© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до підручника "Українська мова та читання 4 клас Сапун Г."
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Вправа 110 Вірш «Чупакабра» (Іван Андрусяк)
2� Написали, про кого йдеться у вірші… Головна думка…
Дібрали синоніми:
причвалав – прийшов, принипав – знайшов, знямати – з’їсти.
3� Дієслова поєднані з прислівниками:
принипав (звідки?) зоддаля, знати (як?) чудово, досконало.
Принипав (звідки?, вказує на місце дії) зоддаля, знати (як?, вказує на ознаку дії) чудово, досконало.
Вправа 111
1� Підкреслили прислівники, поставили питання.
Завжди незмінний — взимку (коли?), влітку (коли?) —
він виража ознаки слів.
І зустрічається нерідко (коли?),
і не зника повік-віків (коли?).
Прислівники пояснюють час, коли відбувається дія: (коли?) взимку, влітку, нерідко, повік-віків.
2� Записали у три стовпчики відповідно до питання.
|
Як? (ознака дії) |
Коли? (час дії) |
Де? (місце дії) |
|
Швидко, дружно, голосно, добре, найкраще |
Навесні, сьогодні, узимку, увечері, удень, восени |
Попереду, удалині, тут, удома, усюди, близько |
Вправа 112 Доповнили діалог, підкреслили прислівники.
— Завтра ми збираємося в туристичний похід.
— Ти цікавився, яку погоду передбачають?
— Буде хмарно.
— Невже завтра буде негода?
— Зовсім не засмучуйся. Удень буде ясно і тепло. Увечері протримається гарна погода. Уночі синоптики обіцяють невеликі опади.
— Дуже добре. До дощу ми вже повернемося додому.
— Тож спокійно рушаємо в похід. Там нам буде неабияк цікаво.
Прислівники: завтра (коли?), хмарно (як?), зовсім (як?), удень (коли?), ясно (як?), тепло (як?), увечері (коли?), уночі (коли?), дуже (як?), добре (як?), додому (куди?), спокійно (як?), неабияк (як?), цікаво (як?).
Вправа 113 У лічилці підкреслили прислівники, поставили питання.
|
Летіла лелека, летіла здалека (звідки?) та й сіла на хаті зірки рахувати. Не їла, не спала, всю (коли?) ніч рахувала. |
А вдосвіта (коли?) збилась, зоря покотилась. Упала додолу (куди?) та піжмурці в полу. Чи в полу, чи в очі шукай нас до ночі. |
Вправа 114 Вірш «Буває» (Тетяна Винник)
1� Авторка назвала вірш «Буває», бо довкола нема однозначності, багато протилежних явищ, які в українській мові описують антоніми.
2� Заголовок: «Протилежності», «Світ антонімів».
Вправа 115
1� Виписали парами слова-антоніми, визначили частини мови.
Ранок — вечір, світання — смеркання, ніч — день, гірке — солоденьке, рано — пізненько, Схід — Захід, Північ — Південь, заходить — зійти.
Частини мови визначаємо за питаннями: ранок (що? іменник) — вечір (що? іменник), світання (що? іменник) — смеркання (що? іменник), ніч (що? іменник) — день (що? іменник), гірке (яке?, прикметник) — солоденьке (яке?, прикметник), рано (коли? прислівник) — пізненько (коли? прислівник), Схід (що? іменник) — Захід (що? іменник), Північ (що? іменник) — Південь (що? іменник), заходить (що робить?, дієслово) — зійти (що зробити? дієслово).
2� Виписали прислів'я з прислівниками-антонімами.
Важко в навчанні, легко у праці.
Хоч далеко, та ходить легко, а хоч близько, та ходить слизько.
Сьогодні знаєш — завтра вмієш.
Добре і вперед дивитися, але треба і назад обертатися.
Визначаємо частини мови за питаннями: важко (як?, прислівник), легко (як?, прислівник), молоде (яке?, прикметник), старого (якого?, прикметник), далеко (де?, прислівник), близько (де?, прислівник), нових (яких?, прикметник), старих (яких?, прикметник), сьогодні (коли?, прислівник), завтра (коли?, прислівник), вперед (куди?, прислівник), назад (куди?, прислівник).
Вправа 116
1� Дописали прислівники до дієслів.
Летіти (як?) швидко, високо.
Писати (як?) каліграфічно, охайно.
Працювати (коли?) влітку, ввечері.
Бачити (де?) спереду, збоку.
Рухатися (куди?) вліво, вправо.
2� Із двома словосполученнями записали речення.
Я намагаюся писати охайно і каліграфічно.
Влітку працювати на грядці краще ввечері.
Водій повинен добре бачити дорогу спереду і збоку.
Одні машини рухалися вліво, а інші – вправо.
Вправа 117 Уривок з повісті-казки Всеволода Нестайка «В Країні Сонячних Зайчиків»
2� Веснянка (який?) вихований, люб’язний, відповідальний, чемний, цікавий, здивований, збентежений, спостережливий, осиротілий, хороший, веселий, працьовитий.
Опис незнайомця – «маленький на зріст, сухорлявий, з великою головою», «кутався в чорний оксамитовий плащ, а каптур низько насунув на лоб, як під час негоди», «загадково усміхнувся, похитав головою», «неприродно біле обличчя, густо посипане пудрою, і очі — великі, чорні і якісь дуже дивні», «очі нічого не відбивали», «Голос у незнайомця був незвичайний — ніби звучав здалеку, з глибини підземелля».
Почуття переживав Веснянка від зустрічі з незнайомцем: здивування, цікавість, забуття.
3� На мою думку описані події вигадані.
По-перше, у хлопчика незвичайне ім’я, такого я ще не чула. По-друге, дуже дивно поводиться незнайомець, має здатність навіювати сон. По-третє, через очі, що нічого не відображали закрадається сумнів, чи пан Морок є звичайною людиною.
Отже, подібні події не властиві реальності. У них багато фантастичних елементів.
Вправа 118
1� Виписали п'ять прислівників.
Надвечір (коли?), низько (як?), чемно (як?), загадково (як?), раптом (коли?).
Глибоко (як?), неприродно (як?), густо (як?), зовсім (наскільки?), навпаки (як?), здалеку (звідки?), здивовано (як?), згодом (коли?), раптом (коли?), раніше (коли?)
2� Утворили прислівники від прикметників.
(Який?) веселий — (як?) весело.
(Який?) теплий — (як?) тепло.
(Який?) дивний — (як?) дивно.
(Який?) страшний — (як?) страшно.
(Який?) звичайний — (як?) звичайно.
Вправа 119
2� Пан Морок поводився дуже дивно.
Веснянка здивувався, що всі засинали і прокидалися одночасно.
Почуття: здивування, бентеження, переляк.
На мою думку, Морок був чарівником-невидимкою.
3� Книжки для дітей написав Всеволод Нестайко:
«Тореадори з Васюківки», «Чарівні окуляри», «Одиниця з обманом», «Незвичайні пригоди в лісовій школі», «В країні Сонячних Зайчиків», «Пригоди в кукурудзі», «Чарівний талісман».
Всеволод Нестайко «Просто Олесь друг»…
Вправа 120
|
Відгадка |
|
|
Взимку голову зігріє, це вона чудово вміє. Ну а влітку спочиває, бо роботи геть не має. |
Шапка |
|
Навесні цвітуть, мов свічі. Заглядають сонцю в вічі. А під осінь ті свічки вдягнуть з голок кожушки. |
Каштани |
|
З бадилинок і травички сплів гніздечко-рукавичку. Пташенятам там спокійно, тепло, затишно, надійно. |
Ремез |
Художній опис «чарівного» предмета шапки-невидимки
Птах ремез – найменший серед синиць…
2� Завдання на вибір.
1) Прислівники із загадок в абетковій послідовності.
Взимку, влітку, затишно, геть, навесні, надійно, спокійно, тепло, чудово.
Взимку (коли?), влітку (коли?), затишно (як?), геть, навесні (коли?), надійно (як?), спокійно (як?), тепло (як?), чудово (як?).
2) Склали речення.
Я не забуваю щодня чистити зуби.
Щотижня я відвідую гурток малювання.
Електричка до бабусі відправляється від перону щогодини.
(Коли?) щодня, щотижня, щогодини.
Вправа 121
Півень співає голосисто.
Лисиця ходить непомітно.
Лампа світить яскраво.
Лелека кружляє величаво.
Калина цвіте рясно.
(Як?) голосисто, непомітно, яскраво, величаво, рясно.
2� Запишіть два речення з прислівниками.
Влітку в парку дітям завжди буває радісно, весело і цікаво.
Надворі спекотно, коли високо угорі гаряче пригріває сонце.
Вправа 122 Виписали з книжки, яку читаєш, п'ять речень з прислівниками, підкреслили.
Сонце підбилося високо в небо і так пекло – заледве волосся на голові не присмалювало.
На вулиці порожньо і тихо.
Теляті й справді було жарко.
Воно не паслося, лежало, витягнувши на траві голову, і важко дихало.
Бичок неквапливо підвівся, потягнувся, здивовано втупив очі у хлопця.
(Де?) високо, (як?) порожньо, (як?) тихо, (як?) жарко, (як?) важко, (як?) неквапливо, (як?) здивовано.
Вправа 123, 124 Оповідання «Найда» – один із розділів книжки «Миколчині історії» (Марина Павленко)
3� Мені сподобалося, що Миколка рятуючи маленького щеня, отримав гарного і вірного друга.
Вправа 125 Прочитали один із розділів з книжки Марини Павленко «Миколчині історії»
Вправа 126 Вірш про сову (Варвара Гринько)
Заголовок: «Сова».
Виписали прислівники:
(коли?) вдень, вночі (коли?), кепсько (як?).
Записали спільнокореневі слова, позначили корінь:
(коли?) вдень — денний, днювати;
(коли?) вночі — нічний, ночувати;
(як?) кепсько — кепський, кепкувати.
Вправа 127
1� Утворили спільнокореневі прислівники від іменників, прикметників, дієслів, позначили будову прислівників.
Користь — корисно,
ароматний — ароматно,
сила — сильно,
лагідний — лагідно,
ніжний — ніжно,
щирий — щиро,
пам’ятати — пам’ятно,
святкувати — святково,
дружити — дружно.
2� Підкреслили прислівники.
Учора було холодно, а сьогодні – значно тепліше.
Корисно їсти фрукти, а шкідливо вживати чипси.
Андрійко читає книжку виразно, але досить повільно.
Спочатку я написала план, а потім придумала розповідь.
Прислівники визначаємо за питаннями: учора (коли?), сьогодні (коли?), значно (якою мірою?), тепліше (як?), корисно (як?), шкідливо (як?), виразно (як?), досить (наскільки?), повільно (як?), спочатку (коли?), потім (коли?)
Вправа 128
ДЕ НОЧУЮТЬ СИНИЧКИ?
Навесні та влітку синички ночують у гніздечку. Вони зігрівають яєчка або маленьких пташенят. А чому ж — і влітку? Бо синиці, як і горобці, висиджують пташенят два або й три рази на літо.
А взимку, коли навколо біліє сніг і мороз жене нас у хату, синички сплять на гілках.
Пояснення орфограм: навесні (коли?, прислівник пишемо разом), влітку (коли?, прислівник), ночують (особове закінчення дієслова), маленьких (суфікс прикметника –еньк-), влітку (коли?, прислівник), висиджують (особове закінчення дієслова), на літо (на що?/спекотне, прийменник з іменником пишемо окремо), взимку (коли?, прислівник), навколо (де?, прислівник), сніг (сумнівний дзвінкий приголосний звук, бо снігом), мороз (бо морозом), у хату (у що?/гостинну, прийменник з іменником), сплять (особове закінчення дієслова), на гілках (на чому?/тонких гілках, прийменник з іменником)
2� Завдання на вибір.
1) Виписали прислівники за абеткою:
взимку, влітку, навесні, навколо.
гніздечк[у], маленьк[их], влітку.
У слові гніздечку основа гніздечк-, закінчення –у (змінимо гніздечка, гніздечком), корінь гнізд- (спільнокореневі гніздо, гніздитися, гніздові), суфікс –ечк-.
У слові маленьких основа маленьк-, закінчення –их (змінимо маленькі, маленькому), корінь мал- (спільнокореневі малий, мало, малувато, мальок, малюк, малюсінький), суфікс –еньк-.
У слові влітку основа влітку, закінчення нема, корінь літ- (спільнокореневі літо, улітку, літечко), префікс –в-, суфікс -у.
Вправа 129 Оповідання «Що посієш, те й пожнеш» (Василь Сухомлинський)
1� Пояснили, як розумієш прислів'я «Що посієш, те й пожнеш» — певний результат не береться нізвідки, усе має свою причину.
2� Оповідач ставився до голубів безвідповідально, адже забував їх годувати, коли прихистив на своєму даху.
Голуби перелетіли на подвір'я сусідів, бо там їм було краще, про них гарно піклувалися.
Вправа 130
Вправа 131
1� Написали, як ти оцінюєш учинок хлопчика за опорними фразами.
Я прочитав оповідання Василя Сухомлинського «Що посієш, те й пожнеш». Головним персонажем твору є Миколка.
Якось хлопчик побачив на ґанку голуба і голубку. Він відчинив віконце даху, дав зерна. Проте через деякий час хлопчик забував погодувати птахів, тому вони залюбки оселилися в сусідів. Там їх змайстрували голубник, не забувають годувати.
Я вважаю, що хлопчик Миколка чинив неправильно. Він проявляв байдужіть, коли забував піклуватися про підопічних птахів. Добре, що хлопчик зрозумів свою помилку. Вірю, що Миколка стане відповідальнішим у вчинках, вимогливішим до себе.
На мою думку, прислів'я, яким названо оповідання, дуже влучно розкриває його головну думку.
Вправа 132 Виписали прислівники, поставили питання.
Тихо (як?), знову (коли?), потім (коли?), повільно (як?), уранці (коли?), боляче (як?), щодня (коли?).
До одного з прислівників дібрали спільнокореневі слова — різні частини мови.
Тихо — тихий, тиша, стихли.
Знову — новий, новина, поновити.
Повільно — повільний, вільність, уповільнив.
Уранці — ранковий, ранок, ранкувати.
Боляче — болячий, біль, болить.
Щодня — щоденний, щодень, днювати.
Вправа 133, 134 Вірш «Бузиновий цар» (Ліна Костенко)
1, 2� Визначили тему вірша, написали, яким уявляли Бузинового царя бабуся, онуку, довели, що він добрий…
3� Вірш за особами можна прочитати, бо він написаний у формі діалогу між бабусею і онукою.
4� Обговорили, що допомогло Ліні Костенко стати відомою, успішною: поетеса має талант до віршування, який вона розвинула своєю творчістю, працьовитістю, наполегливістю.
Вправа 135