн.), малю[єш] (2 ос. одн.), малю[є] (3 ос. одн.),
малю[ємо] (1 ос. мн.), малю[єте] (2 ос. мн.), малю[ють] (3 ос. мн.)
(Я) малюю (1 ос. одн.), (ти) малюєш (2 ос. одн.), (він/вона/воно) малює (3 ос. одн.),
(ми) малюємо (1 ос. мн.), (ви) малюєте (2 ос. мн.), (вони) малюють (3 ос. мн.)
Вправа 3
А одного разу відео Ромчика побачили однокласники. Одним було дуже весело. Їх розважили світлини. Проте більшість однокласників була обурена.
Ромчик зрозумів, що без відома не можна фотографувати інших людей. Адже це порушує їхній особистий простір.
1� Нестримне захоплення відео зйомкою може призвести до того, що можна порушити особистий простір іншої особи, як це зробив Ромчик.
2� Записали підмет і присудок, визначили число й особу дієслів.
Хлопці (вони, що роблять?) обливають (3 ос. мн.).
Антон (він, що робить?) ховає (3 ос. одн.).
Ми (ми, що робимо?) стрибаємо (2 ос. мн.).
Назар (він, що робить?) жує, ліпить (3 ос. одн.).
Я (я, що роблю?) співаю (1 ос. одн.).
Ти (ти, що робиш?) хрумкаєш (2 ос. одн.).
Ви (ви, що робите?) гризете (2 ос. мн.).
Вони (вони, що роблять?) надувають (3 ос. мн. ).
Сторінка 75
Вправа 4 Дієвідміна дієслів.
Пи́шеш (бо пишуть), чита́єш (бо читають), гово́риш (бо говорять).
Вправа 5 Позначили закінчення дієслів.
Хоч[уть] — хоч[еш], бач[ать] — бач[иш], леж[ать] — леж[ите], розв'яж[уть] — розв'яж[ете], сто[ять] — сто[їмо], мрі[ють] — мрі[ємо], біж[ать] — біж[ите], дума[ють] — дума[єш], дяку[ють] — дяку[ємо], прос[ять] — прос[иш].
Вправа 6 Позначили закінчення дієслів.
Уранці ти прокида[єш]ся та йд[еш] до школи. Там чита[єш] вірші й оповідання, розв'язу[єш] приклади та відповіда[єш] на запитання. На перерві стриба[єш] на скакалці, п'[єш] воду. Увечері допомага[єш] накрити стіл для вечері.
Прокида́єшся (бо прокидаються), йде́ш, чита́єш (бо читають), розв'я́зуєш (бо розв’язують), відповіда́єш (бо відповідають), стриба́єш (бо стрибають), п'є́ш, допомага́єш (бо допомагати).
Сумніви виникають у написанні ненаголошеного голосного звуку в закінченнях.