© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до підручника "Українська мова та читання 4 клас
Вашуленко М., Васильківська Н., Дубовик С. (1 частина)"
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Сторінка 101 § 26 Відмінки іменників (закінчення)
Вправа 41
Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує.
Закінчення -ові, -еві (-єві) частіше вживаються в іменниках, що є назвами істот.
Хвилинка спілкування
Не можу зрозуміти фразеологізм: Не кожному Ковалю ковалем стати. Чому тут той самий іменник написано по-різному…
Сторінка 102
Вправа 42 Паралельні закінчення дозволяють уникнути збігу, зробити мовлення більш милозвучним: учневі Шевчуку, учню Шевчукові; братові Дмитру, брату Дмитрові; учителеві Євгену Петровичу, учителю Євгенові Петровичу; директорові Сергію Івановичу, директору Сергієві Івановичу; братові Олегу, брату Олегові.
Вправа 43 Уживаємо паралельні закінчення в іменниках чоловічого роду в давальному відмінку однини, позначили їх.
Видатному українському композитор[ові] Володимир[у] Івасюк[ові] було встановлено пам'ятник у Львові у грудні 2011 року.
Композитор Степан Гіга присвятив відомому талановитому виконавц[еві] пісень Володимира Івасюка Назарі[ю] Яремчук[у] пісню «Яворина».
Наш народ віддає шану талановитому поет[ові] Васил[ю] Стус[у] за незламність у боротьбі за гідну долю України.
Сторінка 103
Вправа 44 Уживаємо паралельні закінчення в іменниках чоловічого роду в давальному відмінку однини
Ми вдячні композиторові Миколі Віталійовичу Лисенкові за створення опери для дітей «Коза-Дереза».
Наша подяка художникові Сергію Васильківському за живописні полотна, що відображають картини з українського народного побуту.
Скульптору Василеві Захаровичу Бородаю належить створення пам'ятника засновникам Києва — Кию, Щеку, Хориву і Либеді, який стоїть на березі Дніпра.
Світ аплодував українському балетмейстерові і хореографу Павлові Павловичу Вірському за його блискучі сценічні постановки.
� Розповідь про відомих українців.
• 1 група — про Миколу Лисенка;
Миколі Лисенкові український народ вдячний за внесок у національну культуру.
Композитор народився 22 березня 1842 року на Полтавщині. Свій перший музичний твір написав у дев’ять років. Миколі Віталійовичу Лисенкові належить значний доробок у фольклорних дослідженнях по розбудові національної народної музики. Також він був талановитим диригентом, педагогом, громадським діячем. Написав одинадцять опер.
• 2 група — про Сергія Васильківського;
Сергій Васильківський – знаний український художник.
Народився 7 жовтня 1854 року на Харківщині. Митець відомий своїми пейзажами, портретами, історико-побутовими композиціями. Тему для своїх творів художник черпав з рідної землі, її працьовитих людей, народних традицій.
Майстрові Сергію Івановичу Васильківському належить більше трьох тисяч картин.
• 3 група — про Василя Бородая;
Василь Бородай – український скульптор.
Народився 18 серпня 1917 року на Дніпропетровщині. Василю Захаровичу Бородаєві належить створення пам’ятників не тільки в Україні, а також за кордоном. Найбільш відома скульптурна композиція засновникам Києва – Кию, Щеку, Хориву і їхній сестрі Либідь.
• 4 група — про Павла Вірського.
Павло Вірський – український танцівник і хореограф.
Народився 12 лютого 1905 року на Одещині. З дитинства вирішив присвятити себе мистецтву. Павлові Павловичу Вірському належить спроба оживити народний танець театральним дійством. Такий підхід кардинально змінив уявлення про цей вид мистецтва. Павлові Вірському вдячні за його чудові постановки. А заснований ним Національний академічний ансамбль народного танцю прославляв українську культуру на весь світ.
Вправа 45 Прислів'я
Незваному гостю місце за дверима.
Сопілка — вівчареві втіха.
Дарованому коневі в зуби не заглядають.
Дбайливому хом'якові зима не страшна.
Нащо пугачеві дзеркало, коли він і так гарний.
Сторінка 104
Вправа 46
Іменник гостинність утворився від слова гості.
Споріднені слова: гостинність, гості, гостювати, пригостити, гостинний, гостьові, гостити, погостювати.
� Позначили закінчення в іменниках жіночого роду в орудному відмінку однини:
Називний відмінок |
Орудний відмінок |
Пояснення |
гостинність доброзичливість люб’язність привітність радість любов модель |
гостинніст[ю] доброзичливіст[ю] люб’язніст[ю] привітніст[ю] радіст[ю] любов’[ю] моделл[ю] |
два приголосних звуки два приголосних звуки два приголосних звуки два приголосних звуки два приголосних звуки губні приголосні [б],[в],[ф] та [р] |
Сторінка 105
Вправа 47
У труді цінується старанність.
Працелюбність, наполегливість і цілеспрямованість ведуть до успіху.
Майстерність і вправність — сестри.
� Орудний відмінок однини іменників жіночого роду з основою на приголосний звук (з нульовим закінченням): старанністю, працелюбністю, наполегливістю, цілеспрямованістю, майстерністю, вправністю.
Визначаємо рід іменника за допомогою допоміжних слів у початковій формі: труд(мій/він, ч. р.), старанність (моя/вона, ж. р.), працелюбність (моя/вона, ж. р.), наполегливість (моя/вона, ж. р.), цілеспрямованість (моя/вона, ж. р.), успіх (мій/він, ч. р.), майстерність (моя/вона, ж. р.), вправність (моя/вона, ж. р.), сестра (моя/вона, ж. р.)
� Склали речення із відмінковими формами іменників
Василько не виділявся старанністю, працелюбністю та наполегливістю. Майстриня охоче ділилася з учнями майстерністю. Майстер зачарував нас своєю вправністю. Своєю цілеспрямованістю учні здобули гарні результати.
Сторінка 106
Вправа 48
� Орудний відмінок іменників жіночого роду з основою на приголосний звук, позначили закінчення: витонченістю, старанністю, лагідністю, гідністю, скромністю, чуйністю, надійністю.
� Склади речення із відмінковими формами іменників.
Серед жита хизувалася волошка своєю витонченістю. З великою старанністю першокласники виводили цифри. Дівчинка привертала увагу своєю лагідністю, чуйністю та скромністю. З гідністю крокуй життєвими стежками. Я переконаний у надійності свого найкращого друга.
� Розповідь про символічне значення квітів з іменниками жіночого роду з основою на приголосний у формі орудного відмінка однини.
• 1 група — троянда;
Порівнюючи з іншою рослинністю, я надаю перевагу трояндам.
Вони символізують закоханість. Подобаються багатьом своєю красою та пишністю. Проте з обережністю складайте троянди в букети. Адже вони славляться своєю колючістю.
Люди з любов’ю дарують один одному троянди.
• 2 група — гвоздика;
Гвоздика – багаторічна рослина.
Її символізм у більшій мірі пояснюють трагічністю. За грецьким міфом виникнення квітки пов’язують із кров’ю пастушка. Червоний колір гвоздик приваблює погляд своєю яскравістю, водночас може відлякувати своєю таємничістю.
Люди з гідністю дарують ці горді квіти.
• 3 група — ромашка;
Я захоплююся квітковою рослинністю, особливо ромашками. Їх ще називають рум’янком.
Ромашка символізує любов, розуміння. Подобається багатьом своєю ніжністю та частковою подібністю зі сонцем. Будь-який букет ромашка наповнить сонячністю і гармонійністю, ніжністю і невимушеністю.
Люди з прихильністю дарують один одному ромашки.
• 4 група — гладіолус.
Квітучий гладіолус – це гарна рослина. Її ще називають квіткою-мечем.
Символізм пов'язаний з мужністю, шляхетністю, вірністю. Про назву рослини складено багато легенд. Своєю декоративністю та різнобарвністю рослина чудово прикрасить як клумбу, так і букет.
Гладіолуси – квіти, які можна дарувати чоловікам.
Вправа 49 Підкреслили кінцевий приголосний звук основи:
Об’ю, любов’ю, верф’ю, матір’ю.
1� В орудному відмінку однини іменників жіночого роду на приголосний основи [б], [в], [ф] та [р], перед закінченням –ю, пишемо апостроф.
2� Вилучили «зайве» слово»
ніч — ніччю сіль — сіллю мідь — міддю |
верф — верф’ю любов — любов’ю матір — матір’ю |
радість — радістю гордість — гордістю якість — якістю |
честь — честю |
тінь — тінню |
молодь — молоддю |
Сторінка 107
Вправа 50 Склали речення, підкреслили кінцевий приголосний звук основи, позначили закінчення
Хлібом і сілл[ю] зустрічають дорогих гостей. Майстер виготовив сплав з мідд[ю]. Разом із нічч[ю] усе довкола поринало в темінь.
Над верф’[ю] летіли чайки. Діти зростали з материнською любов’[ю]. Я пишаюся своєю матір’[ю].
Ми з радіст[ю] згадували похід в Карпати. З гордіст[ю] неси ймення українки. Їхній товар відзначається якіст[ю].
Вправа 51
Місцевий відмінок іменника множини із прийменником по: по горах, по морях, по озерах, по берегах, по країнах, по вулицях, по лісах, по гаях, по ріках, по полях, по рівнинах, по водоймах, по материках, по містах, по селах.
Ми подорожували і по горах, і по морях, і по озерах. По берегах озеро заросло чагарниками.
Вправа 52 Місцевий відмінок іменника множини із прийменником по:
по площах, по вулицях, по проспектах, по бульварах.
1� Іменники у місцевому відмінку множини із прийменником по мають закінчення -ах (-ях).
Сторінка 108
Вправа 53
Тема: розповідь про Совиний яр на Поділлі.
Головна думка: «Совиний яр — справжнісінька тобі Швейцарія».
Мета: замилування красою Поділля.
Заголовок: «Совиний яр», «Подільські ліси».
Заголовок |
«Є на Поділлі ліси — уздовж і впоперек на десять, а то й більше кілометрів». |
Основна частина |
«Розкинулись по ярах та балках, над струмками й урвиськами, поміж болотами, ставками». |
Кінцівка |
«Совиний яр — справжнісінька тобі Швейцарія. Столітні ялини, обтяжені шишками, линуть до хмар у яскравому промінні передзахідного сонця». |
1� Правопис великої букви у словах – географічних назвах: Поділлі (назва краю), Совиний яр (назва заказника), Швейцарія (назва країни).
2� Виписали іменники в місцевому відмінку множини, позначили закінчення:
яр[ах], балк[ах].
Визначаємо відмінок іменників за питаннями. Є на Поділлі (на чому?, М. в., одн.) ліси (що?, Н. в., мн.) — уздовж і впоперек на десять, а то й більше кілометрів (чого?, Р. в., мн.). Розкинулись по ярах (по чому?, М. в., мн.) та балках (по чому?, М. в., одн.), над струмками (чим?, Ор. в., мн.) й урвиськами (чим?, Ор. в., мн.), поміж болотами (чим?, Ор. в., мн.) , ставками (чим?, Ор. в., мн.). Совиний яр (що?, Н. в., одн.) — справжнісінька тобі Швейцарія (що?, Н. в., одн.). Столітні ялини (що?, Н. в., мн.), обтяжені шишками (чим?, Ор. в., мн.), линуть до хмар (чого?, Р. в., мн.) у яскравому промінні (у чому?, М. в., одн.) передзахідного сонця (чого?, Р. в., одн.).
Вправа 54
Тема тексту: розповідь про дивовижних риб у країнах Південної Азії.
Головна думка: «дивовижні риби живуть у країнах Південної Азії».
Мета: розповісти про дивовижних тварин – мешканців нашої планети.
Заголовок: «Дивовижні риби».
Зачин |
«Дивовижні риби живуть у країнах Південної Азії». |
Основна частина |
«Вони часто прогулюються по рисових плантаціях, лазять по деревах зі спритністю ящірок. Відчувши небезпеку, ці риби зариваються в мулистий ґрунт». |
Кінцівка |
«Місцеві рибалки викопують їх із землі або ж струшують із дерев». |
1� Визначили відмінок іменників, позначили закінчення:
у країн[ах] (М. в., мн.), по плантаці[ях] (М. в., мн.), по дерев[ах] (М. в., мн.).
Визначаємо відмінок за питанням: у країнах (у чому?, М. в., мн.), по плантаціях (по чому?, М. в., мн.), по деревах (по чому?, М. в., мн.)
2� Склали речення.
Минулого року побували в декількох країнах. По плантаціях бігали хом’яки. В Австралії по деревах лазять сумчасті ведмеді.
3� Спільнокореневі слова: риби, рибалки, рибацький, рибний, рибака, рибина, рибочка, рибонька, рибалити.
Вправа 55
Цей дощ — мине! По ринвах, по листках збіжить вода блакитна і весела. Була гроза, по горах в'ється дим. Снують бджоли по квітках, перелазять моторно з однієї квітки на другу, щоб швидше набрати меду. По крутих схилах балки росли буйні трави. За вітром слава полетіла по всіх усюдах і кутках, по байраках і по садках.
2� Визначаємо відмінок іменника за питанням: по листках (по чому?, М. в., мн.), по горах (по чому?, М. в., мн.), по квітках (по чому?, М. в., мн.), по схилах (по чому?, М. в., мн.), по кутках (по чому?, М. в., мн.), по байраках (по чому?, М. в., мн.), по садках (по чому?, М. в., мн.)
3� Склали речення.
По горах розкинулися хатини гуцулів. По квітках били важкі дощові краплі і стікали на траву. З приходом весни залунає веселий щебет по садках.
Сторінка 109
Вправа 56
Розказали, якими видами транспорту тобі подобається подорожувати…
1,2� Позначили закінчення місцевого відмінку множини
Туристи — непосидючий народ. Мандрують вони по країн[ах] і міст[ах], сел[ах] і селищ[ах], ліс[ах] і гор[ах], спускаються бурхливими річками. Використовують для цього різний транспорт — їдуть потягами й автобусами, велосипедами і мотоциклами, пливуть плотами й човнами, ідуть пішки. У дорозі туристи збагачуються незабутніми враженнями.
Визначаємо відмінок іменників за питаннями.
Туристи (хто?, Н. в., мн.) — непосидючий народ (хто?, Н. в., одн.). Мандрують вони по країнах (по чому?, М. в., мн.) і містах (по чому?, М. в., мн.), селах (по чому?, М. в., мн.) і селищах (по чому?, М. в., мн.), лісах (по чому?, М. в., мн.) і горах (по чому?, М. в., мн.), спускаються бурхливими річками (чим?, Ор. в., мн.). Використовують для цього різний транспорт (що?, другорядний член речення, Зн. в., одн.) — їдуть потягами (чим?, Ор. в., мн.) й автобусами (чим?, Ор. в., мн.), велосипедами (чим?, Ор. в., мн.) і мотоциклами (чим?, Ор. в., мн.), пливуть плотами (чим?, Ор. в., мн.) й човнами (чим?, Ор. в., мн.), ідуть пішки (як?). У дорозі (у чому?, М. в., одн.) туристи (хто?, Н. в., мн.) збагачуються незабутніми враженнями (чим?, Ор. в., мн.).
� Враження — 3 склади (вра-же-ння), 7 звуків (звуковий розбір слова [в р а ж е н': а]), 8 букв («ве», «ер», «а», «же», «е», «ен», «ен», «я»).
Що я знаю?
• Чергування голосних звуків … кінь – коня, зорі – зір, папір – паперу, стіл – столу.
• Чергування приголосних звуків… рука – руці, кожух – кожусі, нога – нозі.
• Іменники чоловічого роду мають різні (паралельні) закінчення в давальному і місцевому відмінках: Ігорю, Ігореві, Петру, Петрові.
• Закінчення іменників чоловічого роду в орудному відмінку однини –ом, -ем, єм-: днем, столом, боєм.
• Закінчення іменників жіночого роду в орудному відмінку однини –ою, -ею, -єю, -ю: кавою, межею, лілією, мужністю, даллю, матір’ю.
• Закінчення іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини –а, -я, -у, -ю (перевіряємо за орфографічним словником): рисунка, дня, дроту, дьогтю.
• Закінчення іменників чоловічого роду на -р в орудному відмінку однини –ом, -ем (перевіряємо за орфографічним словником): ковалем, слюсарем, програмістом.
• Паралельні форми іменників чоловічого роду — назв істот у давальному й місцевому відмінках однини –у, -ю, -ові, -еві, -єві: Ігорю, Ігореві, Петру, Петрові, герою, героєві.
• Закінчення іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини -у, -ю: чесністю, даллю, матір’ю.