© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова та читання 4 клас Пономарьова К., Гайова Л."
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Сторінка 138
Вправа 10 Позначили однорідні члени речення
Одного літнього дня Ярик із друзями й батьками поїхав до лісового озера. Воно було гарнюще, але засмічене. Діти швиденько поприбирали і почали розважатися. Зненацька неподалік вони почули жахливий рик і стогін. Друзі пішли туди і побачили страшне страховисько — величезне, обвішане пляшками й обгортками.
Перевірка орфограм: літнього (буквосполучення ьо, бо лі-тньо-го), озе́ра (ненаголошений голосний звук [е], бо озе́ра), швиде́нько (ненаголошений звук [и], бо шви́дко), величе́зне (бо ве́лич).
Визначаємо однорідні члени речення: Ярик (з ким?) з друзями, батьками; було (яке?) гарнюще, засмічене; діти (що зробили?) порибирали, почали розважатися; почули (що?) рик, стогін; друзі (що зробили?) пішли, побачили; обвішане (чим?) пляшками, обгортками.
Вправа 1 Побудували схему речення з однорідними членами
Там панує рослинний і тваринний світ.
••• = О і О —.
(Що?) світ (що робить?) панує.
Основа речення: панує світ.
Однорідні другорядні члени речення: рослинний, тваринний.
Вправа 2
Цікаво було дізнатися, що бобер є символом Канади, там живе більш як п'ятнадцять мільйонів.
Бо-брів тут жи-ве більш як п'я-тнад-цять міль-йо-нів. Це ве-ли-кі во-дні гри-зу-ни з во-до-не-про-ни-кним ху-тром. Бо-бри справ-жні ар-хі-те-кто-ри. Жи-тло сво-є о-бла-што-ву-ють бі-ля са-мо-ї во-ди. Ви-хід із но-ри не-од-мі-нно хо-ва-ють під во-до-ю.
Вправа 3 Позначили граматичну основу (підмет і присудок)
Тваринним символом Канади вважається бобер.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) бобер (що робить?) вважається; вважається (чим?) символом; символом (чого?) Канади; символом (яким?) тваринним.
Основа речення: вважається бобер.
Словосполучення: вважається символом, символом Канади, символом тваринним.
Вправа 4
|
Розповідне речення |
Питальне речення |
|
Бобрів тут живе більш як п'ятнадцять мільйонів. |
Скільки мільйонів бобрів живе в Канаді? |
Сторінка 139
Вправа 5
Заголовок: «Незвичайні килимки».
Бі-ля мі-сте-чка Чер-чилл во-дя-ться бі-лі вед-ме-ді. Не-рід-ко во-ни смі-ли-во за-хо-дять у мі-сто. Ме-шкан-ці мі-ста став-ля-ться до цих тва-рин з лю-бов'-ю, а-ле з о-сто-ро-го-ю. На по-ро-зі ба-га-тьох бу-дин-ків ле-жать не-зви-чай-ні ки-лим-ки. Це шма-ток фа-не-ри, ку-ди вби-ті цвя-хи. Фа-не-ру кла-дуть так, щоб цвя-хи бу-ли до-го-ри ві-стрям. Це ві-для-ку-є тва-рин.
� Позначили граматичну основу
Біля містечка Черчилл водяться білі ведмеді.
(Хто?) ведмеді (що роблять?) водяться.
Основа речення: водяться ведмеді.
Нерідко вони сміливо заходять у місто.
(Хто?) вони (що роблять?) заходять.
Основа речення: вони заходять.
Мешканці міста ставляться до цих тварин з любов'ю, але з осторогою.
(Хто?) мешканці (що роблять?) ставляться.
Основа речення: мешканці ставляться.
� Визначили речення, яке з них відповідає схемі речення ••• — ••• = ••• .
Читаємо схему: розповідне речення з п’яти членів речення: другорядний член, підмет, другорядний член, присудок, другорядний член речення.
Нерідко вони сміливо заходять у місто.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) вони (що роблять?) заходять; заходять (як?) сміливо; заходять (коли?) нерідко; заходять (куди?) у місто.
Вправа 6 Речення з однорідними членами
До хо-ло-дно-го клі-ма-ту Ка-на-ди до-бре при-сто-су-ва-ли-ся вів-це-би-ки. Це при-сад-ку-ва-ті, во-ло-ха-ті тва-ри-ни зав-біль-шки з по-ні. Гур-том вів-це-би-ки му-жньо о-бо-ро-ня-ю-ться від во-ро-гів. Во-ни не ті-ка-ють, а ста-ють у ко-ло ро-га-ми до на-па-дни-ків. Хи-жа-кам не пе-ре-мог-ти та-ко-ї фор-те-ці.
|
Це присадкуваті, волохаті тварини завбільшки з поні. |
Перелічуючи однорідні члени речення ставимо кому. Тварини (які?) присадкуваті, волохаті. Однорідні другорядні члени речення перелічуються. |
|
Вони не тікають, а стають у коло рогами до нападників. |
Перед протиставним сполучником а завжди ставимо кому. (Хто?) вони (що роблять?) не тікають, стають. Однорідні присудки протиставляються. |
Вправа 7
Вправа 8
У Канаді є знаменитий Ніагарський водоспад. Він розташований на річці Ніагара. Його висота порівняно невелика, зате ширина аж 790 метрів. Кожну секунду з висоти 57 метрів спадає 3160 тонн води.
Під час сильних морозів водоспад інколи замерзає. Таке за період спостереження траплялося тричі: у 1848, 1912 і 2014 роках.
Перевірка орфограм: водоспад (сумнівний дзвінкий звук, бо водоспадом), розташований (префікс роз-), висота́, висоти́ (ненаголошений звук [е], бо ви́соко), невели́ка (бо ве́лич), ширина́ (бо ши́роко), секу́нду (за словником), замерза́є (бо змерз).
� Під час сильних морозів водоспад інколи замерзає.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) водоспад (що робить?) замерзає; замерзає (коли?) під час морозів; морозів (яких?) сильних; замерзає (коли?) іноді.
Основа речення: водоспад замерзає.
Словосполучення: замерзає під час морозів, сильних морозів, іноді замерзає.
Сторінка 140
Вправа 1, 2 Будова тексту
|
Зачин |
У цього свята давня й цікава історія. Пов'язана вона з долею американки Анни Джервіс, яка рано втратила матір. |
|
Основна частина |
На її клопотання 1914 року в США встановили свято День матері. Невдовзі його узаконило чимало країн. |
|
Кінцівка |
Тепер це свято урочисто відзначають кожної другої неділі травня. |
Вправа 3
У цього свята давня й цікава історія. Пов'язана вона з долею американки Анни Джервіс, яка рано втратила матір.
На її клопотання 1914 року в США встановили свято День матері. Невдовзі його узаконило чимало країн.
Тепер це свято урочисто відзначають кожної другої неділі травня.
Вправа 4
Написали, чи святкують День матері у родині та як ставишся до цього свята…
Вправа 5
Вправа 6 Підкреслили власні назви
|
Зачин |
На материку Північна Америка розташована країна Сполучені Штати Америки. Таку назву вона дістала тому, що об'єднує п'ятдесят штатів. |
|
Основна частина |
Столицею країни є місто Вашингтон. Воно назване на честь першого президента — Джорджа Вашингтона. Тут розміщена резиденція президента США — Білий дім. |
|
Кінцівка |
Сполучені Штати Америки — одна з наймогутніших і найрозвинутіших країн у світі. |
Пояснення орфограм: столицею (орудний відмінок іменника), президе́нта (за словником).
Пояснення великої букви: Вашингтон (назва міста), Джорджа Вашингтона (ім’я та прізвище), США (назва країни), Білий дім (власна назва резиденції).
Сторінка 141
Вправа 7
Поділили на склади: О-лі-ві-я, Майкл.
Поділили на склади для переносу: Олі-вія, Майкл.
Вправа 8
|
Англійською |
Українською |
|
Хай! Пліз. Гуд бай. Сенкю. |
Привіт! Будь ласка. До побачення. Дякую. |
Вправа 9, 10
Розкажи, кому би ти хотів висловити подяку в День подяки…
Вправа 11
Одне з найпопулярніших в Америці свят — День подяки.
В Україні його почали відзначати з 2017 року. Цей день святкують у третю неділю вересня. Люди проводять його разом із сім'єю і друзями. Програма свята зазвичай насичена розвагами, флешмобами, концертами.
Мета цього свята — нагадати людям, що вони повинні цінувати те, що мають. І дякувати за це близьким, рідним, природі, Богові.
Пояснення орфограм: неді́лю (ненаголошений звук [е] за словником), ве́ресня (за словником або буквосполучення –ере-), сім’єю (орудний відмінок іменника), близьки́м (бо бли́зько), приро́ді (за словником).
Сторінка 142
Вправа 1
Цікаво було дізнатися про індіанців – корінне населення Америки. Таку назву місцевому населенню дав Христофор Колумб, коли відкрив новий материк.
Вправа 2
Тема: розповідь про корінне населення Америки.
Головна думка: «Корінне населення Америки — індіанці».
Мета: розповісти про те, як виникла назва корінного населення Америки.
Вправа 3
|
Тема (у тексті про щось повідомляється) |
Мета (текст для чогось створений) |
|
Корінне населення Америки |
Як виникла назва «індіанці» |
Вправа 4 Підкреслили прикметники хвилястою лінією
Індіанці.
Корінне населення Америки — індіанці. Таку назву їм дав іспанський мореплавець Христофор Колумб.
Це він у пошуках морського шляху до Індії відкрив новий материк. Проте не знав цього. Тож вважав, що відкрита ним земля є Індією. А місцеве населення — індіанцями.
Індіанців у сучасній Америці залишилося небагато.
Вправа 5
|
Тема: розповідь про відкриття Америки. |
Мета: розповісти про те, як виникла назва континенту Америки. |
|
Заголовок: «Америка», «Відкриття Америки» |
Заголовок: «Чому Америка так називається?», «Походження назви Америки». |
Сторінка 143
Вправа 6
Вправа 7 Підкреслили іменники та позначили їх відмінок
Тема: розповідь про рослину-велетня.
Мета: розповісти про секвої.
У Сполучених Штатах (М. в.) Америки (Р. в.) росте найвище дерево (Н. в.) на Землі (М. в.) — секвоя (Н. в.). Висота (Н. в.) його сягає 110 метрів (Р. в.). Живуть секвої (Н. в.) понад 3000 років (Р. в.).
Перевірка орфограми «ненаголошений звук [е],[и]»: Землі́ (бо зе́млі), де́рево (бо дере́в), висота́ (бо ви́соко), живу́ть (бо жи́ти).
Визначаємо відмінок іменника: у Штатах (у чому?, М. в.); Америки (чого?, Р. в.); дерево (що?, підмет, Н. в.); на Землі (на чому?, М. в.); секвойя (що?, підмет, Н. в.); висота (що?, підмет, Н. в.); метрів (чого?, Р. в.); секвойї (що?, підмет, Н. в.), років (чого?, Р. в.).
Вправа 8
Заголовок: «Закарпатські секвойї», «Секвойї Закарпаття», «Секвойї в Україні».
В Україні на Закарпатті колись росли гігантські секвої. Їх зрізали. А на тому місці висадили нові саджанці цих дерев. Зараз це великі секвої, але тільки в дитячому віці. Їхня висота становить близько п’ятдесяти метрів, а діаметр стовбура — до ста тридцяти сантиметрів.
Пояснення орфограм: Україні (назву країни пишемо з великої букви), Закарпатті (назву краю пишемо з великої букви), дере́в (бо де́рево), вели́кі (бо ве́лич), дитя́чому (за словником), висота́ (бо ви́соко), близько (бо близенько), п’ятдесяти (апостроф у числівнику), ста тридцяти (відмінювання числівників).
Сторінка 144
Вправа 1, 2, 3
Тема: розповідь про винаходи американців.
Головна думка: розповісти про винайдення пральної машини, комп’ютерної миші, мобільного телефону.
|
План |
Частини тексту |
|
1. Джеймс Кінг створив першу пральну машину. |
Найпершу у світі машину для прання білизни створив американський винахідник Джеймс Кінг. Вона була з ручним приводом. Сучасні пральні машини — автоматизовані. Вони здійснюють прання за встановленою програмою. |
|
2. Дуглас Енгельбарт винайшов комп’ютерну мишу. |
Відому всім комп'ютерну мишу винайшов американець Дуглас Енгельбарт. Перша миша складалася з дерев'яного кубика на коліщатках з однією кнопкою. Її довгий провід нагадував хвіст миші. Тому пристрій дістав таку назву. |
|
3. Мартін Купер створив перший мобільний телефон. |
Американець Мартін Купер створив перший мобільний телефон. Він важив понад кілограм. Ні дисплея, ні додаткових функцій не було. Тепер цей апарат важить близько ста грамів і дає змогу телефонувати, слухати музику, фотографувати, знімати відео, спілкуватися по інтернету і багато іншого. Цей пристрій уже став звичним кишеньковим комп'ютером. |
Сторінка 145
Вправа 4
|
Будова тексту |
Текст |
План |
|
Зачин |
Більш як сто років тому в Америці знайшли золото. Почалася «золота лихоманка». Мало не вся Америка кинулася шукати золото. |
1. «Золота лихоманка» в Америці. |
|
Основна частина |
У селищі золотошукачів жив хороший кравець. Якось до нього звернувся один із мешканців селища. Він попросив пошити міцні штани, щоб у кишені можна було насипати побільше золотого піску. На другий день штани були готові. Кишені для міцності кравець прошив шкірою, а по кутиках набив заклепки. |
2. Кравець пошив штани для золотошукача. |
|
Кінцівка |
Це були перші джинси. |
3. Це були перші джинси. |
Вправа 5
План.
1. Що почалося в Америці?
2. Як були пошиті перші штани для золотошукача?
3. Як стали називатися такі штани?
Вправа 6
Американці правильно роблять, що дуже цінують те, що людина зробила своїми руками. Навіть якщо виріб не дуже досконалий, він символізує працьовитість, старанність.
Вправа 7
Написали, як виготовляли іграшку…
Написали, як виготовляли писанки…
Написали, чим захоплюємося у вільний час…
Сторінка 146
Вправа 8
План.
1. Хлопчик Шуша надумав літати.
2. Крила вийшли чудові!
3. Шуша спробував злетіти.
� Підкреслили дієслова двома лініями
Шуша спеціальними ни́тками прикріпив крила, надів окуляри і спробував злетіти. Та йому не вдалося. Натомість добре вдавалися стрибки! І Шуша почав стрибати.
Пояснення орфограм: прикріпив (префікс при-), спробував (префікс с-), злеті́ти (бо злет), не вдалося (не з дієсловом пишемо окремо), стрибки́, стриба́ти (бо встриб).
Визначаємо дієслова: прикріпив (що зробив?), надів (що зробив?), спробував (що зробив?), злетіти (що зробити?), не вдалося (що зробилося?), вдавалися (що робили?), почав (що зробив?), стрибати (що робити?)
Вправа 1
1. Міркування про назву квітки соняшника.
2. Опис рослини соняшника.
3. Розповідь про соняшник.
Сторінка 147
Вправа 2
|
Про назву соняшника. Чому соняшники так називаються? Напевно, вони запозичили свою назву в сонця. Адже ці квіти дуже схожі на нього і кольором, і формою. А ще соняшники завжди повертають свої голівки до сонця. Вони — ніби його діти. |
|
Жовтогаряче сонце. Велика квітка соняшника нагадує жовтогаряче сонце. Стоять ці рослини на високих міцних стеблах. Їхні листки темно-зелені й цупкі. Великі круглі квіти обрамлені золотими пелюстками. А середина вкрита дрібними жовтими квіточками. |
|
Дивовижна квітка в Європі. Іспанці привезли соняшник у Європу як дивовижну квітку. У 1510 році соняшник посіяли у Мадридському ботанічному саду серед інших квітів і милувалися ним. Квітка увійшла в моду спочатку в Іспанії, а згодом і в інших країнах Європи. |
Вправа 3
Тема: розповідь про Мексику.
Вправа 4
Напиши, що ти дізнався про Мексику…
Сторінка 148
Вправа 5
Матео звукова схема [— ● | — ●́ | ●] звуковий розбір слова [м а т е о]
Ізабель [● | — ● | — ●́ =] [і з а б е л']
Вправа 6
|
Іспанською |
Українською |
|
Ола! Адьйос. |
Привіт! До побачення. |
Вправа 7
Тема: міркування про офіційну мову Мексики.
|
Зачин (теза) |
Офіційна мова в Мексиці — іспанська. |
|
Основна частина (доведення) |
Чому саме іспанська? Річ у тому, що після відкриття Америки Христофором Колумбом сюди переселилося багато іспанців. Тут вони одружувалися, засновували міста. |
|
Кінцівка (висновок) |
Тому офіційною в Мексиці стала їхня мова. |
Вправа 8 Підкреслили орфограми
Садівник посадив картоплю. Спочатку виросли кущики, потім на них з'явилися білі квіточки, а згодом — зелені ягідки. Спробував садівник листя і ягоди — вони були несмачні. Тоді він вирішив вирвати рослини з корінням і спалити. Багаття вже догорало. Ненароком садівник наступив на картоплину, що викотилася з вогню. Відчув аромат печеної картоплі й відкусив білий шматочок. Смачно!
Пояснили орфограми: спочатку (префікс с-), кущики (буква щ), з'явилися (апостроф), зеле́ні (бо зе́лень), ягідки (бо ягідок).