© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова та читання 4 клас Захарійчук М."
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Вправа 293 Поставили запитання до прислівників.
(Як?) добре, (де?) унизу, (коли?) уранці, (звідки?) здалеку.
Самостійні частини мови визначаємо за питаннями: (що? іменник) добро, (який? прикметник) добрий, (як? прислівник) добре; (що? іменник) низина, (який? прикметник) низький, (де? прислівник) унизу; (що? іменник) ранок, (який? прикметник) ранній, (коли? прислівник) уранці; (що? іменник) далечінь, (який? прикметник) далекий, (звідки? прислівник) здалеку.
Вправа 294 Списали словосполучення дієслів із прислівниками, додаючи ще один.
Світить (як?) яскраво, блискуче; світить (де?) високо, угорі; ходить (як?) тихо, плавно; співає (як?) весело, завзято; прокинувся (коли?) сьогодні, вранці; дізналися (коли?) тепер, сьогодні.
Вправа 295 Прислів'я
Хто рано (коли?) підводиться, за тим діло водиться.
Добре (як?) жити скрізь, а вдома найкраще (як?).
Хто рано (коли? прислівник) підводиться, за тим діло водиться.
Зі всіма добрий (який? прикметник) — собі лихий (який? прикметник).
Добре (як? прислівник) жити скрізь, а вдома найкраще (як? прислівник).
Рання (яка? прикметник) пташка росу п'є, пізня (яка? прикметник) — сльози ллє.
2� Виписали споріднені прислівники та прикметники, позначили закінчення прикметників: (яка?) ранн[я] — (як?) рано; (яка?) добр[а] — (як?) добре.
3� Відрізняються прикметники та прислівники: прикметник є змінною частиною мови (мають закінчення), прислівники – це незмінна частина мови (не мають закінчення).
Вправа 296
Працює (як?) завзято; говорить (як?) голосно; біжить (куди?) додому; розцвіли (коли?) восени; пожовтіло (коли?) восени.
Склали речення з двома словосполученнями.
Після уроків учень біжить додому. Розцвіли навесні жоржини на клумбі. Моя матуся працює завзято на кухні. Василько зазвичай говорить голосно. Пожовтіло восени листя на березі.
Вправа 297 Текст-розповідь з елементами міркування про те, як варто оберігати природу
Вірш Катерини Дишкант «Природі другом будь»…
|
Водою дощик напуває всі квіти й трави весняні. Про жодну він не забуває, бо всі вони як ми живі. |
І ти, дитино, пам'ятай ніколи не забудь. Ти слабшим завжди помагай, природі другом будь. |
1� Поетеса закликає берегти природу.
Написали, як варто оберігати природу…
Вправа 298 Вірш «Прислівник» Лідія Лужецька…
|
Сади цвітуть коли? Навесні. Улітку трав поля шовкові, |
А восени врожай збирають, Узимку снігу всі чекають. |
1� Виписали дієслова з пов’язаними прислівниками.
Цвітуть (коли?) навесні; збирають (коли?) восени; чекають (коли?) узимку.
Питання ставимо від дієслова до прислівника.
Вправа 299
1� Визначили час дієслова, число та рід (у минулому часі однини).
Збирають (теп. ч., мн.) (коли?) восени;
збирати (коли?) восени;
збирала (мин. ч., одн., ж. р.) (коли?) восени;
збирав (мин. ч., одн., ч. р.) (коли?) восени;
збиратимуть (майб. ч., мн.) (коли?) восени;
збирали (мин. ч., мн.) (коли?) восени.
Збирають (що вони роблять? теп. ч., мн.), збирати (що робити? неозначена форма дієслова), збирала (що вона робила? мин. ч., одн., ж. р.), збирав (що він робив? мин. ч., одн., ч. р.), збиратимуть (що вони робитимуть? майб. ч., мн.), збирали (що вони робили? мин. ч., мн.)
Прислівник – незмінювана самостійна частина мови.
2� Позначили будову слова: 
.
У слові восени основа восени, корінь осен (спільнокореневі слова з чергуванням голосного звуку осінь, осінній), префікс в-, суфікс –и.
Вправа 300 Прислів'я цікаве тим, що думку пояснили за допомогою прислівників.
Усюди (де?) добре (як), а вдома (де?) найкраще (як?).
Вправа 301
Як тільки сонце лягало спати, Їжак обережно вилазив на сосну й ретельно протирав зорі. «Якщо я не протиратиму зорі щовечора, вони виглядатимуть тьмяно й непривабливо», — думав він.
1� Виписали дієслова із залежними прислівниками, позначили будову підкреслених прислівників.
Вилазив (як?) обережно. Протирав (як?) 
. Протиратиму (коли?) 
. Виглядатимуть (як?) тьмяно й непривабливо.
У слові ретельно основа ретельно, корінь ретельн- (спільнокореневі ретельний, ретельність), суфікс -о.
У слові щовечора основа щовечора, корінь вечор- (спільнокореневі слова з чергуванням голосного звуку вечір, вечірній, звечора, вечеряти), префікс що-, суфікс -а.
2� Щовечора сонце заходить за горизонт. Щоранку не забуваю чистити зуби. Щогодини показують програму новин.
Прислівники пишемо разом (коли?): щовечора, щоранку, щогодини.
Вправа 302 Підкреслили прислівники.
Він брав ганчірку, віник і тихо йшов до сосни. Там їжак видряпувався високо-високо на сосну. Ганчірку клав справа, віник — зліва та брався до роботи.
Перевіряємо за питаннями: тихо (як?), високо-високо (куди?), справа (де), віник (де?).
1� Склали кілька речень про Їжака з прислівниками увечері, спозаранку, щодня, акуратно, бережно, уверх та інші.
Щодня Їжак акуратно чистив зорі.
Спозаранку вилазив високо вверх на сосну. Бережно торкався і чистив зорі. Вони знову виглядали привабливо і яскраво.
Увечері Їжак задоволено оглядав результати своєї роботи.
Щодня (коли?), акуратно (як?), спозаранку (коли?), високо (як?), вверх (куди?), бережно (як?), привабливо (як?), яскраво (як?), увечері (коли?), задоволено (як?).
Вправа 303
1� Підкреслили прислівники.
Восени і взимку, навесні і влітку дуже поважають черевики щітку.
Прислівники (коли?): восени, взимку, навесні, влітку.
Прислівники-антоніми: взимку — влітку, восени — навесні.
2� Підкреслили головні члени речення і другорядні члени речення, визначили, на яке питання відповідають, якою самостійною частиною мови виражені.
Восени (коли? прислівник) і взимку (коли? прислівник), навесні (коли? прислівник) і влітку (коли? прислівник) дуже (як? прислівник) поважають (що роблять? дієслово) черевики (що? іменник) щітку (що? іменник).
Самостійні частини мови визначаємо за питаннями.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) черевики (що роблять?) поважають; поважають (що?) щітку; поважають (коли?) восени, взимку, навесні, влітку; поважають (як?) дуже.
Основа речення (підмет і присудок): поважають черевики.
Однорідні другорядні члени речення: восени, взимку, навесні, влітку.
Словосполучення: восени і взимку, навесні і влітку поважають; дуже поважають; поважають щітку.
Вправа 304 Прислівники-антоніми (протилежні за значенням):
багато — мало; дорого — дешево; рано — пізно; коротше — довше; менше — більше; весело — сумно; далеко — близько; темно — світло; глибше — мілкіше.
Багато — мало (якою мірою?); дорого — дешево (як?); рано — пізно (коли?); коротше — довше (як?); менше — більше (якою мірою?); весело — сумно (як?); далеко — близько (де?); темно — світло (як?); глибше — мілкіше (як?).
Прислівники утворюємо від прикметників за допомогою суфіксів -е, -о.
Вправа 305 Підкреслили прислівники-антоніми.
Дим видно вдень, а вогонь — 
.
Сказати легко, та зробити важко.
Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.
світає пізно, темніє рано.
Гарно щебече, та погано слухає.
Часом густо, а часом і пусто.
Вдень (коли?), уночі (коли?), легко (як?), важко (як?), мало (якою мірою?), багато (якою мірою?), більше (якою мірою?), узимку (коли?), пізно (коли?), рано (коли?), гарно (як?), погано (як?), часом (коли?), густо (як?), пусто (як?)
У слові уночі основа уночі, корінь –ноч- (спільнокореневі з чергуванням голосного звуку ніч, ніченька, щоночі, нічний, ночувати, вночі), префікс у-, суфікс –і.
У слові узимку основа узимку, корінь –зим- (спільнокореневі зима, зимовий, зимний, взимку, по-зимовому, зимувати), префікс у-, суфікси –к-, -у.
1� Ввечері — увечері, вдень — удень.
Прислівники пишемо разом.
Вправа 306 Загадка
1� Списали речення з прислівниками, у дужках вказали питання.
(як?) Тепло стало (де?) надворі.
(як?) Синьо-синьо (де?) угорі.
(як?) Високо літають журавлі.
(як?) Ніжно проліски цвітуть.
Бджілки (як?) весело гудуть.
Дібрали і записали парами прислівники-антоніми: тепло — холодно, весело — сумно.
Вправа 307 Прислівники-синоніми (близькі за значенням):
Дійсно — безумовно; жадібно — ненаситно; показово — зразково; помірно — тихо; ніжно — лагідно; стрімко — швидко; скоро — незабаром; марно — даремно.
Вправа 308
1� Дібрали до фразеологізмів відповідні прислівники-синоніми.
Бабця надвоє ворожила — невідомо;
летіти стрілою — чимдуж;
не з маком — тяжко;
як грім з ясного неба — несподівано;
просто неба опинитися — надворі;
світ за очі — далеко;
хоч трава не рости — байдуже;
хоч мак сій — тихенько;
хоч греблю гати — багато;
яблуку ніде впасти — людно.
Несподівано (як?), дуже (якою мірою?) швидко (як?), невідомо (як?), тяжко (як?), надворі (де?), дуже (якою мірою?) багато (як?), байдуже (як?), далеко (де?), людно (як?), дуже (якою мірою?) тихо (як?).
2� Не з прислівниками переважно пишемо разом, якщо до них можна дібрати синоніми: недалеко — близько, недобре — погано.
Вправа 309
1� Не з дієсловами зазвичай пишемо окремо.
Томас не дріботів, не виступав, не марширував, не плазував.
Щоразу неочікувано навідувався у вогкі закутки саду й незалежно оглядав знайомі місця.
Не з прислівником пишемо разом, бо до них можна дібрати синоніми раптово, неждано, негадано, зненацька.
2� Виписали речення з прислівниками-синоніми (подібними за значеннями).
У закутку саду, там, де сиро (як?) та вогко (як?), самотньо мешкав стоножич Томас. Томас легко (як?) й граційно (як?) переставляв свої дев'яносто шість ніг.
Вправа 310 Склали речення за змістом малюнка, використовуючи прислівники: раптово, весело, високо, далеко та інші.
Високо на стеблині гойдався равлик. А на землі весело мугикав собі під ніс старий жук. Далеко йому до спритності равлика. Раптово вони побачили стоножича. Дрібнота поважно зустріла Томаса. Трошки побалакали. Згодом всі розійшлися додому.
Вправа 311 Вірш Галини Кирпи «Неділя»…
1� Стиль мовлення: художній (наявні художні засоби, віршована мова, нема фактів, чисел).
2� Підкреслили прислівники.
Хвалилась липа липі в понеділок: —
Я зроду (коли?) ще такою не була!
Не день у мене, а свята неділя:
Сьогодні я нарешті розцвіла.
Зроду (коли?), сьогодні (коли?), нарешті (коли?).
Прислівники-антоніми: сьогодні — завтра, сьогодні — вчора.
Вправа 312
Оповідання «Дівчинка і море» Дзвінки Матіяш…
1� У тексті йдеться про дівчинку Марійку.
Дівчинка Марійка з морем були друзями. Улітку вона приїжджала з великого міста, а восени поверталася додому.
Так було щороку. Уранці дівчинка прибігала привітатися з морем. Море здалеку пізнавало її червону сукню. Марійка весело забігала в море, низько схиляла голову до води.
Увечері дівчинка приходила на морський берег і тихо спостерігала за хвилями...
2� Виписали дієслова із залежними прислівниками.
Приїжджала (коли?) улітку; поверталася (коли?) восени; було (коли?) щороку; прибігала (коли?) уранці; пізнавало (звідки?) здалеку; забігала (як?) весело; схиляла (як?) низько; приходила (коли?) увечері; спостерігала (як?) тихо.
Вправа 313 Прикмети
Узимку ліс без вітру шумить — буде хуртовина. Якщо в січні мокро, то влітку холодно. Сніг тане раптово, вода збігає швидко — буде мокре літо. Грак прилетів — скоро сніг зійде. Соковито пахне м'ята — невдовзі буде дощ. Білка мостить гніздо вгорі — узимку буде тепло, унизу — буде холодно.
(коли?) узимку, влітку, скоро, невдовзі;
(як?) мокро, холодно, раптово, швидко, соковито, тепло;
(де?) вгорі, унизу.
Вправа 314
Два прислівники-синоніми: скоро, невдовзі.
Дві пари прислівників-антонімів: узимку — влітку, тепло — холодно, унизу — вгорі.
Вправа 315 Перебуваючи в оточені малознайомих людей завжди:
доброзичливо й щиро вітайся та усміхайся;
уважно та вдумливо слухай співрозмовника;
тактовно й приязно стався до людей;
говори небагато й виразно;
запитуй спокійно й делікатно.
Вправа 316
Над Києвом стояла чудова весняна ніч. Повний місяць (як?) замилувано дивився в синій, гладенький, як дзеркало, Дніпро. На небі було (як?) ясно й (як?) зоряно. На заході небо блищало (як?) яскраво дуже пізнім рум'яним вечором. Було ясно, як (коли?) удень. Раптом (де?) здалеку з'явилася велика чорна хмара. Вона (як?) швидко пливла мимо яскравого місяця.
Прислівники уточнюють і розширюють інформацію.
3� Опис картини «Червоний захід» (Захід сонця над Дніпром) Архипа Куїнджі…
Угорі повільно сонце сідає над водою за горизонт. Унизу яскраво палає його відображення. На березі спокійно і тихо. Уночі стало, немов удень. Раптом здалеку швидко наближається чорна хмара. Незабаром довкола стане темно.
Вправа 317
Ми правильно виконали домашнє завдання.
Василько був вірним другом Петрика.
Розрізняємо прислівники правильно і вірно. Щось виконати, сказати, учинити можна правильно, тобто у значенні «правдивий, справедливий, істинний»: вправу виконати правильно. Слово вірно означає «віддано, незрадливо»: служити вірно.
1� Друг завжди поруч у важку хвилину. Не виконуй домашнє завдання поспіхом. Кущ троянд розцвів посередині клумби.
Вправа 318
1� Згрупували прислівники за питаннями.
(Як?) тихо, непомітно, спокійно, високо, сумно, весело;
(де?) зліва, посередині;
(коли?) учора, удень, уночі;
(звідки?) знизу, здалеку, зблизька.
2� Склали два речення з двома прислівниками.
Непомітно прийшла золота осінь. Учора був сонячний день. Удень світила сонце, уночі йшов дощ. Зблизька і здалеку прибували гості на ярмарок. Уночі було тихо і спокійно. Сумно пташкам узимку. Усім було весело. Зліва зводили багатоквартирний будинок, а посередині розмістили дитячий майданчик.
Вправа 319 Створюю афішу.
Українська народна веснянка «Вийди, вийди, Богданку»…
1� У пісні йдеться про зустріч весняної пори.
Вправа 320 Інструкція виготовлення афіші…
Учні й учениці 4-А класу готуються до свята «А вже весна, а вже красна!». Вони створили оголошення та запрошення для гостей. Вивчили вірші, загадки про весну. А також підготували виставу, дійовими особами якої є: ведучі, Весна, Лісовик, весняні місяці, а також Великдень, Солодка Паска, Писанки. Створили афішу вистави.
Афіша
4 березня 2021 року в приміщенні школи №2 відбудеться святкова вистава «А вже весна красна».
Вхід вільний.
Учні 4-Б класу
Вправа 321 Мої навчальні досягнення
Тема: розповідь про їжака, який хотів навчитися грати на скрипці.
Головна думка: «думку перебив комар».
Мета: заклик не перешкоджати у навчанні.
|
Зачин |
Їжак давно (коли?) хотів навчитися грати на скрипці. |
|
Основна думка |
Сьогодні (коли?) зранку (коли?) він устав, солодко (як?) потягнувся та поволі (як?) пішов до сосни. Швидко (як?) настругав соснових дощечок, добре (як?) висушив їх і почав майструвати скрипку. Скрипка вийшла легенька й співуча. Їжак сів на пеньок, потягнув смичком згори (звідки?) донизу (куди?). Скрипка глухо (як?), негучно (як?) загуділа. «Так, мабуть, гудуть бджоли після полудня. Нехай гудуть, нехай яскраво (як?) світить сонце, нехай уранці (коли?) та ввечері (коли?) бігають мурашки, нехай довго (як?)…» — подумав їжак, але думку перебив комар. — Ви граєте трохи (як?) фальшиво, — увічливо (як?) пропищав він. — Четверте «у» треба взяти тонше (як?) та вище (як?). — Ні, ні! Пограйте ще трішки (якою мірою?)! Дуже мило (як?)! Я щовечора (коли?) буду приходити й слухати Вас! — захоплено (як?) сказала одна мурашка. |
|
Кінцівка |
Їжак поклонився, подякував і поніс свою скрипку додому. |
2� 1) Чотири прислівники (коли?): сьогодні, зранку, уранці, ввечері.
2) Прислівник (куди?): донизу.
3) Чотири прислівники (як?): солодко, поволі, швидко, добре.
4) Прислівники-синоніми: глухо, негучно; зранку, уранці.
5) Дві пари прислівників-антонімів: згори — донизу, зранку — ввечері.
6) Прислівники з префіксами що-, до-: щовечора, донизу.
7) Прислівник із не-: негучно.
8) Речення, у якому найбільше прислівників.
Сьогодні зранку він устав, солодко потягнувся та поволі пішов до сосни. Нехай гудуть, нехай яскраво світить сонце, нехай уранці та ввечері бігають мурашки, нехай довго…» — подумав їжак, але думку перебив комар.