© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до
"робочого зошита з української мови 4 клас Вашуленко М., Дубовик С. (частина 2)"
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Вправа 153
1,2 � У прислів’ях підкреслили прикметники, визначили їх рід, число і відмінок.
Життя — найбільше (с. р., одн., Н. в.) багатство.
За рідний (ч. р., одн., Зн. в.) край життя віддай.
На чужому (мн., М. в.) полі не матимеш волі.
З малої (ж. р., одн., Р. в.) іскри великий (ч. р., одн. Н. в.) вогонь буває.
Світ не без добрих (мн., Р. в.) людей.
Від ласкавих (мн., Р. в.) слів утихає гнів.
Слів не розкидаєш, добру (ж. р., одн., Зн. в.) славу маєш.
Життя — найбільше (с. р., одн., яке?, Зн. в.) багатство (воно/моє, с. р., одн., Н. в.). За рідний (ч. р., одн., який?, Зн. в.) край (він/мій с. р., одн., що?, з прийменником, Зн. в.) життя віддай.
На чужому (мн., на якому?, М. в.) полі (мн., на чому?, М. в.) не матимеш волі.
З малої (ж. р., одн., якої?, Р. в.) іскри (вона/моя іскра, ж. р., чого?, Р. в.) великий (ч. р., одн., який?, Н. в.) вогонь (він/мій, ч. р., що?, підмет, Н. в.) буває. Світ не без добрих (мн., Р. в.) людей (мн., кого?, Р. в.). Від ласкавих (мн., яких?, Р. в.) слів (мн., чого?, Р. в.) утихає гнів. Слів не розкидаєш, добру (ж. р., одн., яку?, Зн. в.) славу (моя/вона слава, ж. р., що?, другорядний член речення, що?, Зн. в.) маєш.
3� Виписали прислів'я з прикметниками у формі знахідного відмінка однини.
За рідний (ч. р., одн., Зн. в.) край життя віддай.
Слів не розкидаєш, добру (ж. р., одн., Зн. в.) славу маєш.
Пов'язаний з прикметником іменник є другорядним членом або вживається з прийменником.
Вправа 154
1� Тема тексту: розповідь про річку Дніпро.
Головна думка: «ця могутня і велична річка є символом України».
Мета: розказати про річку Дніпро – символ України.
2� Визначили рід, число і відмінок прикметників.
|
Зачин |
Дніпро... Ця могутня (ж. р., одн., Н. в.) і велична (ж. р., одн., Н. в.) річка є символом України, її природним (с. р., одн., Ор. в.) багатством та історичною (ж. р., одн., Ор. в.) пам'яткою. |
|
Основна частина |
Дніпро є третьою за довжиною та площею річкою Європи (після Волги й Дунаю). Його могутні (мн., Н. в.) хвилі прокладають шлях безкрайніми (мн., Ор. в.) рівнинами України. Дніпро — широка (ж. р., одн., Зн. в.) річка з повільною (ж. р., одн., Ор. в.) і спокійною (ж. р., одн., Ор. в.) течією. |
|
Кінцівка |
У сиву (ж. р., одн., Зн. в.) давнину Дніпро називали Борисфеном, а в народних (мн., М. в.) піснях — Славутичем. Саме на Дніпрі з'явилася гордість українського (ч. р., одн., Р. в.) народу — Запорозька (ж. р., одн., Н. в.) Січ. |
Ця могутня (ж. р., одн., яка?, Н. в.) і велична (ж. р., одн., яка?, Н. в.) річка (вона/моя, ж. р., одн., Н. в.) є символом України, її природним (с. р., одн., яким?, Ор. в.) багатством (воно/моє багатство, с. р., од., чим?, Р. в.) та історичною (ж. р., одн., якою?, Ор. в.) пам'яткою (вона/моя пам’ятка, ж. р., одн., чим?, Ор. в.). Його могутні (мн., які?, Н. в.) хвилі (мн., що?, Н. в.) прокладають шлях безкрайніми (мн., якими?, Ор. в.) рівнинами (мн., чим?, Ор. в.) України. Дніпро — широка (ж. р., одн., яка?, Н. в.) річка (вона/моя, ж. р., одн., що?, Н. в.) з повільною (ж. р., одн., якою?, Ор. в.) і спокійною (ж. р., одн., якою?, Ор. в.) течією (вона/моя течія, ж. р., одн., чим?, Ор. в). У сиву (ж. р., одн., яку?, Зн. в.) давнину (вона/моя давнина, ж. р., одн., що?, з прийменником, зн. в.) Дніпро називали Борисфеном, а в народних (мн., в яких?, М. в.) піснях (мн., в чому?, М. в.) — Славутичем. Саме на Дніпрі з'явилася гордість українського (ч. р., одн., якого?, Р. в.) народу (він/мій народ, ч. р., одн., кого?, Р. в.) — Запорозька (ж. р., одн., яка?, Н. в.) Січ (вона/моя, ж. р., одн., що?, Н. в.).
3� Провідміняли словосполучення, позначили закінчення іменників і прикметників:
могутн[я] рік[а], могутнь[ої] рік[и], могутн[ій] ріц[і], могутн[ю] рік[у], могутнь[ою] рік[ою], у могутн[ій] ріц[і].
4� Розповідь про Дніпро — символ України…
Вправа 155
найкращий, найкраща, вищий, нижчий, нижча, вища.
3� Прикметники-антоніми:
вищий — нижчий, нижча — вища.
Вправа 156 Ступені порівняння прикметників
|
Прикметник |
Суфікс –ш- -сш- — -щ- -зш- — -ж- |
Префікс най- і суфікс –ш- |
|
високий |
вищий |
найвищий |
|
низький |
нижчий |
найнижчий |
Вправа 157
1,2� Підкреслили прикметники.
Слово дорожче від золота.
Правда ясніша від сонця.
Найдорожча пісня, якою мати колисала.
Свій хліб більш ситний.
З усіх скарбів найбільш цінними є молодість.
Добрий чоловік надійніший кам'яного мосту.
3� Склали речення з формами прикметників дорожче, ясніша.
Звук дорогий, буква – дорожча, а материне слово – найдорожче.
Учора на морі був ясний ранок, сьогодні настав ясніший день, проте більш ясним буде захід сонця.
Вправа 158
Утворили прикметники за допомогою суфікса -ськ-, поставили наголос, позначили суфікси.
Черкаси — черка́ський, Канів — ка́нівський, Бориспіль — бори́спільський, Чернігів — черні́гівський, Васильків — василькі́вський, Стрий — стри́йський.
Вправа 159
1� Усі іменники — власні назви, від яких утворюються прикметники із суфіксом -ськ-.
А Львів — львіський, Суми — сумський, Чернівці — чернівецький.
Б Київ — київський, Умань — уманський, Полтава — полтавський.
В Кавказ — кавказький, Полісся — поліський, Поділля — подільський.
Г Луцьк — луцький, Миколаїв — миколаївський, Херсон — херсонський.
2� Усі іменники — власні назви, від яких утворюються прикметники із суфіксом -зьк-.
А Крим — кримський, Вінниця — вінницький, Одеса — одеський
Б Прага — празький, Париж — паризький, Запоріжжя — запорізький
В Житомир — житомирський, Ніжин — ніжинський, Глухів — глухівський
Г Харків — харківський, Донецьк — донецький, Тернопіль — тернопільський
3� Позначили суфікси.
Ти відвідаєш Київський національний зоопарк? На запорізьких землях жили козаки. Донецький аеропорт став символом незламності.
Вправа 160
1,2� Десять прикметників із суфіксами -ськ-, -цьк-, -зьк- за абеткою, поставили наголос:
га́лицький, госпо́да́рський, бу́зький, заводськи́й, запорі́зький, коза́цький, краве́цький, сві́йський, сільськи́й, товари́ський, хва́цький, шахта́рський.
[г а л и ц' к и й], [г о с п о д а р с' к и й].
Вправа 161
1� Визначили рід прикметників і число прикметників.
Прозоре (с. р., одн.) джерело, прозора (ж. р., одн.) думка; крилатий (ч. р., одн.) птах, крилате (с. р., одн.) слово; тепла (ж. р., одн.) зустріч, теплий (ч. р., одн.) одяг; залізна (ж. р., одн.) палиця, залізний (ч. р., одн.) характер; золотий (ч. р., одн.) перстень, золоте (с. р., одн.) серце.
2� Словосполучення з прикметниками у прямому значенні:
прозоре джерело, крилатий птах, теплий одяг, залізна палиця, золотий перстень.
3� Розібрали за будовою прикметники:
прозор[е], крилат[ий], залізн[а].
У слові прозоре основа прозор-, закінчення –е (змінимо прозорим, прозорою), корінь –зор- (спільнокореневі прозорість, прозорішати, зорити), префікс про-, суфікс –ор-.
У слові крилатий основа крилат-, закінчення –ий (змінимо крилатим, крилатою), корінь –крил- (спільнокореневі крило, закрилки, закрити, окрилений), суфікс –ат-.
У слові залізна основа залізн-, закінчення –а (змінимо залізним, залізною), корінь –заліз- (спільнокореневі залізо, залізниця), суфікс –н-.
Вправа 162
1� Пояснили тлумачення словосполучення: золоті монети (монети із золота), золоті руки (працьовиті руки), золота людина (хороша людина), золоті слова (добрі слова), золота душа (добра душа).
2,3� Археологи знайшли золоті монети. Моя бабуся була золотою людиною. Золоті монети не замінять золотої людини.
Золоті монети (монети із золота), золота людина (хороша людина).
Вправа 163
Сло-ва, сло-ва... Во-ни в со-бі всі рі-зні: три-во-жні й ти-хі, ра-ді-сні й сум-ні, є тер-пе-ли-ві, є жор-сто-кі й грі-зні, лу-ка-ві й че-сні, му-дрі і смі-шні...
2� Прикметники-антоніми увиразнюють думку протиставленням:
радісні — сумні.
3� Дібрали синоніми.
Різні — відмінні, розбіжні, різноманітні, неоднакові, несхожі.
Радісні — веселі, безжурні, життєрадісні.
У сестричок дуже відмінні характери. Мої друзі допитливі та життєрадісні.
Розвиток мовлення «Якого кольору слова?»
3� Слова можуть стати кольоровими, якщо їхнє тлумачення асоціювати з кольорами. Слова — назви кольорів у тексті:
зелений, жовтий, білий, чорний.
3� Міркування про колір слів.
6� Якого кольору слово зелень? Зеленого.
Якого кольору слово осінь? Жовтого.
Якого кольору слово підсніжник? Білого.
Якого кольору слово ворона? Чорного.
7,8,9� Пронумерували пункти плану.
|
Зачин (теза) |
А якого кольору слова? |
1. Кольори слів. |
|
Основна частина (доведення) |
Тихесенько вимовляю слово зелень, і постає переді мною все зелене. Я вже чомусь не сумніваюсь, що й саме це слово зеленого кольору. А слово осінь — жовте, бо восени дозрівають усі грушки в нашому садку, всі яблука. Спершу вони світяться поміж листям молодесеньким жовтим полум'ям, потім починають потроху падати на землю. Й одного дня залишається на гіллі саме тільки жовте, недогоріпе листя. Слово підсніжник — біле. Від нього чомусь пахне сніжком, який починає танути. Пролетіла над подвір'ям ворона. Вона понесла в дзьобі галузку. Я подумав, що то вона понесла своє чорне слово. Бо слово ворона — чорне. |
2. Колір слова зелень. 3. Колір слова осінь. 4. Колір слова підсніжник. 5. Колір слова ворона. |
|
Кінцівка (висновок) |
Ось такі кольори мають відомі нам слова. |
6. Кольори, які мають слова. |
Вправа 164
|
Загадка |
Відгадка |
|
Що тримає всьому лад ще й полічить все підряд? По порядку поскладає, бо тим числам лік він знає. |
Числівник |
2� Записали словами числівники від 11 до 19, поставили наголос у словах:
одина́дцять, двана́дцять, трина́дцять, чотирна́дцять, п'ятна́дцять, шістна́дцять, сімна́дцять, вісімна́дцять, дев’ятна́дцять.
3� Звукові моделі числівників:
п'ять [ — = ● =]
п'ятнадцять [— = ● — — ● — = ● =],
п'ятдесят [— = ● =: ● = ● —]
Вправа 165
1� Іменники (що?) ранок, день, вечір, ніч.
2� Пояснили, як одним словом можна замінити слова години, хвилини, секунди: час.
Скільки годин у добі? У добі двадцять чотири години.
Скільки хвилин у годині? У годині шістдесят хвилин.
Скільки секунд у хвилині? У хвилині шістдесят секунд.
Вправа 166
1,2� Дописали числівники.
У мене є п'ятдесят (скільки?) копійок — у мене немає п’ятдесяти (скількох?) копійок.
У мене є шістдесят (скільки?) гривень — у мене немає шістдесятьох (скількох?) гривень.
У мене є сімдесят (скільки?) гривень і шістдесят копійок — у мене немає сімдесяти (скількох?) гривень і шістдесятьох (скількох?) копійок.
У мене є вісімдесят (скільки?) гривень і сімдесят копійок — у мене немає вісімдесяти (скількох?) гривень і сімдесяти (скількох?) копійок.
3� Склали речення з числівниками у родовому відмінку.
Туристові не вистачило п'ятдесяти доларів на покупку. Без шістдесяти євро не купиш цієї іграшки.
(Скількох?) п’ятдесяти, шістдесяти.
Вправа 167 Ребуси
100рона — сторона, віЗна — вітрина, 100лиця — столиця, 3буна — трибуна, 100ляр — столяр, віЗла — вітрила, 100янка — стоянка, мі100 — місто.
2� Відгадані слова за абеткою: вітрила, вітрина, місто, столиця, столяр, сторона, стоянка, трибуна.
3� сЗбав — стрибав, оЗмав — отримав, поЗвожив — потривожив.
по100яв — постояв, за3мав — затримав, с3мав — стримав.
4� Минулого року я закінчив третій клас. Пекар спік сотий пиріг.
Порядкові числівники (котрий по порядку?): третій, сотий.
Завдання 168
11:10 десять хвилин по одинадцятій, десять хвилин на дванадцяту (полудень).
12:20 двадцять хвилин по дванадцятій, двадцять хвилин на тринадцяту.
13:25 двадцять п’ять хвилин по тринадцятій, двадцять п’ять хвилин на чотирнадцяту.
14:30 тридцять хвилин по другій, пів на п’ятнадцяту.
15:35 за двадцять п’ять хвилин шістнадцята, двадцять п’ять хвилин до шістнадцятої..
16:40 за сорок хвилин сімнадцята, сорок хвилин до сімнадцятої.
17:45 за чверть вісімнадцята, чверть до вісімнадцятої.
18:50 за десять хвилин сімнадцята, десять хвилин до сімнадцятої.
19:55 за п’ять хвилин двадцята, п’ять хвилин до двадцятої.
20:00 двадцята година.
2� Речення про те, що ти робиш о 18:50.
О вісімнадцятій годині п’ятдесят хвилин я повертаюся з прогулянки. Я дивлюся мультфільм о вісімнадцятій годині п’ятдесят хвилин.
Вправа 169
У вихідний день я достатньо відпочиваю.
Прокидаюся о десятій. Потім снідаю. Об одинадцятій годині я дивлюся мультфільм. Обідаю о чотирнадцятій годині. О шістнадцятій годині зустрічаюся з друзями.
Розвиток мовлення «Науковий опис річки Дніпро».
|
Відгадка |
|
|
З північних сторін я мандрую, випливаю, цілу Україну бачу, споглядаю. Відвідую міста, що славні давниною, і Київ наш великий, осяяний красою. Як Запоріжжя і Херсон пройду — у Чорне море шлях я свій веду. |
Дніпро |
2� Вірш «Реве та стогне Дніпр широкий» Тараса Шевченка…
Написали, що знаєте про річку Дніпро (чому називають символом)…
Річка Дніпро — народний символ України, головна водна артерія нашої країни.
3� Поставте кілька запитань за змістом.
|
Як давні греки називали Дніпро? |
Давні греки називали річку Борисфеном. |
|
Які ще назви мала річка? |
Річка мала ще назви: Варос, Данос, Славута. |
|
Як шанобливо величали річку в народних піснях та козацьких літописах? |
У народному фольклорі річку шанобливо величали: Козацький шлях, Велика ріка, Козацький брат. |
4� Стиль мовлення: науково-художній.
Цей текст є науковим описом, тому що має конкретний і стислий виклад. У ньому наявні терміни, числові значення. Відсутнє ставлення автора до написаного.
5,6� Будова наукового тексту-опису: загальне враження, опис складових частин, висновок.
|
Зачин (загальне враження) |
Дніпро — одна з найбільших річок Європи, найдовша в Україні. Загальна довжина річки — 2201 км. Упродовж 991 км вона протікає по території України. |
|
Основна частина (опис частин) |
Це велика рівнинна ріка з повільною й спокійною течією. Вона тече серединою України, з півночі на південь. Правий берег Дніпра підноситься на 100-150 м. Він порізаний глибокими долинами і ярами та заліснений, утворює мальовничий гірський краєвид. Лівий берег низький, піщаний, часто вкритий сосновим лісом. |
|
Кінцівка (висновок) |
Найбільші притоки: Прип'ять, Тетерів, Рось, Інгулець, Десна, Сула, Ворскла, Самара. На берегах цієї річки розташовані міста України: Київ, Черкаси, Канів, Дніпро, Запоріжжя, Кременчук. |
7,8, 10 � Доповнили ознаки для наукового опису Дніпра.
|
Зачин |
Загальне враження |
Річка Дніпро — одна з найбільших річок Європи. |
|
Основна частина |
Опис окремих ознак: розмір напрямок течії загальна довжина правий берег лівий берег найбільші притоки міста, розташовані на берегах річки |
Велика рівнинна ріка з повільною й спокійною течією тече серединою України, з півночі на південь. Загальна довжина річки — 2201 км, з них 991 км припадає на територію України. Правий берег Дніпра, підноситься на 100-150 м. Він порізаний глибокими долинами і ярами та заліснений, утворює мальовничий гірський краєвид. Лівий берег низький, піщаний, часто вкритий сосновим лісом. Найбільші притоки Дніпра: Прип'ять, Тетерів, Рось, Інгулець, Десна, Сула, Ворскла, Самара. На його берегах розташовані міста України: Київ, Черкаси, Канів, Дніпро, Запоріжжя, Кременчук. |
|
Кінцівка |
Висновок |
Головна річка країни вважається народним символом України. |
9� Слова, щоб уникнути повторення іменника Дніпро: річка, водна артерія, він.
Вправа 170
Сім раз відміряй, а один раз відріж. (Добре обдумати дію)
Семеро одного не ждуть. (Не спізнюватися)
Краще один раз побачити, аніж сім раз почути. (Не довіряти пліткам)
Один із сошкою, а семеро з ложкою. (Плодами праці користаються багато)
Де сім господинь, там хата не метена. (Бути відповідальним)
2� Сім п’ятниць на тиждень. (Часто змінювати думку)
Сім ятерів — ні одної риби! (Яка праця – такий результат)
Сім років мак не родив і голоду не робив. (Не треба панікувати)
Сім бід – один одвіт. (Не допускати до настання біди).
3� Розкажіть, що ви знаєте про сім чудес світу.
Вправа 171
В українській абетці тридцять три букви. У німецькому й англійському, італійському і французькому алфавітах двадцять шість літер. В арабській мові двадцять вісім букв. В абетці ефіопів двісті дев’яносто шість літер. У японському алфавіті близько двох тисяч ієрогліфів.
Вправа 172
1,2� Три дороги, три ока у світлофора; три місяці в кожній порі року; три бажання у казках; три кути у трикутника.
3� На́зви казок: «Три ведмеді», «Три брати», «Троє поросят», «Три бажання», «Три колоски», «Три горішки для попелюшки», «Три міхи хитрощів».