© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова та читання 4 клас Пономарьова К., Гайова Л."
Сторінка 119
Вправа 1 Підкреслили прислівники
На австралійському гербі зображені кенгуру й ему. Адже тільки в Австралії вони вільно живуть у природі. І на відміну від більшості тварин рідко рухаються назад. Тому кенгуру й ему символічно демонструють прагнення Австралії розвиватися, тобто рухатися тільки вперед!
Визначаємо прислівники за питаннями: (як?) вільно, (як?) рідко, (куди?) назад, (як?) символічно, (куди?) вперед.
Вправа 5
Написали, яку тварину ти запропонував би зробити символом України та чому..
Вправа 6 Поставили питання до кожного абзацу тексту
|
Де розташована країна Австралія? Яке географічне положення країни? |
Австралія розташована на материку з такою самою назвою. Ця країна не має сухопутних кордонів. Її омивають Індійський і Тихий океани. |
|
Хто є мешканцями країни? Що ти знаєш про населення Австралії? |
Австралію населяють вихідці з Європи. Корінних австралійців, які населяли континент до приходу європейців, залишилося всього три відсотки. Їх називають аборигенами або туземцями. |
|
Яка мова є державною в Австралії? Що ти можеш розповісти про мову країни? |
Різні групи аборигенів розмовляють 145 мовами. Але державна мова Австралії — англійська. Адже країна багато років перебувала у складі Англії. |
Вправа 7
Кейт звукова схема [— ● = —] звуковий розбір слова [к е й т]
Олівер [●́ | = ● | — ● —] [о л' і в е р]
Вправа 8 Підкресли прислівники
Австралія розташована на південній півкулі. Літо тут триває з грудня по лютий, а зима — з червня по серпень. Узимку в Австралії тепло. Морозів практично не буває. Будинки не обігріваються і погано утеплені. Тому, коли температура опускається нижче 15 градусів тепла, у приміщеннях доволі прохолодно. Не дивно, що саме з Австралії пішла мода на взуття уггі. Австралійці носять їх не на вулиці, а вдома.
Перевірка орфограм: розташована (префікс роз-), на південній (подовжений приголосний звук), зима́ (ненаголошений звук [и], бо взи́мку), не обігріваються (не з дієсловом пишемо окремо, дієслово на –ться), температура (ненаголошений звук [е] за словником), опускається (перша дієвідміна, бо опускають), тепла́ (бо те́пло), взуття (подовжений приголосний звук), ву́лиці (за словником).
Визначаємо прислівники за питаннями: (коли?) узимку, (як?) тепло, (як?) практично, (як?) погано, (куди?) нижче, (як?) доволі, (як?) прохолодно, (як?) дивно, (де?) вдома.
Сторінка 120
Вправа 1 Частини мови
|
Прикметники з іменниками |
Прислівники з дієсловами |
|
(який?) гарний (що?) день (яка?) весела (хто?) дівчина (яке?) яскраве (що?) сонце (які?) тихі (що?) вечори |
(як?) гарно (що робить?) малює (як?) весело (що робив?) щебетав (як?) яскраво (що робить?) світить (як?) тихо (що робили?) розмовляли |
Вправа 2 Виписали словосполучення прислівників з дієсловами.
Гарно малює, весело щебетав, яскраво світить, тихо розмовляли.
� Склали два речення.
Художник гарно малює пейзажі. У саду весело щебетав соловейко. Яскраво світить сонце. У дворі тихо розмовляли сусіди.
Вправа 3
|
Прислівники |
|
|
сніжна морозна спекотне тепле прохолодна лівій правій |
сніжно морозно спекотно тепло прохолодно зліва, ліворуч справа, праворуч |
Визначаємо прикметники та прислівники: (яка?) сніжна — (як?) сніжно; (яка?) морозна — (як?) морозно; (яке?) спекотне — (як?) спекотно; (яке?) тепле — (як?) тепло; (яка?) прохолодна — (як?) прохолодно; (якій?) лівій — (де?) зліва, (куди?) ліворуч; (якій?) правій — (де?) справа, (куди?) праворуч.
Вправа 4 Підкреслили прислівники
Родзинка цікаво розповідає про Австралію.
Родзинка цікаво розповість про подорож.
Родзинка цікаво розповіла про тварин, які водяться тільки в Австралії.
� У кожному реченні прислівник пов'язаний з дієсловом.
Розповідає (як?) цікаво; розповість (як?) цікаво; розповіла (як?) цікаво.
У кожному реченні дієслово змінюється за часом.
Розповідає (що робить?, теп. ч.), розповість (що зробить?, майб. ч.), розповіла (що зробила?, мин. ч.)
Пов'язаний з дієсловом прислівник не змінюється, бо прислівник – це незмінна частина мови.
Вправа 5 Розібрали прислівники за будовою
, 
, 
, 
.
У слові добре основа добре, закінчення нема, корінь добр- (підберемо спільнокореневі добро, добрий, добренький), суфікс е.
У слові зверху основа зверху, закінчення нема, корінь -верх- (підберемо спільнокореневі верх, верхній), префікс з-, суфікс –у.
У слові рано основа рано, закінчення нема, корінь ран- (підберемо спільнокореневі рань, ранесенько, вранці), суфікс –о.
У слові вночі основа вночі, закінчення нема, корінь -ноч- (підберемо спільнокореневі з чергуванням голосного звуку ніч, щоночі, уночі, ніченька), суфікс –і.
Вправа 6
Тварини Австралії: качкодзьоб (звір), коала (сумчастий ведмідь), какаду (птах-папуга), ему (птах-страус).
Сторінка 122
Вправа 7
Написали текст про качкодзьоба…
Написали текст про коалу…
Написали текст про кокаду…
Вправа 7 Записали парами прислівники-антоніми
Ясно — темно, весело — сумно, погано — добре, вдень — вночі, праворуч — ліворуч, вгору — вниз.
� Розібрали за будовою
, 
.
У слові ясно основа ясно, закінчення нема, корінь ясн- (підберемо спільнокореневі ясний, ясність), суфікс –о.
У слові вгору основа вгору, закінчення нема, корінь –гор- (підберемо спільнокореневі гора, угорі, гориста), префікс в-, суфікс –у.
Вправа 9 До фразеологізмів дібрали синонімічні прислівники
Як сніг на голову — несподівано, раптово, зненацька.
Кури не клюють — багато, незліченно.
В один момент — швидко, спішно.
Як мокре горить — повільно, мляво.
Вправа 10 Підкреслили прислівники
Кенгуру — незвичайні тварини. Мордочка в них дуже схожа на заячу. Сильні задні лапи допомагають їм швидко бігати, далеко й високо стрибати. А передні лапи, хоч і маленькі, але дуже сильні та з великими кігтями. Це надійний захист під час бійок. Коли кенгуру пасуться, їм зручно спиратися на свій довгий хвіст. На череві у цих тварин є сумка. У ній вони народжують і дбайливо вигодовують своїх малят.
Перевірка орфограм: в них (прийменник зі займенником пишемо окремо), швидко (сумнівний дзвінкий приголосний, бо швиденько), ви́со́ко, стриба́ти (бо стриб), вели́кими (бо ве́лич), пасуться (дієслово на –ться), у ній (прийменник зі займенником пишемо окремо).
Перевірка прислівників: (як?) швидко, (як?) далеко, (як?) високо, (як?) зручно, (як?) дбайливо.
Сторінка 123
Вправа 1 Розібрали за будовою:
, 
, 
, 
, 
.
У слові вперед основа вперед, закінчення нема, корінь –перед (підберемо спільнокореневі перед, передній, передувати), префікс в-.
У слові щороку основа щороку, закінчення нема, корінь –рок- (підберемо спільнокореневі з чергуванням голосного звуку роки, річний, щорічно), префікс що-, суфікс –у.
У слові зліва основа зліва, закінчення нема, корінь -лів- (підберемо спільнокореневі ліва, наліво, лівша, лівак), префікс з-, суфікс –а.
У слові навесні основа навесні, закінчення нема, корінь –вес- (підберемо спільнокореневі весна, весняний, щовесни, веснонька), префікс на-, суфікси -н,–і.
У слові невідомо основа невідомо, закінчення нема, корінь –відом- (підберемо спільнокореневе відомий, невідомість), префікс не-, суфікс –о.
Вправа 2 Підкреслили прислівники
|
Відгадка |
|
|
Формою круглий, зверху зелений, усередині червоний, на смак солодкий. |
Кавун |
|
Взимку, влітку, навесні у зеленому вбранні. |
Ялинка |
|
Щоранку сходить, удень по небу ходить, а ввечері за обрій заходить. |
Сонце |
|
Чотири вушка, два черевця щоночі тулиш їх до лиця. |
Подушка |
Прислівники пишемо разом, а прийменники – окремо.
Зверху (де?, прислівник), усередині (де?, прислівник), на смак (на що?, на мій смак, прийменник з іменником);
взимку (коли?, прислівник), влітку (коли?, прислівник), навесні (коли?, прислівник), у вбранні (у чому?, у новому вбранні , прийменник з іменником);
щоранку (коли?, прислівник), удень (коли?, прислівник), по небу (по чому?, по синьому небу, прийменник з іменником), ввечері (коли?, прислівник), за обрій (зо що?, за далекий обрій, прийменник з іменником);
щоночі (коли?, прислівник), до лиця (до чого?, до свого лиця, прийменник з іменником)
Вправа 3 Позначили префікси прислівників
, 
, 
.
Перевіряємо префікси добором спільнокореневого слова: вперше (бо перший), спочатку (бо початок), згодом (бо годи́ться).
Вправа 4
1) Кожна купюра містить таку інформацію: номінал купюри (200, 5), країну розрахунків (українська гривня, австралійський долар).
2) Купюри відрізняються формою, малюнками, мовою, а подібні в них – цифри.
3) На купюрах зображають портрети відомих людей, діячів, виявляючи пошану до них.
4) У наш час можна обійтися без купюр.
5) «Розрахунок готівкою» відбувається безпосередньо купюрами, «безготівковий розрахунок» за допомогою пластикових карток.
Сторінка 124
Вправа 5, 6
Написали, який розрахунок зручніший — готівкою чи безготівковий…
Вправа 7 Підкреслили прислівники
Улітку Катруся і Юрчик приїхали вперше до бабусі в село. У селі вздовж вулиці будиночки маленькі — хатами називаються.
І в бабусі хата. Навколо хати росте садок, а в садку яблуні, груші, вишні. Ягоди і яблука ще зовсім зелені, їсти їх не можна. Та зате скільки повсюди затишних куточків.
Перевірка написання: улітку (коли?, прислівник), приїхали (префікс при-), вперше (коли?, прислівник), до бабусі (до кого?, до рідної бабусі, прийменник з іменником окремо), в село (в що?, в нове село, прийменник з іменником), у селі (у чому?, у рідному селі, прийменник з іменником), вздовж вулиці (вздовж чого? вздовж моєї вулиці, прийменник з іменником), вулиці (ненаголошений звук [и] за словником), називаються (дієслово на –ться), в бабусі (в кого?, в нашої бабусі, прийменник з іменником), навколо (де?, прислівник), в садку (в чому?, в нашому садку, прийменник з іменником), зовсім (як?, прислівник), зелені (бо зелень), повсюди (де?, прислівник), за́тишних (бо зати́шшя)
Вправа 1 Утворили прислівники з префіксом в- та позначили префікс
Середина — 
, ніч — 
, лівий — 
, далина — 
, дім — 
.
Утворюємо прислівники: (де?) всередині, (коли?) вночі, (куди?) вліво, (де?) вдалині, (де?) вдома.
Вправа 2 Прислівники, які відповідають на питання коли? й починаються на що-
Щодень, щодня, щоднини, щоденно, щоночі, щоранку, щорання, щомісяця, щомісячно, щотижня, щороку, щорічно, щогодини, щогодинки, щогодинно, щопівгодини, щохвилини, щохвилинки, щораз, щоразу, щойно, щосекунди, щовесни, щоліта, щолітечка, щовечір, щовечора, щодалі, щодекади, щодекадно, щозміни, щозими, щокварталу, щоквартально, щомиті, щоп’ятниці, щопонеділка, щовівторка, щосереди, щочетверга, щосуботи, щонеділі, щосезону.
Сторінка 125
Вправа 3 Утворили прислівники з префіксом на-
Пам'ять — напам'ять, двір — надворі, зустріч — назустріч, весна — навесні, довгий — надовго.
Визначаємо прислівники: (як?) напам'ять, (де?) надворі, (куди?) назустріч, (коли?) навесні, (як?) надовго.
� Із двома прислівниками склали речення
На уроці читання ми вчимо вірші напам'ять. Надворі загавкав собака. Я йшов другові назустріч. Навесні зазеленіли дуби. Дідусь поринав у спогади надовго.
Вправа 4 Утворили прислівники з префіксом з- або с-
Бік — 
, ранок — 
, край — 
, правий — 
, верх — 
, перед — 
.
Визначаємо прислівники: (де?) збоку, (коли?) зранку, (де?) скраю, (де?) справа, (де?) зверху, (де?) спереду.
Вправа 5
Незвичайна — незвичайно, швидка — швидко, термінову — терміново, невідкладну — невідкладно, віддалених — віддалено, спеціальна — спеціально.
� Із двома прислівниками склали речення
Учора ліс виглядав незвичайно. Літак швидко долає великі відстані. Хворому терміново зробили операцію. Деякі завдання треба виконати невідкладно. Через карантин учні вчаться віддалено. Вигідна пропозиція зроблена спеціально для покупців.
Вправа 6
Написали, що найбільше захопило або здивувало під час віртуальної подорожі Австралією…
Вправа 7
1) Питання, на які відповідають прислівники: як? коли? де? куди?
2) Називають ознаку дії (як?), пояснюють дію (де?, коли?, куди?).
3) У мовленні найчастіше пов'язані з дієсловом.
4) Прислівники не мають закінчення, бо є незмінною частиною мови.
Вправа 8 Утворили прислівники від слів день, зима, весна, рік, відомий, низ, вечір, перед, початок та позначили префікси
, 
, 
, 
, відомо, 
, 
, , .
Щодень, щозими, щовесни, щороку, невідомо, знизу, ввечері, попереду, напочатку.
� Із трьома з утворених слів склали речення
Удень дощило. Взимку тепло в Австралії. Навесні розпускаються першоцвіти. Щорічно у місті відбувається фестиваль. Внизу розкинулося мальовниче село. Звечора я склав портфель. Попереду учнів чекають літні канікули. Спочатку виглянуло весняне сонце, а потім почалася відлига.
Сторінка 126
Вправа 1 Речення
Я віртуально побував у країні, де є Сахара. Чи знаєш ти, що таке Сахара?
Це найбільша у світі пустеля. Вона розташована в Африці. Простягається на території одинадцяти країн. Найвища температура тут досягає плюс 50 градусів, а вночі може опускатися до нуля градусів. Дощів у Сахарі майже не буває.
Вправа 2
Єгипет [ = ● | — ●́ | — ● —], звуковий розбір слова [й е г и п е т]
Вправа 3
Цікаво було дізнатися, що історія Єгипту налічує близько шести тисяч років.
Цікаво було дізнатися, що дев'яносто п'ять відсотків території Єгипту займають пустелі.
Цікаво було дізнатися, що через територію Єгипту протікає єдина річка Ніл, на берегах якої зимують наші перелітні птахи: лелеки, чаплі, дикі гуси, качки.
Цікаво було дізнатися, що одногорбі верблюди допомагають мешканцям Єгипту в пошуках водних джерел у пустелі.
Вправа 4
|
питальне неокличне |
Яке місто є столицею Єгипту? Яка річка протікає через Єгипет? Скільки років налічує історія Єгипту? На канікулах ти поїдеш у Єгипет? |
|
розповідне окличне |
Єгипет – давня дивовижна країна! Гігантські єгипетські піраміди захоплюють своїми розмірами! |
|
спонукальне неокличне |
Покатайся на одногорбому верблюді у Єгипті. Відвідайте столицю Єгипту – Каїр. |
Сторінка 127
Вправа 5
Ахмед, Шані.
Вправа 6 Ввічливі слова
|
На арабській мові |
На українській мові |
|
Мархаба! Кіф аль-халь? Ана бі хаір! Ма ассаляма. |
Вітаю! Як справи? У мене все добре! До побачення. |
Вправа 7, 8
Кінь (у давнину культовий символ стародавніх греків, слов’ян), кішка (священна тварина Єгипту), корова (священна тварина Індії).
Вправа 9
Написали як ставишся до тварин, чи є тварини у твоєму домі…
Вправа 10
У Стародавньому Єгипті кота приручали водночас із конем. Кінь став трудівником і воїном, а кіт — маленьким божком для єгиптян. Єгиптяни тримали котів у своїх храмах, годували їх, уважно стежили за їхньою поведінкою, а потім пробували пояснити цю поведінку як своєрідне пророкування людської долі.