© Барна Р., 2020
Серія "Вчимось разом" до підручника "Українська мова та читання 3 клас
Кравцова Н., Придаток О., Романова В."
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Вправа 180
Він, мій: горох, огірок, помідор.
Вона, моя: картопля.
Воно, моє: молоко, колесо.
Вправа 181
Відгадка |
|
Згорнеш — клинець, розгорнеш — млинець. |
парасолька |
Ні в вогні не горить, ні в воді не тоне. |
лід |
Хто завжди правду каже? |
дзеркало |
Купили кругленьке, думали — новеньке, а воно усе в дірках, труситься в руках. |
сито |
Поля скляні, дороги дерев'яні. |
вікно |
Скатертина біла увесь світ накрила. |
сніг |
Голодна реве, а нагодована — жує. |
корова |
Що дістане зубами до потилиці? |
гребінець |
Не звір, а з рогами, не птиця, а з пір'ям, не людина, а в одязі. |
ліжко |
Хто всім нам хліб ділить? |
ніж |
2� Розподілили відгадки за родами
Ч. р. |
Ж. р. |
С. р. |
лід[] сніг[] гребінець[] ніж[] |
парасольк[а] коров[а] |
дзеркал[о] сит[о] вікн[о] ліжк[о] |
3� Багатозначне слово: гребінець.
Значення слова можна дізнатися з тлумачного словника.
Вправа 182 Визначили рід іменників за допомогою допоміжних слів
Воно моє село, місто, дитя.
Він мій черевик, олівець, дзьоб.
Вона моя жоржина, дитя, іграшка.
Вправа 183 Ребус
Тривога (3 в о г а)
2� Іменники з розгаданого слова: тривога, рога, гора, тир, рот, рота, твори, вир.
Вправа 184
Слова |
«Зайве» |
Марічка, місто, Черкаси, Іванко, Дніпро, Тернопіль, Дунай |
Загальна назва |
Собака, кіт, гуска, Рекс, корова, кріль. |
Власна назва |
Зайченя, кроленя, гусак, каченя, індича. |
Чоловічий рід іменника |
Сосни, берези, груші, верба, яблуні. |
Однина |
2� Визначили рід іменника: місто (с. р.), Рекс (ч. р.), гусак (ч. р.), верба (ж. р.)
Вправа 185
2� Завдання на вибір
• Іменники-синоніми:
аромат — пахощі, ательє — майстерня, праця — робота, заметіль — завірюха.
• Іменники-антоніми:
сум — радість, бруд — чистота, холод — тепло, зима — літо, алфавіт — азбука, запитання — відповідь.
Вправа 186 У кожному слові «заховалася» тваринка, а в одному — ще й квітка
Колиска, ломака, левада, поселення, козак.
Лиска, мак, лев, осел, коза.
2� Назви істот змінили за числами:
лиска — лиски, лев — леви, осел — осли, коза — кози.
У назві неістоти визнач рід: мак (ч. р.) — маки.
Вправа 187
Написали, які зимові свята знаєш…
Зи-монь-ка пу-хна-ста ще-дра і ба-га-та на мо-роз, хур-де-ли-цю і ве-се-лі свя-та.
2� «Квест»
зебра 15 |
перо 134 |
черешня 52667 |
ЗА |
ПРО |
ШЕННЯ |
Вправа 188, 189
Написали запрошення на свято для свого друга (подруги)…
Вправа 190
Плід |
За формою |
За кольором |
За смаком |
За дотиком |
За розміром |
Банан |
подовгастий |
жовтий |
солодкий, смачний |
гладкий, м’який |
великий |
Груша |
овальна |
зелена |
терпка, несмачна |
шершава, тверда |
мала |
Яблуко |
кругле |
червоне |
кисле, соковите, смачне |
гладке, тверде |
середнє |
Яблуко (яке?) — кругле, червоне, кисле, соковите, смачне, гладке, тверде, середнє.
Груша (яка?) — овальна, зелена, несмачна, терпка, шершава, тверда, мала.
Банан (який?) — подовгастий, жовтий, солодкий, смачний, гладкий, м’який, великий.
Вправа 191
Прикметники називають б) ознаку предмета.
Відповідають на питання в) який?, яка?, яке? які?
Записані слова — це в) прикметник.
2� Прикметники увиразнюють і прикрашають мовлення.
Вправа 192
1� Поміркували, чи є користь від їстівної упаковки…
2� Прикметники: звична, прохолодних, скляна, пластмасова, картонна, привабливіше, їстівне, звичайне, їстівну, смачну.
Визначаємо прикметники за питаннями: (яка?) звична, (яких?) прохолодних, (яка?) скляна, (яка?) пластмасова, (яка?) картонна, (яке?) привабливіше, (яке?) їстівне, (яке?) звичайне, (яку?) їстівну, (яку?) смачну.
Вправа 193 Підкреслили прикметники в уривку про лишайники
Соковиті, густі лишайники є ознакою чистоти повітря.
А пласкі, жорсткі вказують на те, що бруду в ньому чимало.
Визначаємо прикметники за питаннями: (які?) соковиті, (які?) густі, (які?) пласкі, (які?) жорсткі.
Вправа 194
Написали, що може розповісти про себе сніжинка…
2� Сніжинка (яка?) біла, холодна, дивовижна, неповторна, кришталева, прозора, блискуча.
Вправа 195 Позначили у прикметниках закінчення
Одна сніжинка практично невагом[а], бо майже повністю складається з повітря. А чому ж тоді обламуються гілки, коли на них срібляст[ий] сніг?
Свіж[ий] сніг пухк[ий] і легк[ий]. Один кубометр такого снігу (уяви кубик, всі сторони якого дорівнюють одному метру) важить всього шістдесят п'ять кілограмів. А коли його ущільнити — то аж п'ятсот п'ятдесят!
Сніжинка (яка?) невагома, сніг (який?) сріблястий, сніг (який?) свіжий, сніг (який?) пухкий, сніг (який?) легкий.
Вправа 196 Зимові прикмети
Зимове тепло — літній холод.
Мокрий з відлигами січень — буде холодне літо.
Глибокий сніг узимку — на дощове літо.
Яскраві зірки — чекай на сильний мороз.
2� Ставимо питання від іменника до прикметника
Тепло (яке?) зимове. Холод (який?) літній.
Січень (який?) мокрий. Літо (яке?) холодне.
Сніг (який?) глибокий. Літо (яке?) дощове.
Зірки (які?) яскраві. Мороз (який?) сильний.
3� У споріднених словах позначили корінь:
зимове, узимку;
літній, літо;
холод, холодне.
Вправа 197
Відгадка |
|
Взимку вітер дме холодний, я блукаю злий, голодний. |
Вовк |
З гілки на гілку стриба, як комашка, легка й моторна, одначе не пташка. |
Білка |
Взимку — білий, влітку — сірий. |
Заєць |
2� Виписали іменники із зв'язаними з ними прикметниками:
вітер (який?) холодний,
вовк (який?) злий, вовк (який?) голодний,
білка (яка?) легка, білка (яка?) моторна,
заєць (який?) білий, заєць (який?) сірий.
Вправа 198
Дельфін (одн.) — дельфіни (мн.), краб (одн.) — краби (мн.),
скат (одн.) — скати (мн.), медуза (одн.) — медузи (мн.), омар (одн.) — омари (мн.), мурена (одн.) — мурени (мн.), восьминіг (одн.) — восьминоги (мн.).
Однина |
Множина |
Дельфін (який?) грайливий, великий, краб (який?) червоний, морський, скат (який?) білий, електричний, медуза (яка?) велика, драглиста, омар (який?) довгий, мурена (яка?) хижа, восьминіг (який?) великий, страшний. |
Дельфіни (які?) грайливі, великі, краби (які?) червоні, морські, скати (які?) білі, електричні, медузи (які?) великі, драглисті, омари (які?) довгі, мурени (які?) хижі, восьминоги (які?) великі, страшні. |
Вправа 199
Довели, що винахід Луї Бутана був корисним…
2� Сполучення прикметників з іменниками
Фотографія (яка?) підводна. Апарат (який?) важкий.
Апарат (який?) незграбний. Прилади (які?) сучасні.
Прилади (які?) маленькі. Прилади (які?) зручні.
Таємниці (які?) морські. Лампи (які?) спеціальні.
Дно (яке?) морське. Управління (яке?) дистанційне.
Кораблі (які?) дослідницькі.
3� У множині прикметники мають закінчення -і: сучасн[і], маленьк[і], зручн[і].
Вправа 200 Число прикметника узгоджується з числом пов’язаного іменника
1) Однина |
2) Множина |
Акваріумн[а] рибка, хиж[а] щука, маленьк[ий] окунь, вусат[ий] сом, велик[ий] товстолобик. |
Акваріумн[і] рибки, хиж[і] щуки, маленьк[і] окуні, вусат[і] соми, велик[і] товстолобики. |
Вправа 201
Акули – мешканці солоних водойм.
2� Сполучення іменників із прикметниками
Водичка (яка?) срібна. Жителі (які?) підводні. Жителі (які?) малі.
Жителі (які?) великі. Жителі (які?) прісноводні.
Вправа 202 Рід прикметника узгоджується з родом пов’язаного іменника
Однина |
||
Чоловічий рід |
Жіночий рід |
Середній рід |
-ий, -ій |
-а, -я |
-е, -є |
біл[ий] сніг |
біл[а] шубка |
біл[е] козенятко |
син[ій] колір |
син[я] фарба |
син[є] море |
Вправа 203
Однина |
||
Чоловічий рід (який?) |
Жіночий рід (яка?) |
Середній рід (яке?) |
-ий, -ій |
-а, -я |
-е, -є |
син[ій] шарф син[ій] картуз велик[ий] м’яч |
велик[а] кімната |
син[є] небо велик[е] відро |
Вправа 204 Виділили закінчення у прикметників середнього роду
Сіресеньк[е], довговух[е], пухнаст[е] зайчатко.
Великий, зубатий, сірий вовк.
Руда, хитра, хвостата лисиця.
Жовт[е], маленьк[е], пухнаст[е] курча.
Визначаємо рід іменника за допомогою допоміжного слова: (моє, воно) зайчатко (с. р.); (мій, він) вовк (ч. р.), (моя, вона) лисиця (ж. р.); (моє, воно) курча (с. р.)
Визначаємо рід прикметника за родом зв’язаного іменника або за закінченням у називному відмінку.
Вправа 205
2� Позначили закінчення прикметників:
красив[ий], гарн[ий], рідн[е], чудов[і], біл[ий], єдин[а].
3� Акровірш: Україна.
Вправа 206
1� ПИЛКА – ЛКА + РІГ = ПИРІГ
3� Орфограма «Ненаголошений голосний звук»: пирі́г (перевірка за словником).
Вправа 207
Загадка |
Відгадка |
І поживне, і смачне, біле, пінне, запашне. Залюбки малята п'ють, здоровенькими ростуть. |
Молоко |
Є перлова, є гречана, рисова, а ще пшоняна. Заливаєм молоком, а немає — кип'ятком. |
Крупа |
І наваристий, й пахучий, дає силу нам могучу. Смачний в спеку і у дощ українське диво — ... . |
Борщ |
2� Позначили закінчення у словосполученнях іменників із прикметниками:
Молоко (яке?) поживн[е], смачн[е], біл[е], пінн[е], запашн[е].
Каша (яка?) перлов[а], гречан[а], рисов[а], пшонян[а].
Борщ (який?) смачн[ий], наварист[ий], пахуч[ий].
Малята (які?) здоровеньк[і].
Сила (яка?) могуч[а].
Диво (яке?) українськ[е].
Вправа 208 Виділили закінчення прикметників
Огірок (який?) зелен[ий], груша (яка?) зелен[а], яблуко (яке?) зелен[е].
Кавун (який?) кругл[ий], кулька (яка?) кругл[а], печиво (яке?) кругл[е].
Стіл (який?) дерев’ян[ий], стілець (який) дерев’ян[ий], шафа (яка?) дерев’ян[а], ліжко (яке?) дерев’ян[е].
Вправа 209
Традиційна солодка страва — це щедра, як і весь український стіл, смачна випічка! Рум'яний перекладанець — це смачний пиріг з дріжджового тіста. Його викладають шарами. Начинка буває макова , горіхова, вишнева або фруктова. До речі, у пирозі можна чергувати кілька смачних начинок.
Страва (яка?) традиційна, солодка. Стіл (який?) український. Випічка (яка?) щедра, смачна. Перекладанець (який) рум’яний. Пиріг (який?) смачний. Начинка (яка?) макова, горіхова, вишнева, фруктова.
Вправа 210 Позначили у прикметниках закінчення
Кругл[ий] млинець, кругл[е] яєчко, кругл[а] паляниця.
Духмян[ий] хліб, духмян[а] булочка, духмян[і] тістечка.
Маленьк[ий] пиріжок, маленьк[і] котлети, маленьк[е] яблуко.
(Мій, він) млинець (який?) круглий, (моє, воно) яблуко (яке?) кругле, (моя, вона) паляниця (яка?) кругла, (мій, він) хліб (який?) духмяний, (моя, вона) булочка (яка?) духмяна, (мої, вони) тістечка (які?) духмяні, (мій, він) пиріжок (який?) маленький, (мої, вони) котлети (які?) маленькі, (моє, воно) яблуко (яке?) маленьке.
Вправа 211
Написали міркування «Чи потрібно підгодовувати лісових мешканців узимку?»…
Вправа 212, 213, 214
Тема: розповідь про життя тварин взимку та допомогу лісника.
Головна думка: «Тепер не доведеться білочці свою домівку і рідний край залишати!».
Мета: заклик підгодовувати тварин узимку.
Будова тексту |
План |
|
Зачин |
1. Сувора зима. |
Нахвалявся мороз усіх в лісі поморозити — накликав холодних вітрів, лютих хурделиць. Скрутно, голодно стало птахам та звірам. |
Основна частина |
2. Засмучена білочка. |
Засмутилася й білочка, бо харчів небагато залишилося. А до весни ще далеко! |
3. Допомога лісника. |
Коли чує руденька — сніг рипить. А то лісник пробирається, на санах везе мішок з харчами, пов'язані пучечки сухого верболозу та осики. Розклав на снігу поживу для звірів, а в дупла ще й насіння соняшникового та сухарів насипав. |
|
Кінцівка |
4. Не залишу рідний край! |
Тепер не доведеться білочці свою домівку і рідний край залишати! |
3� Коли підгодовуєш тварин узимку, приходить почуття радості, що також можеш долучитися до допомоги: птахам насипати корму, рибам прорубати ополонку, травоїдним звірам заготувати сіна.
Вправа 215 «Квест»
Горобець 1, 2, 3 |
кози 4,3,2 |
нитка 1, 3 |
гор |
изо |
нт |
Орфограма: горизо́нт (ненаголошений голосний звук [и] за словником)
Горизонт – 1. Видноколо. 2. Коло знань, інтересів. 3. Сфера дій, можливості. 4. Висота водойми. 5. Товща гірських порід.
Синоніми: обрій.
У реченні «З'явитися на горизонті — стати відомим, помітним» слово горизонт вжито в переносному значенні.
Вправа 216
З маленького насіннячка виростає велике дерево
Миколка та Галинка побачили в парку старе дерево. Мама розповіла їм, що виросло воно з крихітної насінинки!
Так із них, малих діток, теж виростуть авторитетні, шановані люди! Бо вони із задоволенням навчаються, досліджують, експериментують.
Адже знання — як насінинка. Посієш — і виросте з неї велика життєва мудрість.
2� Виділили закінчення прикметників, визначили рід
Маленьк[е] (с. р.) насіннячко, велик[е] (с. р.) дерево, стар[е] (с. р.) дерево, крихітн[а] (ж. р.) насінинка, мал[і] дітки, авторитетн[і] люди, шанован[і] люди, велик[а] (ж. р.) мудрість, життєв[а] (ж. р.) мудрість.
(Моє, воно) насіннячко (яке?) маленьке (с. р.);
(моє, воно) дерево (яке?) велике (с. р.), старе (с. р.);
(моя, вона) насінинка (яка?) крихітна (ж. р.);
(моя, вона) мудрість (яка?) велика (ж. р.), життєва (ж. р.).
У множині рід не визначаємо, тому (вони) дітки (які) малі, (вони) люди (які?) шановані.
Вправа 217 Прислів'я
Розповідь на тему «Краще добра стежка, ніж поганий шлях»…
Малого коня хвали, великого запрягай. (Усьому свій час)
Не бійся розумного ворога, а бійся дурного приятеля. (Правильно обирай друзів)
Краще добра стежка, ніж поганий шлях. (Від малого до великого).
2� Виділили закінчення в прикметниках, у дужках записали число
Мал[ого] (одн.) коня — велик[ого] (одн.) коня.
Розумн[ого] (одн.) ворога — дурн[ого] (одн.) приятеля.
Добр[а] (одн.) стежка — поган[ий] (одн.) шлях.
Вправа 218
Хамелеонові краще жити на деревах, бо на рівній поверхні тварина безпомічна.
Хамелеон — вправний майстер маскування. Чи знаєш ти, що він здатен змінювати колір від коричневого до зеленого і навіть чорного? Усе залежить від його настрою, температури та освітлення.
Липкий довгий язик служить для полювання на комах. Лапи хамелеона пристосовані для пересування по тонких гілках дерев. А ось на рівній поверхні ця тварина повністю безпомічна.
2� Частини мови, які допомогли краще уявити хамелеона: вправний (який?, прикметник) майстер (хто?, іменник) маскування (чого?, іменник), змінювати (що робити?, дієслово), колір (що?, іменник).
3� Орфограма: безпомічна (префікс без-)
Вправа 219
Рі-дна мо-ва Ве-ли-чна, ще-дра і пре-кра-сна мо-ва, про-зо-ра й чи-ста, як гір-ська во-да, — то У-кра-ї-ни мо-ва бар-він-ко-ва та-ка ба-га-та й ві-чно мо-ло-да. Во-на, як ні-жна пі-сня ко-ли-ско-ва, за-хо-дить в сер-це й ду-шу з ра-нніх літ. Ця мо-ва, на-че пта-шка сві-тан-ко-ва, що гор-до ли-не в свій стрім-кий по-літ.
• Мова (яка?) велична, щедра, прекрасна, прозора, чиста, барвінкова, багата, молода.
• Прекрасна мова, гірська вода, мова барвінкова, пісня колискова, ранніх літ, пташка світанкова, стрімкий політ.
Вправа 220
Сонячна — погода.
Осяйна — мрія.
Фантастична — книжка.
Історична — подія.
Їстівна — рослина.
Велична — споруда.
Красива — картина.
Актуальна — новина.
Вправа 221
Софіївка.
Ста-ра-нно ви-во-дить ди-во-ви-жний ві-зе-ру-нок зи-ма у сво-їй пу-хна-стій кни-зі. Ра-зом із не-ю ми по-ман-дру-є-мо до мі-ста У-ма-ні, ди-во-ви-жно-ї пер-ли-ни У-кра-ї-ни — Со-фі-їв-сько-го пар-ку. Ось цен-траль-на а-ле-я. Ні-жний, со-лод-кий сон у ві-ко-ві-чних де-рев. Ни-жній став ско-ва-ний тов-стим льо-дом. Бі-ло-сні-жні ле-бе-ді ви-гля-да-ють зі сво-го де-рев'-я-но-го бу-ди-но-чка. Аж до те-пла спа-ти-ме ве-ле-тен-ський фон-тан «Змі-я». Хо-ло-дний ві-тер гой-да-є ши-ро-ку кро-ну тюль-па-но-во-го де-ре-ва.
4� Завдання на вибір.
1) Сполучення прикметників з іменниками жіночого роду, ставлячи між ними питання:
книга (яка) пухнаста, перлина (яка?) дивовижна, алея (яка?) центральна, крона (яка?) широка.
2) Сполучення прикметників з іменниками чоловічого роду:
візерунок (який?) дивовижний, парк (який?) Софіївський, сон (який?) ніжний, сон (який?) солодкий, став (який?) нижній, лід (який?) товстий, будиночок (який?) дерев'яний, фонтан (який?) велетенський, вітер (який?) холодний вітер.
Вправа 222
Фонтан «Змія» — металевий, незвичайний, звивистий, оригінальний.
Місток на Площу зборів — довгий, широкий, металевий, пішохідний.
Фазанник — округлий, високий, дерев’яний.
Вправа 223
Віртуальна подорож у парк «Софіївка»…
2� Позначили закінчення прикметників
Сполучення іменників з прикметниками в однині:
парк (який?) зимов[ий], озеро (яке?) чист[е], водоспад (який?) холодн[ий], річка (яка?) підземн[а].
Сполучення іменників з прикметниками в множині:
дерева (які?) рідкісн[і], статуї (які?) мармуров[і], стежки (які?) вузьк[і].