ГДЗ Варзацька клас § 1, 2, 3, 4 вправа 1 – 25 українська мова

Інші завдання дивись тут...

Серія "Вчимось разом" до підручника

"Українська мова та читання 4 клас Варзацька Л., Зроль Г., Шильцова Л."

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

§ 1 Мова в житті народу

Вправа 1

^{Рідна мово, зелена діброво!}^{(Розповідне окличне речення)}

^{Чую пісню твою запашну.}^{(Розповідне неокличне речення)}

^{Ти квітуєш пелюстками слова.}^{(Розповідне неокличне речення)}

^{Я — листочок в твоєму саду.}^{(Розповідне неокличне речення)}

2� І варіант. Перебудували третє речення в спонукальне

Ти квітуй пелюстками слова.

ІІ варіант. Побудували графічну модель (схему) речення останнього

_____ — ==== в - - - - - - - - .

^{Читаємо схему: в неокличному (в кінці речення крапка) реченні маємо підмет, присудок, два другорядних члени речення.}

______ - ______ __ _______ ______.

^{Читаємо схему: в неокличному (в кінці речення крапка) реченні 5 слів (всього рисок), з них 4 самостійних частин мови (довгі риски) і 1 службова частина мови (короткі риски).}

Вправа 2

Слово, слова.

2� Слово до слова — зложиться мова.

Вправа 3

Слова з повсякденного мовлення: є, на, землі, такі, слова, старіють, буря, вітер, вода, сонце, трава, душа, німа, словам, нема.

^{Застаріле слово}^{: одгуку.}

2� Власні приклади: парта, учень, мама, день.

Вправа 4 До слів, що не вживаються тепер (діалектів), дібрали сучасні відповідники

Корогва — прапор, крам — товар, уста — губи, рать — військо, стольний град — столиця, врата — ворота, спудеї — студенти, піїти — поети, свита — плащ.

Вправа 5

Складіть діалоги і розіграйте ситуації. Вітання. І варіант — хто вітається першим, якщо зустрілися молодший і старший, хлопчик і дівчинка; II варіант — у яких випадках замість «Добрий день!» можна говорити «Привіт!»…

^{І варіант}

^{ІІ варіант}

^{зустрілись молодший і старший}

^{зустрілись хлопчик і дівчинка}

^{можна говорити «Привіт!»}

молодший — Добрий день, Андрію Васильовичу!

старший — Привіт, Андрійко!

хлопчик — Привіт, Оленко!

дівчинка — Привіт, Василько!

подруга — Привіт, Оленко!

подруга — Привіт, Софійко!

3� Прислів'я про чемність

Яка совість, така й честь. У кого совісті нема — нема й сорому. На людях Ілля, а дома свиня.

Вправа 6 Слова ввічливості не можна вимовляти незадоволено, з похмурим обличчям: «будь ласка», «спасибі», «вибач».

2� Сію дитині в серденько ласку. (Розповідне неокличне речення)

Сійся-родися, ніжне «будь ласка»,

вдячне «спасибі», «вибач» тремтливе, —

слово у серці, як зернятко в ниві. (Спонукальне неокличне речення)

^{Спонукальне речення вжите, щоб закликати бути ввічливими. Звертання на письмі виділяється комами. Людину, котра вживає слова ввічливості, називають ввічливою.}

Вправа 7

а) Глас, звук, голос, шум, шепіт. («зайве» слово-діалект глас)

б) Область, місто, район, повіт, селище. («зайве» слово-діалект повіт)

в) Кліпмейкер, продюсер, бізнес-леді, дизайнер, кравчиня. («зайве» кравчиня, бо не є іншомовним)

^{2� Старі слова вживаються у фольклорі: народних казках, легендах, переказах.}

^{Завдання і запитання для повторення}

^{1. Значення мови в житті народу…}

^{2. Старі слова трапляються в усній народній творчості, літературних творах, які написані в минулому.}

^{Старі слова та нові відповідники: рать — військо; супостат — ворог; мзда — відплата; брань — бійка, війна; бронь — військо.}

^{3. Культура спілкування – це правила передавання чи отримання інформації. Ознаки культури усного і писемного мовлення…}

§ 2 Заголовок. Найважливіші в тексті слова

Вправа 8

^{Ай-стри за-ду-ма-ні, кві-ти о-ста-нні-ї, о-се-ні пі-зньо-ї сльо-зи ба-гря-ні-ї... Сум-но ше-по-че-ться ві-тер над ва-ми, і о-бми-ва-є вас не-бо до-ща-ми.}

2� Заголовок: «Айстри», «Квіти останнії», «Айстри – сльози осені».

Вправа 9

Яка твоя найулюбленіша квітка? Придивися до неї. Що особливе в її кольорі, формі? Послухай «голос» своєї улюблениці. Уяви себе цією квіткою. Спробуй визначити її характер…

Вправа 10

Зозулинець, грицики.

2� Назва зозулинець пояснюються або тим, що більшість цих рослин цвіте в той час, коли кує зозуля. Назва грицики – видозміна слова гречка дика.

^{Зозулинець – назва багаторічних квіткових трав'янистих рослин, бульбовидні корені яких застосовуються у медицині. Грицики – трав'янистий бур'ян родини хрестоцвітих, що цвіте білим цвітом: використовується як лікарський засіб.}

3� Я поцілую мальву у щоку.

Вправа 11

^{Частини мови}^{, якими змальовано пишні барви мальв: палахкотять (що роблять?, дієслово), животрепетним (яким?, прикметник), вогнем (чим?, іменник), червоними (якими?, прикметник) язиками (чим?, іменник).}

2� Речення поєднані за змістом, можна дібрати заголовок.

3� І варіант — заголовок, який допомагає зрозуміти, про що розповідається у творі:

«Мальви», «Мальви біля хати».

^{Тема: розповідь про мальви.}

II варіант — заголовок, який спонукає задуматися, чого навчає твір:

«Дорогі квіти», «Квітучий спомин», «Бабусин спадок».

^{Мета: уславлення роду.}

4� Спишіть ту частину оповідання, в якій описуються вогненні барви мальв.

Палахкотять біля вікон животрепетним вогнем розвихрені мальви. Шугають червоними язиками багаття під самісіньку стріху. Так і гляди, від їхнього полум'я загориться хата!

Вправа 12

Людям мальва відома здавна. Ще древні греки й римляни цінували й розводили цю квітку. Тільки для них мальва була не квіткою, а лікарською рослиною і... салатом. З її молодих листочків люди готували смачні, корисні для здоров'я салати. Вони й назвали рослину мальвою.

2� Цікаво було дізнатися, що для древніх греків і римлян мальва була салатом.

3� Текст у вправі 11 художньо описує квіти, у вправі 12 подає наукові відомості.

4� Заголовок: «Мальва відома здавна», «Назва квітки мальви», «Чому мальва так називається».

§ 3 Тема і основна думка тексту

Вправа 13 Текст

На мою думку, першу строфу слід читати з почуттям здивування, а другу – зі захопленням.

^{Ві-тер ма-є ти-ся-чі рук, ни-ми він ро-згла-джу-є луг, з кру-чі різ-ко ки-не-ться вниз, роз-ку-йов-джу-є вер-бо-ліз. От би ма-ти рук, як той ві-тер! Всі на сві-ті сльо-зи б я ви-тер...}

2� Заголовок: «Тисячорукий Вітер», «Сльози б я витер», «Руки турботи», «Для чого тисячі рук?», «За світ без сліз», «Я б витер сльози», «Всі на світі сльози б я витер».

Вправа 14

Байдужість, чуйність.

2� Утворили прикметники чоловічого та жіночого роду:

Байдужий, байдужа, чуйний, чуйна.

^{Рід прикметника визначаємо за закінченням: (який?, -ий, ч. р.) байдужий, чуйний; (яка?, -а, ж. р.) байдужа, чуйна.}

Вправа 15 Приказки

Моя хата скраю. А там хоч трава не рости.

^{2� Серед байдужих людей жити нелегко, бо від них важко дочекатися допомоги, співчуття, поради, підтримки, така людина не завжди розділить радість або горе.}

3� Розказали, хто завжди чуйний, уважний, хвилюється за тебе, вболіває, радіє твоїм радощам і успіхам…

Розповідь про маму, найдорожчу для тебе людину…

Моя мама – найкраща. Текст-міркування…

Моя матуся. Текст – розповідь.

Вправа 16

2� У тексті чотири абзаци.

^Зачин

^{Зустріла Катруся на подвір’ї двох своїх однокласників і поділилася радістю:}

^{— Наш тато одужав.}

^{Основна частина}

^{Петро й Гриць подивилися на Катрусю, знизали плечима і, нічого не сказавши, побігли ганяти м’яч. Катруся підійшла до дівчаток.}

^{— Наш тато одужав, — сказала вона й засяяла на радощах.}

^{Одна з них — Ніна — здивовано спитала:}

^{— Ну то й що?..}

^{Кінцівка}

^{Катруся відчула, як до горла підкотилася грудка, і їй стало важко дихати. Вона відійшла до одинокої тополі та гірко заплакала.}

Визначили тему й основну думку оповідання Василя Сухомлинського «Наш тато одужав», пояснили, як розумієте значення вислову «до горла підкотилася грудка», що образило Катрусю та чому вона гірко заплакала…

Вправа 17

Заголовок: «Найважливіший урок», «Малюнки для однокласниці».

^Зачин

^{Коли діти дізналися, що Оля від’їжджає в інше місто назавжди, то дуже засмутилися. Вчителька запропонувала провести дівчинку і щось їй подарувати та побажати.}

^{Основна частина}

^{Діти намалювали сонце, що означає щастя; квітку соняха — радість, двох лелек — дружбу, бджолу — працьовитість. А один хлопчик зобразив метелика і пояснив, що він уособлює красу.}

^{Кінцівка}

^{Повертаючись додому з вокзалу, діти запитали у вчительки:}

^{— А уроки сьогодні будуть?}

^{— У нас сьогодні був найважливіший урок, — відповіла вчителька.}

2� Діти намалювали сонце, що означає щастя; квітку соняха — радість, двох лелек — дружбу, бджолу — працьовитість. А один хлопчик зобразив метелика і пояснив, що він уособлює красу.

3� Поміркували, чи забудуть діти свою однокласницю, як вони спілкуватимуться, що можна сказати про учнів та учениць класу, чому вчителька назвала цю подію найважливішим уроком…

§ 4 Будова тексту

Вправа 18

Загадка	Відгадка
^{Гре-чка в по-лі, жи-то в по-лі, а ось тут у глу-ши-ні ви-ро-ста-ють па-ра-со-лі — хоч ма-лень-кі, та сма-чні.}	Гриби

2� Слова, які допомогли здогадатися, що описуються гриби: парасолі (що?, іменник), маленькі (які?, прикметник), смачні (які?, прикметник).

3� Звукова схема [— ● | — ● | — — ●́ | = ● =] відповідає слову

виростають звуковий розбір слова [в и р о с т а й у т']

^{Читаємо звукову схему: у слові 4 склади, третій склад наголошений, 4 голосних звуки, 4 твердих приголосних звуки, 2 м’яких приголосних звуки.}

Вправа 19

Підберезовики.

2� Гриби отримали таку назву, бо живуть у симбіозі з деревами березами.

3� Ростуть опеньки у тумані серед сосонок і беріз.

Зв'язок слів у реченні за питаннями:

(що?) опеньки (що роблять?) ростуть;

ростуть (де?) у тумані;

ростуть (де?, серед чого?) серед сосонок і беріз.

^{Основа речення (головні члени речення): ростуть опеньки.}

^{Словосполучення: ростуть у тумані, ростуть серед сосонок і беріз.}

^{Однорідні другорядні члени речення: сосонок, беріз.}

Вправа 20 Опис маслючка

Ніжка товстенька. Брунатний капелюшок на самі вуха насунутий, щоб ніхто не знайшов.

^{Вдача маслючка: обережний, передбачливий, вгодований, молоденький.}

^{Риси зовнішності: капелюшок прикриває від грибників, ніжка товстенька, виткнувся із землі.}

Вправа 21

^{Опис грибного струмка: «хто бував у горах в грибну пору, напевно, бачив цю дивовижу: гриби ланцюжком, один за одним, спускаються вниз по схилу, ніби грибний струмок пливе».}

2, 3� І варіант. Розповідь про дивовижу, яку можна побачити в горах у грибну пору.

У горах в грибну пору можна побачити дивовижу.

Один за одним спускаються вниз по схилу гриби. Розташовуються вони ланцюжком.

Тому складається враження, що пливе грибний струмок.

I варіант. Розповідь про те, як утворюються грибні струмочки в горах.

У горах злива жене шумні, швидкі потоки.

Вони розмивають грибницю і відривають шматки. Далі по дорозі заривають їх в землю.

Коли спаде вода, грибниця проросте грибами.

III варіант. Міркування про те, чому грибні місця в горах називають грибними струмочками.

На мою думку, грибні місця в горах доцільно називають грибними струмочками.

По-перше, у горах нерівна місцевість. На ній гриби спускаються ланцюгами вниз по схилу. Так вони проростають зі шматків грибниці після зливи. По-друге, своїм виглядом ланцюги грибів дуже нагадують струмки серед трави.

У горах гриби можна назвати грибним струмком.

Вправа 22 Типи текстів

Розповідь	«Моя вишня…»
Опис	«Опис куманця»
Міркування	«Для чого потрібні бібліотеки?...»
Есе	«Чому потрібно навесні висаджувати дерева…»

Вправа 23

У тексті чотири абзаци.

^Зачин

^{Сто-їть ліс. З де-рев: бе-ре-зи, че-рем-хи, ду-би-ни.}

^{Основна думка}

^{Во-се-ни о-па-да-є ли-стя, жов-кне і ше-ле-стить. Гра-є при сві-тлі рі-зни-ми бар-ва-ми, і-но-ді мі-сця-ми жа-рі-є про-ти сон-ця, мов са-ме по-лум'-я.}

^{Між ни-ми о-дна со-сна, все зе-ле-ні-є.}

^{— Чо-го зе-ле-ні-єш? — на-ки-ну-ли-ся де-ре-ва о-дно-го ра-зу на не-ї. — Ми всі во-се-ни жов-кне-мо і ски-да-є-мо ли-стя, а ти о-дна хо-чеш ві-дзна-чи-ти-ся в лі-сі?...}

— Я зовсім не намагаюся виділятися. Просто в мене немає листя. Замість нього – лише тонкі хвоїнки.

— Бачимо, що ти – дерево щире, хоч не таке, як ми. Тож будемо дружною деревною родиною.

ІІ варіант

— Якщо і я скину зелене вбрання, тоді хто вам розкаже про зимові дні. Коли ви дивитеся сни, я на сторожі за всім спостерігаю. А люта зима знає, що ніколи не переможе нашу велику деревну родину.

— Ось чому ти так гарно розповідаєш про зиму.

— Ви також забули про пустотливий літній вітерець, котрий полюбляє залітати в наш ліс. Я жодного разу не дорікнула нікому, що він бавиться лиш з вашими листочками.

— Авжеж, не будемо сваритись у дружній нашій деревній родині.

^{Кінцівка}

А коли прилетів вітер, попрохали його хоч на мить прикрасити зелену красуню їхнім золотим листям.

3� Чому восени листя стає золотим та опадає?

Інші завдання дивись тут...