Інші завдання дивись тут...

© Барна Р., 2021

Серія "Вчимось разом" до підручника 

"Українська мова та читання 4 клас Захарійчук М."

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

Вправа 265  Дієслова майбутнього часу мають три форми:

Однина: відвезу, везтиму, буду везти; відвезеш, везтимеш, будеш везти; відвезе, везтиме, буде везти.

Множина: відвеземо, везтимемо, будемо везти; відвезете, везтимете, будете везти; відвезуть, везтимуть, будуть везти.

 

Вправа 266 Поставили дієслова у форму майбутнього часу в однині та множині.

Літати.

Однина. 1-ша особа: я полечу, літатиму, буду літати;

2-га особа: ти полетиш, літатимеш, будеш літати;

3-тя особа: він полетить, літатиме, буде літати.

Множина. 1-ша особа: ми полетимо, літатимемо, будемо літати;

2-га особа ви полетите, літатимете, будете літати;

3-тя особа: вони полетять, літатимуть, будуть літати.

Писати.

Однина. 1-ша особа: я напишу, писатиму, буду писати;

2-га особа: ти напишеш, писатимеш, будеш писати;

3-тя особа: він напише, писатиме, буде писати.

Множина. 1-ша особа: ми напишемо, писатимемо, будемо писати;

2-га особа ви напишете, писатимете, будете писати;

3-тя особа: вони напишуть, писатимуть, будуть писати.

Працювати.

Однина. 1-ша особа: я попрацюю, працюватиму, буду працювати;

2-га особа: ти попрацюєш, працюватимеш, будеш працювати;

3-тя особа: він попрацює, працюватиме, буде працювати.

Множина. 1-ша особа: ми попрацюємо, працюватимемо, будемо працювати;

2-га особа ви попрацюєте, працюватимете, будете працювати;

3-тя особа: вони попрацюють, працюватимуть, будуть працювати.

^{Однина:}

^{1-ша особа — я: що зроблю? що буду роби­ти? що робитиму?}

^{2-га особа — ти: що зробиш? що будеш ро­бити? що робитимеш?}

^{3-тя особа — він, вона, воно: що зробить? що буде робити? що робитиме?}

^{Множина:}

^{1-ша особа — ми: що зробимо? що будемо робити? що робитимемо?}

^{2-га особа — ви: що зробите? що будете робити? що робитимете?}

^{3-тя особа — вони: що зроблять? що будуть робити? що робитимуть?}

 

Вправа 267

^{Тема: розповідь про зміни природи навесні.}

^{Головна думка: «Ліс буде цвісти, щебетатиме, співатиме».}

^{Мета: спостерігайте за змінами природи.}

^{Заголовок: «Скоро весна», «Весна».}

Зачин	Скоро весна!
Основна частина	Я прийду до лісу й буду спостерігати за змінами природи. Першими зацвітуть братки. Синіти­ме земля пролісками. З'являться з-під снігу підсніжники. Згодом сон-траву побачу. Затріпочуть ніжні листочки беріз. Набубнявіють тугі дубові пуп'янки. Білка шукатиме заховані горішки.
Кінцівка	Ліс буде цвісти, щебетатиме, співатиме.

1� Виписали дієслова майбутнього часу, вказали число й особу.

Прийду (одн., 1 ос.); буду спостерігати (одн., 1 ос.); зацвітуть (мн., 3 ос.); синітиме (одн., 3 ос.); з'являться (мн., 3 ос.); побачу (одн., 1 ос.); затріпочуть (мн., 3 ос.); набубнявіють (мн., 3 ос.); шукатиме (одн., 3 ос.); буде цвісти (одн., 3 ос.); щебетатиме (одн., 3 ос.); співатиме (одн., 3 ос.).

^{Прийду (що я зроблю? 1 ос. одн.); буду спостерігати (що я буду робити? 1 ос. одн.); зацвітуть (що вони/братки зроблять? 3 ос. мн.); синітиме (що вона/земля робитиме? 3 ос. одн.); з'являться (що вони/підсніжники робитимуть? 3 ос. одн.); побачу (що я зроблю? 1 ос. одн.); затріпочуть (що вони/листочки зроблять? 3 ос. мн.); набубнявіють (що вони/пуп’янки зроблять? 3 ос. мн.); шукатиме (що вона/білка робитиме? 3 ос. одн.); буде цвісти (що він/ліс робитиме? 3 ос. одн.); щебетатиме (що він/ліс робитиме? 3 ос. одн.); співатиме (що він/ліс робитиме? 3  ос. одн.)}

 

Вправа 268 Дієслова поставили у форму майбутнього часу однини та множини

Сіяти.

Однина. 1-ша особа: я посію, сіятиму, буду сіяти;

2-га особа: ти посієш, сіятимеш, будеш сіяти;

3-тя особа: він посіє, сіятиме, буде сіяти.

Множина. 1-ша особа: ми посіємо, сіятимемо, будемо сіяти;

2-га особа ви посієте, сіятимете, будете сіяти;

3-тя особа: вони посіють, сіятимуть, будуть сіяти.

Малювати.

Однина. 1-ша особа: я намалюю, малюватиму, буду малювати;

2-га особа: ти намалюєш, малюватимеш, будеш малювати;

3-тя особа: він намалює, малюватиме, буде малювати.

Множина. 1-ша особа: ми намалюємо, малюватимемо, будемо малювати;

2-га особа ви намалюєте, малюватимете, будете малювати;

3-тя особа: вони намалюють, малюватимуть, будуть малювати.

Робити.

Однина. 1-ша особа: я зроблю, робитиму, буду робити;

2-га особа: ти зробиш, робитимеш, будеш робити;

3-тя особа: він зробить, робитиме, буде робити.

Множина. 1-ша особа: ми зробимо, робитимемо, будемо робити;

2-га особа ви зробите, робитимете, будете робити;

3-тя особа: вони зроблять, робитимуть, будуть робити.

 

Вправа 269  Поставили дієслова теперішнього й майбут­нього часу однини.

Особа	Теперішній час	Майбутній час
1 ос. (я)	думаю, лечу	подумаю, думатиму, буду думати полечу, летітиму, буду летіти
2 ос. (ти)	думаєш, летиш	подумаєш, думатимеш, будеш думати полетиш, летітимеш, будеш летіти
3 ос. (він/вона/воно)	думає, летить	подумає, думатиме, буде думати полетить, летітиме, буде летіти

^{Дієслова майбутнього часу, які у 1-й особі однини відповідають на питання що зроблю?, під час зміню­вання мають ті ж особові закінчення, як і дієслова тепе­рішнього часу.}

 

Вправа 270 У дужках вказали час доповнених дієслів, позначили закінчення.

Зараз я (що роблю?) пиш[у] (теп. ч.).

Після уроків я (що буду роби­ти?) буд[у] обідати (майб. ч.).

У бібліотеці я (що роблю?) шука[ю] (теп. ч.).

На заняттях із танців я (що робитиму?) танцюватим[у] (майб. ч.).

Увечері я (що робитиму?) відпочиватим[у] (майб. ч.).

^{Дієслова першої особи однини у формі теперішнього і майбутнього часу мають закінчення –у (-ю).}

 

Вправа 271 Вірш Лідії Компанієць «Пісенька-весняночка»…

^{Лугом поміж квітами я іду,}

^{Пісеньку-весняночку я веду.}

^{Склала я цю пісеньку голосну}

^{Про гаряче сонечко, про весну.}

^{Батьківщино сонячна, рідний край!}

^{Тут топчу я стежечку з краю в край...}

1� Доповнили речення дієсловами з вірша, указали час.

(теперішній) я (що роблю?) іду, веду, топчу.

(майбутній) я (що зроблю?, що буду робити?, що ро­битиму?) піду, буду іти, ітиму, поведу, буду вести, вестиму, потопчу, буду топтати, топтатиму.

 

Вправа 272  Зв'язне висловлення про весну, використовуючи дієслова теперішнього й майбутнього часу: люблю, чекатиму, допомагатиму, прилетять, бачиш, приїду, допомагаю, гулятиму та інші…

     Я люблю весняну пору! Тоді бачиш і залюбки спостерігаєш за пробудженням природи.

     Зараз ще зима. З нетерпінням чекатиму теплу пору. Потім гулятиму у нашому заквітчаному садку.

     Незабаром прилетять птахи. Тому допомагатиму татові робити шпаківню.

     Навесні природа прокинеться із зимового сну, розквітне барвами, заспіває пташиними піснями.   

Весна…

 

Вправа 273 Орфограма «Літери е (є), и (ї) в особових закінченнях дієслів»

^{У дієсловах теперішнього і майбутнього часу не виникають сумніви при написанні наголошених голосних звуків у закінченнях: мчиш, шуми́ть, мине́ш, зайде́ш, мине́мо.}

^{Сумніви виникають при написанні ненаголошених голосних звуків у закінченнях: поба́чиш, во́зимо, шану́єш, пи́шете.} 

^{Букви е, є пишемо в закінченнях теперішнього і майбутнього часу тоді, якщо в 3-й особі множини діє­слова мають закінчення -уть, -ють: шануєш — шанують,  пишете — пишуть.}

^{Букви и, ї пишемо в закінченнях теперішнього і майбутнього часу пишемо тоді, якщо в 3-й особі множини діє­слова мають закінчення -ать, -ять: побачиш — побачать, возимо — возять.}  

 

Вправа 274

Сидимо — посидять; пишете — напишуть; чуєте — почують; бачите — побачать; говоримо — поговорять; возимо — возять; просимо — попросять; тримаємо — дотримають.

 

Вправа 275  Прислів'я

Посі́єш вчинок — виросте звичка.

Кожна робота легка, коли охоче її ро́биш.

Коли здобу́деш освіту, то поба́чиш більше світу.

З розумним поговори, то й розуму набере́шся, а з дурнем — і свій загу́биш.

^{Посієш (бо вони посіють), робиш (бо вони роблять), здобудеш (бо вони здобудуть), побачиш (бо вони побачать), загубиш (бо вони загублять)}

 

Вправа 276 Визначили час, число й особу дієслів.

Що посієш (майб. ч., одн., 2 ос.), те й пожнеш (майб. ч., одн., 2 ос.).

Сонного не розбудиш (майб. ч., одн., 2 ос.), лінивого не навчиш (майб. ч., одн., 2 ос.).

Як дбаєш (теп. ч., одн., 2 ос.), так і маєш (теп. ч., одн., 2 ос.).

^{Посієш (що ти зробиш? майб. ч., 2 ос. одн.), пожнеш (що ти зробиш? майб. ч., 2 ос. одн.), розбудиш (що ти зробиш? майб. ч., 2 ос. одн.), навчиш (що ти зробиш? майб. ч., 2 ос. одн.), дбаєш (що ти робиш? теп. ч., 2 ос. одн.), маєш (що ти робиш? теп. ч., 2 ос. одн.)}

Поставили виділені дієслова в 3-тю особу множини: посієш — посіють, пожнеш — пожнуть, розбудиш — розбудять, навчиш — навчать, дбаєш — дбають, маєш — мають.

^{Посі́єш (бо вони посіють), пожне́ш, розбу́диш (бо вони розбудять), навчи́ш, дба́єш (бо вони дбають), ма́єш (бо вони мають).}

 

Вправа 277 Українська народна веснянка «Жайворонок»…

Настрій: радісний, оптимістичний.

1� Виписали дієслова.

Минулий час, однина, чоловічий рід ^{(що він зробив?)} — вилітав.

Теперішній час, 3-тя особа, множина ^{(що вони роблять?)} — лежать, стоять.

Майбутній час, 1-ша особа, однина ^{(що я зроблю?)} — розмету, потопчу.

2� Орфограма: розмету (префікс роз-).

 

Вправа 278

Як сіно косять, то дощів не просять.

Гарного коня хвалять, гарну людину шанують.

Кого поважають, того й величають.

Шануй старших — молодші тебе самі пошанують.

1� Косите, просите, хвалите, шануєте, поважаєте, величаєте, пошануєте.

^{Ко́сите — косять, про́сите — просять, хвалите́ — хвалять, шану́єте — шанують,  поважа́єте — поважають, велича́єте — величають, пошану́єте — пошанують.}

 

Вправа 279

^{На тому боці річки зеленіє соковита трава, цвітуть кві­ти. Грають поміж ними барвисті метелики. Білі метели­ки сидять на білих бриликах ромашок, сині — синіють на оксамитових віночках волошок. Жовті метелики жовтіють на золотистих китицях щедринцю.}

1� Указали час та особу дієслів, поставили їх у 2-й (що ти робиш?) і 3-й особі (що він/вона/воно робить?) однини та в 1-й (що ми робимо?) і 2-й (що ви робите?)  особі множини, позначили закінчення.

Зелені[є] (теп. ч., 3 ос. одн.) — зелені[єш], зелені[є], зелені[ємо], зелені[єте];

цвіт[уть] (теп. ч., 3 ос. мн.) — цвіт[еш], цвіт[е], цвіт[емо], цвіт[ете];

гра[ють] (теп. ч., 3 ос. мн.) — гра[єш], гра[є], гра[ємо], гра[єте];

сид[ять] (теп. ч., 3  ос. мн.) — сид[иш], сид[ить], сид[имо], сид[ите];

сині[ють] (теп. ч., 3 ос. мн.) — сині[єш], сині[є], сині[ємо], сині[єте];

жовті[ють] (теп. ч., 3 ос. мн.) — жовті[єш], жовті[є], жовті[ємо], жовті[єте].

 

Вправа 280 Зв'язне висловлення за репродукцією до картини «Букет квітів» Катерини Білокур, добираючи до іменників маки, мальви, кульбаба, барвінок, листя дієслова теперішнього, минулого й майбутнього часу.

    На картині бачу гарний букет.

    Червоніють яскравим полум’ям маки. Зарожевіли пишні красуні-мальви. Кульбаба жовтіє дрібними квітками. Синіє блакитним відтінком барвінок. Справа зазеленіло велике листя.

     Барвистий букет милує погляд.

Опис картини «Букет квітів» Катерини Білокур…

1� Цікава інформація про українську художницю Катерину Білокур…

 

Вправа 281  Переказ з елементами мірку­вання за віршем Віолетти Дворецької «Скоринка хліба у трамваї під ногами…».

Проходять люди. І ніхто не поміча, що топче хліб. Юрба спішить.

Раптом підліток-дівча на мить схилилась. Підняла оту скоринку. З трамваю вийшла.

І недалечко від зупинки поклала хлібчик на траву. І геть пішла. Що ж сталось долі?

    У трамваї були люди. Вони спішили. Ніхто не помічав, що топче хліб.

    Раптом скоринку побачила дівчинка. Вона підняла її і вийшла на зупинці. Потім дівчинка поклала хлібну скоринку на траву і пішла геть.  

   А далі до поживи злетілися пташки. Горобці і синичка щипали хлібні крихти.  Вірю, що пернаті дякували добрій дівчинці за те, що вона бережно ставиться до хліба.  

 

Вправа 282 

1� Указали час та особу деяких дієслів.

Навесні в гайок піду,

Першу квіточку знайду (майб. ч., 1 ос.),

Біля квіточки помрію (майб. ч., 1 ос.),

Разом з нею порадію (майб. ч., 1 ос.),

І вона всміхнеться (майб. ч., 3 ос.)

До мойого серця.

2� Аналіз дієслова як частини мови.

Всміхнеться — дієслово, що зробить?, всміхатися, майб. ч., однина, 3-тя особа,  головний член речення.

 

Вправа 283

-е, -є (-уть, -ють)	3. Ревіти, одягати, радіти, читати, лити.
-и, -ї (-ать, -ять)	2. Котити, верещати, клеїти, летіти, ставити.

^{Любити (люблять), приходити (приходять), мріяти (мріють), боротися (борються).}

^{Котити (котять), верещати (верещать), клеїти (клеять), летіти (летять), ставити (ставлять).}

^{Ревіти (ревуть), одягати (одягають), радіти (радіють), читати (читають), лити (ллють).}

 

Вправа 284  Склали кілька речень за світлиною, використовуючи дієслова теперішнього, минулого й май­бутнього часу.

Хлопці грають у футбол. Один гравець добіг до м’яча. Зараз він вправно заб’є гол. Захоплююче дійство відбувається на шкільному стадіоні.

Учні прибирають шкільне подвір’я. Оленка грабає листя. Василько також взяв у руки граблі. Потім діти зберуть опале листя у мішок. Шкільне подвір’я засяє чистотою.

Сьогодні у школі відбувається концерт. Дівчатка нашого класу вийшли на сцену. Вони завзято танцюють український народний танець. Глядачі подарують танцівницям палкі аплодисменти.

Вправа 285  Вірш Лесі Українки «Давня весна»…

1� Указали час, число та рід дієслів, поставили їх у 2-й (що ти робитимеш?) та 3-й (що він/вона/воно робитиме?) особі однини й у 1-й (що ми робитимемо?) та 2-й (що ви робитимете?) особі множини майбутньо­го часу, позначили закінчення.

Була (мин. ч., одн., ж. р.) — буд[еш], буд[е], буд[емо], буд[ете];

грала (мин. ч., одн., ж. р.) — гратим[еш], гратим[е], гратим[емо], гратим[ете];

сипала (мин. ч., одн., ж. р.) — сипатим[еш], сипатим[е], сипатим[емо], засипатим[ете];

летіла (мин. ч., одн., ж. р.) — летітим[еш], летітим[е], летітим[емо], летітим[ете];

ожило (мин. ч., одн., с. р.) — оживатим[еш], оживатим[е], оживатим[емо], оживатим[ете];

загомоніло (мин. ч., одн., с. р.) — гомонітим[еш], гомоніт[име], гомонітим[емо], гомонітим[ете];

співало (мин. ч., одн., с. р.) — співатим[еш], співат[име], співатим[емо], співатим[ете];

сміялось (мин. ч., одн., с. р.) — сміятим[еш]ся, сміятим[еть]ся, сміятим[Емо]ся,  сміятим[ете]ся;

бриніло (мин. ч., одн., с. р.) — бринітим[еш], бринітим[е], бринітим[емо], бринітим[ете].

 

Вправа 286 Вірш Галини Кирпи «Усі трудяться»…

1� Дієслова на –ся означають дію, спря­мовану на оповідача (тобто на себе): трудиться, назеленітися, начервонітися, налітатися, нагойдатися, напитися, надивитися.

2�  Позначили будову слів:

, , , .

^{В іменнику квіточка основа квіточк-, закінчення –а (змінимо квіточки, квіточкою), корінь квіт- (спільнокореневі слова квіти, квітує, квітковий), суфікс іменника –очк-.} 

^{У слові метеличок основа метеличок, нульове закінчення (змінимо метеличка,  метеличком), корінь метел- (спільнокореневі слова метелик, метеляти), суфікс –ичок-.} 

^{У слові травичка основа травичк-, закінчення -а (змінимо травички,  травичкою), корінь трав- (спільнокореневі слова трава, травник, трав’яний), суфікс –ичк-.} 

^{У слові росинка основа росинк-, закінчення -а (змінимо росинки, росинкою), корінь рос- (спільнокореневі слова роса, росяний), суфікс –инк-.} 

 

Вправа 287

1� Утворили словосполучення з дієсловами на –ся (означають дію, спрямовану на себе):

Вітаюся (з ким?) з бабусею;

умиваюся (як?) старанно;

одягаюся (як?) швидко;

зустрічаюся (з ким?) з друзями.

2� Записали дієслова у формі 2-ї (що ти робиш?) та 3-ї особи (що він/вона/воно робить?) однини теперішнього часу.

Умиваюся — умиваєшся, умиваються.

Одягаюся — одягаєшся, умиваєшся.

3� Звуко-буквені схеми.

Купаєшся [к у п а й е с': а], купається [к у п а й е ц': а].

 

Вправа 288 Підкреслили дієслова на –ться, -шся (вимова й написання їх не збігаються).

Закон письма і вимови вивчай:

написано -шся, а ти [с':а] вимовляй.

Раненько прокидаєшся,

зарядкою займаєшся,

водою обливаєшся,

швиденько одягаєшся,

в дорозі не спиняєшся.

^{Прокидає[с':а], займає[с':а], обливає[с':а], одягає[с':а], спиняє[с':а]}

 

Вправа 289

Так, друже мій, ніколи

не спізнишся до школи.

^{Записали дієслово спізнишся у формі 3-ї особи (що він/вона/воно робить?) однини теперішнього часу: спізнюється.}

Спізнишся [с п´і з н и с': а], спізнюється [с п´і з н' у й е ц': а].

 

Вправа 290 

1� Замінили фонетичні транскрипції словами.

З книжкою подружишся — розуму наберешся.

Сила перед розумом поступається.

Грамоти вчиться — зав­жди знадобиться.

З книжки розуму набираєшся, а в ній все залишається.

Подружишся [подру́жи^ес´:а], наберешся [набе^ире́с´:а],

поступається  [поступа́й^еиц´:а],

вчиться [вчи́ц´:а], знадобиться [знадоби́ц´:а],

набираєшся [наби^ера́йе^ис´:а], залишається [зали^еша́йе^иц´:а]

2� Ввічливі слова

Мамо, вибач мене! Пробачте мені, що забув подзвонити. Перепрошую за безпорядок.  

 

Вправа 291

^{Тема: розповідь про літературну творчість Тараса Шевченка.}

^{Головна думка: «Поет прославить своїми віршами давню та славну Україну».}

^{Мета: уславлення Великого Кобзаря.}

Зачин	Виросте Тарасик, піде у світ і почне писати золотим пером пісні-вірші про давню та славну Україну. Напише картини, що звеличуватимуть її красу.
Основна частина	Нелегким буде його шлях, водитиме його доля і в хо­лодний Петербург, і в Аральську пустелю, та він не покине свого золотого пера.
Кінцівка	Поет прославить своїми віршами давню та славну Україну…

1� Розповідь про Тараса Шевченка…

2� Підкреслили дієслова, указали час, особу (для теперішнього і майбутнього часу) та рід (для минулого часу).

Виросте (майб. ч., 3 ос. одн.) Тарасик, піде (майб. ч., 3 ос. одн.) у світ і почне (майб. ч., 3 ос. одн.) писати золотим пером пісні-вірші про давню та славну Україну. Напише (майб. ч., 3 ос. одн.) картини, що звеличуватимуть (майб. ч., 3 ос. одн.) її красу.

^{Виросте (що він/Тарасик зробить? майб. ч., 3 ос. одн.) Тарасик, піде (що він/Тарасик зробить? майб. ч., 3 ос. одн.) у світ і почне (що він/Тарасик зробить? майб. ч., 3 ос. одн.) писати (що робити? неозначена форма дієслова) золотим пером пісні-вірші про давню та славну Україну. Напише (що він/Тарасик зробить? майб. ч., 3 ос. одн.) картини, що звеличуватимуть (що вони/картини робитимуть? майб. ч., 3 ос. одн.) її красу.}

3� Склали речення за картиною, використову­ючи дієслова пливе, світить, відблискує, лягла, світиться, милу­єшся, затягнуло та інші.

    Пливе ніч над Аралом.

    Яскраво світить місяць. Відблискує у воді жовто-синіми барвами. Небо затягнуло хмарками. З поміж них світиться золотаво місяць. Лягла нічна тінь береги, оповила землю нічним спокоєм.   

    Милуєшся красою природи біля моря. 

Опис картини Тараса Шевченка «Місячна ніч на Кос-Аралі»…

 

Вправа 292 Виписали чотири рядки з вірша Тараса Шевченка «Зацвіла в долині червона калина», підкреслили дієслова.

Зацвіла в долині

червона калина,

ніби засміялась

дівчина-дитина.

^{Зацвіла (що зробила?), засміялась (що зробила?).}

 

Мої навчальні досягнення

^{Я спостерігав (що він/чоловік робив? мин. ч., ч. р.) за казковим цві­том іван-чаю. Ці квіти на узліссі го­рять (що вони/квіти роблять? теп. ч., 3 ос. мн.), палають (що вони/квіти роблять? теп. ч., 3 ос. мн.)! Дивишся (що ти робиш? теп. ч., 2 ос. одн.) та милуєш­ся (що ти робиш? теп. ч., 2 ос. одн.) найцікавішою рослиною тайги. Іван-чай росте (що він/чай робить? теп. ч., 3 ос. одн.) великими купинами. Як припуститься (що він/морозець зробить? майб. ч., 3 ос. одн.) перший морозець, усі крайні рослини нахилять (що вони/рослини зроблять? майб. ч., 3 ос. мн.) свої голівки до середини купини й зату­лять (що вони/рослини зроблять? майб. ч., 3 ос. мн.) собою інших. Захищати (що робити? неозн. форма) — їхній обов'язок. Померзнуть (що вони/рослини зроблять? майб. ч., 3 ос. мн.) крайні, а се­редні, як тільки сонечко підніметь­ся (що воно/сонечко зробить? майб. ч., 3 ос. одн.), пишатимуться (що вони/рослини робитимуть? майб. ч, 3 ос. мн.) так, ніби ніякого морозу й не було...}

1� 1) Події відбуваються (де?): у тайзі.

       2) Події відбуваються (коли?): взимку.

2� Виписали дієслова.

2-ї ос., одн., теп. ч.: дивишся, милуєшся; 

3-ї ос., мн., майб. ч.: горять, палають, нахилять, померзнуть, пишатимуться;  

ч. p., одн., мин. ч.: спостерігав.

3� Дієслово в неозначеній формі: захищати.

4� Дієслова, які відповідають фонетичній транскрипції:

підніметься [п'ідн´і́ме^иц´:а], милуєшся [милу́йе^ис´:а].

Інші завдання дивись тут...