Інші завдання дивись тут...

© Барна Р., 2020  

Серія "Вчимось разом" до підручника 

"Українська мова та читання 3 клас Варзацька Л., Трохименко Т." 

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

Вправа 151

2� Окличні речення передають зачудування ворони першим снігом: «Кра!», «Гляньте — за хатою біла гора!», «Білі городи, білі поля, в білому світі чорна — лиш я!».

3� Споріднені (спільнокореневі) слова: (яка?) біла, (як?) біло.

Змінені слова (форми, або відмінки прикметника): (яка?) біла, (яких?) білих, (які?) білі, (в якому?) в білому.

 

Вправа 152

Чорна, чорні, чорніє, чорно, чорнота.

^{Частини мови: чорна (яка?, прикметник), чорні (які?, прикметник), чорніє (що робить?, дієслово), чорно (як?, прислівник), чорнота (що?, іменник).}

2� Підкресли службове слово (прийменник).

Лягла на землю біла тиша.

^{Частини мови: лягла (що зробила?, дієслово), на (прийменник), землю (на що?, іменник), біла (яка?, прикметник), тиша (що?, іменник).}

 

Вправа 153  

2� За допомогою слів у переносному значенні автор змальовує вдачу морозів: морози (які?, прикметники) люті, зліші; морози (що роблять?, дієслова) ідуть, перестрибують, виляскують, лякають.

3� І варіант. Підкреслили слова — назви предметів (іменники).

Ідуть люті морози, один від одного зліший. З ялини на ялину перестрибують. Потріскують та виляскують, звірів лякають.

^{Перевірка: (що?, іменники) морози, ялини, звірі.}

ІІ варіант. Підкреслили  слова — назви ознак (прикметники).

Ідуть люті морози, один від одного зліший. З ялини на ялину перестрибують. Потріскують та виляскують, звірів лякають.

^{Перевірка: (які?, прикметник) люті, (який?, прикметник) зліший.}

 

Вправа 154

Дві (скільки?, числівник) темні (які?, прикметник) стрімкі (які?, прикметник) гори (що?, іменник) височіють (що роблять?, дієслово) під (прийменник) хмарами (чим?, іменник).

 

Вправа 155

Заголовок: «Зима в лісі», «Чарівниця зима».

Заглянула чарівниця зима в ліс. Вирядила сосни і ялини у снігові шуби. Натягнула дубам пухнасті шапки. А трьом берізкам подарувала сріблясті се­режки.

2� Розібрали кожне речення за частинами мови

^{Заглянула (що зробила?, дієслово) чарівниця (хто?, іменник) зима (що?, іменник) в (прийменник) ліс (що?, іменник). Вирядила (що зробила?, дієслово) сосни (що?, іменник) і (сполучник) ялини (що?, іменник) у (прийменник) снігові (які?, прикметник) шуби (що?, іменник). Натягнула (що зробила?, дієслово) дубам (чому?, іменник) пухнасті (які?, прикметник) шапки (що?, іменник). А трьом (скільком?, числівник) берізкам (чому?, іменник) подарувала (що зробила?, дієслово) сріблясті (які?, прикметник) се­режки (що?, іменник).}

3� До іменника дібрали спільноко­реневі прикметник та дієслово та позначили корінь:

 – , .

 

Вправа 156  Прикмети

Якщо взимку ранкова зоря скоро гасне — на хо­лод, а коли вечірня раптово згорає — на відлигу.

Яскраві зірки взимку — на мороз.

�2 Пари антонімів: ранкова — вечірня.

^{Визначили частини мови: ранкова (яка?, прикметник), вечірня (яка?, прикметник).}

 

Вправа 157

^{Ой зи-ма, ой зи-ма, а нам го-ря не-ма: те-плі в нас ко-жу-шки, і мі-цні чо-бі-тки, ще й ба-бу-ся ста-ра ру-ка-ви-чки спле-ла. По цей бік, по той бік всі пі-дем на по-тік — на во-ді мо-ро-зець нам за-склив я-се-нець!}

2� Окличне речення вжито з метою емоційного застереження. Діти поспішають на потік. Ясенець – це перший тоненький льодок. Тому кататися там небезпечно.

3� Слова, які відповідають звуковим схемам:

бабуся [— ● | — ●́ | = ●] 

^{Читаємо звукову схему: у слові 3 склади, другий склад наголошений, 3 голосних звуки, 2 твердих приголосних звуки, 1 м’який приголосний звук.}

морозець [— ● | — ● | — ●́ =]

^{Читаємо звукову схему: у слові 3 склади, третій склад наголошений, 3 голосних звуки, 3 твердих приголосних звуки, 1 м’який приголосний звук.}

^{Визначаємо частини мови: бабуся (хто?, іменник), морозець (що?, іменник).}

 

Вправа 158 Утворили спільнокореневі слова та позначили корінь:

, ,  , , .

2� Б'є зима сріблястими копитами, попуска повіддя за селом.

Слова в переносному значенні змальовують зиму як дивовижну істоту: зима б’є, попуска повіддя.

3� Правопис виділених слів: б’є (пишемо апостроф), повіддя (подовжений м’який приголосний звук), село́м (ненаголошений звук [е] в корені слова, бо се́ла).

 

Вправа 159

^{Крижина (що?, іменник), крига (що?, іменник), льодяний (який?, прикметник), крижаний (який?, прикметник).}

2� Спільнокореневі слова: крижина, крига, крижаний.

Синоніми: льодяний, крижаний.

 

Вправа 160

^{Чому оповідання має назву «Віл і ясенець»? В оповіданні йдеться про те, як Віл проламав ясенець і зникла краса, яку бачила Синичка.}

2� Пояснили правопис: з’явилося (апостроф після префікса), розсипалось (префікс роз-).

3 � I варіант. Якими барвами мінився ясенець?

Ясенець мінився то фіолетовою, то рожевою, то багряною барвами.

II варіант. Про що співала Синичка?

Синичка співала про тоненьку, ламку, ніжну красу.

4� Питання, на які відповідають прикметники: (якою?) фіолетовою, рожевою, багряною; (яку?) тоненьку, ламку, ніжну.

 

Вправа 161

1� ^{Чому Віл не побачив краси? Він дивився не під тим кутом зору, що синичка. Віл дивився збоку, а синичка – зверху. Кого тобі нага­дують Синичка і Віл? Синичка – творча, мрійлива, спостережлива натура, Віл – прагматична, недалекоглядна особа.}

2� Як можна навчитися відчувати красу? Напиши про це лист і поділися своїми думками…

 

Вправа 162

^{У-сі вер-хи сні-га-ми за-ку-ри-ло, в сні-гах сме-ре-ки, бу-ки, я-во-ри. Під ни-ми у бар-ло-зі спить Бур-ми-ло — го-спо-дар грі-зний Чор-но-ї го-ри.}

2� І варіант. Іменники-неістоти (відповіда­ють на питання що?)

Верхи, снігами, снігах, смереки, буки, явори, барлозі, гори.

ІІ варіант. Іменники-істоти (відповідають на питання хто?)

Бурмило, господар.

 

Вправа 163

Поміркуй, чому місяць лютий має таку назву…

2� Так називали місяць лютий у давнину: сніжень, крутень, бокогрій.

3� Лютий сказав: «Якби мені та сила, що в січні, то я б бикові роги зламав».

^{Розібрали за частинами мови словосполучення: бикові (іменник) роги (іменник) зламав (дієслово).}

 

Вправа 164

1� Склали продовження

Зачин	Дві до-би без у-га-ву гу-ля-ла ві-хо-ла. У-во-лю на-роз-ко-шу-вав-шись, хур-де-ли-ця вре-шті вга-му-ва-ла-ся. Ни-ні все се-ло ку-па-є-ться у гли-бо-ких сні-гах.
Основна частина	— Ну й на-ме-ло! Всі шля-хи-до-ро-ги в пе-ре-ме-тах, — за-хо-дя-чи до ха-ти з ві-дер-цем во-ди, бу-бо-нить са-ма до се-бе ба-бу-ся. — На-си-лу до кри-ни-ці ді-ста-ла-ся. Не-дар-ма ка-жуть, що лю-тий — мі-сяць ві-трів і кри-вих шля-хів...
Кінцівка	Почувши бабусину балачку, я миттю одягнув зимовий одяг. Узяв лопату і подався розчищати стежки. Напевно, лютий лютує, бо весна не за горами.

2� Підкреслили слова, вжиті у переносному значенні

Дві доби без угаву гуляла віхола. Уволю нарозкошувавшись, хурделиця врешті вгамувалася. Нині все село купається у глибоких снігах.

3� Іменники-синоніми: віхола, хурделиця.

Іменники-синоніми: шляхи, дороги.

^{(Що?, іменники) віхола, хурделиця, шляхи, дороги.}

 

Вправа 165

^{Це на-ро-дне свя-то при-па-да-є на 15 лю-то-го. З дав-­ніх-да-вен у на-ро-ді ві-ри-ли, що в цей день зи-ма з ве-сно-ю зма-га-ю-ться. Я-ка з пір ро-ку пе-ре-мо-же, та й бу-де ще до кін-ця мі-ся-ця го-спо-да-рю-ва-ти.}

^{Іменники: свято, лютого, народі, день, зима, весною, пір, року, місяця.}

2� Слова зустрітися і стрітення є спорідненими, мають спільний корінь -стрі- і близькі за значенням (стріти – це саме, що зустріти).

3� До дієслів дібрали спільнокореневі іменники.

Змагаються, змагання.

Господарювати, господарювання, господар, господиня, господарка.  

^{В іменниках змагання, господарювання пишемо подовжений приголосний звук.}

 

Вправа 166

^{Якщо на Стрітення півень під порогом води на­п'ється, то в травні віл напасеться. Коли на Стрітення капає зі стріх, то в липні так капатиме мед.}

2� Іменники-істоти: півень, віл.

Іменники-неістоти: Стрітення, порогом, води, травні, стріх, липні, мед.

 

Вправа 167

^{Си-пле, си-пле, си-пле сніг... Ти-хо, лег-ко і спро-кво-ла по-кри-ва-є все дов-ко-ла, — ні сте-жок, а-ні до-ріг... Си-пле, си-пле, си-пле сніг...}

2� Іменники-неістоти: сніг, стежок, доріг.

 

Вправа 168  Склали споріднені слова

Срібло, срібний, посріблений, сріблити.

2� Підкресли іменники

Сріблясті сніжинки тихо стеляться до ніг. Пухнас­тою ковдрою вкривають поле й дорогу.

^{Відмінювання іменників: (що?) сніжинки, до (чого?) ніг, (чим?) ковдрою, (що?) поле, (що?) дорогу.}

 

Вправа 169

Блискучий сніг сліпив очі і людям, і птиці. Повітря бриніло пташиними голосами. І люди, і звірі, і птахи раділи зимі.

^{Пояснення правопису: блиску́чий (ненаголошений звук [и], бо блиск), зимі́ (ненаголошений звук [и], бо узи́мку), сніг (дзвінкий приголосний звук у кінці слова, бо снігом).}

2� І варіант. Іменники — назви істот: людям, птиці, люди, звірі, птахи.

ІІ варі­ант. Іменники — назви неістот: сніг, очі, повітря, голосами, зимі.

^{Поставили запитання до іменників: (що?) сніг, (що?) очі, (хто?) люди, (хто?) птиця, (що?) повітря, (що?) голоси, (хто?) люди, (хто?) звірі, (хто?) птахи, (що?) зима.}

 

Вправа 170

Заголовок: «Тетеруки і старий лис».

Зачин	За-гра-ло над лі-сом ве-се-ле со-не-чко. За-па-ли-ло ян-­тар-ним по-лум'-ям сні-ги.
Основна частина	Ви-ле-ті-ли із гли-бо-ко-го пу-хна-сто-го сні-гу кра-се-ні те-­те-ру-ки. По-сі-да-ли на о-ся-я-ній сон-цем бе-ре-зі. Ла-су-ють, від-по-чи-ва-ють. Клю-ють за-па-шні бе-ре-зо-ві брунь-ки. Мир-но гу-ля-ють під де-ре-ва-ми.
Кінцівка.	Ба-чить зда-ле-ку ста-рий лис, як сні-да-ють, по-хо-джа-­ють по сні-гу че-пур-ні те-те-ру-ки. Слин-ка те-че у ли-са... Проте не спіймати йому птахів. Намарно підкрадатися старому лисові. Мають тетеруки добрий зір та гострий нюх. А крила завжди допомагають втекти від ворогів.

3� У тексті розповідається про тетеруків і старого лиса.

 

Вправа 171

Заграло (дієслово) над (прийменник) лісом (іменник) веселе (прикметник) сонечко (іменник). Запалило (дієслово) ян­тарним (прикметник) полум'ям (іменник) сніги (іменник).

^{Заграло (що зробило?, дієслово) над (прийменник) лісом (чим?, іменник) веселе (яке?, прикметник) сонечко (що?, сонечко). Запалило (що зробило?, дієслово) ян­тарним (яким?, прикметник) полум'ям (чим?, іменник) сніги (що?, іменник).}

 

Вправа 172

^{Над Дні-пром ши-ро-ким ста-ро-ви-нний Ки-їв — на Со-фій-ській пло-щі геть-ман на ко-ні; слав-ний Ко-жум'-я-ка по-би-вав тут змі-їв, що не-сли не-во-лю рі-дній сто-ро-ні.}

Київ дороге нашим серцям, бо є столицею нашої держави.

2� До іменників, що пишуться з великої букви, дібрали загальні назви.

Річка Дніпро. Місто Київ. Площа Софійська. Змієборець Кожум’яка.

3� Уживання великої літери: Дніпро (назва річки), Київ (назва міста), Софійська (назва площі), Кожум’яка (прізвище).

 

Вправа 173

Президент, депутат.

^{Пояснили написання: президе́нт (ненаголошений звук [е], [и] в корені слова перевіряємо за словником), депута́т (ненаголошений звук [е] в корені слова перевіряємо за словником).}

2� Підкресли слово, у якому звуків біль­ше, ніж букв.

Прекрасний Києве на предковічних горах!

 ^{[п р е к р а с н и й]  [к и й е в е]  [н а]  [п р е д к о в´ і ч н и х]  [г о р а х]}

 

Вправа 174 

Загальна назва	Власна назва
озеро, місто, річка, гора, держава	Синевир, Черкаси, Дніпро, Чернеча, Україна

Вправа 175

І варіант — десять міст, річок, країн:

Київ, Полтава, Суми, Харків, Тернопіль, Львів, Рівне, Запоріжжя, Ужгород, Вінниця;

Дніпро, Дністер, Ворскла, Десна, Буг, Уж, Збруч, Сула, Горинь, Рось;

Україна, Іспанія, Польща, США, Німеччина, Франція, Естонія, Китай, Японія, Індія.

ІІ варіант — десять кличок тварин, імен людей, прізвищ славетних українців/українок:

Барбос, Джульбарс, Зірка, Пушок, Бім, Муся, Кеша, Гоша, Бурко, Мурко;

Софія, Ганна, Настуня, Орися, Христина, Назар, Микола, Панас, Остап, Андрій;

Шевченко, Франко, Крушельницька, Каденюк, Мазепа, Піддубний, Коцюбинський, Косач, Білокур, Корольов, Патон, Шептицький.

 

Вправа 176

Підземна міська залізниця — це метро.

^{[п´ і д з е м н а] [м´ і с' к а]  [з а л' і з н и ц' а]  [ц е]  [м е т р о]}

Смо­листа маса, якою покривають дороги і тротуари, — це асфальт.

^{[с м о л и с т а]  [м а с а]  [й а к о й у]  [п о к р и в а й у т']  [д о р о г и]  [і]  [т р о т у а р и] [ц е] [а с ф а л' т]}

Природне відчуття страху перед загро­зою — це тривога.

^{[п р и р о д н е]  [в´ і д ч у т': а] [с т р а х у] [п е р е д] [з а г р о з о й у] [ц е] [т р и в о г а]}

2� Поділили для переносу: ас-фальт, три-во-га.

3� І варіант — звукова модель слова, у якому звуків стільки, скільки й букв:

тривога [— — ● |— ●́ | — ●]

ІІ варіант — слова, у якому звуків менше, ніж букв:

асфальт [● |— — ●́ = —]

 

Вправа 177

Київські вулиці — вулиця Ки­ївська, Богдана Хмельницького, Хрещатик; київські площі — пло­ща Львівська, Софійська, майдан Незалежності.

^{Початок речення та власні назви пишемо з великої букви. Загальні назви пишемо з малої букви.}

2� Склали речення про одну із вулиць або площ Києва.

Хрещатик – це головна вулиця міста Києва. У Шевченківському районі міста Києва знаходиться Софійська площа. Майдан Незалежності – центральна площа столиці України.

^{Пояснили вживання великої букви у власних назвах: Хрещатик (назва вулиці), Києва (назва міста), Шевченківському (назва району), Софійська (назва площі), Майдан Незалежності (назва площі), України (назва держави).}

Інші завдання дивись тут...