© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова та читання 4 клас Варзацька Л., Зроль Г., Шильцова Л."
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
§ 1 Мова в житті народу
Вправа 1
Рідна мово, зелена діброво! (Розповідне окличне речення)
Чую пісню твою запашну. (Розповідне неокличне речення)
Ти квітуєш пелюстками слова. (Розповідне неокличне речення)
Я — листочок в твоєму саду. (Розповідне неокличне речення)
2� І варіант. Перебудували третє речення в спонукальне
Ти квітуй пелюстками слова.
ІІ варіант. Побудували графічну модель (схему) речення останнього
_____ — ==== в - - - - - - - - .
Читаємо схему: в неокличному (в кінці речення крапка) реченні маємо підмет, присудок, два другорядних члени речення.
______ - ______ __ _______ ______.
Читаємо схему: в неокличному (в кінці речення крапка) реченні 5 слів (всього рисок), з них 4 самостійних частин мови (довгі риски) і 1 службова частина мови (короткі риски).
Вправа 2
Слово, слова.
2� Слово до слова — зложиться мова.
Вправа 3
Слова з повсякденного мовлення: є, на, землі, такі, слова, старіють, буря, вітер, вода, сонце, трава, душа, німа, словам, нема.
Застаріле слово: одгуку.
2� Власні приклади: парта, учень, мама, день.
Вправа 4 До слів, що не вживаються тепер (діалектів), дібрали сучасні відповідники
Корогва — прапор, крам — товар, уста — губи, рать — військо, стольний град — столиця, врата — ворота, спудеї — студенти, піїти — поети, свита — плащ.
Вправа 5
І варіант |
ІІ варіант |
|
зустрілись молодший і старший |
зустрілись хлопчик і дівчинка |
можна говорити «Привіт!» |
молодший — Добрий день, Андрію Васильовичу! старший — Привіт, Андрійко! |
хлопчик — Привіт, Оленко! дівчинка — Привіт, Василько! |
подруга — Привіт, Оленко! подруга — Привіт, Софійко! |
3� Прислів'я про чемність
Яка совість, така й честь. У кого совісті нема — нема й сорому. На людях Ілля, а дома свиня.
Вправа 6 Слова ввічливості не можна вимовляти незадоволено, з похмурим обличчям: «будь ласка», «спасибі», «вибач».
2� Сію дитині в серденько ласку. (Розповідне неокличне речення)
Сійся-родися, ніжне «будь ласка»,
вдячне «спасибі», «вибач» тремтливе, —
слово у серці, як зернятко в ниві. (Спонукальне неокличне речення)
Спонукальне речення вжите, щоб закликати бути ввічливими. Звертання на письмі виділяється комами. Людину, котра вживає слова ввічливості, називають ввічливою.
Вправа 7
а) Глас, звук, голос, шум, шепіт. («зайве» слово-діалект глас)
б) Область, місто, район, повіт, селище. («зайве» слово-діалект повіт)
в) Кліпмейкер, продюсер, бізнес-леді, дизайнер, кравчиня. («зайве» кравчиня, бо не є іншомовним)
2� Старі слова вживаються у фольклорі: народних казках, легендах, переказах.
Завдання і запитання для повторення
1. Значення мови в житті народу…
2. Старі слова трапляються в усній народній творчості, літературних творах, які написані в минулому.
Старі слова та нові відповідники: рать — військо; супостат — ворог; мзда — відплата; брань — бійка, війна; бронь — військо.
§ 2 Заголовок. Найважливіші в тексті слова
Вправа 8
Ай-стри за-ду-ма-ні, кві-ти о-ста-нні-ї, о-се-ні пі-зньо-ї сльо-зи ба-гря-ні-ї... Сум-но ше-по-че-ться ві-тер над ва-ми, і о-бми-ва-є вас не-бо до-ща-ми.
2� Заголовок: «Айстри», «Квіти останнії», «Айстри – сльози осені».
Вправа 9
Вправа 10
Зозулинець, грицики.
2� Назва зозулинець пояснюються або тим, що більшість цих рослин цвіте в той час, коли кує зозуля. Назва грицики – видозміна слова гречка дика.
Зозулинець – назва багаторічних квіткових трав'янистих рослин, бульбовидні корені яких застосовуються у медицині. Грицики – трав'янистий бур'ян родини хрестоцвітих, що цвіте білим цвітом: використовується як лікарський засіб.
3� Я поцілую мальву у щоку.
Вправа 11
Частини мови, якими змальовано пишні барви мальв: палахкотять (що роблять?, дієслово), животрепетним (яким?, прикметник), вогнем (чим?, іменник), червоними (якими?, прикметник) язиками (чим?, іменник).
2� Речення поєднані за змістом, можна дібрати заголовок.
3� І варіант — заголовок, який допомагає зрозуміти, про що розповідається у творі:
«Мальви», «Мальви біля хати».
Тема: розповідь про мальви.
II варіант — заголовок, який спонукає задуматися, чого навчає твір:
«Дорогі квіти», «Квітучий спомин», «Бабусин спадок».
Мета: уславлення роду.
4� Спишіть ту частину оповідання, в якій описуються вогненні барви мальв.
Палахкотять біля вікон животрепетним вогнем розвихрені мальви. Шугають червоними язиками багаття під самісіньку стріху. Так і гляди, від їхнього полум'я загориться хата!
Вправа 12
Людям мальва відома здавна. Ще древні греки й римляни цінували й розводили цю квітку. Тільки для них мальва була не квіткою, а лікарською рослиною і... салатом. З її молодих листочків люди готували смачні, корисні для здоров'я салати. Вони й назвали рослину мальвою.
2� Цікаво було дізнатися, що для древніх греків і римлян мальва була салатом.
3� Текст у вправі 11 художньо описує квіти, у вправі 12 подає наукові відомості.
4� Заголовок: «Мальва відома здавна», «Назва квітки мальви», «Чому мальва так називається».
§ 3 Тема і основна думка тексту
Вправа 13 Текст
На мою думку, першу строфу слід читати з почуттям здивування, а другу – зі захопленням.
Ві-тер ма-є ти-ся-чі рук, ни-ми він ро-згла-джу-є луг, з кру-чі різ-ко ки-не-ться вниз, роз-ку-йов-джу-є вер-бо-ліз. От би ма-ти рук, як той ві-тер! Всі на сві-ті сльо-зи б я ви-тер...
2� Заголовок: «Тисячорукий Вітер», «Сльози б я витер», «Руки турботи», «Для чого тисячі рук?», «За світ без сліз», «Я б витер сльози», «Всі на світі сльози б я витер».
Вправа 14
Байдужість, чуйність.
2� Утворили прикметники чоловічого та жіночого роду:
Байдужий, байдужа, чуйний, чуйна.
Рід прикметника визначаємо за закінченням: (який?, -ий, ч. р.) байдужий, чуйний; (яка?, -а, ж. р.) байдужа, чуйна.
Вправа 15 Приказки
Моя хата скраю. А там хоч трава не рости.
2� Серед байдужих людей жити нелегко, бо від них важко дочекатися допомоги, співчуття, поради, підтримки, така людина не завжди розділить радість або горе.
3� Розказали, хто завжди чуйний, уважний, хвилюється за тебе, вболіває, радіє твоїм радощам і успіхам…
Розповідь про маму, найдорожчу для тебе людину…
Моя мама – найкраща. Текст-міркування…
Моя матуся. Текст – розповідь.
Вправа 16
2� У тексті чотири абзаци.
Зачин |
Зустріла Катруся на подвір’ї двох своїх однокласників і поділилася радістю: — Наш тато одужав. |
Основна частина |
Петро й Гриць подивилися на Катрусю, знизали плечима і, нічого не сказавши, побігли ганяти м’яч. Катруся підійшла до дівчаток. — Наш тато одужав, — сказала вона й засяяла на радощах. Одна з них — Ніна — здивовано спитала: — Ну то й що?.. |
Кінцівка |
Катруся відчула, як до горла підкотилася грудка, і їй стало важко дихати. Вона відійшла до одинокої тополі та гірко заплакала. |
Вправа 17
Заголовок: «Найважливіший урок», «Малюнки для однокласниці».
Зачин |
Коли діти дізналися, що Оля від’їжджає в інше місто назавжди, то дуже засмутилися. Вчителька запропонувала провести дівчинку і щось їй подарувати та побажати. |
Основна частина |
Діти намалювали сонце, що означає щастя; квітку соняха — радість, двох лелек — дружбу, бджолу — працьовитість. А один хлопчик зобразив метелика і пояснив, що він уособлює красу. |
Кінцівка |
Повертаючись додому з вокзалу, діти запитали у вчительки: — А уроки сьогодні будуть? — У нас сьогодні був найважливіший урок, — відповіла вчителька. |
2� Діти намалювали сонце, що означає щастя; квітку соняха — радість, двох лелек — дружбу, бджолу — працьовитість. А один хлопчик зобразив метелика і пояснив, що він уособлює красу.
§ 4 Будова тексту
Вправа 18
Відгадка |
|
Гре-чка в по-лі, жи-то в по-лі, а ось тут у глу-ши-ні ви-ро-ста-ють па-ра-со-лі — хоч ма-лень-кі, та сма-чні. |
Гриби |
2� Слова, які допомогли здогадатися, що описуються гриби: парасолі (що?, іменник), маленькі (які?, прикметник), смачні (які?, прикметник).
3� Звукова схема [— ● | — ● | — — ●́ | = ● =] відповідає слову
виростають звуковий розбір слова [в и р о с т а й у т']
Читаємо звукову схему: у слові 4 склади, третій склад наголошений, 4 голосних звуки, 4 твердих приголосних звуки, 2 м’яких приголосних звуки.
Вправа 19
Підберезовики.
2� Гриби отримали таку назву, бо живуть у симбіозі з деревами березами.
3� Ростуть опеньки у тумані серед сосонок і беріз.
Зв'язок слів у реченні за питаннями:
(що?) опеньки (що роблять?) ростуть;
ростуть (де?) у тумані;
ростуть (де?, серед чого?) серед сосонок і беріз.
Основа речення (головні члени речення): ростуть опеньки.
Словосполучення: ростуть у тумані, ростуть серед сосонок і беріз.
Однорідні другорядні члени речення: сосонок, беріз.
Вправа 20 Опис маслючка
Ніжка товстенька. Брунатний капелюшок на самі вуха насунутий, щоб ніхто не знайшов.
Вдача маслючка: обережний, передбачливий, вгодований, молоденький.
Риси зовнішності: капелюшок прикриває від грибників, ніжка товстенька, виткнувся із землі.
Вправа 21
Опис грибного струмка: «хто бував у горах в грибну пору, напевно, бачив цю дивовижу: гриби ланцюжком, один за одним, спускаються вниз по схилу, ніби грибний струмок пливе».
2, 3� І варіант. Розповідь про дивовижу, яку можна побачити в горах у грибну пору.
У горах в грибну пору можна побачити дивовижу.
Один за одним спускаються вниз по схилу гриби. Розташовуються вони ланцюжком.
Тому складається враження, що пливе грибний струмок.
I варіант. Розповідь про те, як утворюються грибні струмочки в горах.
У горах злива жене шумні, швидкі потоки.
Вони розмивають грибницю і відривають шматки. Далі по дорозі заривають їх в землю.
Коли спаде вода, грибниця проросте грибами.
III варіант. Міркування про те, чому грибні місця в горах називають грибними струмочками.
На мою думку, грибні місця в горах доцільно називають грибними струмочками.
По-перше, у горах нерівна місцевість. На ній гриби спускаються ланцюгами вниз по схилу. Так вони проростають зі шматків грибниці після зливи. По-друге, своїм виглядом ланцюги грибів дуже нагадують струмки серед трави.
У горах гриби можна назвати грибним струмком.
Вправа 22 Типи текстів
Розповідь |
|
Опис |
|
Есе |
Вправа 23
У тексті чотири абзаци.
Зачин |
Сто-їть ліс. З де-рев: бе-ре-зи, че-рем-хи, ду-би-ни. |
Основна думка |
Во-се-ни о-па-да-є ли-стя, жов-кне і ше-ле-стить. Гра-є при сві-тлі рі-зни-ми бар-ва-ми, і-но-ді мі-сця-ми жа-рі-є про-ти сон-ця, мов са-ме по-лум'-я. Між ни-ми о-дна со-сна, все зе-ле-ні-є. — Чо-го зе-ле-ні-єш? — на-ки-ну-ли-ся де-ре-ва о-дно-го ра-зу на не-ї. — Ми всі во-се-ни жов-кне-мо і ски-да-є-мо ли-стя, а ти о-дна хо-чеш ві-дзна-чи-ти-ся в лі-сі?... — Я зовсім не намагаюся виділятися. Просто в мене немає листя. Замість нього – лише тонкі хвоїнки. — Бачимо, що ти – дерево щире, хоч не таке, як ми. Тож будемо дружною деревною родиною. ІІ варіант — Якщо і я скину зелене вбрання, тоді хто вам розкаже про зимові дні. Коли ви дивитеся сни, я на сторожі за всім спостерігаю. А люта зима знає, що ніколи не переможе нашу велику деревну родину. — Ось чому ти так гарно розповідаєш про зиму. — Ви також забули про пустотливий літній вітерець, котрий полюбляє залітати в наш ліс. Я жодного разу не дорікнула нікому, що він бавиться лиш з вашими листочками. — Авжеж, не будемо сваритись у дружній нашій деревній родині. |
Кінцівка |
А коли прилетів вітер, попрохали його хоч на мить прикрасити зелену красуню їхнім золотим листям. |