Інші завдання дивись тут...

ВПРАВА  100. 1. Прочитай прислів'я і приказки. Поясни їхній зміст.

1. Робота гарна, та день малий. 2. Роботи багато, а користі мало. 3. Роботі ніколи немає кінця. 4. Їсти дай, пити дай, а про роботу не питай. 5. За чужою роботою й світу не бачить. 6. У роботі швидко час минає.

2. Випиши з речень усі форми іменника робота. Позначу них закінчення.

3. Склади й запиши речення з двома формами цього іменни­ка (на вибір).

ВІДПОВІДЬ.

2. Робот[а], робот[и], робот[і], робот[у], робот[ою], робот[і].

3. Тато пишається своєю роботою. Робота мого тата потрібна й цікава.

Учитель зосереджено перевіряв домашню роботу. Сьогодні мама швидко зробив усю домашню роботу.

 

Візьми до уваги! Слова можуть мати різні форми, коли в них змінюються лише закінчення (наприклад, робота, роботи, роботі, роботу, роботою, на роботі), а основне зна­чення залишається незмінним.

 

ВПРАВА  101.

1. Прочитайте правила.

Форма називного відмінка однини є початковою формою іменника.

Зміну іменників за відмінками називають відміню­ванням, або змінюванням за відмінками.

2. Поставте одне одному запитання за змістом правил і дайте на них відповіді.

ВІДПОВІДЬ.

Що називають початковою формою іменника?

Що називають відмінюванням?

Як називають зміну іменників за відмінками?

 

ВПРАВА  102.

1. Розгляньте таблицю на сто­рінці 52. Запам'ятайте назви відмінків та їхні скорочені позначення.

2. Вивчіть відмінкові питання, на які відповідають відмінки іменників. Зверніть увагу на питання називного і знахідно­го, родового і знахідного, давального і місцевого відмінків.

 

Скорочене

 

Приклади

Назва

Відмінкові

відмінювання

відмінка

позначення

питання

іменників

 

відмінка

 

в однині

у множині

Називний

Н.

хто? що?

учень

учні

Родовий

Р.

кого? чого?

учня

учнів

Давальний

д.

кому? чому?

учневі (-ю)

учням

Знахідний

Зн.

кого? що?

учня

учнів

Орудний

Ор.

ким? чим?

учнем

учнями

Місцевий

М.

на кому?

на чому?

(на) учневі (-ю)

(на)учнях

Кличний

Кл.

учню

учні

3. Провідміняйте усно за поданим зразком іменник день в однині та множині.

4. Складіть і запишіть семеро речень із різними формами цього слова за варіантами: форма однини (І варіант), форма множини (II варіант).

ВІДПОВІДЬ.

Однина.

Н.в. день

Сьогодні у мене день народження.

Р.в. дня

Я старанно готуюсь до цього святкового дня.

Д.в. дневі, дню

Я радію кожному дню.

З.в. дня

Цього року я не святкуватиму дня народження.

Ор.в. днем

24 серпня оголосили днем незалежності України.

М.в. у дневі

У цьому дневі сталась прикра пригода.

К.в. дню

Дню, не будь сьогодні сумним.

Множина.

Н.в. дні

Настали безтурботні вихідні дні.

Р.в. днів

У тижні сім днів.

Д.в. дням

Хвала сонячним дням збору врожаю.

З.в. днів

Тиждень минув без радісних днів.

Ор.в. днями

Наийближчими днями ми поїдемо на екскурсію.

М.в. на днях

На днях відбулась незвичайна подія.

К.в. дні

Дні, не несіть сум у наші оселі.

 

ВПРАВА  103.

1. Прочитайте вірш. Доберіть до нього заголовок. Що виражає дібраний заголовок — тему чи головну думку вірша?

Називний питає: хто ти? що т и ?

Хоче він про наслідки роботи

і про тебе чути лиш похвали,

щоб тебе як приклад називали.

Родовий доскіпує свого —

хоче знати він: кого? чого?

І про тебе знать, якого роду,

що немає роду переводу.

Все давальний дасть — не жаль йому,

але хоче знать: кому? ч о м у ?

Знять про тебе, гожого на вроду,

що даєш і ти свому народу?

У знахідного свої потреби:

він — кого? і що? — питає в тебе.

І кого всі ми за друзів маєм,

і що друзі роблять нам навзаєм (взаємно)?

А орудний хоче знать: к и м ? ч и м ?

У труді орудуй разом з ним.

Хоче знать: що здатний ти утнути?

Чим ти сильний? Ким ти хочеш бути?

А місцевий — де? В якому місці?

Хоче знати у селі чи в місті?

Кличний закликає всіх навколо:

гей, Іване, Петре чи Миколо!..               (Дмитро Білоус).

2. Назвіть усі відмінки. Поясніть, чому вони мають такі назви.

3. Складіть текст-розповідь про відмінки іменників за змістом вірша. Розкажіть одне одному.

4. Зіставте і порівняйте питання місцевого відмінка іменників у вірші і в таблиці. Зробіть висновок.

ВІДПОВІДЬ.

1. Відмінки іменників. Виражає тему.

Як відмінювати іменники. Виражає головну думку.

2. Називний відмінок називає предмети, тому питає: хто ти? що т и ?.   

Родовий відмінок допитується про рід предмета питаннями кого? чого?  Давальний відмінок щиро хоче знати кому? ч о м у? давати .

Знахідний відмінок цікавить кого друзями вважаєм, що із ними спільне маєм питаннями кого? і що?.

Орудний відмінок хоче знати ким хочем бути, чим сильні ми питаннями к и м ?,  ч и м ?

А місцевий вкаже в якому місці питанням де? 

Кличний до гурту закликає всіх навколо.

 

ВПРАВА  104. 1. Прочитай. Визнач тему й головну думку вірша. Добери до нього заголовок.

Розквітай, прекрасна Україно,

рідна земле, матінко моя.

Хай лунає мова солов'їна,

пісня неповторная твоя.

Хай смереки, ясени й тополі,

квіти, луки, трави і сади

шепотять нам вірші щедрі, добрі, вольні

чисті, із джерельної води.                   (Надія Голуб).

2. Назви іменники, ужиті у вірші в початковій формі (називно­му відмінку однини).

3. Випиши з вірша іменники у множині, зазнач у дужках їхню початкову форму.

4. Доведи, що виділені іменники вживаються у кличному від­мінку однини.

ВІДПОВІДЬ.

1. Моя Україна. Розквітай, Україно.

Тема: розповідь про красу рідного краю.

Головна думка: уславлення краси рідного краю.

2. Мова, пісня.

3. Смереки (смерека), ясени (ясен), тополі (тополя), квіти (квітка), луки (лук), трави (трава), сади (сад), вірші (вірш).

4. Кличний відмінок використовується у звертаннях: Україно, земле, матінко.

 

ВПРАВА  105. 1. Прочитай висловлювання про Україну. Вивчи їх напам'ять. Запиши з пам'яті.

1. Свою Україну любіть (Тарас Шевченко). 2. Україно моя. Україно, я для тебе у світі живу (Дмитро Павлачко). 3. Кохаю край наш дорогий, що зветься Україна (Володимир Сосюра). 4. І єдиній моїй Україні — нероз­дільна моя любов (Леонід Полтава).

2. Назви повторюваний іменник. Познач у ньому закінчення. Запиши в дужках відмінок повторюваного іменника.

3. Добери синоніми до іменника Україна. Слова для довідки: країна, держава, Батьківщина, Вітчизна, рідний край.

ВІДПОВІДЬ.

2. Україн[у] (Зн.в.), Україн[о] (Кл.в.), Україн[ою] (Ор.в.), Україн[і] (Д.в.).

3. Україна, Вкраїна, рідний край, рідна країна, рідна сторона.

 

ВПРАВА  106. 1. Прочитай прислів'я і приказки про рідний край. Поясни їхній зміст.

1. Рідний край — земний рай. 2. Де рідний край, там і під ялиною рай. 3. Кожному милий рідний край. 4. За рідний край хоч помирай! 5. Рідний край має свій звичай.

2. Назви речення, у яких іменник край уживається в називно­му відмінку однини.

3. Самостійно добери й запиши прислів'я і приказки про рідний край.

4. Усно склади речення зі сполученням слів рідний край у формах знахідного і місцевого відмінків однини.

ВІДПОВІДЬ.

2. Рідний край — земний рай. Рідний край має свій звичай.

3. За рідним краєм і в небі сумно. Свій край, як рай, а чужа країна, як домовина. 

4. Я захоплююсь красою рідного краю. У рідному краю щедрих людей багато. 

ВПРАВА  107.1. Пригадай, як підписуємо поштовий конверт. Розкажи, у якому відмінку вживають іменники, що називають прізви­ще, ім'я та по батькові людини, якій адресують листа. Розрізняй значення слів адресат (той, хто одержує листа, повідомлення) і адресант (той, хто надсилає листа: повідомлення).

2. Заповни поштовий конверт, використовуючи іменники в називному відмінку однини.

ВІДПОВІДЬ.

2. Вулиця …. , будинок …  

    Село …. 

    …. район

    …. область

    Україна

 

ВПРАВА 108.

1. Прочитай текст. Доповни розповідь новою інформацією.

Усе своє життя українські козаки присвячували бо­ротьбі із загарбниками — турками, татарами, польською шляхтою і російським царизмом. У жорстокій боротьбі з ворогами запорожці вмирали як лицарі. Зустріти смерть у бою вони вважали для себе за честь (За Дмитром Яворницьким).

2. Зверни увагу на виділений іменник, який уживається в різних відмінках. Скористайся правилом і поясни, як розрізнити відмінкові форми цих іменників.

3. Самостійно склади й запиши двоє речень із виділеним іменником. У реченнях використай іменник у формі даваль­ного і місцевого відмінків однини.

ВІДПОВІДЬ.

2. Присвячували (чому?) боротьбі (Д.в.)

    У боротьбі (у чому?) (М.в.)

3. Думи присвячені боротьбі (Д.в.) славних козаків за волю. У боротьбі (М.в.) за волю полягло багато героїв.

 

ВПРАВА 109. Розкажіть одне одному, що ви знаєте про українських козаків.

   Запорозькі козаки мали за столицю Січ. Це було розчищене серед лісу або укріплене частоколом місце. На ньому козаки зводили селище. Січ була резиденцією (місце перебування уряду, керівників держави і високопоставлених осіб) всіх головних старшин козацтва. Саме завдяки Січі зміц­нювалося українське козацтво.

  У Січі жодного значення не мали ні знатність роду, ні перевага віку. Цінувалися серед товариства передусім розум, кмітливість, досвід і сміливість (За Дмитром Яворницьким).

2. Визначте відмінки іменника, що повторюється в тексті. Випишіть речення, у яких цей іменник уживається в даваль­ному і місцевому відмінках.

3. Поясніть розділові знаки в останньому реченні.

4. Удоскональте текст, уникаючи повторів.

ВІДПОВІДЬ.

2. Запорозькі козаки мали за столицю Січ (Зн.в.). Січ (Н.в.) була резиденцією (місце перебування уряду, керівників держави і високопоставлених осіб) всіх головних старшин козацтва (Р.в.). Саме завдяки Січі (Д.в.) зміц­нювалося українське козацтво (Н.в.). У Січі (М.в.) жодного значення не мали ні знатність роду, ні перевага віку.

3. Комою відділяються однорідні члени речення (однорідні підмети).

4. Запорозькі козаки мали за столицю Січ. Це було розчищене серед лісу або укріплене частоколом місце. На ньому козаки зводили селище. Січ була  резиденцією (місце перебування уряду, керівників держави і високопоставлених осіб) всіх головних старшин козацтва. Саме завдяки їй зміц­нювалося українське козацтво.

  У Січі жодного значення не мали ні знатність роду, ні перевага віку. Цінувалися серед товариства передусім розум, кмітливість, досвід і сміливість.

 

ВПРАВА 110. 1. Прочитай поради. Поясни їхній зміст.

1. Ніколи не говори другові того, що він не хотів би чути. 2. Не хо­чеш почути поганих слів, не кажи їх сам своєму співбесідникові. 3. Що маєш повідомити своє­му співрозмовникові — наперед обміркуй. 4. Завжди даруй своєму товаришеві якомога більше слів, які підкреслюють шанобливе став­лення до нього: «дякую», «будь ласка», «перепрошую».

2. Випиши словосполучення дієслово + іменник у давальному відмінку однини.

3. Постав іменник друг у формі місцевого відмінка однини. Склади й запиши з ним речення за фотоілюстрацією.

4. Добери споріднені слова до іменника розмова. Визнач у них корінь.

ВІДПОВІДЬ.

2. Не говори (кому?) другові, не кажи (кому?) співбесідникові, повідомити (кому?) співрозмовникові, даруй (кому?) товаришеві.

3. На другові. Сьогодні на моєму другові нова футболка.

 

4. Розмова, мова, розмовляти. 

 

ВПРАВА 111. 1. Прочитай текст. Добери до нього заголовок.

    Почалася заметіль. Цілу добу гуляла завірюхаУ завірюсі зникли дерева і будинки. Потім несподівано почалась відлига. Закапало з дахів. Висипали на вулицю діти, радіючи відлизі. Скресла річка, — почалася повінь. По річці попливла крига. Діти дивилися, як по кризі походжали ворони, шукаючи поживи.

2. Випиши виділені іменники в таблицю за зразком. Познач у них закінчення.

3. Сформулюй правило про зміну кінцевих приголосних звуків основи в іменниках жіночого роду перед закінченням -і в місцевому відмінку однини. Звір свій висновок із правилом.

4. Доповни таблицю відмінковими формами іменників, яких не вистачає.

ВІДПОВІДЬ.

2.

Називний

відмінок

Давальний

відмінок

Місцевий

відмінок

Чергування кінцевих приголосних основи

Річк[а]

Річц[і]

по річц[і]

[к] - [ц']

криг[а]

криз[і]

по криз[і]

[г] - [з']

завірюх[а]

завірюс[і]

у завірюс[і]

[х] - [с']

відлиг[а]

відлиз[і]

при відлиз[і]

[г] - [з']

3. В іменниках жіночого роду перед закінченням -і в давальному і місцевому відмінках однини кінцеві приголосні основи [г], [к], [х] змінюють­ся на [з'], [ц'], [с'].

 

ВПРАВА 112.

1. Поставте іменники чоловічого роду луг, бік, рух у місцевому відмінку однини.

2. Запишіть іменники в таблицю за зразком. Позначте закінчення.

3. Зробіть висновок про чергування кінцевих приголосних основи перед закінченням -і в іменниках чоловічого роду в місцевому відмінку однини.

ВІДПОВІДЬ.

2. Чоловічий рід

Називний відмінок

Місцевий відмінок

Чергування кінцевих приголосних основи

берег[]

на берез[і]

[г] - [з']

луг[]

на луз[і]

[г] - [з']

бік[]

на боц[і]

[к] - [ц']

рух[]

у рус[і]

[х] - [с']

3. В іменниках чоловічого і середнього роду в місце­вому відмінку однини кінцеві приголосні основи [г ], [к], [х]  перед закінченням –і змінюються на

[з'], [ц'], [с'].

 

ВПРАВА 113. 1. Постав іменники середнього роду око, вухо в місце­вому відмінку однини.

2. Запиши іменники в таблицю за зразком. Познач закінчення.

3. Зроби висновок про чергування кінцевих приголосних основи перед закінченням -і в іменниках середнього роду.

4. Звір свій висновок із правилом.

ВІДПОВІДЬ.

2. Середній рід

Називний

відмінок

Місцевий

відмінок

Чергування кінцевих

приголосних основи

молоко

у молоці

[к] - [ц']

око

на оці

[к] - [ц']

вухо

у вусі

[х] - [с']

3. В іменниках чоловічого і середнього роду в місце­вому відмінку однини кінцеві приголосні основи [г ], [к], [х]  перед закінченням –і змінюються на

[з'], [ц'], [с'].

 

ВПРАВА 114. 1. Прочитай вірш. Вивчи його напам'ять.

Як виконуєш завдання,

не забудь про чергування.

Як поріг — то на порозі,

ну, а ріг — пиши на розі.

Коли вухо — то у вусі,

а кожух — то на кожусі,

Як урок — то на уроці,

око — порошинка в оці.     (Алла Свашенко).

2. Назви іменники в місцевому відмінку однини. Поясни чергування кінцевих приголосних основи в цих словах.

3. Склади й запиши з ними речення.

ВІДПОВІДЬ.

2. На порозі, на розі, у вусі, на кожусі, на уроці, в оці.

3. На порозі школи мене чекав однокласник. На розі вулиць побудували новий магазин. У її вусі висіла блискуча сережка. На кожусі улягся кіт. На уроці природознавства завжди цікаво. Щось запекло мене в оці.

 

ВПРАВА 115. 1. Прочитайте й відгадайте загадки.

1. Червоне коромисло через річку повисло. 2. Ішли чоловік і жінка вулицею. Коли вони підходили до своєї домівки, побачила їх у вікно дитина і гукнула: «Добрий день вам, татусю й матусю!». Одначе то не був їхній син. Хто ж то був? 3. Ішло дві матері, дві дочки й онука. Скільки було всіх людей? 4. Не побачиш його оком, не торкнешся ненароком. Ані вухом не почуєш, лише но­сом ти відчуєш.

2. Знайди іменники, у яких зі зміною форми слова відбува­ється зміна кінцевого приголосного основи.

3. Випиши ці іменники, поставивши їх у початковій формі: а поряд через риску зазнач форми цих іменників у давальному і місцевому відмінках однини.

ВІДПОВІДЬ.

1. Веселка. Дочка. Троє людей: бабуся, мама, внучка. Запах. 

2. Веселка – на веселці, дочка – на дочці.

 

ВПРАВА 116.

1) Тема тексту: розповідь про прихід осені.

2)

Іменники

Звуки, що чергуються

Лід — льоду

[і] з [о]

лебідь — лебедя

[і] з [е]

осінь — осені

[і] з [е]

радість — радості

[і] з [о]

3). У деяких іменниках жіночого і чоловічого роду, що в початковій формі мають нульове закінчення, зі зміною форми слова в корені відбувається чергування голосних звуків [і] з [о] або [е].

 

ВПРАВА 117.

1. Головна думка: Тож будьмо, друзі, завжди людяними!

2. Ніщо так не прикрашає людину — і школяра, і до­рослого, — як скромність (скромності), привітність (привітності), щирість (щирості), добро­зичливість (доброзичливості). А почуття власної гідності (гідність) й честі ніколи не дозволить принижуватися, бути нечесним. І навпаки: ніщо так не викликає зневаги й обурення, як вияв підла­бузництва, нахабності (нахабність), бездушності (бездушність). Тож будьмо, друзі, завжди людяними!

  

ВПРАВА 118.

2. Пізнай свої можливості  

і жити вчись по щирості.

По щирості, без хитрості,

без заздрості, зрадливості.

Хай буде більше радості

від юності до старості.

Хвала одвазі й смілості —

війна — зарозумілості.         (Алла Свишенко)

3. Звукові моделі іменників-антонімів:

юності [й у н о с т' і]   [= •́ | — •| — = •]

старості [с т а р о с т' і]    [— — •́́ | — •| — = •],

4. Мудрості (у значенні щось трудне) політ і мудрість (у значенні якість) краси. Мудрість – мудрості (чергування [і] з [о]).

 

ВПРАВА 119. У труді цінується майстерність. Хто шукає трудність, знаходить мудрість. Старанність і вправність — сестри.

2. Майстерність (майстерності), вправність (вправності), мудрість (мудрості), старанність (старанності), трудність (трудності) – чергування [і] з [о].

 

ВПРАВА 120.

1. Тема тексту: розповідь про жовтневий вечір. Мікротеми абзаців: жовте осіннє забарвлення, народження блакитного жовтневого вечора.

На мою думку, у тексті йдеться про осінь. По-перше, дерева забарвлені в жовто-оранжеві барви саме в цю пору. По-друге, ранок жовтневий, що означає під час осіннього місяця.

2. Яскраво жовтіли на горбі ясени і берези. Там, де пану­вав оранжевий колір, можна було вгадати клени. Вогнем палахкотіли осики.

   Тихо, красиво народжувався блакитний жовтневий вечір. З'явилось безліч зір під величезним шатром тем­ної ночі (За Віталієм Севастьяновим).

3. Берези – беріз, колір – кольори, вечір – вечора, зір – зоря, ночі – ніч.

Інші завдання дивись тут...