Інші завдання дивись тут...

© Барна Р., 2021  

Серія "Вчимось разом" до підручника 

"Українська мова та читання 4 клас Варзацька Л., Зроль Г., Шильцова Л." 

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

§ 14 Чергування звуків [і] з [о], [е] в іменниках жіночого і чоловічого роду

Вправа 96

Загадка	Відгадка
У воді росте, кохається, вкинь у воду — злякається.	Лід

2� Відмінки іменників: (у) вод[і] (М. в.), (у) вод[у] (Зн. в.)

^{(У) воді (у чому?, М. в.), (у) воду (у що?, з прийменником, Зн. в)}

 

Вправа 97

Стіл, столик, століття. «Зайве» слово століття (не є спорідненим).

2� У прислів'ях визначили відмінок виділених іменників 

(Ти) хліб-сіль (Зн. в.) їж, а правду ріж.	Говори правду
Без солі (Р. в.) не смачно, без хліба не ситно.	Трудися і досягай бажаного

^{Визначаємо відмінок іменника за питанням: хліб-сіль (що?, другорядний член речення, Зн. в.), солі (чого?, Р. в.)}

3� Чергування голосного звуку в корені: сіль – солі.

 

Вправа 98

^{У коренях деяких іменників чоловічого і жіночого роду чергуються голосні звуки [і], [е], [о]: лід — льоду, осінь — осені.}

Вправа 99 Підкреслили букви, що позначають чергування голосних звуків

Яскраві кольори, напувати коня, книжка на столі, наго­дувати кота, розлігся на печі, стоїть біля воріт.

^{Чергування голосного звуку: кол[і]р — коль[о]ри, к[і]нь — к[о]ня, ст[і]л — ст[о]лі, к[і]т — к[о]та, п[і]ч — п[е]чі, вор[о]та — вор[і]т.}

2� Склали речення з одним із словосполучень

Веселка розкинула яскраві кольори над лугом. Козак йшов напувати коня. Лежала на столі цікава книжка. Не забудь нагодувати кота. Котик розлігся на печі. Біля воріт стоїть віз.

 

Вправа 100 Підкреслили слова з чергуванням голосних звуків у корені іменників

Сонце зайшло. Надворі почало вже темніти. На заході небо червоніло жаром. На сході понад лісом воно було синє, аж чорнувате. Серед неба займалися ясні зорі. Чорна ніч простелювалась чорним сукном по селу, по садках та лісах.

^{Чергування голосних звуків: надворі — двір ([о] — [і]), заході — захід ([о] — [і]), сході — схід ([о] — [і]), зорі — зір ([о] — [і]), ніч — ночі ([і] — [о]), село — сіл [е] — [і].} 

 

Вправа 101 Виписали з орфографічного словника кілька іменників з чергуванням звуків [і] з [о] або [е]: сік — соку, осінь — осені, рік — роком, пір — пора, візок — возик, політ — польотом, пліт — плотом, колір — кольором, хрін — хроном, папір — папером, кінь — конем, загін — загоном, ніч — ночі, ріг — роги, носоріг — носороги, ніч — ночі, радість — радості, вівця — овець. 

 

§ 15 Зміна приголосних в іменниках перед закінченням -і

Вправа 102

^{2� Визначаємо частини мови за питанням римованих слів: пробіжуся (що зроблю?, дієслово), дивлюся (що роблю?, дієслово?), маю (що роблю?, дієслово?), розмовляю (що роблю?, дієслово?), будую (що роблю?, дієслово?), бідую (що роблю?, дієслово?).}

3� І варіант

По земл[і] (М. в.) не пробіжуся і на неб[о] (Зн. в.) не дивлюся.	Риба
Оч[і] (Зн. в.) маю — не моргаю, маю рот — не розмовляю.	Смайлик
Хати зроду не будую, та нітрохи не бідую.	Равлик

^{(По) землі (по чому?, М. в.); очі (що?, другорядний член речення, Зн. в.);  (на) небо (на що?, Зн. в.)}

II варіант

По землі не пробіжуся і на небо не дивлюся.	Риба
Очі маю — не моргаю, маю рот[] (Зн. в.) — не розмовляю.	Смайлик
Хат[и] (Р. в.) зроду не будую, та нітрохи не бідую.	Равлик

^{Хати (чого?, Р. в.), рот (що?, другорядний член речення, Зн. в.)}

 

Вправа 103

Науково-художній стиль мовлення. У тексті про вік риби розповідається точно, нема художніх засобів.

^{Вік ри-би ви-зна-ча-ють по лу-сці, на я-кій що-ро-ку від-кла-­да-є-ться рі-чне кіль-це. Для цьо-го до-сить під-су-ши-ти на риб-­ці лу-ску і у-ва-жно ї-ї ро-згля-ну-ти. Кіль-кість лу-сок у риб-ки вста-нов-лю-є-ться на пев-но-му ро-ці жи-ття і в май-бу-тньо-му не змі-ню-є-ться. Змі-ню-є-ться ли-ше ро-змір лу-ски.}

По чому визначають вік риби? Що відкладається щороку на лусці риби? Як треба розглядати висушену луску? Що встановлюється на певному році життя риби в її покриві? Чи змінюється розмір луски?

2� Чергування приголосних звуків [к] — [ц']:

луску (Зн. в.) — (по) лусці (М. в.), рибки (Р. в.) — (на) рибці (М. в.).

^{Визначаємо відмінок іменника за питанням: луску (що?, другорядний член речення, Зн. в.), (по) лусці (по чому?, М. в.), (у) рибки (кого?, Р. в.), (на) рибці (на кому?, М. в.)}

 

Вправа 104

Початкова форма	Давальний відмінок	Місцевий відмінок	Чергування приголосного звуку
собака	собаці	на собаці	[к] — [ц']
папуга	папузі	на папузі	[г] — [з']
муха	мусі	на мусі	[х] — [с']

Вправа 105

Назви аква­ріумних рибок: скалярія, мечоносець.

 

Вправа 106  Оповідання Григора Тютюнника «Дивак»…

Написали, яким ким ти уявляєш Олеся…

^{Воно тьмарилось мулистим пилком, пус­кало бульбашки, котрі прилипали до криги — білі, круглі. Пряли тоненькими ніжками якісь жучки, боком долаючи пружний струмінь. І ввижається Олесеві маленька хатка під кущем водяної папороті, а в тій хатці — він, біля віконця сидить, рибку стереже... Раптом поміж куширами промайнула чорна блискавка і завмерла осторонь довгастою плямою. Олесь підповз ближче, пригледівся і застогнав від подиву: щука! В зубах у неї тремтіла маленька пліточка.}

2� Визначили рід іменників і відмінок іменників: криги (ж. р., Р. в.), боком (ч. р., Ор. в.), хатка (ж. р., Н. в.), рибку (ж. р., Зн. в.), блискавка (ж. р., Н. в.), щука (ж. р., Н. в.), пліточка (ж. р., Н. в.)

^{Визначаємо рід іменника в однині (ставимо в початкову форму і додаємо допоміжне слово): криги — крига (вона, моя, ж. р.), боком — бік (він, мій, ч. р.), хатка (вона, моя, ж. р.), рибку — рибка (вона, моя, ж. р.), блискавка (вона, моя, блискавка), щука (вона, моя, ж. р.), пліточка (вона, моя, ж. р.)}

^{Визначаємо відмінок іменника за питанням: криги (чого?, Р. в.), боком (чим?, Ор. в.), хатка (що?, підмет, Н. в.), рибку (кого?, направлена дія, Зн. в.), блискавка (що?, підмет, Н. в.), щука (хто?, Н. в.), пліточка (хто?, підмет, Н. в.)}

^{Розрізняємо називний і знахідний відмінок для іменників без прийменника: (що?) хатка (що робить?) ввижається; (що?) блискавка (що зробила?) промайнула, завмерла; (хто?) пліточка (що робила?) тремтіла.}

Чергування приголосного звуку: криги — кризі, боком — боці, хатка — хатці, рибку — рибці, блискавка — блискавці, щука — щуці, пліточка — пліточці.

^{Чергування голосного звуку: боком – бік.}

3� Лексичне значення КУШИРИ дізнаємося з тлумачного словника…

 

Вправа 107 Підкресли іменники з чергуванням кінцевих приголосних звуків основи

— Тррримайся! Тррримайся! — чулося пташці. Як не триматися? Чижик полетів за той високий будинок, що на розі, а потім через ботанічний сад.

^{Чергуванням кінцевих приголосних основи: пташка — пташці, ріг — розі.}

^{Чергування голосного звуку: ріг — розі.}

 

§ 16 Правопис закінчень іменників жіночого та чоловічого роду на -а (-я) в родовому відмінку однини

Вправа 108

Прикметники: проста, красива, добрим, спесива.

2� Синоніми: не спесива, не гордовита, не зарозуміла, не пихата, не чванлива.

3� Підкреслили іменники, визначили їх рід і відмі­нок, виділили основу й закінчення

Ой я дівчин[а] (ж. р., Н. в.) Полтавк[а] (ж. р., Н. в.), а зовуть мене Наталк[а] (ж. р., Н. в.): дівк[а] (ж. р., Н. в.) проста, не красива, з добрим серц[ем] (с. р., Ор. в.), не спесива.

^{Визначаємо рід іменника в однині (ставимо в початкову форму і додаємо допоміжне слово): дівчина (вона, моя, ж. р.), Наталка (вона, моя, ж. р.), серце (воно, моє, с. р.).}

^{Визначаємо відмінок іменника за питанням: дівчина (хто?, підмет, Н. в.), Полтавка (хто?, підмет, Н. в.), Наталка (хто?, Н. в.), дівка (хто?, підмет, Н. в.), серцем (чим?, Ор. в.)}

 

Вправа 109

Композитор, актор.

^{Композитор (автор музичних творів), актор (виконавець ролі у виставах).}

2� Визначили рід і відмінок виділеного імен­ника

Іван Котляревський, Микола Лисенко, Оксана Петрусенко — видатні митці Полтавщини (ж. р., Р. в.).

^{Полтавщина (вона/моя, ж. р.), Полтавщини (чого?, Р. в.)}

 

Вправа 110  Іменники чоловічого і жіночого роду на –а, -я:

парта, голова, Микола, воєвода;

рілля, плаття, дядя;

Надія, мрія, Соломія.

Чоловічий і жіночий рід на – а, -я в однині
закінчення основи	твердий приголосний основи	м’який приголосний та [ж],[ч],[ш]	[й]
Н. в. звуковий розбір	[п а р т а], [г о л о в а], [М и к о л а], [в о й е в о д а]	[р' і л': а], [п л а т': а], [д' а д' а]	[Н а д' і й а], [м р' і й а], [С о л о м ‛ і й а]
Р. в.	-и	-і	-ї
приклади	парт[и], голов[и], Микол[и], воєвод[и]	рілл[і], платт[і], дяд[і]	Наді[ї], мрі[ї], Соломі[ї]

Вправа 111 Підкреслили іменники чоловічого та жіночого роду на -а (-я), вжиті в родовому відмінку, виділили в них закін­чення

Талант до пісн[і] і потяг до музик[и] передався Оксані від батька. Голос дівчинк[и] лунав усюди і долинув до вух учителя музик[и]. Він допоміг їй здійснити мрію. Виступи  співачк[и] захоплювали глядачів. Виконання нею пісн[і] Наталк[и] з опер[и] Микол[и] Лисенка «Наталка Полтавка» було неперевершеним.

^{Визначаємо відмінок іменників, у родовому закінченні рід та закінчення початкової форми)}

^{Талант (що?, підмет, Н. в.; мій/він талант, ч. р.) до пісні (чого?, Р. в.; вона/моя пісня, ж. р.) і потяг (що?, підмет, Н. в.; він/мій потяг, ч. р.) до музики (чого?, Р. в.; вона/моя музика, ж. р.) передався Оксані (кому?, Д. в.; вона/моя Оксана, ж. р.) від батька (кого?, Р. в.; він/мій батько, ч. р.). Голос (що?, підмет, Н. в.; він/мій голос, ч. р.) дівчинки (кого?, Р. в.; вона/моя дівчинка, ж. р.) лунав усюди і долинув до вух (чого?, Р. в., мн.) учителя (кого?, Р. в., він/мій учитель, ч. р.) музики (чого?, Р. в.; вона/моя музика, ж. р.). Він допоміг їй здійснити мрію (що?, Зн. в.; вона/моя мрія, ж. р.). Виступи (що?, підмет, Н. в., мн.) співачки (кого?, Р. в.; вона/моя співачка, ж. р.) захоплювали глядачів (кого?, Р. в., мн.). Виконання нею пісні (чого?, Р. в.; вона/моя пісня, ж. р.) Наталки (кого?, Р. в.; вона/моя Наталка, ж. р.) з опери (чого?, Р. в.; вона/моя опера, ж. р.) Миколи (кого?, Р. в.; він/мій Микола, ч. р.) Лисенка (кого?, Р. в., він/мій Лисенко, ч. р.) «Наталка (хто?, Н. в.) Полтавка (хто?, Н. в.)» було неперевершеним.}

Чоловічий і жіночий рід на – а, -я в однині
закінчення основи	твердий приголосний основи	м’який приголосний
Н. в.  звуковий розбір	[м у з и к а], [д' і в ч и н к а], [с п ’ і в а ч к а], [н а т а л к а], [о п е р а], [м и к о л а]	[п ’ і с н' а]
Р. в.	-и	-і
приклади	музик[и], дівчинк[и], співачк[и], Наталк[и], опер[и], Микол[и]	пісн[і]

Вправа 112

У-весь ба-га-тю-щий та-лант О-кса-ни Пе-тру-сен-ко в най-пов­ні-шо-му бли-ску роз-кри-вав-ся під час ви-ко-на-ння на-ро-дних пі-сень. Що не пі-сня — то но-вий о-браз, ха-ра-ктер.	Ким була Оксана Петрусенко?
У-лю-бле-на пі-сня О-кса-ни — «Чи я в лу-зі не ка-ли-на бу-ла» — гли-бо-ко вра-зи-ла са-мо-бу-тню ху-до-жни-цю Ка-те-ри-ну Бі-ло-кур. По-чув-ши цю пі-сню по ра-ді-о, во-на на-ма-лю-ва-ла гіл-ку з ке-тя-гом ка-ли-ни, на-пи-са-ла спо-відь про сво-ю гір-ку до-лю і на-ді-сла-ла лист спі-ва-чці.	Як відбулося знайомство Оксани Петрусенко і Катерини Білокур?
Са-ме О-кса-на Пе-тру-сен-ко по-спри-я-ла ор-га-ні-за-ці-ї пер-шо-ї ви-став-ки по-ло-тен Ка-те-ри-ни Бі-ло-кур у Пол-та-ві. Ви-став-ка ма-ла ве-ли-че-зний у-спіх і ста-ла пер-шим кро-ком на шля-ху до сві-то-во-го ви-зна-ння та-лан-ту ху-дож-ни-ці.	Хто посприяв організації першої виставки Катерини Білокур?

2� Виділили закінчення у родовому відмінку іменників жіночого роду на -а (-я)

Оксан[и], калин[и], виставк[и], Катерин[и], художниц[і].

Жіночий рід на – а, -я в однині
закінчення основи	твердий приголосний основи	м’який приголосний
Н. в. звуковий розбір	[о к с а н а], [к а л и н а], [в и с т а в к а], [к а т е р и н а]	[х у д о ж н и ц' а]
Р. в.	-и	-і
приклади	Оксан[и], калин[и], виставк[и], Катерин[и]	художниц[і]

3� Провідміняли іменники

Відмінок іменника	(Допоміжні слова) питання	Жіночий  рід на –а		Жіночий  рід на -я
Н. в.	(є) хто?	Оксана	(є) що?	пісня
Р. в.	(нема) кого?	Оксани	(нема) чого?	пісні
Д. в.	(даю) кому?	Оксані	(даю) чому?	пісні
Зн. в.	(бачу) кого?	Оксану	(бачу) що?	пісню
Ор. в.	(орудую) ким?	Оксаною	(орудую) чим?	піснею
М. в.	(на) кому?	Оксані	(на) чому?	пісні
Кл. в.	(агов)	Оксано	(агов)	пісне

4� Дізналися про самобутню художницю Катерину Білокур…

 

§ 17 Правопис закінчень іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини

Вправа 113

2� Слова в переносному значенні: нічка ходить в короні, з місяцем в долоні, у косі з зірками.

^{Слова в переносному значенні надають неживому предмету рис істот (уособлення, персоніфікація).}

3� Підкреслили іменники, визначили рід і відмінок

Гордо, мов княгиня (ж. р., Н. в.), ходить нічка (ж. р., Н. в.) синя в золотій короні (ж. р., М .в.), з місяцем (ч. р., Ор. в.) в долоні (ж. р., М. в.)...

З місяцем (ч. р., Ор. в.) в долоні (ж. р., М. в), у косі (ж. р., М. в.)  з зірками, в дзвоні-передзвоні (ч. р., М. в.) із колядниками.

^{Визначаємо рід іменника в однині (ставимо в початкову форму і додаємо допоміжне слово): княгиня (вона/моя, ж. р.), нічка (вона/моя, ж. р.), корона (вона/моя, ж. р.), місяцем — місяць (він/мій, ч. р.), долоні — долоня (вона/моя, ж. р.), косі — коса (вона/моя, ж. р.), дзвоні-передзвоні — дзвін-передзвін (він/мій, ч. р.)}

^{Визначаємо відмінок іменника за питанням: княгиня (хто?, Н. в.), нічка (що?, підмет, Н. в.), (в) короні (в чому?, М. в.), місяцем (чим?, Ор. в.), (в) долоні (в чому?, М. в.), (у) косі (у чому?, М. в.), (в) дзвоні-передзвоні (в чому?, М. в.)}

 

Вправа 114

Сатурн, Уран, Місяць. «Зайве» слово Місяць – супутник Землі, а Сатурн і Уран – планети.

 

Вправа 115

Місяць — природний супутник Землі.

2� Провідміняли слово чоловічого роду за відмінками

Відмінок іменника	(Допоміжні слова) питання	Чоловічий рід на –а
Н. в.	(є) що?	супутник
Р. в.	(нема) чого?	супутника
Д. в.	(даю) чому?	супутнику, супутникові
Зн. в.	(бачу) що?	супутник
Ор. в.	(орудую) чим?	супутником
М. в.	(на) чому?	супутнику, супутникові
Кл. в.	(агов)	супутнику

Вправа 116

Протягом (чого?) оберту, вивчення (чого?) космосу, велична картина (чого?) зорепаду, під’їхали (до чого?) до аеродрому, кільця (чого?) Сатурна, червоний колір поверхні (чого?) Марса, фази (чого?) Місяця.

^{2� Правопис закінчень іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини треба перевіряти за орфографічним словником.}

 

Вправа 117

^{— Ой мі-ся-цю, мі-ся-чень-ку, срі-бно-ли-ций сто-ро-жень-ку, що сто-ро-жиш ти? (Питальне неокличне речення)}

^{— Я сто-ро-жу ці-лу ні-чку гай і по-ле, ліс і р-ічку, і сіль-ські ха-ти. (Розповідне неокличне речення)}

^{— Ой мі-ся-цю, мі-ся-чень-ку, срі-бно-ли-ций сто-ро-жень-ку, хто є в тих ха-тах? (Питальне неокличне речення)}

^{— Там сплять ді-ти в по-сті-ло-чках, сон ці-лу-є їх по о-чках, мрі-ють мрі-ї в снах. (Розповідне неокличне речення)}

2� Іменники чоловічого роду поставили у родо­вому відмінку однини:

місяцю — місяця, місяченьку — місяченька, стороженьку — стороженька, гай — гаю, ліс — лісу, сон — сну.

^{Визначаємо рід іменника (ставимо в початкову форму і додаємо допоміжне слово): місяцю — місяць (він/мій, ч. р.), місяченьку — місяченько (він/мій, ч. р.), стороженьку — стороженько (він/мій, ч. р.), нічку — нічка (вона/моя, ж. р.), гай (він/мій, ч. р.), ліс (він/мій, ч. р.), річку — річка (вона/моя, ж. р.), хата (вона/моя, ж. р.), дитина (вона/моя, ж. р.), постелька (вона/моя, ж. р.), сон (він/мій, ч. р.), очко (воно/моє, с. р.), мрія (вона/моя, ж. р.)}

^{Родовий відмінок іменника (нема): місяц[я] (чого?, Р. в.), місяченьк[а] (чого?, Р. в.),  стороженьк[а] (кого?, Р. в.), га[ю] (чого?, Р. в.), ліс[у] (чого?, Р. в.), сн[у] (чого?, Р. в.).}

Інші завдання дивись тут...