© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до
"робочого зошита з української мови 4 клас Вашуленко М., Дубовик С. (частина 2)"
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Вправа 140
1, 2� Підкреслили іменники жіночого роду з основою на приголосний звук.
Ввічливість — уважність, люб’язність, чемність у спілкуванні.
Ґречність — шаноблива ввічливість у поводженні з людьми.
Ввічливі слова — слова, які виражають доброзичливість, чуйність до людей повагу до їхніх думок, терпимість до навколишніх і вимогливість до себе.
3� Поставили підкреслені іменники у форму орудного відмінка однини.
Ввічливістю, уважністю, люб’язністю, чемністю, ґречністю, ввічливістю, доброзичливістю, чуйністю, терпимістю, вимогливістю.
Вправа 141 Ввічливі слова
Тема тексту: розповідь про образ сучасного школяра.
Головна думка: «делікатність, порядність, ерудованість — риси, які мають формувати образ сучасного школяра (школярки)».
Мета: заклик відповідати образові сучасного школяра.
Заголовок «Візитівка сучасного школяра».
|
Зачин |
Делікатність, порядність, ерудованість — риси, які мають формувати образ сучасного школяра (школярки). |
|
Основна частина |
Делікатність — увічливість, люб'язність у спілкуванні, готовність виявити увагу, зробити послугу; уміння уникати неприємних для співрозмовника тем. Порядність — нездатність на погані, нечесні вчинки. Ерудованість — володіння глибокими знаннями в певній галузі науки і в житті. |
|
Кінцівка |
Саме ці якості й здібності людини визначають її успішність у дорослому житті. Це немовби своєрідна візитівка людини. |
2� Іменники жіночого роду з основою на приголосний звук:
делікатність, порядність, ерудованість, увічливість, люб'язність, готовність, порядність, нездатність, галузь, якість, здібність, успішність.
3� Поставили іменники у форму орудного відмінка однини:
делікатністю, порядністю, ерудованістю, увічливістю, люб'язністю, готовністю, порядністю, нездатністю, галуззю, якістю, здібністю, успішністю.
Розвиток мовлення «Складання текстів письмових запрошень»
1, 2� Люди використовують запрошення з нагоди дня народження, ювілею, зустрічі з цікавими людьми, святкування урочистої події, проведення громадського заходу.
3� Я отримував запрошення з нагоди святкування дня народження.
Найчастіше запрошую рідних і друзів відзначити день народження.
Найчастіше використовую куплені в магазині листівки-запрошення.
4� Певні слова і сполучення (запрошуємо, ласкаво просимо, дозвольте запросити Вас) використовуються на початку запрошення.
5, 6� Написали запрошення.
Запрошення однокласникам із нагоди дня народження…
Вправа 142
|
Відгадка |
|
|
Ці грибочки невеличкі, із близнючок у них сестрички. По лісах мандрують пішки, носять руді босоніжки. |
Опеньки |
|
Спритний майстер по стрибках по деревах, по гілках. Уся руда, пухнастий хвіст, рідний дім для неї – ліс. |
Білка |
|
По лісових доріжках біжить клубок з голками на коротеньких ніжках. |
Їжак |
|
По хвилях лебідь пливе, людей на собі везе. |
Пароплав |
2� Правопис закінчень іменників у місцевому відмінку множини:
по ліс[ах], по стрибк[ах], по дерев[ах], по гілк[ах], по доріжк[ах], на ніжк[ах], по хвил[ях].
3� Склали загадку з іменниками в місцевому відмінку множини з прийменником по.
По полях, стежках стрибає, і біленьку, і сіреньку – дві шубки міняє. Заєць.
Вправа 143
Стиль тексту: художній (багато художніх засобів, емоційне вираження автора).
Починало світати. Із-за землі, на кривавій попрузі неба скочила невелика іскорка, і довга промениста стяга простяглася від неї над землею. Далі викотився серп огненного кільця, і пучок світла полився, розпливаючись по горах, лісах, по високих будівлях. Далі все більше випливав з-за землі широкий серп, мов хто невідомий підсував з того боку гаряче іскристе коло. Ось і все воно випливло — чисте та ясне, граючи своїм світлом. Застрибали його променисті голки по землі, заграли ясні іскорки по росі. Синє глибоке небо розгортає своє безкрає поле.
2�Перевірка орфограми «Ненаголошений голосний звук»: землі́ (бо зе́млі), невели́ка (бо ве́лич), земле́ю (бо зе́млі), розплива́ючись (бо плив), висо́ких (бо ви́соко), виплива́в (бо плив), широ́кий (бо вшир), ви́пливло (бо плив), застриба́ли (за словником), глибо́ке (бо вглиб).
Виділені слова також є перевірними: серпне́вий – серп, синю́шне – си́нє.
3� Виписали третє речення.
Далі викотився серп огненного кільця, і пучок світла полився, розпливаючись по горах, лісах, по високих будівлях.
Вправа 144
|
Загадка |
Відгадка |
|
Усі прикмети я назву, хто який я розкажу: синій, чистий, новий, білий. |
Прикметник |
2� До прикметників (який?) дібрали іменники (що?): синій колір, чистий папір, новий день.
3� З утвореними словосполученнями склали речення, підкреслили другорядні члени речення.
Синій колір має багато відтінків.
(Що?) колір (що робить?) має. Основа речення: колір має.
Хлопчик взяв чистий папір для малювання.
(Хто?) хлопчик (що зробив?) взяв. Основа речення: хлопчик взяв.
Завтра наступить новий день.
(Що?) день (що зробить?) наступить. Основа речення: наступить день.
Вправа 145
Заголовок: «Слова».
Слова — найтонше доторкання до серця, воно може стати і ніжною запашною квіткою, і живою водою, що повертає віру в добро, і гострим ножем, і розжареним залізом, і брудом. Мудре і добре слово дає радість, нерозумне і зле, необдумане і нетактовне — приносить біду.
2� Прикметники визначаємо за питаннями: найтонше (яке?), ніжною (якою?), запашною (якою?), живою (якою?), гострим (яким?), розжареним (яким?), мудре (яке?), добре (яке?), нерозумне (яке?), зле (яке?), нетактовне (яке?).
3� Виписали словосполучення прикметник + іменник:
найтонше доторкання, ніжною запашною квіткою, живою водою, гострим ножем, розжареним залізом, мудре і добре слово.
Вправа 146
І люблять люди з давнини, як сонце незагасне, і свій духмяний хліб ясний, і рідне слово красне.
2, 3� Виписали словосполучення прикметник + іменник, визначили рід і число прикметників:
сонце незагасне (с. р., одн.) , духмяний (ч. р., одн.) хліб ясний (ч. р., одн.), рідне (с. р., одн.) слово красне (с. р., одн.).
Частини мови визначаємо за питаннями: сонце (що?, іменник) незагасне (яке?, прикметник), духмяний (який?, прикметник) хліб (що?, іменник) ясний (який?, прикметник), рідне (яке?, прикметник) слово (що?, іменник) красне (яке?, прикметник).
У початковій формі рід прикметника визначаємо по закінченню.
Вправа 147
Заголовок: «Веселка», «Райдуга».
Це червоний, жар неначе, це оранжевий, гарячий,
жовтий, як пшениця в полі, мов трава — зелений колір,
голубий — як у краплині, а наступний колір — синій,
синій колір, ніби річка, фіолетовий, мов нічка.
2� У прикметниках (назвах кольорів) позначили закінчення.
Червон[ий], оранжев[ий], жовт[ий], зелен[ий], голуб[ий], син[ій], фіолетов[ий].
Усі виписані прикметники вживаються у формі чоловічого роду однини, бо мають закінчення –ий.
3� Дібрали порівняння за допомогою сполучників як, мов, ніби, неначе: червоний, як мак; оранжевий, мов апельсин; жовтий, неначе курча; зелений, ніби листок; синій, неначе небо; фіолетовий, ніби хмара.
Розвиток мовлення «Складання зв'язних висловлювань за поданим зачином або кінцівкою».
1�Тема: розповідь про свято Першого вересня.
Головна думка: «1 вересня — День знань».
Мета: заклик наполегливо робити перші кроки у шкільному житті.
|
Зачин |
1 вересня — День знань. Це свято відзначають учні й студенти, але найголовніші на ньому — першокласники та першокласниці. |
|
Основна частина |
Наймолодші школярі та школярки тільки виходять на шлях, сповнений відкриттів, незрівнянних за силою відчуттів радості від пізнання навколишнього світу і власних можливостей. Від першого кроку залежить дуже багато, зокрема й те, як швидко учень просуватиметься дорогою знань і як легко долатиме на цьому шляху перешкоди. |
|
Кінцівка |
Нехай це гарне шкільне свято стає справжнім стартом до знань! |
2� Тема: розповідь про День захисника України.
Головна думка: «любов до своєї Вітчизни — найглибше почуття людини».
Мета: заклик виростати патріотами України.
|
Зачин |
1. 14 жовтня — День захисника України. |
|
Основна частина |
2. Це свято шанують у кожній родині, і образ захисника своєї Батьківщини став для нас святим. Багато справжніх патріотів віддали найцінніше – життя. На їхню честь називають вулиці, встановлюють меморіальні таблички, щоб громадяни знали своїх героїв. |
|
Кінцівка |
3. Ми зрозуміли, що любов до своєї Вітчизни — найглибше почуття людини, що боронити рідну землю — священний обов'язок кожного громадянина. |
3� Тема: розповідь про Тараса Григоровича Шевченка.
Головна думка: «його називають Великим Кобзарем».
Мета: розказати, чому Шевченка називають Великим Кобзарем.
|
Зачин |
Тарас Григорович Шевченко — видатний український письменник. Його називають Великим Кобзарем. |
|
Основна частина |
У давні часи ходили землею кобзарі. Так називали народних співців. Вони оспівували козацьку та гайдамацьку славу, гірку долю народу, надію на краще життя. Свою поезію Тарас присвячував поневоленому народу, закликав до справедливості. Шевченко зазнав жорстокого переслідування за своє поетичне слово. |
|
Кінцівка |
Поетична збірка віршів Тараса Шевченка має назву «Кобзар». А його автора по праву називають Великим Кобзарем. |
Розказали, чому Тараса Шевченка називають Великим Кобзарем...
4� Удосконалили текст, уникаючи повторів.
1 квітня — День сміху.
У свято завжди тримайте напоготові жарти! У цей день немає жодних заборон на те, де, коли і над ким жартувати. Сміх, веселощі й кумедні розіграші свята не знають кордонів і займають неабияке місце в житті людини.
У різних країнах є свої особливості святкування. Радість подовжує життя, тому веселощі на день сміху – гарна традиція.
Першоквітневі традиції в нашій країні…
5� Дописали абзац з трьох речень.
Тема: розповідь про День матері.
Головна думка: «Друга неділя травня — День матері».
|
Зачин |
Друга неділя травня — День матері. |
|
Основна частина |
Берегинею родини називають жінку-матір. Найріднішу й наймилішу матусю вшановують у цей день діти, дякують за тепло і ласку, за турботу і любов. До дня матері у нашій школі відбувається святковий концерт. Ми вчимо вірші та пісні про найріднішу людину. Усмішки наших мам – нагорода за наші старання. |
|
Кінцівка |
День матері — чудове свято! |
6� Запиши кінцівку про святкування Дня Незалежності України у вашому місті, селі.
Тема: розповідь про День Незалежності України.
Головна думка: «24 серпня відзначають як державне свято».
|
Зачин |
24 серпня — День Незалежності України. |
|
Основна частина |
У 1991 році Верховна Рада України цього дня ухвалила важливий документ — «Акт проголошення незалежності України». У ньому зазначалося, що територія України є неподільною і недоторканною. Відтоді 24 серпня відзначають як державне свято — День Незалежності України. Цього дня ми згадуємо багату історію нашої держави, героїв і видатних людей, які присвятили своє життя відданому служінню Батьківщині, боротьбі за відновлення державності України. |
|
Кінцівка |
У нашому населеному пункті також проводять святкові заходи – конкурси, вікторини, концерти. Його мешканці залюбки одягають вишиванки – традиційний український одяг. |
Написали, коли і на які свята ти вдягаєш вишиванку…
Вправа 148
Без поваги, без любові до рідного слова не може бути ні всебічної вихованості, ні духовної культури. Мовна культура — це живодайний корінь культури.
2� Прикметники поставили у форми давального (якому? якій?) і місцевого (у якому? у якій?) відмінків однини, позначили закінчення:
рідного — рідн[ому], у рідн[ому],
всебічної — всебічн[ій], у всебічн[ій],
духовної — духовн[ій], у духовн[ій],
мовна — мовн[ій], у мовн[ій],
живодайний — живодайн[ому], у живодайн[ому].
3� Склали вислів про любов до рідного слова, уживаючи прикметники з основою на твердий приголосний звук у різних відмінкових формах.
Ми пізнаємо рідне слово з маминою колисковою, народною піснею, мудрим прислів’ям, цікавою загадкою, доброю казкою.
4� Пояснили написання закінчень прикметників, використовуючи вивчені правила.
Прикметники з основою на твердий приголосний звук у початковій формі (Н. в. однини чоловічого роду): рід[н]ий, мами[н], народ[н]ий, муд[р]ий, ціка[в]ий, доб[р]ий.
Ми пізнаємо рідне (яке?, Зн. в.) слово (що?, другорядний член речення, Зн.в.) з маминою (якою, Ор. в.) колисковою (чим?, Ор. в.), народною (якою, Ор. в.) піснею (чим?, Ор. в.), мудрим (яким, Ор. в.) прислів’ям (чим?, Ор. в.), цікавою (якою, Ор. в.) загадкою (чим?, Ор. в.), доброю (якою, Ор. в.) казкою (чим?, Ор. в.).
Вправа 149
1� Білий вірш – вірш без рими.
Білий кінь у білім полі креше білим копитом. Білий дід майструє тихо через річку білий міст. Біла баба білим ситом сіє біле боропшо. Біля білих хат вдягнули клени білі кожухи.
2� Позначили закінчення прикметників: біл[ий], біл[ім], біл[им], біл[а], біл[им], біл[е], біл[их], біл[і].
У різних відмінках вони мають відповідні закінчення, що відповідають питанням: білий (який?), білім (якому?), білим (яким?), біла (яка?), білим (яким?), біле (яке?), білих (яких?), білі (які?).
3� Фразеологізм: біла ворона – особлива, несхожа на інших.
Переносне значення: білий хліб – пшеничний.
Василько був білою вороною серед струнких однолітків. Запашний білий хліб поставили у центрі стола.
Вправа 150
2� Рядок, у якому подано всі прикметники з основою на м'який приголосний звук.
А ясне, нічний, ранкова
Б денна, рання, пізній
В синє, домашній, вечірня
Г літня, молодий, старе
яс[н]е, ніч[н]ий, ранко[в]а,
де[н:]а, ра[н':]я, піз[н']ій,
си[н']є, домаш[н']ій, вечір[н']я,
літ[н']я, моло[д]ий, ста[р]е.
3,4� Склали речення з прикметники в орудному і місцевому відмінках однини, позначили закінчення.
У синь[ому] морі пливе пароплав під син[ім] небом. Родичі зібралися у домашн[ій] обстановці. Мама була задоволена домашнь[ою] випічкою. Милувалися першою вечірнь[ою] зорею. У вечірн[ій] тиші жодного звуку.
У синьому (у якому?, М. в.), синім (яким?, Ор. в.), у домашній (у якій?, М. в.), домашньою (якою?, Ор. в.), вечірньою (якою?, Ор. в.), у вечірній (у якій?, М. в.).
Вправа 151
Іще сніг не розтанув з землі,
а з-під нього рослинки малі (які?, Н. в.)
визирають і сонце вітають,
Синім (яким?, Ор. в.) цвітом вони процвітають.
Якщо рідну (яку?, Зн. ) природу ти знаєш,
то, напевно, ці квіти впізнаєш.
3� Утворили відмінкові форми, позначили закінчення:
син[ій], синь[ого], синь[ому], син[ій] (синь[ого]), син[ім], у синь[ому] (син[ім]).
4� Склали речення зі словосполученням синя даль у формі знахідного відмінка однини.
Я вдивлявся в синю даль.
Я вдивлявся в синю (яку?, Зн. в.) даль (що?, з прийменником, Зн. в.).
Вправа 152
Учорашній день, сьогоднішній вечір, завтрашній ранок, рання зоря, вечірній час, синє небо.
2� Склали речення з поданими словосполученнями, уживаючи прикметники в різних відмінкових формах, позначили закінчення.
Я дізнався багато цікавого за вчорашн[ій] день. Сьогоднішн[ій] вечір пройшов захоплено! Я присвятив свій вірш завтрашнь[ому] ранку. Мій дідусь прокидається з рань[ою] зорею. Мені бракувало вечірнь[ого] часу для читання. У синь[ому] небі летіли журавлині ключі.
Я дізнався багато цікавого за вчорашній (який?, Зн. в.) день (що?, з прийменником, Зн. в.). Сьогоднішній (який?, Н. в.) вечір (що?, підмет, Н. в.) пройшов захоплено! Я присвятив свій вірш завтрашньому (якому?, Д. в.) ранку (чому?, Д. в.). Мій дідусь прокидається з ранньою (якою?, Ор. в.) зорею (чим?, Ор. в.). Мені бракувало вечірнього (якого?, Р. в.) часу (чого?, Р. в.) для читання. У синьому (у якому?, М, в) небі (у чому?, М. в.) летіли журавлині ключі.
Відмінок прикметника легше визначити за відмінком пов’язаного іменника.