Інші завдання дивись тут...

© Барна Р., 2021  

Серія "Вчимось разом" до підручника 

"Українська мова та читання 4 клас Пономарьова К., Гайова Л."

Сторінка 128

Вправа 1

Звертання (Данилку, Ірино Петрівно, Даниле) виділяємо комами і пишемо у кличному відмінку.

 

Вправа 2  Про появу книжки

Виписали питальне речення, відповідь на нього і спонукальне речення.

Чи знаєш ти, хто винайшов па­пір і чорнило для письма?	Питальне неокличне речення
Це були єгиптяни.	Розповідне неокличне речення
Зверни ж серце твоє до книжок, немає нічого вищого за книжку.	Спонукальне неокличне речення

� Перебудували речення, щоб у них було звертання

Чи знаєш ти, читачу, хто винайшов па­пір і чорнило для письма?

Друже, це були єгиптяни.

Людино, зверни ж серце твоє до книжок, немає нічого вищого за книжку.

 

Сторінка 129

Вправа 3 Поставили три запи­тання

^{То-бі, зві-сно, ві-до-мо, що у ро-ці 365 днів, а до-ба скла-да-є-ться з 24 го-дин. А пер-ши-ми ви-ко-ри-сто-ву-­ва-ти та-ку си-сте-му лі-то-чи-сле-ння до-ду-ма-ли-ся є-ги-п­тя-ни.}

Скільки днів у році? Зі скількох годин складається доба? Хто першими використовували таку систему літочислення?

 

Вправа 4

Написали, який день календаря для тебе найважливіший або найбільш очікуваний та чому …

 

Вправа 5

^{Щодня ти користуєшся гребінцем. (Розповідне неокличне речення)}

^{Чистиш зуби зубною щіткою і пастою. (Розповідне неокличне речення)}

^{Ножицями об­різаєш нігті. (Розповідне неокличне речення)}

^{Замикаєш ключем двері. (Розповідне неокличне речення)}

^{Дорослі користуються косметикою. (Розповідне неокличне речення)}

^{А чи відомо тобі, хто винайшов усі ці звичні для нас речі? (Питальне неокличне речення)}

^{Це були єгиптяни. (Розповідне неокличне речення)}

� Перебудували розповідні речення на спонукальні

Щодня користуйся гребінцем. Чисти зуби зубною щіткою і пастою. Ножицями об­різай нігті. Замикай ключем двері. Користуйся косметикою, коли будеш дорослим.

^{Щоб перебудувати речення на спонукальне можна використати дієслово у наказовій формі та звертання.}

 

Вправа 6

^{Пер-шу ру-чку ви-най-шли у Ста-ро-дав-ньо-му Є-ги-п­ті. У мі-дно-му стер-жні мі-сти-ла-ся то-нень-ка тро-стин-­ка, на-пов-не-на тем-но-ю рі-ди-но-ю. Рі-ди-на те-кла вниз по тро-стин-ці до ї-ї за-го-стре-но-го кін-ця і за-ли-ша-ла тем-ний слід.}

^{Зго-дом по-ча-ли пи-са-ти роз-ще-пле-ним гу-ся-чим пе-­ром. По-тім йо-го за-мі-ни-ли на ста-ле-ве.}

^{У су-ча-сно-ї куль-ко-во-ї ру-чки не-ма-є пе-ра. Во-но за-мі-не-не куль-ко-ю — ма-лень-ко-ю і ду-же мі-цно-ю. Во-на мі-сти-ться в кін-чи-ку стер-жня. Куль-ка весь час зма-щу-є-ться па-сто-ю і, ков-за-ю-чи по па-пе-ру, за-ли-ша-є слід.}

^{А-ле, хоч би як змі-ню-ва-ла-ся ру-чка, во-на зав-жди за-ли-ша-ла-ся ру-чкою — тим, що ми три-ма-є-мо в ру-ці.}

1. Де винайшли першу ручку та як вона виглядала?

2. Як змінювалась ручка?

3. Як виглядає сучасна ручка?

4. Чому ручка так називається?

� Розібрали слова за будовою:

, , , .

^{У слові тонесенька основа тонесеньк, закінчення –а (змінимо тонесенькою, тонесенькими), корінь тон- (підберемо спільнокореневі слова тонкий, тонко, тонюсінький, найтонший), суфікс –есеньк.}

^{У слові загостреного основа загострен, закінчення –ого (змінимо загострена,  загостреним), корінь гостр- (підберемо спільнокореневі слова гострий, гострити, гостренький, найгостріший), суфікс –ен.}

^{У слові слід основа слід, нульове закінчення (змінимо слідом, сліду), корінь слід.}

^{(підберемо спільнокореневі слідком, слідити).}

^{У слові ручка основа ручк, закінчення –а (змінимо ручкою, ручки), корінь руч- (підберемо спільнокореневі ручечка, рученята, рука, ручний), суфікс –к.}

 

Сторінка 130

Завдання 1, 2  Визначили головні члени речення (підмет і при­судок)

У пустелях Єгипту живуть бедуїни.

^{(Хто?) бедуїни (що роблять?) живуть.}

Назва цього народу перекладається як жителі пустелі.

^{(Що?) назва (що робить?) перекладається.}

 

Завдання 3  Знайшли три речення, які мають таку схему речення:

•••  •••   ======    _________.

^{Читаємо схему речення: розповідне неокличне речення з чотирьох самостійних частин мови (тільки вони є членами речення, службові частини мови самостійно не виступають членами речення), перші два слова – другорядні члени речення, третє – присудок, четверте – підмет.}

У Єгипті рідко бувають опади. (Що?) опади (що роблять?) бувають. А над Нілом часто йдуть дощі. (Що?) дощі (що роблять?) йдуть. На берегах Нілу живуть єгиптяни. (Хто?) єгиптяни (що роблять?) живуть.

Ніл єгиптяни вважають джерелом життя в без­водній пустелі. Ця велика річка оживила пустелю. У Єгипті рідко бувають опади. А над Нілом часто йдуть дощі. Навіть улітку в Сахарі річка не пере­сихає. На берегах Нілу живуть єгиптяни.   Селяни на цих землях розводять верблюдів, овець, коней. Збирають по три врожаї на рік.

Завдання 4 Позначили головні та другорядні члени речення

Узбережжя Єгипту омивають води Червоного моря.

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) води (що роблять?) омивають; омивають (що?) узбережжя; узбережжя (чого?) Єгипту; води (чого?) моря; моря (якого?) Червоного.}

^{Основа речення: омивають води.}

Воно вважається найсолонішим морем у світі.

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) воно (що робить?) вважається; вважається (чим?) морем; вважається (де?) у світі; морем (яким?) найсолонішим.}

^{Основа речення: воно вважається.}

Багатство підводного світу Червоно­го моря вражає.

^{(Що?) багатство (що робить?) вражає; багатство (чого?) світу; світу (якого?) підводного; світу (чого?) моря; моря (якого?) Червоного.}

^{Основа речення: багатство вражає.}

Драйвери з усьо­го світу приїздять сюди.

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) драйвери (що роблять?) приїздять; приїздять (звідки?) з світу; світу (чийого?) усього; приїздять (куди?) сюди.}

^{Основа речення: драйвери приїздять.}

Вони милують­ся неповторною красою морського дна.

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) вони (що роблять?) милуються; милуються (чим?) красою; красою (якою?) неповторною; красою (чого?) дна; дна (якого?) морського.}

^{Основа речення: вони милуються.}

 

Сторінка 131

Вправа 5, 6

Написали про екскурсію по Єгипту: 1) подорожувати на теплоході по Нілу; 2) від­відати єгипетську піраміду; 3) помилуватися коралами, занурившись у Червоне море…

 

Завдання 7 Позначили головні і другорядні члени речення

Голубину пошту придумали єгиптяни.

^{(Хто?) єгиптяни (що зробили?) придумали.}

Вони пер­ші використали птахів для надсилання листів.

^{(Хто?) вони (що зробили?) використали.}

Ніл посідає друге місце у світі за величиною.

^{(Що?) Ніл (що робить?) посідає.}

Він протікає через десять африканських країн.

^{(Що?) він (що робить?) протікає.}

Перші подушки з’явилися в Єгипті.

^{(Що?) подушки (що зробили) з’явилися.}

Їх єгиптяни наповнювали дрібними камінцями.

^{(Хто?) єгиптяни (що робили?) наповнювали.}

^{Пояснення орфограм: придумали (префікс при-), єгиптя́ни (ненаголошений голосний звук [и], бо Єги́пет), листі́в (бо лист), величино́ю (бо ве́лич), африка́нських (за словником), з’явилися (пишемо апостроф).}

 

Сторінка 132

Вправа 1

Туніс.

 

Вправа 2

Цікаво було дізнатися про те, що Туніс є найменшою країною північної Африки, її столиця має таку саму назву.

Цікаво було дізнатися про різноманітність природи Тунісу: на півдні простяга­ється пустеля зі соляними озерами та рідкісними оазисами, на півночі висо­чіють гори, на сході  розкинулося узбереж­жя Середземного моря.

 

Вправа 3  Підкресли головні члени речення

Природа Тунісу дивує різно­манітністю.

^{(Що?) природа (що робить?) дивує.}

На півдні простяга­ється безкрая пустеля.

^{(Що?) пустеля (що робить?) простягається.}

Тут є соляні озера.

(Що?) озера (що роблять?) є.

Зрідка трапляються зелені оазиси.

^{(Що?) оазиси (що роблять?) трапляються.}

На півночі країни висо­чіють гори.

^{(Що?) гори (що роблять?) височіють.}

На сході розкинулося лагідне узбереж­жя Середземного моря.

^{(Що?) узбережжя (що зробило?) розкинулося.}

 

Вправа 4

Підмет і присудок становлять основу речення.

Основу речення не можна назвати словосполу­ченням.

 

Сторінка 133

Вправа 5

^{Метро Тунісу відрізняється від київського тим, що так називається наземний рейковий транспорт, який у нас більше нагадує трамвай, бо метро Києва розташоване під землею.}

� Підкрес­ли граматичні основи речень, утворили словосполучення

У Тунісі працює легке метро.

Зв'язок слів у реченні за питаннями:

(що?) метро (що робить?) працює; працює (де?) у Тунісі; метро (яке?) легке.

^{Основа речення: працює метро.}

^{Словосполучення: у Тунісі працює, легке метро.}

Так називається наземний рейковий транспорт у столиці.

Зв'язок слів у реченні за питаннями:

(що?) транспорт (що робить?) називається; транспорт (який?) наземний; транспорт (який?) рейковий; транспорт (де?) у столиці.

^{Основа речення: називається транспорт.}

^{Словосполучення: наземний транспорт, рейковий транспорт, транспорт у столиці.}

 

Вправа 6  

Написали, що знаєш про метро та чи доводилося їздити в метро…

 

Вправа 7

^{Поділ слів на склади: А-мі-ра, Ан-вар.}

Поділ слів для переносу: Амі-ра, Ан-вар.

 

Вправа 8 Ввічливі слова

Офіційна мова в Тунісі така сама, яку Єгипті.

На арабській мові	На українській мові
Мархаба! Кіф аль-халь? Ана бі хаір! Ма ассаляма.	Вітаю! Як справи? У мене все добре! До побачення.

Вправа 9   Склали речення про свою рідну мову за схемою:

Я спілкуюся українською мовою.

Зв'язок слів у реченні за питаннями:

(хто?) я <—> (що роблю?) спілкуюся; спілкуюся (чим?) мовою; мовою (якою?) українською.

^{Основа речення: я спілкуюся.}

^{Словосполучення: спілкуюся мовою, українською мовою.}

 

Вправа 10  Підкреслили граматичну основу

Соляні озера в пустелі називаються солончака­ми.

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) озера (що роблять?) називаються; називаються (як?) солончаками; озера (де?) в пустелі; озера (які?) соляні.}

^{Основа речення: озера називаються.}

^{Словосполучення: називаються солончаками, озера в пустелі, озера соляні.}

Вода в них з'являється під час зимових дощів.

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) вода (що робить?) з’являється; з’являється (де?) в них; з’являється (коли?) під час дощів; дощів (яких?) зимових.}

^{Основа речення: вода з’являється.}

^{Словосполучення: в них з’являється, з’являється під час дощів, зимових дощів.}  

А влітку вони висихають.

^{Зв'язок слів за питаннями: (що?) вони (що роблять?) висихають; висихають (коли?) влітку.}

^{Основа речення: вони висихають.}

^{Словосполучення: влітку висихають.}

Із солі й піску на озерах утворюються кристали.

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) кристали (що роблять?) утворюються; утворюються (де?) на озерах; утворюються (із чого?) із солі й піску.}

^{Основа речення: утворюються кристали.}

^{Словосполучення: на озерах утворюються, із солі й піску утворюються.}

Кристали у формі бутона називаються троян­дами пустелі.

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) кристали (що роблять?) називаються; називаються (як?) трояндами; трояндами (чого?) пустелі; кристали (які?) у формі; у формі (чого?) бутона.}

^{Основа речення: кристали називаються.}

^{Словосполучення: кристали у формі, у формі бутона, називаються трояндами, трояндами пустелі.}

� Словосполучення: соляні озера, озера в пустелі, називаються солончаками.

 

Сторінка 134

Вправа 1 Позначили головні і другорядні члени

З вирію повертаються птахи.

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) птахи (що роблять?) повертаються; повертаються (звідки?) з вирію.}

^{Основа речення: повертаються птахи.}

З вирію повертаються лелеки, журавлі, ластівки.

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) лелеки, журавлі, ластівки (що роблять?) повертаються; повертаються (звідки?) з вирію.}

^{Основа речення: повертаються лелеки, журавлі, ластівки.}

^{Однорідні підмети: лелеки, журавлі, ластівки.}

1) У другому реченні є слова, що перелічуються: лелеки, журавлі, ластівки.

2) Слова, що перелічуються, відповідають на питання хто?

3) Пов’язані з дієсловом повертаються.

4) Слова, що перелічуються є підметами.

5) У другому реченні три підмети.

6) Однорідні члени речення (однорідні підмети): лелеки, журавлі, ластівки.

 

Вправа 2 Познач головні і другорядні члени.

На полях селяни вирощують пшеницю, ячмінь, цукрові буряки.

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) селяни (що роблять?) вирощують; вирощують (де?) на полях; вирощують (що?) пшеницю, ячмінь, буряки; буряки (які?) цукрові.}

^{Основа речення: селяни вирощують.}

^{Однорідні другорядні члени речення: пшеницю, ячмінь, буряки.}

У садах ростуть оливки, цитру­сові, фініки, виноград.

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) оливки, цитрусові, фініки, виноград (що роблять?) ростуть; ростуть (де?) у садах.}

^{Основа речення: ростуть оливки, цитру­сові, фініки, виноград.}

^{Однорідні підмети: оливки, цитру­сові, фініки, виноград.}

 

Сторінка 135

Вправа 3

Рослини, які поширені в Тунісі: кавове дерево, оливкові дерева, кактуси.

 

Вправа 4 

Природа мого рідного краю…

Розповідь, що росте на городі…     

 

Вправа 5 Виписали однорідні члени разом з пов’язаним словом

^{У Ту-ні-сі ро-сте ка-ктус о-пун-ці-я. Йо-го пло-ди сма-чні, ко-ри-сні. Смак сти-глих пло-дів за-ле-жить від сор-ту. Він бу-ва-є схо-жий на по-лу-ни-цю, ка-вун, ди-ню, ін-жир, ба-на-ни, кі-ві, ци-тру-со-ві. Пло-ди о-пун-ці-ї ї-дять си-ри-­ми, ва-ре-ни-ми, сма-же-ни-ми. З них го-ту-ю-ть дже-ми, ва-ре-ння.}

Плоди (які?) смачні, корисні. Схожий (на що?) на полуницю, кавун, диню, інжир, банани, ківі, цитрусові. Їдять (якими?) сири­ми, вареними, смаженими. Готують (що?) джеми, варення.

 

Вправа 6 Підкреслили однорідні члени речення

У Тунісі ростуть високі, могутні пальми.

^{(Що?) пальми (що роблять ?) ростуть.}

^{Основа речення: ростуть пальми.}

^{Пальми (які?) високі, могутні. Однорідні другорядні члени речення: високі, могутні.}

Саме туніські фініки вважаються найкращими, найсмачнішими у світі.

^{(Що?) фініки (що роблять?) вважаються.}

^{Основа речення: фініки вважаються.}

^{Вважаються (якими?) найкращими, найсмачнішими. Однорідні другорядні члени речення: найкращими, найсмачнішими.}

Вони нормалізують роботу серця, нирок, печінки.

^{(Що?) вони (що роблять?) нормалізують.}

^{Основа речення: вони нормалізують.}

^{Роботу (чого?) серця, нирок, печінки. Однорідні другорядні члени речення: серця, нирок, печінки.}

З листя фінікової пальми тунісці плетуть коши­ки, меблі, килими.

^{(Хто?) тунісці (що роблять?) плетуть.}

^{Основа речення: тунісці плетуть.}

^{Плетуть (що?) кошики, меблі, килими. Однорідні другорядні члени речення: кошики, меблі, килими.}

� Розібрали слова за будовою: , .

^{У прикметнику найвищого ступеня порівняння найсмачнішими основа найсмачніш-, закінчення –ими (змінимо найсмачніша, найсмачніших), корінь -смач- (підберемо спільнокореневі з чергуванням приголосного звуку смак, смачно, смакувати), префікс най-, суфікси –н-, -іш.}

^{У слові будинками основа будинк-, закінчення –ами (змінимо будинки, будинків), корінь буд- (підберемо спільнокореневі будувати, будівельний, будівник), суфікс –инк-.}

 

Сторінка 136

Вправа 1 Позначили однорідні члени речення у прислів'ях

Навчання і труд поряд ідуть.

^{(Що?) навчання, труд (що роблять?) ідуть.}

^{Основа речення навчання, труд ідуть.}

^{Однорідні підмети: навчання, труд. Однорідні члени речення перелічуються.}

Мудрим ніхто не вродився, а навчився.

^{(Хто?) ніхто (що зробив?) не вродився, навчився.}

^{Основа речення: ніхто не вродився, навчився.}

^{Однорідні присудки: не вродився, навчився. Однорідні члени речення протиставляються.}

Навчання — праця нелегка, але потрібна.

^{(Що?) навчання (що є?) праця.}

^{Основа речення: навчання є праця.}

^{Однорідні другорядні члени речення: нелегка, потрібна. Однорідні члени речення протиставляються.}

 

Вправа 2  Доповнили речення однорідними членами і позначили однорідні члени

Зимою сонце світить, але не гріє.

^{(Що?) сонце (що робить?) світить, не гріє.}

^{Основа речення: сонце світить, не гріє.}

^{Однорідні присудки: світить, не гріє. Однорідні члени речення протиставляються.}

Весна птахів не проводжає, а зустрічає.

^{(Що?) весна (що робить?) не проводжає, зустрічає.}

^{Основа речення: весна не проводжає, зустрічає.}

^{Однорідні присудки: не проводжає, зустрічає. Однорідні члени речення протиставляються.}

У зоопарку діти побачили верблюда, ведмедя, мавпу, тигра, рись.

^{(Хто?) діти (що зробили?) побачили.}

^{Основа речення: діти побачили.}

^{Однорідні другорядні члени речення: верблюда, ведмедя, мавпу, тигра, рись.  Однорідні члени речення перелічуються.}

 

Вправа 3  Додали пропущені сполучники, коми.

Не перо пише, а розум.	Перед протиставним сполучником а завжди ставимо кому.
Біда помучить, але научить.	Перед протиставним сполучником але завжди ставимо кому.
Справжній друг завжди допоможе і виручить.	Перед перелічуваним сполучником і коми не ставимо.

Сторінка 137

Вправа 4  Пояснили, як поєднані однорідні члени

Це велика і багата країна.	Перед перелічуваним сполучником і коми не ставимо.
Її тери­торію омивають Тихий, Атлантичний і Північний Льодовитий океани.	Перелічуючи однорідні члени речення ставимо кому, перед перелічуваним сполучником і коми не ставимо.
У пів­денних провінціях клімат теплий, лагідний.	Перелічуючи однорідні члени речення ставимо кому.
На півночі країни природа сувора, але красива.	Перед протиставним сполучником а завжди ставимо кому.

Вправа 5

Канада.

Хокей і кленовий сироп прийшли з Канади. (Що?) хокей, сироп (що зробили?) прийшли. Основа речення: хокей, сироп прийшли. Однорідні підмети: хокей, сироп. Однорідні члени речення перелічуються.

Перед перелічуваним сполучником і коми не ставимо.

Вправа 6

Ендрю  звукова схема [●́ — | — = ●]  звуковий розбір слова [е н д р' у]

Джесіка     [— ●́ | = ● | — ●]     [дж е с' і к а]

 

Вправа 7

У Канаді дві офіційні мови: французька і англійська.

 

Вправа 8 

Хокей із шайбою виник у Канаді.	Нема однорідних членів речення.
Тутешній клі­мат і природа створили прекрасні умови для цієї гри.	Однорідні підмети (клімат, природа) перелічуються і поєднуються сполучником і.
Адже в Канаді багато річок, озер, які замерзають узимку.	Однорідні другорядні члени речення (річок, озер)   перелічуються і поєднуються комою.
А зими тут довгі й холодні.	Однорідні члени речення (довгі, холодні) перелічуються і поєднуються сполучником й.

Вправа 9

Написали текст про ставлення до хокею або іншого виду спорту, який подобається…

Інші завдання дивись тут...