© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до робочого зошита
"Українська мова та читання 4 клас Придаток О., Кравцова Н.
до підручника Сапун Г. (частина 2)"
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Сторінка 3
Вправа 1 Вірш Олександра Афоніна «Книжковий світ — то особливий світ»…
Магніт, безкрає небо, читати вмієш з юних літ, бібліотека, від Всесвіту ключі, джерело, музей книги, смак життя, долати перешкоди, книжковий світ, море з небом, корабель з капітаном, лету відчуття.
Пояснення орфограм: безкрає (префікс без-), джерело (буквосполучення дж), життя (подовжений м’який приголосний звук), книжковий (сумнівний приголосний звук, бо книжечка), з небом (з чистим небом, прийменник пишемо окремо), з капітаном (з молодим капітаном), відчуття (подовжений м’який приголосний звук).
Вправа 2
Асоціативний кущ із назвами книжок: «Таємниці прадавнього лісу», «Мавка», «Пригоди Купера».
Вправа З
|
Хто? що? (заміняє іменник) |
Який? яка? яке? (заміняє прикметник) |
Скільки? (заміняє числівник) |
|
він, вона, воно |
таке, така, такий |
ніскільки, стільки, аніскільки |
Сторінка 4
Вправа 4 Вірш Ганни Черінь «Пригоди української книжки»…
|
Ні |
Засмучена книжка лежала в бібліотеці |
|
Так |
За бажанням книжки, у неї виросли ніжки |
|
Так |
Книжка відвідала трьох дівчаток і трьох хлопчиків |
|
Так |
Після розмови з дівчинкою Славою у книжки зів'яли сторінки |
|
Так |
Галинка б не проти почитати про модні танці |
|
Ні |
Хлопчика Матвійка мама навчила гарно читати українською |
|
Ні |
Всезнайко Сергій дуже багато читає |
|
Так |
У родині дівчинки Наталі книжку радо привітали і поклали на стіл |
|
Так |
Зимового вечора дівчинка Наталя читала новеньку книжечку всій родині |
|
Ні |
Влітку новеньку книжку прочитали Василько і Сергій |
Вправа 5
|
Відгадка |
|
|
4. а сама завжди мовчу, 2. і дорослим, і малим. 1. Дуже я потрібна всім 3. Всіх я розуму учу, |
Книжка |
Із займенником загадки склали речення.
Нещодавно я відвідав столицю України.
Сторінка 5
Вправа 6
|
1-ша особа |
я |
Радісний та бадьорий я повертався додому. |
|
2-га особа |
ти |
Ти відвідував/відвідувала Музей води? |
|
3-тя особа |
вони |
Вони частували гостей короваєм. |
Вправа 7
Не вчи вченого їсти хліба печеного, я й сам з’їм. Ми з тобою як риба з водою. Людина без Вітчизни — як соловей без пісні. Гарна книга кращий друг.
Записали прислів’я з особовими займенниками.
Не вчи вченого їсти хліба печеного, я й сам з’їм.
Ми з тобою як риба з водою.
Сторінка 6
Вправа 8 Вірш Любові Відути «Я у мріях побувала»…
|
Ким я мрію стати? |
Що я буду робити? |
|
Я мрію стати пекарем. |
Я буду пекти хліб. |
|
Я мрію стати кравчинею. |
Я буду шити одяг. |
|
Я мрію стати вчителем. |
Я буду навчати учнів. |
|
Я мрію стати тенісисткою. |
Я буду грати в теніс. |
|
Я мрію стати художником. |
Я буду писати картини. |
|
Я мрію стати артистом. |
Я буду грати в театрі. |
|
Я мрію стати поетесою. |
Я буду писати вірші. |
|
Я мрію стати стюардесою. |
Я буду літати літаками. |
|
А я мрію стати програмістом. |
Я буду писати комп’ютерні програми. |
Вправа 9 Поставили займенники у відповідну відмінкову форму.
|
У нього є чотири ніжки, та ходить не вміє пішки. Підставляє без упину всім свою надійну спину. |
він — (у чого? Р. в.) у нього всі — (кому? Д. в.) всім |
Сторінка 7
Вправа 10 Вірш Марії Пригари «Про книжку»…
Виписали особові займенники за зразком.
У тебе (2-га ос. одн., Р. в.), на мені (1-ша ос. одн., М. в.), я (1-ша ос. одн., Н. в.), тобі (2-га ос. одн., Д. в.), ти (2-га ос. одн., Н. в.), (2-га ос. одн., Зн. в.), ми (1-ша ос. мн., Н. в.).
У тебе (ти — 2 ос. одн., у кого? у дівчинки — Р. в.), на мені (я — 1 ос. одн., на кому? на книжці — М. в.), я (1 ос. одн., Н. в.), тобі (ти — 2 ос. одн., кому? дівчинці — Д. в.), ти (2 ос. одн., Н. в.), тебе (ти — 2 ос. одн., що? книжку — Зн. в.), ми (1 ос. мн., Н. в.).
Вправа 11 Уписали форми особових займенників 3-ї особи.
|
відмінки |
питання |
однина |
множина |
||
|
Н. в. |
хто? що? |
він |
вона |
воно |
вони |
|
Р. в. |
кого? чого? |
його/(до)нього |
її/(до)неї |
його/(до)нього |
їх/(до)них |
|
Д. в. |
кому? чому? |
йому |
їй |
йому |
їм |
|
Зн. в. |
кого? що? |
його |
її |
його |
їх |
|
Ор. в. |
ким? чим? |
ним |
нею |
ним |
ними |
|
М. в. |
(на /у) кому? чому? |
(на)ньому/(на)нім |
(на)ній |
(на)ньому/(на)нім |
(на)них |
Сторінка 8
Вправа 12 Позначили «зайве» слово, яке не є синонімом.
Назубок, дослівно, пам'ятник, напам'ять.
Вправа 13 Вірш Лідії Повх «У бібліотеці»…
Книжки просили діти в бібліотекарки:
казку про царівну й летючий корабель; збірник задач; книжки про Тараса Шевченка; енциклопедію про велосипеди.
Вправа 14
|
Ми (Н. в, 1 ос. мн.) читаємо завзято, а читання нам (Д. в., 1 ос. мн.) — це свято! |
ми (хто? Н. в., 1 ос. мн.) нам (кому? Д. в., ми — 1 ос. мн.) |
|
Книга твій друг, без нього (Р. в., 3 ос. одн.) – як без рук. |
без нього (без кого? Р. в., він — 3 ос. одн.) |
|
Книга корисна, коли її (Зн. в., 3 ос. одн.) читають. |
її (що? книгу Зн. в., вона — 3 ос. одн.) |
Вправа 15
Назва книжки, яка стала би бестселером: «Випадкові винаходи».
У ній ітиметься про важливі винаходи, які винайшли випадково.
Вправа 16 Казка Марини Кірносової «Книжка»…
Установили послідовність подій у тексті казки:
|
8 |
— До речі, ельфи на обкладинці знову усміхаються! |
|
5 |
— Добре, я повірю тобі. |
|
1 |
Діти почали тягнути її в різні боки. |
|
2 |
— Завтра обов'язково полікуємо книжку. |
|
3 |
Уночі Артем прокинувся від шуму. |
|
6 |
— Якщо будеш нас читати, то дізнаєшся багато. |
|
4 |
— Це моя помста! — відповіла книжка. |
|
7 |
Зранку попросив маму допомогти йому полагодити книжку. |
|
|
А наступного року під вербою виріс гарний кущ. |
Сторінка 9
Вправа 17
Вірш Галини Кирпи «На галяві Мухоморській»…
Гарно на галявині ведеться і
поважній тітоньці Суниці.
В неї тих гостей не вибуває —
кожне йде на неї подивиться.
Розрізняємо префікси та прийменники.
|
З префіксом дієслова (пишемо разом) |
З прийменником іменники та займенники (пишемо окремо) |
|
поважній, подивиться |
на галявині, в неї, на неї |
Прийменники пишемо окремо, префікси пишемо разом.
Прийменники зазвичай вживаються з іменниками і займенниками.
Між прийменником та словом можна вставити інше слово або питання: на великій галявині, в кого? неї, на кого? неї.
Вправа 18 Позначили префікси дієслів:
доносить, до нього, підбігти, під ними, заплести, за нами.
Визначаємо префікси дієслів: доносить (бо носить), підбігти (бо бігти), заплести (бо плести).
Сторінка 10
Вправа 19
А хто з вас, діти, відгадає, як будь-хто, перш ніж їстиме, трьома займенниками має зробити руки чистими? Має ВИМИТИ.
Вправа 20 Форми займенників у різних відмінках.
1) 3 ос. мн., (хто? що?) Н. в. вони; 2) 3 ос. одн., (кому? чому?) Д. в. їй, йому; 3) 3 ос. одн., (кого? що?) Зн. в. її, його; 4) 3-тя ос. мн., (ким? чим?) Ор. в. ними; 5) 1 ос. мн., (кому? чому?) Д. в. нам; 6) 1 ос. одн., (кого? чого?) Р. в. мене; 7) 1 ос. мн., (ким? чим?) Ор. в. нами; 8) 2 ос. одн., (кого? чого?) Р. в. тебе; 9) 3 ос. одн., (кого? чого?) Р. в. (в) нього, неї; 10) 3 ос. мн., (кому? чому?) Д. в. їм.
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
н |
|
|
8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
а |
|
|
т |
|
|
|
|
|
|
5 |
|
6 |
м |
е |
н |
е |
|
|
|
|
|
4 |
н |
и |
м |
и |
|
|
б |
10 |
|
|
|
3 |
|
а |
|
|
|
9 |
н |
е |
ї |
|
|
2 |
й |
о |
м |
у |
|
|
|
|
|
м |
|
|
|
о |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
г |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
в |
о |
н |
и |
|
|
|
|
|
|
|
Вправа 21
Позначили речення з науково-художнього оповідання Григорія Єлизаветіна «Як торгували в давнину?»
|
√ |
Те, що ми зараз швидко й просто можемо придбати за гроші, у давнину доводилося вимінювати |
|
|
На стогривневій купюрі зображено портрет Тараса Григоровича Шевченка. |
|
√ |
Спробуй лишень визначити, за що скільки давати? |
|
√ |
У народів-мисливців це були шкури, у хліборобів — хліб. |
|
|
Маленькі монетки — це одна гривня, дві гривні, п'ять і десять. |
|
√ |
По-естонськи «раха» — це гроші. |
|
√ |
Якщо хочуть завважити про щось дуже мале, то кажуть: «як крапля в морі». |
|
√ |
Про дуже високу людину жартома мовлять: «Довга, як жердина». |
|
√ |
Тоді й вівця дорівнює одній рибальській сітці, або одній бичачій шкурі, або двом сокирам, або чотирьом глиняним горщикам т. д. |
Сторінка 11
Дієслова: можемо, придбати, доводилося, вимінювати, спробуй, визначити, давати, були, хочуть, завважити, кажуть, мовлять, дорівнює.
Можемо (що робимо?), придбати (що зробити?), доводилося (що робилося?), вимінювати (що робити?), спробуй (що зроби?), визначити (що зробити?), давати (що робити?), були (що робили?), хочуть (що роблять?), завважити (що зробити?), кажуть (що роблять?), мовлять (що роблять?), дорівнює (що робить?).
Вправа 22
Утворили за допомогою префіксів спільнокореневі слова:
шити — вишити, вшити, дошити, зашити, зшити, нашити, надшити, перешити, пошити, пришити, підшити, розшити, ушити;
давати — видавати, віддавати, додавати, здавати, надавати, подавати, передавати, роздавати, здавати;
гасити — загасити, згасити, погасити, пригасити;
готувати — заготувати, зготувати, наготувати, приготувати, підготувати;
лузати — долузати, злузати, налузати, полузати.
Вправа 23 Підкреслили антоніми (протилежні за значенням).
Десять разів торгуй, а раз купуй.
За що купив, за те й продав.
Або виграв, або програв.
Сторінка 12
Вправа 24
Вертиться, крутиться, ніколи не стане, на ній живуть люди, є гори і ями.
Відгадка: Земля.
Синоніми (подібні за значенням): вертиться, крутиться.
Вправа 25 Вірш Леоніда Талалая «Ми підемо до лісу»…
Діаграма Вена порівняння вірша і малюнка.
|
Вірш (відмінне) |
Спільне |
Малюнок (відмінне) |
|
світяться пеньки ходять лиси шастають вовки ялини лежать ведмежа ласує |
розказують дуби розбрелись гриби хвостик видніється
|
ведмежа сидить ходить лис білочка сидить
|
Вправа 26
Рукавиці, рукавички.
Сторінка 13
Я люблю носити рукавички. Вони мені подобаються тим, що у холодну пору не мерзнуть мої ручки.
Вправа 27 Багатозначні слова
Приміщення в громадському будинку для зберігання верхнього одягу — це гардероб. Шафа для зберігання одягу — це гардероб.
Вправа 28 Виписали ознаки дієслова в неозначеній формі.
Початкова форма, відповідають на питання хто? що?, змінюються за числами, мають суфікс -ти (рідше -ть), незмінювана форма, мають рід.
Вправа 29
Біг заєць по льоду, рвав траву лободу. Що набрав — то в пучок, мій, мій сірячок.
|
Біг — бігати; рвав — рвати; набрав — набрати. |
Біг (що робив?) — бігати (що робити?) рвав (що робив?) — рвати (що робити?) набрав (що зробив?) — набрати (що зробити?) |
Сторінка 14
Вправа 30
У реченнях науково-художнього оповідання Віктора Калашникова «Як оживають малюнки» підкреслили дієслова.
Сценарист вигадує пригоди.
Режисер придумує, як із казки зробити фільм.
Мультиплікатор малює рухи героїв.
Другий художник обводить малюнки й перемальовує їх на прозорі аркуші.
Третій художник розфарбовує їх, заливає фарбою.
Оператор знімає.
Композитор пише музику.
Актори оживляють своїми голосами мультгероїв.
Вигадує (що робить?), придумує (що робить?), зробити (що зробити?), малює (що робить?), обводить (що робить?), перемальовує (що робить?), розфарбовує (що робить?), заливає (що робить?), знімає (що робить?), пише (що робить?), оживляють (що роблять?)
Сторінка 15
Вправа 31
Вірш Григорія Бойка «Снігобуд»…
Уписали дієслова, змінивши час дієслова.
Наробили (що вони зробили? мин. ч., мн.) ми споруд!
Носить (що вона/дітвора робить? теп. ч., 3 ос. одн.) сніг дітвора —
У дворі росте (що вона/гора робить? теп. ч., 3 ос. одн.) гора.
З снігу робимо (що ми робимо? теп. ч., 1 ос. мн.) цеглини,
Кладемо (що ми робимо? теп. ч., 1 ос. мн.) високі стіни.
Ти замерзнув (що він зробив? мин. ч., одн., ч. р.)?
Вправа 32
|
Відгадки |
|
|
Спритні дощечки-сестриці влітку нудились в темниці. Як насипав сніг лапатий, то побігли погуляти. |
Лижі |
|
В зимовий студений час люблять всі малята нас. 3 гірки ми рушаєм в путь, а на гірку нас везуть. |
Сани |
Поставили дієслова у відповідну форму.
|
Мин. ч. Що робив? Що робили? |
Теп ч. Що робить? що роблять? |
Майб. ч. Що буде робити? Що робитимуть? |
|
нудились сипав бігли любили рушали везли |
нудяться сипле біжать люблять рушають везуть |
нудитимуться буде сипати бігтимуть любитимуть рушатимуть везтимуть |
Сторінка 16
Вправа 33 Склали сенкан про бобра за науково-художнім оповідання «Навіщо бобри будують дамби?».
Бобер.
Ретельний, дружний.
Будує, облаштовує, стежить.
Будують дамби, підгризаючи дерева.
Будівельник.
Вправа 34 Поставили всі дієслова у форму множини (число дієслова).
Із повалених дерев бобри споруджують загати і греблі. Вони регулюють рівень води у водоймі. Ці греблі легко витримують вагу людини.
(Що вони роблять? теп. ч., 3 ос. мн.) споруджують, регулюють, витримують.
Вправа 35
Взимку діти залюбки прокладають стежки на лижах.
Узимку діти спускаються з гірки на санках.
(Що роблять? теп. ч.) прокладають, спускаються.
Сторінка 17
Вправа 36
Вірш Наталії Паснак «Завірюха»…
Виписали дієслова теперішнього часу, вказали особу дієслова і число:
дме (3 ос., одн.), замітає (3 ос., одн.), кружляє (3 ос., одн.), сиплять (3 ос., мн.), сплять (3 ос., мн.), мріють (3 ос., мн.), гуляє (3 ос., одн.), розсипає (3 ос., одн.)
Дме (що він/вітер робить? теп. ч., 3 ос. одн.), замітає (що вона/завірюха робить? теп. ч., 3 ос. одн.), кружляє (що вона/віхола робить? теп. ч., 3 ос. одн.), вкрила (що вона/метелиця зробила? мин. ч., одн., ж. р.), сиплять (що вони/сніговії роблять? теп. ч., 3 ос. мн.), сплять (що вони/дерева роблять? теп. ч., 3 ос. мн.), мріють (що вони/дерева роблять? теп. ч., 3 ос. мн.), гуляє (що вона/сніжниця робить? теп. ч., 3 ос. одн.), розсипає (що вона/сніжниця робить? теп. ч., 3 ос. одн.)
Вправа 37 До дієслів додали відповідні особові займенники, указали число та особу.
Ти біжиш, пишеш, мрієш — одн., 2 ос.
Ми біжимо, пишемо, мріємо — мн., 1 ос.
Вони біжать, летять, мріють — мн., 3 ос.
Я біжу, пишу, мрію — одн., 1 ос.
Він/вона/воно біжить, пише, мріє — одн., 3 ос.
Ви біжите, пишете, мрієте — мн., 2 ос.
Сторінка 18
Вправа 38 Оповідання Наталії Дев'ятко «Павук»…
Я гадаю, що павуки корисні комахи, тому що вони позбавляють наше житло від безлічі шкідників. Наприклад, вони знищують комарів, які можуть переносити небезпечні хвороби.
Вправа 2 Указали час дієслова.
На день народження Петрикові подарували (мин. ч.) гараж. Поселився (мин. ч.) в дальньому куточку гаража величезний павук. Пальцем павутиння зачепиш (майб. ч.) — сердиться (теп. ч.), бігає (теп. ч.), павутиння потривожене лагодить (теп. ч.). Соромно було (мин. ч.) Петрикові зізнатися, що він павука боїться (теп. ч.). Був (мин. ч.) би в тебе порядок у гаражі, не зробив (мин. ч.) би він там собі хатинку. Проженеш (майб. ч.) павука з його хатинки чи віддаси (майб. ч.) йому свій гараж? Хлопчик відніс (мин. ч.) павука до вікна і випустив (мин. ч.) на вулицю.
Подарували (що зробили? мин. ч.), поселився (що зробив? мин. ч.), зачепиш (що зробиш? майб. ч.), сердиться (що робить? теп. ч.), бігає (що робить? теп. ч.), лагодить (що робить? теп. ч.), було (що робило? мин. ч.), зізнатися (що зробити? неозначена форма), боїться (що робить? теп. ч.), був (що зробив? мин. ч.), зробив (що зробив? мин. ч.), проженеш (що зробиш? майб. ч.), віддаси (що зробиш?, майб. ч.), відніс (що зробив? мин. ч.), випустив (що зробив? мин. ч.)
Вправа 39
Поставили дієслова у форму майбутнього часу, позначили закінчення.
|
Неозначена форма (що робити?) |
Одне слово (що зробить? що робитиме?) |
Два слова (що буде робити?) |
|
писати малювати клеїти співати |
напише, писатим[е] намалює, малюватим[е] склеїть, клеїтим[е] заспіває, співатим[е] |
буд[е] писати буд[е] малювати буд[е] клеїти буд[е] співати |
Сторінка 19
Вправа 40 Уставили дієслова у майбутньому часі, указали особу.
Прийде (3 ос.) весна. Розтане (3 ос.) сніг. Побіжать (3 ос.) струмки. Усе навколо прокинеться (3 ос.). Зазеленіє (3 ос.) трава. Дерева зацвітуть (3 ос.)
Прийде (що вона/весна зробить? 3 ос. одн.), розтане (що він/сніг зробить? 3 ос. одн.), побіжать (що вони/струмки зроблять? 3 ос. мн.), прокинеться (що воно/все зробить? 3 ос. одн.), зазеленіє (що вона/трава зробить? 3 ос. одн.), зацвітуть (що вони/дерева зроблять? 3 ос. мн.)
Вправа 41 Букви е, и в особових закінченнях дієслів
Вони 3 ос. мн. —> закінчення –уть, -ють
Він/вона/воно 3 ос. одн. —> закінчення –е, -є
Ти 2 ос. одн. —> закінчення –еш, -єш
Вправа 42 Ребус
І ТИГР іти
С ЛОПАТА И спати
Мі + Р Я ТИГР міряти
КЛЕН СТІЛ ТИГР летіти
|
3 ос. мн. (що вони роблять?) |
2 ос. одн. (що ти робиш?) |
2 ос. мн. (що ви робите?) |
|
ід[уть] спл[ять] міря[ють] лет[ять] |
ід[еш] сп[иш] міря[єш] лет[иш] |
ід[ете] сп[ите] міря[єте] лет[ите] |