© Барна Р., 2023
Серія "Вчимось разом" до підручника "Українська мова 5 клас Авраменко О."
Вимова та правопис префіксів з- (зі-, с-), роз- (розі-), без-
Вправа 1
Писати — списати, казати — сказати, тиснути — стиснути.
Робити — зробити, бити — збити, шити — зшити.
А� Значущу частину слова перед префіксом називають коренем.
Б� Префікс с- пишемо перед такими буквами к, п, т, ф, х на позначення глухих приголосних звуків.
Для префікса с- пам’ятаємо вислів «кафе Птах»
Вправа 2 Уставили букви з та с.
Спалах, зчіплювач, безхатній, розцінки, спрожогу, зсередини, зчавити, розтлумачити, безкраїй, сточити, зчеплення, нескінченний, схрещений, розчин, сформувати, зшиток, скинути, безправ'я.
Префікс визначаємо добором спільнокореневого слова (без префікса або з іншим префіксом): спалах (бо палахкотить, префікс с- перед буквою п), зчіплювач (бо чіпляти, префікс з-), безхатній (бо хатній, префікс роз-), розцінки (бо ціна, префікс роз-), спрожогу (бо прожогом, префікс с- перед п), зсередини (бо середина, префікс з-), зчавити (бо чавити, префікс з-), розтлумачити (бо тлумачити, префікс роз-), безкраїй (бо край, префікс без-), сточити (бо точити, префікс с- перед т), зчеплення (бо почеплений, префікс з-), нескінченний (бо скінчений, кінцевий, префікси не-, с- перед к), схрещений (бо хрещений, префікс с- перед х), розчин (бо чинити, префікс роз-), сформувати (бо формувати, префікс с- перед ф), зшиток (бо шити, префікс з-), скинути (бо кинути, префікс с- перед к), безправ'я (бо право, префікс без-).
Вправа 3 Виписали слова з пропущеною буквою з.
Зсох, зцідив, зшити, розсіл, безчесність, зцілено, зчистив, зцілити, незчисленний.
З останніх букв склали псевдонім відомого українського письменника: Хвильовий.
Перевірка префікса: зсох (бо сохнув, префікс з-), зцідив (бо цідив, префікс з-), зшити (бо шити, префікс з-), неспроста (бо спроста, проста, префікси не-, с- перед буквою п), сфотографувати (бо фотографувати, префікс с- перед ф), розсіл (бо сіль, префікс роз-), стягнення (бо тягнути, префікс с- перед т), безчесність (бо чесність, префікс без-), зцілено (бо цілитель, префікс з-), спровокувати (по провокувати, префікс с- перед п), скоритися (бо коритися, префікс с- перед к), зчистив (бо чистив, префікс з-), зцілити (бо цілити, префікс з-), схитрувати (бо хитрувати, префікс с- перед х), незчисленний (зчисленний, численний, префікси не-, з-), спідлоба (бо підлобний, лобний, префікси с- перед п, префікс під-).
Вправа 4
1� У всіх словах рядка префікс з-.
А зжитися, зчавити, ствердження
Б зжувати, зшерхнути, сповістити
В зцідити, злітати, сфокусувати
Г зсипати, зцілення, зчесати
Перевірка префіксів: зжитися (бо жити, префікс з-), зчавити (бо чавити, префікс з-), ствердження (бо твердження, префікс с- перед буквою т), зжувати (бо жувати, префікс з-), зшерхнути (бо шерхіт, префікс з-), сповістити (бо повістка, вістка, префікси с- перед п, по-), зцідити (бо цідити, префікс з-), злітати (бо літати, префікс з-), сфокусувати (бо фокус, префікс с перед ф), зсипати (бо сипати, префікс з), зцілення (бо цілитель, префікс з-), зчесати (бо чесати, префікс з-)
2� У всіх словах рядка префікс с-.
А струс, схрещений, зшивач
Б спочатку, сказати, стиснути
В стемніти, схованка, звечора
Г схвально, схитрити, зсипати
Перевірка префіксів: струс (бо трусити, префікс с- перед т), схрещений (бо хрещений, префікс с- перед х), зшивач (бо шити, префікс з-), спочатку (бо початок, префікс с- перед п), сказати (бо казати, префікс с- перед к), стиснути (бо тиснути, префікс с- перед т), стемніти (бо темніти, префікс с- перед т), схованка (бо хованка, префікс с- перед х), звечора (бо вечоріти, префікс з-), схвально (бо похвально, префікс с- перед х), схитрити (бо хитрити, префікс с- перед х), зсипати (бо сипати, префікс з-)
3� У всіх словах рядка літера с.
А схибити, неспроста, скраєчку
Б спалахнути, схиляти, розтин
В спогорда, нестерпно, зжати
Г спекти, стяжка, безкоштовно
Вправа 5
Тема тексту: розповідь про народні байки.
Головна думка: «вони переходять від покоління до покоління, звучать різними мовами, але зберігають свою викривальну й повчальну силу».
А. Мандрують байки світом, переходять від народу до народу, і хоча було складено байку дві з половиною тисячі років тому, але вона живе серед нас і сьогодні. Невмирущими виявилися майже всі Езопові байки. Вони переходять від покоління до покоління, звучать різними мовами, але зберігають свою викривальну й повчальну силу. Ми й досі не знаємо, чи й справді Езоп був автором усіх тих байок, які йому приписують. Але він перший байкар, ім'я якого нам відоме. Напевно, байки створювали й до цього, створював їх народ, який був першим байкарем, ще давнішим за Езопа.
Пояснення орфограм: перехо́дять (ненаголошений голосний звук [е] у буквосполученні –ере-), складено (бо класти, префікс с- перед буквою к), зберігають (бо берегти, префікс з-), приписують (частковість дії, префікс при-), створювали (бо творили, префікс с- перед т), створював (бо творив, префікс с- перед т)
Б. Тема і головна думка байки «Лисиця і виноград»…
Молода лисиця побачила, що з виноградної лози звисають грона. Вона захотіла дістати їх, але не змогла. Лисиця відійшла й сказала сама до себе: «Вони кислі!»
Так і в людей буває. Коли хто неспроможний досягти чогось, посилається на обставини.
Перевірка префіксів: звисають (бо висять, префікс з-), змогла (бо могла, префікс з-), сказала (бо казала, префікс с- перед буквою к)
ДЗ
Над кожним словом шостого речення надписали частину мови.
Так ходять скрипалі, не сколихнувши музику словами.
Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі.
На цямру монастирської кринички схилила осінь грона горобини.
Бігла стежка вдалеч і губилась, а мені у безтурботні дні назавжди, навіки полюбились ніжні і замріяні пісні.
Скільки сніг не лежатиме, а розтанути мусить.
Що (сполучник) влітку (прислівник) вродиться (дієслово), то (сполучник) взимку (прислівник) згодиться (дієслово).
Пояснення орфограм: сколихнувши (бо колихнувши, префікс с- перед буквою к), безсмертний (бо смертний, префікс без-), схилила (бо хилила, префікс с- перед х), безтурботні (бо турботні, префікс без-), розтанули (бо танули, префікс роз-), згодиться (бо годиться, префікс з-)
Частини мови визначаємо так: що (сполучник) влітку (коли?, прислівник) вродиться (що зробить?, дієслово), то (сполучник), взимку (коли?, прислівник) згодиться (що зробить?, дієслово).