© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова та читання 4 клас Варзацька Л., Зроль Г., Шильцова Л."
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
§ 44 Правопис ненаголошених особових закінчень дієслів теперішнього і майбутнього часу
Вправа 300
Настрій: життєрадісний, веселий, радісний, оптимістичний.
2� Визначили час, особу і число дієслів, виділили закінчення, позначили наголоси.
Пробіг зайчик. Ди́в[ить]ся (теп. ч., 3 ос., одн.) – світанок!
Сид[и́ть] (теп. ч., 3 ос., одн.), грі́[єть]ся (теп. ч., 3 ос., одн.), ромашкам очі розтуляє...
3� У дієслові написання закінчення не викликало сумнівів: сидить.
У сумнівних випадках перевірка: дивиться – дивляться, гріється – гріються.
Вправа 301
Стежка, стежити, стежинка.
Спільнокореневі слова: стежка, стежина.
Вправа 302
2� Позначили наголос
Запро́сите, розкле́їмо, про́сиш, хо́димо, віддя́чите, поче́пимо, перемага́єте, розка́жеш, дру́жите, сто́гнеш.
Запросите — запросять, розклеїмо — розклеять, просиш — просять, ходимо — ходять, віддячите — віддячать, почепимо — почеплять, перемагаєте — переможуть, розкажеш — розкажуть, дружите — дружать, стогнеш — стогнуть.
Вправа 303 Дієвідмінювання дієслів
Стежинка біжить і біжить. Як тебе манить ступити на неї! А коли вже ступиш – не спинишся. Ітимеш і йтимеш. І повернутися сили нема. Навіть озирнутися важко.
Ноги відриваються від землі. І ти відчуваєш крильця за спиною. Хто ти? Метелик? Чи пташка? Чи вітерець-легковій? Хто знає?..
Мани́ть, сту́пиш — ступлять, спини́шся — спиняться, іти́меш — ідуть, йти́меш — йдуть, відчува́єш — відчувають.
біжить — біг, бігунець, побіг, побігайчик, бігти, бігун, біганина, оббіг, забіг, бігом, прибігти, перебіг, перебіжчик, вибіг, набіги, набігти, забігати, набіги, збіг, збіговисько.
Вправа 304 Підкреслили слова, які не можна переносити з рядка в рядок.
Заголовок: «Ніч», «Місячна ніч».
Серед ночі, серед ночі
ходить Місяць – срібні очі.
Сіра кицька крізь пітьму
в очі дивиться йому.
І дивується, й муркоче,
і спіймати Місяць хоче.
Хо́дить — ходять, ди́виться — дивляться, диву́ється — дивуються.
§ 45 Змінювання дієслів минулого часу за родами і числами
Вправа 305
1� Написали, яку картину уявляєш за віршем «Розплела береза коси»…
Роз-пле-ла бе-ре-за ко-си на ве-сня-нім ві-тер-ці, о-пу-сти-ла ніж-ку бо-су в ти-ху во-ду у рі-ці, мов зі-бра-ла-ся до ме-не вбрід на бе-рег пе-рей-ти, де схи-ли-лись ду-жі кле-ни на при-ча-ле-ні пло-ти...
2� Слова в переносному значенні (уособлення): (береза) розплела коси, опустила ніжку, вбрід перейти; (клени) схилились.
3� Виписали дієслова минулого часу
Розплела, опустила, зібралася, схилились.
Розплела (що зробила?), опустила (що зробила?), зібралася (що зробила?), перейти (що зробити?, неозначена форма дієслова), схилились (що зробили?)
Вправа 306
Плітка, плетиво, розплела.
Спільнокореневі слова: плетиво, розплела.
Вправа 307
|
Загадка |
Відгадка |
|
Намистиночки нові ніч згубила у траві. Вранці сонечко устало, намистиночки зібрало. |
Роса |
2� Дієслова в загадці вжито в переносному значенні: (ніч) згубила, (сонечко) устало, зібрало.
3� Визначили число іменників і рід іменників.
Ніч (одн., ж. р.) (що зробила?) згубила намистинки.
Місяць (одн., ч. р.) (що зробив?) згубив намистинки.
Сонечко (одн., с. р.) (що зробило?) згубил[о] намистинки.
Зорі (мн.) (що зробили?) згубил[и] намистинки.
Рід іменника визначаємо в однині за допомогою додаткових слів: ніч (вона/моя, ж. р.), місяць (він/мій, ч. р.), сонечко (воно/моє, ж. р.)
Вправа 308
Уже всі дерева повдягалися (що зробили?, мин. ч.) в густу зелень. А біла акація досі дрімає (що робить?, теп. ч.). Що ж потрібно, аби її розбуркати (що зробити?, не означ. форма)? Може, теплого дощу з громом?
Набігли (що зробили?, мин. ч.) хмари, вдарив (що зробив?, мин. ч.) грім, полився (що зробив?, мин. ч.) рясний дощ. Після дощу все ще буйніше розквітло (що зробило?, мин. ч.), а біла акація спить (що робить?, теп. ч.).
— Мабуть, треба голосніше співати (що робити?, неозн. форма), — вирішили (що зробили?, мин. ч.) пташки.
— Ні, ні! — посміхнулося (що зробило?, мин. ч.) сонце крізь білу хмаринку. — Це вона чекає (що робить?, теп. ч.), поки я почну (що зроблю?, майб. ч.) дужче пригрівати (що робити?, неозн. форма).
2� Виписали дієслова минулого часу, визначили число, а в однині — і рід дієслова, позначили закінчення і суфікси родів -л-, -в-.
Повдягал[и]ся (мн.), набігл[и] (мн.), вдарив[] (одн., ч. p.), полив[]ся (одн. ч. p.), розквітл[о] (одн., с. р.), вирішил[и] (мн.), посміхнул[о]ся (одн., с. p.).
3� Спільнокореневі дієслова: зелень — зеленити, зазеленіє, зеленіли, позеленіло, зеленіти.
§ 46 Вимова і правопис дієслів на -ся (-сь)
Вправа 309
Пта-хи при-ле-ті-ли! Пта-хи при-ле-ті-ли! На ву-ли-цях мі-ста рух зу-пи-ни-ли! Зав-мер-ли трам-ва-ї, тро-лей-бу-си ста-ли, ав-то-мо-бі-лі за-галь-му-ва-ли...Не ї-де ні-хто, не йде, не бі-жить — рух зу-пи-нив-ся нав-ко-ло у-мить.
Настрій: радісний, захоплений, оптимістичний.
Після далекої дороги птахи сіли перепочити на електропроводах. Щоб їх не сполохати на мить зупинилися трамваї і тролейбуси. А за ними загальмували автомобілі…
Вправа 310
Вранці Андрійко збирається до школи. Він одягається, взувається.
Вранці Андрійко збирає братика до дитячого садка. Він одягає та взуває малюка.
2� Дієслова називають дії, спрямовані на нього самого: одягається, взувається.
Дієслова означають дії, спрямовані на іншу особу: одягає, взуває.
Дієслова на –ться називають дії, спрямовані на себе.
Вправа 311
Зустрічаєш, зустрічаєшся.
Зустрічаєшся (дія спрямовується на самого виконавця), зустрічаєш (дія спрямовується на іншу особу).
Ти сьогодні зустрічаєшся з подругою? Ти сьогодні зустрічаєш подругу?
Вправа 312
Миєшся, грієшся, хвилюєшся, дивуєшся.
Турбуються, просяться, відкриваються, вітаються.
2� Згідно звукового розбору слова в дієсловах 2-ї особи однини -шся вимовляємо як [с': а]:
[м и й е с': а], [г р' і й е с': а], [х в и л' у й е с': а], [д и в у й е с': а]
У дієсловах 3-ї особи однини і множини -ться вимовляємо як [ц': а]:
[т у р б у й у ц': а], [п р о с' а ц': а], [в’ і д к р и в а й у ц': а ], [в’ і т а й у ц': а]
Вправа 313 У прислів'ях і приказках підкреслили дієслова на –ся, виділили закінчення, визначили, число дієслова та особу дієслів.
|
Повний колос до землі гн[еть]ся (теп. ч., 3 ос. одн.) , а порожній угору пн[еть]ся (теп. ч., 3 ос. одн.) |
Не хизуватися |
|
З ким повед[еш]ся (майб. ч., 2 ос. одн.), від того й набер[еш]ся (майб. ч., 2 ос. одн.) |
Бути передбачливим у виборі |
|
На годину спізн[иш]ся (майб. ч., 2 ос. одн.) — за рік не доженеш |
Не спізнюватися |
|
Б'[єть]ся (теп. ч., 3 ос. одн.) як риба об лід. |
Не бути впертим |
|
Крут[ить]ся (теп. ч., 3 ос. одн.) як білка в колесі. |
Бути моторним у роботі |
Визначаємо час дієслова за питаннями: гнеться (що робить?, теп. ч.), пнеться (що робить?, теп. ч.), поведешся (що зробиш?, майб. ч.), наберешся (що зробиш?, майб. ч.), спізнишся (що зробиш?, майб. ч.), б’ється (що робить?, теп. ч.), крутиться (що робить?, теп. ч.)
У теперішньому і майбутньому часах визначаємо особу та число дієслова за допомогою питання з особовим займенником або пов’язаним іменником: гнеться (що він/колос робить?, теп. ч., 3 ос. одн.), пнеться (що він/колос робить?, теп. ч., 3 ос. одн.), поведешся (що ти зробиш?, майб. ч., 2 ос. одн.), наберешся (що ти зробиш?, майб. ч., 2 ос. одн.), спізнишся (що ти зробиш?, майб. ч., 2 ос. одн.), б’ється (що вона робить?, теп. ч., 3 ос. одн.), крутиться (що вона робить?, 3 ос. одн.)
Вправа 314 Замінили дієслова неозначеної форми дієсловами теперішнього часу, позначили корінь у споріднених словах, підкреслили слова-синоніми
Сидить Весна на гілочці та й гойдається.
Хто не йде стежиною — зупиняється: —
Подивіться, людоньки, на галузочці
гойдається Веснонька в синій блузочці!
2� Споріднені слова: весна, веснонька.
3 � Слова-синоніми: гілочці, галузочці.
Завдання і запитання для повторення
1. Дієслово – самостійна частина мови, що означає дію предмета.
2. Неозначена форма дієслова – незмінна форма, вона не вказує ні на час, ні на особу, ні на кількість виконавців.
3. Дієслова минулого часу змінюються за числами і родами в однині.
Дієслова теперішнього часу змінюються за особами і числами.
Дієслова майбутнього часу змінюються за особами і числами.
4. Вставили пропущені букви в ненаголошених особових закінченнях:
Ба́чите (бо бачать), во́зите (бо возять), мрі́єте (бо мріють), раху́єте (бо рахують), мірку́єте (бо міркують), заго́їте (бо загоять).
5. Підкреслили дієслова, визначили час, число та особу або рід дієслова
Ожили (мин. ч., мн.) річки і розлилися (мин. ч., мн.) широкими морями.
Розкинулось (мин. ч., одн., с. р.) небо яскравою блакиттю.
Пробивається (теп. ч., 3 ос. одн.) до сонця молода трава.
На клені з'являються (теп. ч., 3 ос. мн.) пучечки зелених квітів.
Скоро білим цвітом укриються (майб. ч., 3 ос. мн.) сади.
Визначаємо час дієслова за питаннями: ожили (що зробили?, мин. ч.), розлилися (що зробили?, мин. ч.), розкинулось (що зробило?, мин. ч.), пробивається (що робить?, теп. ч.), з’являються (що роблять?, теп. ч.), укриються (що зроблять?, майб. ч.)
У минулому часі визначаємо число, а в однині також рід, за допомогою питання з особовим займенником або пов’язаним словом: ожили (що вони/річки зробили?, мин. ч., мн.), розлилися (що вони/річки зробили?, мин. ч., мн.), розкинулось (що воно/небо зробило?, одн., с. р.)
У теперішньому і майбутньому часах визначаємо число і особу за допомогою питання з особовим займенником або пов’язаним словом: пробивається (що вона/трава робить?, теп. ч., 3 ос. одн.), з’являються (що вони/пучечки роблять?, теп. ч., 3 ос. мн.), укриються (що вони/сади зроблять?, майб. ч., 3 ос. мн.)