© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до підручника "Українська мова та читання 4 клас
Вашуленко М., Васильківська Н., Дубовик С. (1 частина)"
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Сторінка 76 § 24 Іменник з абстрактним значенням
Вправа 1
Іменник успіх називає предмет, відповідає на питання що?, неістота, загальна назва, абстрактне значення, багатозначне слово має два значення: успіх — досягнення, удача; успіх — визнання, схвалення досягнень.
Іменник навчання називає предмет, відповідає на питання що?, неістота, загальна назва, абстрактне значення, багатозначне слово має два значення: навчання — передача знань; навчання — надання порад.
Іменник читання називає предмет, відповідає на питання що?, неістота, загальна назва, абстрактне значення, багатозначне слово має три значення: читання — дія за значенням читати; читання — читаний текст; читання — цикл лекцій.
Іменник старання називає предмет, відповідає на питання що?, неістота, загальна назва, абстрактне значення, багатозначне слово має два значення: старання — дія за значенням старатися, удача; старання — спрямовані зусилля.
Сторінка 77
Вправа 2
Написали, чому навчання — це подорож у світ пізнання (навіщо ми навчаємося у школі)…
Секрети успішного навчання
По-перше, щире бажання вчитися, пізнавати нове.
По-друге, чітка організація своєї праці та правильно складений розпорядок дня.
По-третє, розуміння мети навчання не як напруженої праці, а як дивовижної та цікавої подорожі у світ пізнання.
Абстрактні іменники: бажання, організація, розуміння, навчання, пізнання.
Ці абстрактні іменники називають предмети, які не можна побачити, позначене ними сприймається лише розумом, уявою. Вони виражають: бажання (стан), організація (процес), розуміння (якість), навчання (дію), пізнання (процес). Походять від дієслів бажати, організувати, розуміти, навчати, пізнати.
1� Іменники знання, уміння утворилися від дієслів знати, уміти, вони називають предмети, які неможливо побачити.
Вправа 3
Розказали за планом про свою мрію стати успішним…
Вправа 4
Емблема успіху: багато книжок.
Книжки символізуватимуть знання, а вони сприяють успіхові.
Вправа 5 Поради однокласникам та однокласницям, як стати успішною людиною.
1. Правильно організувати працю і відпочинок.
2. Проявляти працелюбність, наполегливість, зацікавленість, допитливість.
3. Бути організованим, дисциплінованим.
Сторінка 78 § 25 Рід і число іменників
Вправа 1
Іменник школярка.
Називає один предмет, число — однина.
Називає особу жіночої статі, має нульове закінчення, можна підставити слова вона, моя, рід — жіночий.
Вправа 2 Визначили рід іменника
Директорка (ж.р.), учителька (ж. р.), лікарка (ж. р.)
Обґрунтування: можна підставити слова вона, моя (моя/вона директорка, моя/вона учителька, моя/вона лікарка).
Вправа 3
Дома скрізь кипить робота, як почався день субота.
Ніченька минула скоро — трудовий іде вівторок.
Спритна, вміла, молода вже настала середа.
Йде четвертий день тепер, називається четвер.
Уранці ми із добрим ділом привітали понеділок.
Діло добре ладиться, як настала п’ятниця.
А сьогодні вже неділя, щоб ми добре відпочили.
1� Визначили число іменників і рід:
понеділок (одн., ч. р.), вівторок (одн., ч. р.), середа (одн., ж. р.), четвер (одн., ч. р.), п’ятниця (одн., ж. р.), субота (одн., ж. р.), неділя (одн., ж. р.).
Визначаємо рід іменника за допомогою додаткових слів: понеділок (він/мій, ч. р.), вівторок (він/мій, ч. р.), середа (вона/моя, ж. р.), четвер (він/мій, ч. р.), п’ятниця (вона/моя, ж. р.), субота (вона/моя, ж. р.), неділя (вона/моя, ж. р.).
2� Розказали, чи складаєш ти план на кожний день…
Сторінка 79
Хвилинка спілкування
— Скажи, будь ласка, іменник дружба вживається у множині?
— Цей іменник уживається тільки в однині. Він жіночого роду, тому що можна підставити слова вона або моя.
— А іменник піжмурки?
— Цей іменник уживається тільки в множині. Нагадаю, що у множині рід іменника не визначаємо.
Вправа 4
Стиль мовлення: науково-популярний.
Тема: розповідь про дружбу.
Головна думка: «Найголовніше в дружбі — це взаємодопомога».
Мета: заклик бути дружніми.
|
Зачин |
Дру-жба — без-ко-ри-сли-ві вза-є-мо-ві-дно-си-ни між людь-ми. |
|
Основна частина |
В о-сно-ві дру-жніх сто-сун-ків ле-жать: до-ві-ра, ві-дда-ність, чуй-ність, у-ві-чли-вість, вір-ність, щи-рість, ви-хо-ва-ність, у-ва-жність. Дру-жба за-сно-ва-на на вза-єм-них сим-па-ті-ях, спіль-них ін-те-ре-сах, за-хо-пле-ннях лю-дей. |
|
Кінцівка |
Най-го-лов-ні-ше в дру-жбі — це вза-є-мо-до-по-мо-га. |
1� Із другого речення тексту виписали іменники з абстрактним значенням за абеткою, визначили число і рід цих іменників:
вихованість (одн., ж. р.), відданість (одн., ж. р.), вірність (одн., ж. р.), довіра (одн., ж. р.), уважність (одн., ж. р.), увічливість (одн., ж. р.), чуйність (одн., ж. р.), щирість (одн., ж. р.)
Для визначення роду до іменників можна підставити слова моя/вона.
2� Звукові моделі слів у словосполученні:
захоплення людей [— ● — ● — — ● =: ●] [= ● | — ● =]
Звуковий розбір слова [з а х о п л е н': а] [л' у д е й]
Частини мови: захоплення (що?, іменник), людей (кого?, іменник)
Вправа 5 У прислів’ях визначили число і рід усіх іменників
Одяг (одн., ч. р.) краще новий, а дружба (одн., ж. р.) — стара.
Дружба (одн., ж. р.) і братство (одн., с. р.) — найбільше багатство (одн., с. р.).
Яку дружбу (одн., ж. р.) заведеш, таке і життя (одн., с. р.) проведеш.
З добрим дружись, а лихого — стережись.
Визначаємо рід іменника за допомогою додаткових слів: мій/він одяг (ч. р.), моя/вона дружба (ж. р.), моє/воно братство (с. р.), моє/воно багатство (с. р.), моє/воно життя (с. р.).
В останньому прислів'ї немає іменників.
2� Спільнокореневі слова: дружба, дружись.
Склали власний вислів про дружбу. Корисливість підточить корінь дружби.
Сторінка 80 § 26 Відмінки іменників.
Вправа 1, 2
Тема: вірш про відмінки іменників.
Головна думка: відмінки іменників – пізнавальна і цікава тема.
Мета: заклик розрізняти відмінки іменників.
Заголовок, що виражає тему вірша: «Відмінки».
Заголовок, що виражає головну думку: «Розрізняй відмінки»
1� За віршем пояснили назви відмінків: називний (називає предмет), родовий (рід питає), давальний (закликає давати), знахідний (знаходити друзів), орудний (орудувати в праці), місцевий (місце перебування), кличний (кличе всіх).
2� Склали текст-розповідь про відмінки іменників за змістом вірша…
� Називний відмінок однини називають початковою формою іменника.
� Поет змінив питання кличного відмінку вигуком «гей», насправді кличний відмінок не має питання.
Сторінка 81
Вправа 3 Позначили закінчення, записали в дужках відмінок іменника
Свою Україн[у] (Зн. в.) любіть. Україн[о] (Кл. в.) моя, Україн[о] (Кл. в.), я для тебе у світі живу. Кохаю край наш дорогий, що зветься Україн[а] (Н. в.). І єдиній моїй Україн[і] (Д. в.) — нероздільна моя любов.
Відмінки визначаємо за питанням: Україну (що?, другорядний член речення, Зн. в.), Україно (вигук гей, Кл. в.), Україна (що?, підмет, Н. в.), Україні (чому?, нема прийменника, Д. в.)
Сторінка 82
Вправа 4
Роз-кві-тай, пре-кра-сна У-кра-ї-но, рі-дна зем-ле, ма-тін-ко мо-я. Хай лу-на-є мо-ва со-лов'-ї-на, пі-сня не-пов-тор-на-я тво-я. Хай сме-ре-ки, я-се-ни й то-по-лі, кві-тки, лу-ки, тра-ви і са-ди ше-по-тять нам вір-ші ще-дрі, до-брі, воль-ні, чи-сті, із дже-рель-но-ї во-ди.
Тема: лірична розповідь про Батьківщину Україну.
Головна думка: «Розквітай, прекрасна Україно, рідна земле, матінко моя».
Мета: уславлення любові до України.
Заголовок: «Україна», «Рідна Україна», «Розквітай, Україно».
1� Іменники, ужиті в початковій формі (у називному відмінку однини, тобто підмети): мова, пісня, смереки, ясени, тополі, квітки, луки, трави, сади.
2� Іменники у множині, зазначили в дужках початкову форму кожного з них:
смереки (смерека), ясени (ясен), тополі (тополя), квітки (квітка), луки (лука), трави (трава), сади (сад), вірші (вірш).
3� Виділені іменники вживаються у кличному відмінку однини тому, що до них можна додати клич «гей»: Україно, земле, матінко.
4� Поміркували, якою ти хочеш бачити Україну в майбутньому…
Вправа 5
Іменник! Він узяв собі на плечі велике діло — визначати речі, — ім'я, найменування і наймення: робота, біль, і радість, і натхнення.
1� Іменники з абстрактним значенням: іменник, діло, ім'я, найменування, наймення, робота, біль, радість, натхнення.
Іменник (термін), діло (процес), ім'я (термін), найменування (термін), наймення (термін), робота (процес), біль (відчуття), радість (почуття), натхнення (почуття).
2� Склали два речення із цими словами
Іменник – це самостійна частина мови. Діло красить людину. Кожна людина має ім’я. Винахідник дав виробу цікаве найменування. Хлопчик відчув сильний біль. Радість – це чудове почуття. Діти з натхненням узялися до справи.
� Іменник біль чоловічого роду, бо він/мій біль.
Сторінка 83
Вправа 6
Форми одного іменника, коли змінюються лише закінчення слів, а основне значення залишається незмінним, отримуємо відмінюванням, зміною числа.
Вправа 7
|
Відмінок |
Скорочення |
(допоміжне слово) питання |
Однина |
Множина |
|
Називний |
Н. в. |
що? |
земля́ |
зе́млі |
|
Родовий |
Р. в. |
(нема) чого? |
землі́ |
земе́ль |
|
Давальний |
Д. в. |
(даю) чому? |
землі́ |
зе́млям |
|
Знахідний |
Зн. в. |
(бачу) що? |
зе́млю |
зе́млі |
|
Орудний |
Ор. в. |
(орудую) чим? |
земле́ю |
зе́млями |
|
Місцевий |
М. в. |
на чому? |
на землі́ |
зе́млях |
|
Кличний |
Кл. |
— |
зе́мле |
зе́млі |
1� Речення із різними формами слова земля у формі однини.
Земля дала щедрий врожай. Кріпак не мав своєї землі. Справжній господар дає землі відпочинок. Моряки побачили землю. Літак пролетів низько над землею. Мир запанує на землі. Земле, дай щедрий врожай.
Земля (що?, підмет, Н. в.) дала щедрий врожай. Кріпак не мав своєї землі (чого?, Р. в.). Справжній господар дає землі (чому?, нема прийменника, Д. в.) відпочинок. Моряки побачили землю (що?, другорядний член речення, Зн. в.). Літак пролетів низько над землею (чим?, Ор. в.). Мир запанує на землі (на чому?, М. в.). Земле (звертання, Кл. в.), дай щедрий врожай.
2� Речення із різними формами слова земля у формі множини.
Землі звільнялися від снігу. Не залишилось незораних земель. Землям потрібен додатковий полив. Господарі удобрюють землі. Ми пишаємося своїми землями. На землях забуяло різнотрав’я. Землі, ми збережемо вас!
Землі (що?, підмет, Н. в.) звільнялися від снігу. Не залишилось незораних земель (чого?, Р. в.). Землям (кому?, нема прийменника, Д. в.) потрібен додатковий полив. Господарі удобрюють землі (що?, другорядний член речення, Зн. в.). Ми пишаємося своїми землями (чим?, ор. в.). На землях (на чому?, М. в.) забуяло різнотрав’я. Землі (заертання, Кл. в.), ми збережемо вас!
Вправа 8
Робота гарна, та день малий.
Роботи багато, а користі мало.
Роботі ніколи немає кінця.
Їсти дай, пити дай, а про роботу не питай.
За творчою роботою не сумно.
На роботі швидко час минає.
1� До всіх форм іменника робота поставили питання, позначили закінчення:
робот[а] (що?), робот[и] (чого?), робот[і] (чому?), робот[у] (що?), робот[ою] (чим?), на робот[і] (на чому?).
Робот[а] (що?, підмет, Н. в.), робот[и] (чого?, Р. в.), робот[і] (чому?, Д. в.), про робот[у] (про що?, наявний прийменник, Зн. в.), робот[ою] (чим?, Ор. в.), на робот[і] (на чому?, М. в.).
2� Склали речення з двома формами іменника
Кожна робота приносить свої плоди. Він не був швидким до роботи. Твоїй роботі ні кінця ні краю. Старанно виконуй свою роботу. Ти задоволений своєю роботою? Мені було цікаво на маминій роботі.
Сторінка 84
Вправа 9
Розказали, що ти — гарний помічник (гарна помічниця) своїм батькам…
1� Визначили відмінок іменників:
батьки (Н. в.), сім'ю (Зн. в.), дітей (Зн. в.), у житті (М. в.), батько (Н. в.), мати (Н. в.), працю (Зн. в.), турботу (Зн. в.)
Батьки (хто?, підмет, Н. в.) старанно працюють, щоб забезпечити свою сім'ю (що?, другорядний член речення, Зн. в.), дітей (кого?, Зн. в.) усім необхідним у житті (у чому?, М. в.). Частіше батько (хто?, підмет, Н. в.) і мати (хто?, підмет, Н. в.) більше турбуються про тебе, ніж про себе. Чи стараєшся також віддячити їм за їхню працю (за що?, є прийменник, Зн. в.), турботу (за що?, є прийменник, Зн. в.) про тебе?
2� Провідміняли іменник жіночого роду – праця:
|
Відмінок |
Скорочення |
(допоміжне слово) питання |
Однина |
Множина |
|
Називний |
Н. в. |
що? |
пра́ця |
пра́ці |
|
Родовий |
Р. в. |
(нема) чого? |
праці |
праць |
|
Давальний |
Д. в. |
(даю) чому? |
праці |
працям |
|
Знахідний |
Зн. в. |
(бачу) що? |
працю |
праці |
|
Орудний |
Ор. в. |
(орудую) чим? |
працею |
працями |
|
Місцевий |
М. в. |
у чому? |
у праці |
працях |
|
Кличний |
Кл. в. |
— |
праце |
праці |
Склали речення зі словом у формах родового і давального відмінків однини.
Задоволений результатами твоєї праці. Людина примножує достаток завдяки праці.
Задоволений результатами твоєї праці (чого?, Р. в.). Людина примножує достаток завдяки (чому?, Д. в.) праці.
Вправа 10 Позначили закінчення іменників
|
Жіночий рід |
|||
|
Н. в. |
Д. в. |
М. в. |
|
|
бібліотек[а] |
бібліотец[і] |
у бібліотец[і] |
[к]—[ц'] |
|
книг[а] |
книз[і] |
у книз[і] |
[г]—[з'] |
Форми слова: подруга, подрузі, на подрузі.
Форми слова: книжка, книжці, у книжці.
Сторінка 85
Вправа 11
Я подарувала подрузі цікаву книжку. Найкраще плаття було на подрузі.
Книжці з казками місце на полці, а не на підлозі. У цій книжці я знайшла багато цікавих порад.
Я подарувала подрузі (кому?, нема прийменника, Д. в.) цікаву книжку. Найкраще плаття було на подрузі (на чому?, М .в.).
Книжці (чому?, нема прийменника, Д. в.) з казками місце на полці, а не на підлозі. У цій книжці (у чому?, М. в.) я знайшла багато цікавих порад.
Вправа 12 Позначили закінчення іменників
|
Чоловічий рід |
Чергування приголосних |
|
|
Н. в. |
М. в. |
|
|
берег[] |
на берез[і] |
[г]—[з'] |
|
луг[] |
на луз[і] |
[г]—[з'] |
|
рік[] |
у роц[і] |
[к]—[ц'] |
|
рух[] |
у рус[і] |
[х]—[с'] |