© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до підручника "Українська мова та читання 4 клас
Кравцова Н., Придаток О., Романова В."
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Вправа 304 Зворотні дієслова на -ся, -сь
Крок 1. Умивати, обливати, торкати, розчісувати — дія спрямована на іншу особу.
Крок 2. Умиватися, обливатися, торкатися, розчісуватися — дія спрямована на себе.
Вправа 305
Крок 1.
Указали особу дієслова, число дієслова: умиваєшся (2 ос., одн.), обливаєшся (2 ос., одн.), умивається (3 ос., одн.), обливається (3 ос., одн.).
Умиваєшся (ти, 2 ос., одн.), обливаєшся (ти, 2 ос., одн.), умивається (він/вона/воно 3 ос., одн.), обливається (він/вона/воно 3 ос., одн.).
Крок 2. Поділили на склади для переносу: уми-ває-шся, уми-ває-ться.
Ділимо на склади: у-ми-ва-є-шся, у-ми-ва-є-ться.
Переносимо по-різному: уми-ваєшся, умива-єшся, умиває-шся, умиваєш-ся; уми-вається, умива-ється, умиває-ться, умиваєть-ся.
Вправа 306 Дієслова на -ться
2� Удень мурашки добре напрацюються, а потім лягають спати. Коли прокинуться, відразу ж чепуряться. А то ж як цікаво мурашки бавляться! Вони проти сонечка борються, перекидаються. Зараз видно, що малі комашки, напрацювавшись, дозволили собі трошки побавитися.
Напрацюються[ц':а], прокину[ц':а], чепуря[ц':а], бавля[ц':а], борю[ц':а], перекидаю[ц':а]
Вправа 307 У прислів'ях дієслова поставили у форму 2-ї особи однини.
2� Не доженеш і конем, що запізнишся одним днем.
Узявся за плуг — не оглядаєшся.
Не натопиш — не погрієшся.
Запізни[с': а], оглядає[с': а], погріє[с': а]
Вправа 308 У прикметах поставили дієслова у формі 3-ї особи однини теперішнього часу.
До першого грому земля не розмерзається.
Тоді просо засівається, як сухий дуб розвивається.
Птахи довго не співають — очікується похолодання.
Взимку сонце крізь плач сміється.
Неозначена форма дієслова (що робити?): розмерзатися, засіватися, розвиватися, очікуватися, сміятися.
Теперішній час дієслова: розмерзається (що вона/земля робить?, 3 ос. одн.), засівається (що воно/просо робить?, 3 ос. одн.), розвивається (що він/дуб робить?, 3 ос. одн.), очікується (що воно/похолодання робить?, 3 ос. одн.), сміється (що воно/сонце робить?, 3 ос. одн.).
Вправа 309
1� Вірш адресований учням, а також усім, хто вивчає українську мову.
Головна думка: «Все просто, в нас багата мова, для всього є свої слова».
Мета: щоб правильно вживати слова, треба знати їх тлумачення.
2,3� Завдання на вибір.
1) Виписали дієслова-синоніми, позначили закінчення дієслів:
відкрива[єш], відчиня[єш], відмика[єш].
2) До дієслів теперішнього часу 2-ї особи однини через риску записали дієслова у формі 3-ї особи множини, позначили закінчення:
розплющу[єш] — розплющу[ють], відкрива[єш] — відкрива[ють], відчиня[єш] — відчиня[ють], відмика[єш] — відмика[ють].
Прислухайсь (наказовий спосіб дієслова), зрозумієш (що ти зробиш?, майб. ч., 2 ос. одн.), розплющуєш (що ти робиш?, теп. ч., , 2 ос. одн.), відкриваєш (що ти робиш?, теп. ч., 2 ос. одн.), відчиняєш (що ти робиш?, теп. ч., 2 ос. одн.), відмикаєш (що ти робиш?, теп. ч., 2 ос. одн.)
Дієслова теперішнього часу 3-ої особи множини (що вони роблять?): розплющують, відкривають, відчиняють, відмикають.
Вправа 310
1, 2� Описали малюнки за допомогою дієслів:
1) змагаються, перетягують, стараються, надіється.
2) відпочивають, спускається, долає, спостерігають, вболівають, розмовляють.
3) вивчили, танцюють, стараються.
2� За кожним малюнком склали три речення з дієсловами у формі одного часу, позначили час, особу, число і рід дієслів (у минулому часі однини)
1) На уроці фізкультури учні змагаються (теп. ч., 3 ос., мн.). Вони перетягують (теп. ч., 3 ос., мн.) канат. Школярі дуже стараються (теп. ч., 3 ос., мн.). Кожна команда надіється (теп. ч., 3 ос., одн.) на перемогу.
Змагаються (що вони/учні роблять?, теп. ч., 3 ос., мн.), перетягують (що вони роблять?, теп. ч., 3 ос., мн.), стараються (що вони/школярі роблять?, теп. ч., 3 ос., мн.), надіється (що вона/команда робить?, теп. ч., 3 ос., одн.).
2) Діти відпочивають (теп. ч., 3 ос., мн.) на атракціоні. Хлопчик спускається (теп. ч., 3 ос., одн.) з водної гірки. Дівчинка долає (теп. ч., 3 ос., одн.) перешкоди. Малюки спостерігають (теп. ч., 3 ос., мн.) і вболівають (теп. ч., 3 ос., мн.). Інші хлопчики розмовляють (теп. ч., 3 ос., мн.).
Відпочивають (що вони/діти роблять?, теп. ч., 3 ос., мн.), спускається (що він/хлопчик робить?, теп. ч., 3 ос., одн.), долає (що вона/дівчинка робить?, теп. ч., 3 ос., одн.), спостерігають (що вони/малюки роблять?, теп. ч., 3 ос., мн.), вболівають (що вони/малюки роблять?, теп. ч., 3 ос., мн.), розмовляють (що вони/хлопчики роблять?, теп. ч., 3 ос., мн.).
3) Хлопчики і дівчатка розучують (теп. ч., 3 ос., мн.) новий танець. Вони завзято танцюють (теп. ч., 3 ос., мн.) під веселу музику. Усі дуже стараються (теп. ч., 3 ос., мн.).
Розучують (що вони/хлопчики/дівчатка роблять?, теп. ч., 3 ос., мн.), танцюють (що вони роблять?, теп. ч., 3 ос., мн.), стараються (що вони/усі роблять?, теп. ч., 3 ос., мн.).
Вправа 311 Склали діалог Дієслова та допитливої дитини, яка вперше почула про цю частину мови.
— Привіт, дівчинко!
— Привіт! А ти хто?
— Я – Дієслово. Ти вже щось чула про мене?
— Так. Ти самостійна частина мови. Називаєш дії предметів.
— А на які питання відповідаю?
— Що робити? Що зробити? Що робив? Що будеш робити? І ще багато інших.
— Молодець. А ще мене розрізняють за часами: минулим, теперішнім, майбутнім. А ще я можу бути в неозначеній формі.
— Дуже цікаво. А що ще цікавого можеш розказати про себе?
— Я можу вживатися в однині або множині. У теперішньому і минулому часах змінюєшся за особами. У минулому часі однини – за родами.
— Я багато нового дізналася про тебе, Дієслово.
Вправа 312
Прислівники: удома (де?), додому (куди?), сьогодні (коли?), правильно (як?).
Вправа 313
|
Звідки? |
Де? |
Коли? |
Як? |
|
Звідусіль, згори. |
Праворуч, ззаду, близько, всюди, вгорі. |
Зранку, ввечері, восени, сьогодні, вранці, щодня, влітку. |
Впевнено, добре, насамперед, залюбки, стурбовано. |
Вправа 314 Дописали словосполучення.
Малює (як?) гарно, чарівно, професійно, акуратно;
фарбує (коли?) вранці, щодень, влітку, удень, ввечері;
іде (куди?) угору, вниз, вперед, назад;
знайшли (де?) унизу, вгорі, там, тут, далеко, близько;
ішла (як?) навмання, швидко, повільно, впевнено, поволі;
виграла (коли?) вчора, сьогодні, взимку;
грають (як?) завзято, впевнено, наполегливо, професійно.
Навмання (як?), гарно (як?), вчора (коли?), угору (куди?), вранці (коли?), внизу (де?), завзято (як?).
Вправа 315 «Квест»
|
1 |
ЧЕРЕВИКИ |
ТРАКТОР |
2 |
ВІДРО |
ПЕНЬ |
|
5,1 |
6,2,3 |
1,3 |
2,3,4 |
||
|
ВЧ |
ОРА |
ВД |
ЕНЬ |
2� Прислівники (коли?): вчора, вдень.
3� Прислівники – незмінна частина мови, тому вони не мають закінчення.
Вправа 316 Виписали прислівники, позначили суфікси –і, -у, -о, -у.
Увечері , взимку, оптимістично, додому.
Увечері (коли?, прислівник), вечоріє (що робить?, дієслово), зимувати (що робити?, дієслово), взимку (коли?, прислівник), оптимістично (як?, прислівник), суперечка (що?, іменник), стиха (що робить?, дієслово), домашнє (яке?, прикметник), додому (куди?, прислівник).
2� Склали речення з прислівниками.
Увечері світило сідало за горизонт. Взимку їжаки і ведмеді впадають у сплячку. Пісня звучала урочисто і оптимістично. Додому поверталися з новими враженнями.
Вправа 317 Виписали прислівники.
Швидко, весело, радісно, далеко, близько, щотижня, щороку.
Швидко (як?, прислівник), швидкісний (який?, прикметник), весела (яка?, прикметник), весело (як?, прислівник), радість (що?, іменник), радісно (як?, прислівник), далекі (які?, прикметник), далеко (де?, прислівник), близькі (які?, прикметник), близько (як?, прислівник), щотижня (коли?, прислівник), тижневий (який?, прикметник), щороку (коли?, прислівник), річний (який?, прикметник).
2� Склали два речення з прислівниками.
Швидко текла гірська річка між горами. Усім було весело. Нас радісно зустріли батьки. Десь далеко гуркотів грім. Школа знаходилася близько від дому. Щотижня батьки провідували бабусю. Щороку моя сім’я відпочиває в Карпатах.
Вправа 318
Афіша — це великий плакат.
На афіші розміщують інформацію для реклами деякої події.
Вправа 319
Інструкція виготовлення афіші…
Виставка
Малюнків учнів
«Зустрічаймо весноньку»
Відкриття 5 березня о 15 годині
Школа мистецтва (вул. Лісна, 5)
Вхід вільний.
Вправа 320
Вперед, назад, праворуч, ліворуч.
2� Склали речення з розшифрованими прислівниками-антонімами, підкреслили прислівники.
Кішка стривожено бігала вперед і назад. Праворуч від мого дому знаходиться школа, а ліворуч – бібліотека.
Вправа 321
2� Завдання на вибір.
1) Підкресли антоніми.
Хто багато говорить, той мало творить.
Бур'ян росте швидко, а добра трава — довго.
М'яко стелить, та твердо спати.
Поранити легко, загоїти — важко.
Не йдеш уперед — ідеш назад.
Гарно щебече, та погано слухати.
2) Виписали п'ять прислівників, дібрали два-три синоніми, склали з ними речення.
Багато — багацько, чимало, безліч, невидимо.
Мало — небагато, трохи, негусто, небагацько, обмаль, малувато.
Швидко — стрімко, миттєво, спішно, прудко, хутко, борзо, жваво.
М’яко — ніжно, делікатно, нетвердо.
Твердо — туго, цупко, міцно.
Легко — плавно, вільно, граціозно.
Важко — тяжко, скрутно, сутужно, нелегко, гірко.
Уперед — вперед, наперед.
Гарно — красно, добре, хороше, красиво, гоже.
Погано — недобре, негоже, шкідливо.
Прислівники: багато (якою мірою?), мало (якою мірою?), швидко (як?), довго (як?), м'яко (як?), твердо (як?), легко (як?), важко (як?), уперед (куди?), назад (куди?), гарно (як?), погано (як?).
Мати ніжно і делікатно розмовляла зі своїми малими дітьми. Чорна хмара стрімко наближалася, а потім швидко полив дощ. Дитина міцно трималася руки матері. Вільно і граціозно плив білий лебідь. Важко і сутужно жилося простому людові у пана.
Вправа 322
Тема тексту: розповідь про незвичну дружбу кішки і собаки.
Головна думка: «І так приємно усвідомлювати, що можуть дружити між собою навіть такі різні тварини!».
Заголовок: «Незвична дружба»
|
Зачин |
Якось улітку ввечері вийшло з будки маленьке цуценя. |
|
Основна частина |
Воно стало посередині двору, несміливо роздивляючись усе довкола. До нього тихо підійшла кицька. Вона лагідно подивилася на цуценя і ніжно замуркотіла. Так любо було спостерігати за незвичною дружбою кішки і собаки. |
|
Кінцівка |
І так приємно усвідомлювати, що можуть дружити між собою навіть такі різні тварини! |
Випадок незвичної дружби кота і пса…
2� Перевірка орфограм: улітку (коли?), ввечері (коли?) (прислівники пишемо разом), посере́дині (ненаголошений голосний звук, бо се́ред).
3� До прислівників дібрали синоніми:
улітку — влітку, літом (коли?),
ввечері — увечері, пізно (коли?),
посередині — помежи (де?),
несміливо — невпевнено, злякано (як?),
довкола — довкруги, навколо, навкруг (де?),
тихо — беззвучно, пошепки, неголосно (як?),
лагідно — ніжно, ласкаво (як?),
ніжно — ласкаво, лагідно (як?),
любо — мило, приємно (як?),
приємно — любо, мило (як?).
Вправа 323
1� Дібрали антоніми: пізно — рано, старанно — абияк (недбало), довго — швидко, правильно — неправильно, важко — легко, гарно — погано.
Дібрали синоніми: пізно — нерано; старанно — ретельно, дбайливо; довго — тривало, правильно — вірно, істинно, правдиво; важко — тяжко, сутужно, скрутно; гарно — добре, красно, красиво, чудово.
2� Склали два речення з прислівниками.
Коли пізно лягати, тоді важко рано прокидатися. Пишіть не абияк, а старанно.
Хто прокидається нерано, до роботи стає пізно. Пиши старанно, ретельно виводь кожну букву!
Вправа 324
1� Напам’ять.
2� Прислівник називає ознаку дії і відповідає на питання як?
Вправа 325
2� Подовжений приголосний звук.
Якось зрання, ще й спросоння, я дивлюсь — попідвіконню по ромашках бродять коні, а надворі попідтинню вальс танцюють свині сині.
Якось зрання (коли?), ще й спросоння (як?), я дивлюсь — попідвіконню (де?) по ромашках бродять коні, а надворі (де?) попідтинню (де?) вальс танцюють свині сині.
Вправа 326 Підкреслили прислівники.
Тема: міркування, чому колібрі незвичайна пташка.
Головна думка: «Колібрі — незвичайна пташка».
Мета: пояснити, чому колібрі можна вважати незвичайною пташкою.
Заголовок: «Колібрі», «Незвичайна пташка».
|
Зачин (теза) |
Колібрі — незвичайна пташка. |
|
Основна частина (доведення) |
По-перше, вона найменша у світі. По-друге, колібрі здатна зависати в повітрі. Птаха також може літати не тільки вперед, але й убік і навіть назад. По-третє, порівняно з людиною, вона в 50 разів енергійніша. |
|
Кінцівка (висновок) |
Отже, колібрі надзвичайно цікава пташка. |
Вправа 327 Підкреслили прислівники.
Жук малий і волохатий
все життя прожив без хати.
Вдень від холоду тремтів,
а вночі від страху млів.
Дощик спинку обливав,
в душу смутку наганяв.
І набридло йому жити
під дощами і під вітром.
Жук малий і волохатий
захотів своєї хати.
Пояснення орфограм: життя (подовжений приголосний звук); вдень і вночі (коли?, прислівники пишемо разом); під (чим?/великими) дощами і під (чим?/сильним) вітром (прийменники з іменниками пишемо окремо).
Вправа 328
|
Відгадка |
|
|
Як змінити одним словом сполучення слів кожного тижня. |
Щотижня |
2� Прислівник пояснює коли відбулася дія і відповідає на питання коли?
Вправа 329
1� За малюнком склали речення, уживаючи якомога більше прислівників.
Щодень у парку відпочивати дітям цікаво, весело і гамірно.
2� Завдання на вибір.
1) Підкреслили прислівники, до яких можна дібрати синоніми.
Щодень у парку відпочивати дітям цікаво, весело і гамірно.
Синоніми: щодень, щодня; цікаво, допитливо; весело, радісно; гамірно, шумно.
2) Підкреслили прислівники, до яких можна дібрати антоніми.
Щодень у парку відпочивати дітям цікаво, весело і гамірно.
Антоніми: щодень — щоночі, цікаво — нецікаво, весело — сумно, гамірно — тихо.
Вправа 330
Я – Прислівник. Напишу текст для учнів. Використаю формат правил.
Прислівник – самостійна незмінна частина мови. Пояснює як, де, коли відбувається дія, куди вона спрямована. Відповідає на питання: як? коли? де? звідки? куди?
Вправа 331
1. Найбільший серед жуків — це жук-олень.
2. Колись давно його можна було побачити в дубових лісах Європи, Близького Сходу та Північної Африки.
3. На жаль, сьогодні жук-олень під загрозою винищення.
2� Перше слово у реченні пишемо з великої букви. У кінці речень можуть стояти такі розділові знаки: крапка, знак питання, знак оклику.
Вправа 332
1� Тема: розмірковування (есе) про бережливе ставлення до природи.
Головна думка: «Бережи довкілля».
Мета: заклик берегти довкілля.
Заголовок «Ти і довкілля», «Бережи довкілля».
|
Зачин (вступ) |
Чи знаєш ти, де в дикій природі живуть леви? Як ти гадаєш, чи могли вони мешкати в Україні? |
|
Головна частина (висловлення думки) |
Виявляється, в давнину леви вільно блукали українськими степами. Тепер цих тварин побачити на волі неможливо. Адже люди їх знищили. І, як наслідок, тепер леви — екзотичні тварини в Україні. |
|
Кінцівка (підсумок висловленого) |
Милуйся природою! Бережи довкілля. Адже саме від тебе залежить, чи побачать люди років десь через 100 тварин, яких бачиш ти. |
2� Речення за метою висловлювання та інтонацією.
|
Чи знаєш ти, де в дикій природі живуть леви? |
Питальне неокличне речення |
|
Як ти гадаєш, чи могли вони мешкати в Україні? |
Питальне неокличне речення |
|
Виявляється, в давнину леви вільно блукали українськими степами. |
Розповідне неокличне речення |
|
Тепер цих тварин побачити на волі неможливо. |
Розповідне неокличне речення |
|
Адже люди їх знищили. |
Розповідне неокличне речення |
|
І, як наслідок, тепер леви — екзотичні тварини в Україні. |
Розповідне неокличне речення |
|
Милуйся природою! |
Спонукальне окличне речення |
|
Бережи довкілля. |
Спонукальне неокличне речення |
|
Адже саме від тебе залежить, чи побачать люди років десь через 100 тварин, яких бачиш ти |
Розповідне неокличне речення |
За метою висловлювання речення є розповідними, питальними і спонукальними.
Кожне речення виражає закінчену думку.
3� Завдання на вибір.
1) Списали два розповідні речення.
Виявляється, в давнину леви вільно блукали українськими степами. Тепер цих тварин побачити на волі неможливо.
2) Списали два питальні речення.
Чи знаєш ти, де в дикій природі живуть леви? Як ти гадаєш, чи могли вони мешкати в Україні?
3) Списали два спонукальні речення.
Милуйся природою! Бережи довкілля.
Вправа 333
Птах ремез – найменший серед синиць…
3� Виписали окличні речення. Скоро-скоро вже малі будуть пташенята! Птахи кидають гніздо, як торкнеш яєчка!
Виписали неокличні речення. Ремези сплели в гіллі рукавичку-хату... Не скрадайтеся ніхто — навіть і скраєчку.
Вправа 334 Вірш Олени Пчілки «Тямущий котик»….
|
Ну й розумний же наш котик! |
Розповідне окличне речення |
|
Де такий і взявся?! |
Питальне окличне речення |
|
Чи у школі де навчався? |
Питальне неокличне речення |
|
Чи такий вже вдався? |
Питальне неокличне речення |
|
Казку хоч яку вам скаже, про жар-птицю, змія. |
Розповідне неокличне речення |
|
Пісню всяку заспіва вам чиста чудасія! |
Розповідне окличне речення |
|
Звідки ж котик теє знає? |
Питальне неокличне речення |
|
Він книжки читає; і читає, й розбирає та на вус мотає. |
Розповідне неокличне речення |
2� Речення в такій послідовності: розповідне неокличне, розповідне окличне, питальне неокличне, питальне окличне.
Казку хоч яку вам скаже, про жар-птицю, змія.
Ну й розумний же наш котик!
Чи такий вже вдався?
Де такий і взявся?!