Інші завдання дивись тут...

© Барна Р., 2021  

Серія "Вчимось разом" до підручника "Українська мова та читання 4 клас

Кравцова Н., Придаток О., Романова В."

Вправа 127

Тема тексту: розповідь про сміх.

Головна думка: хвороби «втікають» не лише від ліків, а й від щирого сміху, рухливих ігор, дотепних жартів.

Мета: заклик сміятися.

Зачин

Як часто ти регочеш із друзями?

Основна частина

Сміх, виявля­ється, не лише зменшує кількість стресів. Він налаш­товує організм на боротьбу з грипом та застудами.

Кінцівка

Пам'ятай, що хвороби «втікають» не лише від ліків, а й від щирого сміху, рухливих ігор, дотепних жартів.

2� Регочеш (із ким?) із друзями (Ор. в.), на боротьбу (з чим?) зі застудами (Ор. в.); втікають від (чого?) сміху (Р. в.), втікають від (чого?) ігор (Р. в.), втікають від (чого?) жартів (Р. в.).

 

Вправа 128

Заморожену (лід)

Яку воду можна принести в ситі?

Запасне

Яке колесо не обертається в автомобілі, коли він їде?

Дві ноги у мельника

У млині було вісім мішків, на кожному мішку сиділо по дві миші. Прийшов мельник з котом. Скільки тепер стало ніг?

Буква м

Що посеред землі стоїть?

2� Визначили відмінок іменника у виділених словосполученнях:

принести (в чому?) в ситі (М. в.), не обертається (в чому?) в автомобілі (М. в.), було (у чому?) у млині (М. в.), прийшов (з ким?) з котом, стоїть посеред (чого?) землі (Р. в.)

 

Вправа 129  Позначили відмінок виділених іменників.

У центрі кола стає дитина (Н. в.), яка виконує роль ведучого/ ведучої. У її руках мотузка, на кінці якої підвішений мішечок з піском (Ор. в.). Дитина обертає мотузку так, що мішечок ковзає по землі (М. в.). Гравці підскакують над мотузкою (Ор. в.).

Хто зачепить мотузку, той стає ведучим / ведучою.

Визначаємо відмінок іменника за питаннями: дитина (хто?, підмет, Н. в.), з піском (чим?, Ор. в.), по землі (по чому?, М. в.), над мотузкою (чим, Ор. в.)

 

Вправа 130

Милувався (чим?) квітами (Ор. в.).

Раділа (чому?) подарункові (Д. в.).

Веселка (над чим?) над полем (Ор. в.).

Сиділи (на чому?) на лавочці (М. в.).

Підгодовуємо (кого?) птахів (Зн. в.).

 

Вправа 131

Тато (хто?, підмет, Н. в.) намалював кошеня (кого?, другорядний член речення, Зн. в.).

Кошеня (хто?, підмет, Н. в.) лягло на килимок (на що?, з прийменником, Зн. в.).

 

Вправа 132 Ввічливі слова

«Легенда про волошки»…

2,3� Речення з виділеними іменниками, позначили закінчення, відмінок.

«Це не так, — заперечило Колосс[я] (Н. в.). — Наша вдячність[](Н. в.) у тому, що ми прикрашаємо земл[ю] (Зн. в.). У нас немає іншого способ[у] (Р. в.) виявити свою любов[](Зн. в.) до тебе».

І ось Неб[о] (Н. в.) наказало Землі виростити серед колосків чудесні сині квіточк[и] (Зн. в.) — шматочки його самого. Відтоді кожне стебельц[е] (Н. в.) хлібних злаків нахиляється до посланців синього неб[а] (Р. в.) — волошок— і нашіптує їм теплі слова вдячності.

Визначили відмінки іменників: Колосся (що?, підмет, Н. в.), вдячність (що?, підмет, Н. в.), землю (що?, другорядний член речення, Зн. в.), способу (чого?, Р. в.), любов (що?, другорядний член речення, Зн. в.), Небо (що?, підмет, Н. в.), квіточки (що?, другорядний член речення, Зн. в.), стебельце (що?, підмет, Н. в.), неба (чого?, Р. в.)

 

Вправа 133

Море, жито, степ, чай.

2� Речення, щоб кожне слово-відгадка вживалося в називному і знахідному відмінках. За

Сьогодні море (Н. в.) було бурхливе. Сьогодні Софія побачить море (Зн. в) вперше.

У полі дозріло жито (Н. в.). У полі дівчата жито (Зн. в.) жали.

Перед нами розкинувся неозорий степ (Н. в.). Андрійко малював степ (Зн. в.).

Чай (Н. в.) тамує спрагу. Мама заварила липовий чай (Зн. в.).    

Сьогодні море (Н. в.) було бурхливе. Сьогодні Софія побачить море (Зн. в) вперше.

У полі дозріло жито (Н. в.). У полі дівчата жито (Зн. в.) жали.

Перед нами розкинувся неозорий степ (Н. в.). Андрійко малював степ (Зн. в.).

Чай (Н. в.) тамує спрагу. Мама заварила липовий чай (Зн. в.).    

 

Вправа 134

Написали, чи можеш ти назвати себе успішною людиною…

Щоб бути успішними, потрібно розвивати розум (Зн. в.), тренувати пам'ять (Зн. в.), учитися бути уважними, спостережливими.

Людина (Н. в.) краще запам'ятовує правило (Зн. в) і швидше вивчає вірш (Зн. в.), якщо слухає неголосну музику.

Цікаво, що розв'язування кросвордів не лише формує мис­лення (Зн. в.), а й знімає стрес (Зн. в.) і продовжує життя (Зн. в.).

 

Вправа 135  Визначили відмінок виділених іменників.

Ми дали білочці (кому?, без прийменника, Д. в.) горішки. На білочці (на чому?, місце, М. в.) руда шубка.

Ґрунт дає дереву (кому?, без прийменника, Д. в.) поживні речовини. По дереву (по чому?, місце, М. в.) повзе мурашка.

 

Вправа 136

2� Речення, у якому виділені слова вжито у формі давального або у формі місцевого відмінка.

Давальний відмінок

Місцевий відмінок

Олеся подарувала Павлові книжку.

Кирилко дає моркву кроликові.

Затишно квітці на галявині.

На Олегові жовті шорти.

На кроликові сіра шубка.

У квітці заховалася росинка.

Олеся подарувала Павлові (кому?, без прийменника, Д. в.) книжку. На Олегові (на кому?, місце, М. в.) жовті шорти. На кроликові (на кому?, місце, М. в.) сіра шубка. Кирилко дає моркву кроликові (кому?, без прийменника, Д. в.). Затишно квітці (чому?, без прийменника, Д. в.) на галявині. У квітці (у чому?, місце, М. в.) заховалася росинка.

 

Вправа 137

У Літа настрій веселий, бо слухав музику Коника-стрибунця, трелі Соловейка.

2� Позначили питання та відмінок іменника.

Землею (чим?, Ор. в.) мандрувало веселе Літечко (що?, Н. в.). Побувало воно всюди: у полі (у чому?, М. в.), у лісі (у чому?, М. в.), у саду (у чому?, М. в.) і квітнику (у чому?, М. в.), у місті (у чому?, М. в.) й селі (у чому?, М. в.). У торбинці (у чому?, М. в.) несло сунички (що?, Зн. в.), мед (що?, Зн. в.), м'яту (що?, Зн. в.), любисточок (що?, Зн. в.). Коник-стрибунець (хто?, Н. в.) на скрипочці (на чому?, М. в.) вигравав сонечку (кому?, Д. в.) мелодію (що?, Зн. в.) радості (чого?, Р. в.). А Соловейко (хто?, Н. в.) витьохкував на калині (на чому?, М. в.) для усього світу (чого?, Р. в.).

Землею (чим?, Ор. в.) мандрувало веселе Літечко (що?, Н. в.). Побувало воно всюди: у полі (у чому?, М. в.), у лісі (у чому?, М. в.), у саду (у чому?, М. в.) і квітнику (у чому?, М. в.), у місті (у чому?, М. в.) й селі (у чому?, М. в.). У торбинці (у чому?, М. в.) несло сунички (що?, Зн. в.), мед (що?, Зн. в.), м'яту (що?, Зн. в.), любисточок (що?, Зн. в.). Коник-стрибунець (хто?, Н. в.) на скрипочці (на чому?, М. в.) вигравав сонечку (кому?, Д. в.) мелодію (що?, Зн. в.) радості (чого?, Р. в.). А Соловейко (хто?, Н. в.) витьохкував на калині (на чому?, М. в.) для усього світу (чого?, Р. в.).

 

Вправа 138 Підкреслили іменники, вказали відмінок.

Під маленькими ялинками (Ор. в.)

у смарагдовій траві (М. в.)

літо (Н. в.) виросло суничками (Ор. в.) —

то по одній, то по дві.

Ой, сестриченько-яличко (Кл. в.),

ти не дряпай моє личко (Зн. в.),

я суничок (Р. в.) назбираю

жменьку (Зн. в.) мамі (Д. в.) і собі!

Під маленькими ялинками (чим?, Ор. в.) у смарагдовій траві (у чому?, місце, М. в.) літо (що?, підмет, Н. в.) виросло суничками (чим?, Ор. в.) —  то по одній, то по дві. Ой, сестриченько-яличко (звертання, Кл. в.),  ти не дряпай моє личко (що?, другорядний член речення, Зн. в.),  я суничок (чого?, Р. в.) назбираю  жменьку (що?, другорядний член речення, Зн. в.) мамі (кому?, без прийменника, Д. в.) і собі!

 

Вправа 139  Чергування приголосних звуків.

Книжка — на книжці, луг — у лузі, льох — у льосі.

Тривога — у тривозі, молоко — у молоці, горох — у горосі.

 

Вправа 140 Підкреслили букви, що позначають чергування приголосних звуків.

Голка — у голці, гілка — на гілці, подруга — на подрузі, сніжинка — на сніжинці, усмішка — в усмішці, ложка — у ложці, берег — на березі, Марійка — на Марійці, бібліотека — у бібліотеці, іволга — на іволзі, вільха — на вільсі.

 

Вправа 141

Фразеологізми: перша скрипка, на дорозі не валяється, усміхатися аж до вух.

2� Слова з чергу­ванням приголосних звуків, підкресли букви, які їх позначають.

Н. в. що? — скрипка, Д в. чому? — скрипці, М. в. на чому? — на скрипці.

Н. в. що? — дорога, Д в. чому? — дорозі, М. в. на чому? — на дорозі.

Н. в. що? — вухо, Д в. чому? — вусі, М. в. у чому? — у вусі.

 

Вправа 142 Підкреслили букви, що позначають чергування приголосних звуків.

Рука — у руці, нога — на нозі, Софійка — при Софійці, Миколка — на Миколці, черемха — на черемсі, плуг — в плузі, стежка — на стежці, око — в оці, річка — на річці, галка — при галці, сорока — на сороці, осика — на осиці.

2� Три жартівливі речення, підкреслили слова з чергуванням приголосних.

На Миколці нова форма, а в його руці футбольний м’яч. На стежці при річці щось запекло хлопця в оці. На осиці та черемсі він побачив годівниці галці та сороці.  

 

Вправа 143  Ребус

КРИЦ  О сі  вовк  И          кросівки

 

Вправа 144

Тема: розповідь про кросівки.

Головна думка: «Чимало людей полюбляють носити кросівки».

Заголовок: «Кросівки».

Зачин

Чимало людей полюбляють носити кросівки.

Основна частина

А чи знаєш ти, що їх створили після закін­чення Другої світової війни брати Адольф і Ру­дольф Дасслери — засновники сучасних фірм Adi­das і Рита? Вони використали для їхньої верхньої частини паруси­нову тканину. А підошву виготовили з непотрібних гумових покришок.

Кінцівка

Цікаво, що знаменита компанія Google разом із Adidas ство­рили «балакучі» кросівки. Динамік міститься в язичку, а на місці шнурків — плата керування. Це взуття віддає двісті п'ятдесят команд і порад. Озвучення залежить від положення тіла і ніг.

2� Написали, чи погоджуєшся ти з думкою, що кросівки мають бути в кожної дитини.

       На мою думку, кросівки мають бути в кожної дитини.

      Його вважають спортивним взуттям. Кросівки зручні в носінні, під час бігу, виконання фізичних вправ. У них не втомлюються ноги. 

      А спортивний стиль життя корисний для здоров’я.

 

Вправа 145

1� Я створю кросівки, які будуть проводити ранкову зарядку.  

2� У майбутньому створю кросівки, які будуть проводити ранкову зарядку. У язичку буде динамік, а в підошві – плата керування. Людина буде вибирати комплекс вправ, а цифровий тренер проводитиме цю ранкову гімнастику.

3� Модель дуже корисна, бо ранкова зарядка зміцнює здоров’я.

 

Вправа 146 Чергування голосного звуку в корені слова

Форми іменників (відмінювання): береза — беріз, поріг — порога, сіль — солі, лебідь — лебедя, кіт — кота.

 

Вправа 147  Позначили закінчення, основу виділених іменників:  

рік — року, пиріг — пирога, ведмідь — ведмедя, шість[] — шостий, двір[] — дворі, стіл — столі, джміль — джмеля, піч — печі.

У числівнику шість основа шість, нульове закінчення (змінимо шести, шістьма), корінь шість (спільнокореневі слова шестірка, шістдесят, шістсот).

У слові двір основа двір, нульове закінчення (змінимо дворі, двору), корінь двір (спільнокореневі слова двірник, дворовий, подвір’я).

 

Вправа 148 У прислів’ях підкреслили слова з чергуванням голосних звуків.

Про працю

Під лежачий камінь вода не тече.

Що посієш, те й пожнеш.

Хто не працює, той не їсть.

Про хвалькуватість

З неба зорі хапає, а під носом не бачить.

Задер носа — й кочергою не дістанеш.

Забули воли, як телятами були.

Про нетямущість

Помочі, як з осики груш.

Із нього користі, як із цапа молока.

Не буде з вовка баран.

Про результати працю

Корінь праці гіркий, та плід солодкий.

Яка робота, така й зарплата.

Корінь навчання гіркий, а плід його солодкий.

Камінь – каменя, зорі – зірка, носом – ніс, помочі – поміч, корінь – кореня, плід – плоді.

 

Вправа 149

Загадка

Відгадка

Має роги і ноги, а держиться підлоги.

Стіл — столи.

Кінь біжить, земля дрижить.

Грім — громи.

Гострі кігті, тонкий слух. Хто на мишок має нюх?

Кіт — коти.

Стайню, віз, вуздечку має. Хто тваринку цю впізнає?

Кінь — коні.

3� З парою слів склали речення.

Мама накрила стіл святковою скатертиною. Велика родина зібралася за святковим столом.

Над селом ширився грім. Блискавки не буває без грому.  Кіт став нашим домашнім улюбленцем. У всякого кота гострі кігтики.  Кінь стояв на припоні. На лузі паслися коні.

Інші завдання дивись тут...