ГДЗ Вашуленко 4 клас українська мова § 38, 39, 40 Сторінка 156

Серія "Вчимось разом" до підручника "Українська мова та читання 4 клас

Вашуленко М., Васильківська Н., Дубовик С. (1 частина)"

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

Сторінка 156 § 38 Вимова і правопис дієслів на -ся

Вправа 1 Дієслова на -ся (-сь) називають дію, спрямовану виконавцем на самого себе.

«Працелюб»	«Ледащо»
^{Я вста-ю зав-жди ра-нень-ко,} ^{у-ми-ва-ю-ся шви-день-ко,} ^{сам, як тре-ба, о-дя-га-юсь,} ^{в че-ре-ви-ки сам взу-ва-юсь...}	^{Не зав-жди вста-ю ра-нень-ко.} ^{У-ми-ва-є ме-не нень-ка.} ^{А ба-бу-ся о-дя-га-є,} ^{ді-дусь у чо-бо-ти взу-ва-є.} ^{Та-то ка-же: «Ти — ле-да-що!»} ^{Я не зна-ю, чо-му й за що.}
1� Дієслова, які називають дію, спрямовану виконавцем на самого себе (І особа або зворотні):
встаю, умиваюся, одягаюсь, взуваюсь	встаю, знаю
2� Дієслова, які називають дію, спрямовану виконавцем на іншу особу (ІІ і ІІІ особа):
	умиває, одягає, взуває, каже

3� За допомогою постфіксу –ся (-сь) дію спрямували виконавцем на самого себе

А бабуся одягається, дідусь у чоботи взувається.

^{Дієслова на –ться}^{пишемо зі знаком м’якшення.}

Сторінка 157

Вправа 2

Підписуєш (чим?) — підписуєшся (під чим?);

зустрічаєш (кого?) — зустрічаєшся (з ким?);

розчісуєш (кого?) — розчісуєшся (чим?);

порадиш (кому?) — порадишся (з ким?);

привітаєш (кого?) — привітаєшся (з ким?).

Вправа 3 Склали речення за світлинами, уживаючи дієслова на -ся (-сь).

Діти знайомляться зі сусідським собакою. Дівчатка розважаються на морському березі. Оленка вчиться грати на скрипці. Василько тренується у верховій їзді.

Діти граються з домашнім улюбленцем. Дівчата захоплюються відпочинком на березі моря. Оленка навчається у музичній школі. Василько захоплюється кінним спортом.

Хвилинка спілкування

Я тобі забула принести книжку. Вибачаюся…

Вправа 4

Написали, що відбувається у дворі твого будинку, вживаючи дієслова на –ся…

Сторінка 158

Вправа 5 Підкреслили дієслова, визначили час дієслова, особу, число

Уже скотилось (мин. ч., одн.) із неба сонце, заглянув (мин. ч., одн.) місяць в моє віконце. Вже засвітились (мин. ч., мн.) у небі зорі, усе заснуло (мин. ч., одн.), заснуло (мин. ч., одн.) й горе. Вийду (майб. ч., 1 ос. одн.) в садочок та погуляю (майб. ч., 1 ос. одн.), при місяченьку та й заспіваю (майб. ч., 1 ос. одн.).

^{У теперішньому і майбутньому часі визначаємо особу дієслова і число, у минулому – рід і число: скотилось (що воно/сонце зробило?, мин. ч., одн., с. р.), заглянув (що він/місяць зробив?, мин. ч., одн., ч. р.), засвітились (що вони/зорі зробили?, мин. ч., мн.), заснуло (що воно зробило?, мин. ч., одн., с. р.), вийду (що я зроблю?, майб. ч., 1 ос. одн.), погуляю (що я зроблю?, майб. ч., 1 ос. одн.), заспіваю (що я зроблю?, майб. ч., 1 ос. одн.)}

2� Речення з дієсловами заглянув, заспіваю

Дідусь заглянув у сарай. На конкурсі заспіваю народну пісню.

Промінець заглянув з-під хмар. Заспіваю вам веселу коломийку.

3� Заглянув — 3 склади (за-гля-нув), 8 звуків (звуковий розбір слова [з а г л' а н у в]), 8 букв («зе», «а», «ге», «ел», «я», «ен», «у», «ве»)

Заспіваю — 4 склади (за-спі-ва-ю), 9 звуків [з а с п´ і в а й у ], 8 букв («зе», «а», «ес», «пе», «і», «ве», «а», «ю»)

Вправа 6

^{Тема: поетична розповідь про Україну.}

^{Головна думка: «прекрасна Україна, нашого народу дім»}

^{Мета: уславлення України.}

^{Є з у-сіх о-дна кра-ї-на, най-рі-дні-ша нам у-сім. То — пре-кра-сна У-кра-ї-на, на-шо-го на-ро-ду дім. Там шум-лять сте-пи без-кра-ї, на-че вмі-ють го-во-ри-ти! Там я-сні-ше сон-це ся-є, там со-лод-ше па-хнуть кві-ти...}

1� Виписали дієслова, позначили особові закінчення дієслів

Є, шумл[ять], вмі[ють], говорити, ся[є], пахн[уть].

^{Пояснення: є (що робить?, теп. ч.), шумлять (що вони/степи роблять?, теп. ч., 3 ос. мн.), вміють (що вони/степи роблять?, теп. ч., 3 ос. мн.), говорити (що робити?, неозначена форма дієслова), сяє (що воно/сонце робить?, теп. ч., 3 ос. одн.), пахнуть (що вони/квіти роблять?, теп. ч., 3 ос. мн.)}

Вправа 7 Підкреслили головні члени речення

Назустріч сонцю золотому усмішка радісна летить.

^{(Що?) усмішка (що робить?) летить.}

Тільки вільний народ своє щастя кує.

^{(Хто?) народ (що робить?) кує.}

Білі гуси летять над лугами, в синім небі хмарками зникають.

^{(Хто?) гуси (що роблять?) летять, зникають. Однорідні присудки.}

Щоранку батько і синок ходили разом на ставок ловити рибку.

^{(Хто?) батько, синок (що робили?) ходили. Однорідні підмети.}

Два хлопчики на ставочку ловлять рибку в холодочку.

^{(Хто?) два хлопчики (що роблять?) ловлять.}

1� В останньому реченні підмет виражений числівником і іменником, а присудок – дієсловом.

2� Розбір дієслова як чистини мови

^{Слово, називає дію}	летить	кує	^летять	^{зникають}	^ходили	^{ловлять}
^{Питання відповідає}	що робить?	що робить?	^{що роблять?}	^{що роблять?}	^{що робили?}	^{що роблять?}
^{Частина мови}	дієслово	дієслово	^{дієслово}	^{дієслово}	^{дієслово}	^{дієслово}
^Час	теп. ч.	теп. ч.	^{теп. ч.}	^{теп. ч.}	^{мин. ч.}	^{теп. ч.}
^Число	одн.	одн.	^мн.	^мн.	^мн.	^мн.
^{Словом у реченні} ^{пов'язаний}	усмішка	народ	^гуси	^гуси	^{батько, синок}	^{хлопчики}
^{Член речення}	присудок	присудок	^{присудок}	^{присудок}	^{присудок}	^{присудок}

Хвилинка спілкування

Чим різняться слова усмішка і посмішка…

Вправа 8 Замінили неозначену форму дієсловами теперішнього часу

Ген там круто вигинається Дніпро, а з нього виривається протока і знову вливається в Дніпро. А посередині острів із сіножатями, де випасається худоба. Корів і телят не переганяють на цей бік. Там вони й живуть все літо — вдень пасуться, а вночі відпочивають у загородах.

^{Дієслова на -ться пишуть зі знаком м’якшення, а вимовлють [ц': а]. Наприклад, пасуться [п а с у ц': а].}

Сторінка 160 § 39 Прислівник як частина мови

Вправа 1

^{Прислівники: (як?) весело, (коли?) навесні, (звідки?) здалеку, (де?) угорі, (як?) навздогін.}

1� Визначили час дієслова і число дієслова

Мелодійно розливається (теп. ч., одн.) дзюрчання струмка.

Мелодійно розливалося (мин. ч., одн.) дзюрчання струмка.

Мелодійно розливаються (теп. ч., мн.) веселі струмки.

Мелодійно розливатимуться (майб. ч., мн.) веселі струмки.

^{Визначаємо час дієслова: розливається (що робить?, теп. час.), розливалося (що робило?, мин. ч.), розливаються (що роблять?, теп. ч.), розливатимуться (що робитимуть?, майб. час.)}

^{Визначаємо число дієслова за допомогою допоміжного особового займенника або пов’язаного слова: розливається (що воно/дзюрчання робить?, одн.), розливалося (що воно/дзюрчання робило?, одн.), розливаються (що вони/струмки роблять?, мн.), розливатимуться (що вони/струмки робитимуть?, мн.)}

2� Прислівник – це незмінна частина мови.

Вправа 2

Загадка	Відгадка
Пасажирів і вантаж відвезе він вчасно враз.	Літак
Пливе, їде та летить — всюди швидко він домчить.	Пароплав, поїзд, автобус, літак.

1� Вид міського транспорту: трамвай, тролейбус, таксі, автобус.

2, 3� Прислівники за абеткою: вчасно, всюди, швидко.

^{Прислівники визначаємо за питанням: (як? ) вчасно, (де?) всюди, (куди?) всюди.}

Сторінка 161

Вправа 3 Частини мови

^{Весна щедро (як?, присл.) розсипає (що робить?, дієсл.) свої різнокольорові подарунки. Ось із-під листка радісно (як?, присл.) блиснув (що зробив?, дієсл.) пролісок. Де-не-де ласкаво (як?, присл.) простягає (що робить?, дієсл.) свої волохаті пелюстки до сонечка ліловий сон. Гордо (як?, присл.) підняли (що зробили?, дієсл.) квіти свої очі-озерця, неначе шматочок неба спеціально (як?, присл.) впав (що зробив?, дієсл.) на землю.}

1� Словосполучення дієслово + прислівник:

щедро розсипає, радісно блиснув, ласкаво простягає, гордо підняли, спеціально впав.

2� Роль прислівників у тексті – увиразнюють мовлення.

Вправа 4

1� У реченнях підкресли прислівники

Недовго думав, а добре сказав.

Говори, та назад озирайся.

Вчинки говорять голосніше, як слова.

Добрі справи довго пам'ятають, а лихі — ще довше.

Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.

Красно говорить приятель, а правду каже неприятель.

Не завжди говори, що знаєш, а завжди знай, що говориш.

Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.

^{Визначаємо прислівники за питанням: (якою мірою?) недовго, (як?) добре, (куди?) назад, (як?) голосніше, (як?) довго, (як?) довше, (якою мірою?) багато, (якою мірою?) рідко, (як?) красно, (коли?) завжди, (якою мірою?) мало, (як?) більше.}

Вправа 5

Тема тексту : розповідь про природні явища – циклон і антициклон.

Стиль мовлення: художній (багато художніх засобів).

^{Є у ци-кло-ну су-про-тив-ник — ан-ти-ци-клон. Ан-ти-ци-клон зав-жди ру-ша-є на-зу-стріч а-бо нав-здо-гін лю-то-му ци-кло-ну. А зу-стрів-ши, всту-па-є з ним у бій. Б'ю-ться во-ни зав-зя-то, до пов-но-ї пе-ре-мо-ги. За-зви-чай пе-ре-мож-цем бу-ва-є ан-ти-ци-клон. Він зав-жди при-но-}^{сить із со-бо-ю гар-ну по-го-ду: влі-тку — те-плу й ти-ху, у-зим-ку — я-сну й мо-ро-зну.}

1� Прислівники: (коли?) завжди, (куди?) назустріч, (куди?) навздогін, (як?) завзято, (коли?) зазвичай, (коли?) влітку, (коли?) узимку.

2� Сполучення дієслово + прислівник, ставлячи питання від дієслова до прислівника:

рушає (коли?) завжди, рушає (куди?) назустріч, рушає (куди?) навздогін, б’ються (як?) завзято, буває (коли?) зазвичай, приносить (коли?) завжди, приносить (коли?) влітку, приносить (коли?) узимку.

Сторінка 162 § 40 Прислівники-синоніми, прислівники-антоніми

Вправа 1

^{Все ра-ді-є, жи-ве і спі-ва нав-кру-ги, ні-би ди-ха-ють лу-ки і ни-ви, і в струм-ки о-бер-та-ю-ться бі-лі сні-ги, і тур-ко-чуть, як го-лу-би сиві.}

^{Хо-дить тра-вень по тра-ві з со-не-чком на го-ло-ві, роз-ма-льо-ву-є нав-ко-ло си-ньо, бі-ло, во-ло-шко-во.}

^{Тема: лірична розповідь про весну.}

^{Мета: замилування красою природи.}

Слова в переносному значенні: дихають луки і ниви, обертаються і туркочуть сніги, ходить і розмальовує травень, травень зі сонечком на голові.

1� Прислівники: (де?) навкруги, (де?) навколо, (як?) синьо, (як?) біло, (як?) волошково.

2� Виписали прислівники-синоніми та дібрали зі словника синонімів ще

Навкруги, навколо, довкола.

Синьо, волошково, блакитно.

Вправа 2 Дібрали до прислівників синоніми

Чудово — красно, уміло — вправно, радісно — весело, довго — тривало, ніжно — лагідно, любо — приємно, швидко — скоро, казково — чарівно.

Розповідь про явище природи - веселку, уживаючи прислівники…

^{Роль прислівників-синонімів у мовленні: увиразнюють та збагачують мовлення.}

Сторінка 163

Вправа 3 Фразеологізми

Опинитися просто неба — надворі, ззовні;

намокнути до останньої нитки — наскрізь, зовсім, повністю;

тікати з усіх ніг — дуже швидко, безупинно, спішно;

не мати кінця-краю — безкінечно, безмежно, безкрайньо;

йти як не своїми ногами — повільно, невпевнено, поволі;

спати без задніх ніг — дуже міцно, безпробудно, довго;

жити на широку ногу — розкішно, багато, заможно;

вивчити дуже добре — напам’ять, відмінно.

Вправа 4

^{По-віль-но над-хо-див ве-чір. Сон-це вже ста-ра-нно го-ту-ва-ло со-бі во-гня-ну по-стіль десь на са-мо-му кра-є-чку не-ба. А ві-тер ти-хень-ко за-снув ще ра-ні-ше, бо жо-ден ли-сто-чок у-же не во-ру-шив-ся на де-}^ре-ві.

Заголовок: «Вечір», «Надходить вечір», «Увечері».

1� Прислівники: повільно, вже, старанно, десь, тихенько, ще, раніше.

^{Визначаємо прислівники за питанням: (як?) повільно, (коли?) вже, (як?) старанно, (де?) десь, (як?) тихенько, (коли?) ще, (коли?) раніше.}

2� Дібрали прислівники-антоніми:

повільно — швидко, старанно – недбало, десь — тут, тихенько — гучно (шумно), ще — вже, раніше — пізніше, уже — ще.

3� Синоніми до прислівників:

повільно, нешвидко, поволі,

старанно, сумлінно, справно.

Вправа 5 Дібрали прислів'я із прислівниками-антонімами.

Не кайся рано встати, а кайся довго спати.

Що ранком не зробиш, то вечором не згониш.

Хто вранці плаче, той ввечері сміється.