Відповіді 4 клас Варзацька § 12, 13 вправа 70

Серія "Вчимось разом" до підручника

"Українська мова та читання 4 клас Варзацька Л., Зроль Г., Шильцова Л."

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

§ 12 Відмінювання іменників

Вправа 70

^{Пи-шіть ли-сти і над-си-лай-те вча-сно, ко-ли їх ждуть да-ле-кі а-дре-са-ти, ко-ли є час, ко-ли не-ма-є ча-су, і ко-ли на-віть ні про що пи-са-ти.}

Багатозначне слово: лист. Лексичне значення слова шукаємо в тлумачному словнику: (орган рослини), лист (повідомлення, тонкий шар паперу, документ).

Вправа 71

Листування, листи.

Вправа 72 Підкреслили змінені слова, виділили закінчення

Забриніла пісня, заспівало слов[о] (що?), мов струмок весною, ллється наша мова. Ти — весь у слов[і] (у чому?), як у сповиткові, з колиски до калини при горбі. Бо життя неможливо любити без слов[а] (чого?).

^{Відмінок іменника}	^{Допоміжні слова та питання}	^Однина
^{Н. в. (називний відмінок)}	^{(є) що?}	^слово
^{Р. в. (родовий відмінок)}	^{(нема) чого?}	^слова
^{Д. в. (давальний відмінок)}	^{(даю) чому?}	^слову
^{Зн. в. (знахідний відмінок)}	^{(бачу) що?}	^слово
^{Ор. в. (орудний відмінок)}	^{(орудую) чим?}	^словом
^{М. в. (місцевий відмінок)}	^{(у) чому?}	^слові
^{Кл. в. (кличний відмінок)}	^{(агов) не відповідає на питання}	^слово

Вправа 73

^{Відмінок іменника}	^{(Допоміжні слова) питання}	^{Число іменника}
^{Відмінок іменника}	^{(Допоміжні слова) питання}	^Однина	^{Множина}
^{Н. в.}	^{(є) хто?}	адресат	адресати
^{Р. в.}	^{(нема) кого?}	адресата	адресатів
^{Д. в.}	^{(даю) кому?}	адресату, адресатові	адресатам
^{Зн. в.}	^{(бачу) кого?}	адресата	адресатів
^{Ор. в.}	^{(орудую) ким?}	адресатом	адресатами
^{М. в.}	^{(на) кому?}	адресатові, адресаті	адресатах
^{Кл. в.}	^(агов)	адресате	адресати

Вправа 74

Оксанко (Кл. в.), скажи лагідне, добре слово.

Оксанка (Н. в.) каже лагідне, добре слово.

2� У називному відмінку іменник виступає підметом.

^{Оксанко (Кл. в., звертання у спонукальному реченні), скажи лагідне, добре слово.}

^{Оксанка (Н. в., підмет) каже лагідне, добре слово. (Хто?) Оксанка (що робить?) каже.}

Вправа 75 Поставили запитання до частин тексту і дали на них відповіді

Коли та де офіційно ввели в обіг перші у світі поштові марки? Шостого травня 1840 року у Великобританії офіційно ввели в обіг перші у світі поштові марки.

Коли з’явилися перші п'ять українських поштових марок? Перші п'ять українських поштових марок з'явилися 1918 року.

3� Підкреслили іменники в називному відмінку

Перші п'ять українських поштових марок з'явилися 1918 року.

Їх випустив уряд Української Народної Республіки.

Ескізи для цих марок виконали художники Георгій Нарбут та Антін Середа.

На першій марці Середа зобразив вічний і завжди молодий символ української держави — тризуб на тлі сонячного проміння

^{(Хто?) уряд (що зробив?) випустив.}

^{(Хто?) художники Георгій Нарбут, Антін Середа (що зробили?) виконали.}

^{(Хто?) Середа (що зробив?) зобразив.}

Вправа 76

^{1� Грамзапис думи «Смерть козака-бандуриста» переносить у часи Запорізької Січі, коли славні козаки захищали рідну землю від турецько-татарських орд.}

^{2� Грамзапис думи «Смерть козака-бандуриста» будить почуття співчуття до старого козака, захоплення мужністю козацтва.}

Вправа 77 Підкреслили іменники в кличному відмінку

Бандура, кобза, кобзар

Бандуристе, орле сизий!

Добре тобі, брате:

маєш крила, маєш силу,

є коли літати.

Вправа 78

^{Му-дрі, без-стра-шні, ви-со-кі ду-хом ко-бза-рі не-сли лю-дям сло-во прав-ди. На-тхне-нні спів-ці за-кли-ка-ли на-род до є-дна-ння. Пі-дні-ма-ли йо-го на бо-ро-тьбу з по-не-во-лю-ва-ча-ми. О-спі-ву-ва-ли по-дви-ги му-жніх ге-ро-їв-ли-ца-рів. Ко-бзар-ська пі-сня бу-ла чи не силь-ні-шо-ю за будь-я-ку збро-ю. Ко-бзар-ське ми-сте-цтво пе-ре-жи-ло ві-ки. І на-род збе-ріг йо-го до на-ших днів.}

I варіант.

^{Тема тексту: розповідь про кобзарів та їхнє мистецтво.}

Заголовок, який співвідноситься з темою тексту: «Натхненні співці», «Кобзарі», «Кобзарі – натхненні співці».

II варіант.

^{Мета тексту: уславлення кобзарського мистецтва, його слова правди та пісні, сильніших за будь-яку зброю.}

Заголовок, який виражає основну думку: «Кобзарське мистецтво», «Невмируще козацьке мистецтво», «Кобзарева пісня — слово правди», «Сила пісні кобзаря».

2� Виписали речення та встановили зв'язок за питаннями

І варіант.

Натхненні співці закликали народ до єднання.

Зв'язок слів у реченні за питаннями:

(хто?) співці (що робили?) закликали;

закликали (кого?) народ;

закликали (до чого?) до єднання;

співці (які?) натхненні.

^{Натхненні співці (хто?, підмет, Н. в.) закликали народ (кого?, на істоту спрямованв дія, Зн. в.) до єднання (до чого?, Р. в.)}

ІІ варіант.

Кобзарське мистецтво пережило віки.

Зв'язок слів у реченні за питаннями:

(що?) мистецтво (що зробило?) пережило;

пережило (що?) віки;

мистецтво (яке?) кобзарське.

^{Кобзарське мистецтво (що?, підмет, Н. в.) пережило віки (що?, другорядний член речення, Зн. в.)}

3� Речення з однорідними членами

Мудрі, безстрашні, високі духом кобзарі несли людям слово правди.

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) кобзарі (що робили?) несли; несли (що?) слово; несли (кому?) людям; слово (чого?) правди; кобзарі (які?) мудрі, безстрашні, високі; високі (чим?) духом.}

^{Основа речення: кобзарі несли.}

^{Словосполучення}^{: несли слово; несли людям; слово правди; кобзарі мудрі, безстрашні, високі; високі духом.}

^{Однорідні другорядні члени речення (мудрі, безстрашні, високі) відповідають на питання які? та пов’язані з іменником кобзарі.}

Розповідь про народних співців — кобзарів…

Вправа 79

^{Відмінок}

^{іменника}

^{(Допоміжні слова) питання}

^{Рід іменника}

^{жіночий}

^{чоловічий}

^{середній}

^{Н. в.}

^{(є) хто? що?}

мам[а]

дол[я]

граб[]

дядьк[о]

дерев[о]

гор[е]

^{Р. в.}

^{(нема) кого? чого?}

мам[и]

дол[і]

граб[а]

дядьк[а]

дерев[а]

гор[я]

^{Д. в.}

^{(даю) кому? чому?}

мам[і]

дол[і]

граб[у], грабов[ові]

дядьк[у], дядьк[ові]

дерев[у]

гор[ю]

^{Зн. в.}

^{(бачу) кого? що?}

мам[у]

дол[ю]

граб[]

дядьк[а]

дерев[о]

гор[е]

^{Ор. в.}

^{(орудую) ким? чим?}

мам[ою]

дол[ею]

граб[ом]

дядьк[ом]

дерев[ом]

гор[ем]

^{М. в.}

^{(на, у) кому? чому?}

мам[і]

дол[і]

граб[і]

дядьк[ові], дядьк[у]

дерев[і]

гор[і]

^{Кл. в.}

^(агов)

мам[о]

дол[е]

граб[е]

дядьк[у]

дерев[о]

гор[е]

Вправа 80

^{Відмінок} ^{іменника}	^{(Допоміжні слова)} ^{питання}	^{Жіночий рід} ^{на –а} ^{на -я}	^{чоловічий рід} ^{на нульове закінчення} ^{основа закінчується на м’який звук}	^{середній рід} ^{на -е}
^{Н. в.}	^{(є) хто? що?}	карта земля	кінь учитель	море
^{Р. в.}	^{(нема) кого? чого?}	карти землі	коня учителя	моря
^{Д. в.}	^{(даю) кому? чому?}	карті землі	коню, коневі учителю, учителеві	морю, морі
^{Зн. в.}	^{(бачу) кого? що?}	карту землю	коня учителя	море
^{Ор. в.}	^{(орудую) ким? чим?}	картою землею	конем учителем	морем
^{М. в.}	^{(на) кому? чому?}	карті землі	коневі, коні учителеві, учителю, учителі	морю, морі
^{Кл. в.}	^(агов)	карто земле	коню учителю	море

Вправа 81

Остап Вересай осліп у чотирирічному віці. На науку до кобзаря пішов він у п'ятнадцять років. Остапа Вересая знав Тарас Шевченко. Він подарував кобзареві свого славнозвісного «Кобзаря».

^{Визначаємо рід іменника за допоміжним словом: наука (вона, моя, ж. р.), кобзар (він, мій, ч. р.), Остап (він, мій, ч. р.).}

^{Визначаємо відмінок іменників: (на) науку (на що?, Зн. в., ж. р.); кобзаря (кого?, Р. в., ч. р.); Остапа (кого?, Зн. в., ч. р.); кобзареві, кобзарю (кому?, Д. в., ч. р.)}

§ 13 Розрізнення відмінків іменників

Вправа 82

^{Не тіль-ки збро-я, ох, не тіль-ки збро-я, а в ко-за-ків і му-зи-ка бу-ла. Та-кі ли-тав-ри — не пі-дні-муть тро-є, та-кі цим-ба-ли — за-пря-гай во-ла. Стри-ба-ли на ви-бо-ях ту-лум-ба-си, дзве-ні-ла скри-пка і гу-ла ду-да...}

^{2� Лексичне значення невідомих слів}^{лита́ври (музичний інструмент), цимба́ли (музичний інструмент), тулумба́с (музичний інструмент), дуда́ (музичний інструмент), ви́бій (заглибина, місце роботи шахтаря) шукаємо в тлумачному словникові.}

^{Литаври — ударний музичний інструмент, що має форму півкулі, отвір якої затягнений шкірою; різновид барабана.}

^{Цимбали — старовинний музичний інструмент, що складається з дерев'яного корпусу трапецоїдальної форми і металевих струн, на яких грають, ударяючи молоточками або паличками.}

^{Тулумбас – старовинний ударний музичний інструмент, що мав форму мідної чаші (казана), обтягнутої з відкритого боку шкірою, по якій б'ють калаталом.}

^{Дуда – дудка, волинка (народний духовий музичний інструмент, що складається з міха і вставлених у нього двох-трьох трубок).}

3� Іменники, які вживаються тільки у множині: литаври, цимбали.

Іменники, що вживаються тільки в однині: зброя, му́зика.

^{Число іменника легко визначити заміною на особовий займенник: зброя (вона, одн.), козак (він, одн.) — козаки (вони, мн.), му́зика (вона, одн.), литаври (вони, мн.), цимбали (вони, мн.), віл (він, одн.) — воли (вони, мн.), ви́бій (він, одн.) — ви́бої (вони, мн.), тулумбас (він, одн.) — тулумбаси (вони, мн.), скрипка (вона, одн.) — скрипки (вони, мн.), дуда́ (вона, одн.) — ду́ди (вони, мн.)}

^{Розрізняємо: му́зика — вид мистецтва; музи́ка — музикант.}

Вправа 83

Види народних пісень: колядки, щедрівки, веснянки, думи, колискові пісні, коломийки, жниварські.

Вправа 84

Скрипка, домбра, сопілка.

^{Скрипка (смичковий інструмент, працюють пальці руки), домбра (щипковий казахський народний інструмент, працюють пальці руки), сопілка (духовий український народний інструмент, працює ротова порожнина). «Зайве» слово скрипка (не є народним інструментом). «Зайве» слово сопілка (потрібно направляти струмінь повітря).}

2� Скрипка грає, серце крає...

^{Слова в переносному значенні:}^{скрипка грає, крає. Цим створюється враження «уособлення» предмета, коли неістота набуває якостей живої істоти.}

3� Визначили відмінки іменників

Скрипка (Н. в.), серце (Зн. в.)

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) скрипка (що робить?) грає, крає; крає (що?) серце.}

^{Основа речення: скрипка грає, крає.}

^{Словосполучення: серце крає.}

^{Скрипка (що?, Н. в., підмет), серце (що?, Зн. в., другорядний член речення).}

Вправа 85 Визначили, у яких відмінках ужито слово бандурист

Колись, було, сяде бандурист (Н. в.) край битого шляху, вдарить по струнах.

^{(Хто?) бандурист (що зробить?) сяде, вдарить. Основа слова: бандурист сяде, вдарить.}

^{Бандурист (хто?, підмет, Н. в.)}

Слухає бандуриста (Зн. в.) притихла громада.

^{(Хто?) громада (що робить?) слухає; слухає (кого?) бандуриста.}

^{Бандуриста (кого?, спрямована дія, Зн. в.)}

Голос у бандуриста (Р. в.) лине чисто, ясно, натхненно.

^{(Що?) голос (що робить?) лине; голос (кого?) бандуриста.}

^{(У) бандуриста (у кого?, приналежність, Р. в.)}

Вправа 86

Колись давно в Україні жила собі дівчина. Звали її Кобза. Не красою славилась, не рукоділлям. А був у дівчини дивний дар. Уміла почути, про що шепочуть трави, чого стогне земля, який біль ховають у собі прадавні могили.

2� Власне продовження української народної «Легенди про кобзу»…

Вправа 87

Але з дівочих вуст (Р. в.) не злинув жоден звук (Н. в.).

Тоді в люті султан наказав замучити Кобзу.

Лиш доторкнувся меч ката до дівчини, як вона зникла.

А на землю впав чудесний інструмент.

^{Але з дівочих вуст (чого?, Р. в.) не злинув жоден звук (що?, підмет, Н. в.)}

Зв'язок слів у реченні за питаннями:

(що?) звук (що зробив?) не злинув;

звук (який?) жоден;

не злинув (звідки?, з чого?) з вуст;

вуст (чиїх?) дівочих.

^{Основа речення: звук не злинув.}

^{Словосполучення: не злинув звук; звук жодний; не злинув з вуст; вуст дівочих.}

Вправа 88

Заголовок: «Грошові одиниці», «Країни і грошові одиниці».

2� Кетцаль — грошова одиниця Ґватемали. Ґватемалець, беручи в руки кетцаль, пам'ятає: для людини головне не гроші, а свобода.

^{3� Визначили відмінок слова кетцаль у кожному реченні}

^{Кетцаль (що?, підмет, Н. в.) — грошова одиниця Ґватемали.}

^{(Що?) кетцаль (що робить?) є.}

^{Ґватемалець, беручи в руки кетцаль (що?, Зн. в.), пам'ятає: для людини головне не гроші, а свобода.}

^{(Хто?) ґватемалець (що робить?) пам’ятає. Беручи (що?) кетцаль.}

4� Коли іменник, назва неістоти, без прийменника, то називний і знахідний відмінки визначають за їх місцем, як члена речення. Підмети вживаються у називному відмінку, а другорядні члени речення – у знахідному відмінку.

5� Підібрали антоніми і синоніми до слова свобода

Антоніми: свобода — неволя, залежність.

Синоніми: свобода, воля, незалежність, самостійність.

Вправа 89

Пам'ять, пам’ятний, м’ята. «Зайве» слово м’ята (не є спільнокореневими).

^{Орфограма}^{: пам'ять, пам’ятний, м’ята (пишемо апостроф).}

2� Пояснили зміст прислів'я

Знати й уміти — за плечима не носити. (Знання зменшують фізичне навантаження).

Вправа 90

Що можна було купити за одну гривню в Київській Русі?

Коли знову з’явилися гривні?

2� Визначили рід і відмінок виділених іменників

Гривня (ж. р., Н. в.) з'явилася за часів Київської Русі.

^{Гривня (вона, моя, ж. р.)}

^{(Що?) гривня (що зробила?) з’явилися. Основа речення: гривня з’явилася.}

^{Гривня (що?, підмет, Н. в.)}

За одну гривню (ж. р., Зн. в.) можна було купити вола.

^{Гривня (вона, моя, ж. р.)}

^{Гривню (за що?, наявний прийменник, Зн. в.)}

Гривні знову з'явилися за часів відродження (с. р., Р. в.) української державності в 1919-1920 роках.

^{Відродження (воно, моє, с. р.)}

^{Відродження (чого?, Р. в.)}

Вправа 91 Підкреслили головні члени речення

Українська державність (Н. в.) відродилася в 1919-1920 роках.

^{(Що?) державність (що зробила?) відродилася. Основа речення: державність відродилася.}

^{Державність (що?, підмет, Н. в.)}

Український народ виборов свою державність (Зн. в.) у 1919-1920 роках.

^{(Хто?) народ (що зробив?) виборов. Основа речення: народ виборов.}

^{Державність (що?, другорядний член речення, Зн. в.)}

2� Склали речення зі словом народ у знахідному відмінку

^{Український народ (хто?, підмет, Н. в.) виборов свою державність у 1919-1920 роках.}

Козаки захищали рідну землю, свій народ (Зн. в.).

^{(Хто?) козаки (що робили?) захищали. Основа речення: козаки захищали.}

^{Народ (що?, другорядний член речення, Зн. в.).}

Вправа 92

2� В іменників жіночого роду виділили в кожному з них основу та закінчення, визначили відмінок

Казк[и] (Н. в.), мудрість[] (Зн. в.), волелюбність[] (Зн. в.).

Чи задумувалися ви над тим, чому не вмирають народні казк[и] (Н. в.)?

^{(Хто?) ви (що робили?) задумувалися. (Що?) казки (що роблять?) не вмирають. Основи складного речення.}

^{Казки (що?, підмет, Н. в.).}

А безсмертні вони тому, що в них живе сам народ, його мудрість[] (Зн. в.), волелюбність[] (Зн. в.), іскрометний жарт.

^{(Хто?) народ (що робить?) живе. Одна з основ складного речення.}

^{Мудрість (що?, другорядний член речення, Зн. в.)}

^{Волелюбність (що?, другорядний член речення, Зн. в.)}

^{Визначаємо рід іменника в однині за допоміжними словами: казка (вона, моя, ж. р.), народ (він, мій, ч. р.), мудрість (вона, моя, ж. р.), волелюбність (вона, моя, ж. р.), жарт (він, мій, ч. р.)}

Визначаємо будову слова:

^{у слові казки основа казк-, закінчення –и (змінимо казка, казкою), корінь каз- (спільнокореневі казати, казочка), суфікс –к-;}

^{у слові мудрість основа мудрість-, нульове закінчення (змінимо мудрістю, мудрості), корінь мудр- (спільнокореневі мудрий, мудро), суфікс –ість-;}

^{у складному слові волелюбність є дві основи вол-, -любність-, поєднаних голосним звуком [е].}

Вправа 93

Синоніми: безсмертя, вічність.

^{Орфограма: безсмертя (префікс без-)}

2� Визначили відмінки іменників

Які щасливі очі (Н. в.) у казок (Р. в.)! (у казках добро перемагає зло)

^{Які щасливі очі (що?, підмет, Н. в.) у казок (чого?, Р. в.)}

Вправа 94

3� Позначили відмінок слова землі

Несхитні витязі виборювали волю рідній землі (Д. в.).

Несхитні витязі подолали ворогів на рідній землі (М. в.).

^{Несхитні витязі виборювали волю рідній землі (чому?, Д. в., майже не вживається з прийменниками).}

^{Несхитні витязі подолали ворогів на рідній землі (на чому?, М. в., завжди вживається з прийменником).}

Вправа 95

^Будова	^Текст	^{Запитання}
^Зачин	^{З дитинства відомі нам перекази про билинного богатиря Іллю Муромця, який служив у київського князя Володимира.}	Про якого билинного богатиря мовиться у відомих з дитинства переказах?
^{Основна частина}	^{Під Черніговом існувала навіть могила, де, за легендою, був похований славетний герой.}^{І от у 1992 році українські археологи провели розкопки на цьому місці.}	Де і коли провели розкопки?
^{Кінцівка}	^{Несподівано для себе вони знайшли кістяк, який міг належати тільки надзвичайно могутній людині, і поруч — зброю велетенських розмірів}	Що знайшли українські археологи при розкопках?

2� Визначили число та відмінок іменників

Під Черніговом (одн., Ор. в.) існувала навіть могила (одн., Н. в.), де, за легендою (одн., Ор. в.), був похований славетний герой (одн., Н. в.). І от у 1992 році (одн., М. в.) українські археологи (мн., Н. в.) провели розкопки (мн., Зн. в.) на цьому місці (одн., М. в.).

^{Під Черніговом (чим?, Ор. в., одн.) існувала навіть могила (що?, підмет, Н. в., одн.), де, за легендою (чим?, Ор. в., одн.), був похований славетний герой (хто?, підмет, Н. в., одн.).}

^{І от у 1992 році (у чому?, М. в., одн.) українські археологи (хто?, підмет, Н. в., мн.) провели розкопки (що?, другорядний член речення, Зн. в., мн.) на цьому місці (на чому?, М. в., одн.).}

Зв'язок слів у реченні за питаннями:

(хто?) археологи (що зробили?) провели;

археологи (які?) українські;

провели (що?) розкопки;

розкопки (де?) на місці;

місці (чиєму?) цьому;

провели (коли?) у 1992 році.

Інші завдання дивись тут...