Інші завдання дивись тут...

ВПРАВА 121.

2. Правило про правопис закін­чень іменників жіночого роду на -а (-я) в родовому відмінку однини: після твердих приголосних мають закінчення -и, а після м'яких приголосних та [ж], [ч], [ш] — закінчення -і.

Дорога – дороги, машина – машини, межа – межі, круча – кручі, груша – груші.

 

ВПРАВА 122.

   Красиво й легко перескакує білочка з гілки на гілку. Не боїть­ся тепер вона приходу зими, бо на­дбала вдосталь горіхів і грибів, яких вистачить до весни.

   Гірші справи у козулі. Немає вже соковитої смач­ної травички. І зовсім нелегко було б козулі взимку, якби лісники не заготували для неї та інших тварин запашного сіна.

    Швидко звикають тварини до лісової їдальні. З усіх кінців сходяться вони сюди, щоб пожи­витися смачною їжею.

2. Мікротеми тексту: дбайлива білка, козуля і зима, лісова їдальня.

 

ВПРАВА 123.

2. Де верба — там і вода. Ліс і вода — брат і сестра. Вода пливе — час минає.

Який поріг, такий й господар. Хліб — батько, вода — мати. Криниця з водою — що людина з розумом. Яка криниця, така й  господиня. Вода віддячить за доброту. У глибокій воді велика риба.

3. Верба – верби, вода – води, криниця – криниці, доброту – доброти, господиня – господині, сестра – сестри, людина – людини.

 

ВПРАВА 124. За народними прикметами поява веселки ввечері ві­щує на завтра теплий день. Якщо у папороті листя скру­чене донизу, то слід сподіватися сонячної днини. Про дощ можуть сповіщати нерозкриті квіточки мальви, стулені листочки конюшини та квасениці.

2. Весел[к]и, дни[н]и, маль[в]и, конюши[н]и, квасени[ц']і.

3. Звуко-буквений аналіз.

1. дощ

2. дощ (односкладове слово)

3. дощ (у односкладових словах наголос не позначують)

4. [д о ш ч]  [— • — —]

5. дощ («де», «о», «ща»)

6. звуків 4, букв 3

7. буква щ позначає два звуки [ш], [ч]

 

1 якщо

2. як – що

3. якщо́

4. [й а к ш ч о]    [= • — | — — •́],

5. якщо («я», «ка», «ща», «о»)

6. звуків 6, букв 4

7. буква щ позначає два звуки [ш], [ч], буква я на початку слова позначає два звуки м'який приголосний [й] та голосний [а].

 

ВПРАВА 125. Якщо ви завітаєте передосіннього дн[я] до полісько­го ліс[у], то не пошкодуєте. Бо ви неодмінно натрапите на вересове поле, сповнене медового дух[у] і бджолиного дзвон[у], неповторної ясної сині.

  Мене вересове поле завжди приворожує. Ні з чим не порівняти цю окрасу Поліського кра[ю]!

3. Іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини мають закінчення -а (-я) або -у (-ю). Для перевірки треба зверну­тися до орфографічного словника.

 

ВПРАВА 126.

Заголовок тексту: «Їжак», «Пожива для їжака»

Унизу, поміж опалим листям, пробирається гущави­ною осіннього лісу їжак. Сьогодні йому не вдалося здобу­ти ні вужа, ні жука, ні павука, ні черв'яка, зате пощас­тило натрапити на гриби. І ось тепер він несе на голочках боровика, маслюка, підберезника, і груздя, а також ку­щик м'якого зеленого моху, який знадобиться для зимо­вого ліжка.

 

ВПРАВА 127.

Родовий відмінок (нема кого?, чого?)

Мільйона

оленя

року

інею

квадрата

карася

журналу

краю

іменника

мізинця

успіху

стилю

механіка

учителя

майдану

танцю

директора

тижня

диктанту

вогню

Києва

Сергія

Бугу

болю

Дніпра

Тернополя

Пруту

Дунаю

3. Словосполучення: першого мільйона, великого квадрата, ознаки іменника,  вправного механіка, директора заводу, міста Києва, ріки Дніпро, швидкого оленя.

Верткого карася, пальця мізинця, першого учителя, третього тижня, мого Сергія, міста Тернополя, нового року, мого журналу, синього інею, великого успіху, широкого майдану, першого диктанту, річки Бугу, річки Пруту, нашого краю, модного стилю, веселого танцю, яскравого вогню, сильного болю, широкого Дунаю.

4. Сильний біль відчула Софійка. Дівчинка поморщилась від раптового болю. Не насміхайся над чужим болем!

 

ВПРАВА 128.

1. На мою думку, текст про вовка науковий. По-перше, вживаються числові характеристики, терміни. По-друге, мова лаконічна, мало художніх засобів.

Мікротеми: зовнішність вовка, повадки тварини.

2.    У вовка сірого голова велика, ши­роколоба, шия коротка, малорухома. Довжина тулуба в самця перевищує 120 см. Забарвлення хутра влітку руду­вате, а взимку — бурувато-сірого кольору.

    Підкрадається вовк звичайно до оленя, дикого кабана, козулі, а також полює на зайця, ховраха, водоплавного птаха. Лігво він влаштовує серед бурелому, чагарнику або густого очерету. Швидкість бігу цього хижака досягає 80 кілометрів за годину.

 

ВПРАВА 129. Держава (ж. р., одн., Н.в.) — державою (ж. р., одн., Ор.в.),  республіка (ж. р., одн., Н.в.) — республікою (ж. р., одн., Ор.в.), революція (ж. р., одн., Н.в.) — революцією (ж. р., одн., Ор.в.), надія (ж. р., одн., Н.в.) – надією (ж. р., одн., Ор.в.), земля (ж. р., одн., Н.в.) — землею (ж. р., одн., Ор.в.), межа (ж. р., одн., Н.в.) — межею (ж. р., одн., Ор.в.), задача (ж. р., одн., Н.в.) — задачею (ж. р., одн., Ор.в.), ратуша (ж. р., одн., Н.в.) — ратушею (ж. р., одн., Ор.в.).

3. Закінчення в орудному відмінку однини іменників жіночого роду з основою на:

• твердий приголосний, крім [ж], [ч], [ш]: -ою (державою, республікою);

• м'який приголосний: -ею (землею);

• шиплячий ([ж], [ч], [ш]): -ею  (межею, задачею, ратушею);

• [й]: -єю (революцією [р е в о л' у ц' і й е у], надією [н а д' і й е й у]).

 

ВПРАВА 130.

Заголовок тексту: «Новий день», «Народжується новий день».

 Ніч. Темінь. Земля оповита тишею (-ею після останнього шиплячого звуку основи [ш]). Чути лише, як за електромережею (-ею після останнього шиплячого звуку основи [ж]), під високою кручею (-ею після останнього шиплячого звуку основи [ч]) хлюпочеться вода в річці. Звідти тягне прохолодою (-ою після останнього твердого звуку основи [д]). Інколи щось шелесне в траві. Скинеться риба в річці. Час від часу порушують устояну тишу лише птахи, і тоді перед лінією (-єю після останнього звуку основи [й]) горизонту з'явилася світла смуга — народжується новий день.

2.

Будова слова (в квадратних дужках закінчення, підкреслена основа)

Звуковий розбір слова

Закінчення в орудному відмінку

Тиш[ею]

[т и ш е й у]

-ею після останнього шиплячого звуку основи [ш]

електромереж[ею]

[е л е к т р о м е р е ж е й у]

-ею після останнього шиплячого звуку основи [ж]

круч[ею]

[к р у ч е й у]

-ею після останнього шиплячого звуку основи [ч]

прохолод[ою]

[п р о х о л о д о й у]

-ою після останнього твердого звуку основи [д]

ліні[єю]

[л' і н' і й е й у]

(-єю після останнього звуку основи [й]

3. З'явилася (апостроф після префікса з- перед я).

Об'ява, під'їзд, з'єднання, з'юрмились.

 

ВПРАВА 131.

Закінчення іменників чоловічого роду в орудному відмінку однини

-ом (з основою на твердий приголосний, крім шиплячих)

-ем (з основою на кінцевий м'який звук та шиплячі)

-єм (з основою на [й])

рік [р' і к] — роком

сік [с' і к] — соком

лак [л а к] — лаком

цемент [ц е м е н т] — цементом

вир [в и р] — виром

день [д е н'] — днем

нуль [н у л'] — нулем

ніж [н' і ж] — ножем

меч [м е ч] — мечем

душ [д у ш] — душем

гай [г а й] — гаєм

рій [р' і й] — роєм

чай [ч а й] — чаєм

край [к р а й] — краєм

ручай [р у ч а й] — ручаєм

 

ВПРАВА 132Другом, братом, помічником, співрозмовником (основа на твердий приголосний звук). Учителем, учнем, приятелем, хлопцем (основа на м'який приголосний звук). Глядачем, слухачем, доповідачем, перекладачем (основа на шиплячий приголосний звук). Дощем, кущем, плащем, борщем (основа на шиплячий приголосний звук). Гаєм, обрієм, не­бокраєм, трамваєм (основа на [й]).

3. Речення. З другом я почуваюся впевненим. Учора з братом відвідав далеких родичів. Старосту класу можна вважати помічником учителя. Василько був гарним співрозмовником.

Нещодавно з учителем побували на цікавій екскурсії. Цього навчального року став учнем четвертого класу. З приятелем відвідуємо спортивну секцію. Оленка за партою сидить з хлопцем.

Мама стала бажаним глядачем на моєму концерті. Андрійко стає терпеливим слухачем моїх багатьох розповідей. Багато цікавих тем було розкрито першим доповідачем. Я мрію стати перекладачем.

З проливним дощем прийшов осінній день. Під великим кущем притаївся лякливий заєць. Під плащем я ховався від великих дощових крапель. Мама подала миску з борщем.

Трелі солов'я лунали над зеленим гаєм. Над обрієм сходило сонце. Над небокраєм піднялась кольорова веселка. Трамваєм їду на гурток.

 

ВПРАВА 133. Головна думка: «ти по рідних стежках іди».

2. Словосполучення з іменниками чоловічого роду в орудному відмінку однини: пахнуть споришем, вертаються з дощем, біжать землею, рідною зорею.

 

ВПРАВА 134.

2. Закінчення іменників чоловічого роду в орудному відмінку: конструктор[ом], інженер[ом], комбайнер[ом], архітектор[ом], оператор[ом], програмувальник[ом], вчител[ем], лікар[ем], перукар[ем], тренер[ом].

3. Іменники чоловічого роду з основою на -р в орудному відмінку однини можуть мати закінчення —ом чи —ем, правопис їх треба перевіряти за орфографічним словником.

4. Ким ти хочеш стати в майбутньому.

 

ВПРАВА 135.

Заголовок тексту: «Мій батько - шофер», «Хочу стати шофером».

2. Мій батько працює шофером. Він дуже любить подо­рожувати і тому стверджує, що не хотів би бути ніким іншим — ні інженером , ні теслярем, ні бетонярем, ні бондарем, ні чоботарем чи склярем, муляром чи столяром.

   Я теж хочу стати шофером.

3. Кілька речень про професії батьків з іменниками в орудному відмінку.

Мій батько працює лікарем. Уважно спілкується з кожним пацієнтом. Терпеливо бореться з його хворобою. Потім слушною порадою допомагає надалі бути здоровим.

Моя мама працює вчителем математики. Терпеливо працює з кожним учнем над складною задачею. З прикладом усім справитись значно легше. Іноді теж із домашнім завданням з математики звертаюся до своєї мами. Старанність та вміння нагороджується гарною оцінкою з предмета. Кожен учень хоче бути відмінником.

Мій брат працює інженером на заводі. Доводиться працювати не тільки руками, а й головою. Нелегко справитись з кожною поломкою. Спочатку зосереджено міркує над проблемою, потім береться до улюбленої справи. Брат справляється з ремонтом різного обладнання. Він задоволений своєю цікавою роботою.

 

ВПРАВА 136. Іменники – назви професій: модельєром, авіатором, інженером, конструктором, дизайнером, чоботарем, кухарем, тренером, актором, шахтарем, столяром, лікарем, вівчарем, зброярем, архітектором, муляром, каменярем, контролером, малярем, воротарем.

2. Слова в абетковій послідовності: авіатором, актором, архітектором, вівчарем, воротарем, дизайнером, зброярем, інженером, каменярем, конструктором, контролером, кухарем,  лікарем, малярем, модельєром, муляром, столяром, тренером, чоботарем, шахтарем.

3. Левка Мацієвича по праву можна назвати першим українським авіатором. Відомим українським актором став Богдан Бенюк. Львівський оперний театр був спроектований відомим польським архітектором.

Для випасання отар селяни послуговувалися вівчарем. Перемога нашої футбольної команди багато в чому забезпечена вправним воротарем. Моя сестра стала гарним дизайнером.  Невідомим зброярем виготовлений музейний меч. Мій брат працює головним  інженером на великому підприємстві. Івана Франка по праву називають Великим Каменярем. У майбутньому стану конструктором. Моя мама працює контролером. Смачна страва приготовлена молодим кухарем. Рецепт був виписаний дільничним лікарем. Стіни собору були чудово розписані відомим малярем. У салоні ательє я зустрівся зі знаним модельєром. Улітку муляром був зведений новий будинок. Дубові двері були зроблені сусідським столяром. З нашим тренером побували на обласних змаганнях. Перед чоботарем лежала пара зношеного взуття. Учора відбулась зустріч з відомим шахтарем.

 

ВПРАВА 137. Заголовок тексту: «Подарунок», «Давній звичай», «Найдорожчий подарунок».

2. Який чудовий звичай існує здавна? Здавна існує прекрасний звичай підносити подарун­ки.

Яке головне призначення подарунків? Головне призначення подарунків — виявити повагу до люди­ни.

Кому можна дарувати подарунки? Дарувати подарунки можна всім, кого любите, поважаєте і цінуєте — батькові, матері, сестрі, братові, дідусеві, ба­бусі, родичеві, другові, сусідові.

Який подарунок найкращий і найдорожчий? Найкращий і найдорожчий той подарунок, що зробле­ний своїми руками.

Чи приємно отримувати квіти в подарунок? Завжди дуже приємно, коли дарують квіти.

Чим можна доповнити кожен подарунок? Чудово буде, якщо ви присвятите кому-небудь на­писаний вами вірш або складете вітального листа.

3. Словосполучення з іменниками чоловічого роду в давальному відмінку однини: дарувати (кому?) батьков[і], дарувати матер[і], дарувати сестр[і], дарувати братов[і], дарувати дідус[еві], дарувати бабус[і], дарувати родич[еві], дарувати другов[і], дарувати сусідов[і].

4. Іменники чоловічого роду в давальному відмінку однини мають закінчення -ові, -еві (-єві) або -у (-ю).

 

ВПРАВА 138Уяви змальовану картину у вірші про веселку Миколи Сингаївського та розглянь  ілюстрацію в підручнику

2. Іменники чоловічого роду в місцевому відмінку однини мають закінчення -ові, -еві, -єві або -у, -ю, -і,  -ї. Наприклад: в небі, на долоні, на лузі, в гаї, у небокраї.

3. Синоніми: небокрай, виднокіл, горизонт, обрій, небосхил.

Звуко-буквений аналіз слова.

1 небокраї

2. не – бо – кра – ї

3. небокра́ї

4. [н е б о к р а й і]    [— • | — • | — — •́ | = •],

5. небокраї («ен», «е», «бе», «о», «ка», «ер», «а», «ї»)

6. звуків 9, букв 8

7. буква ї позначає два звуки: м'який приголосний [й] та голосний [і].

 

ВПРАВА 139. 1. Порівняй сполучення іменників, записані ліворуч і праворуч.

учню Шевчуку

брату Дмитру

учителю Євгену Петровичу 

директору Сергію Івановичу

учневі Шевчуку

учню Шевчукові

братові Дмитру

брату Дмитрові

учителеві Євгену Петровичу

учителю Євгенові Петровичу

директорові Сергію Івановичу

директору Сергієві Івановичу

2. Спільне: праворуч і ліворуч однакові іменники. Відмінне: різні закінчення в давальному відмінку. На слух краще сприймаються сполучення іменників ліворуч.

3. Якщо в мовленні збігаються два іменники чоловічого роду в давальному або місцевому відмінках одни­ни, то їх краще вживати з різними закінченнями.

 

ВПРАВА 140.

Сопілка — вівчареві (Д.в) втіха.

Чужому лихові (Д.в.) не смійся.

Нащо пугачеві (Д.в.) дзеркало, коли він і так гарний.

Просо вітру боїться, а дощу (Д.в.) кланяється.

Що на  думці (М.в.), те й на язиці (М.в.).

Розкажи другу (Д.в) — піде по кругу (М.в.).

По одежі (М.в.) нас вітають, а по розумі (М.в.) проводжають.

Інші завдання дивись тут...