Інші завдання дивись тут...

© Барна Р., 2021,2026  

Серія "Вчимось разом" до підручника

"Українська мова та читання 4 клас Кравцова Н., Савчук А."

(використані цитати з підручника у лапках або прописом) 

Будова слова

Вправа 68

1� Будова слова: .

2� Без кореня не може існувати слово.

      Закінчення слугує для зв'язку слів у реченні.

      Префікс і суфікс допомагають утворювати нові слова.

 

Вправа 69

Прислів’я	Пояснення
Людей питай, але розум свій май.	Розмірковуй про почуте, не довіряй сліпо.
Маленька праця краща за велике безділля.	Людина повинна працювати.
Де руки й охота, там спора робота.	Швидше працюється з бажанням до роботи.
І коваль, і швець, і кравець, і на дуду грець.	Про майстра на всі руки.

2� Позначили будову слова виділених слів

 питай, але  свій май.

 праця краща за велике безділля.

Де  й охота, буде спора робот[а].

І коваль[], і швець, і кравець, і на дуду грець.

^{У слові людей основа люд-, закінчення –ей (змінимо люди, людям), корінь люд- (підберемо спільнокореневі люд, людно).}

^{У слові розум основа розум-, нульове закінчення (змінимо розумом, розумі), корінь розум- (підберемо спільнокореневі розумний, розуміти).}

^{У слові маленька основа маленьк-, закінчення –а (змінимо маленькою, маленьким), корінь мал- (підберемо спільнокореневі малий, малюк), суфікс –еньк-.}

^{У слові руки основа рук-, закінчення –и (змінимо руками, руках), корінь рук- (підберемо спільнокореневі рукав, ручний, рученька).}

^{У слові робота основа робот-, закінчення –а (змінимо роботи, роботою), корінь роб- (підберемо спільнокореневі робити, зроблене), суфікс –от-.}

^{У слові коваль основа коваль, нульове закінчення (змінимо ковалі, ковалем), корінь ков- (підберемо спільнокореневі ковка, підкова, кований), суфікс –аль-.}

 

Вправа 70  Записали слова, які відповідають одній із поданих схем будови слова.

1) Корінь-закінчення.

Зуби, дуб, клас, сосна, новий.  

^{У слові зуби основа зуб-, закінчення –и (змінимо зуба, зубом), корінь зуб- (підберемо спільнокореневі зуб, зубний).}

^{У слові дуб основа дуб, нульове закінчення (змінимо дуба, дубом), корінь дуб (підберемо спільнокореневі дубок, дубовий).}

^{У слові клас основа клас, нульове закінчення (змінимо класу, класом), корінь клас- (підберемо спільнокореневі клас, класний, класовод).}

^{У слові сосна основа сосн-, закінчення –а (змінимо сосни, сосною), корінь сосн- (підберемо спільнокореневі сосонка, сосновий, сосняк).}

^{У слові новий основа нов-, закінчення –ий (змінимо нова, новою), корінь нов- (підберемо спільнокореневі новенький, новина).}

2) Корінь-суфікс-закінчення.

Думка, лісник, малята, дощик, крапля (краплина має два суфікси).

^{У слові думка основа думк-, закінчення –а (змінимо думки, думкою), корінь дум- (підберемо спільнокореневі дума, думати, задуманий), суфікс –к-.}

^{У слові лісник  основа лісник, нульове закінчення (змінимо лісника, лісником), корінь ліс- (підберемо спільнокореневі ліс, лісовий, праліс), суфікс –ник-.}

^{У слові малята  основа малят-, закінчення –а (змінимо маляти, маляті), корінь мал- (підберемо спільнокореневі малий, маленький), суфікс –ят-.}

^{У слові дощик основа дощик, нульове закінчення (змінимо дощику, дощиком), корінь дощ- (підберемо спільнокореневі дощ, дощовий, задощило), суфікс –ик-.}

^{У слові крапля основа крапл-, закінчення –я (змінимо краплі, краплею), корінь крап- (підберемо спільнокореневі крапля, крапелька, накрапати), суфікс –л-.}

^{У слові краплина основа краплин-, закінчення –а (змінимо краплини, краплиною), корінь крап- (підберемо спільнокореневі крапля, крапелька, накрапати), суфікси –л-,  –ин-.}

3) Префікс-корінь-суфікс-закінчення.

Подарунок, розкопка, прогулянка, примовка, безмовний.

^{У слові подарунок основа подарунок, нульове закінчення (змінимо подарунка, подарунком), корінь дар- (підберемо спільнокореневі дар, задарований, дарувати), суфікси –ун, –ок-, префікс по-.}

^{У слові розкопка основа розкопк-, закінчення –а (змінимо розкопки, розкопкою), корінь коп- (підберемо спільнокореневі копав, закопати, копач), суфікс –к-, префікс роз-.}

^{У слові прогулянка основа прогулянк-, закінчення –а (змінимо прогулянки, прогулянкою), корінь гул- (підберемо спільнокореневі гуляти, гульки, погуляв), суфікс –янк-, префікс про-.}

^{У слові примовка основа примовк-, закінчення –а (змінимо примовки, примовкою), корінь мов- (підберемо спільнокореневі мова, мовити, мовчати), суфікс –к-, префікс при-.}

^{У слові безмовний основа безмовн-, закінчення –ий (змінимо безмовного, безмовною), корінь мов- (підберемо спільнокореневі мова, мовити, мовчати), суфікс –н-, префікс без-.}

 

Вправа 71 Склали із вказаних частин слів нові слова.

1) Префікс слова відмова, корінь слова гадати, суфікс слова грушка, закінчення слова коробки.

Відгадки. 

^{У слові відгадки основа відгадк-, закінчення –и (змінимо відгадка, відгадкою), корінь гад- (підберемо спільнокореневі гадати, згадка, згаданий), суфікс –к-, префікс від-.}

2) Префікс слова забіг, корінь слова думати, суфікс слова рибка, закінчення слова зима.

Задумка.

^{У слові задумка основа задумк-, закінчення –а (змінимо задумки, задумкою), корінь дум- (підберемо спільнокореневі задум, думати,  думка), суфікс –к-, префікс за-.}

3) Префікс слова підставка, корінь слова водяник, суфікс слова абрикосник, закінчення слова стіл[].

Підводник.

^{У слові підводник основа підводник, нульове закінчення (змінимо підводника, підводником), корінь вод- (підберемо спільнокореневі вода, водний, підводний), суфікс –ник-, префікс під-.}

 

Вправа 72 Пояснили, як розібрати за будовою слова.

Наприклад, , .

^{У слові загадка основа загадк-, закінчення –а (змінимо загадки, загадкою);}

^{корінь гад- (підберемо спільнокореневі гадка, гадати, пригадав);}

^{суфікс –к-, префікс за-.}

^{У слові безхмарний основа безхмарн-, закінчення –ий (змінимо безхмарну, безхмарною);}

^{корінь хмар- (підберемо спільнокореневі хмара, хмарно, захмаритися);}

^{суфікс –н-, префікс без-.}

 

Вправа 73  Списали текст, позначили будову виділених слів.

Одна дівчина привчила до себе . Раз на день, після , вона годувала її. Прийшовши до  ставочк[а], дівчина починала гукати: «Томмі! Томмі!».

Коли жабка була навіть на тім боці, то зараз же перепливала до дівчини і брала їжу. Але вона приходила до дівчини не тільки по їжу, а щоразу, як та її кликала.

^{У слові жабку основа жабк-, закінчення –у (змінимо жабка, жабкою), корінь жаб- (підберемо спільнокореневі жаба, жаб’ячий), суфікс –к-.}

^{У слові сніданку основа сніданк-, закінчення –у (змінимо сніданком, сніданок), корінь снід- (підберемо спільнокореневі снідати, сніданковий), суфікси –ан-, -к-.}

^{У слові малого основа мал-, закінчення –ого (змінимо малий, малим), корінь мал- (підберемо спільнокореневі малеча, маленький).}

^{У слові ставочка основа ставочк-, закінчення –а (змінимо ставочку, ставочком), корінь став- (підберемо спільнокореневі став, ставковик, ставок), суфікси –очк-.}

 

Правильна вимова та написання ненаголошених голосних [е], [и] в корені слова

Вправа 74

Крок 1. Село́, весло́, крила́ті, листо́к. 

Крок 2. Перевіряємо наголосом: се́ла, ве́сла, кри́ла, лист.

 

Вправа 75

1� Сонце — це багатозначне слово.

^{Воно може означати зірку, комаху з чорними цятками, ласкаве звертання до дитини.}

2� Розкрили дужки і пояснили орфограми.

Важко повірити, але й зірки, що світяться вночі, і Сонце, що сяє удень, однакові.

Сонце — це також зірка, до того ж найближча до 3емлі. Ми знаємо, що життя на нашій планеті залежить від Сонця. Без сонячного тепла на 3емлі  не зародилось би життя. Без сонячного світла не було б ні зелених рослин, ні тварин, ні людини.

^{Пояснення орфограм: важко (сумнівний дзвінкий приголосний перевіряємо голосним звуком важити); Землі́ (ненаголошений звук перевіряємо наголосом зе́млі); життя (подовжений м’який приголосний звук); залежить (знак м’якшення у кінці слова), тепла́ (ненаголошений звук перевіряємо наголосом те́пло); не народилось, не було (не з дієсловом зазвичай пишемо окремо), зеле́них (ненаголошений звук перевіряємо наголосом зе́лень).}     

 

Вправа 76 Написання слів із ненаголошеними [е], [и] в коренях.

Слова, які перевіряємо наголосом, змінюючи форму слова або підбираючи спільнокореневе.

Зима́ (взи́мку), писа́ти (пи́сар), греча́ний (гре́чка), димок (дим),

медо́вий (мед), гриби́ (гриб), крила́те (кри́ла), стежи́на (сте́жка),

весе́лий (ве́село), зеле́ний (зе́лень), зерно́ (зе́рна), чистота́ (чи́сто),

листо́к (ли́стя), верхі́вка (верх), село́ (се́ла), книжко́ва (кни́жка).

Слова, які перевіряємо за орфографічним словником.

Вира́зно, леле́ка, посере́дині (се́ред), ве́ресень, геро́й,

дикта́нт, дива́н, дити́на, понеді́лок, меда́ль, метро́,

дециме́тр, крини́ця, коридо́р, мину́лий, секу́нда.

 

Вправа 77

Сьогодні на уроці я навчився правильно писати слова з ненаголошеними голосними [е], [и], перевіривши наголосом або за словником.

 

Вправа 78

^{Щоб зменшити кількість пилу, треба садити дерева, влітку поливати вулиці.}

Забруднення повітря пилом є од­нією з причин грязьових хмар — смогу, що висить над великими містами. Сьогодні в усіх розвинутих країнах існують спеціальні системи для боротьби з цим злом, яке завдає шкоди здоров'ю людей і навколишній природі.

^{Пояснення орфограм: забруднення (подовжений приголосний звук), грязьових (буквосполучення ьо в середині складу гря-зьо-вих), вели́кими (бо ве́лич), розвинутих (префікс роз-), спеціа́льні (бо спец), систе́ми (за словником), здоров’ю (пишемо апостроф), приро́ді (ненаголошений звук перевіряємо за словником).}

 

Правильне написання префікса та прийменника

Вправа 79

Крок 1. Частину слова, що знаходиться перед коренем, називають префіксом.

Слова з префіксами при-, за-, під-:

приїхав, зайшов, підберезник.

^{Префікс – це словотворча частина слова, отже, без префікса значення цих слів зміняться.}

^{Префікси легко знаходити, підбираючи спільнокореневі слова з іншим префіксом або без префікса: приїхав (бо їхав), зайшов (бо йшов), підберезник (бо береза).}

Крок 2. Прийменник – це службова частина мови.

Слова з прийменниками при, за, під, над:

при школі, за деревом, під березою, над лісом.

^{Без прийменника значення слова не зміниться. Прийменники ніколи не вживаються з дієсловами.}

^{Прийменники перевіряємо за допомогою вставлення допоміжних слів або питань: при (новій, при чому?) школі, за (високим, чим?) деревом, під (похилою, чим?) березою, над (темним, чим?) лісом.}

Крок 3. Прийменники разом із закінчен­нями виражають: відношення між словами.

Крок 4. Прийменники зі словами пишемо окремо.

^{Приклади прийменників: у, в, на, до, над, з, із, за, біля, перед, при, під, від, до, для, без, над, між.}

 

Вправа 80 Підкреслили прийменник і позначили співзвучний префікс.

Сонце  за ліс.

На лузі Мирон  багато трави.

Від берега  новий теплохід.

До фінішу швидко  Орися.

^{Прийменник ніколи не вживається з дієсловом, тому перевірка префікса з дієсловом: зайшло (бо йшло), накосив (бо косив), відплив (бо плив), добігла (бо бігла).}

^{Перевірка прийменника з іменником: за (темний, що?) ліс, на (широкому, чому?) лузі, від (протилежного, чого?) берега, до (бажаного, чого?) фінішу.}

 

Вправа 81 Утворили шість слів, у яких префікс співзвучний із прийменником.

Удвох, вдень, напис, дописав, наднормовий, зробив,

заварив, передумова, прибув, підґрунтя, віднести, доїхав,

беззвучний, міжгір’я, уперед, вранці, навис, надлишок,

зробити, заварений, передбанник, прийшов, підріс, відніс,

доїдав, доробив, безхмарний, між’ядерне.

 

Вправа 82 Підкреслили прийменник і позначили префікс.

Ми  до школи.

Христина  кульку в руку.

Дівчата  човен від берега.

Діти швидко  з гори.

^{Прийменник ніколи не вживається з дієсловом, тому перевірка префікса: доїхали (бо їхали), вхопила (бо схопила), відштовхнули (бо штовхнули), збігли (бо бігли).}

^{Перевірка прийменника: до (нашої, чого?) школи, в (маленьку, що?) руку, від (протилежного, чого?) берега, з (крутої, чого?) гори.}

 

Вправа 83 Порівняли прийменник і префікс.

Префікс – це частина слова, а прийменник – це службова частина мови.

За допомогою префікса утворюємо нові слова, а прийменник із закінченням слова виражає відношення між словами.

Словотворча частина слова – префікс – змінює значення слова. Прийменник не змінює значення слова.

Префікс пишемо зі словом разом, а прийменник – окремо.

Прийменник ніколи не вживається з дієсловом.  

 

Вправа 84  Завдання на вибір.

1) Записали п’ять слів із префіксами, позначили префікси.

Умова, насип, відбіг, надписав, прикласти. 

^{Префікс перевіряємо підбором спільнокореневого слова з іншим префіксом або без нього:}

^{умова (бо відмова), насип (бо сипати), надійшов (бо йшов), прикласти (бо відкласти).}

2) Склали п’ять словосполучень із прийменниками, підкреслили прийменники.

Доїхав до школи, записався в гурток, написав на папері, утримав у руці, заховався за дерево, прибудова при школі, живу біля школи, відчалив від берега, відро для води, надбудова над магазином, з’їхав із гірки, знайомився з тіткою, перед спортивним майданчиком, підставив під навіс, між двома містами, зима без снігу.

 

Правопис апострофа після префікса перед коренем

Вправа 85

Крок 1. Списали слова з апострофом:

в'їхати, під'їхати, з'їхати, роз'яснити, з'юрбитися, об'єднувати.

Крок 2. Префікс закінчується твердим приголосним звуком.

^{Апостроф на письмі позначає, що перед ним твердий приголосний звук, а наступна буква (я, ю, є, ї) позначає два звуки.}

Крок 3. Корінь починається буквами я, ю, є, ї.

Крок 4. Не пишемо апостроф у словах: приїхати, заїхати, поїхати, наїхати.

 

Вправа 86 Утворили слова з апострофом після префікса, який закінчується твердим приголосним звуком,  в-, під-, від-, об-, з-

Об’явитися, з’явитися;

об’ява, з’ява;

від’єднати, об’єднати, з’єднати;

в’їхати, під’їхати, від’їхати, об’їхати, з’їхати;

з’юрмитися.

 

Вправа 87 Завдання на вибір

1) Позначили корінь у словах з апострофом в корені:

, , , , ,.

2) Позначили префікс у словах з апострофом після префікса:

, , , , з'ясувати,  .

^{Перевірка префікса підбором спільнокореневого слова: з'явитися (бо появитися), п'ятнадцять, об'єднання (бо єднати),  в'язати, в'їхати (бо їхати), роз'єд­нати (бо єднати), в'юн, з'ясувати, здоров'я, пам'ятник, з'юрмився (бо юрмився), пір'їна.}

 

Вправа 88

^{3� Пояснили орфограми:}

^{пишемо велику букву — Денисом (власне ім’я), Галиною (власне ім’я), Хортицю (назва острова);}

^{пишемо апостроф — під’їхали, з’юр­милися, з’їздити, об’їхавши, з’їхавши, але не пишемо апостроф — зійшли.}

4� Списали абзац на вибір.

Зачин	Уранці ми з Денисом та Галиною під'їхали на автобусі до школи. Біля дошки оголошень з’юр­милися учні. Усіх охочих запрошували з’їздити на Хортицю.
Основна частина	І от ми, об’їхавши Дніпрові пороги, зійшли на землю. Як тут було цікаво! Козацькі курені, церква, площа зібрань. А головне — справжні козаки верхи на конях! Дужі, спритні, умілі!
Кінцівка	З’ївши козацького кулешу, втомлені, але задоволені, ми повернулися додому.

Вправа 89

Після префікса, який закінчується твердим приголосним звуком, перед буквами я, ю, є, ї пишемо апостроф. Наприклад, об’ява, з’юрмилися, об’єднання, під’їзд.   

 

Вправа 90

^{Спі-ву-ча, ні-жна мо-ва у лу-го-во-ї каз-ки. Ле-тять до не-ї пта-хи, мов до зем-но-ї ла-ски. З'я-ви-лась ле-ле-чи-ха, а з не-ю — ле-лі-ді-ти. Во-ни гу-ля-ють в лу-зі і в каз-ці хо-чуть жи-ти.}

2� Після префікса, що закінчується твердим приголосним звуком, пишемо апостроф: з’явились.

3� За допомогою префіксів утворили нові слова

Летять — влетять, налетять, долетять, надлетять, злетять, залетять, перелетять, прилетять, підлетять, відлетять, долетять, надлетять, прилетять, полетять.

Гуляють — нагуляють, догуляють, загуляють, відгуляють, догуляють, погуляють.

Жити — нажити, дожити, зжити, ізжити, зажити, пережити, віджити, дожити, прижити, пожити.

 

Правопис префіксів пре-, при-.

Вправа 91

1� Позначили префікси пре-, при-:

, , , .

2� Писати префікс треба згідно правила написання префіксів пре-, при- (-прі).

3� Дослідили правила написання префіксів.

Крок 1. Словом дуже можна замінити префікс пре-.

Крок 2. Премудрий, превисокий.

^{Перевірка префікса пре-: премудрий (бо дуже мудрий), превисокий (бо дуже високий).}

Крок 3. Префікс пре- пишемо тоді, коли його можна замінити словом дуже.

Крок 4. Прибіг, прилетів.

^{Префікс при- пишемо в дієсловах на позначення наближення, приєднання, частковість дій: прибіг, прилетів.}

 

Вправа 92  Утворили словосполучення та слова з префіксом пре-.

Дуже веселий — превеселий.

Дуже солодкий — пресолодкий.

Дуже гарний — прегарний.

Дуже добрий — предобрий.

Дуже щедрий — прещедрий.

Дуже багатий — пребагатий.

Дуже великий — превеликий.

Дуже милий — премилий.

 

Вправа 93 Завдання на вибір.

1) Списали текст.

   Пребагато загадок про себе приховують змії.

   Наприклад, у них немає вух. Однак вони пречудово чують. Носа у них теж немає. Проте вони пречітко уміють уловлювати запахи. Очі змій прикриті цілком прозо­рими повіками. Вони прикріплені до краю очниці, як скельце до дужки окулярів!

А скільки ще невідомих зміїних таємниць чекають на відкриття!

^{Перевірка орфограм: пребагато (бо дуже багато), приховують (бо ховають, недовершена дія), пречудово (бо дуже чудово), пречітко (бо дуже чітко), прикриті (бо закриті, недовершена дія), прикріплені (бо кріплення, недовершена дія), дужки (сумнівний дзвінкий приголосних звук, бо дужок), відкриття (подовжений приголосний звук)}

2) Короткий текст про улюблену тварину, уживаючи якомога більше слів із префіксом пре-…

 

Вправа 94 Сполучення слів замінили одним сло­вом із префіксом пре-, при-.

^{Дуже мудро — премудро; дуже щиро — прещиро; поява птахів навесні — приліт; дуже мило — премило; дуже хитро — прехитро; той, що розташований біля моря — прибережний; та, що розміщена біля будинку — прибудова; незначний мороз — приморозок; одержання або купівля чогось — прихід; синонім до слова прибуття — приїзд; дуже чудово — пречудово.}

2� У знайдених словах позначили префікс:

, , , , , , , , , , .

 

Вправа 95

Префікс пре- пишемо тоді, коли його можна замінити словом дуже (премило, прекрасний, прехитрий).

Префікс при- пишуть переважно в дієсловах, що означають наближення, приєднання, частковість дії тощо, та в похідних від них словах (прийти, пришити, прикрасити,  прибудувати, прибудова).

 

Вправа 96

Прислів’я	Пояснення
Хто уміє приказувати собі, той прикаже і другим.	Хто вимогливий до себе, той може бути таким до інших.
Хто до кого пристає, таким і стає.	Правильно обирати друзів.
Розум не поможе, хто рук не приложе.	Слово не розходиться з ділом.
Хто народився, то до чогось пригодився.	Кожна людина має свій талант.
І з сивою бородою не все розум приходить.	Розум характеризують не літа, а знання.

^{Частку не з дієсловами зазвичай пишемо окремо: не поможе, не приложе.}

^{Префікс при- пишемо в дієсловах: приказувати (частковість дії), пристає (приєднання), приложе (частковість дії), пригодився (частковість дії), приходить (наближення).}

 

Роль суфікса

Вправа 97

Крок 1. Позначили зменшувані іменникові суфікси –к-, -очок-, -ок-

груша гриб буряк

Крок 2. Розібрали слова за будовою.

Грушка, грибочок, бурячок.

^{У слові грушка основа грушк- , закінчення –а (змінимо грушки, грушкою), корінь груш- (підберемо спільнокореневі груша, грушевий), суфікс –к-.}

^{У слові грибочок основа грибочок- , нульове закінчення (змінимо грибочка, грибочком), корінь гриб- (підберемо спільнокореневі гриб, грибний), суфікс –очок-.}

^{У слові бурячок основа бурячок- , нульове закінчення (змінимо бурячка, бурячком), корінь буряк- з чергуванням приголосного звуку (підберемо спільнокореневі буряковий, буряк, бурячковий), суфікс –ок-.}

 

Вправа 98  Завдання на вибір.

1) Позначили зменшуваний (пестливий) суфікс -еньк-.

Гарний — ,

весела — ,

біле — ,

смачні — ,

чисте — ,

ніжно — .

2) Позначили згрубілий суфікс –ищ-.

Ліс — ,

вус — ,

рот — ,

лапа — ,

мороз — ,

голос — .

 

Вправа 99

Як я на уроці трудового навчання виготовляла м’яку іграшку...

^{Перевірка орфограм: горобчика (бо горобець, сумнівний дзвінкий приголосний); не давався (не з дієсловами зазвичай пишемо окремо); склеїти (префікс с-, опорна фраза «кафе Птах»); з сірого (з дуже сірого, прийменник пишемо окремо), пір’я (пишемо апостроф), розрізала (префікс роз-); з тіста (з м’якого тіста, прийменник пишемо окремо);  зліпила (префікс з-); пір’ячка (пишемо апостроф), з тоненьким (з дуже тоненьким, прийменник пишемо окремо), підвіконні (подовжений м’який приголосний звук).}

У виділених словах позначили суфікси –еньк-, -чик-, -к-, -ц-, -ець-, -ик-, -ятк-.

Маленькій Оленці дуже хотілося впіймати горобчика. Але той не давався в руки. Тоді вона надумала склеїти горобчика з сірого пір'я.

Розрізала в подушці маленьку дірочку. Набрала сіренького пір’я. З тіста зліпила голого горобчика, обмазала вишневим клеєм. Натулила пір’ячка.

Ось і горобчик готовий — , з т , з чорними, як макові , оченятами. Посадила  горобчика на підвіконні.

^{У слові маленькій основа маленьк-, закінчення –ій (змінимо маленької, маленькою), корінь мал- (підберемо спільнокореневі мала, малеча, мало), суфікс –еньк-.}

^{У слові горобчика основа горобчик-, закінчення –а (змінимо горобчиком, горобчику), корінь гороб- (підберемо спільнокореневі горобець, гороб’ячий), суфікс –чик-.}

^{У слові маленьку основа маленьк-, закінчення –у (змінимо маленької, маленькою), корінь мал- (підберемо спільнокореневі мала, малеча, мало), суфікс –еньк-.}

^{У слові дірочку основа дірочк-, закінчення –у (змінимо дірочка, дірочкою), корінь дір- (підберемо спільнокореневі діра, дірка, дірявий), суфікс –очк-.}

^{У слові сіренького основа сіреньк-, закінчення –ого (змінимо сіренької, сіренькою), корінь сір- (підберемо спільнокореневі сірий, сіріти, сірість), суфікс –еньк-.}

^{У слові вишневим основа вишнев-, закінчення –им (змінимо вишневого, вишневу), корінь вишн- (підберемо спільнокореневі вишня,  вишнево, вишнівка), суфікс –ев-.}

^{У слові сіренький основа сіреньк-, закінчення –ий (змінимо сіренької, сіренькою), корінь сір- (підберемо спільнокореневі сірий, сіріти, сірість), суфікс –еньк-.}

^{У слові тоненьким основа тоненьк-, закінчення –им (змінимо тоненької, тоненькою), корінь тон- (підберемо спільнокореневі тонко, тонкий, тонюсінький), суфікс –еньк-.}

^{У слові дзьобиком основа дзьобик-, закінчення –ом (змінимо дзьобика, дзьобик), корінь дзьоб- (підберемо спільнокореневі дзьоб, дзьобатий), суфікс –ик-.}

^{У слові зернятка основа зернятк-, закінчення –а (змінимо зернятко, зернятком), корінь зерн- (підберемо спільнокореневі зерно, зерновий), суфікс –ятк-.}

^{У слові Оленка основа Оленк-, закінчення –а (змінимо Оленки, Оленкою), корінь Олен- (підберемо спільнокореневі Олена, Оленочка), суфікс –к-.}

 

Вправа 100

Запам’ятав такі слова із суфіксами: маленьку, сіренька, зернятка, горобчик, морозище, вусище, Оленка.

 

Вправа 101

Маленька україночка,

як у віночку квіточка.

Я під яскравим сонечком

всміхаюся так сонячно,

бо сонце, ніби матінка,

теж обіймає лагідно.

2� Виділені слова розібрали за будовою.

Україночк[а], віночк[у], квіточк[а], матінк[а].

^{У слові україночка основа україночк-, закінчення –а (змінимо україночки, україночкою), корінь країн- (підберемо спільнокореневі країна, українець, український), префікс у-, суфікс –очк-.}

^{У слові віночку основа віночк-, закінчення –у (змінимо віночка, віночкою), корінь він- (підберемо спільнокореневі віно, вінець), суфікс –очк-.}

^{У слові квіточка основа квіточк-, закінчення –а (змінимо квіточку, квіточкою), корінь квіт- (підберемо спільнокореневі квітучий, квітка, квітник), суфікс –очк-.}

^{У слові матінка основа матінк-, закінчення –а (змінимо матінку, матінкою), корінь мат- (підберемо спільнокореневі мати, материнська, матуся), суфікс –інк-.}

 

Роль суфікса (продовження)

Вправа 102 Ребус

(торт)трот  олень   й  б(у)с   ТРОЛЕЙБУС

3�  Розібрали за будовою нові слова зі суфіксами -н-, -ник-

Тролейбус — тролейбусн[ий], тролейбусник[]

 

Вправа 103

1� Відгадки: 1) автобус; 2) літак.

2� Списали загадки.

І уже через хвилинку

прибуває на зупинку.

Біля магазину «Глобус»

ми сідаємо в ... . 

 

Високо вгорі літає,

наче птах, він крила має.

Цей великий мандрівник

вище хмар літати звик.

^{Пояснення орфограм: хвили́ну (ненаголошений голосний [и] за словником, прибуває (префікс дієслова при-, означає переміщення); на зупинку (на нову зупинку, прийменник з іменником пишемо окремо); прислівник пишемо разом: угорі (де?, прислівник); вели́кий (ненаголошений звук [е], бо ве́лич).}

 

Вправа 104 Проект «Будова слова».

Казка про частину слова (корінь)...

Інші завдання дивись тут...