© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до робочого зошита
"Застосовую знання. Українська мова та читання 4 клас Пономарьова К."
Сторінка 53
Вправа 1 Підкреслили дієслова майбутнього часу.
Якщо виявлятимеш у навчанні старання і наполегливість, то отримаєш хороші знання й уміння. Раджу вам читати книжки, з них дізнаєтеся багато цікавого, відкриєте для себе щось нове. Ми очікуємо весну, тоді сонце краще прогріватиме землю, розтане сніг, зазеленіє все навколо.
Виявлятимеш (що робитимеш?, майб. ч.), отримаєш (що зробиш?, майб. ч.), раджу (що роблю?, теп. ч.), читати (що робити?, неозначена форма дієслова), дізнаєтеся (що зробите?, майб. ч.), відкриєте (що зробите?, майб. ч.), очікуємо (що робимо?, теп. ч.), прогріватиме (що робитиме?, майб. ч.), розтане (що зробить?, майб. ч.), зазеленіє (що зробить?, майб. ч.)
Вправа 2 У словосполученнях поставили питання до дієслів (майбутній час):
радісно (що зроблять?) зустрінуть;
чемно (що будеш робити?) будеш запитувати;
доброзичливо (що робитиме?) відповідатиме;
уважно (що робитимеш?) слухатимеш;
старанно (що зробите?) виконаєте;
ретельно (що будете робити?) будете перевіряти.
Вправа 3
Дівчинка намалює гарний пейзаж. Біля річки хлопчик буде ловити рибу. Юна художниця малюватиме нову картину. Сьогодні Сергійко наловить багато риби.
Намалює (що зробить?), буде ловити (що буде робити?), малюватиме (що робитиме?), наловить (що зробить?)
Сторінка 54
Вправа 1 Поставили дієслова у формі майбутнього часу.
ми (написали) — ми напишемо;
ти (прочитати) — ти прочитаєш;
ви (попросити) — ви попросите;
ти (повідомити) — ти повідомиш;
ми (намалювати) — ми намалюємо;
ви (подзвонити) — ви подзвоните.
Ми (що зробимо?) напишемо, ти (що зробиш?) прочитаєш, ви (що зробите?) попросите, ти (що зробиш?) повідомиш, ми (що зробимо?) намалюємо, ви (що зробите?) подзвоните.
Вправа 2 Дієвідміна
Чи любите ви порибалити? Я обожнюю риболовлю! Сядеш тихенько на березі, закинеш вудочку, наловиш рибки, звариш рибної юшки, посмакуєш з апетитом і з задоволенням повернешся додому. Спогадів і вражень вистачить надовго!
Любите (бо люблять?), сядеш (бо сядуть), закинеш (бо закинуть), наловиш (бо наловлять?), звариш (бо зварять), посмакуєш (по посмакують), повернешся (бо повернуться).
Вправа 3 Ребус
100 ЯТИ стояти Ї ХАТА И їхати
Склали речення, вживаючи слово-відгадку у формі майбутнього часу.
Незабаром сонце вже стоятиме над горизонтом. Малюк поповзе і стане на ніжки. Ще будуть стояти сонячні дні. Щороку на канікулах ми їхатимемо на екскурсію. На вихідних подруга поїде до бабусі. Через декілька хвилин автобус вже буде їхати.
Стояти — стоятиме (що робитиме?), стане (що зробить?), будуть стояти (що будуть робити?)
Їхати — їхатимемо (що робитимемо?), поїде (що зробить?), буде їхати (що буде робити?)
Сторінка 55
Вправа 1 Поставили дієслова у форму минулого часу.
гарно (малювати) — гарно малював;
голосно (кричати) — голосно кричала;
уважно (слухати) — уважно слухали;
дружно (працювати) — дружно працювали;
цікаво (розповідати) — цікаво розповідала;
чемно (привітатися) — чемно привітався.
Малював (що робив?), кричала (що робила?), слухали (що робили?), працювали (що робили?), розповідала (що робила?), привітався (що зробив?)
Вправа 2
На шкільному подвір'ї росла білокора берізка. Вітер розчісував її тонкі віти. Весною на них з'являлися ніжні клейкі листочки, а потім — сережки. Влітку вона одягала густі зелені шати. В її затінку охоче відпочивали люди.
|
Теперішній час На шкільному подвір'ї росте (що робить?) білокора берізка. Вітер розчісує (що робить?) її тонкі віти. Весною на них з'являються (що роблять?) ніжні клейкі листочки, а потім — сережки. Влітку вона одягає (що робить?) густі зелені шати. В її затінку охоче відпочивають (що роблять?) люди. |
|
Минулий час. На шкільному подвір'ї росла (що робила?) білокора берізка. Вітер розчісував (що робив?) її тонкі віти. Весною на них з'являлися (що робили?) ніжні клейкі листочки, а потім — сережки. Влітку вона одягала (що робила?) густі зелені шати. В її затінку охоче відпочивали (що робили?) люди. |
Вправа 3 Ребуси.
ПРИ НІС приніс ЗА КРИЛО И закрили
Склали речення, позначили час дієслів.
Пташиний ключ приніс (мин. ч.) весну. Рух автотранспорту тимчасово закрили (мин. ч.). Тато приніс (мин. ч.) дітям цікаві книжки. Переїзд закрили (мин. ч.) для ремонту.
Приніс (що зробив?, мин. ч.), закрили (що зробили?, мин. ч.)
Сторінка 56
Вправа 1 Дієслова на –ся (зворотні дієслова)
√ купаєшся, навчаються, змагається, грієшся.
Вправа 2 Орфограма «Знак м’якшення в дієсловах» (дієслова на –ться, -шся)
Закінчується зима. Сонце усміхається привітніше. Краще прогрівається земля і з'являються перші проталини. Пробуджуються бруньки на деревах. Вербові гілки ось-ось вкриються пухнастими котиками. Чується веселе щебетання пташок. Весна наближається.
Звуковий розбір слова: [з а к‛ і н ч у й ц': а], [у с м‛ і х а й е ц': а], [п р о г р' і в а й е ц': а], [з й а в л' а й у ц': а], [п р о б у д ж у й у ц': а], [в к р и й у ц': а], [ч у й е ц': а], [н а б л и ж а й е ц': а]
Вправа 3 Поставили дієслова в дужках у формі теперішнього часу:
горобці (скубтися) — горобці скубуться,
будинок (будуватися) — будинок будується,
друзі (збиратися) — друзі збираються,
ти (навчатися) — ти навчаєшся.
Скубуться (що роблять?), будується (що робить?), збираються (що роблять?), навчаєшся (що робиш?)
Вправа 4
Дитина умивається зранку, гойдається на гойдалці, катається на велосипеді.
Склали речення з дієсловом.
Зранку хлопчик завжди умивається. На подвір’ї дівчинка гойдається на гойдалці. У парку дитина катається на велосипеді.
Сторінка 57
Вправа 1 Підкреслили дієслова, позначили час дієслів.
У різних країнах світу існує (теп. ч.) багато виявів шани до українців. В Англії стоїть (теп. ч.) пам'ятник князю Володимиру. Франція береже (теп. ч.) пам'ять про Анну, доньку Ярослава що була (мин. ч.) Французькою королевою. Про це свідчить (теп. ч.) і пам'ятник нашій землячці. У Канаді, США, Аргентині побудували (мин. ч.) пам'ятники Тарасові Шевченку. Ці споруди ще багато років стоятимуть (майб. ч.) і нагадуватимуть (майб. ч.) світові про Україну.
Визначаємо час дієслова за питанням: існує (що робить?, теп. ч.), стоїть (що робить?, теп. ч.), береже (що робить?, теп. ч.), була (що робила?, мин. ч.), свідчить (що роблять?, теп. ч.), побудували (що зробили?, мин. ч.), стоятимуть (що робитимуть?, майб. ч.), нагадуватимуть (що робитимуть?, майб. ч.)
Вправа 2 Розбір дієслова як частини мови
відпочили (що зробили?, мин. ч.) в аквапарку;
відпочиваю (що роблю?, теп. ч.) в аквапарку;
√ відпочинемо (що зробимо?, майб. ч.) у парку.
Відповідає на питання що зробимо?, початкова форма (що зробити?) відпочити, дієслово, множина, майбутній час.
Вправа 3 Склали речення, підкреслили дієслова, позначили час.
У мотузковому парку набираються (теп. ч.) сміливості та спритності. Туристи подорожують (теп. ч.) річкою на байдарці.
Визначаємо час дієслова за питанням: набираються (що роблять?, теп. ч.), подорожують (що роблять?, теп. ч.).
Сторінка 58
Вправа 1 Позначили рядок з прислівниками.
весело (як?, прислівник), сьогодні (коли?, прислівник), лівий (який?, прикметник);
веселе (яке?, прикметник), сьогодні (коли?, прислівник), ліворуч (де?, прислівник);
√ весело (як?, прислівник), сьогодні (коли?, прислівник), вліво (куди?, прислівник).
Вправа 2 У тексті підкреслили прислівники.
— Чому ти вчора не був у школі? — суворо запитав учитель у Павлика.
— Бо я вичитав у «Читанці» прислів'я: «Всюди добре, а вдома найкраще», — відповів учень.
Визначаємо прислівники за питанням: вчора (коли?), суворо (як?), всюди (де?), добре (як?), вдома (де?), найкраще (як?)
Вправа 3
|
Як? |
Де? |
Куди? |
Коли? |
|
дружно голосно ясно |
попереду зліва ззаду |
вперед назад вправо |
вчора навесні щодня |
Вправа 4 Ребус
ЩО РА/ОК У щороку В ГОРИ У вгору
Щороку я святкую день народження. На канікулах щороку наша сім’я відпочиває на морі. Альпіністи впевнено піднімалися вгору до засніженої вершини. Вітер зривав жовте листя і підкидав високо вгору.
Прислівники: щороку (коли?), впевнено (як?), вгору (куди?), високо (як?).
Сторінка 59
Вправа 1
Прикметники: привітний, вечірнє, корисне.
Прислівники: приємно, ввечері, гамірно.
Частини мови розрізняємо за питаннями: приємно (як?, прислівник), привітний (який?, прикметник), вечірнє (яке?, прикметник), ввечері (коли?, прислівник), гамірно (як?, прислівник), корисне (яке?, прикметник)
Вправа 2
Навесні (коли?) і влітку (коли?) синички ночують у гніздечку, зігріваючи яєчка або маленьких пташенят. Чому ж — і влітку (коли?)? Бо синиці, як і горобці, висиджують пташенят два або й три рази на літо. А взимку (коли?), коли навкруги (де?) біліє сніг, морозно (як?) і холодно (як?), синички сплять на гілках.
Прислівники розібрали за будовою:
, 
, 
, 
, 
, 
.
У слові навесні основа навесні, корінь –вес- (підберемо спільнокореневі слова весна, весняний, веснянки, весноньки, весінній), префікс на-, суфікси -н,–і.
У слові влітку основа влітку, корінь –літ- (підберемо спільнокореневі літо, літечко, літній, літувати), префікс в-, суфікси –к-, –у.
У слові взимку основа взимку, корінь –зим- (підберемо спільнокореневі зима, зимонька, зимній, зимувати, зимовик, зимовий), префікс в-, суфікси –к-, –у.
У слові навкруги основа навкруги, корінь –круг- (підберемо спільнокореневі круг, круглий, округлий, кругліти), префікс нав-, суфікс –и.
У слові морозно основа морозно, корінь мороз- (підберемо спільнокореневі мороз, морозець, морозний, морозище, морозити, заморозив, морозяне), суфікси –н-, –о.
У слові холодно основа холодно, корінь холод- (підберемо спільнокореневі холод, холодець, холодний, холодити, охолоджений, холодовий), суфікси –н-, –о.
Вправа 3 Від настрою дітей утворили спільнокореневі прислівники.
|
веселий весело |
сумний сумно |
мрійливий мрійливо |
|
радісний радісно |
зажурений зажурено |
лагідний лагідно |
Сторінка 60
Вправа 1 Від іменників утворили прислівники, позначили префікси і суфікси прислівників:
|
ранок — тиждень — зима — |
бік — верх — початок — |
(коли?)
(коли?)
(коли?)
(де?)
(куди?)
(коли?)У слові рано основа рано, корінь ран- (підберемо спільнокореневі рань, зранку, вранці, ранній, раненько, ранувато, ранесенько, ранок, ранкувати), суфікс –о.
У слові щотижня основа щотижня, корінь -тиж- (підберемо спільнокореневі тижневий, тиждень, щотижневий), префікс що-, суфікси –н-,–я.
У слові збоку основа збоку, корінь -бок- (підберемо спільнокореневі з чергуванням голосного звуку бік, бокастий, боковий, бочком, набік), префікс з-, суфікс –у.
У слові уверх основа уверх, корінь верх- (підберемо спільнокореневі з чергуванням приголосного звуку верх, вершечок, верхній, верховний, поверх, верхова, вершок, вершник), префікс у-.
У слові спочатку основа спочатку, корінь почат- (підберемо спільнокореневі почати, початок, початковий, започаткувати), префікс с-, суфікси –к-,–у.
Вправа 2
По дорозі повільно йшла бабуся.
Прокинулися зранку з першим промінням сонця.
Навесні на вербі з'являються котики.
Вчора в школі був святковий концерт.
По дорозі (по чому?/новій дорозі, прийменник з іменником пишемо окремо), повільно (як?, прислівник пишемо разом), зранку (коли?, прислівник пишемо разом), з промінням (з чим?/сонячним, прийменник з іменником пишемо окремо), навесні (коли?, прислівник пишемо разом), на вербі (на чому?/плакучій, прийменник з іменником пишемо окремо), вчора (коли?, прислівник пишемо разом), в школі (в чому?/нашій, прийменник з іменником пишемо окремо)
Вправа 3 Прислів’я і приказки
Хвали день увечері. Удома і стіни гріють. Додому дорога завжди коротша. Восени багач, а навесні прохач. Хто влітку скаче, той взимку плаче. Спочатку думай, а тоді кажи.
Хвали (що роби?, дієслово) день (що?, іменник) увечері (коли?, прислівник). Удома (де?, прислівник) і (сполучник) стіни (що?, іменник) гріють (що роблять?, дієслово). Додому (куди?, прислівник) дорога (що?, іменник) завжди (коли?, прислівник) коротша (яка?, прикметник). Восени (коли?, прислівник) багач (хто?, іменник), а (сполучник) навесні (коли?, прислівник) прохач (хто?, іменник). Хто (хто?, займенник) влітку (коли?, прислівник) скаче (що робить?, дієслово), той (хто?, займенник) взимку (коли?, прислівник) плаче (що робить?, дієслово). Спочатку (коли?, прислівник) думай (що роби?, дієслово), а (сполучник) тоді (коли?, прислівник) кажи (що роби?, дієслово).
Прислівники пишемо разом.
Вправа 4 До кожної пори року дібрали по два прислівники.
|
Зима |
Літо |
Весна |
Осінь |
|
взимку морозно сніжно холодно голодно біло узимку по-зимовому |
влітку сонячно тепло зелено спекотно гаряче улітку по-літньому |
навесні барвисто прохолодно мокро тепліше сонячніше весняно по-весняному |
восени багряно прохолодно мокро туманно чарівно гарно по-осінньому |