© Барна Р., 2020
Серія "Вчимось разом" до підручника "Українська мова та читання 3 клас Сапун Г."
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Вправа 29, 30 Фінська народна казка «Язиката баба»
1� Головні дійові особи казки: дід і баба. Другорядна дійова особа: сусід. Баба розказувала по всьому селу про те, що відбувалося в її домі, про свого чоловіка. Дід провчив бабу хитрістю (у сіті поклав глухаря, щуку в клітку, сказав, що сусід дружину б’є), тому сусід не повірив балакучій сусідці. Українська народна казка «Язиката Хвеська» та фінська народна казка «Язиката баба» подібні за темою і головною думкою.
2� Тема і головна думка, план казки…
3� Слово «язиката» означає балакуча.
Вправа 31 Прикметник
Казка (яка?) захоплююча, смішна, повчальна, цікава, пізнавальна.
Вправа 32
1� Словосполучення іменників з прикметниками.
Баба (яка?) язиката. Мисливець (який?) вправний. Дружина (яка?) балакуча. Скарб (який?) рідкісний. Щука (яка?) велика. Ґвалт (який?) страшенний. Сила (яка?) ніяка.
2� Завдання на вибір.
1) Антоніми до прикметників, підкреслили орфограми.
Дорогий — дешевий. Жвавий — повільний. Помилковий — правильний.
Перевірка орфограм: деше́вий (ненаголошений голосний звук, бо де́шево), повільний (знак м’якшення), правильний (знак м’якшення)
2) Синоніми до прикметників, підкреслили орфограми.
Безрадісний — сумний, приязний — привітний, розсудливий — розумний.
Перевірка орфограм: безрадісний, розсудливий (префікси роз-, без- пишемо з буквою з), приязний (префікс при-, не скажеш дуже язний)
3� Завдання на вибір.
1) Дібрали іменники до прикметників.
Солодка страва, темний кабінет, високе дерево.
Солодка (що?) страва, темний (що?) кабінет, високе (що?) дерево.
2) Дібрали прикметники до іменників.
Місячна ніч, осінній вечір, яскраве сонце.
(Яка?) місячна ніч, (який?) осінній вечір, (яке?) яскраве сонце.
Вправа 33
Краще гірка правда, ніж солодка брехня.
Полохливий заєць і пенька боїться.
Порожній млин і без вітру меле.
Хитра людина в'ється, як хмелина.
Новою дорогою йди, але й стару не забувай.
Краще (яка?) гірка правда, ніж (яка?) солодка брехня. (Який?) полохливий заєць і пенька боїться. (Який?) порожній млин і без вітру меле. (Яка?) хитра людина в'ється, як хмелина. (Якою?) новою дорогою йди, але й (яку?) стару не забувай.
Вправа 34
|
Відгадка |
|
|
Очі смарагдові, шубка пухова, пісеньки люб'язні, кігтики залізні. |
Кіт |
2� Очі (які?) смарагдові. Шубка (яка?) пухова. Пісеньки (які?) люб’язні. Кігтики (які?) залізні.
Вправа 35
Кошеня сіро-біле з чорними смужками.
Біле плямисте кошеня лежало на підлозі.
Мені назустріч вибігло круглобоке білосніжне кошеня.
Руде кошеня побачило мишку.
Коричневе плямисте кошеня бавилося клубком.
Біле кошеня з коричневою мордочкою підняло темну лапку.
Вправа 36 Словосполучення для опису котика:
пухнасте кошеня, біла цяточка, кругленька мордочка, блискучі оченята, чорний носик, весела вдача.
2� Порівняння, які стосуються котика, підкреслили прикметники, розібрали слова за будовою.
, наче м'якенький клубочок.
Плямка, немов 
.
Носик, ніби чорний ґудзичок.
Лапки, наче з білими шкарпеточками.
Очі зелені, як вогники.
Хвіст, мов пухнаста щіточка.
Прикметники визначаємо за питаннями: (який?) м’якенький, (який?) чорний, (якими?) білими, (які?) зелені, (яка?) пухнаста.
У слові кошеня основа кошен-, закінчення –я (змінимо кошеням, кошенят), корінь кош- з чергуванням голосного звуку (спільнокореневі кошачий, кішка, кошенятко), суфікс –ен-.
У слові сніжинка основа сніжинк-, закінчення –а (змінимо сніжинки, сніжинкою), корінь сніж- з чергуванням приголосного звуку (спільнокореневі засніжений, сніг, сніговий, сніжить), суфікс –инк-.
3, 4� Описали котика, підкреслили прикметники
|
На малюнку побачив кошеня |
Яка це тваринка? |
|
У нього білосніжна коротка м’якенька шерсть. |
Яка в нього шерсть? |
|
Мордочка його округла і дуже мила. |
Яка мордочка? |
|
У кошеняти короткі, але товсті лапки. Його зелені очі зіркі. На голові насторожені невеликі вушка. Позаду видніється коротенький хвіст. |
Які лапки, очі, вушка, хвіст? |
|
Кошеня має кличку Пухнастик. |
Яка кличка котика? |
Вправа 37 Знайшли загадку про тварину та підкреслили прикметники
Довгі ноги, довгий хвіст, по болоті ходить скрізь. (Лелека)
Вправа 38, 39 Болгарська народна казка «Що шукав, те й знайшов»
1� Головна дійова особа казки: вовк. Другорядні персонажі: вівця, коза, осел, вівчар.
2� Перевірили себе.
1. Старий вовк біля кошари б) хотів щось украсти.
2. Вовк не з'їв вівцю, бо а) вівці вдалося перехитрити вовка.
3. Щоб урятуватися від вовка, коза в) перескакуючи по камінню, щезла за горбом.
4. Лупив вовка палицею в) вівчар.
5. Головною думкою казки є речення б) що шукав, те й знайшов.
Вправа 40
Тема, головна думка, план до казки «Що шукав, те й знайшов»…
Завдання 41
1� Поки старий вовк отак приказував, з густих кущів вискочив молодий вівчар і ну молотити вовка величезною палицею.
Поки (який?) старий вовк отак приказував, з (яких?) густих кущів вискочив (який?) молодий вівчар і ну молотити вовка (якою?) величезною палицею.
2� Записали сталі порівняння, позначили будову слова.
Голодний, як вовк.
Повільний, як черепаха.
Хитрий, як лис.
Упертий, як осел.
Відважний, як тигр.
, як заєць.
У слові переляканий основа перелякан-, закінчення –ий (змінимо перелякана, переляканою), корінь –ляк- (спільнокореневі наляканий, лякатися, злякано, переляк), суфікс –ан-.
3� Завдання на вибір.
1) Сонце сховалося за обрій. Настав тихий зимовий вечір. Рожевіє сніговий килим. Мерехтять зорі у глибокому небі.
Перевірка орфограм: сховалося (префікс с-), зимо́вий (ненаголошений голосний звук, бо зи́ма), рожеві́є (бо роже́вий), мерехтять (знак м’якшення), глибо́кому (бо вглиб).
2) Доповнили прикметниками.
Раптом з півночі насунула темна хмара. Повільно закружляли пухнасті сніжинки над голою землею. Біла ковдра укрила безкрайнє поле, широку дорогу.
Вправа 42 Прикметники замінили антонімами зі словника антонімів, підкреслили прикметники.
Довга казка — коротка казка, твердий ґрунт — м’який ґрунт, старе дерево — молоде дерево, пізня зима — рання зима, літні канікули — зимові канікули, сумний хлопчик — веселий хлопчик.
Вправа 43, 44 Грузинська народна казка «Як звірі приятелювали»
1� Мої очікування не справдилися, бо справжні приятелі не обділяють один одного. Звірі домовилися ділити здобич порівну. Ведмідь загадав ділити здобич спочатку вовкові, а потім — лисиці, бо лисиця вважається хитрішою за вовка. Хитра Лисичка злякалася і вирішила все віддати ведмедеві, бо той був сильнішим.
2� Головна думка казки – не ті приятелі, що намагаються схитрувати, покладаються на силу.
Тема, головна думка, план до казки…
Вправа 45 Питання до змісту казки
1� Про що домовилися ведмідь, вовк і лисиця? Як ділив здобич вовк? Як поділила здобич лисичка?
2� Звірі приятелями не стали. Сильний ведмідь не зважав на інших. Кожен хотів би схитрувати. А справжні приятелі так не чинять.
Вправа 46 Дописали прикметники
Ведмідь (який?) вайлуватий, неповороткий, бурий, білий.
Вовк (який?) голодний, сірий, страшний.
Лисиця (яка?) руда, хитра, лукава.
Ніжки (які?) швидкі, спритні, худі, товсті, втомлені.
Гори (які?) високі, засніжені, старі, молоді, низькі, скалисті.
Господар (який?) дбайливий, щедрий, щирий, працьовитий.
2� У казці йдеться про ведмедя, вовка і лисичку, яких не можна назвати справжніми приятелями.
3� Прислів'я
В лиху годину пізнаєш вірну людину.
Міцну дружбу і сокирою не розрубаєш.
У друга вода солодша від вражого меду.
Погана компанія і добру людину зіпсує.
Справжнього друга за гроші не купиш.
Виписали словосполучення прикметників з пов’язаними іменниками.
Людина (яка? ) вірна. Година (яка?) лиха. Дружба (яка?) міцна. Вода (яка?) солодша. Мед (який?) вражий. Компанія (яка?) погана. Людина (яка?) добра. Друг (який?) справжній.
Вправа 47 Записали речення, підкреслили спільнокореневі слова, позначили будову.
Настала місячна 
. Розкрилися ніжні квіти. На галявині пурхали 
метелики.
У слові нічні основа нічн-, закінчення –і (змінимо нічною, нічна), корінь ніч- (спільнокореневі ніч, ніченька, нічка), суфікс –н-.
Вправа 48, 49 Узбецька народна казка «Лисиччина порада»
Дійові особи казки: вівчар, змія, корова, дерево, лисиця.
У степу запалала пожежа.
Вівчар порятував змію наступним чином: «прив'язав до своєї ґирлиґи торбинку і простягнув у полум'я…. змія спритно заповзла в торбинку, вівчар підтягнув її до себе».
Вчинок вівчаря треба схвалити, бо він врятував тварину від пожежі.
Після порятунку невдячна підступна змія захотіла вкусити свого рятівника.
За порадою вівчар звертався до корови, яблуні, лисиці.
Корова і яблуня вважали, що на добро потрібно відповідати злом, судячи з чужих вчинків щодо них.
Лисиччина порада врятувала вівчаря від загибелі.
Вправа 50
Вправа 51
1� Словосполучення з першого абзацу тексту
Вівчар (який?) старий, місце (яке?) небезпечне, сичання (яке?) голосне, змія (яка?) чимала.
2� Дібрали прикметники.
Вівчар (який?) старий, добрий, милосердний, справедливий, сумний.
Змія (яка?) чимала, довга, підступна, невдячна, жорстока, страшна.
Корова (яка?) худюща, стара, немолочна.
Лисичка (яка?) хитра, розсудлива, руда, здивована, недовірлива.
Дерево (яке?) старе, фруктове, ламане, неврожайне.
3� Відповідність між фразеологізмами та їх значенням, підкреслили прикметники, позначили будову слів.
Тремтіти, мов осиков[ий] лист — боятися.
І рідна мама не впізнає — дуже змінитися на вигляд.
Тернистий шлях — важка життєв[а] дорога.
Накрити мокрим рядном — раптово напасти.
4� Склали речення з двома фразеологізмами.
Сіренький зайчик затремтів, мов осиковий лист. Ще й пригрозив, що рідна мама не впізнає.
Тернистим був шлях дідуся. Уранці вороги накрили мокрим рядном село у степу.
Вправа 52
Висока сосна розкинула пишну верхівку. Зелена ялинка вигнула колюче гілля. Про щось шепочуть засніжені берізки.
Перевірка орфограм: висо́ка (ненаголошений голосний звук, бо увись), розкинула (префікс роз-), верхі́вку (бо верх), зеле́на (бо зе́лень), гілля (подовжений приголосний звук), шепо́чуть (бо ше́піт), бері́зки (правопис дзвінкого приголосного, бо берези, ненаголошений голосний звук за орфографічним словником, або бе́резень).
2� Позначили будову слова: 
.
У слові засніжені основа засніжен-, закінчення –і (змінимо засніжена, засніженим), корінь –сніж- з чергуванням приголосного звуку (спільнокореневі сніг, сніжок, сніжити), префікс за-, суфікс –ен-.
Вправа 53, 54 Літературна казка «Палац із морозива» Джанні Родарі
У казці йдеться про ласунів.
Вправа 55
Я хотів би побувати у схожому палаці. Поласувати морозиво, збиті вершки, цукрову пудру, шоколад, крем і фісташки.
|
|
Народна |
Авторська |
||
|
|
українська |
народів світу |
українська |
зарубіжна |
|
Заяче сало |
√ |
|
|
|
|
Лисиччина порада |
|
√ |
|
|
|
Палац із морозива |
|
|
|
√ |
Вправа 56 Позначили закінчення, число прикметника, у однині рід прикметника.
Крісл[о] (яке?) зручн[е] — одн., с. р.
Струмк[ами] (якими?) рожев[ими] — мн.
Бабус[і] (якої?) квол[ої] — одн., ж. р.
Бабус[я] (яка?) раденьк[а] — одн., ж. р.
День[] (який?) весел[ий] — одн., ч. р.
Закінчення визначаємо словозміною: крісл[о] – крісл[а], зручн[е] – зручн[і], струмк[ами] – струмк[и], рожев[ими] – рожев[і], бабус[і] – бабус[я], квол[ої] – квол[а], бабус[я] – бабус[і], раденьк[а] – раденьк[і], день[] – дн[я], весел[ий] – весел[а].
Вправа 57
Цукрова (одн., ж . р.) пудра (одн., ж. р.), морозивне (одн., с. р.) крісло (одн., с. р.), морозивний (одн., ч. р.) палац (одн., ч. р.).
Цукрова (яка?, одн., ж . р.) пудра (одн., вона/моя, ж. р.), морозивне (яке?, одн., с. р.) крісло (одн., воно/моє, с. р.), морозивний (який?, одн., ч. р.) палац (одн., він/мій, ч. р.).
Прикметник завжди стоїть у тому ж числі, роді, відмінку, що й пов'язаний іменник.
Вправа 58 Позначили закінчення та рід прикметників.
Цікаве (с. р.) оповідання (с. р.), цікавий (ч. р.) вірш (ч. р.), цікава (ж. р.) казка (ж. р.)
Класний (ч. р.) журнал (ч. р.), класне (с. р.) завдання (с. р.), класна (ж. р.) оцінка (ж. р.).
Яскрава (ж. р.) стрічка (ж. р.), яскраве (с. р.) світло (с. р.), яскравий (ч. р.) виступ (ч. р.).
Сміливий (ч. р.) вчинок (ч. р.), смілива (ж. р.) думка (ж. р.), сміливе (с. р.) рішення (с. р.).
Цікаве (яке?, с. р.) оповідання (воно/моє, с. р.), цікавий (який?, ч. р.) вірш (він/мій, ч. р.), цікава (яка?, ж. р.) казка (вона/моя, ж. р.)
Класний (який?, ч. р.) журнал (він/мій, ч. р.), класне (яке?, с. р.) завдання (воно/моє, с. р.), класна (яка?, ж. р.) оцінка (вона/моя, ж. р.).
Яскрава (яка?, ж. р.) стрічка (вона/моя, ж. р.), яскраве (яке?, с. р.) світло (воно/моє, с. р.), яскравий (який?, ч. р.) виступ (він/мій, ч. р.).
Сміливий (який?, ч. р.) вчинок (він/мій, ч. р.), смілива (яка?, ж. р.) думка (вона/моя, ж. р.), сміливе (яке?, с. р.) рішення (воно/моє, с. р.).
Достатньо визначити число, рід, відмінок пов’язаного іменника, адже прикметник завжди стоїть у тому ж числі, роді, відмінку.
Вправа 59 Визначили число і рід (в однині) прикметників.
Тюльпан з паперу — паперовий (одн., ч. р.) тюльпан.
Желе з вишні — вишневе (одн., с. р.) жиле.
Плаття з шерсті — шерстяне (одн., с. р.) плаття.
Миска з глини — глиняна (одн., ж. р.) миска.
Іграшки з гуми — гумові (мн.) іграшки.
Сік з апельсинів — апельсиновий (одн., ч. р.) сік.
Грушевий (який?, одн., ч. р.) узвар (він/мій, ч. р.); паперовий (який?, одн., ч. р.) тюльпан (він/мій, ч. р.); вишневе (яке?, одн., с. р.) жиле (воно/моє, с. р.); шерстяне (яке?, одн., с. р.) плаття (воно/моє, с. р.); глиняна (яка?, одн., ж. р.) миска (вона/моя, ж. р.); гумові (які?, мн.) іграшки (вони, мн.); апельсиновий (який?, одн., ч. р.) сік (він/мій, ч. р.)
2� Склали речення з двома словосполученнями іменника з прикметником.
Мама приготувала грушевий узвар. Софійка вчилася робити паперовий тюльпан.
Вишневе желе завжди смачне. Узимку сестричка одягала шерстяне плаття. У глиняну миску налили страву. У магазині продавали гумові іграшки. На сніданок приготували апельсиновий сік.
Вправа 60, 61 Літературна казка «Хіба може бути інакше?» Наталя Гуркіна
Бджоли мешкали на липі. А тетерук на землі, під деревом. На мою думку, тетерук був усім незадоволений, бо він був немолодим, заздрісним, неактивним, непривітним. Тетерук мовчки спостерігав, як ведмідь руйнує житло бджіл, не повідомив сусідам про небезпеку. Бджоли захистили тетерука від мисливця.
Тема, головна думка, план казки...
Вправа 62 Визначили число іменника і рід іменника (в однині) та пов’язаних прикметників.
Старенька липа (одн., ж. р.), смугасті комахи (мн.), працьовиті бджілочки (мн.), непривітний характер (одн., ч. р.), працелюбні комашки (мн.), лісові звірята (мн.), кращі сусіди (мн.)
Достатньо визначити число, рід пов’язаного іменника, адже прикметник завжди стоїть у тому ж числі, роді.
Вправа 63 Кластер «Прикметники»
Вправа 64 Доповнили прикметниками, позначили рід прикметників (в однині).
Настав осінній (ч. р.) ранок. Яскраві зірки пірнули в безодню блакитного (с. р.) неба. Піднімається сизий (ч. р.) туман і чіпляється за трав’яні рослини. Навкруги ранкова (ж. р.) тиша.
Рід іменника визначаємо в однині у початковій формі за допомогою допоміжних слів: ранок (мій/він, ч. р.), небо (моє/воно, с. р.), туман (мій/він, ч. р.), тиша (моя/вона, ж. р.)
Достатньо визначити рід пов’язаного іменника, адже прикметник завжди стоїть у тому ж роді.