Відповіді 4 клас Варзацька § 9, 10, 11 вправа 52

Інші завдання дивись тут...

Серія "Вчимось разом" до підручника

"Українська мова та читання 4 клас Варзацька Л., Зроль Г., Шильцова Л."

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

§ 9 Поєднання однорідних членів речення сполучниками

Вправа 52

^{Ой що ж там по нових сінях палає?}^{(Питальне неокличне речення)}

^{На молоденькій з барвінку вінок сяє.}^{(Розповідне неокличне речення)}

2� Настрій пісні: піднесений, радісний. Дієслова вжито з метою римування, зображення весільного дійства.

Ой що ж там по нових сінях палає (теп. ч., одн.)?

На молоденькій з барвінку вінок сяє (теп. ч., одн.)

^{Визначаємо час дієслова за питанням: палає (що робить?, теп. ч.), сяє (що робить?, теп. ч.)}

^{Визначаємо число дієслова за допомогою особового займенника або пов’язаного слова: палає (воно що робить?, одн.), сяє (що він/вінок робить?, одн.)}

Вправа 53 У спільнокореневих словах позначили корінь

, , .

3� Пояснили вживання розділових знаків

Зелений барвінок є символом нев'янучого кохання, безсмертя.

^{Зв’язок слів у реченні за питаннями: (що?) барвінок (що робить?) є; є (чим?) символом; символом (чого?) кохання, безсмертя; барвінок (який?) зелений; кохання (якого?) нев’янучого.}

^{Основа речення (головні члени речення)}^{: барвінок є.}

^{Словосполучення}^{: символом кохання, безсмертя; зелений барвінок; нев’янучого кохання.}

^{Однорідні другорядні члени речення при переліченні відділяються комами: кохання, безсмертя.}

Вправа 54 Підкреслили однорідні члени речення

Напередодні весілля дівчата сходяться до хати молодої, співають пісень, виплітають весільні вінки.

^{Зв’язок слів у реченні за питаннями: (хто?) дівчата (що роблять?) сходяться, співають, виплітають; сходяться (коли?) напередодні; напередодні (чого?) весілля; сходяться (куди?) до хати; хати (кого?) молодої; співають (чого?) пісень; виплітають (що?) вінки; вінки (які?) весільні.}

^{Основа речення: дівчата сходяться, співають, виплітають.}

^{Однорідні присудки: сходяться, співають, виплітають.}

^{Словосполучення: напередодні сходяться; напередодні весілля; сходяться до хати; хати молодої; співають пісень; виплітають вінки; вінки весільні.}

Вправа 55

Описали, як люди вшановували слов'янського бога Купалу…

1� Поставили запитання до кожного абзацу.

Що робить молодь у ніч на Івана Купала? Як дівочі вінки віщують долю на свято Івана Купала?

2� Речення з однорідними членами

І варіант.

З давніх-давен в Україні у ніч на Івана Купала дівчата й хлопці розкладають вогнища на горі або поблизу річки.

^{(Хто?) дівчата, хлопці (що роблять?) розкладають.}

^{Основа речення: дівчата, хлопці розкладають.}

^{Однорідні підмети: дівчата, хлопці.}

Молодь танцює навколо того багаття, стрибає через вогонь.

^{(Хто?) молодь (що робить?) танцює, стрибає.}

^{Основа речення: молодь танцює, стрибає.}

^{Однорідні присудки: танцює, стрибає.}

ІІ варіант.

Дівчата виплітають собі вінки, прикріплюють до них палаючі свічки і темної ночі пускають ті вінки на воду.

^{(Хто?) дівчата (що роблять?) виплітають, прикріплюють, пускають.}

^{Основа речення: дівчата виплітають, прикріплюють, пускають.}

^{Однорідні присудки: виплітають, прикріплюють, пускають.}

І ось у темну купальську ніч на спокійній поверхні води пливуть вінки із золотистими вогниками, віщують дівочу долю.

^{(Що?) вінки (що роблять?) пливуть, віщують.}

^{Основа речення: вінки пливуть, віщують.}

^{Однорідні присудки: пливуть, віщують.}

Однорідні члени речення поєднуються комами, сполучниками.

Вправа 56

Вінок не тільки прикрашав, а й охороняв дівчину від лихого ока, нечистої сили.

^{(Що?) вінок (що робив?) прикрашав, охороняв.}

^{Охороняв (від чого?) ока, сили.}

^{У реченні однорідні присудки (прикрашав, охороняв) протиставляються, тому використаний сполучник а; однорідні другорядні члени (ока, сили) перелічуються, тому розділені комою.}

Цікаво, що в Давній Греції, як і в Україні, вінок був оберегом.

^{Був (де?) в Давній Греції, Україні.}

^{У реченні однорідні другорядні члени (Давній Греції, Україні) поєднуються сполучником і.}

Щоб захистити мандрівників від бурі чи іншого нещастя, рідні й друзі кидали їм услід у море вінки.

^{(Хто?) рідні, друзі (що робили?) кидали.}

^{Захистити (від чого?) бурі, нещастя.}

^{У реченні однорідні підмети (рідні, друзі) перелічуються сполучником й, однорідні другорядні члени (бурі, нещастя) протиставляються сполучником чи.}

2� Заголовок: «Дівочий вінок», «Оберіг».

^{Заголовок: «Дівочий вінок» розкриває тему тексту, «Оберіг» розкриває головну думку тексту.}

Наші обереги…

Вправа 57

^{Тарас Шевченко називає Івана Котляревського праведною душею.}

2� Праведная душе, прийми мою мову

не мудру, та щиру, прийми, привітай.

...Прилини до мене хоч на одно слово

та про Україну мені заспівай.

2� У першому реченні сполучник та вжито в значенні протиставлення (не мудру, але щиру). У другому реченні сполучник та вжито в значенні перелічення і (прилини і заспівай).

Вправа 58 У спільнокореневих словах позначили корінь:

, не , .

2� Підкреслили сполучники

Ні зір, ні сонця, ні весни без краю рідного немає.

^{Повторювальні сполучники між однорідними членами речення відділяємо комами.}

^{Немає (чого?) зір, сонця, весни.}

^{Однорідні другорядні члени речення: зір, сонця, весни.}

Вправа 59

Реве та стогне Дніпр широкий.

^{(що?) Дніпр (що робить?) рве, стогне. Однорідні присудки.}

^{Кома не ставиться, бо єднальний}^{сполучник не повторюється.}

То реве, то стогне Дніпр широкий.

^{(Що?) Дніпр (що робить?) рве, стогне. Однорідні присудки.}

^{Кома ставиться, бо єднальний}^{сполучник повторюється.}

Тече вода в синє море, та не витікає.

^{(Що?) вода (що робить?) тече, не витікає. Однорідні присудки.}

^{Кома ставиться завжди перед протиставними чи заперечними}

^{сполучниками}^{а, але, однак, та (у значенні але).}

Вправа 60

Сонце йде і за собою день веде.

^{(Що?) сонце (що робить?) йде і веде. Однорідні присудки.}

^{Кома не ставиться, бо єднальний}^{сполучник і не повторюється.}

А серденько соловейком щебече та плаче.

^{(Що?) серденько (що робить?) щебече, плаче. Однорідні присудки.}

^{Кома не ставиться, бо сполучник та у значенні перелічення не повторюється.}

Увечері посумую, а вранці заплачу.

^{(Що зроблю?) посумую, заплачу. Однорідні присудки.}

^{Кома ставиться завжди перед}

^{протиставними сполучником а.}

Отакий-то Перебендя, старий та химерний!

^{Перебендя (який?) старий, химерний. Однорідні другорядні члени речення.}

^{Кома не ставиться, бо сполучник та у значенні перелічення не повторюється.}

Заспіває весільної, а на журбу зверне.

^{(що зробить?) заспіває, зверне. Однорідні присудки.}

^{Кома ставиться завжди перед}

^{протиставними сполучником а.}

2� І варіант — однорідні члени поєднані інтонацією протиставлення.

Увечері посумую, а вранці заплачу. Заспіває весільної, а на журбу зверне.

II варіант — однорідні члени поєднані інтонацією перелічення.

Сонце йде і за собою день веде. А серденько соловейком щебече та плаче. Отакий-то Перебендя, старий та химерний!

Вправа 61

Про червону калину люди склали багато пісень, легенд, розповідей, казок.

^{Багато (чого?) пісень, легенд, розповідей, казок.}

^{Однорідні другорядні члени речення: пісень, легенд, розповідей, казок.}

Бабуся шила, вишивала, садила квіти, готувала їжу, співала.

^{(Хто?) бабуся (що робила?) шила, вишивала, садила, готувала, співала.}

^{Однорідні присудки: шила, вишивала, садила, готувала, співала.}

Наталя, Поліна, Юля, Олег, Андрій готуються до спортивних змагань.

^{(Хто?) Наталя, Поліна, Юля, Олег, Андрій (що роблять?) готуються.}

^{Однорідні підмети: Наталя, Поліна, Юля, Олег, Андрій.}

^{Завдання і запитання для повторення}

^{1. Речення за метою висловлювання}^{розповідні, питальні, спонукальні та за інтонацією окличні, неокличні.}

^{2. Підмет –}^{член речення, про який йдеться. Присудок –}^{член речення, що вказує на те, що відбувається з підметом.}

^{3. Однорідні члени речення}^{відповідають на однакове питання і відносяться до одного слова.}

^{4. Перебудували речення}

^{Облетіло літо листячком із клена. (Розповідне неокличне речення)}

^{Облети, літо, листячком із клена! (Спонукальне окличне речення).}

^{5. Побудували схеми речень і встановили зв'язок слів у реченнях}

^{Листочки}^{летять, кружляють і тихо падають.}

^{_____ _____, _____ і _____ _____.}

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями:}^{(що?) листочки (що роблять?) летять, кружляють, падають; падають (як?) тихо.}

^{Однорідні присудки: летять, кружляють, падають.}

^{Берізка}^{красується платтячком зелененьким, ніжними вітами.}

^{_____ _____ _____ _____, _____ ______.}

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями:}^{(що?) берізка (що робить?) красується; красується (чим?) платтячком, вітами; платтячком (яким?) зелененьким; вітами (якими?) ніжними.}

^{Однорідні другорядні члени речення: платтячком, вітами.}

^{Шумлять верхами дуби, берези, буки.}

^{_____ _____ _____, _____, _____.}

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями:}^{(що?) дуби, берези, буки (що роблять?) шумлять; шумлять (чим?) верхами.}

^{Однорідні підмети: дуби, берези, буки.}

§ 10 Частини мови

Вправа 62

Дієслова в переносному значенні: вітер грається, поженеться, підкрадається.

^{Вітер з пожовклим листком грається (що робить?, теп. ч.) в котика-мишки: то поженеться (що зробить?, майб. уч.) біжком, то підкрадається (що робить?, теп. ч.) нишком. Ну а коли спійма (що зробить?, мин. ч.), буде (що зробить?, майб. ч.), дітки, зима.}

2� До майбутнього часу дієслова дібрали форми теперішнього часу

Вітер (що зробить?) поженеться; (що робить?) женеться.

Вітер (що зробить?) спійма; (що робить?) ловить.

Зима (що зробить?) буде; (що робить?) є.

Вправа 63

Спільнокореневі слова: жовтіє, жовтень, жовтий.

^{Частину мови}^{визначаємо за питаннями: жовтіє (що робить?, дієслово), жовтень (що?, іменник), жовтий (який?, прикметник).}

2� Підкреслили іменники, визначили рід іменника

Літає голуб (ч. р.), і чомусь так низько.

Мабуть, крило (с. р.) поважчало. Туман (ч. р.).

^{В однині визначаємо рід іменника за допоміжними словами: голуб (мій, він, ч. р.), крило (моє, воно, с. р.), туман (мій, він, ч. р.)}

Вправа 64

Великі хмари холодом нагусли. (Розповідне неокличне речення)

Червоне листя падає в гаю. (Розповідне неокличне речення)

Летять у вирій дуже дикі гуси, а я слонам привіт передаю. (Розповідне неокличне речення)

^{Самостійні частини мови визначаємо за питаннями, до службових частин мови питання не ставиться.}

^{Великі (які?, прикметник) хмари (що?, іменник) холодом (чим?, іменник) нагусли (що зробили?, дієслово).}

^{Червоне (яке?, прикметник) листя (що?, іменник) падає (що робить?, дієслово) в (прийменник) гаю (в чому?, іменник).}

^{Летять (що роблять?, дієслово) у (прийменник) вирій (що?, іменник) дуже (як сильно?, прислівник) дикі (які?, прикметник) гуси (хто?, іменник), а (сполучник) я (хто?, займенник) слонам (кому?, іменник) привіт (що?, іменник) передаю (що роблю?, дієслово).}

Вправа 65

^Зачин

^{Красується сосонка. Прийшла осінь смутна, а сосонці байдуже! Сусідки її, берізки та липки, стоять бідні та зажурені, листячко з них геть облетіло. А сосонка мовби ще кращою здається поміж смутних товаришок.}

^{Основна частина}

^{— А що, де ваші кучері гарні та рясні? Стоїте деркачами! Немає в світі, як ми, сосни! Ой світе мій, яка ж я гарна та велична! — каже сосонка берізкам та липкам.}

^{Величається вічнозелена красуня. Аж тут прилетіла сорока, застрекотала:}

— Че-че-че! Чекай, чекай! Скоро зима наступить. Під Новий рік зрубають тебе комусь на потіху. Ти не зможеш довго жити без рідної землі.

^{Кінцівка}

А тут і сусідки обізвались:

— А як прийде ясна весна, наше віття знову зазеленіє. Тільки за тобою ми сумуватимемо.

^План

^{1. Красується сосонка.}

^{2. Сосонка насміхається з берізок і лип.}

^{3. Сорока застерігає хвойне дерево.}

^{4. Сусідки сумуватимуть без сосонки.}

2� Перше речення третього абзацу розібрали за частинами мови

Величається (що робить?, дієслово) вічнозелена (яка?, прикметник) красуня (що?, іменник).

3� Дієслова-синоніми: красується, величається.

^{Дієслова-синоніми дозволяють уникнути повторень.}

Вправа 66 Прислів’я та прикмети

Листопад жовтню син, а зимі рідний брат.

Хоч листопад і не лютий, та спитає, чи вдягнений і взутий.

На горобині й дубі багато плодів — чекай суворої зими.

Доки листя з вишень не облетіло, то хоч скільки снігу не було б, він не вляжеться — відлига його з'їсть.

^{2� Листопад (що?, іменник) жовтню (чому?, іменник) син (хто?, іменник), а (сполучник) зимі (кому?, іменник) рідний (який?, прикметник) брат (хто?, іменник).}

^{Хоч (сполучник) листопад (що?, іменник) і (сполучник) не (частка) лютий (який?, прикметник), та (сполучник) спитає (що зробить?, іменник), чи (сполучник) вдягнений (який?, дієприкметник) і (сполучник) взутий (який?, дієприкметник).}

^{На (прийменник) горобині (на чому?, іменник) й (сполучник) дубі (на чому?, іменник) багато (скільки?, числівник) плодів (чого?, іменник) — чекай (що роби?, дієслово) суворої (якої?, прикметник) зими (чого?, іменник).}

^{Доки (до яких пір?, прислівник) листя (що?, іменник) з (прийменник) вишень (чого?, іменник) не (частка) облетіло (що зробило?, дієслово), то (сполучник) хоч (сполучник) скільки (кількість чого-небудь, займенник) снігу (чого?, іменник) не (частка) було (що робило?, дієслово) б (частка), він (хто?, займенник) не (частка) вляжеться (що зробить?, дієслово) — відлига (що?, іменник) його (кого?, займенник) з'їсть (що зробить?, дієслово).}

§ 11 Повторення вивченого про іменник

Вправа 67

^{Білий-білий птах — чистий, як світання.}

^{Чорний-чорний птах тихий, як печаль.}

^{Білий-білий птах — моя любов остання.}

^{Чорний-чорний птах — то мій найперший жаль.}

2� Антоніми: білий — чорний.

3� Визначили рід іменника

Істоти (хто?)	Неістоти (що?)
птах (ч. р.)	світання (с. р.), печаль (ж. р.), любов (ж. р.), жаль (ч. р.)

^{Рід іменника визначаємо за допомогою слів: птах (він, мій, ч. р.), світання (воно, моє, с. р.), печаль (вона, моя, ж. р.), любов (вона, моя, ж. р.), жаль (він, мій, ч. р.)}

Вправа 68

Добро, лихо, зло.

^{Антоніми: добро — зло. Синоніми: лихо, зло.}

2� Добро завжди перемагає зло.

Зв'язок слів у реченні за питаннями:

(що?) добро (що робить?) перемагає;

перемагає (коли?) завжди;

перемагає (що?) зло.

^{Основа речення: добро перемагає.}

^{Словосполучення: завжди перемагає, перемагає зло.}

Добро – підмет, зло – другорядний член речення.

Вправа 69